CC BY
107
Лггература
1. Бучко Ж.1. Можливостi i перспективи використання та збереження естетичних якос-тей ландшафтсв Чершвецько'1' областi// Наук. записки Вшницького ДПУ. - Вiнниця: Вшниць-кий ДПУ. - 2003, вип. 5. - С. 115-119.
2. Горб К.М. Натуральнють ландшафту як фактор заповщання: новi концептуальнi та методичш засади// Феномен ландшафту: частини - цше - все: Зб. наук. праць. - К.: Б.в., 2004. - С. 118-123.
3. Даншова О, Бойко I. Еколопчш проблеми рекреацшного лiсокористування у Черш-вецькш областi// Ландшафти та геоеколопчш проблеми Днiстровсько-Прутського регiону: Матер. мiжнар. наук. конф. - Чернiвцi, 2005. - С. 20-22.
4. Еколопчний паспорт Чершвецькот обласп. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007. - 96 с.
5. Концепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Украiни/ Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
6. Методичш рекомендацн щодо визначення максимального рекреацiйного наванта-ження природних комплексiв i об'eктiв у межах природно-заповщного фонду Украiни за зо-нально-репональним розподiлом. Схваленi Науково-техшчною радою Державно'1' служби за-повщно'1' справи Мiнекоресурсiв Украiни 9 грудня 2003 р.
7. Рамкова Конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат// Зб. законодавчих актiв Украши про охорону навколишнього природного середовища -10-тий т. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2004. - С. 311-315.
8. Овак В.К. Проблеми оптимального використання природоохоронних територш у Чершвецькш областi// Наук. вiсник Чернiвецького ушверситету: Зб. наук. праць: Географiя. -Чершвщ: Рута. - 2006, вип. 318. - С. 166-173.
9. Солодкий В. Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
10. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Ефективш тдходи до формування екомереж Черш-вецько'1' областi// Агроекологiчний журнал. - К.: НАУ. - 2008, № 1 - С. 13-17.
11. Солодкий В.Д. Люи - ключовi територп екомереж Буковини// Науковi записки Тер-нопiльського нацiонального педагогичного унiверситету iм. В. Гнатюка, серiя: бiологiя. -2008, № 2. - С. 132-136.
12. Фурдичко О.1., Бондаренко Б.Д. Про шформацшне i правове забезпечення екоту-ризму в Карпатах з врахуванням полiфункцiональноi ролi лiсових територiй та сощально-еко-номiчних проблем репону// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001, вип. 10.1. - С. 38-46.
УДК 504.06:330.101 Доц. С.С. Шутка, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ
В ПЕР1ОД РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Охарактеризовано становлення екологiчного аудиту в перюд реформування економiки Украши i особливостi його проведення.
Ключов1 слова: екологiчний аудит, екологiчний менеджмент, система еколо-гiчного аудиту, суб'екти екологiчного аудиту, реформування економiки.
Assoc. prof. S. Ye. Shytka - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Features of introduction of ecological audit are in the period of reformation of economy of Ukraine
Ecological audit becoming is described in economy reformation period of Ukraine and feature of his leadthrough.
Вступ. В Укршт йде реформування екологiчно небезпечно! економь ки в екологiчно безпечну, як це робиться у всьому cbítí. Тому в умовах реформування економжи важливе мiсце посщае процес становлення еколопч-ного аудиту як самостшного напрямку дiяльностi. Зараз настав час розгалу-зити систему екоменеджменту до кожного шдприемства. Для цього необхщ-но провести еколопчну iнвентаризацiю кожного шдприемства, що в мiжна-роднiй практицi одержала назву еколопчного аудиту.
Екологiчне аудитування, що оформилося як специфiчний вид дiяль-ностi (аналiзу) в розвинених промислових кра'нах в останнi два десятилтя, в УкраАт е в процес становлення. Мiжнародна органiзацiя iз стандартизаци (1СО) дае таке формулювання визначення еколопчного аудиту: "Еколопчний аудит е математичний i документований процес перевiрки, що полягае в об'ективному одержанш i оцiнцi шформаци i спрямований на те, щоб встано-вити, чи вщповщають критерiям контролю конкретш екологiчнi заходи, яви-ща, системи регулювання або данi про них, i у повщомленш результатiв ще! перевiрки споживачу" [5].
