CC BY
19
Ключевые слова: персонал, стратегическое планирование, стратегии развития персонала, мотивация персонала.
Sklyaruk T. V., Vrublevska M. V. The Research of Staff Development Strategies as Important Constituents of the Effective Functioning of the Enterprise
Some theoretical problems of strategic staff development in the functioning of the company are studied. Current staff development strategies and their impact on the development in general are analyzed. The following issues are examined: growth strategy, which provides increasing competitive advantage through the introduction of new markets, diversification, innovation permanence; the strategy of moderating growth, which is characterized by companies that have long-term entering the market and have a strong position; reduction strategy, which is used to eliminate unprofitable divisions; the combined strategy that includes elements of value growth strategies, moderate growth and contraction. Motivation as the form of staff development strategies that positively affect the development of the company as a whole is researched. The essence of strategic planning, and also the strategy of staff development are highlighted. Personnel strategy is proved to be particularly notable, since it belongs to the category of functional strategies to be the task of the general strategy.
Key words: staff, strategic planning, strategy, staff development, staff motivation.
УДК330.322:334.012.64 Доц. Т.О. Скрипко, канд. екон. наук -Львiвська КА
1НСТРУМЕНТИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО
пщприемництвА
Розкрито суть та взаемообумовлешсть ключових дефшщш швестицшно! сфери. Розглянуто важливi шструменти шновацшного розвитку - швестицшна актившсть, ш-вестицшний потенщал. Проаналiзовано юльюсть суб'ектгв шдприемницько! дшльносп, 1х фiнансовi результати у розрiзi величини та галузей. 1нвестицшну актившсть подано поршняно з деякими крашами. Ефектившсть залучення державних механiзмiв досль джено на шдставi змш рейтинпв статусу Украши з погляду мiжнародних консалтинго-вих агентств. Окреслено низку невиршених проблем: нестабшьшсть финансового сектора економши, формальний шдхщ у створенш шфраструктури малого шдприемниц-тва. На пiдставi проведеного аналiзу зроблено висновок про необхiднiсть створення умов для iнтелектуалiзацil економши. Запропоновано саморегулювання, корегулювання як новi засоби посилення швестицшно! активности
Ключовi слова: швестицшний клiмат, швестицшна привабливiсть, швестицшна полынка, iнновадiйний розвиток, мале i середне пiдприeмнидтво.
Суспiльство як складна сощальна система розвиваеться пiд впливом ве-личезно! кiлькостi чинникш та обставин, i дуже важко скласти реальний сцена-рiй перебiгу подш, вiн може здiйснюватися за одних i тих же початкових умов рiзними шляхами, що потребуе створення нових теорiй, проведения приклад-них дослiджень. Не викликае сумшвш, що поскти достойне мiсце у конкурентному глобальному ринку нащональна економжа здатна лише через якнайшир-ше залучення iнвестицiй для створення сучасного виробництва, впровадження нових знань, технологш i принцишв управлiния. З метою актишзацц позитив-них зрушень прюритетними напрямами реалiзацií нацiональноí економiчноí политики е пiдвищения конкурентоспроможностi економши та покращення швес-тицiйного ктмату, забезпечення розвитку високотехнологiчних секторiв економши, стимулювання iнновацiй у стратепчних галузях. Завдання побудови шно-
вацiйноí моделi економiчного зростання вимагають формування та державно!' шдтримки сприятливого iнвестицiйного ^мату для пiдприeмництва.
Залежнiсть динамiки екошмчного зростання вiд iнвестицiйного забезпе-чення процесш розвитку зумовив неабияку защкавлешсть щею проблемою широкого кола науковщв. Так, основною метою управлiння iнвестицiйною дiяль-нiстю зазвичай вважають ефективне забезпечення реалiзацií стратеги максишза-цц ринково!' вартостi пiдприeмства. Водночас економжа Украши потребуе ктот-них iнвестицiй на яшсно новому ршш формування iнновацiйних продуктов та ш-фраструктури [18]. Дослiдники прпдшяють увагу актуальним питанням ефек-тивносп швестищйно!' полiтики щодо нарощування виробничого, шновацшно-го, iнтелектуального потенцiалiв тдприемництва, стверджуючи, що сощально-економiчний розвиток напряму залежить вiд рiвня iнвестицiйноí привабливосп, кiлькiсноí та яшсно1 характеристик зовшшнього та внутрiшнього середовища [13]. Зокрема, швестицшний клшат, iнвестицiйну привабливiсть, ^естищйну активнiсть розглядають у цьому аспекта як шструменти побудови цiлiсноí систе-ми забезпечення iнновацiйного розвитку тдприемницького сектору [3, 6].
