CC BY
12
• мито на iмпорт вживаних товарiв (легковi автомобiлi, що були в споживант);
• еколопчний акцизний збiр (еколопчно шюдлив1 у виробництш i споживант товари);
• рiзниця у податкових ставках на певнi види продукцп, що вiдрiзняються величиною еколопчно! шкоди (ставки на етиловий та не етиловий бензин, при-
родний газ та дизельне пальне залежно вщ вмiсту сiрки).
Так, чимало держав заохочують юридичних оЫб до вкладень в еколопчно оснащеш виробнич1 потужност за допомогою податкових кашкул (но-воствореш шдприемства швестують кошти в еколопзащю технологи, вироб-ництва та продукцп 1 оподатковуються на пшьгових умовах).
Стрижнем еколопчно! пол1тики еколопчного оподаткування повинш стати фшансов1 важел1, як б узгоджували р1зномаштш види позичок 1 креди-т1в з диференцшованими елементами еколопчних податюв. Залежшсть повинна бути пропорцшно оберненою { спрямованою на суспшьну вщдачу.
Лiтература
1. Жарко Р.П. Обгрунтування функцш податюв на сучасному етат розвитку продук-тивних сил// Фшанси Укра!ни. - 2004, № 6. - С. 96 -100.
2. Крисоватий А.1, Десятнюк О.М. Податкова система. - Тернопшь: Карт-бланш, 2004. - 331 с.
3. Литвиненко Я.В. Податкова полггика. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.
4. Олшник О.1. Види еколопчних податюв// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.3. - С. 26-28.
5. Синякевич 1.М. Еколопзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюрите-ти// Економка Укра!ни. - 2004, № 1. - С. 57-64.
6. Чубук Л.П. Змши у систем! оподаткування нерухомосп як перспективний напрям податково! полынки// Фшанси Укра!ни. - 2004, № 3. - С. 99-106.
УДК330.322.01: 330.342.22(477) Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
асист О. О. Сухий1, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Ю.О. Самура, канд. екон. наук -Львiвський банювський ш-т
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ХАРАКТЕРИСТИК 1НОЗЕМНОГО
1НВЕСТУВАННЯ
Запропоновано концептуальну модель формування швестищйного ^мату в перехщнш економiчнiй OTcreMi та з'ясовано вплив швестищйного кшмату на характеристики шоземного швестування та його наслщки для приймаючо'1 економiки.
Ключов1 слова: шоземш швестицп, iнвестицiйний клiмат, синергетичний ефект.
Doc. V.I. Blonska; assist. О.О. Sukhy -Commercial Academy of Lviv; doc. Yu.O. Samura - Bank institute of Lviv
Determination of foreign investment features
A conceptual model of investment climate in transition economic system on synergy basis is suggested. By applying eclectic paradigm, FDI (foreign direct investment) features (total amount, average FDI size, FDI typology suggested in dissertation, FDI structure, investor types; FDI functions and influences on the receiving economy) and investment climate were interrelated.
Keywords: foreign investment, investment climate, synergy effect.
1 [email protected]. Тел.: 79-76-97, 8-066-21-23-103
За останш роки стало традицiйним застосовувати поняття "швести-цiйного клiмату", зокрема щоб описувати середовища для швестування, на-самперед, на макрорiвнi. Чггко визначено потребу подальшого залучення шо-земних iнвестицiй, звиклим став також й аналiз ix впливу на вггчизняну еко-номiку. Проте, за фактичними даними приплив П11 (прямих шоземних швес-тицiй) в Украшу залишаеться незначним, а ix роль у економщ - обмеженою та не завжди однозначною. Тому з'ясування впливу швестицшного клiмату на характеристики П11 мае як теоретичне, так i практичне значення.
Проблеми швестицшного кшмату в контекстi залучення шоземних ка-пiталiв дослiджувалося у працях О. Гаврилюка, В. Гейця, Б. Губського, С. За-xарiна, В. Новицького, А. Фшпенка [1-6] тощо. Проте наявнi дослiдження з порушено!" проблеми здебiльшого носять прикладний характер. Водночас не-достатньо вивченими е питання специфжи формування iнвестицiйного кшмату в переxiднiй економiцi, особливо в аспект впливу iнвестицiйного кшмату не тiльки на абсолютнi обсяги шоземних швестицш, а й на ix якiснi характеристики, та, щонайважливiше, iноземного iнвестування на приймаючу еконо-мiку. Тому завдання статт власне полягае у з,ясуваннi концептуальних, вище перелiчениx, взаемозв,язкiв з базуванням на методологи економiчноi теорii та використанням адекватних до поставленого завдання швестицшних теорш.
