CC BY
17
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.19
робництва i ре^зацп продукцiï особистими селянськими господарствами скорочуватимуться й надалi. Основнi зусилля варто сконцентрувати на роз-робленш органiзацiйно-економiчного механiзму забезпечення сталостi ви-робництва в сiльськогосподарських пiдприeмствах.
Л1тература
1. Берез1вський П.С. Особисте селянське господарство: ретроспектива i синергетика перспектив розвитку / П.С. Берез1вський // Трансформащя сшьського господарства та села. -Льв1в : Вид-во ЛНАУ, 2010. - С. 123-133.
2. Василенька Н.1. Диверсифжащя виробничо!' д1яльносп сшьського населення Льв1всь-ко1 обласп / Н.1. Василенька // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 3.
- С. 80-86.
3. Кирилов Ю.С. Розвиток малих форм господарювання на сел1 в умовах глобашзацп / Ю.С. Кирилов, 1.В. Осадчук // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 7.
- С. 91-98.
4. Стратепя сталого розвитку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.who-is-who.com.Ua/bookmaket/ust/6/61.html.
5. Шумпетер Йозеф А. Теор1я економ1чного розвитку: Дослщження прибутгав, катталу, кредиту, вщсотка та економ1чного циклу : пер. з англ. В. Старка. - К. : Вид. д1м "Киево-Моги-лянська академ1я", 2011. - 242 с.
Демедюк Л.В. Проблемы устойчивого развития личных крестьянских хозяйств пригородной зоны
Исследованы тенденции развития личных крестьянских хозяйств пригородной зоны. Определены перспективы обеспечения устойчивости этих хозяйств.
Ключевые слова: личное крестьянское хозяйство, пригородная зона, устойчивое развитие.
Demedyuk L.V. Challenges of sustainable development of subsidiary farms suburbs
Investigated trends in private farms suburbs. Determined the prospects for sustainabi-lity of these farms.
Keywords: private peasant farms, suburban area, sustainable development.
УДК [504:330.53]:630 *6 Acnip. Л.М. Пелиньо1 - НЛТУ Украши, м. Львв
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ОБЛ1КУ НА ШДПРИСМСТВАХ Л1СОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто теоретичш засади формування системи еколопчного облжу люових шдприемств, визначено основш складники ще1 системи. Наведено класифжащю еко-лопчних витрат люових шдприемств. ОбГрунтовано необхщшсть складання звггнос-т про сталють розвитку тдприемствами люового сектору.
Ключовг слова: еколопчний облж, зв1тшсть про сталють розвитку, еколопчний менеджмент, еколопчш вигоди, еколопчш витрати.
У сучасних умовах розвитку економжи ринковi аспекти витiсняють екологiчнi питання дiяльностi лiсових шдприемств, саме тому формування та розвиток ефективних систем еколопчного менеджменту та еколопчного аудиту вкрай необхщне. Однак ïх створення та функцюнування е неможли-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
вим без дiевоi шформацшно1 бази, якою виступае система еколого-економiч-ного облiку (д^ СЕЕО). Сьогоднi пiдприемствам лiсового сектору економь ки необхiдно увiйти в нову фазу розвитку еколопчного аудиту, який ба-зуеться, зокрема, на даних еколопчного облжу. Це зумовлено значною мiрою потребами практики. Так, для виходу на мiжнароднi ринки тдприемства по-виннi проходити процедуру еколопчного аудиту й отримувати вщповщний сертифжат. Часто саме наявнiсть сертифшата про вiдповiднiсть вимогам EMAS i/чи мiжнародним стандартам ISO 14001 забезпечуе конкурентоспро-можнiсть продукци пiдприемства на свгговому ринку.
На лiсових шдприемствах iснуе багато перешкод на шляху до сталого розвитку. Найбiльшою з них, на нашу думку, е надмiрне вирубування люових масивiв з метою отримання економiчних вигiд. Для виршення ще! проблеми, по-перше, потрiбно використовувати новi методи екологiчного облшу дере-вини на коренi, по-друге здшснювати аналiз природоохоронно! дiяльностi (еколопчний аудит) та прогнозувати li на перспективу.