Iнвестицiйний ^мат дослiдники визначають як комплекс первинних умов здшснення iнвестицiйноí дiяльностi, систему полиичних, економiчних, органiзацiйних та сощальних передумов iнвестицiйноí дiяльностi, яка визначае ступiнь ефективного використання капiталовкладень [7]. Окремi автори вказу-ють на те, що ^естицшний клiмат е шструментом захисту iнвестора вiд швес-тицiйних ризикш, визначають можливостi i формують стимули для продуктивного ^естування [5]. Варто погодитися, що саме швестицшний ^мат визначае переваги у виборi об'екта швестування [14]. Багато дослiдникiв поняття ш-вестицiйного клшату та iнвестицiйноí привабливосп ототожнюють [17], однак такий шдхвд до трактування, на нашу думку, не можна вважати коректним через ввдшнносп в охопленнi передумов та фаюто^в впливу. Складно погодитись також iз думкою, що швестицшний ^мат, на вiдмiну вiд ^естицшно1 приваб-ливостi, не залежить вщ суб'екта iнвестування [12]. Вважаемо, що ^ести-цiйний клiмат на макро-, мезо- i мiкрорiвнях охоплюе швестицшну привабли-вiсть об'ектiв та швестицшну актившсть суб'ектш iнвестування. Так, на макро-рiвнi розглядаються полiтичнi, економiчнi та соцiальнi передумови кашталов-кладень, на мезорiвнi акцент припадае на ощнку факторiв впливу регiональних або галузевих чиннишв, а на мiкрорiвнi - додаються стiйкi зв'язки та взаемодп елементш системи органiзацií.
Щодо поняття ^естицшно1 привабливостi, то вичизняне сприйняття цього явища iстотно вiдрiзняеться вiд уявлень дослiдникiв англо-американсько1 школи, якi ототожнюють iнвестицiйну привабливiсть шдприемства iз максимь зацiею його вартост! Украíнськi дослiдники грунтуються на вичизняних еконо-мiчних реалиях нерозвиненостi фондового ринку та шструментш цiнних папе-р1в. Вiдтак, iнвестицiйну привабливiсть розглядають як сукупнкть об'ективних передумов для кашталовкладень, що охоплюе фiнансовi, виробнич^ оргашза-цiйнi вимоги iнвестора.
Видаеться природним, що бiльшiсть дослiдникiв зосереджують увагу на питаннях фiнансово-економiчного характеру, однак кожний iз науковщв вис-
ловлюе дещо вiдмiнну позицию щодо ранжування найбшьш важливих факторiв впливу шд час оцiнювання iнвестицiйноí привабливостi. Дискусшним зали-шаеться також питания функцюнального взаемозв'язку iнвестицiйноí привабли-востi та ^естицшно1 активностi. Переважае думка про ^естицшну привабли-вiсть як самостшну категорiю, що значним чином впливае на iнвестицiйну ак-тивнiсть [16]. Разом з тим, iнша концепция е протилежною - за не1 iнвестицiйна привабливiсть е похiдною вщ iнвестицiйноí активностi [2].
У науковш лiтературi подано також трактування iнвестицiйноí привабли-востi як синтезу ^естицшного потенциалу та iнвестицiйного ризику. На макро-рiвнi iивестицiйний потенщал охоплюе нагромаджене нацiональне багатство та частку валового продукту, спрямованого на заощадження. На мезорiвнi швести-цшний потенцiал характеризуе можливостi регiону або галузi щодо здайснення iивестицiйноí даяльност! На мiкрорiвнi iивестицiйний потенцiал, на нашу думку, е сукупнктю матерiальних, нематерiальних, фiнансових та шших ^ести-цiйних ресурсов, факторiв та умов для вщтворення i розвитку оргашзаци.
Iивестицiйний клiмат вiдiграе важливу роль у посиленнi життездатностi шдприемницького сектору, оскшьки вiд нього залежить найкраще використан-ня продуктивних сил у рамках формування iнновацiйноí моделi сусшльства. Найчастше тд поняттям iнвестицiйноí активностi пiдприемництва розумдать iнтенсивнiсть реалiзацií iнвестицiй або iнвестицiйних напрямкiв [4]. При цьому автори концентрують увагу на питаннях структури та динамжи iивестицiй, об-сягiв i темшв залучення фiнансiв у основний капiтал, залежностi фактичноí ре-алiзацií наявного потенциалу вiд ступеня ризикованосп, балансу власних i зов-шшшх джерел.