Виходячи iз поставленого завдання два моменти, на нашу думку, зас-луговують уваги. По-перше, усвiдомлення комплексностi й системностi поняття "швестицшний клiмат", його залежност вiд численних чинникiв приймаючо!" економжи, включаючи ii конкурентоспроможнiсть, процеси рин-ково!" трансформацii, i, навiть, рiвень заборгованостi мiж пiдприемствами. На-явшсть таких численних чинникiв вказуе саме визначення "швестицшного кшмату", система побудови шдекЫв швестицшно: привабливостi (Institutional Investor, Еиготопеу, ВЕМ тощо).
По-друге, особливютю переxiдноi економiки е те, що в нiй усi зазначе-нi вище численнi чинники (вщ полiтичниx, макро- та мiкроекономiчниx до сощально-психолопчних) е на етапi формування, становлення, наближення до загальносв^ових стандар^в. Вiдбуваеться трансформацiя цiлоi економiч-но! системи, налагодження в нiй нормальних ринкових процесiв. Тому не дивно, що чим усшшшше проходять процеси трансформаций ринковi рефор-ми, тим бiльшi обсяги П11 в крашу.
Що ж до економжи Украши, то процеси трансформацiй в нш йдуть по-вiльно, непослiдовно, малорезультативно. Якщо на початку 90-х (ще до пог-либлення трансформацiйного спаду) Украхну, яка тодi отримала висок оцiнки Дойчебанку, порiвнювали з Франщею, то вже в серединi 90-х порiвняння пере-неслися до бшьш досяжного iдеалу - Польщi. Однак значш успixи Польщi у проведенш реформ та залученнi П11 вивели ii далеко вперед порiвняно з Укра-1ною. В кiнцi 90-х, шукаючи об'ект для порiвнянь, дослщники звертаються до бiльш "скромно!" краши - Молдови. Та навiть Молдова випередила у 20002003 Украшу у проведенш реформ (стосовно реформування власност на землю, введення свггових стандарт облiку, ефективнiсть законодавства про бан-крутство) та залученш П11: П11 на душу населення у Молдовi у пiвтора рази
перевищили вщповщний показник для Укра1ни. Вочевидь, це можна пояснити вщмшностями в усшшност та темпах реформ.
Таким чином, низьк темпи та малорезультативнiсть трансформацш-них процесiв в Укра1ш i е, на нашу думку, основною проблемою, тому що спричинюе нерозвинешсть, незлагодженiсть (розбалансованiсть) нашо1 еко-номiчноi системи, 11 низьку ефективнiсть, негнучюсть, невiдповiднiсть свгго-вим стандартам, низьку конкурентоспроможшсть i, в кiнцевому шдсумку, несприятливе середовище для iнвестицiй.
Виходячи з власне такого бачення основно1 проблеми укра1нсько1 еко-номiки загалом та iнвестицiйного клiмату зокрема, звертаемо увагу на недо-пустимiсть обмеження тшьки тактичними кроками у покращенш швести-цiйного клiмату i на потребу стратепчного бачення. Укра1нська економiчна система потребуе системно! трансформацii, реалiзованоi за принципом "крок за кроком". Тобто, основну ставку треба робити на загальний, системний, розвиток економжи, пiдвищення 11 конкурентноздатностi за вЫма параметрами, створення конкурентного середовища високого рангу, розвиток швестицшного потенцiалу, використання конкурентних переваг.
