CC BY
23
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.19
анализирована возможность создания интегрированных систем экологического менеджмента и корпоративной социальной ответственности согласно ISO 26000 как инструмента управления устойчивым развитием предприятия.
Рассмотрена система индикаторов эффективности деятельности предприятий согласно рекомендаций Глобальной инициативы по отчетности GRI, приведена общая характеристика отчета об устойчивости развития.
Ключевые слова: стратегический экологический менеджмент, интегрированная система экологического менеджмента, корпоративная социальная ответственность, индикаторы устойчивого развития, отчет об устойчивости развития, Глобальная инициатива по отчетности (GRI).
Maksymiv L.I., Maksymiv I.N., Pushko O.S. Integration of the corporate social responsibility of business in to strategically environmental management system
The aspects of international standards creation in the field of environmental management and social responsibility are considered. Comparison of international standards is given of environmental management and audit scheme ISO 14001:2004 and EMAS III. Existent standards and norms are analysed relating to introduction of social responsibility principles on enterprises according to ISO 26000.
The indicators of performance of enterprises are analysed and this description of sustainable development reporting on enterprises.
Keywords: strategically environmental management, integrated environmental management system, corporate social responsibility, sustainable development indicators, susta-inability reporting, principles of Global Convention, GRI.
УДК [504:658]:352 Астр. О.Л. Лотиш1 - НЛТУ Украгни, м. Львв
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ М1СТА
Проан^зовано й узагальнено передовий досвщ мют кра1н-члешв €С щодо особливостей запровадження системи мунщипального еколопчного менеджменту. Встановлено залежшсть мiж величиною мюта i типами запроваджуваних систем еко-логiчного менеджменту. Розглянуто щструменти i пiдходи еколопчного менеджменту, яга застосовуються на рiвнi мiста, з погляду 1х адаптування до вiтчизняних умов.
Ключовг слова: система еколопчного менеджменту, система мунщипального еколопчного менеджменту, мюто, органи мюцевого самоврядування.
Постановка проблеми. З кожним роком дедал1 бшьша кшьюсть орга-шв мюцевого самоврядування прагнуть запровадити систему еколопчного менеджменту (СЕМ). Сьогодш сектор державного управлшня е одним 1з найшвидше зростаючих сектор1в, як прагнуть запровадити СЕМ [3, с. 8]. Так, кшьюсть зареестрованих мюцевих оргашв влади, як запровадили СЕМ вщповщно до вимог EMAS, нал1чуе понад 140, зокрема в Австрп, Бельгп, Нь меччиш, Дани, 1спанп, Францп, Ггалп, Швецп 1 Великобританп [5].
Незважаючи на 6агатор1чний досвщ функцюнування системи мунщи-пального еколопчного менеджменту (СМЕМ), вщчуваеться недостатнш рь вень його використання на загальноевропейському р1вш. Тому на чаш форму -вання загальноевропейського тдходу до запровадження СМЕМ. Серед ус-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.!. Максим1в, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
пiшних проеклв, спрямованих на вирiшення ще1 проблеми, можна видшити TaKi: проект "Система еколопчного менеджменту i закупiвель мюцевих орга-híb влади" (англ. LEAP project, 2003-2006) [2, 6], проект "Спшьний огляд EMAS для мют" (англ. EMAS- Peer Review for Cities project, 2003-2004) [2, 4], проект "EMAS для европи" (англ. Euro-EMASproject, 1999-2001), проект еС "КОМПАС" (англ. EU COMPASS Project, 2004-2006) [2].
Лише узагальнивши отриману внаслщок реатзацп подiбних загаль-ноевропейських проектiв шформащю, можна отримати цшюну картину проблем, з якими стикаються мiсцевi органи влади тд час запровадження СМЕМ, i переваг, отриманих внaслiдок ефективного функцюнування СМЕМ. Саме ана-лiзу й штерпретацп результaтiв одного з проекпв придiлено увагу в цiй робоп.
Ochobhí результати досл1дження. Координатором проекту "Спшьний огляд EMAS для мют" (2003-2004) виступив Союз балтшських мют (UBC), а технiчними партнерами - мережа "евромюта" (англ. Eurocities) [1], Ушверситет Захщно1 Англп м. Брютоля (англ. UWE), м. Ньюкасл (Англiя) разом iз 16-ма европейськими мiстaми-пaртнерaми.