Отож, попри розбiжнiсть поглядав на iнвестицiйну активнiсть, автори уз-годжуються у трактуваннi загального сенсу феномену як-то фактичного результату динамiчноí взаемоди можливостей iнвестувания та рiвня досягнення запла-нований цшей. Однак дотепер залишаеться не сформованою цшсна концепция вихвдних умов для iнвестицiйноí активностi та 11 мкця i ролi в iнновацiйно-iн-вестицшному розвитку об'ектав.
Поширеним е погляд, що розгляд швестищйно! полiтики мае охоплюва-ти заходи ефективного використання наявного iнвестицiйного потенцiалу, оп-тишзащю умов для iнвестувания з метою забезпечення соцiально-економiчного розвитку краши. При цьому автори зауважують, що ^естицшна полiтика е складовою частиною загально! економiчноí полiтики держави, вiдповiдаючи за структуру, масштаби та напрями використання ^естицш, а також джерела ш-вестицiйних ресурсов [11]. На наш розсуд, ^естицшну полiтику доцiльно виз-начити як сукупнiсть дiй та важелiв впливу державних iнституцiй на вибiр та реалiзацiю iнвестицiйних ртень на макроекономiчному рiвнi. Важливим при цьому е спрямовашсть реалiзацií iнвестицiйноí полiтики на досягнення сусшль-но-прюритетних цiлей розвитку.
За iнформацiею з Единого державного реестру тдприемств та оргашзацш Украни [9] станом на початок 2013 р. загальна шлькють зареестрованих суб'ектав господарювання, порiвияннi з вщповщним перiодом минулого року, збшьшилася на 3,15 %. Кiлькiсть даючих суб'ектав господар^^ даяльносп становить понад
4 млн i пpактично не змiнилася. Вiдбyваeться постyпове (в межаx ±2 %) збшь-шення кiлькостi юpидичниx та зменшення кшькосп фiзичниx осiб-пiдпpиeмцiв. Найбшьша кiлькiсть сyб'eктiв господаpськоï даяльносп функц^ную^ y Киeвi (12,57 %), Донецькш (7,64 %), Днiиpопетpовськiй (7,34 %), Хаpкiвськiй (6,97 %), Одеськiй (6,53 %), Львiвськiй (6,12 %) та Луганськш (4,8 %) областяx.
За видами економiчноï дiяльностi малi п^^дом^ва pозподiляються за-лежно вiд специфжи тpадицiйного pозвиткy економiки та пpомисловостi кожного pегiонy. Спiльним для всix pегiонiв e те, що найбiльша частка малиx шд-^домств у загальнiй ïx кiлькостi по У^аЫ пpипадаe на сфеpy оптово!' та pоз-дpiбноï тоpгiвлi, питома вага якж вiд загального обсягу pеалiзованоï пpодyкцiï (товаpiв, pобiт, послуг) сyмаpно становить 64 %. Сеpед iншиx видiв дiяльностi в кожному pегiонi залежно вiд його специфши пеpеважають piзнi сфеpи: ^омис-ловкть (9,7 %); сiльське господаpство (8,8 %), бyдiвництво (7 %) тощо.
Надаодження до бюджетiв yсix piвнiв вiд сyб'eктiв малого i сеpеднього бiзнесy (МСП) зi сплати податюв i збоpiв мають тенденцiю до повшьного зpос-тання. Так, до Зведеного бюджету за 2012 p. ввд суб'ектш МСП надiйшло 289,3 млpд гpн, що на 8,6 % бшьше вiд попеpеднього pокy. Фiнансовий pезyль-тат до оподаткування пpибyтковиx пiдпpиeмств становив 255,5 млpд гpн.
Разом з тим, майже 40 % п^^жм^в пpацювали збитково. Найбшьш вiд'eмне значення фiнансового pезyльтатy до оподаткування мали пiдпpиeмства сега^у МСП, якi здiйснюють свою дiяльнiсть у сфеpаx: опеpацiï з неpyxомим майном, оpенда, iнжинipинг та надання послуг пiдпpиeмцям - 19,3 млpд грн; тоpгiвля та надання послуг - 13,2 млpд фн; оптова тоpгiвля та посеpедництво в оптовш тоpгiвлi - 11,2 млpд гpн; бyдiвництво - 4,1 млpд гpн; дiяльнiсть тpан-споpтy та зв'язку - 2,1 млpд грн.
