CC BY
15
Ключевые слова: сбережения домашних хозяйств, сберегательный процесс, культура сбережения, механизм трансформации сбережений домашних хозяйств в инвестиции.
Lytvyn V.V., Korolyova N. V. Resource provision of sustainable development in Ukraine: budget-taxation stimulation of people's organized securities
Based on a study of conceptual approaches to promote public savings and foreign experience in regulating synthesis of savings there has been process, developed a set of proposals to improve public policy in the sphere of people's savings in Ukraine.
Keywords: household savings, saving process, saving culture, mechanisms to transform household savings into investments.
УДК 006.032:[628.5+364] Доц. Л.1. MaKCUMÏe1, канд. екон. наук;
доц. 1.М. MaKCUMie2, канд. екон. наук; маг^тр О. С. Пушко1
1НТЕГРУВАННЯ КОРПОРАТИВ^ СОЩАЛЬ^ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ В СИСТЕМУ СТРАТЕГ1ЧНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Проанатзовано етапи становлення i розвитку стратепчного еколопчного менеджменту й шкорпорування у його структуру корпоративно!' сощально!' вщповщаль-ност бiзнесу. Для цього здшснено ж^вняння мiжнародних стандар™ еколопчного менеджменту й аудиту ISO 14001:2004 та EMAS III. Проаналiзовано можливють створення штегрованих систем еколопчного менеджменту й корпоративно!' сощально! вщповщальност згщно з ISO 26000 як шструменту управлшня сталим розвитком шдприемства.
Розглянуто систему шдикатс^в ефективност дiяльностi шдприемств вщповщ-но до рекомендацш Глобально! шщативи зi звiтностi GRI, наведено загальну характеристику звiту про сталють розвитку.
Ключовг слова: стратегiчний еколопчний менеджмент, iнтегрована система екологiчного менеджменту, корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть, iндикатори сталого розвитку, зв^ про сталiсть розвитку, Глобальна шщатива зi звiтностi (GRI).
1дея розроблення стандарпв на системи менеджменту з метою вста-новлення вшх найважливших цшей, операцш, вид1в д1яльност1 та управ-лшських функцш як запорука устшного функцюнування компанш вперше виникла в 70-т роки XX ст. Першим нацюнальним стандартом на системи менеджменту став Британський стандарт (British Standard) BS 5750, вш сто-сувався систем менеджменту якосп i був опублжований i введений в дж> у 1979 р. Цей документ став не лише першим стандартом, визнаним на мiжна-родному рiвнi, але й мютив найважливiшi риси, притаманнi сучасним стандартам еколопчного менеджменту, зокрема стандартам менеджменту якосп ISO сери 9000.
1сторично першою системою регулювання екологiчного менеджменту була Програма вщповщальносп (Responsible Care Programme - RCP). 1нщь аторами ïï запровадження виступили Канадська асощащя виробниюв хiмiч-но1 промисловостi (Chemical Manufacturers Associations - СМА) та аналогiчна
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 1ЕПТ 1м. В'ячеслава Чорновола НУ "Льв1вська иол1техшка"
Асоцiацiя Великобританп [1]. В основу RCP покладено "6 правил поведiнки" (Six Codes of Conducts) як узагальнення практики понад 100 компанш. Цi правила охоплюють: суспiльну вщповщальнють, реагування на ризиковi си-туацп, запобiгання забрудненню довкшля, контроль за здоров'ям персоналу, безпекою i виготовленою продyкцieю. Програма не мiстить вимоги дотриму-ватись усх правил як обов'язково1 умови членства. Достатньо визнати необ-хщшсть 1х дотримання i зобов'язатися прийняти 1х у майбутньому.
1сторично першим стандартом, визнаним на мiжнародномy рiвнi, який мiстив основнi принципи еколопчного менеджменту, став Британський Стандарт BS7750, прийнятий у першiй редакцп в 1992 р. Головна щея цього стандарту - необхщшсть регулярних екоаyдитiв i безперервного циклу покращень.