Еколопчний аудит став невщ'емною частиною, iнструментарiем системи екоменеджменту вiд макро- до мiкрорiвня природокористування i гос-подарювання. В ринкових умовах вш мае сво! особливостi. Насамперед, еколопчний аудит здшснюеться на межi iнших напрямiв дiяльностi: еколопч-них, природоохоронних, швестицшних, господарських. Крiм цього, вш спрямований на збалансування загальнодержавно! еколопчно! полiтики з политикою товаровиробника, що забезпечуе конкурентоспроможшсть його продук-цп i захист навколишнього природного середовища.
Проведення еколопчного аудиту дае змогу визначити здатшсть певно! технолопчно! системи виробляти еколопчно чисту продукцiю, визначати ступiнь привабливост виробництва i територи для швестицш. У сферу роз-гляду при екоаудит входить також оцiнка управлшня довкiллям й природо-користуванням [4].
У мiжнароднiй практицi поняття екоаудиту вже реалiзоване в прак-тичш механiзми дiяльностi зi своею законодавчою, нормативно-методичною i навчальною базою, оргашзацшною iнфраструктурою i квалiфiкованими екоаудиторами. Система еколопчного аудиту побудована з врахуванням правил i процедур, вщображених у мiжнародних стандартах ISO сери 14000, а також Рекомендацш ISO, ISO/MEK, правил СС, европейських стандарт сери EN 45000 та ISO 10011.
Система екоаудиту забезпечуе виконання таких функцш [4]:
• еколопчний аудит вибраних об'екпв;
• тдготовку й атестащю еколопв-аудитор1в та експерт1в системи;
• акредитащю оргатзацш з еколопчного аудиту;
• тдвищення квал1ф1кащ1 спещал1ст1в з екоаудиту;
• забезпечення шформащйних й консультативно-методичних послуг, необхвд-
них для функцюнування системи;
• введения Реестру системи.
В Укра'ш ще лише починають усвщомлювати те, що екологiчний аудит е необхщною за мiжнародними стандартами передшвестицшною ста-
дiею оцiнки ризиюв, обов'язковою процедурою оцiнки вартост шдприемств, якi приватизуються, маркетингових дослiджень конкурентоспроможност пpодукцiï, нaйбiльш ефективним iнстpументом погодження загальнодержав-них i мiсцевих штереЫв, екологiчноï безпеки, i, нapештi, це один i3 нaйбiльш ефективних зaсобiв залучення гpомaдськостi до виpiшення проблем еколопчно безпечного життя, еколопчно чисто' продукци. Ринок диктуе попит на еколопчний аудит.
Еколопчний аудит - це шструмент управлшня, який базуеться на системному шдхода i за допомогою якого ощнюеться екологiчнa ефективнiсть управ-лiння тдприемством з метою збереження навколишнього природного середови-ща i тдтримки його конкурентоспроможност та iнвестицiйноï пpивaбливостi.
Характерними особливостями екоаудиту е: незалежшсть, конфщен-цiйнiсть, об,ективнiсть, системнiсть, компетентнiсть, лщензшшсть та вщпо-вiднiсть цiлям замовника. За мiжнapодними стандартами екологiчний аудит е складовою частиною Системи еколопчного менеджменту i аудиту (CEMA -EMAS), яка вперше в Укра'ш знайшла свое мiсце в Украшсько-Канадськш пpогpaмi "Розвиток упpaвлiння нaвколишнiм середовищем (район басейну pi-ки Дншро)". У склaдi програми виконано комплексний проект "Еколопчний аудит i "зелеш технологи". Мета проекту - створення нормативно-методич-них i оргашзацшно-технолопчних умов комплексного впровадження в Укра-ïm системи екологiчного аудиту i "зелених" технологiй на пpиклaдi шд-приемств хapчовоï гaлузi, якi pозмiщенi в райош piки Днiпpо.
У крашах GC до складу системи управлшня промисловим виробниц-твом входить шдсистема регулювання впливу пiдпpиемств на навколишне природне середовище. Система екоменеджменту i екоаудиту (СЕМА) - це приклад регулювання забруднення, коли вщповщальшсть i партнерство гра-ють piвнопpaвну роль в охорош довкiлля, та як ринково оpiентовaний меха-нiзм, а не як шструмент aдмiнiстpaтивно-комaндноï системи. Вона спрямова-на на добровшьне та гнучке пришвидшення процесу покращення екологiчних характеристик дiяльностi пiдпpиемств i узгодження еколопчних вимог з дь яльнiстю пiдпpиемствa. В США, Япони теж в остaннi роки дедaлi бiльше простежуеться iстотнa зaлежнiсть конкурентоспроможносп компaнiй вiд ïx екологiчноï полггики.