Отже, аналiз даниx щодо ф^ансов^ pезyльтатiв дiяльностi МСП зага-лом свщчить пpо нестабiльнiсть отpимания ^^утав. Тpетiй piк поспiль малi п^^жм^а пpацюють iз вкpай низькою pеитабельнiстю - тpоxи бiльше 2 %. Такi pезyльтати не дають змогу сподшатися на сплеск шновацшно^нвести-цiйноï активностi у посиленнi життeздатностi пiдпpиeмницького сектоpy та ви-магають негайного запpовадження меxанiзмiв, здатниx pеанiмyвати i пiдтpимy-вати МСП.
Одним з такиx меxанiзмiв залучення iнвестоpiв в економiкy кpаïни, e ствоpения умов для забезпечення piвного заxистy иpав, iнтеpесiв, майна суб^ктав iнвестицiйноï дiяльностi незалежно вщ фоpм власностi. За даними Деpжкомстатy Укpаïни, головним джеpелом iнвестyвания в основний каштал e власнi кошти пiдпpиeмств i оpганiзацiй (61,2 %), тодi як частка запозичениx кошпв (зокpема й iноземниx iнвестоpiв) становила 21 %, а за pаxyнок деpжав-ного та мiсцевиx бюджепв залучено 10,4 % iнвестицiй [15].
У ф^ансов^ yстановаx акумульовано 16,3 млpд дол. США иpямиx ш-вестицiй (П11, 33,1 % ввд загального обсягу). На пiдпpиeмстваx пpомисловостi зосеpеджено 15,2 млpд дол. США пpямиx iнвестицiй (30,9 % ввд загального обсягу пpямиx швестицш).
Обсяг П11 в економiкy У^аши сягаe 55,5 млpд дол. та збшьшився на 5,2 % i в pозpаxyнкy на одну особу становить 1223 дол. США, ^оте якщо по-piвияти обсяг валовж iнвестицiй за 2012 p., у Чеxiï - 46 млpд дол., у Польшд -
100 млрд дол. У Чехи валов1 швестицц на душу населения становили 4315 дол., у Польшд - 2617 дол. При цьому спостеркаеться падшня обсяпв кашталовкла-день: темп змш валових швестищй у Чехи - 86,8 %, Польщд - 87,7 %. Частка валових ^естицш у ВВП Чехií - 23,5 %, ПольщД - 20,4 %. Частка П11 у ВВП Украши зменшилась на 12 % у 2012 р. поршняно з 2011 р., (була - 30,6 %, стала - 18 %). Сукупний зовшшнш борг Украши на кшець 2013 р. сягнув 140 млрд дол. США, або близько 80 % ВВП (у т.ч. короткостроковий - 65 млрд), тобто 3084 дол. на одну особу.
Регулящя державного характеру ктотно збшьшуе витрати на ведення б1знесу. При цьому варткть дотримання регуляцц складаеться з: вартосп влас-не виконання вимоги (наприклад виготовлення иродукцц в1дпов1дно до вимог безпеки), яка зумовлена техтчними факторами i не залежить вщ способу регуляцц; та вартосп адмiнiструвания - витрат на проходження процедур i перевь рок [10, с. 94].
До^дження, проведенi Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID), засвдаили, що основною проблемою шоземних iнвесторiв в Украíнi е вщносини з податковими органами (22,8 %), неврегульованiсть процедур пере-вiрок та недосконале нормативно-правове регулювання (по 14,5 %). Серед ш-ших проблемних питань вiдзначено земельнi, митнi, дозвшьт та реестрацiйнi, рейдерство тощо [1, с. 13]. Отож, таю результати стали тдставою для незадо-вшьно! оцiнки iнвестицiйноí привабливостi, що поеднуе iнвестицiйний потенциал - як систему засобш та умов залучення ресурсiв в iнвестицiйну дiяльнiсть та ^естицшт ризики - як мiру непевностi у досягненнi мети швестування.
Варто зазначити, що у нормативно-правовш базi регулювання швести-цiйноí даяльносп поняття iнвестицiйноí полiтики не використовуеться, нато-мiсть акцент зроблено на питаннях державного регулювання, яке включае рег-ламентування та контролювання умов швестицшно! дiяльностi.
