CC BY
32
УДК504.064+35.073.526:339.92 Доц. Л.1. MaKCUMie, канд. екон. наук;
магктр I. С. Буйна - НЛТУ Украти
ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦП ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В УКРА1Н1 У КОНТЕКСТ СВРОПЕЙСЬКО1 1НТЕГРАЦ11
Розглянуто теоретичнi та методичнi основи еколопчного аудиту, висвiтлено завдання та напрямки його розвитку. Проаналiзовано досвiд формування системи еколопчного аудиту за кордоном i в Укра!ш, обгрунтовано необхщнють його засто-сування у сучасних ринкових умовах.
Ключов1 слова: еколопчний аудит, сталий розвиток, Положення EMAS, тд-приемство, система економiчного менеджменту.
Doc. L.I. Maksymiv, master I.S. Bouina - NUFWT of Ukraine
Forming of conception of ecoaudit in Ukraine in the context
of European integration
Theoretical and methodical bases of ecoaudit are examined, the task and directions of his development come into question. Experience of forming of the system of ecoaudit is studied by a foreign country and in Ukraine, necessity of his application in modern market conditions is founded.
Keywords: ecoaudit, sustainable development, Есо-Маnаgеmеnt and Audit Scheme, integration.
Розроблення i реатзащя в ряд1 кра!н нащональних стратегш сталого розвитку передбачае посилення еколопчно! складово! економжи. При цьому виникають запитання: чи можна забезпечити збалансоване виршення сощ-ально-економ1чних завдань на перспективу i зберегти сприятливе навко-лишне середовище? I якщо можна, то за допомогою яких важелiв i методiв?
Реалiзацiя державно! стратеги сталого розвитку Укра!ни й окремих !! регiонiв передбачае комплекс заходiв для державного регулювання природо-користуванням i стимулювання природоохоронно! дiяльностi шляхом прове-дення цшеспрямовано! соцiально-економiчноl, фшансово! та податково! поль тики в умовах ринкових вщносин. Йдеться про гармошзащю економiчних та екологiчних iнтересiв розвитку, включення понять "екологiчнi блага" i "еко-логiчний добробут" у систему економiчних вiдносин. Важливе значення при цьому надаеться аналiзу, узагальненню i використанню наявного у данiй сфе-рi закордонного досвiду, в тому чи^ у галузi екологiчного аудиту.
Aналiз мiжнародного досвiду свiдчить про широке практичне застосу-вання процедури еколопчного аудиту як засобу одержання й ощнки еколо-гiчноl шформаци про пiдприемство чи iнший господарський об'ект. Метою еколопчного аудиту е вироблення необхщних коригувальних заходiв i прийняття рiшень на рiзних рiвнях управлiння: вiд керiвництва конкретним тдприемством, органiзацiею до органiв державно! влади на рiвнi мiста, адмi-шстративного району, областi щодо оптимiзацi! природокористування i змен-шення негативного антропогенного тиску на довкшля.
Спочатку еколопчний аудит застосовувався в економiчно розвинутих кра!нах як засiб захисту штереЫв пiдприемницьких структур. Вiн був спря-мований на зниження рiвня ризику i для здоров'я людей внаслщок забруднен-ня довкiлля, а також на регулювання заходiв у його сферь До початку 90-х
роюв ХХ ст. багато комерцшних банюв використовували екологiчний аудит з метою попередження ризиюв неплатежiв за позиками. Таю ризики були зу-мовленi поганою оргашзащею природоохоронно! дiяльностi шдприемствами-позичальниками. Наприклад, Свiтовий банк та Свропейський банк ре-конструкци i розвитку використовують екологiчний аудит для ощнки дiяль-ностi компанiй, якi вони фшансують. Рiшення цих банкiв про видшення ш-вестицiй приймаеться з урахуванням дотримання вимог екологiчного аудиту.
Необхщно зазначити, що сьогоднi питання понятшного апарату, критерий i показникiв екологiчного аудиту залишаються гостро дискусшними. 1снують рiзнi пiдходи до визначення змюту i сутностi еколопчного аудиту. Його можна розумiти, наприклад, як форму еколопчного контролю, як шструмент ощнки впливу на стан навколишнього середовища, спрямованого на посилення еколопчно! складово! господарсько! дiяльностi. Шд еколопч-ним аудитом можна розумгги визначення сукупностi показникiв стану навколишнього середовища у конкретному мющ в будь-яку задану хвилину часу i зютавлення цих показникiв з нащональними та мiжнародними стандартами.
З огляду на формування понятiйного апарату еколопчного аудиту, не-обхiдно враховувати, що юнують його рiзнi види, як рiзняться колом розгля-нутих проблем i цiлями (застосування еколопчного аудиту у процес прива-тизацй, iнвестицiйному процесi, у застосуваннi "зелених" технологiй тощо).