У рамках цього проекту проведено дослщження [4], спрямоване на от-римання шформацп про т европейськi мюта, якi запровадили СМЕМ. Хоча планували залучити до проекту декшька сотень мiст iз 25 кра1н-члешв еС, вiдгукнулося на пропозищю лише 55 мiст. Так, досвщ Великобританп представили 8 мют, Имеччини та 1талп - по 6 мют, Швецп - п'ять, по чотири мю-та з Естонп, Латвп i Фшляндп, по три мiстa з Литви i Польщ^ по два мюта з Австрп, 1спанп, по одному мюту з Дани, Грецп, Нiдерлaндiв, Словаччини, Норвегп, 1сландп, Францп, Кшру. При цьому сво1м досвiдом подшилися як мaлi мiстa (з кшькютю жителiв менше нiж 100 тис. оиб), так i середнi (з кшь-кiстю жителiв 100-500 тис. ошб), i великi (з кшькютю жителiв понад 500 тис. ошб): 16 малих мiст, 25 середшх мiст i 14 великих мют.
Цжавим е той факт, що СЕМ вiдповiдно до вимог EMAS запровадило 28 мют, вщповщно до вимог ISO 14001 та ISO 9001 - по 15 мют, до системи штегрованого менеджменту та системи менеджменту якост (Integrated MS and QMS) - 10 мют, з них три приклади використання OHSAS 18001 (Система управлшня охороною пращ i виробничою безпекою), п'ять приклaдiв використання PUMA (Системи етичного i прозорого бюджету) i два приклади використання Quality management systems (Системи менеджменту якосп). Та-кож варто видшити в окрему групу 16 мют, як створили нестандартизоваш СЕМ - 9 мют створили власш СЕМ i по одному мюту використало таю тдхо-ди, як CLEAR (тдхщ Ради з видaчi дозволiв, правозастосування i регулюван-ня США), ecoBUDGET ("Екобюджет"), Eco-Lighthouse ("Екомаяк"), EMS Botkyrkamodellen - An ISO/EMAS "light" model, Environmental Balance ("Еко-логiчний баланс"), Green accounting and management ("Зелений" облж i менеджмент) i Green Office ("Зелений офю"). Загалом 55 мiст представило 90 СЕМ.
Дослщження показало, що однi мюта спромоглися створити одну СЕМ, а iншi - дв^ три чи навпъ бiльше. Так, 13 мют-учасниюв дослiдження мае по двi СЕМ: чотири мюта створили СЕМ вщповщно до вимог EMAS та
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2011. - Вип. 21.19
ISO 9001, два мюта - вщповщно до EMAS та шших нестандартизованi СЕМ, одне мюто - до вимог EMAS та ISO 14001, iншi шють mîct - вiдповiдно до вимог ISO 14001 та/або шших нестандартизованих СЕМ. По три i бшьше СЕМ створили 10 мют. Лише по однш СЕМ вщповщно до вимог EMAS ма-ють 10 мiст, до вимог ISO 14001 - два мюта, до вимог ISO 9001 - три мюта i чотири мюта мають СЕМ вщповщно до шших нестандартизованих систем. Якщо порiвнювати величину мют i юльюсть СЕМ у них, то з 84 СЕМ у 55 мютах 26 % припадае на мат мюта, 48 % - на середш та 26 % - на велию.
Намагаючись простежити залежнiсть мiж використанням рiзних стан-дартiв до побудови СЕМ i величиною мют, можна проанатзувати даш табл., в якiй наведено розподш СЕМ залежно вiд величини мюта. Так, можна поба-чити, що третина мiст (33 %) використовуе EMAS для побудови СМЕМ, при цьому величина мiста майже не впливае на частоту застосування даного стандарту. Проте тд час аналiзу використання шших стандарпв простежуемо де-яку закономiрнiсть. Так, використання ISO 14001 вартоеться залежно вщ величини мiста: найвищий показник (23 %) - у малих мiст, а найнижчий (14 %) - у великих мют. Загалом, цей стандарт використовуе 18 % мют-учас-ниюв дослiдження. Така ж частка використання мютами стандарту ISO 9001 тд час побудови СЕМ. Основними користувачами цього стандарту е малi та середш мюта (вщповщно 23 % i 20 %) i значно менше - велию мюта (9 %). 19 % мют використовуе iншi нестандартизоваш СЕМ, що лише на 1 % бшьше шж використання ISO 14001 i ISO 9001. Тут також спостер^аемо де-яку залежнють: найбiльше використовують цi системи середш за величиною мюта (23 %), а найменше (14 %) - малi мiста. Лише 12 % опитаних мют використовують систему штегрованого менеджменту та систему менеджменту якосп.
