CC BY
12
Majboroda VA. Ecological and silvicultural value of the oak northern (Qercus borealis Mich.) in attitude oak - grove of plantings of Ukraine
The analysis of growth and accumulation biomass by plantings of an oak northern in oak groves, sudubrava and subor various classes of efficiency is made. Are compared taxation characteristics of plantings of an oak northern to an oak ordinary. It is specified on perspectivity of an oak northern in afforestation in Ukraine.
Keywords: biomass, an oak ordinary, plantings, an oak northern, growth, forest vegetation conditions, amount of forests.
УДК332.142. 6:336(477.8) Ст. наук. ствроб. I.B. Андел, канд. екон. наук -
1РД НАН Украгни
ШВЕСТУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ФШАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ НА ПРИКЛАД1 ОБЛАСТЕЙ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Дослщжено cnoci6 одержання додаткових кош™ для фшансування природо-охоронно! сфери через використання pe3epBiB фшансового потенщалу шляхом ефек-тивного вкладення швестицш у галузi спецiалiзацii регiону, спецiалiзацiю територи регiону, формування кластерiв у галузях регiону.
Ключовг слова: фшансовий потенцiал регiону, швестицшна дiяльнiсть, швесту-вання природоохоронно! дiяльностi, галузь спецiалiзацii регiону, спецiалiзацiя територи регiону, кластеризацiя.
Динамжа бюджетних видатюв у репонах Украши на охорону навко-лишнього природного середовища свщчить про ii постшне недофшансуван-ня. Темпи зростання видатюв, з урахуванням шфляцп, виявляються незнач-ними, зокрема показники видатюв в Украш за 2009 р. за умови приведення до единих цш лише на 10 % перевищують таю показники за 2004 р. З огляду на темпи промислового зростання у 2004-2009 рр. зазначене е ознакою стаг-нацп видатюв на природоохоронш цЫ.
На другому Всеукрашському з'!зд1 еколопв з м1жнародною участю бу-ло сказано, що реал1защя стратеги нацюнально^ рег1онально! еколог1чно! политик мае базуватися на системному розширенш ф1нансово! бази охорони навколишнього природного середовища та на ii вщповщному збалансуванш 1з ВВП, ВРП регюшв i доходами бюджепв. Прогресивне збшьшення фшан-сових ресурсiв екологiчноi сфери мае включати: збiльшення частки видатюв бюджепв за напрямом "Охорона навколишнього природного середовища"; збiльшення частки спещального фонду державного бюджету у природоохо-ронних видатках; пiдвищення частки природно-ресурсних платежiв у доходах бюджепв; збiльшення обсягу надходжень кошпв до фондiв охорони нав-колишнього природного середовища.
Як способи оздоровлення економжи регiону, та джерела одержання кошпв для фшансування природоохоронно! сфери регiону, можна запропо-нувати: 1) використання резервiв фшансового потенщалу шляхом ефективно-го вкладення швестицш у розвиток галузi спецiалiзацii регiону, розвиток спе-цiалiзацii територп регiону 2) кластеризацiя у галузях регюну з метою тдви-щення конкурентоспроможностi. Регiональний ефект розвитку за цими нап-
рямами полягае у збiльшеннi доходiв, вiдрахувань у мюцевий бюджет, а вщ-повщно - збiльшеннi можливостей фiнансування природоохоронно! сфери.