Варто зрозумгги, що за вiдсутностi такого стратепчного шдходу ми можемо обмежитись частковими кроками в покращенш швестицшного кшмату i спрямувати розвиток нашо1 держави в русло третьорозрядност^ не за-лишаючи собi можливостей зайняти пдне, "свое" мiсце у мiжнароднiй спшь-нотi, свiтовiй економiчнiй системi, мiжнародному подiлi працi та рус кашта-лiв. З цього приводу досить влучним е ви^в Жана Лем'ера, президента СБРР: "Сьогодш iнвестори переключають свою увагу з кра1н, що розвива-ються в Латинськш Америцi й Азii на кра1ни Схiдноi Свропи. Однак збере-ження цього зацiкавлення буде залежати вiд темпiв структурних реформ, що проходять у кра1нах регiону. Поки що рано говорити про прийнятний швестицшний кшмат у всш Схщнш Gвропi та СНД" [7, с. 4]. Якщо таю обережш ощнки стосуються всiх кра1н Схщно1 Свропи та СНД, то безпосередня оцшка Укра1ни, яка значно вщстае вiд сво1х сусiдiв за темпами реформування еконо-мiки i за залученням П11, буде ще бшьш обережною i значно нижчою, i вказу-ватиме на той великий обсяг реформ, який потрiбно ще провести в Укра1ш.
Тому, на наше переконання, будь-яка державна пол^ика не в станi швидко, за короткий перюд часу покращити швестицшний кшмат до рiвня свь тових стандартiв. Безумовно, деяк складовi швестицшного кшмату (наприклад, законодавча стабiльнiсть) можуть бути забезпеченi порiвняно швидко за умови належних зусиль приймаючо1 кра1ни. Iншi ж чинники (рiвень виконання тих же закошв, рiвень економiчного розвитку, рiвень менеджменту, соцiальнi чинники, психолопчний фактор) потребують для свого покращення бiльш тривалого часу. Тому потрiбно цiлеспрямовано, крок за кроком працювати над покращенням швестицшного кшмату в держав^ створювати i пiдтримувати належнi умови для розвитку приватного сектору, ^ головне, результативно й рiшуче, зi страте-пчним баченням здiйснювати трансформацiйнi процеси.
Усе це шдкреслюе важливiсть ролi держави для усшшного перебiгу iнвестицiйних процеЫв в умовах перехiдноi економiки. Дослщники визнають
зростання рол1 приватного сектора i звуження рол1 держави в 1нвестиц1иному процес при переход1 вщ адмшютративно-командно! до ринково! системи [8]. Але помилково було б недооцшювати роль держави в швестицшному проце-ci в умовах перехщно! економжи [9, с. 4; 10, с. 27; 11, с. 34]. В ринковш еко-номщ функци держави в швестицшному процес полягають у здшсненш державних iнвеcтицiИ i державному регулюванш, контролi та cтимулюваннi iнвеcтицiИного процесу. В Укра!ш держава, зменшуючи обсяги державних швестицш (до 5 % вщ уciх внутрiшнiх капiталовкладень у 2002 р. [12, с. 121]), наголошуючи на важливост залучення шоземного кашталу, не вико-нала свое! головно! функцi! стосовно iнвеcтицiИного процесу - забезпечення нормальних умов для швестування, завершення базових ринкових реформ, шсля здiИcнення яких можна було б cподiватиcь на залучення П11. I це зав-дання держави в iнвеcтицiИному процеci в умовах перехщно! економiки не-можливо виконати без вщповщно! полiтично! волi, едност И змобшзованос-тi, чого перманентно бракуе укра!нським державотворчим процесам на вщмь ну вiд наших сусщв. Як зарубiжна, так i укра!нська практика однозначно по-казуе, що коли держава устшно реалiзуе зазначену функцш i забезпечуе cприятливi умови для шдприемницько! та iнвеcтицiИно! дiяльноcтi, першi по-зитивнi результати е вщчутними вже за короткиИ перюд часу.
ПроведениИ якicниИ взаемозв'язок мiж П11 та транcформацiИними процесами i макроекономiчним станом, доcлiдження iнвеcтицiИного кшмату, теорiИ та закономiрноcтеИ iноземного швестування дае змогу формалiзувати викладене у певну концептуальну модель на базi синергетичного пiдходу.