Розглядаючи державну ^естицшну полiтику як комплекс заходш i перспектив соцiально-економiчного розвитку краши, науковцi пов'язують ii з ш-вестицiйним потенцiалом та окремими напрямками швестицшно! полiтики. 1н-вестицiйна полиика е структурним та кiлькiсним визначенням потреб в швес-тицiйних ресурсах, формуванням ефективно! пропозицп для залучення ^ести-цiй. Державна iивестицiйна полиика охоплюе комплекс правових, адмшктра-тивних та економiчних заходав i проявляеться через податкове й фшансово-кре-дитне регулювання, лщензшт й дозвiльнi правила. Результат залучення дер-жавних механiзмiв регулювання позначився на мiсцi Украши у Рейтингу умов ведення бiзнесу Мiжнародно! ф^нтово! корпорацц "Doing Business-2013". Ук-раша покращила власнi позицц на 15 одиниць та перемктилася iз 152-го на 137 мкце, продемонструвавши покращення умов ведення бiзнесу. Зокрема, найбiльше покрашення (на 66 позицш) вiдбулося щодо започаткування бiзнесу, що стало можливим завдяки таким заходам державного регулювання, як скасу-вання окремих процедур державно! реестрацп; спрощення дозвшьних процедур щодо установчих документов; запровадження електронно! реестрацii суб'екпв господарювання; скорочення термiну державно! реестрацп.
У 2012 р. Держшдприемництвом розроблено заходи для подальшого змщнення позицiй Украши за показниками Рейтингу умов ведения 6i3Hecy. Зок-рема, скасовано необхiднiсть нотарiального посвiдчення багатьох документ, спрощено порядок вдариття бiзнесy суб'ектами приватного права без застосу-вання печаток.
Центральш органи виконавчо!' влади здiйснюють сшльну роботу з ек-спертами Мiжнародиоí фiнансовоí корпорацл, Свропейсько!' бiзнес-асоцiацií та Американсько!' торгово-промислово' палати в Украíнi. Як результат, за шдек-сом глобально! конкурентоспроможносп Украша пiдиялася на 9 позицш. Пок-ращення вiдбyлося за рахунок високого середнього рiвня освiти населення та значно! eмностi ринку.
Однак, попри проведення економiчних реформ, залишаються певнi проблеми iнститyцiонального, правового та шфраструктурного характеру, що не дае змоги посiсти Украíнi провiднi мкця у свiтових рейтингах. Залишаються невиртеними проблеми стабiлiзацií фiнансового сектору та шновацшного роз-витку. Водночас формально вважають, що в Украíнi активно розвиваеться ш-фраструктура пiдтримки малого шдприемництва для надання суб'ектам госпо-дарювання фiнансовоí, матерiально-технiчноí, iнформацiйноí, науково-техноло-гiчноí, консультативно:!, маркетингово1, кадрово1 та освиньо1 пiдтримки. Зокре-ма, дають 531 бiзнес-центр, 76 бiзнес-iнкyбаторiв, 46 технопарюв, 535 лiзинго-вих ценгрш, 3964 небанкiвськi фiнансово-кредитнi установи, 242 фонди шд-тримки пiдприемництва (з яких 27 створенi за участю Украшського фонду шд-тримки шдприемництва), 3031 ^естицшних та iнновацiйних фондiв i компа-нiй, 3902 шформацшно-консультативш установи [8].
Наприклад, у ЛьвшськШ обл. консультативну та фiнансовy допомогу малому шдприемництву надають 16 бiзнес-центрiв. У Львовi створено об'еднаний бiзнес-сервiс-центр компанií "Нестле", який е третш у свiтi внyтрiшнiм бiзнес-сервiс-центром у складi мiжнародиого шдроздшу "Бiзнес Сервiс Nestle". Центр здшснюе низку фiнансових операцiй, а також обслуговуе бiзнес-компанií бiльш нiж у 20 сусвдтх крашах.