З огляду на те, що ставиться завдання дослiдити характеристики еко-номiки регiону стосовно потенщ^в, розглянемо це поняття. Вiдомi таю виз-начення потенцiалу, потенцiал це - наявш можливостi, ресурси, запаси, засо-би, що можуть бути використаш для досягнення, здiйснення чогось; еконо-мiчний потенцiал - сукупнють економiчних можливостей держави, якi можуть бути використаш для потреб сустльства. Економiчний потенцiал вщоб-ражае економiчну могутнiсть регiону, досягнутий рiвень розвитку продуктив-них сил, обсягу регiонального продукту i можливостей його зростання [1]. В економiчнiй енциклопедп подано таке визначення потенцiалу - це "наявш в економiчного суб'екта ресурси, !х оптимальна структура та вмшня рацюналь-но використати !х для досягнення поставлено! мети" [2]. Одним з економiч-них потенщатв регiону е фiнансовий. Фiнансовий потенщал регiону за сво!м змiстом е бшьш мiстке поняття, нiж фшанси регiону. Вiн охоплюе всi поточш фiнансовi можливостi регiону i таю елементи: консолщований бюджет (об-ласний бюджет i бюджет мунiципальних утворень), позабюджетш фонди, а також рiзнi мiжбюджетнi потоки; цiннi папери, емгговаш органами влади i управлiння або органами мюцевого самоуправлiння; фiнансовий потенщал шдприемств i органiзацiй всiх форм власностц засоби населення, у формi грошей чи iнших цiнних паперiв; фiнансовi ресурси iнститутiв кредитно-бан-ювсько! системи вiдповiдного регiону, а також засоби, залучеш мiсцевими банками з шших територiй. 1нколи в економiчнiй лiтературi допускаеться ширше тлумачення фшансового потенцiалу, в який включаеться вся сукупнють економiчних активiв, що мають вартiсну оцiнку i можуть виступати джерелом фшансових засобiв внаслщок !х реалiзацil, оренди й ш. У цьому ширшому тлумаченнi економiчний сенс фiнансового потенцiалу включае ос-новнi засоби, природнi ресурси та iншi елементи матерiального багатства, зо-середженого у межах регiону. На нашу думку, до фшансового потенщалу ре-гiону треба вiдносити не тшьки фiнансовi ресурси, але також ефективнють !х використання, до цього належить ефективне iнвестування галузей економжи регiону, а саме галузей спещалiзащL
Спецiалiзацiя регiону мае важливе значения тд час вибору розмщен-ня швестицш. I! можна визначати за виробничим тдходом (за такими показ-никами, як обсяги виробництва, вартють основних фондiв, чисельнiсть зайня-тих), за вiдхиленням !х вiд середнього значення по Укра!ш, за коефщентом спецiалiзацil, вiдношенням частки певно! галузi в складi промисловостi регь ону до частки галузi в складi промисловостi вше! кра!ни. У цьому випадку ко-ефiцiент спещалiзащl репону по галузi визначаеться як вщношення питомо! ваги регiону в кра!ш за цiею галуззю до питомо! ваги репону у ВВП кра!ни. Якщо розрахунковi показники е бшьшими чи дорiвнюють одиницi, то щ галу-зi виступають як галузi ринково! спецiалiзацil. Порiвняльиу ефективнiсть спе-цiалiзацil можна визначати за зютавленням собiвартостi (витрат) виробництва у райош до середнiх витрат у кра!ш. Для визначення спецiалiзацil В.В. Юста-нов пропонуе систему порiвняльних показниюв: Се - вiдношення витрат (або
прибутку) виробництва на одиницю продукцп в регюш (1Г) до такого ж показ-ника в кра!ш (1к); 1-Се = 1Г /1к, де Се - показник (шдекс) ефективностi спещаль зацп регiону; 1Г - витрати виробництва на одиницю продукцп в регюш; 1к -витрати виробництва на одиницю продукцп в кра!ш. 1ндекс показуе, у скiльки разiв середньорегiональнi затрати (або одержаний ефект) на одиницю вироб-лено! продукцп меншi або бiльшi вiд середшх у кра!ш. В цьому випадку ко-ефiцiент спещал1зацп регiону по данш галузi визначено як вщношення пито-мо! ваги регiону в кра!ш за цiею галуззю до питомо! ваги репону у ВВП кра-!ни. Якщо розрахунковi показники е бшьшими чи дорiвнюють одинищ, то цi галузi виступають як галузi ринково! спещал1зацп (табл. 1).