Дж. Данiнг в теори еклектично! парадигми [13] показав, що П11 визна-чають три основш групи чинникiв: переваги володшня (O), переваги iнтерна-лiзацi! (I) та переваги розташування (L), тобто територiальнi переваги. Це дае нам шдстави математично записати, що прямi iноземнi iнвеcтицi! (FDI - foreign direct investment) е певною функщею вказаних параметрiв:
FDI = f(O, I, L). (1)
Переваги володшня та переваги iнтерналiзацi! залежать вщ компанi!-iнвеcтора, переваги розташування - вщ приИмаючо! кра!ни. Таким чином, як-що розглядати сукупшсть вciх cвiтових компанiИ-iнвеcторiв, то процес !х iн-вестування в Укра!ну (FDIukra,ne = FDIua ) можна виразити як певну функцш вщ територiальних переваг Укра!ни
FDIUA = y{Lua)-> (2)
де Lua - територiальнi переваги Укра!ни. До реч^ якщо розглядати iноземне
iнвеcтування в кра!ну в регiональному розрiзi, то вщповщно до зробленого нами зауваження про можливють застосування теорi! еклектично! парадигми в контекс^ не тшьки кра!н, але И регiонiв, у виразi (2) треба врахувати специ-фiчнi територiальнi переваги доcлiджуваного регюну.
Виходячи з наведеного визначення швестицшного клiмату, ми ото-тожнюемо Иого з поняттям територiальних переваг, i тому:
Lua = ICua . (3)
FDIua = r{lCuAj
(4)
Отже, прийняття ршення про швестування в Украшу вЫма свгтовими компанiями-iнвесторами е функщею вiд швестицшного кшмату Украши, ïï макроекономiчних чинниюв. Це означае, що, залежно вщ iнвестицiйного кш-мату Украïни, одш компанiï приймуть позитивне рiшення щодо iнвестування в Украïну, iншi - ш; однi мотиви iнвестування в Украшу будуть задiянi, iншi - ш (див. аналiз переважних мотивiв iнвестування в Украшу на початку дано-го пiдроздiлу); певнi галузi будуть iнтенсивно iнвестуватися, iншi - ш; певнi типи iнвестицiй будуть переважати порiвняно з iншими; частка швестицш певного обсягу, певно1' форми, певного натурального-речового виду буде ви-щою порiвняно з частками швестицш шших обсягiв та форм; певш типи ш-весторiв будуть частше iнвестувати, нiж iншi i т.д. В результат^ певнi фун-кци iноземних iнвестицiй в Украïнi будуть реалiзовуватися значною мiрою, iншi - ш; деякi впливи iноземних швестицш на загальноекономiчний стан будуть вщчутними, iншi - залишаться незадiяними. I всi вказанi параметри: ре-алiзованi функцiï П11 - FUNCTIONS _ FDI , типолопчна структура П11 -
TYPES _ FDI , структура швест^в - INVESTOR_ TYPES , вплив П11 на прий-маючу економiку - INFLUENCE_FDI , галузева структура П11 -STRUCTURE_FDI , середнш розмiр ПП - AVERAGE_SIZE_FDI, обсяг ПП -AMOUNT_FDI, обсяг П11 на душу населення -AMOUNT_PER_CAPITA_FDI залежатимуть вщ швестицшного кшмату приймаючо!" краши. Тобто:
В такий споЫб ми поглиблюемо залежнiсть мiж обсягом, характером, мотивами, структурою, функщями i впливами П11 на приймаючу економшу, складом iноземних iнвесторiв та швестицшним клiматом.
В свою чергу, зокрема на основi побудови мiжнародних рейтинпв ми проiлюстрували, що iнвестицiйний кшмат е сукупшстю рейтингових чинниюв, 1х синергетичною системою, тобто системою, в якш проявляеться синер-гетичний ефект. Таким чином, швестицшний кшмат можемо розписати як певну функщю вщ макро- та мшропоказниюв приймаючо1 економiки
(5)
(6)
(7)
(8) (9)
(10)
(11) (12)
AVERAGE _ SIZE _ FDI UA = ç(lC UA) , AMOUNT _FDIuA = Ф{ICuA), AMOUNT _ PER _ CAPITA _ FDIUA = TJ(iCua).
1СиА
Практика проведення оцiнок швестицшно! привабливост регiонiв, по-будови мiжнародних рейтинпв показують, що функцiональний вираз швестищйного кшмату можна представити як суму, а на наш погляд, як синерге-тичну суму функцш вщ окремих параметрiв макро- i мiкросередовища -маемо на увазi можливiсть прояву синергетичного ефекту:
1СиА = Ах/М® А2/2 Ы© ••• © Ап/п Ш, (14)
де: и\Ци2, ,ип - параметри украшського макро- i мiкросередовища (ВВП,
ВВП на душу населення, рiвень шфляци тощо; усередненi мiкропоказники, мiсця краши у свггових рейтингах, бальнi експертнi ощнки).