1з середини 90-х роюв XX ст. найбiльшого поширення в мiжнароднiй практицi екологiчного менеджменту набула EMAS (Свропейська система екологiчного менеджменту i аудиту) та стандарт, розроблений Мiжнародною органiзацieю стандартизацп, ISO 14001. Постанову EMAS Свропейська комь ия вперше опyблiкyвала в 1993 р., вона призначалась спершу для викорис-тання кра1нами €С, Норвегп й 1сландп. Ця Постанова розцiнюeться фахiвця-ми як бiльш жорсткий i формалiзований порiвняно з ISO 14001 документ сто-совно дотримання вимог, зокрема проведення первинного еколопчного огля-ду, процедури екоаудиту (табл. 1). Ц обставини розглядають як таю, що зни-жують його конкурентоспроможнють i привабливiсть [2].
Табл. 1. Основш cmaudapmni системи екологiчного менеджменту й аудиту
Ознака EMAS ISO 14001
Рж введения EMAS I: 1993, EMAS II: 2001 EMAS III: 2009 1996, 2004 2010
Масштаб ди Спершу тшьки Свро-пейський Союз (1993); тепер весь CBiT (з 2010) Весь св1т
Галуз1 Спершу тшьки промисловють (1993); будь-якi (з кытня 2001 р.) Будь-яю
Предмет дослщження Мiсце розташування тдприемства Пщприемство i його оргашзащя
Обов'язковють оприлюднення Екологiчна декларацiя Еколопчна поломка
Первинна еколопчна перев1рка Обов'язкова Необов'язкова
Частота аудиторських перев1рок Щороку, один раз на два або три роки Один раз 6, 9 або 12 мюящв
Як зазначено в nocraHOBi EMAS III (дод. II), оргашзацп, як беруть участь у CTcreMi еколопчного менеджменту й аудиту зпдно з щею Постано-вою, пoвиннi запровадити системи екoлoгiчнoгo менеджменту вщповщно до вимог мiжнaрoднoгo стандарту ISO 14001:2004. Постанова EMAS III (п. В.4) вимагае визнання оргашзащею того, що активне залучення ствробиниюв е рушieм i неoбхiднoю умовою неперервного i уcпiшнoгo покращення стану довкшля, а також е одним iз головних реcурciв покращення еколопчних по-кaзникiв.
В 0CH0Bi EMAS лежить принцип "забруднювач платить". Оргашзацп беруть на себе вщповщальшсть за стан довкшля i прагнуть до безперервного полiпшення свое! природоохоронно! дiяльностi. Членство в eвропейськiй сис-темi стандартiв передбачае проходження тдприемством таких етапiв: пер-винна еколопчна перевiрка; формування, визнання найвищим керiвництвом i оприлюднення еколопчно! полпики; побудова системи еколопчного менеджменту; внутршнш екологiчний аудит; складання еколопчно! деклараци; екологiчна експертиза; пiдтвердження членства в европейськiй системi екоаудиту [6].
Створена таким чином система еколопчного менеджменту (СЕМ) е шструментом систематичного, перюдичного й об'ективного мониторингу еко-лопчних показникiв виробничо! дiяльностi щодо дотримання екологiчного законодавства i самостiйно встановлених цшей еколопчно! полiтики. Такий тдхвд дае змогу досягти основно! мети - постшного полiпшення природоохоронно! дiяльностi оргашзацп.
Мiжнародний стандарт ISO 14001 вiдрiзняеться вiд EMAS тим, що вiн е не техшчним стандартом, а стандартом процесу сформовано! в оргашзацп системи еколопчного менеджменту. Рекомендацп, викладеш в ньому, можна застосувати до будь-яко! оргашзацп, незалежно вщ !! масштабу, типу чи рiв-ня пiдготовленостi. Органiзацiя мае свободу i е гнучкою у визначенш сво!х меж i може запровадити цей стандарт як у межах вше! оргашзацп, так i окре-мого структурного тдроздшу чи окремого виду дiяльностi. Для оцшювання i пiдтвердження рiвня вiдповiдностi СЕМ оргашзацп вимогам цього стандарту передбачена процедура сертифжацп.