Екологiчний аудит розглядають також як пiдприемницьку дiяльнiсть еколопчних аудиторiв чи екологiчних аудиторських оргашзащй зi здiйснення незалежного квалiфiкованого аналiзу й оцiнки господарсько! дiяльностi, яка впливае на навколишне середовище, i розроблення рекомендацiй щодо зни-ження негативного впливу на довкшля i здоров'я населення [6].
Необхщно враховувати, що iснують рiзнi методичш пiдходи до вико-ристання процедури екологiчного аудиту. У свiтовiй практищ дiють такi ос-новнi мiжнароднi стандарти екологiчного менеджменту й еколопчного аудиту:
• британський стандарт BS 7750 1нституту стандартов Великобритании
• стандарт CSAZ 750-94 Канадсько! асощаци стандарт1в;
• стандарти з еколопчного аудиту i еколопчного менеджменту Мшнародно!
оргатзаци стандарт1в - ISO серiя 14000.
Основнi принципи i положення еколопчного аудиту отримали розви-ток у керiвництвi Свропейського Союзу з еколопчного аудиту (ТИе Есо-Ма-nаgеmеnt and Audit Scheme - EMAS).
Свропарламент та Рада Свропи ввели у дш "Правила добровшьно! участ органiзацiй у мiжнароднiй системi еколопчного менеджменту та аудиту Свропейсько! Спшьноти" (Положення EMAS). Цей документ передбачено для компанш (у тому чи^ для малих i середшх пiдприемств), якi здшсню-ють промислову дiяльнiсть. Передбачаеться, що в майбутньому положенш екологiчний аудит для промислового сектора будуть використовувати в ш-ших сферах дiяльностi, таких як торпвля i надання послуг населенню.
Метою введення EMAS було сприяння покращенню характеристик навколишнього середовища, пов'язаного з промисловою дiяльнiстю, за раху-нок залучення компанiй у процес активного управлшня навколишнiм середо-
вищем. Цi правила передбачають зниження впливiв на довкiлля до рiвня, що вщповщае застосуванню економiчно обгрунтовано! i кращо! з доступних тех-нологш. При цьому Положення ЕМАБ не повинш суперечити iснуючим законам СС чи технiчним стандартам, як належать до управлiння навколишнiм середовищем i завдавати шкоди дiяльностi шшим компанiям.
Компанiя, яка вирiшила стати учасником ЕМАБ, повинна виконати ряд умов, порядок здшснення яких показано на рис. 1.
Офщшне прийняття псхпптики в ^алуз1 навколишнього середовища
Здшснення перев!рки свое!' дыльност! 1 з урахуванням и результатов, розробити програми у сфер1 навколишнього середовища
Л
Впровадження системи управлшня навколишшм середовищем
1 /
Забезпечення проведе! 1ня еколопчного аудиту
1 /
Пщготовка заяви щодо навколишнього середовища
Рис. 1. Порядок здшснення умов для реестраци органЬаци в рамках ЕЫА8
На сьогодш в СС за кшьюстю зареестрованих фiрм, що приедналися до системи еколопчного аудиту, лiдируючi позицп займають Нiмеччина, Австрiя - 8 % i Велика Британiя - 6 %. На частку Франци, Нiдерландiв, Дани, Бельгп, Швецп й 1рланди припадае менше нiж 10 % зареестрованих фiрм. У таких крашах СС як Фiнляндiя, Грещя, Iталiя, Люксембург, Португалiя й 1с-панiя за цей перiод було зареестровано зовЫм незначну кiлькiсть тд-приемницьких структур, що приедналася до системи еколопчного аудиту.
ЕМАБ регулюе обов'язковий змiст i структуру еколопчного управлш-ня, обсяг i процедури еколопчного аудиту i задачi iнспекторiв-екологiв. Од-нак акредитацiя i нагляд за шспекторами-екологами i реестрацiя об'еклв, що iнспектуються, е прерогативою кожно! окремо! держави, яка використовуе Положення ЕМАБ, i тому можуть значно вiдрiзнятися.
Необхiдно зазначити, що кшьюсть пiдприемств, зацiкавлених в ЕМАБ, неухильно зростае. Проте спостер^аються значнi розходження мiж числом акредитованих у рiзних державах фiрм i експертiв-екологiв у сферi екологiчного аудиту. Так, у крашах СС акредитовано близько 260 екоауди-торських фiрм.
