CC BY
102
I.B. ФЫтшин
1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
I. Вступ. В економiчнiй лiтературi формуеться дещо однобiчний погляд на проблему активiзащi швестицшно! дiяльностi в Украшу цей погляд зорiентований на прiоритет зовнiшнього фiнансування та швестування економiки. Теоретичнi основи проблеми
розглядаються в роботах: Егорова I. "Иностранные инвестиции в экономику Украины: тенденции и ожидания" та Поляково! Ю. "Внутршньорегюнальш особливостi прямого швестування в Украшу". Приблизно 90% уах пуб-лiкацiй про iнвестицiйну дiяльнiсть присвячено проблемам залучення iноземних iнвестицiй в Украшу, i дуже мало уваги придiляеться питанням активiзацii внутрiшнього iнвестування. Яке ж мюце вiдводиться iноземним iнвестицiям та яку роль вони ввдграють або можуть ввдграти в економiцi нашо! краши?
На масштабне залучення шоземного капiталу, особливо у формi прямих швестицш, покладаються надй щодо структурно! перебудови та економiчного зростання нашо'1' краши. Наприклад, часто зустрiчаються висловлювання: "... в умовах кризи шоземний капiтал може на певний час стати практично единим фактором ста-бшзацп та подальшого пожвавлення економжи без руйнiвних сощально-пол> тичних наслщюв" або: "... економiчна стабiлiзацiя стае неможливою без масштабного залучення шоземного катталу у формi кредитiв та прямих, швестицш ". Але чи виправдан такi думки? [2, 18].
Вщомо, що на ринках катталу попит значно перевищуе пропозицiю, тому поява Украши на свiтовому ринку
швестицш одразу ж примушуе й вести жорстку конкурентну боротьбу iз розвиненими державами, кранами, що розвиваються, та крашами з перехiдною економжою. Доводиться визнати, що вона е слабким конкурентом.
Одним iз можливих способiв покращення сприйняття нашо! краши е посилення конкурентоспроможносп Укра!ни та вщповщно пiдвищення й кредитно-iвестицiйних рейтинпв. Адже кредитний рейтинг суверенних емггеш^в е не лише показником ризиковосп боргових зобов'язань, якi ними емпуються, а й критерiем швестицшно! привабливосп та платоспроможностi краши. Платоспроможнiсть держави та й кредитний рейтинг е певними iндикаторами довiри кредиторiв до держави, визначаючи рiвень суверенного ризику.
Украша переживае досить серйозний спад, мае несприятливий швестицшний клiмат. Загальна проблема неплатежiв, примггавний фондовий ринок не викликають довiри до Украши. I хоча намгтилися певнi кроки до економiчно'i стабшзацй, основнi перешкоди для залучення шоземного катталу залишаються. Отже,
розраховувати найближчим часом на надходження масштабних iнвестицiй з-за кордону не доводиться.
II. Постановка завдання. Завданням ще! статтi е визначення факторiв, що сприяють покращенню швестицшного клiмату; дослiдження взаемозв'язку мiж економiчним зростанням краши та темпами надходження прямих шоземних швес-тицiй; аналiз розподiлу iноземних
© Фiлiпiшин 1.В.
ISSN 1562-109X
швестицш на регюнальному i мiсцевому рiвнях.
III. Результати. Свiтовий досвiд свщчить, що iноземнi швестици найактивнiше надходять не туди, де бракуе катталу i де 1х бажають використати як шструмент економiчних реформ, а туди,
де штенсивно здiйснюються каттало-вкладення, забезпечуючи динамiчне зростання економжи. Так, сучаснi iнвестицiйнi потоки здебшьшого концентруються у промислово розвинених кра'шах. У 1998 р. свiтовi прямi iноземнi швестици (П11) становили 349 млрд. дол., з них 84% (295 млрд. дол.) спрямовувалися
до краш iз сталою економiкою i тiльки 3,4% (12 млрд. дол,) - у схщноевропейсью краши з перехiдною економiкою. Причому 70% загального обсягу шоземних швестицш до Схщно!' Свропи зосередженi у трьох кра'шах: Угорщинi, Польщi та Чехи. На перше ачня 1999 р. вони залучили вщповщно 15,12 та 7,5 млрд. дол. Аналiз ситуаци свiдчить, що надходження iнвестицiй у цi краши е наслщком полiпшення сощально-економiчноi ситуацп [6].
