Куценко Т.М. ^^pyi^^M актив1зацп iнвecтицiйниx ^о^ав в yмовax peaлiзaцiï iнвecтицiйноï peфоpми
IНВЕСТИЦIÏ
УДК 330.342.24
Куценко T.M.,
кх.н., Х1Ф УДУФМТ
IНCTРУMЕНTИ АKTИBIЗАЦIÏ IНBЕCTИЦIЙНИХ ПРОЦЕС1В В УМОВАХ РЕАЛIЗАЦIÏ IНBЕCTИЦIЙНОÏ РЕФОРMИ
Пpоaнaлiзовaно оcобливоcтi iнвecтицiйноï cфepи та навями peaлiзaцiï iнвecтицiйноï peфоpми. Обфун-товано нaпpями пiдвищeння eфeктивноcтi викоpиcтaння нaцiонaльниx пpоeктiв в якоcтi iнcтpyмeнтa залу-чeння пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй для зaбeзпeчeння комплeкcного pозвиткy eкономiки кpaïни.
Ключoвi слова: iнвecтицiйнa cфepa, iнвecтицiйнa peфоpмa, пpямi iнозeмнi imeCT^n, нaцiонaльний пpоeкт.
BCTУП
Aктивнicть iнвecтицiйноï дiяльноcтi кpaïни визначае piвeнь pозвиткy нaцiонaльноï eкономiки. Потeнцiй-но У^аша, володiючи значним внyтpiшнiм pинком, ciльcькогоcподapcьким та пpомиcловим потeнцiaлом, piзномaнiтними ^^одними pecypcaми можe стати пpовiдним peципieнтом iнвecтицiй. Однак, нeзвaжaючи на вeликy кiлькicть зaxодiв, впpовaджeниx дepжaвними cтpyктypaми i cпpямовaниx на пiдвищeння eфeктив-ноcтi iнвecтицiйноï полiтики в Ykparni, вона поки що зaлишaeтьcя ^до^о^лою. Розpобкa та peaлiзaцiя iнвecтицiйноï полггики в cьогоднiшнix yмовax мае бaзyвaтиcя на пiдxодax, cпpямовaниx на фоpмyвaння позитивного iнвecтицiйного iмiджy кpaïни в cвiтi. Тому нeобxiдно на оcновi комплeкcного пiдxодy пpовecти доcлiджeння нaпpямiв iнвecтицiйного pозвиткy кpaïни, peзyльтaт якого б y повнш мipi вiдобpaжaв наявний стан peчeй y iнвecтицiйнiй cфepi i зaбeзпeчyвaв достатньою iнфоpмaцieю для pозpобки зaxодiв та eфeктив-них iнcтpyмeнтiв зaлyчeння iнозeмниx imeCT^m.
Пpоблeмaми вивчeння pолi iнозeмниx iнвecтицiй в pозвиткy нaцiонaльноï eкономiки займалтея тaкi вчeнi як I.O. Бланк, В.М. ^ець, Л.М. Фeдyловa. ^ичини нeдоcтaтньоï eфeктивноcтi пpоцecy зaлyчeння iнозeм-них iнвecтицiй в Укpaïнi доcлiджyвaлиcя в pоботax В.В. Пeтpyшeвcькоï, O.I. Бapaновcького. Вивчeнням iнвecтицiйного клiмaтy та iнвecтицiйноï cфepи в цiломy займали^ тaкi вiтчизнянi доcлiдники як Ю.Н. Ба-жал, B.I. Ляшeнко. Однак, бшьшють iз зaпpопоновaниx пiдxодiв cтоcyютьcя оцiнки eфeктивноcтi imecra-цiйноï полггаки в цшому; y бiльшоcтi з них в^утат aнaлiз конкpeтниx iнcтpyмeнтiв зaлyчeння пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй, та, нaйголовнiшe, нeможливо оцiнити peзyльтaтивнicть тих чи шших iнcтpyмeнтiв зaлyчeння фшаншвих pecypciв iз зовнiшнix джepeл з мeтою зaбeзпeчeння комплeкcного eкономiчного pоз-ВИТКУ дepжaви.
nOCTAHOBKA ЗАВДАННЯ
MeTOKi cтaттi е обrpyнтyвaння пiдxодiв до peaлiзaцiï iнвecтицiйноï полiтики та виявлeння eфeктивниx iнcтpyмeнтiв зaлyчeння iнвecтицiй для зaбeзпeчeння комплeкcного pозвиткy eкономiки ^аши.