Можна видшити такi передумови введення Положення ЕМАБ:
• иолшшення маркетингу, стабшзащя 1 р1ст конкурентоспроможност!;
• скорочення внутрштх витрат, визначення 1 використання потенциалу економи;
• можливють поеднати охорону навколишнього середовища з економ1чною ви-годою;
• вщповщтсть правовiй базi i довгостроковiй гаранти еколопчно! безпеки;
• створення чггких органiзацiйних структур у сферi охорони навколишнього се-редовища;
• очшування пiдтримки з боку державних оргатв i надання вiдповiдних (нап-риклад, економiчних) пiльг.
До останнього часу е також дискусшним питания про узгодження ЕМАБ з м1жнародними стандартами 1БО серй 14000, табл. 1 [4].
Табл. 1. Основш розходження мiж ЕМА IV та НО 14000
Аспекти, що аналiзуються КО 14000 ЕМА8
Дiя, стутнь охоплення Повсюдно еС i пов'язанi з ним держави
Екологiчиа заява для громадськосп Необов'язково Обов'язково
Структура екологiчиого уп-равлiиия Лопчна i сувора Не досить детальна
Цiльова група Всi оргатзацй В основному тдприемства
Введення у силу державни-ми акредитованими еколо-гiчиими iнспекторами Немае е
Екологiчнi аспекти виробле-них товарiв та послуг е Немае
Вимоги аудиту Чи вiдповiдають системи еколопчного управлшня критерiям аудиту Ощнка природоохоронно! дiяльностi i системи еколопчного управлшня
Розвиток 1 поширення процедури еколопчного аудиту за кордоном зу-мовлено головним чином суворютю еколопчного законодавства, ушфшащею вимог 1 стандарт1в у сфер1 торпвл1, кредитно! 1 фшансово! пол1тики. Широке впровадження еколопчного менеджменту 1 еколопчного аудиту зумовлено за кордоном двома основними причинами:
• еколопчт показники стають дедалi вагомiшим чинником конкурентно! бо-ротьби;
• тдсилюються економiчнi й адмiнiстративнi санкцй за порушення вимог законодавства у сферi охорони навколишнього середовища й екологiчних стандарта.
Один з аспекив штеграцй Укра1ни у систему м1жнародних еколого-економ1чних вщносин полягае в розвитку еколопчного аудиту, як шструмен-ту забезпечення стшкого розвитку кра1ни. Загалом аудит, як елемент системи забезпечення прав власност1, надзвичайно важливий для економжи, тому що дае змогу зменшити шформацшний { комерцшний ризики, пов'язаш 1з прийняттям управлшських ршень. Завдання розроблення { реал1зацй державно! стратегй сталого розвитку Укра1ни, окремих 11 регюшв припускае поси-лення еколопчно! складово! економши { гармошзацда еколопчних { еконо-м1чних штереЫв сусшльства. У цих умовах застосування процедури еколопчного аудиту е необхщною умовою ефективно! реал1зацй еколопчно! поль тики { передумовою прийняття обгрунтованих еколого-економ1чних ршень.
Необхщно зазначити, що в Укра1ш система еколопчного аудиту пере-бувае на стадй активного формування. Стримуючим моментом протягом три-
валого перiоду була вiдсутнiсть необхiдноï правово1 бази, нерозробленiсть нормативних i методичних докуменпв. Першi спроби до застосування процедури екоаудиту на основi аналiзу закордонного досвiду було започатковано у 1992 р. Важливим кроком для розвитку еколопчного аудиту в Украш стало прийняття Закону Украши "Про еколопчний аудит" (24 червня 2004 р.). Цей Закон визначае основш правовi та органiзацiйнi засади здшснення еколопч-ного аудиту i спрямований на шдвищення екологiчноï обгрунтованост та ефективностi дiяльностi суб,ектiв господарювання. В Украïнi органiзацiя державного регулювання дiяльностi у сферi еколопчного аудиту належить до компетенцiï природоохоронних оргашв.
До основных завдань у сферi екологiчного аудиту з урахуванням мiж-народноï практики належать:
• одержання достовiрноï iнформацiï про дiяльнiсть суб'екпв господарювання у сферi природокористування й охорони навколишнього середовища;
• сприяння суб'ектам господарсько1 дояльност у самостшному регулюваннi свое! екологiчноï полттики, формуваннi прiоритетiв iз здшснення запобiжних заходов, спрямованих на виконання i дотримання еколопчних вимог, норм i правил;
• створення шструмеипв реалiзацiï основних напрямшв регулювання природо-користування;
• iнтеграцiя дiяльностi у сферi навколишнього середовища з iншими сферами дiяльностi.
У теперiшнiй час вщбуваеться включення екологiчного аудиту в ус процедури прийнятих рiшень у сферi природокористування й охорони навко-лишнього середовища.