Крiм того, iснуе чiткий взаемозв'язок мiж економiчним зростанням краши та темпами надходження прямих шоземних швестицш. Наприклад, збшьшення ВВП краш, що розвиваються, у середньому на 1% зумовлюе збшьшення потоюв П11 на 10 млрд. дол. Таким чином, не слщ розраховувати на суттевий приплив шоземних швестицш в умовах кризових явищ в економщ.
Залучення шоземних швестицш в Украшу незначне за обсягом. За розрахунками Мшекономжи, для структурно!' перебудови економши Укра'1'ш потрiбно 40-50 млрд. дол. Прирют П11 в Украшу в ачш-червш 2004
р. склав 573,7 млн. дол. (8,5% на початок року). Загальний обсяг П11 в економжу Украши за станом на 1 липня досяг
7324.8 млн. дол. 1нвестици надшшли зi 117 краш свггу i найбiльшi обсяги внесет нерезидентами iз: США - 1085,9 млн. дол. (14,8% загального обсягу); Кшру - 1077 млн. дол. (14,7%); Англи -741,3 млн. дол. (10,1%). Майже половина обсяпв шоземних швестицш спрямована на тдприемства промисловосп - 3573,8 млн. дол. 1нвестицшно привабливими в Укра'1'ш залишаються пiдприемства з видами економiчноi дiяльностi, що окупаються швидко, таю як оптова торпвля i посередництво в торгiвлi -
1076.9 млн. дол. (14,7%), харчова про-мисловють i переробка сiльськогосподарськоi продукцii - 1049,8 млн. дол. (14,3% загального обсягу швестицш) [7].
Частка щорiчно залучених шоземних кош^в в швестицшному портфелi Укра'1'ни коливаеться в межах 4%, тодi як у Казахсташ - близько третини, Естон11 - понад 90%.
У розрахунку на одного жителя шоземного капiталу прийшло в Укра'1'ну лише 117 дол. США, в Угорщиш, Чехii, Естони - понад 2 тис. дол.
Металурпя, машинобудування, хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть, аграрний сектор, якi дають близько 80% укра'1'нського експорту, мають усього 20% iноземних iнвестицiй.
Причина вах цих негараздiв загальна: вщсутня цiлеспрямована iнвестицiйна полiтика з вщповщними прiоритетами. Немае i вiдповiдальних за 11 проведення. А тi, що е, - свою роботу явно не виконують.
Серйозш прорахунки у формуванш iнвестицiйного ^мату допущено на ре-гiональному та мюцевому рiвнях. Маемо неприйнятну ситуащю, коли розподiл iноземних iнвестицiй далеко не
вщповщае потенщалу i потребам регiонiв
[5]. . .
Понад 65% iноземного капiталу зосереджено у 9 мютах Украши, в яких проживае не бшьше як 20% населення. Тим часом у 10 областях, в яких проживае третина населення, залучено менш як 7% iнвестицiй. У Черкаськш областi 1х обсяг скорочуеться вже четвертий рш. Причина - у багатьох регюнах не працюють з швесторами.
Торiк у 15% мют обсяг iноземних iнвестицiй навiть скоротився. Серед них -Черкаси, Полтава, Суми, Чершвщ, Кривий Рщ 1вано-Франювськ. Навряд чи знизилася 1хня швестицшна
привабливiсть. Причини, очевидно, слiд шукати в оргашзаци роботи з швесторами.
Ще складнiша ситуацiя iз залученням шоземних швестицш у сшьськш мюцевосп. У сiльських районах залучено лише 15% шоземного капiталу. У половиш районiв 1х зовсiм немае, а ще у третиш вони мiзернi - по 5 дол. США на жителя. Водночас тут проживае третина населення краши. Найбшьше таких райошв у Микола!'вськш, Чернiгiвськiй, Юровоградськш,
Харкiвськiй та Хмельницькiй областях.
IV. Висновки. Отже, на сьогодш шоземш швестици суттево не впливають на стан нащонально! економiки Украши i не можуть бути використанi як еконо-мiчний важiль для виходу з кризи та економiчного зростання. Свгговий досвiд переконуе: зовнiшнi швестици формують лише незначну частину сукупних кат-тальних вкладень у нацюнальну економiку. Вони дiють лише тсля активiзацii нацiонального капiталу, виконуючи допомiжну роль акселератора внутрiшнiх перетворень.