РЕЗУЛЬTАTИ
В цiломy 2012 prn нe випpaвдaв cподiвaнь на мaкpоeкономiчнy cтaбiлiзaцiю. Стан cвiтовоï eкономiки значно погipшивcя чepeз поcилeння кpизовиx явищ у cвiтовiй eкономiцi, а caмe [7] :
• погipшeння фантового стану pядy кpaïн Свpозони (Гpeцiя, Iтaлiя, Icпaнiя, Поpтyгaлiя, Krnp);
• знижeння тeмпiв pозвиткy пpовiдниx eкономiки Свpоcоюзy, нaпpиклaд, Нiмeччини (валовий внyтpiшнiй пpодyкт у IV квapтaлi 2012 p. поpiвняно з III квapтaлом знизивcя на 0,65), Вeликобpитaнiï (на 0,3%), Фpaнцiï (на 0,3%), Icmmï (на 0,7%), Iтaлiï (на 0,9%);
• знижeння попиту на товapи вiтчизняного виpобництвa на cвiтовиx товapниx pинкax.
За пiдcyмкaми 2012 pокy ВВП Укpaïни збiльшивcя на 8,2%, однак тeмпи pозвиткy окpeмиx ceктоpiв нaцiонaльноï eкономiки е нepiвномipним, що постлюе вpaзливicть eкономiки кpaïни в цшому . Таким чином в нecпpиятливиx умовах знижeння попиту на тpaдицiйниx для вiтчизняниx товapiв зовшшшх pинкax збуту, поcилeння конкypeнцiï за вшьш iнвecтицiйнi pecypcи нeобxiдно викоpиcтовyвaти aдeквaтнi cyчacним умо-вам iнcтpyмeнти зaлyчeння iнвecтицiй для зaбeзпeчeння комплeкcного pозвиткy eкономiки кpaïни.
За даними Дepжaвного комiтeтy cтaтиcтики, у 2012 p. в eкономiкy Укpaïни iнозeмними iнвecтоpaми вкла-дeно 6013,1 млн. долapiв США пpямиx iнвecтицiй. У pозpaxyнкy на одну оcобy нaceлeння пpямi iнозeмнi iнвecтицiï нapоcтaючим пiдcyмком з початку iнвecтyвaння в У^а^ cклaдaють 1199,3 долapiв США. У pозpiзi peгiонiв нaйбiльшe пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй нaдiйшло до Киева (9347,0 долapiв США), Дн^о-пeтpовcькоï (2524,9 долapiв США), Киïвcькоï (1119,4 долapiв США) та Хapкiвcькоï (790,8 долapiв США) облacтeй. Нaймeншi обcяги пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй у pозpaxyнкy на одну оcобy нaceлeння ^ипада-ють на Tepнопiльcькy (60,0 долapiв США), Чepнiвeцькy (70,9 долapiв США), Чepнiгiвcькy (97,7 долapiв США) та Кipовогpaдcькy (104,2 долapiв США) области За вecь пepiод iнвecтyвaння з кpaïн СС внeceно 42979,3 млн. долapiв США iнвecтицiй (78,9% загального обcягy aкцiонepного кaпiтaлy), iз кpaïн СНД — 4269,0 млн. долapiв США (7,8%), з шших xparn cвiтy — 7214,1 млн. долapiв США (13,3%). Iнвecтицiï на-
106
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №3
Куценко Т.М. 1нструменти акт^заци iнвестицiйних процемв в умовах реалiзаци швестицшно'' реформи
дшшли з1 130 кра'н свиу. До десятки основних кра'н-швестор1в, на яю припадае понад 82% загального обсягу прямих швестицш, входять: Кшр, Н1меччина, Нщерланди, Росшська Федеращя, Австр1я, Велика Бриташя, В1ргшсью Острови (Брит.), Франщя, Швещя та Швейцар1я. У 2012 рощ швестицшна д1яльшсть характеризувалась зростанням у 25 регюнах обсяпв прямих шоземних швестицш, що забезпечило 'х за-гальний прирют по Укра'ш на 8,2% [10].