В екошмчно розвинених державах спостерiгаеться залежнiсть штелек-тyалiзацií економiки вiд обсягiв iнновацiйноí дiяльностi суб'ектав МСП. Таким чином реалiзацiя ефектившд державши полiтики, спрямоваша на пiдвищения ш-новацiйноí активносп малих i середиiх пiдприемств, позитивно вплине на змщ-нення науково-технолопчного, виробничого, зовнiшньоекономiчного потенщ-алу i матиме позитивним наслiдком зростання можливостей доступу МСП до реалiзацií iнновацiйних проектiв. Досягнення цих цiлей потребуе створення в УкраМ сприятливого ^естицшного середовища, що являе собою шститущ-ональне, органiзацiйне, економiчне, професiйно-психологiчне забезпечення, а також необхiдиy iнвестицiйнy шдтримку. Вiдтак, важливо визначитися з метою, операцшними цiлями, напрямами, механiзмами та засобами державноí полiтики.
Вважаемо, що в умовах, коли частка малих i середшх пiдприемств сягае 99 %, реалiзовyватися цi завдання повинш на базi суб'екпв господарювання са-ме цього сектора економiки. Впм, на жаль, на сьогоднi в УкраЫ маемо переду-мови, що характеризуются незначними та, що ще гiрше, - низхiдними тенден-
цíями щодо кiлькiсниx aспектiв pозвиткy iнновaцiйноï даяльносп y сектоpi МСП тa ïï iнвестицiйного зaбезпечення. Це i opanma, i нaслiдок дй' тaкиx пеpешкод, як полiтичнi, ноpмaтивно-пpaвовi, економiчнi (обyмовленi високим piвнем фь нaнсового, pинкового, кpедитного, iнвестицiйного pизикiв, pизикy yпpaвлiння). Як нaслiдок, попpи iнвестyвaння y венчypнi компaнiï тa iнновaцiйнi пpоекти мa-лиx i сеpеднix пiдпpиeмств, фiнaнсово-кpедитнi тa iнвестицiйнi pесypси скеpовy-ються лише y види економiчноï дíяльностi з високою обоpотнiстю aктивiв.
В yмовax обмеженостi pесypсiв, можливим e зaпpовaдження тaкиx вaже-лш стимyлювaння iнвестицiйноï дíяльностi сyб'eктiв ^ra^pa МСП, як пеpе-оpieнтaцíя бюджетник кошпв, спpямовaниx нa фiнaнсово-кpедитнy пiдтpимкy сектоpa МСП, вiд пpямого зaбезпечення фiнaнсовими pесypсaми до фоpмyвaн-ня меpежi pегiонaльниx фондíв кpедитyвaння, фонди взaeмного кpедитyвaння i стpaxyвaння швестищй; aктивiзaцiя пpоцесy ствоpення тa дiяльностi недеpжaв-ниx гapaнтiйниx i стpaxовиx yстaнов.
Вaжливими e ствоpення pозвиненоï ефективноï iнфpaстpyктypи шд-пpиeмницькоï дiяльностi, фоpмyвaння aдеквaтниx меxaнiзмiв взaeмодiï деpжaви з гpомaдськими об'eднaннями пiдпpиeмцiв i встaновлення пapтнеpствa мiж влa-дою тa пiдпpиeмцями.
Iснye ще один зaсiб посилення iнвестицiйноï aктивностi МСП - зaпpовa-дження не деpжaвного, a сaмоpегyлювaння. Пpоте ïx давать iстотно зaлежить вiд пpедметa впливу тa низки ситyaцíйниx чинникíв. Ta^ y pasi екологiчноï без-пеки, для зaxистy тpетix осiб ввд можливиx стоpоннix ефектíв пiдпpиeмницькоï дiяльностi здебíльшого ефективним e деpжaвний контpоль, оскíльки пiдпpиeмцi пpaктично не мaють внyтpiшнix вiдповiдниx стимyлiв. Хочa соцiaльно ввдповь дaльнi компaнiï, пiклyючись ^о íмiдж пеpед iнвестоpaми тa споживaчaми, пpиймaють додaтковi зобов'язaння моpaльного xapaCT^py y виглядi кодексíв поведши. Але оскiльки вiдповiднi стимули e слaбкими, a контpоль зa дотpимaн-ням добpиx нaмipíв взaгaлi неможливий, y подiбниx випaдкax сaмоpегyляцiя може лише доповнювaти iнстpyменти деpжaвного pегyлювaння.
iMma спpaвa, коли, нaпpиклaд, сумшв y якостi чи безпечностi rcmapy (послуги) пеpешкоджae взaeмовигiдним pинковим yгодaм. У тaкомy paai шд-пpиeмцi колективно зaцiкaвленi y встaновленнi тa дотpимaннi певниx пpaвил, отже, сaмоpегyлящя може бути ефективною.