Табл. 1. Спецiалiзацiя областей Захiдного регюну за галузями сшьського господарства, промисловост^ будiвництва, торгiвлi i ремонту автомобШв, транспорту i зв'язкуу 2004-2009 рр. [4-10]
Показники
Роки
2005|2006 |2007 |2008 |2009
Волинська область
Коефщент епещашзацц облает! у галуа ешьеького господарства
0,00
2,14
2,09
2,11
2,34
Коефвдент спещал1заци облает у галуз! промиеловоет
0,67
0,75
0,77
0,73
0,91
Коефвдент епещал!заци облает у галуз! буд1вництва
0,58
0,51
0,45
0,54
0,49
Коефiцiенг епещашзацц облает у галуа торг!вш I ремонту автомобшв
0,00
0,00
0,00
1,35
1,56
Коефщент епецiалiзацii облаетi у галузi транспорту i зв'язку
0,46
0,40
0,39
0,44
0,45
Закарпатська область
Коефщент епецiалiзацii области у галузi сшьського господарства
1,12
1,50
1,50
1,47
1,60
Коефiцiент епецiалiзацii облает у галузi промиеловоетi
0,37
0,46
0,45
0,55
0,60
Коефiцiент спецiалiзацii облаетi у галузi будiвництва
0,37
0,52
0,57
0,62
0,42
Коефщент епецiалiзацii облает! у галузi торг!вш i ремонту автомобiлiв
0,60
0,63
0,66
0,74
0,63
Коефiцiент спещашзацп облаетi у галузi транспорту i зв'язку
0,67
0,58
0,65
0,79
0,72
Iвано-Франкiвеька область
Коефiцiент спещашзацц облает! у галуа ешьеького гоеподаретва
1,35
1,23
1,19
1,25
1,48
Коефвдент спецiалiзацii облаетi у галузi промисловост!
0,53
0,70
0,72
0,91
0,84
Коефвдент епецiалiзацii облаетi у галузi будiвництва
0,60
0,46
0,56
0,57
0,65
Коефiцiенг епецiалiзацii облает у галуз! торг!вш i ремонту автомобiлiв
0,51
0,52
0,68
0,59
0,91
Коефщент епецiалiзацii облаетi у галузi транспорту i зв'язку
0,47
0,40
0,44
0,46
0,55
Львiвеька область
Коефщент епецiалiзацii облает у галузi сшьського гоеподаретва
1,22
1,11
1,13
1,14
1,25
Коефiцiент спецiалiзацii облаетi у галузi промисловост!
0,62
0,56
0,64
0,66
0,65
Коефвдент епецiалiзацii облаетi у галузi будiвництва
1,20
0,97
0,97
1,16
1,21
Коефiцiенг епецiалiзацii облает у галуз! торг!вш i ремонту автомобшв
1,76
1,83
1,59
1,69
Коефщент епещал!зацп облает! у галуз! транспорту ! зв'язку
1,60
1,19
1,32
1,23
1,11
Р!вненеька область
Коефщент епещашзацц облает! у галуа ешьеького гоеподаретва
1,96
1,87
1,73
1,77
2,06
Коефвдент епещал!заци облает! у галуз! промиеловоет
0,54
0,66
0,67
0,70
0,73
Коефвдент епещал!заци облает! у галуз! буд!вництва
0,80
1,06
0,65
0,64
0,58
Коефццент епещашзацц облает! у галуз! торг!вш ! ремонту автомобшв
0,93
0,90
0,86
0,98
0,99
Коефщент епещал!зацп облает! у галуз! транспорту ! зв'язку
0,00
0,78
0,77
0,81
Терношльська область
Коефщент епещашзацц облает у галуа ешьеького гоеподаретва
2,51
2,55
2,48
2,57
2,94
Коефвдент спещал1заци облает! у галуз! промиеловоет
0,37
0,48
0,46
0,47
0,48
Коефвдент епещал!заци облает! у галуз! буд1вництва
0,52
0,54
0,70
0,61
0,55
Коефццент епещашзацц облает! у галуз! торг!вш ! ремонту автомобшв
0,84
0,85
1,09
1,91
1,62
Коефщент епещал!зацп облает! у галуз! транспорту ! зв'язку
0,56
0,59
0,55
0,54
0,55
Чернiвецька область
Коефщент спецiалiзацi! областi у галузi сшьського господарства 0,00 2,09 2,10 2,11 2,41