Сьогодш Украïна переживае нову фазу розвитку еколопчного аудиту. Це визначаеться значною мiрою потребами практики. Так, низка украшських пiдприемств, що мае вихщ на мiжнароднi ринки, змушена проводити мiжнарод-ну погоджену процедуру еколопчного аудиту й одержувати вiдповiдний серти-фiкат з екологiчноï безпеки виробництва i продукци. Тобто, якщо тдприемство вiдповiдае вимогам EMAS i мiжнародним стандартам ISO серй' 14000, - забез-печуеться конкурентоспроможнiсть його продукци на св^овому ринку.
У цшому система екологiчного аудиту в Укра1ш розвиваеться за такими напрямками:
1) як один з видiв дiяльностi на ринку робiт i послуг природоохоронного приз-начення. Так роботи i послуги пiдлягають лщензуванню. Тому метою проведения еколопчного аудиту е шдвищення ефективност процедур еколо-гiчних оцiнок, екологiчного контролю, видачi дозволiв для рiзних видiв дь яльност!, здатних спричинити потенцшно негативний вплив на стан навко-лишнього середовища;
2) як аудит природокористування. Вш одержав розвиток поки що тшьки у сферi надрокористування, пов'язаного зi специфiкою гiрського виробництва, небезпекою життедiяльностi як на рiвнi ландшафпв, так i у пiдземних умовах. Очевидно, що у перспективi система еколопчного аудиту охопить й iншi сфери природокористування (водогосподарську дiяльнiсть, рекре-ацiйну дiяльнiсть, лiсове господарство та ш.);
3) третiм напрямком аудиту вважаеться еколопчний аудит територи (регюн, мiсто, район). На жаль, такий напрямок застосування екологiчного аудиту в
Украш розроблено найменшою мiрою, хоча багато проблем сощально-еко-HOMÏ4HOÏ й екологiчноï незбалансованост1 зароджуються саме на регюналь-ному i мiсцевому рiвнях.
Процеси штеграци свiтовоï економiки потребують узгодження Bdeï сукупностi елементiв вiтчизняноï та свiтовоï господарських систем, у тому числ! й екологiчного аудиту. Тому перед вггчизняними спецiалiстами постае завдання: враховуючи особливостi нацiонального екологiчного аудиту, максимально наблизити його структуру i змют до свггових стандартiв. Це дасть змогу створити единий внутршнш ринок Свропи та покращить сшвпрацю Украïни з iншими европейськими крашами.
Лiтература
1. Закон Украïни "Про еколопчний аудит".
2. Положення (€К) № 761/2001 Свропейського Парламенту i Ради Свропи "Про добро-вшьну участь оргашзацш в м1жнароднш систем! еколопчного менеджменту та аудиту Свро-пейсь^ Спшьноти" вщ 19 березня 2001 р.
3. Стандарти ДСТУ ISO 14010, ДСТУ ISO 14011, ДСТУ ISO 14012.
4. Еколопчний менеджмент: Навч. пос./ За ред. В.Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк. - К.: Центр НЛ, 2004. - 407 с.
5. Потравний I. Еколопчний аудит: проблеми становлення i розвитку// Бухгалтерський облк i аудит. - 1998, № 1. - С. 41-44.
6. Борисова В.А. Еколопчний аудит як мехашзм регулювання впливу на довкшля// Держава та репони. - 2002, № 4. - С. 44-49._
УДК 334.012.82:[504:658+338.3 Acnip. О.А. Потай1 - НЛТУ У^аХни
ПIДXOДИ ДO ПOБУДOВИ I ВПPOВАДЖEHHЯ IHТEГPOВАHИX СИСТЕМ EKOЛOГIЧHOГO МEHEДЖМEHТУ
Розглянуто теоретичиi основи побудови iитегроваииx систем еколопчного менеджменту, зокрема розглянуто цш i стратегию ïx формування. Обгрунтовано до-цiльиiсть ïxиього впровадження та окреслено вигоди, якi отримае пiдприeмство виаслiдок тако'1 дiяльиостi.
Kлючoвi слова: iнтегроваиа система екологiчиого менеджменту, якють, довкiлля.
Doctorate O.A. Potay - NUFWT of Ukraine
Approaches to construction and introduction integrated systems of environmental management
In this article the theory of construction and development the integrated systems of environmental management is considered. Goals and strategy are defined in particular. We substantiate the expedience of introduction the integrated systems of environmental management and advisability of such management activity for enterprise.
Keywords: integrated systems of environmental management, quality, environment.
Cвiтовi тенденци еколопзаци суспшьно1" свщомост та поширення природооxоронниx настро1'в сприяють iнтегруванню в економiчнi вiдносини екологiчноï складово!', без ураxування впливу i вимог яко!" вже неможливо здiйснювати виробничо-господарську дiяльнiсть. Теза про те, що "без здоро-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Mаксимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