Вщповщно до стандарту ISO 14001 оргашзащя повинна: розробити еколопчну полiтику; iдентифiкувати екологiчнi аспекти i визначити най-бiльш ютотш з них; розробити екологiчну програму; сприяти плануванню, контролю, монiторингу, корегувальним дiям, екоаудиту й аналiзу; адаптува-тися до обставин [5].
Стандартш моделi СЕМ переважно зорiентованi на менеджмент i не спрямоваш безпосередньо на досягнення конкретних результапв природоохоронно! дiяльностi. Разом iз тим, показники ефективностi дiяльностi тд-приемства е важливим елементом його шформацшно! системи; на !х пiдставi приймають рiшення у процесi оперативного управлшня. Це стимулювало розроблення системи iндикаторiв ефективностi дiяльностi пiдприемств. Ви-моги до системи iндикаторiв еколопчно! ефективностi: зiставнiсть, правди-вiсть, ютотшсть, актуальнiсть, точнiсть, зрозумiлiсть.
Розвиток подiбних систем вiдбувався паралельно з удосконаленням моделей СЕМ на пiдставi таких мiжнародних iнiцiатив:
• шдикатори еколопчно! ефективностi дiяльностi пiдприемств, якi входять до складу мiжнародних стандартiв еколопчного менеджменту й аудиту ISO 14001 та EMAS Ill;
• рекомендацп Глобально! шщштиви зi звгтносп (Global Reporting Initiative -GRI);
• керiвництво з оцiнювання екоефективностi, тдготоване Всесвiтньою дшо-вою радою зi сталого розвитку (World Business Council of Sustainable Development - WBCSD);
• стандарт АА 1000 (Institute of Social and Ethical Account Ability);
• принципи Глобального Договору;
• мiжнародний стандарт сощально! вщповщальносл ISO 26000;
• група iндексiв сталостi Доу Джонса (The DowJones Sustainability Group Index);
• шщштива Globe Scan, Survey of Sustainable Experts;
• шструмент, названий еколопчним сладом (Ecological Footprint) [8]. 1ндикатори результативное!! покликан виконувати таю основш функцп:
• задавати цш полiтики (стратеги), а також поточних планiв i програм на тд-приемствц
• забезпечувати оцiнювання мiри виконання цiльових i планових показниюв, визначати динамжу результатiв дiяльностi тдприемства в чаи, а також згс-тавляти !х iз результатами шших фiрм (iноземних або вiтчизняних конкурента, торгiвельних партнерiв);
• виявляти потенцiали та вiдхилення вiд поставлених екологiчних цiлей i зав-дань;
• щентифжувати ринковi можливостi та потенщали скорочення витрат;
• слугувати засобом налагодження та пiдтримання зовнiшнiх i внутршшх зв'язкiв.
Оетаннiм часом дедалi бiльша кiлькiеть великих пiдприеметв розвине-них кра!н особливу увагу придшяють еоцiальним i етичним аспектам дiяль-ноетi. Добровiльне включення еоцiальних i етичних питань у повсякденну економiчну дiяльнiеть i його взаемовiдноеини iз зацiкавленими сторонами знайшло свое вщображення в концепцii корпоративно! соцiальноi вщповь дальностi (КСВ). Незважаючи на те, що бшьшють прикладiв запровадження КСВ стосуються великих компанiй, пiдприемства малого i середнього бiзнесу також працюють над пiдвищенням рiвня свое! сощально! вщповщальносп, хоча i в менших масштабах [9]. Сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу (СВБ) е одним iз головних чинниюв для побудови дiалогу мiж урядом, бiзнесом та громадянським сустльством. Всесвiтня дiлова рада за сталий розвиток (WBCSD) визначае СВБ як "зобов'язання бiзнесу сприяти усталеному еконо-мiчному розвитку, працюючи iз ствробггниками, iхнiми родинами, мiсцевою громадою та сустльством у цшому для полшшення якостi !хнього життя".