Як зазначае президент Вуппертальського 1нституту клiмату, довкiлля й енергп (ФРН) Ервiн Вайцзеккер у вщомш працi "Фактор чотири", значною проблемою е марнування ресурЫв, яке удесятеро перевищуе рiвень !х вико-ристання. Таку тенденщю спостерiгають i у втизнянш економiцi, у сферi ль сового господарства, де використовують лiсовi ресурси. Лiсовi ресурси - це i деревина, i технiчна сировина, i харчовi та кормовi ресурси. Важливого зна-чення сьогоднi набувають лiсовi ресурси як засоби охорони природного дов-кiлля, однак питання !х облiку залишаеться недослiдженим.
Ми визначаемо СЕЕО як рiвноправну систему бухгалтерского обль ку, що надае точну шформацш про природоохороннi витрати, доходи, зо-бов'язання i вплив господарсько: дiяльностi на довкiлля загалом. Система екологiчного (еколого-економiчного) облiку на шдприемствах галузi повинна охоплювати, на наш погляд, три основш шдсистеми (рис. 1): облiк еколопч-них витрат i доходiв; облiк еколопчних зобов'язань; екологiчну звiтнiсть.
Рис. 1. Об'екти екологiчного (еколого-економiчного) облжу тдприемств люового сектору економжи
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.19
Як економiчна, так i природоохоронна дiяльнiсть на шдприемсга пов,язанi з вiдповiдними витратами, як прямо чи опосередковано впливають на економiчнi показники роботи шдприемства. Сума таких витрат у бшьшос-тi тдприемств значна, але сьогодт бухгалтерський облiк екологiчних витрат ведуть безсистемно, !х не виокремлюють iз загально! сукупностi витрат. Це призводить до вщсутност достовiрних облiкових даних про величини, напря-ми та види еколопчних витрат тдприемств.
Необхщшсть урахування екологiчних витрат у складi виробничих витрат як шдстави для аналiзу ефективностi !х використання давно визнали про-вiднi вчеш економiсти-екологи. Академiк Ю. Туниця до еколопчних витрат вщносить сукупнiсть витрат i збиткiв у сферi природокористування та вироб-ництва матерiальних благ загалом [9].
Ми вважаемо, що створення ефективно! законодавчо! бази у сферi ЕЕО сприятиме збереженню природних ресурсiв, а також покладе край не-добросовiснiй конкуренцп шд час !хнього використання. Екологiчнi витрати, спричинеш нестiйкими методами господарювання бшьшосп пiдприемств, мають нарештi бути включен до собiвартостi продукци. На наш погляд, еко-логiчнi витрати лкових пiдприемств можна представити у виглядi системи, яка охоплюе (рис. 2):
• обов'язков1 еколопчт витрати (витрати споживання природних ресурс1в; витрати, спричинет забрудненням довкшля);
• добровшьт еколопчт витрати (витрати на запровадження систем еколопч-ного менеджменту (СЕМ) 1 еколопчний аудит).
Рис. 2. Класифжащя екологiчних витрат л^ових тдприемств
Ця класифжащя еколопчних витрат дае змогу детальшше аналiзувати i прогнозувати змши у сферi природокористування на люових пiдприемствах.
Сума екологiчного доходу як об'ект бухгалтерського облiку е менш очевидною, нiж сума екологiчних витрат тдприемств лкового сектору еко-номжи. Це пов'язано з iмовiрнiсним характером таких доходiв, тобто еколопчт доходи (вигоди) не збiгаються в час з екологiчними витратами, причо-му промiжок часу мiж цими подiями значний. Це не сприяе защкавленост ль
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
сових шдприемств проводити природоохоронну дiяльнiсть. Ще одшею причиною наведеного твердження е недостатнiй рiвень еколопчно! свiдомостi окремих власниюв i працiвникiв лiсових шдприемств. Важливим моментом шд час облжу екологiчних доходiв е також те, що 1х достовiрне оцiнювання здшснити практично неможливо, тому у звггност лiсових пiдприемств вони не вщображаються. Це вiдповiдае одному з основних принцитв бухгалтерсь-кого облiку i фшансово! звiтностi - принципу обачливосп, який передбачае вiдображення у фшансовш звiтностi всiх елементiв (активiв, зобов'язань то-що) за вартiстю, яка мае запоб^ати заниженню зобов'язань та витрат i зави-щенню ощнки активiв i доходiв пiдприемства.