• А1 А2 Ап - ввдповвдт коефшденти впливу;
• /\ /2 /п - р^зн! типи функцюнальних залежностей.
Найважливiшими типами функцюнальних залежностей будуть такi (у прикладах ми будемо вказувати частковi залежност^ якi вже е встановленi для одного змшного параметра при "шших рiвних умовах", зокрема на прик-ладi схiдноевропейських перехiдних економiк):
а) пряма залежшсть: при зростаннi змшного параметра швестицшний клiмат покращуеться. Приклад: прямопропорцшнють мiж П11 та ВВП на душу населення; залежшсть мiж приростом П11 та темпом зростання ВВП i т.д.;
б) обернена залежшсть: при зростанш значення змшного параметра швестицшний кшмат попршуеться. Приклад: зростання рiвня шфляци чи рiвня корупци погiршуе iнвестицiйний кшмат i зменшуе приплив П11;
в) параболiчна залежнiсть: при падiннi (зростанш) параметра до певно! межi швестицшний кшмат покращуеться, а по^м починае знову попр-шуватися. Приклад: дослщження перехiдних економiк Схщно! Свропи показало, що нижчий рiвень оплати пращ стимулюе приплив П11, однак при ще бiльш низьких рiвнях зарплати падае якiсть та продуктивнiсть пращ, вщповщальшсть працiвникiв i т.д. - тобто найнижчi рiвнi оплати пращ знову стають негативними чинниками швестищйного кшмату i стримують надходження П11 [14, с. 35].
Для формалiзованого запису складових iнвестицiйного клiмату, як видно з формули (14), ми використали не звичайну суму, а вказали на юну-вання синергетичного ефекту. Тобто, важливо зазначити, що одночасне пок-ращення кiлькох чи багатьох часткових параметрiв макро- i мiкросередовища матиме синергетично зростаючий ефект на загальний стан iнвестицiйного кшмату. Зокрема тод^ коли в економщ (а ми розглядаемо перехiдну економь ку) ринковi реформи досягли певного (критичного) рiвня i за цих передумов краша вступае в штеграцшш структури - спостерiгаеться ефект синерги в покращеннi iнвестицiйного клiмату i вiдбуваеться рiзке збiльшення притоку шоземних iнвестицiй в крашу. Бачимо, наприклад, як зросли швестици в Польщу шсля И вступу до НАТО, рiзке зростання iнвестицiй в Китай шсля приеднання до СОТ. Таким чином, коли визрши базовi умови, позитивш зру-шення в ще одному чиннику швестищйного кшмату (в даному випадку - ш-теграцшш процеси) посилювали сукупний результат покращення iнших скла-
дових швестицшного клiмату та рiзко збiльшували приплив шоземного каш-талу. Власне в цьому i вбачаемо прояв синергетичного ефекту покращення швестицшного кшмату. I ним бажано скористатись i Украшь
Один чи кiлька параметрiв у формулi iнвестицiйного клiмату (14) мо-жуть описувати пiльги для шоземних iнвесторiв - обсяги пiльг, умови надан-ня тощо. Проте пшьги будуть виступати тiльки одним з багатьох компонент iнвестицiйного клiмату. I 1х наявнiсть не може ютотно впливати чи швелюва-ти роль шших компонентiв iнвестицiйного клiмату. А тому пшьги, як зазна-чають дослiдники (Ф. Рут, [6]), не можуть викликати iстотного покращення швестицшного кшмату при iнших несприятливих макроекономiчних параметрах. Бiльше того, як вказуе С. Захарш, спираючись на власш дослiдження та дослiдження Шмецько1 консультативно1 групи, податковi пiльги не належать до виршальних чинниюв iноземного iнвестування [16, с. 94]. Цю думку також цшком шдтримуе А. Даниленко, зазначаючи, що встановлення подат-кових пiльг належить до вторинних чинниюв швестицшного кшмату [17, с. 54]. По-своему, експерт центру САЗЕ-Цкгате В. Дубровський стверджуе, що за допомогою значних пшьг досить часто можна залучити хiба що сумшв-них iнвесторiв та сумтвт iнвестицii [18, с. 13]. 1накше кажучи, надання значних пiльг швесторам в умовах загального несприятливого швестицшного кшмату не означае його покращення:
Ми погоджуемося, що пшьги можуть виступати позитивним стимулом для iнвесторiв у перехщних економшах за умови усшшно1 трансформаци економжи. Звернiмось до прикладу Чехii. Вдалий перебiг трансформацiйних процесiв, iнтеграцiя в СС, дала змогу Чехii без надання особливих пшьг стати одним з найбшьших рецишенлв П11 у Схщнш Свропi. Щойно з 2000 року чеський уряд надав додатковi пшьги для шоземних iнвесторiв. I за таких умов, на наш погляд, пшьги можуть бути значно ефектившшими ашж вони були б запроваджеш не шсля завершення найважливших трансформацiйних процесiв, а на 1х початку. Так, тiльки за 2001 рж до Чехii надiйшло 4,9 млрд. дол. США шоземних швестицш [19, с. 242]. Водночас в Укра1ш спостерша-лось майже зворотне явище: вщмша пiльг для iнвесторiв у 1996 роцi не приз-вела до зменшення припливу П11. Бiльше того, в наступнi роки приплив П11 тiльки зростав. Це ще раз шдтверджуе обмеженiсть ролi пiльг в умовах загального несприятливого швестицшного кшмату.