Екологiчний аудит здiйснюе:
• контроль за формуванням еколог1чних затрат за мшцем 1х виникнення з ви-явленням в1дхилень в1д норматив1в, стандартов, вимог i планових завдань, регламентуючих природокористування;
• виявлення екстенсивних i штенсивних чинник1в i резерв1в еколопчно1 д1яль-ност1 первинних п1дрозд1л1в.
I. Постановка завдання. Загалом, екоаудит переошдуе мету безперер-вного вдосконалення виpобничо-економiчноï дiяльностi пiдпpиемств з враху-ванням еколопчних чинниюв у виглядi складання обгрунтованого висновку про кiнцевi результати функщонування дослiджувaниx систем за певний перюд часу та розробки рекомендацш з подальшого вдосконалення фiнaнсовоï, еконо-мiчноï, теxнологiчноï стpaтегiï пiдвищення piвня екологiчностi виробництва.
Екологiчний аудит ютотно доповнюе загальну характеристику шд-приемства, спрямований на аналiз еколого-економiчного рiвня тдприемства i розв'язуе таю задача
• оцiнка стану еколого-економiчного облiку на ^д^^мотв! i аналiз фшансо-вих результатiв;
• вивчення впровадження сучасних заходiв з охорони навколишнього середо-вища, рацiоналiзацiï лшокористування;
• об'ективна характеристика еколого-економiчних вщносин у сферi природо-охоронно! дiяльностi на рiвнi тдприемства, визначення конкретних винуват-щв порушення лiсового законодавства, нормативiв, стандартов i вимог рационального природокористування;
• оцiнка ефективност використання лiсових ресурсiв на основi системи еколо-го-економiчних показнишв;
• вщокремлення актуальних екологiчних проблем i розроблення рекомендаций з покращення ситуаци, що склалася;
• оперативний еколопчний контроль виробничо-господарсько! д1яльност! гос-подарюючих суб'екив для своечасного попередження еколопчних порушень;
• розроблення основ перспективно! програми еколого-економiчного (люоеко-логiчного) розвитку господарсько! дiяльностi.
Загалом тдприемства повинш тюно пов'язувати власну д1яльн1сть з еколопчними потребами регюну.
II. Результати. Сучасна украшська економжа реформуеться. Повинна реформуватися i система еколопчного менеджменту та аудиту. На мжрор^вш в систем! екоменеджменту повинна д1яти ринкова управлшська шфраструк-тура з використанням еколопчного аудиту, зокрема:
• аудитування виводу тдприемств з експлуатаци при реструктуризаци галузi;
• аудиторсьи оцшки екологiчних ризишв, прiоритетних заходiв з еколопчного оздоровлення тдприемств, як1 приватизуються;
• аудиторська оцiнка екологiчних витрат;
• аудиторська оцiнка програмних заходiв ресурсозбереження;
• аудиторський захист корпоративних iнтересiв;
• аудиторська оцiнка умов еколопчного страхування;
• аудиторська оцшка нормативно! бази.
Еколопчний аудит мае ютотне значення для процесу цшоутворення по м1р1 зростання еколопчних витрат, з розширенням еколопчних обмежень при застосуванш нових технологий.
Екоаудит виконуеться за зверненням замовника, тобто товаровироб-ника, до екоаудиторсько! ф1рми з метою надання квашфжовано! комплексно! (правово!, еколопчно!, технологично!, маркетинговой шжишрингово!) або спещаизовано! допомоги у виршенш еколого-швестицшних, ринкових та природоохоронних проблем. Еколопчний аудит може виконуватися як у склада комплексу заходов з финансового оздоровлення тдприемства, так i самостийно. Його висновки i рекомендацн мають конфщенцтний характер. Еколопчт аудиторськ послуги передбачають:
• аналiз впливу екологiчно небезпечно! д1яльност! на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
А ' U * * * .. • _
• еколого-економiчний прогноз еколопчних наслщшв господарсько! д1яльнос-ii (вартюна оцiнка);
• ощнку ефективност1 природоохоронно1 д1яльност1 суб'ектш господарювання;
• еколопчне обгрунтування впровадження винаход1в, ресурсоощадних техно-логш i систем, прилад1в контролю, 1ншого природоохоронного устаткування i обладнання;
• ощнку 1нших вид1в еколого-економ1чного забезпечення природоохоронно1 д1яльност1 господарюючих суб'екпв;
• еколого-економ1чну ощнку ризишв здшснення 1нвестицшних проекпв;
• еколого-економ1чну ощнку ризишв адмшстративних ршень.