На нашу думку, в люовш галузi джерелами екологiчних доходiв мо-жуть бути:
• запровадження мало- 1/чи безвщходних виробництв (ефект як економ1я сиро-вини та природних ресурав тд час первинного оброблення та перероблення деревини. Наприклад, виробництво брикетш 1з тирси);
• виробництво еколопчно чисто! иродукци (ефект формуеться за рахунок ць ноутворення);
• використання лгсш природоохоронного призначення (покращення здоров'я населения, еконотчш вигоди ввд збирання гриб1в, япд тощо).
Ми вважаемо за доцшьне вести бухгалтерський облiк еколопчних до-ходiв на синтетичному рахунку 70 "Доходи вiд реалiзацп" за окремими суб-рахунками у межах внутршньогосподарського облiку кожного лiсництва з подальшим узагальненням ще! шформацп на рiвнi лiсгоспу. При цьому до-цiльно використовувати можливостi комп'ютерно! техшки.
Розглянемо головнi причини, якi ускладнюють вичерпний аналiз при-родоохоронно! дiяльностi пiдприемств. Основою проведення будь-якого еко-номiчного аналiзу е iнформацiя про понесет витрати й отриманi вигоди. У традицшнш системi облiку прийнято вживати термш "витрати i доходи". Шд доходом розумтоть збiльшення економiчних вигiд у виглядi збiльшення ак-тивiв або зменшення зобов'язань, що приводять до зростання власного кат-талу тдприемства [2]. Це означае, що дохщ традицшно визначаеться у гро-шовiй чи будь-якiй шшш матерiальнiй формi, що повнiстю узгоджуеться з одним iз фундаментальних положень бухгалтерського облiку - принципом грошового вимiрювання. Водночас, у процесi природоохоронно! дiяльностi можуть виникати позитивнi ефекти, як сьогоднi важко або й неможливо ви-мiряти за допомогою грошового вимiрника (наприклад, депонування вуглецю лiсовими екосистемами). З огляду на те, що далi йтиметься не лише про гро-шовi чи iншi матерiальнi надходження, ми виршили замiнити термiн "дохiд" термiном "вигода".
Ми визначаемо екологiчнi вигоди як позитивний результат природоохоронно! дiяльностi, який можна вщобразити в грошовому вимiрнику (вщ-чутнi екологiчнi вигоди), а також п, якi не можна визначити за допомогою ринкових цш (невщчутт екологiчнi вигоди). Отже, головною перешкодою для здiйснення адекватного аналiзу природоохоронно! дiяльностi е недоско-налiсть облiку екологiчних витрат i вигiд.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.19
Еколопчт вигоди е специфiчною i недослiдженою темою в eKOHOMÍ4-нiй теорн. Бшьшють екологiчних вигiд за сво!м економiчним змiстом станов-лять не "прибуток", а "економто", тому вони не можуть бути вiдображенi на рахунках традицтного бухгалтерського облiку. Вщповщно, таю вигоди не входять до складу активiв тдприемства [5]. Складним сьогодт залишаеться питання облiку екологiчних зобов'язань. Еколопчт зобов'язання можуть ви-никати у процесс
• основно! дшльносл (плата за використання природних ресурав, екологiчний податок);
• недотримання норм еколопчного законодавства, що спричиняе компенсащю завдано! шкоди, судовi витрати, штрафи тощо;
• добровiльних дш тдприемства щодо запобггання негативним впливам на природне довкшля, з метою збереження !х репутацн.