Коефiцiент спецiалiзацi! областi у галузi промисловостi 0,38 0,33 0,33 0,34 0,39
Коефiцiент спецiалiзацi! област у галузi будiвництва 1,09 0,89 1,05 1,27 1,33
Коефiцiент спещатзаци обласп у галузi тсргiвлi i ремонту автомобiлiв 0,00 0,45 0,43 0,45 0,42
Коефiцiент спецiалiзацi! обласп у галузi транспорту i зв'язку 0,98 0,83 0,74 0,73 0,75
Примiтка: коефщент спещалiзаци областi у галузi розраховано за обсягами ре-алiзовано! продукци
З табл. 1 видно, що протягом 2005-2009 рр. галузь сшьського госпо-дарства належала до галузей спещал1зацп у вих областях Захщного регюну. Галузь буд1вництва належала до галузей спещал1зацп у Льв1вськш, Р1вненсь-кш, Тернопшьськш областях, кр1м 2006 р. Торпвля 1 ремонт автомобшв належали до галузей спещал1зацп у Льв1вськш та Тернопшьськш областях. Транспорт 1 зв'язок належали до галузей спещал1зацп у Льв1вськш обл.
Дослщження способ1в збшьшення кошпв спрямованих на фшансуван-ня охорони природного середовища шляхом ефективного швестування галузей спещал1зацп регюну, спещал1зацп територп регюну вимагае проведення мониторингу !х швестування, руху фшаншв (табл. 2).
Табл. 2. Мотторинг галузi агец'шл'паци релону та спещатзаци територп релону
Напрямки
Критери
Показники
1дентифжа-цiя галузей спещатзаци регiону за еконс^ч-ними показ-никами
Ксефiцiент спещатзаци регiсну за щею галуззю (К! с) Вiднсшення питомо! ваги регiсну в кра!щ по данш галузi за виробле-ною прсдукцiею вiднсснс до питомо! ваги регюну у валовому внут-рмньому прсдуктi кра!ни
Ксефiцiент спещатзаци регюну за щею галуззю (К с) Вiднсшення питомо! ваги регiсну в кра!щ по данiй галузi за вартю-тю основних фондiв вщносно до питомо1 ваги регiону у основних фондах економжи кра!ни_
у
н о
Коефщент спещатзаци регiону по данш галузi (К! с) Вiдношення питомо1 ваги регiону в кра!щ по данш галузi за чисель-шстю зайнятих вiдносно питомо1 ваги регюну у чисельност зайня-тих економжи кра!ни
Вiдношення питомо1 ваги регюну в кра!щ за податком на доход у га-лузi спещатзаци (iншiй галузi) до питомо1 ваги регюну в податку на доход економжи кра!ни
1дентифжа-цiя галузей спещатзаци регiону за фшансо-вими по-казниками
Вiдношення питомо1 ваги регiону в кра!щ за чистим доходом (пере-вищення сумарних грошових надходжень над сумарними витрата-ми у галуз^ у галузi спецiалiзацil (iншiй галуз^ до питомо1 ваги регюну за чистим доходом у економвд кра!ни
Вщношення питомо1 ваги регюну в крат за прибутком у галуя спещатза-цд! (iншiй галуя) до питомо! ваги регюну в прибутку економiки кра!ни Вiдношення питомо! ваги регюну в кра!щ за рентабельшстю (при-бутки до операцшних витрат) у галузi спецiалiзацi! (шшш галузi) до питомо! ваги регюну в рентабельной економiки кра!ни
Ефектив-нiсть iнвес-тування у галузь
Вiдношення питомо! ваги регюну в кра!ш за необоротними активами у галузi спещатзаци (iншiй галузi) до питомо! ваги регюну у не-оборотних активах економжи кра!ни
Величина iнвестицiй внесених у галузь спецiалiзацi! регiону з боку мюцевих бюджетiв_