Пiдприемства, яю придiляють увагу соцiальним i етичним питанням, одночасно тдвищують свою конкурентоспроможнють за рахунок полiпшення системи управлшня кадрами i створення ефективно! системи охорони здо-ров'я i безпеки пращ, розвивають здатнiсть адаптуватися до нових умов i зак-ршлюють добру репутацiю на ринку. Сьогодт не iснуе единого стандарту для запровадження концепцп КСВ, однак використовуються деякi керiвнi принципи, яю допомагають пiдприемствам вiдобразити соцiально-етичнi питання у сво!й дiяльностi. Вони представлен в стандартi з соцiальноi вщповщальносл (Social Accountability Standard SA 8000), який вимагае запровадження системи управлшня сощальним питаннями (Social Management System - SMS).
Постанова EMAS III (п. В 5) мiстить також низку вимог до оргашзацш стосовно налагодження зв'язюв iз защкавленими колами:
1. Оргашзацп повинш бути здатними демонструвати вiдкритий дiалог iз громадсьюстю та iншими зацiкавленими колами, включаючи мiсцевi
громади i споживачiв стосовно впливiв на довкшля 1хньо! дiяльностi, продукцп та послуг з тим, щоби iдентифiкyвати штереси громадськостi та iнших зацiкавлених сторш.
2. Вiдкритiсть, транспарентнiсть i перюдичне пiдготyвання еколопчно! ш-формацп е головними критерiями, якi вiдрiзняють EMAS вiд iнших схем. Цi критерп е також важливими для побудови довiрливих стосyнкiв орга-шзацп iз зацiкавленими колами.
3. EMAS забезпечуе гнyчкiсть надання органiзацiями цшьово! релевантно! шформацп специфiчним аyдиторiям i гарантуе, що вся надана шформа-щя придатна для застосування всiма, хто ll потребуе.
Oсновнi фази створення КСВ: визначення корпоративноl мгси та цш-ностей; планування; зобов'язання з боку керiвництва та пiдтримка трудового колективу; розроблення системи вщповщних показниюв; створення системи зв'язку iз защкавленими сторонами (стейкхолдерами); аналiз дiяльностi тд-приемства. Одним iз основних аспекпв концепцп е iнформyвання защкавле-них сторш про сощально-етичний аспект дiяльностi пiдприемства. Одним iз головних методiв реалiзацil цього аспекту е формування звiтностi про сталiсть розвитку тдприемства (Sustainability Reporting). Метою звiтностi про сталють розвитку е надання шформацп про еколопчш, економiчнi, соцiальнi й етичш аспекти дiяльностi компанп, а також визначення !х ф^нсово! вартосп.
Для того, щоб полегшити формування звиу про сталiсть розвитку, були розробленi спецiальнi керiвнi вказiвки, якi отримали назву "Глобальна im-цiатива зi звiтностi" (Global Reporting Initiative - GRI). Використання цих ке-рiвних вказiвок е добровшьним. Вони мiстять такий формат звгту, який дае змогу одночасно вщображати економiчнi, екологiчнi та соцiальнi аспекти дь яльностi пiдприемства. Крiм того, вказiвки мiстять докладнi рекомендацil щодо оформлення звiтy. Звiтнiсть у сферi сталого розвитку е практикою ви-мiрювання, розкриття iнформацil та шдзвгтносп внyтрiшнiм i зовнiшнiм зацi-кавленим сторонам, предметом яких е результати дiяльностi оргашзацп сто-совно до мети сталого розвитку.