Пiд час проведения еколопчного аудиту на люових тдприемствах особливо! уваги заслуговуе процес перевiрки облжово! тформацп, яка в уза-гальненому виглядi мiститься у формах фшансово! звiтностi пiдприемства. Необхiдно зазначити, що в Укра!т сьогоднi складання узагальнено! еколопч-но! звiтностi не е обов'язковим, тобто мае добровшьний характер. Своею чертою, у кра!нах Свропейського Союзу поширеним видом еколопчно! звiтностi е екологiчна декларащя, яка визнаеться чинною за результатами зовтшнього екологiчного аудиту. Екологiчна декларащя - обов'язковий вид звггносп при учасп пiдприемства у схемi еколопчного менеджменту й аудиту зпдно з Постановою EMAS (Environmental Management and Auditing Scheme). Беручи до уваги те, що на тдприемствах люового сектору економжи використову-ють такий важливий природний ресурс, як деревину, а також те, що на мiж-народних товарних ринках юнуе великий попит на продукщю з натурально! деревини, впчизнят лiсовi тдприемства мають усi пiдстави завоювати свою частку на цих ринках. Для цього поруч iз побудовою СЕМ i сертиф^ванням вiдповiдно до ISO 14001 можна брати участь i у схемi EMAS.
Новим i недослщженим на сьогоднi е питання щодо звггаосп про ста-лють розвитку пiдприемств, зокрема лiсових. Ми визначаемо звггають про сталiсть розвитку як узагальнену звiтнiсть пiдприемства, яка вщображае еко-номiчнi (фiнансовi), еколопчт та сощальт аспекти дiяльностi, спрямовану на задоволення потреб широкого кола защкавлених осiб. Отже, запроваджен-ня СЕЕО на тдприемствах люового сектору економжи дасть змогу:
1) щентиф^вати всi екологiчнi витрати з вщнесенням !х на собiвартiсть товарiв i послуг, щоб показати виробникам i споживачам справжню цiну продукцн;
2) розвивати методи еколопчного обл^ й еколопчно! звгшоста, а в пер-спективi й звiтностi про сталють розвитку. Це дасть змогу, серед тшого, використовувати зведену екологiчну шформащю для цiлей екологiчного аудиту та запровадити систему еколопчного менеджменту;
3) включати еколопчт параметри у бухгалтерський облiк i звiтнiсть з метою встановлення спiввiдношення мiж еколопчними заходами тд-приемства, його фтансовим станом i ступенем ефективностi функщону-вання.
Нацюнальний лicотexнiчний yнiвepcитeт УкраУни
Розвиток еколопчного облiкy й екологiчного ayдитy як iнcтpyментiв зaбезпечення cтaлого pозвиткy пiдпpиeмcтв cпpиятиме pеaлiзaцiï нaцiонaль-ноï cтpaтегiï cтaлого pозвиткy Укpaïни, зокpемa постленню екологiчного cклaдникa економiки i гapмонiзaцiï екологiчниx тa економiчниx iнтеpеciв cyc-пiльcтвa. Зa циx умов зacтоcyвaння пpоцедypи екологiчного облiкy й еколопчного ayдитy e необxiдною умовою ефективноï pеaлiзaцiï екологiчноï поль тики i ^ийм^я обrpyнтовaниx еколого-економiчниx piшень нa лicовиx тд-пpиeмcтвax.
Лiтepaтypa
1. Baйцзеккеp Э. Фaктоp четьфе. Зaтpaт - половину отдaчa - двойтая. Швый доклaд Римcкомy клубу : rap. А.П. Зaвapницынa и B^. Hовиковa / Э. Baйцзеккеp, Э. Ловинc, Л. Ло-виж / под pед. aкaд. Г. А. Mеcяцa. - M. : Изд-во "Academia",2000. - 400 c.
2. Голов С.Ф. Бyxгaлтеpcький облж тa фiнaнcовa звiтнicть зa мiжнapодними craTOapra-ми: пpaкт. поciбн. / С.Ф. Голов, B.M. Коcтюченко. - К. : Bto-во "Лiбpa", 2004. - С. 61.