Табл. Застосування р1зных munie СЕМ eiènoeiÔHO до величини Micma
[на ocHoei 4]
Чисельшсть населения, тис. оиб ■И о а я л й 5 F ^ ц * 8 ° й й та о H '2 -У 3 s 5 ^ Тип СЕМ, %
EMAS ISO 14001 Iншi нестандартизоваш СЕМ ISO 9001 Система ш-тегрованого менеджменту i менеджменту якост Всього
До 100 16 22 32 23 14 23 9 100
100-500 25 40 35 18 23 20 5 100
Бшьше шж 500 14 22 32 14 18 9 27 100
Всього 55 84 33 18 19 18 12 100
Якщо говорити про те, за якими вимогами мюта найчаспше створю-ють системи еколопчного менеджменту, то можна побачити, що в малих мютах на першому мющ стопъ EMAS (32 % ycix мют), а на другому - ISO 14001 та ISO 9001 (по 23 % вщповщно), у середшх мютах на першому мющ -знову ж EMAS (35 %> уих мют), на другому - iншi нестандартизоваш СЕМ (23 %), а у великих мютах на першому мющ - EMAS (32 % уих мют) i на другому - система штегрованого менеджменту та система менеджменту
якостi (27 % мют). Отож, принципово! залежносп мiж величиною MicTa (тоб-то, чисельнютю мешкaнцiв) та тим, зпдно з яким стандартом запроваджувати СМЕМ, немае, хоча вiдчутною е перевага застосування EMAS.
Рушшною силою для запровадження СЕМ значна частина мют визна-ла EMAS, значно менше мют шдтримали iншi неcтaндaртизовaнi СЕМ. Цжа-вим фактом, який виявився внаслщок доcлiдження, е те, що лише 37 % ушх мют-учасниюв створили СЕМ, яю охоплювали все мюто, а 63 % мют цього не зробили з певних мiркувaнь чи причин. Водночас, iз тих СЕМ, яю охопили все мюто, лише 29 % запроваджувалися зпдно з EMAS, а 39 % - зпдно з ш-шими нестандартизованими СЕМ. Окрiм того, варто зазначити, що серед ма-лих мют частка тих, яю створили СЕМ на рiвнi всього мюта, становить 48 %, серед великих мют - 43 % i серед середшх - лише 26 %. Серед стандарпв, яю нaйчacтiше використовували мicтa для створення СЕМ, що охоплювала все мюто, найбшьш популярними були EMAS (30 %), ISO 14001 (25 %), iншi нес-тaндaртизовaнi СЕМ (25 %).
Пiд час формування i запровадження СЕМ мicтa використовують широкий спектр шструменлв i пiдходiв екологiчного менеджменту. Серед iнcтрументiв та пiдходiв, як мicтa використовували на момент дослщження, нaйбiльшу популярнicть мали екологiчнi показники, англ. environmental indicators (44 мюта), еколопчш кампанп, англ. campaigns (44 мicтa), ощнка впли-ву на довкiлля, англ. environmental impact assessment (42 мюта), еколопчна звгтнють, англ. environmental reporting (41 мюто), показники сталого розвит-ку, англ. sustainable development indicators (37 мют), стратепчна екологiчнa ощнка, англ. strategic environmental assessment (34 мюта), "зелеш" закушвл^ англ. green procurement (29 мют), "зелеш" податки, збори i субсиди (29 мют), звгтнють про сталий розвиток, англ. sustainable development reporting (25 мют). Водночас протягом наступних трьох роюв мюта найчастше плану-вали використати показники сталого розвитку, звiтнicть про сталий розвиток i екологiчнi показники. Найменше уваги було придiлено таким тдходам та iнcтрументaм, як: добровшьш угоди (англ. voluntary agreements), еколопчний cлiд (англ. ecological footprint), мунщипальний екологiчний аудит (англ. municipal environmental audit) та ощнка життевого циклу (англ. life cycle assessment). О^м того, деяк мюта використовували таю тдходи, як мюцевий порядок денний на 21 ст. (англ. LA21) та рiчний зви щодо оцiнки якicного стану довюлля мicтa (англ. environmental quality state assessment of the city).