Звiт використовують для таких цшей: розкриття шформацп про дiяль-нiсть пiдприемства у сферi сталого розвитку; зiставлення й оцшювання ефек-тивностi у сферi сталого розвитку законiв, норм, кодекшв, стандартiв ефек-тивностi та добровшьних iнiцiатив; демонстрування впливу органiзацil на оч^вання з погляду сталостi, а також впливу цих оч^вань на оргашзащю; порiвняння резyльтатiв дiяльностi структурних шдроздЫв органiзацil i рiз-них оргашзацш, а також резyльтатiв дiяльностi в рiзнi моменти часу [7].
GRI оргашзовуе показники ефективностi в iерархiчнy систему за кате-горiею i аспектом. Показники згрyпованi за трьома складниками сталого розвитку в його традицшному розумшш - економiчним, екологiчним i соцiаль-ним. Звгт про сталiсть розвитку тдприемства повинен бути сформований вщ-повщно до таких принципiв: збалансованiсть (balance); зютавшсть (comparability); точнiсть (accuracy); своечасшсть (timeliness); зiставнiсть (clarity); на-дiйнiсть (reliability); iстотнiсть (materiality); охоплення защкавлених сторiн (stakeholder inclusiveness); контекст сталого розвитку (sustainability context); повнота (completeness).
У контекст звгшост ОЫ, показники можуть бути як кшьюсними, так i яюсними. Це, своею чергою, сприяе виконанню вимоги зiставностi звiтiв рiзних оргашзацш. 1ндикатори сталого розвитку вiдображено в табл. 2.
Табл. 2.1ндикатори сталого розвитку ОЯТ
Складник Категор1я Аспект
Економшч-ний Прям1 еконо-мшчщ впливи Споживачц постачальники; персонал; джерела катталу; державний 1 сустльний сектор.
Еколопч-ний Вплив на довюлля Сировина; енерпя; вода; бюрозма'ття; викиди, скиди 1 вщходи; постачальники; продукщя 1 послуги; вщповщ-шсть нормативним вимогам; транспорт.
Сощальний Оргашзащя пращ Зайнятють; взаемини персоналу 1 кер1вництва; охорона пращ 1 виробнича безпека; навчання й освпа; р1вш мож-ливост 1 р1зноманпщсть.
Права людини Стратепя 1 управлшня; недопущення дискримшацп; свобода об'еднань 1 колективщ переговори; дитяча праця; примусова праця; дисциплшарна практика; тдходи до убезпечення; права коршних 1 нечисленних народ1в.
Сустльство Мюцев1 сшвтовариства; хабарництво 1 корупщя; пожертву-вання на пол1тичну д1яльнють; конкуренщя 1 щноутворення.
Вщповщальшсть за продукщю Здоров'я 1 безпека споживач1в; продукщя 1 послуги; реклама; повага до приватного життя.
Розглянемо докладщше змют звiту ОШ. Вiн складаеться з шести роздiлiв.
1. Бачення 1 стратепя. У цьому роздЫ описують зм1ст заяви оргашзацп про И бачення 1 стратепю досягнення сталого розвитку 1 заяви кер1вництва.
2. Характеристика. Цей роздш метить загальний опис д1яльност1 оргашзацп, а також зм1ст звпу.
3. Структура управлшня 1 системи менеджменту. Роздш метить огляд структури управлшня, рамкових полггак 1 запроваджених систем менеджменту.
4. Покажчик зм1сту ОШ. Мета роздшу - надати користувачам звпу можли-в1сть швидко оцшити, якою м1рою оргашзащя включила до свого звпу в1домост1 \ показники, рекомендован! Кер1вництвом ОШ.
5. Показники результативности У цьому роздЫ м1стяться основш та додат-ков1 показники результативност для звтв, тдготованих на основ! методологи ОШ [4].