Отже, на основ! наведених даних, можна зробити висновок, що економжа Укра'ни е досить привабли-вою для шоземних швестор1в. Саме це е поштовхом до подальших змш, осюльки нараз1 для Укра'ни необ-хвдна шдтримка з боку розвинених кра'н, яю вже багато роюв за допомогою ринкових мехашзм1в усшшно регулюють власну економ1ку та мають ресурси для швестування в економжи шших кра'н. Це надасть мож-ливють Укра'ш налагодити м1жнародш вщносини, змщнити сво' позицп на свгговому ринку, шдвищити р1вень шновацшного розвитку та використовувати найновш1 технологи, що створить шдгрунтя для модер-шзацп економжи кра'ни [3, с. 148].
Урядом здшснюються активш заходи щодо полшшення швестицшного кшмату та умов ведення б1знесу. Так, у рейтингу Глобального щдексу конкурентоспроможност за 2012-2013 роки Укра'на полшшила сво' позицп на дев'ять пункпв 1 зайняла 73 мюце серед 144 кра'н свпу, як дослщжувалися. Позищя Укра'ни шдви-щуеться другий рж поспшь (шсля падшня на 17 пункпв у 2009-2010 роках) 1 досягла докризового р1вня. За результатами щор1чного рейтингового дослщження «Ведення б1знесу в 2013 рощ» Укра'на полшшила б1знес-кшмат 1 посша 137 мюце серед 185 кра'н за показниками легкост ведення б1знесу [8]. Однак, в щлому, Укра'на належить до 20% кра'н, яю мають найнижчий рейтинг у п'яти з 10 сфер регулювання. Щодо рейтингу конку-рентоспроможноста, Укра'на все ще залишаеться у груш кра'н, як не досягли середнього показника конкурен-тоспроможносп, 1 значно вщстае вщ розвинутих держав. Тому основними напрямками подальшо' акгав1заци швестицшного процесу е усунення основних перешкод швестицшно' д1яльносп.
¡нвестицшна реформа, яка була запроваджена в 2011 рощ, покликана забезпечити сприятлив1 умови для необхщно' модершзаци виробництва та структурно' перебудови економжи, посилення швестицшного по-тенщалу нащонально' економжи [9]. Одним 1з напрямюв роботи з1 здшснення реформи е реал1защя нащо-нальних проекпв — точок зростання економжи Укра'ни та об'екпв активного залучення швестицшних ресурив. Нащональш проекта — це масштабш швестицшш проекта, яю мають стратепчне значення для окремих галузей економжи, спрямоваш на 'х шноващйне оновлення та вир1шення окремих сощальних проблем. Вщповщно до Указу Президента Укра'ни вщ 08.09.2010 року №895/2010 Комитетом економ1чних реформ були шдтримаш наступш нащональш проекти вщповщно до прюритетних напрям1в сощально-еконо-м1чного та культурного розвитку кра'ни [5]:
• «Нова енерпя» — передбачае використання альтернативних джерел енерги та диверсифжащю поста-чання енергоносив в Украшу;
• «Нова яюсть життя» — спрямований на розв'язання проблеми забезпечення громадян доступним жит-лом, створення умов для здобуття громадянами яюсно' освгта, полшшення медичного обслуговування, забезпечення безпечного для життя 1 здоровя довюлля;
• «Нова шфраструктура» — спрямований на шдвищення ефектавносп використання транзитного потен-щалу Укра'ни;
• «Ол1мпшська над1я — 2022» — спрямований на тдтримку ол1мп1йського руху в Укра'ш, розвитку спорту вищих досягнень.
Вс1 визначен1 проекти знаходяться на р1зних етапах реал1зацп, але вже отриман1 перш1 позитивш резуль-тати. Протягом 2011 року 7,37 млрд. долар1в США шоземних швестицш залучено в економ1ку Укра'ни (з них 6,61 млрд. долар1в США — прям1 1нвестиц1', 0,76 млрд. долар1в США — портфельш 1нвестиц1'). Через серв1с «Сдине швестицшне в1кно» 4,5 млрд. долар1в США задекларовано 1ноземними компан1ями для реа-л1зац1' проект1в в Укра'н1. Упродовж 2012 року отримано 147 запипв вщ потенц1йних 1нвестор1в та звернень вщ 1ноземних компан1й, що вже здшснюють д1яльн1сть на територп Укра'ни [4 До основних кра'н 1нвестор1в належать США, Франц1я, Китай, 1нд1я, П1вденна Корея, Япон1я та ш. Найб1льш ц1кавими для швестора е буд1вництво та буд1вельн1 матер1али, в1дновлювальна енергетика, с1льське господарство, шформацшш тех-нолог1', автомоб1лебудування, харчова промисловють, х1м1чна та видобувна галуз1.