Величина швестицш внесених у галузь спецiалiзацi! регiону з боку пiдприемств_
1
2
3
1 2 3
Зростання доход'в галуз' спец'ал'зац''' / швестици у галузь спещал'зац"'
Зростання прибутюв галуз' спещатзаци / швестици' у галузь спещатзаци
Зростання податгав галуз' спещал'зац" у мюцевий бюджет / ¡нвес-тиц" у галузь спещал'зац"
Зростання швестицш з мюцевого бюджету в природоохоронну д1-яльщсть / ¡нвестиц" у галузь спещал'зац"
Зростання частки оновлених основних засоб'в у галуз' спещал'зац" / ¡нвестиц" у галузь спещал'зац"
Зростання ефективност використання енергоресурс'в у галуз' спещал'зац" / ¡нвестиц" у галузь спещал!зац"
Зростання частки шновацшно-активних промислових шдприемств у галуз' спещал'зац" / ¡нвестиц" у галузь спещал1заци
I-Ce = Ir Лк де Се - показник (щдекс) ефективносп спец'ал'зац"' району; Ir -витрати виробництва на одиницю продукци галуз' спещал'зац"' в райош; Ik - витрати виробництва на одиницю продукци ц1е! галуз' в крат
Вщношення Частка обсягу продукци галуз' спещал'заци / частка ¡н-вестицш у галузь спещал'зац"
Виробнич' фактори галуз1 спещ-ал1зацй Вщношення питомо'' ваги репону в крат за соб'вартютю у галуз' спещал'заци до питомо'' ваги репону у соб1вартост1 економ'ки кра'ни
Вщношення соб'вартост (витрат) виробництва у район до середщх витрат у крат
'П si' и а а с й 14 .2 ° § С .3 ^ Í ° § § ^ s Й * íS'S £ Ц Участь галуз' спещал'за-Ц11 рег1ону у експорт Вщношення питомо'' ваги региону в крат за експортом у галуз' спещал1за-ци до питомо! ваги региону в експорп за галузями економки крани
Вщношення питомо' ваги регюну в крат за сальдо товарообмшу у галуз' спецiалiзацii' до питомо' ваги регюну у сальдо товарообмшу за галузями економжи кра'ни
Показник р'вня участ региону за продукщею галуз' спещал'зац" у мижна-родному подал пращ Експорт галуз' спещал'зац" у валовому региональному продукт регюну
Показник перспектив змши р'вня участ репону за продукщею галуз' спещал'зац" у м'жнародному подш пращ Коефщент випередження темшв росту експорту галуз' спещал'зац" репону над темпами росту валового регюнального продукту репону вщносно до коеф'щенту випередження темшв росту експорту ще'' га-луз! кра'ни над темпами росту валового продукту кра'ни
я (3 и а о Ss а и н « 'И 'ч й '3 и с О 1дентиф'ка-Ц1я спещатзаци регюну за економ'ч-ними показ-никами Частка сукупного сусшльного продукту, що вивозиться за його меж С=Рв/Р-100, де Р сукупний сусшльний продукт репону
Коефщент концентраци (локал'заци) виробництва Кл =Ппр / Ппк = (Ргалуз1 рег1ону / Рвиробництва району) / (Ргалуз1 рег1ону / Ргалуз1 кра1ни)
Спец1ал1зац1я територй' Кл =П / Н = питома вага продукцй региону в кра!т у дан1й галуз1 / частка населення региону або в1дношення питомо'' ваги регюну в кра!ш за щею галуззю до питомо'' ваги регюну у ВВП
Ефектив-щсть швес-тування у спещал'защю терито-р" репону Величина швестицш, внесених у спещал'защю регюну з боку мю-цевих бюджет'в
Величина 'нвестиц'й, внесених у спещал'защю регюну з боку пщприемств
Зростання доходш в!д спец'ал'зац" региону / швестици у спещалващю региону