Зважаючи на ушкальш форми зв'язку кожно! оргашзацп з еконо]шчни-ми, екологiчними й соцiальними системами, в яких вона функцiонуе, ОШ не пропонуе стандартизованого набору комплексних показникiв результативнос-тi. Економiчна результативнють охоплюе всi економiчнi аспекти дiяльностi оргашзацп та !! взаемоди з шшими сторонами, зокрема традицiйнi показники, яю використовують у фiнансовому обл^, а також данi про нематерiальнi ак-тиви, якi не вщображаються у фiнансових звiтах на систематичнш основi. Екологiчна результативнiсть стосуеться впливу оргашзацп на живу i неживу природу, зокрема на екосистеми, Грунти, повпря i воду. Для оцшювання соць ально! результативностi аналiзують взаемодш оргашзацп iз зацiкавленими сторонами на мюцевому, нацiональному i глобальному рiвнях, а також вплив соцiальних показниюв на нематерiальнi активи оргашзацп (сощальний каш-тал, репутацiя). Для низки показниюв сощального спрямування, якi вплива-
ють на оцшку результативности складно вiднайти юльюсний вимiрник, тому тут допускаеться яюсне оцiнювання систем i дiяльностi оргашзацп.
Основна проблема, з якою стикаеться будь-яке тдприемство у процесi прийняття ршення про пiдготyвання звiтностi зi сталостi розвитку - це вибiр загального пiдходy, в основi якого лежали б принципи повного розкриття ш-формацп та змiстовне наповнення показниюв. Для компанiй в усьому свiтi джерелом такого пiдходy е Керiвництво зi звiтностi у сферi сталого розвитку, розроблене Глобальною шщативою зi звiтностi (Global Reporting Initiative -GRI). Керiвництво GRI - результат роботи сотень фахiвцiв, яю представля-ють рiзнi зацiкавленi кола з усього свпу, пiдготований за тдтримки провщ-них корпорацiй, неурядових органiзацiй, профспiлок i державних оргашв.
Причинами, яю спонукають пiдприемства до подання звпу про ста-лють розвитку, е:
• обмежешстъ природних ресyрсiв на фонi зростання чисельносп населення;
• забруднення довкiлля i глобальнi змши клiматy;
• бшьш жорстке регулювання державою використанням ресурсш i утворенням шюдливих викидiв та скидгв. Для мiжнародного ринку виршальну роль по-чинае ввдгравати контроль за природоохоронною i соцiадьною дiяльнiстю з боку стейкхолдерiв (тобто вих оаб, так чи шакше пов'язаних з дiяльнiст^ю тдприемства) з шших регiонiв;
• глобадiзацiя шформаци. Сьогодш вiдомо безлiч прикладiв того, як недале-когляднiсть у соцiадьнiй та/або екологiчнiй поттищ призводить до втрати фшансово! стабiдьностi та ринково! вартосп компанш;
• глобадiзацiя ринкiв швестицш. 1нвестори та представники фiнансових шсти-тупв починають надавати перевагу стшюшому бiзнесy з погляду не лише фь нансових, а й сощальних та екологiчних показникiв.
Запровадження принцитв соцiальноl вiдповiдадьностi у практику дь яльностi пiдприемств передбачае розроблення й реалiзацiю ефективноl стратеги управлшня пiдприемством, монiторинг його дiяльностi, складання кор-поративноl соцiадьноl звiтностi. Безпосередню вигоду пiдприемствy вдасться отримати далеко не вщразу; для досягнення вщчутного результату, за оцш-кам експерпв, потрiбно не менше п'яти роюв.