3. Maкcимiв Л.1. Анaлiз життбвого циклу пpодyкцiï як iнcтpyмент еколопчного ayдитy cиcтем менеджменту довкшля деpевообpобниx пiдпpиeмcтв / Л.1. Maкcимiв, M.E. Maтвеeв, P.B. Кошлa // Hayковi пpaцi Лiciвничоï aкaдемiï нayк Укpaïни : зб. таук. пpaць. - Львiв : PBB HЛТУ Укpaïни. - 2008. - Bип. 6. - С. 129-142.
4. Maкcимiв Л. Тенденцiï pозвиткy екологiчно зоpieнтовaного бyxгaлтеpcького облiкy / Л. Maкcимiв // Бyxгaлтеpcький облж i ayдит : нayк.-пpaкт. жypнaл. - 2005. - № 5. - С. 18-23.
5. Maкcимiв Л.1. Удоcконaлення облiкy й aнaлiзy екологiчниx витpaт i вигiд деpевооб-pобниx пiдпpиeмcтв / Л.1. Maкcимiв, О.О. Долженко // Hayковi пpaцi Лiciвничоï aкaдемiï нayк Укpaïни : зб. тук. пpaць. - Львiв : PBB HЛТУ Укpaïни. - 2010. - Bип. 8. - С. 26-29.
6. Пелиньо ЛЖ. Знaчення лiciв тa пpоблеми облжу лicовиx pеcypciв в Укpaïнi / ЛМ. Пелиньо, Л.1. Maкcимiв // Шуковий вicник HЛТУ Укpaïни : зб. шух .-те™. пpaць. - Львiв : PBB HЛТУ Укpaïни. - 2006. - Bип. 16.2. - С. 124-126.
7. Пелиньо Л.M. Еколопчний ayдит як вaгомий iнcтpyмент пiдвищення ефективноcтi дь яльноcтi пiдпpиeмcтв лicового cектоpa економiки в yмовax конкypентного cеpедовищa / Л.M. Пелиньо // Шуковий вicник HЛТУ Укpaïни : зб. нayк.-теxн. пpaць. - Львiв : PBB HЛТУ У^шни. - 2007. - Bип. 17.3. - С. 234-238.
8. Pекомендaцiï Постшжй комiciï ГА OOH 1653 (2004) // Прт екологiчний облж як iнcтpyмент cтaлого pозвиткy : доповщь Комiciï з довюлля, ^ль^кого гоcподapcтвa, мicцевиx тa pегiонaльниx cпpaв.
9. Туниця Ю.Ю. Еко-економiкa i pинок: подолaння cyпеpечноcтей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Bид-во "Знaння", 2006. - 314 c.
Пелиньо Л.М. Теоретические подxоды к формированию системы эко-лого-экономического yчётa на пpeдпpиятияx лесного сектора экономики
Paccмотpены теоpетичеcкие оотовы фоpмиpовaния cиcтемы эколого-экономи-чеcкого yчётa леcныx пpедпpиятий, опpеделены оcновные cоcтaвляющие этой гасте-мы. Пpиведенa клaccификaция экологичеcкиx зaтpaт ле^ыи пpедпpиятий. Обо^о-вaнa необxодимоcть cоcтaвления отчётноcти об ycтойчивоcти paзвития пpедпpияти-ями леcного cектоpa.
Ключевые слова: эколого-экономичеcкий учёт, отчётноcть об устойчивости pas-вития, экологичеcкий менеджмент, экологичеотие выгоды, экологичеcкие издеpжки.
Pelin'o L.M. Theoretical approaches to environmental accounting system development at forest enterprises
Theoretical approaches to environmental accounting system formation are reviewed. The main components of this system are defined. The classification of environmental costs for forest enterprises proposed. The necessity of reporting on forest enterprises sustainabi-lity is confirmed.
Keywords: environmental accounting, sustainability reporting, environmental management, environmental benefits, environmental costs.