1снуе двi оcновнi причини використання мютами тих чи iнших шстру-ментiв i пiдходiв - зaконодaвчi вимоги або власна iнiцiaтивa мюта. Так, застосування ощнки впливу на довюлля та стратепчно! еколопчно! оцiнки знач-ною мiрою зумовлеш законодавчими вимогами. Застосування екологiчних податюв, зборiв i cубcидiй також тюно пов'язане iз законодавчими вимогами. Проте здебшьшого використання iнcтрументiв i пiдходiв екологiчного менеджменту е власною iнiцiaтивою мicт. Це стосуеться насамперед еколопчних кaмпaнiй, покaзникiв сталого розвитку, еколопчних показниюв, звiтноcтi про сталий розвиток, еколопчно! звггносп, а також "зелених" зaкупiвель i добро-вшьних угод.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.19
Найчастше шструменти та пiдходи екологiчного менеджменту вико-ристовують не окремо, а в комбшуванш з шшими, що забезпечуе бiльшу ефективнiсть процесу запровадження СМЕМ. Найбшьш популярним е поеднання еколопчних показникiв i показникiв сталого розвитку, а також стратепчно! еколопчно! ощнки та оцiнки впливу на довкшля. Проте мiж ци-ми двома групами iнструментiв е принципова вщмшшсть, зумовлена вимога-ми до 1х використання. Законодавчi вимоги до застосування стратепчно! еколопчно! оцiнки та ощнки впливу на довкшля сприяють 1х ширшiй реалiзацil, створюючи водночас умови для штегрування цих шструменлв у повсякден-ну практику дiяльностi мунiципалiтету в майбутньому. Однак, широке використання екологiчних показникiв i еколопчно! звiтностi багатьма мунщипаль тетами за власною iнiцiативою пiдкреслюе важливють цих iнструментiв еко-логiчного менеджменту. Це, своею чергою, наштовхуе на думку, що, базу-ючись на законодавчих вимогах i добровiльному застосуванш, так! iнiцiативи надалi сприятимуть зародженню нових iнструментiв i пiдходiв еколопчного менеджменту на мунiципальному рiвнi.
Найбшьший успiх вiд запровадження СМЕМ спостер^аемо в таких сферах, як: менеджмент вiдходiв; менеджмент водних ресурсiв i стiчних вод; енергетичний менеджмент; "зелеш" закупiвлi; управлiння школами, дитячи-ми садками; менеджмент транспортно! сфери; загальне управлшня органом мiсцевого самоврядування; планування землекористування; менеджмент якостi повiтря.
Внаслщок запровадження СМЕМ мiста отримують певш вигоди, якi здебiльшого е вщчутними для мюцево! громади. Близько половини мют-учас-ниюв дослiдження подiлилися шформащею щодо отриманих переваг вiд запровадження СМЕМ. Одш мiста вщчули цi вигоди бiльшою мiрою, iншi -меншою через рiзнi обставини та особливосп !х дiяльностi. Для одних мют цi вигоди проявлялися за короткий промiжок часу, шшим потрiбно було значно бiльше часу для досягнення подiбних результатiв. Проте жодне мюто не запе-речило потенцшних вигiд вiд запровадження СМЕМ.
Висновки. Для забезпечення бшьшо! цшсносп природоохоронно! дь яльностi органiв мюцевого самоврядування варто використовувати не лише ЕМА8, а й iншi шдходи та iнструменти. 1снуе велика кшьюсть планiв, директив i полиик, якi мiсто мае враховувати у своему еколопчному менеджментi, i потрiбно якось гармонiзувати такi iнiцiативи, хоча б з метою уникнення конфлжпв i досягнення бшьшо! ефективностi еколопчного менеджменту.