Розглянемо мехашзм покращення швестицшного кшмату в Укра1ш. Зауважимо: якщо показники економiчноi системи Укра1ни будуть наближа-тися до загальносвггових стандартiв:
то, автоматично, це означатиме покращення швестицшного кшмату Укра1ни та наближення його до загальносвггових стандартв:
(15)
ииА ^ иГ для 1=1,2^и,
(16)
(17)
I це основний шлях покращення швестищйного кшмату, апробований у крашах Схщно! Свропи. I для реалiзацiï умови (16) вироблення особливих пiльг чи спещальних зон в Украïнi не тдходить. Бiльше того, записи (16) i (17) перед-бачають, що навпъ система стимулювання iноземних iнвесторiв повинна бути адекватною до сучасних вимог свiтовоï економiки, чого поки що, на жаль, не спостершаеться нi в Украïнi, нi в багатьох шших крашах СНД [16, с. 98].
Врахуемо в нашш моделi трансформацiйнi процеси. Трансформацiя економiчноï системи в напрямку вiд адмiнiстративно-командноï до ринково1' передбачае виконання умов (16) i (17) залежно вщ темпу та характеру перебь гу трансформацшних процесiв. Формально можемо записати:
Ui = рг (TR ) для i = 1, 2...n, (18)
де: TR - параметр, що описуе темп проведення реформ; Д - функцп, що опи-сують характер змши параметрiв макро- i мшросередовища залежно вiд темпу проведення реформ.
Тод^ загалом, на пiдставi виразу (13) можемо записати:
ICua = P(TR UA ), (19)
FDIua = ^(TRua). (20)
У такий споЫб можна переписати вс характеристики iноземного ш-вестування залежно вщ темпу проведення реформ {вирази (5)-(12)}. Конкрет-ним прикладом адекватност формул (19) i (20) може слугувати таке. Одним iз вагомих параметрiв темпiв проведення реформ у перехщнш економiцi вис-тупае дiевiсть Закону про банкрутство, що дае змогу швестору бути впевне-ним у поверненнi сво1'х кош^в. Якщо оцiнювати дiевiсть закону про банкрутство як шдикатор темпу проведення реформ, то зпдно з формулою (20) повинна юнувати певна залежшсть мiж П11 в крашу та дiевiстю вказаного Закону. I дшсно, дослiдження перехщних економiк Схiдноï Свропи експертами СБРР показали, що обсяг П11 е прямо пропорцшним ефективностi законодав-ства про банкрутство [20, с. 11].
Оскшьки наша держава прагне до сталого економiчного зростання, бе-зумовно це вимагатиме системного покращення швестищйного кшмату. Таю кроки, як показано вище забезпечать не тшьки збшьшення припливу швести-цiй, а й покращення 1'х характеристик та зростання позивного впливу шозем-них швестицш на вiтчизняну економiку. Вiдтак предметом подальших дос-лiджень можуть стати структурш змiни в iноземному швестуванш в мiру ста-бiлiзацiï пол^ично1" ситуацiï в Украïнi та покращення швестищйного кшмату.