Зростання прибутгав в'д спец'ал'зац"' рег'ону / швестици у спещал'защю регюну
Зростання податгав в'д спец'ал'зац"' рег'ону у мюцевий бюджет / ¡н-вестиц" у спещал'защю рег'ону
Зростання ¡нвестиц'й з мюцевого бюджету у природоохоронну яльщсть / ¡нвестиц" у спец'ал'зац'ю рег'ону
Ще один шлях збшьшення фiнансування природоохоронно! дiяльностi - це проведення кластеризацп у галузях економiки регiону. Конкурентоспро-можнють регiону визначаеться наявнiстю на його територп конкурентоздат-них галузей, можна погодитись з М. Портером, який вщзначив, що кластери краще узгоджуються з конкуренцiею, нiж окремi галузi [3], тому можна зап-ропонувати зростання регюнально! конкурентоспроможностi через кластери-зацiю як шлях оздоровлення регюну. Кластери утворюють групи географiчно сумiжних взаемопов'язаних компанiй i зв'язаних з ними оргашзацш, якi дiють у певнш сферi, що характеризуються спшьшстю дiяльностi, взаемодоповню-вальних один одного, конкурентоспроможних.
Дослiдження способiв збшьшення кошпв спрямованих на фшансуван-ня охорони природного середовища шляхом формування та ефективного ш-вестування кластерiв у галузях регiону вимагае проведення мошторингу !х iнвестування, руху фшанив у них (табл. 3).
Табл. 3. Мотторинг кластеризации галузях регюну
Напрямки Критерп Показники
Кластерний потенщал регюну 1дентиф!кащя кластерного потенщалу регюну в певнш галуз! Коефщент локал!заци
Коефщент виробництва на одну особу
Коефщент спещал!заци
Виробнич! фактори
Попит на внутршньому ринку
Супутн галуз!
1нституцшна оргащзащя кластер!в
Внутршня мотиващя ¡щщювання 1 п1дтримки кластер!в
Пор1вняльна конкурентна сила учаснигав кластера
Наявш кластери у галузях регюну Характеристика наявних кластер!в у галузях регюну Темпи зростання доход1в, прибутгав у кластер! перевищу-ють темпи зростання у галуз!
Ефектившсть ¡нвес-тування централь-них щдприемств кластера Темп зростання продукци кластера вщносно темшв зростання швестицш
Зростання швестицш з мюцевого бюджету в природоохо-ронну д!яльнють / швестици у центральш шдприемства кластера
Ощнка стратепч-ного потенщалу кластер1в Темп зростання продукци галузей, в яких зайнят центральш шдприемства кластера пор!вняно з темпом зростання економжи загалом (галузеве зростання)
Темп зростання продукци кластера пор!вняно з темпом зростання галуз! загалом (кластерне зростання)
Частка продукци галузевого кластера у валовому реп-ональному продукт!
Оскшьки стан навколишнього природного середовища у регюнах вимагае збшьшення фшансування, то потрiбен пошук нових джерел, зокрема, внутршшх резервiв розвитку регiону. Це стае можливим з використанням внутршньорегюнальних резервiв фiнансового потенщалу, а саме пiд час сти-мулювання розвитку спещалiзацп територп, кластеризацп у галузях, з прове-денням запропонованих мошторинпв для контролю ефективного вкладання коштiв. У такий спошб можна досягнути зростання економiки регюну, збшьшення вщрахувань на фшансування природоохоронно! сфери.