Чим обертаеться вщсутнють внутрiшнiх джерел швестування? Процитуемо думки двох рiзних авторiв iз
цього приводу: "В умовах браку власних кош^в залучення шоземних швестицш у розбудову нацюнально! економши набувае прiоритетного значення"; "За вщсутносп належних вiтчизняних джерел фiнансування швестицш суттево зростае роль шоземних швестицш".
Але украшська держава не настшьки збщнша, щоб не мати необхщних
власних нагромаджень для здiйснення першочергових проекпв. Справа не в браку власних кош^в, а в ефективносп механiзму 1х залучення до швестицшного процесу. Це доводить факт щорiчного вивозу капiталу з Украiни за кордон у сумi приблизно 3-5 млрд. дол. Тому найактуальшшим завданням для Украши сьогоднi е припинення вщпливу нацiонального капiталу за межi краiни i створення сприятливих умов для функцiонування iнвестицiйних ресурав у вiтчизнянiй економiцi.
Мобiлiзацiя внутршшх фiнансових джерел повинна стати прюритетною в економiчнiй полiтицi держави.
Залучаючи шоземний капiтал, не слiд допускати дискримшацп вiдносно нацiональних iнвесторiв, як це практикувалося в УкраЛш до 1996 р., коли шоземш швестори користувалися пшьговим режимом оподаткування. Таю поступки практично не впливають на швестицшну активнiсть iноземного капiталу, призводять до значних зловживань iз боку нацюнальних пiдприемцiв.
До переваг шоземних швестицш належить сприяння впровадженню передово! технiки та технологи, тдвищенню квалiфiкацii нацiональних трудових ресурав, структурнiй перебудовi економiки, розвитку процесу приватизаци тощо.
Украiна прагне через П11 мати доступ до сучасних технологш, проте
захщш фiрми намагаються реалiзувати насамперед технологи, що перебувають на спаднiй фазi свого виробничого циклу i вже неприбутковi на свiтовому ринку. Зрозумшо, що для захiдних держав вигщшше, щоб Украша мала низький технолопчний рiвень виробництва, аби не втратити й як сировинну базу та не позбутися ринкового простору, на якому продукщя цих краш поки що поза конкуренщею.
Незважаючи на визначення Украшою низки прiоритетних для шоземного iнвестування галузей економiки, шоземщв у нас цiкавлять насамперед сировина, метал, прокат, вугiлля, кокс, продукти хiмiчноi промисловостi, невикористанi вщходи та вториннi ресурси. Тому сподiвання на структурну перебудову економiки Украши за допомогою iноземного капiталу теж невиправдаш.
Таким чином, використання iноземного капiталу - неоднозначний за сво!ми наслiдками процес для краши-реципiента. Водночас швестицп приносять бшьше користi, анiж шкоди. Тому шоземний капiтал залучати необхiдно, особливо у формi прямих iнвестицiй, не забуваючи, що вш виконуе i завжди виконуватиме лише допомiжну функцiю.
Л1тература
1. Марченко С. Мiжнародна кредитно-рейтингова оцiнка
швестицшно! привабливостi Украши // Банювська справа. - 2004. -№1. - С. 48-57.
2. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в УкраЫ. - К., 1998. - С. 16-27.
3. Полякова Ю.В. Внутршньо-регiональнi особливостi прямого швестування в Укра'1'ну // Регiональна економка. - 2001. - № 1.
4. Резшкова Н. Рух фшансових потокiв i загрози валютних криз в Укра'1'ш. - 2004. - http: // www.business.if.ua (бiзнес-портал 1вано-Франк1вщини).
5. Официальное Интернет-представительство Президента Украины -Выступление Президента Украины Леонида Кучмы на совещании по вопросам улучшения инвестиционного климата от 06.06.2003. -http://www.president.gov.ua
6. Официальный сайт ПриватБанка - Обзор событий на фондовых рынках Украины, России и США от 06.09.2004.-http://www.privatbank.com.ua
7. Офщшний сайт Державного комггету статистики Украши - Прямi шоземш швестицй в Украшу. -http://www.ukrstat.gov.ua