Лггература
1. Захарш С.В. Полшшення швестицшно-шновацшного кл1мату в Укра1'ш// Проблемы науки. - 2003, № 12. - С. 40-47.
2. М1жнародна економша/ А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ш.: За ред. А.П. Румянцева - К.: Знання-Прес, 2003. - 448 с.
3. Новицький B.C. Мжнародна економчна д1яльтсгь Украни. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.
4. Кризов1 явища у св1товш економщ та антикризова пол1тика Украши/ За ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К.: 1н-т економ1чного прогнозування, 2002. - 76 с.
5. Гаврилюк О.В. 1ноземне iнвестування i структурна трансформащя в крашах пере-хщно'1 економiки// Фiнанси Украши. - 1998, № 7. - С. 54-66.
6. Ф. Рут, Фшшенко А. М1жнародна торпвля та швестицп. - К. : Основи, 1998. - 743 с.
7. Брыль Р. Восхищение Восточной Европой// Украинская Инвестиционная Газета. -2002, № 22. - С. 4.
8. Юзима Т.О. 1ноземне швестування в умовах ^еграцп Украïни у свiтову економь ку// Фiнанси Украïни. - 2001, № 10. - С. 118-125.
9. Инвестиционная деятельность в регионе/ А.И. Амоша, Н.И. Иванов, Л.И. Черед-ник и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 60 с.
10. Колосов O.G. Деяю аспекти державного управлшня залученням шоземних швес-тицiй в економ^ Украши// Економiка Украши. - 1998, № 11. - С. 27-36.
11. Малий 1.Й. 1ноземш швестицп: Зарубiжний досвiд стимулювання. Шляхи залу-чення в економiку Украши. - К.: НДФ1, 1999. - 45 с.
12. УкраУна у цифрах у 2002 рощ/ Державний ком^ет статистики Украши: За ред. О.Г. Осауленка; Вщп. за вип. В.А. Головко. - К.: Консультант, 2003. - С. 48-150.
13. Dunning John H. The Eclectic Paradigm of International Production: A Restatement and some possible Extensions// Journal of International Business Studies. - 1988. - Spring. - P. 1-31.
14. Ширмер Я. Прям! зовшшш швестицп та економ!чне зростання// Економют. -2000, № 3. - С. 33-37.
15. Вступление КНР в ВТО обернулось ростом импорта капитала// Лента новостей УФС. - Киев, 2002. - [Цит. 2002, 14 лютого]. - Доступно с: <http://www.ufs.kiev.ua.>.
16. Захарш С.В. Податковi важелi державного регулювання шоземних швестищй// Фшанси Украши. - 2000, № 7. - С. 94-102.
17. Даниленко А.А. Тенденцп i перспективи прямого шоземного швестування у про-мисловють Украши// Фшанси Украши. - 2000, № 8. - С. 50-55.
18. Дубровський В. За допомогою пшьг можна залучити швестицп, вщ яких погано тхне// Галицью контракта. - 2001, № 51. - С. 13.
19. Ллманський А. Тенденцп в надходження прямих шоземних швестицш в Польщу// Региональна економка. - 2002, № 4. - С. 237-243.
20. Клименко И. Инвестиционная история// Компаньон. - 2000, № 26. - С. 9-11.
УДК338.27:332.1 Доц. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук - 1РДНАН
Украти; доц. 1.Ф. Коломкць, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ОСНОВН1 МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Розглянуто основш методи прогнозування соцiально-економiчного розвитку регюну. Для ефективного застосування даних методiв прогнозування необхщний щ-леспрямований аналiз юнуючо!' ^форма^йно^ бази i визначення ii придатностi.
Doc. F.A. Vazhynsky - IRR NASU; doc. I.F. Kolomiyets - USUFWT Basic methods of prognosis of social-economic development of region
In article basic methods of prognosis of social-economic development of region are described. The purposeful analysis of existing information base and definition of its suitability is necessary for an effective utilization of the given methods of forecasting.
У сучасних умовах у процес розробки прогнозiв важливого значення набувае подальший розвиток i вдосконалення методологи прогнозування. Методолопчш питання прогнозування соцiально-економiчного розвитку ре-гюшв ще далек вщ оптимального виршення. Складношд полягають в тому, що розвиток не може бути зведений до кшьюсного збшьшення показниюв, а обов'язково передбачае структуры змiни. Розвиток включае появу нових еле-