Отже, сaмоpегyлювaння буде пpaцювaти ефективнiше, коли:
• icHye гaлyзевa aсоцiaцiя, що охоплюе aбсолютнy бiльшiсть тдприемств;
• тдприемства е бiльш-менш однорiдними, тобто мaють cхожi iнтереcи Ta мож-ливоси;
• конкyренцiя е доcтaтньо жорсткою, aби нaдaти пiдприeмcтвaм, що погодилися Ha саморегулювання вiдчyтнi конкyрентнi переваги (наприклад, cертифiкaцiю якоcтi) [10, с.101].
Дieвiсть сaмоpегyлювaння може бути зa умови пpисyтностi потyжноï не-зaлежноï стоpони, якa контpолювaлa б pоботy бiзнес-aсоцiaцiй. Вiдтaк ефектив-нa сaмоpегyляцiя мae бути юpидично добpе пpодyмaнa тa контpольовaнa оpгaнa-ми влaди. Taким чином, iнновaцiйний pозвиток МСП можш aктивiзyвaти ^ес-тицíями, aдже мaють мiсце тaкi пеpевaги, як нaявнiсть квaлiфiковaниx тpyдовиx
ресурс1в, перспектившсть ринку, покращуються позицй' щодо умов ведения 6i3-несу. Проте правову та адмiиiстративиу iифраструктури, систему державного регулювання потрiбио вдосконалювати з урахуванням сучасних реалiй.
Лiтература
1. Аналггичний зви про стан i перспективи розвитку малого та середнього пiдприeмництва в Украiнi / Державна служба Украши з питань регуляторно! полiтики та розвитку mдпрпемниц-тва. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dkrp.gov.ua/info/1455.
2. Бакитжанов А. Инвестиционная привлекательность региона: методические подходы и оценка / А. Бакитжанов, С. Филин // Инвестиции в России. - 2002. - № 5. - С. 11-20.
3. Буднжова Ю.В. 1нвестицшна приваблишсть як екож^чна категорiя / Ю.В. Буднжова, О.М. Таряник // Вюник Хмельницкого нацiонального унiверситету : зб. наук. праць. - 2011. - № 2, т. 1. - С. 125-128.
4. Буров В.Ю. Понятие "инвестиционная активность и ее состояние на современном этапе / В.Ю. Буров // Вестник-экономист ЗабГУ : электрон. науч. журнал. - 2012. - № 3. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://vseup.ru/static/articles/Burov_1.pdf
5. Головатюк В.М. Проблемно-ориентированные подходы в оценке инвестиционной привлекательности социально-экономической среды в контексте инновационного развития / В.М. Головатюк, В.П. Соловьев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.iee.org.ua / files / alushta / 02-dolovatyuk-problemno-or.pdf.
6. Гончаров В.М. 1нвестицшна привабливiсть тдприемства: сутшсть та фактори впливу / В.М. Гончаров, М.М. Бшоусова // Науковi пращ Полтавсько! державно! аграрно! академи. - Сер.: Еконошчт науки. - 2012. - Вип. 4. - Том 3. - С. 31-35.
7. Грицайчук В.Ф. 1нвестицшна привабливiсть регюну в умовах трансформаци економжи Украiнi / В.Ф. Грицайчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www donduet.ua.
8. Дяльшсть суб'ектв малого пiдпрпемнпцтва Львгвщини : стат. зб. // Головне управлшня статистики у Львгвськш областi. - Львгв, 2012. - 102 с.
9. Сдиний державний реестр юридичних оиб та фiзичних осiб-пiдпрпемцiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.
10. Зелена книга малого бiзнесу Украши 2012 / Д.В. Ляпш, В.1. Дубровський, О.М. Пщуль на, О.П. Продан. - К. : Вид-во 1н-ту власностi i свобода, 2012. - 124 с.
11. Марцин В. Удосконалення державного регулювання швестицшно! дiяльностi в еконо-мiцi Украши / В. Марцин // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2007. - № 5 (71). - С. 52-53.
12. Мозгоев А.О. О некоторых терминах, используемых в инвестиционных процессах / А.О. Мозгоев // Инвестиции в России. - 2002. - № 6. - С. 48-50.
13. Савлук О.В. Концептуальш шдходи до визначення швестицшно! привабливост регюну // Вюник Хмельницького нацюнального унiверсптету : зб. наук. праць. - 2011. - № 5, т. 2. - С. 241-245.