Значна частина мют, як вже запровадили СМЕМ, дотримуються думки, що це повинна бути добровшьна шщатива самого органу мюцевого самоврядування. Проте е й так! мюта, якi вважають необхщним законодавче "заохочення" до запровадження СМЕМ, адже це забезпечило б постшне мо-тивування органiв мiсцевого самоврядування до полшшення стану довкiлля тдвщомчо! !м територп. Проте при цьому може виникнути проблема нетд-тримання ними креативних пiдходiв i ентузiазму добровiльно займатися при-родоохоронною дiяльнiстю, а також перетворення СМЕМ iз динамiчноl сис-теми у статичну.
Л1тература
1. Лотиш О. Л. Взаeмодiя i взаемозв'язок opraHÍB мiсцевого самоврядування на шляху сталого розвитку / О.Л. Лотиш, Л.1. Максимiв // Економжа, управлшня, фiнанси: стан, пробле-ми та перспективи розвитку : матер. десято! Мiжнaр. наук. конф. молодих вчених, aспiрaнтiв i студентiв, м. Макпвка, 22 квiтня 2011 р. - Донецьк : Вид-во ДонНАБА, 2011. - Ч.2. - С. 53-55.
2. Лотиш О.Л. Проекти як форма сшвробггництва мiж мюцевими органами влади щодо запровадження системи мунщипального екологiчного менеджменту / О.Л. Лотиш // Еколопч-ний менеджмент у загальнш системi упрaвлiння : тези доп. Одинадцято! щорiчноl Всеукр. наук. конф., м. Суми, 20-21 квггня 2011 р. - Суми : Вид-во Сумського ДУ, 2011. - Ч.1. -С. 177-181.
3. Eco-management and Audit Scheme. Toolkit for Local Authorities // Prepared for the European Commission by Global to Local Ltd., 2004. - 119 pgs.
4. Environmental Management Systems in European cities and EMAS delivering the EU 6th Envi-ronmental Action Program. Full report // EMAS Peer Review for Cities project, 2004. - 68 pgs.
5. European Commission. EMAS: Local Authority Corner. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu/environment/emas/local/index_en.htm.
6. LEAP, 2004. Review of the application of environmental management systems in local authority procurement activities. LEAP report 1 / Produced by B. Cockrean, H. Lusser, Global to Local Ltd, 06 April 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iema.net/download/re-adingroom/article/LAEMASReport/LAEMASReport.doc.
Лотыш О.Л. Зарубежный опыт внедрения системы экологического менеджмента города
Проанализирован и обобщен передовой опыт городов стран-членов ЕС относительно особенностей внедрения системы муниципального экологического менеджмента. Установлена зависимость между величиной города и типом внедряемых систем экологического менеджмента. Рассмотрены инструменты и подходы экологического менеджмента, применяемые на уровне города, с точки зрения их адаптации к отечественным условиям.
Ключевые слова: система экологического менеджмента, система муниципального экологического менеджмента, город, органы местного самоуправления.
Lotysh O.L. The foreign practice of environmental management system implementation on the city level
The best practice of EU cities in peculiarities of municipal environmental management system implementation is analysed and generalized. The relationship between city size and type of implemented environmental management system is established. Tools and approaches of environmental management, which applied on city level, are examined in terms of their adaptation to domestic conditions.
Keywords: environmental management system, municipal environmental management system, city, local authorities.
УДК[630*+674](477) Доц. М.М. Огородник, канд. екон. наук;
асист У.П. Новак, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ ПВДПРИеМСТВ Л1СОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ НА ДОВК1ЛЛЯ
Наведено основш види шкщливих речовин, якими забруднюють довкшля шд-приемства люового сектору економжи Укра!ни у розрiзi виробництв. Проаналiзовано статистичш даш щодо забруднення довкшля люовим сектором економжи Украши. Ключовг слова: довкшля, люовий сектор економжи, джерела забруднення.
Екстенсивш форми виробничо-господарсько! д1яльносп в1тчизняних шдприемств призвели до значного збшьшення масштабност залучення при-