Процес запровадження принципiв соцiальноl вщповщальносп пов'яза-ний з певними труднощами. 1х реадiзацiя вимагае вiд керiвництва тд-приемства додаткових зусиль, яю можуть вiдволiкати вiд вирiшення важли-вих поточних, нерiдко термiнових питань. Треба зазначити i те, що якiсть звь ту безпосередньо залежить вiд якостi вико^но! роботи. Невщповщнють цих двох положень призведе до попршення репутаци пiдприемства. Тому, якщо пiдприемство розпочинае процес втiлення принцитв соцiальноl вщповщаль-ностi, то воно мае демонструвати готовтсть до бшьш повного i правдивого розкриття шформаци про рiзноманiтнi аспекти своеl дiяльностi.
До переваг вiд запровадження принцитв соцiальноl вiдповiдадьностi на пiдприемствi можна вщнести:
• збереження iснyючих тенив i залучення нових;
• тдвищення продуктивност працi, иолшшення якост продукцп. Соцiадьно вдаоввдальне пiдприемство мае у своему розпорядженш ширшi можливостi для залучення й утримання талановитих i енергшних фахiвцiв;
• довiра ÍHBecTopÍB i, вщповдао, полшшення доступу до швестищй i отримання довгострокових швестицш. 1нвестори хочуть мати справу лише з абсолютно прозорими тдприемствами, щоби мiнiмiзувати тдприемницью ризики;
• тдвищення ринковоï вартостi тдприемства. Запровадивши принципи соць альноï вдаовщальноста, тдприемство завжди в курсi вимог ринку i може оперативно реагувати на них, покращуючи якiсть свое! продукцп та послуг;
• бiпьш ефективне використання ресурсiв, що сприяе зниженню витрат i пок-ращенню фшансових результатiв дiяльностi;
• зменшення антропогенного тиску на довкшля завдяки сввдомш поведiнцi кожного як на виробнищга, так i в побутi.
Висновки. Формування культури пiдприeмства на основi принципiв соцiальноï корпоративно! вiдповiдальностi е одним iз вирiшальних чинникiв i водночас одним iз сучасних пiдходiв до забезпечення його дiяльностi у дов-гостроковiй перспективi. Втiлення вимог мiжнародних стандартiв з еколопч-ного менеджменту та корпоративно! сощально! вщповщальносп дае змогу забезпечити цiлiсний шдхщ до управлiння пiдприемством в умовах сучасних економiчних, екологiчних i сощальних викликiв.
Л1тература
1. Пахомова Н.В. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. -СПб. : Изд-во "Питер", 2003. - 544 с.
2. Максим1в Л.1. Теоретичш пщходи i практичш аспекти побудови штегрованих систем еколопчного менеджменту на промислових пщприемствах / Л.1. Максим1в, М.В. Дзяма // Теоретичш та прикладш аспекти економжи : зб. наук. праць КНУ ¡м. Т. Шевченка. - К., 2008. -Вип. 15. - С. 164-170.
3. Белмане И. Системы экологического менеджмента: от теории к практике / И. Белма-не, К. Далхаммар. - Лунд : Изд-во М11ЭЭ, 2000. - 196 с.
4. Сощальна вщповщальшсть б1знесу: розумшня та впровадження. - К., 2005. - 48 с.
5. Сощальна вщповщальшсть укранського б1знесу: результата опитування. - К., 2005, - 52 с.
6. Global Reporting Initiative (GRI) // Руководство по отчетности в области устойчивого развития. - Амстердам, 2006. - 234 с.
7. International Organization of Standartization. Evironmental management systems. Specification with guidance for use. (ISO 14001-2004), 2004. - 124 p.
8. Regulation of the European Parliament and of the Council on the voluntary participation by organisations in a community eco-management and audit scheme (EMAS), repealing regulation (EC) no 761/2001and commission decisions 2001/681/EC and 2006/193/EC.
9. Regulation of the European Parliament and of the Council on the voluntary participation by organisations in a Community eco-management and audit Scheme (EMAS), repealing Regulation (EC) no 761/2001 and Commission Decisions 2001/681/EC and 2006/193/EC of 25 November 2009.