14. Савчук Н. Стан швестицшного юпмату Украши та шляхи його покращення / Н. Савчук // Демократичне самоврядування : наук. вюник. - 2011. - Вип. 8. - С. 22-31.
15. Статистичний щорiчник Украши за 2012 рж // Державна служба статистики Украши. -К. : Вид-во ТОВ "Август трейд", 2013. - 552 с.
16. Фатеева О.И. Формирование методического подхода к оценке инвестиционной активности строительного предприятия : дисс. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление народным хозяйством" / О.И. Фатеева. - Тюмень, 2007. - 149 с.
17. Феер О. Аналiз методолопчного шструментарш оцшки швестицшно! привабливост об'екта швестування / О. Феер // Екожмчний аналiз. - 2009. - Вип. 4. - С. 151-154.
18. Череп А.В. 1нвестицшно-шновацшна дiяльнiсть як фактор ефективного розвитку тдприемства / А.В. Череп, А.М. Ясир // Вюник Хмельницького национального университету : зб. наук. праць. - 2009. - № 1. - С. 159-161.
Скрипко Т.А. Инструменты построения системы обеспечения инновационного развития малого и среднего предпринимательства
Раскрыты суть и взаимообусловленность ключевых дефиниций инвестиционной сферы. Рассмотрены важные инструменты инновационного развития - инвестиционная активность, инвестиционный потенциал. Проанализированы количество субъектов
предпринимательской деятельности, их финансовые результаты в разрезе величины и отраслей. Инвестиционная активность представлена в сравнении с некоторыми странами. Эффективность привлечения государственных механизмов отслежена на основании изменений рейтингов статуса Украины с точки зрения международных консалтинговых агентств. Определен ряд нерешенных проблем: нестабильность финансового сектора экономики, формальный подход в создании инфраструктуры малого предпринимательства. На основании проведенного анализа сделан вывод о необходимости создания условий для интеллектуализации экономики. Предложены саморегулирование, урегулирование как новые средства усиления инвестиционной активности.
Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность, инвестиционная политика, инновационное развитие, малое и среднее предпринимательство.
Skrypko T.O. Tools for Building Support System for Innovative Development of Small and Medium Business
The essence of interdependence and definitions of key investment areas are represented. The important tools of innovation are supposed to be the following: investment activity, and investment potential. The number of businesses, their financial performance in terms of size and industry are analyzed. Investment activity is presented in comparison with some countries. The effectiveness of public mechanism involvement is traced on the basis of changes in the ratings of Ukraine's status in the terms of international consulting agencies. A number of unsolved problems such as the instability of the financial sector and a formal approach in the creation of infrastructure for small business are outlined. The need to create conditions for the intellectualization of the economy is proved to exist. A self- and co-regulation as a new means of enhancing investment activity are proposed.
Keywords: investment climate, investment attraction, investment policy, innovation development, small and medium business.
УДК 336.02 Здобувач Ю.1. Турянський, канд. екон. наук, доц. - Львiвська КА ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА ТА МЕХАН1ЗМ Н РЕАЛ1ЗАЦН
Розглянуто теоретичш шдходи до визначення поняття "податкова шштика" та обгрунтовано власне бачення категорп. Визначено мюце податково! пол^ики в сусшль-ному розвитку. З'ясовано суть i характеры ознаки складових елеменпв податкового ме-хашзму, узагальнено його змют як системного явища. Доведено важливють застосуван-ня окремих елеменпв податкового мехашзму у формуванш централiзованих грошових фондiв держави для виконання нею сво!х функцш i завдань, регулювання сощально-економiчного розвитку сусшльства, обсягiв споживання i нагромадження суб'екпв шд-приемницько! дiяльностi.
Ключовi слова: податкова шштика, податковий механiзм, планування, регулю-вання, контроль.
Постановка проблеми. Особливим гравцем ринковоi' економiки е держава. Маючи у своему розпорядженнi цший арсенал рiзноманiтних важелiв, во-на може як сприяти суспiльному розвитку, так i обмежувати його. Одним iз найпотужнiших iнструментiв державного впливу на економiку е податки. По-датки як iсторично найдавнiша фшансова категория не лише забезпечують фор-мування дохiдноi' частини бюджету, а й безпосередньо впливають на д^яльнкть платникiв. Але в УкраЫ податки не виконують покладених на них функцш. Недосконалкть податковоi' системи, ií податковий тягар змушуе учасникiв рин-