Лтратура
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ru.wikipedia.org/wiki/.
2. Економ1чна енциклопедiя. - У 3-ох т. / ред. кол., вщп. ред. С.В. Мочерний - К. : Вид. центр "Академiя", 2002. - Т. 3. - С. 12.].
3. Портер М.Э. Конкуренция : пер. с англ. : учебн. пособ. / М.Э. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 495 с.
4. Статистичний |цор1чник Волинсько! обласп за 2009 рж / Держком. статистики Ук-ра!ни. Головне управлшня статистики у Волинськш областi / за ред. М.1. Мотиль. - Луцьк, 2010. - 558 с.
5. Статистичний щор1чмик Закарпаття за 2009 рiк / Держком. статистики Укра!ни. За-карпатське обласне управлшня статистики / за ред. 1.В. 1льтьо. - Ужгород, 2010. - 572 с.
6. Статистичний щор1чмик 1вано-Франгавсько! областi за 2009 рж / Держком. статистики Укра!ни. Iвано-Франкiвське обласне управлшня статистики / за ред. М.В. Кривого. - 1ва-но-Франювськ, 2010. - 664 с.
7. Статистичний щор1чмик Львiвськоi областi за 2009 рж / Держком. статистики Укра-!ни. Львiвське обласне управлiння статистики / за ред. С.О. Матковського. - Львiв, 2010. -382 с.
8. Статистичний щор1чник Рiвненськоi обласп за 2009 рiк / Держком. статистики Ук-ра!ни. Рiвненське обласне управлiння статистики / за ред. Ю.В. Мороза. - Рiвне, 2010. - 576 с.
9. Статистичний щор1чник Тернопiльськоi областi за 2009 рж / Держком. статистики Укра!ни. Тернопiльське обласне управлiння статистики / за ред. В.Г. Кирича. - Тернотль, 2010. - 542 с.
10. Статистичний щор1чник Чертвецько! обласп за 2009 рiк / Держком. статистики Ук-ра!ни. Чершвецьке обласне управлiння статистики / за ред. А.В. Ротаря. - Чершвщ, 2010. - 484 с.
Андел И.В. Инвестирование природоохранной деятельности за счет использования финансового потенциала региона на примере областей Запада Украины
Исследован способ получения дополнительных средств для финансирования природоохранной сферы через использование резервов финансового потенциала путем эффективного вложения инвестиций в отрасли специализации региона, специализацию территории региона, формирования кластеров в отраслях региона.
Ключевые слова: финансовый потенциал региона, инвестиционная деятельность, инвестирование природоохранной деятельности, отрасль специализации региона, специализация территории региона, кластеризация.
AndelI.V. Investing of nature protection activity is due to the use of financial potential of region on the example of areas of the Western of Ukraine
The method of receipt of additional funds is investigated for financing of nature protection sphere through drawing on reserves of financial potential by the effective investment of investments in industry of specialization of region, specialization of territory of region, forming of clusters in industries of region.
Keywords: financial potential of region, investment activity, investing of nature protection activity, industry of specialization of region, specialization of territory of region, clusterization.
УДК 504.062:504.45 Acnip. С.В. Рябоконь1 -Хмельницький НУ
ШЛЯХИ ТА ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРС1В В1ННИЧЧИНИ НА ПРИКЛАД1 ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОЙМ
На прикладi поверхневих водойм коротко висвгглено еколопчний стан повер-хневих водойм Вшниччини. Запропоновано перспективш й TepMiœrni заходи щодо ïx охорони й ращонального використання.
Ключовi слова: басейн, водш ресурси, еколопчний стан, забруднення.
1 Наук. кер1вник: доц. Н.Г. Мронова, канд. техн. наук - ХНУ, м. Хмельницький