Суб'ектами екологiчного аудиту е:
• аудитори, тобто фах1вщ, як мають ввдповвдний квал1ф1кащйний сертифшат та лщензш на заняття аудиторською дiяльнiстю;
• аудиторсьи ф1рми, тобто оргатзаци, в статутну д1яльтсть яких входить на-дання еколопчних аудиторських послуг, та як мають ввдповвдну лщензш зпдно з дшчим законодавством.
Запровадження системи екоаудиту базуеться на системному тдхода, на управлшт вiдповiдно до кiнцевиx еколопчних результапв. Це два основ-них методолопчних принципи, якими повиннi володгти як професюнали-аудитори, так i персонал шдприемства. Тому потpiбно впровадити систему безперервного навчання на шдприемствах для управлшського персоналу.
Нaвчaльнi програми повиннi вiдповiдaти стандартам квaлiфiкaцiйниx критерив та функцiонaльним обов'язкам персоналу систем екоменеджменту шдприемств, галузей. Кpiм того, вони повинш мiстити у свош стpуктуpi ос-нови знань застосування методiв системного пiдxоду та управлшня вщповщ-но до кiнцевиx еколопчних результат, екологiчного законодавства, норма-тивних акив; основи екологiчноï науки i технологи. Навчальш програми по-винш бути зоpiентовaнi на aктивнi методи навчання.
Загальновизнаним е те, що еколопчний аудит е ключовим елементом системи екоменеджменту. Вш е одшею з завершальних стaдiй СЕМА. Для забезпечення ефективносп проведення еколопчного аудиту слщ дотримува-тись таких вимог:
• предмет екоаудиту та учасники, як ввдповвдають за нього, повинт бути ч1т-ко визначет i зафшсоват в документах;
• проведення екоаудиту мае тдтримуватись кер1вництвом шдприемства, готовим адекватно ввдреагувати на вс недол1ки, виявлет при аудит!;
• необхвдно мати в1ропдну i достатню за обсягом шформащю щодо предмету аудиту;
• група екоаудитор1в повинна одержати ввдповвдт повноваження, ресурси та тдготовку для належного виконання доручено1 роботи;
• слвд бути впевненими, що проведення екоаудиту матиме тдтримку з боку виробничого персоналу тдприемства-кл1ента.
При визначенш замовником цiлей звичайно посилаються на тип критерив еколопчного аудиту. Це може бути вщповщшсть природоохоронному законодавству, вимогам iнвестоpiв, системi екоменеджменту, еколопчнш по-лiтицi пiдпpиемствa. Кpiм того, узгоджуеться з замовником обсяг робгт з екоаудиту, який забезпечить досягнення поставлених цшей i завдань. Обов'язковим е розроблення звiту щодо результат екоаудиту. Рекомендaцiï та розроблення плану зaxодiв не е обов'язковими, але можуть увiйти до обся-гу аудиту за бажанням замовника.
В Укра!т створено деякi законодавчi i оргашзацшно-npaBOBÍ переду-мови запровадження екологiчного аудиту.
Висновки. Таким чином, еколопчний аудит на сучасному еташ реформування економжи Украши е обов'язковою складовою системи менеджменту будь-якого тдприемства. Введення в дда Стандартiв тдприемства системи стандар^в екологiчного аудиту стане першим важливим кроком що-до становлення дiевоi системи менеджменту спещашзованого пiдприемства на засадах сталого розвитку, зокрема проведенню екологiчного аудиту, як не-залежно! перевiрки екологiчностi господарсько! дiяльностi дiючого тд-приемства, охорони довкшля з метою li достовiрностi, повноти, реальностi вiдповiдностi природоохоронному законодавству, регламентуючим актам i напрацювання рекомендацш зi зниження фактичних або потенцшних еколо-гiчних, фiнансових й шших збиткiв, екологiчних затрат.
Л1тература
1. Экологический аудит системы устойчивого управления лесами/ Потравный И.М., Сидорчук В.Л., Резанов В.К., Гладун И.В.// Проблемы региональной экологии. - 2001, № 4. -С. 7-14.
2. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе. - Сумы: ИПП "Мрия-1" ЛТД, 1998. - 272 с.
3. Серов Г.П. Экологический аудит: Концептуальные и организационно-правовые основы. - М.: ЭКЗАМЕН, 2000. - 760 с.
4. Сидорчук В.Л. Развитие экологического аудита в сфере природопользования и охраны окружающей среды: теория, методы и практика. - М.: НИА-Природа, РЭФИА, 2002. -458 с.
5. Busines, Industry and Environment Opportunities for East West Cooperation on Environment Management Sistems. UN/ ECE. - CEP/WG. 1/R/11/ Rev/1/Add/1/- 27 Guly 1995/- Geneva.