10. Weiss F. Environmental management systems and certification / F. Weiss, J. Bentlage. -The Baltic University Press. 2006. - 124 p.
11. Мiжнароднi стандарта ¡з сощально! вщповщальносп, 2009. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.csr-ukraine.org.
12. Wenk А. Indicators of sustainable development: guidelines and methodologies / А. Wenk, S. Michael. - New York : United Nations, 2001. - 242 p.
Максымив Л.И., Максымив И.Н., Пушко О.С. Интегрирование корпоративной социальной ответственности бизнеса в систему стратегического экологического менеджмента
Проанализированы этапы становления и развития стратегического экологического менеджмента и инкорпорирования в его структуру корпоративной социальной ответственности бизнеса. С этой целью осуществлено сравнение международных стандартов экологического менеджмента и аудита ISO 14001:2004 и EMAS III. Про-
анализирована возможность создания интегрировании систем экологического менеджмента и корпоративной социальной ответственности согласно ISO 26000 как инструмента управления устойчивым развитием предприятия.
Рассмотрена система индикаторов эффективности деятельности предприятий согласно рекомендаций Глобальной инициативы по отчетности GRI, приведена общая xaрaктеристикa отчета об устойчивости развития.
Ключевые слова: стратегический экологический менеджмент, интегрированная система экологического менеджмента, корпоративная социальная ответственность, индикаторы устойчивого развития, отчет об устойчивости развития, Глобальная инициатива по отчетности (GRI).
Maksymiv L.I., Maksymiv I.N., Pushko O.S. Integration of the corporate social responsibility of business in to strategically environmental management system
The aspects of international standards creation in the field of environmental management and social responsibility are considered. Comparison of international standards is given of environmental management and audit scheme ISO 14001:2004 and EMAS III. Existent standards and norms are analysed relating to introduction of social responsibility principles on enterprises according to ISO 26000.
The indicators of performance of enterprises are analysed and this description of sustainable development reporting on enterprises.
Keywords: strategically environmental management, integrated environmental management system, corporate social responsibility, sustainable development indicators, susta-inability reporting, principles of Global Convention, GRI.
УДК [504:658]:352 Астр. О.Л. Лотиш1 - НЛТУ Украгни, м. Льет
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ М1СТА
Проаналiзовано й узагальнено передовий досвщ мют кра1н-члешв €С щодо особливостей запровадження системи мунщипального еколопчного менеджменту. Встановлено залежшсть мiж величиною мюта i типами запроваджуваних систем еколопчного менеджменту. Розглянуто щструменти i тдходи еколопчного менеджменту, яга застосовуються на рiвнi мюта, з погляду 1х адаптування до втизняних умов.
Ключоег слова: система еколопчного менеджменту, система мунщипального еколопчного менеджменту, мюто, органи мюцевого самоврядування.
Постановка проблеми. З кожним роком дедат бшьша кшьюсть орга-шв мюцевого самоврядування прагнуть запровадити систему еколопчного менеджменту (СЕМ). Сьогодш сектор державного управлшня е одним 1з найшвидше зростаючих сектор1в, яю прагнуть запровадити СЕМ [3, с. 8]. Так, кшьюсть зареестрованих мюцевих оргашв влади, яю запровадили СЕМ вщповщно до вимог БМЛ8, нал1чуе понад 140, зокрема в Австрп, Бельгп, Нь меччиш, Дани, 1спанп, Францп, 1тали, Швецп 1 Великобританп [5].
Незважаючи на багатор1чний досвщ функцюнування системи мунщи-пального еколопчного менеджменту (СМЕМ), вщчуваеться недостатнш рь вень його використання на загальноевропейському р1вш. Тому на чаш форму -вання загальноевропейського тдходу до запровадження СМЕМ. Серед ус-
1 HayR. кер1вник: доц. Л.Т. Maксимiв, канд. екон. наук - HЛTУ Украши, м. Льв1в