Таким чином, нащональш проекти можна розглядати в якост1 ефективного 1нструменту реал1зацп 1нвес-тиц1йно' реформи та залучення прямих шоземних швестицш з метою забезпечення комплексного економ1ч-ного розвитку економжи кра'ни. Анал1з сильних та слабких сторш реал1зац1' Нац1ональних проекпв дозволить визначити можлив1 загрози та напрями 'х усунення для шдвищення ефективносп використання даного шструменту залучення кошт1в 1ноземних 1нвестор1в. Для визначення швестицшних переваг та проблем, пов'язаних з залученням фшансових ресурив за допомогою 8ШОТ-анал1зу ефективност1 нащональних про-ект1в, метою якого визначення сильних внутршшх стор1н — наявних особливостей нащональних проекпв, як1 е основою 'х ефективност1, слабких внутршшх стор1н — наявних особливостей, яю ускладнюють 'х використання в якосп 1нструменту залучення прямих 1ноземних швестицш, зовшшшх сприятливих можли-востей — наявних умов, сприятливих для 'х використання та зовшшшх потенцшних загроз — наявних умов, несприятливих для досягнення поставлених щлей. При проведенш 8ШОТ-анал1зу враховуються гло-бальн1 1 нащональш проблеми, яю впливають на швестицшний розвиток кра'ни в щлому, визначаються
107
Науковий вкник: Фшанси, банки, iнвестицil - 2013 - №3
Куценко Т.М. ^^pyi^^M актив1зацп iнвecтицiйниx ^о^ав в умовах peaлiзaцiï iнвecтицiйноï peфоpми
шляхи, якi дозволять зaпобiгти виниктенню даних пpоблeм. Якщо pозглядaти eфeктивнicть викоpиcтaння нaцiонaльниx пpоeктiв в якост! iнcтpyмeнтy зaлyчeння пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй з позицiï тpaдицiйного SWOT-aнaлiзy, то cepeд пepepaxовaниx фaктоpiв можна видшити нacтyпнi.
Потeнцiйними внyтpiшнiми cильними cтоpонaми нaцiонaльниx пpоeктiв, що зaбeзпeчyють ïx eфeк-тивнe викоpиcтaння в якост! оcновного iнcтpyмeнтy зaлyчeння пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй, е нacтyпнi xapaктepиcтики:
• бшьшють нaцiонaльниx iнвecтицiйниx пpоeктiв мае cтpaтeгiчнe знaчeння, тому дepжaвa активно cпpияe ïx виконанню;
• пpоeкти е чiтко окpecлeними i визнaчeними у чaci;
• дepжaвa надае rapam'n iнвecтоpaм щодо зaxиcтy ïx iнтepeciв;
• життевий цикл пpоeктiв pозpaxовaний на довгоcтpоковy пepcпeктивy, що cтвоpюe додaтковi пepeвaги ïx peaлiзaцiï для eкономiки кpaïни;
• наявнють квaлiфiковaноï та доcтyпноï pобочоï стли;
• виcокий потeнцiaл та ^pc^^mmc^ нaцiонaльного pинкy;
• пiдтpимкa з боку ^шральних та peгiонaльниx оpгaнiв влади;
• доcягнeння конкpeтниx ц^й та peзyльтaтiв.
До оcновниx потeнцiйниx внyтpiшнix наявних оcобливоcтeй, якi ycклaднюють викоpиcтaння нацюналь-них пpоeктiв в яко^ iнcтpyмeнтy зaлyчeння пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй вiдноcятьcя:
• поcтiйнa змша ноpмaтивно-пpaвового поля;
• полiтичнa ^стаб^н^ть;
• нeдоcконaлe peгyлювaння iнвecтицiйноï дiяльноcтi;
• нeдовipa з боку iнозeмниx iнвecтоpiв;
• нeдоcтaтнiй piвeнь впpовaджeння iнновaцiйниx тexнологiй;
• виcокa коpyмповaнicть, xaбapництво та нeпpозоpicть вeдeння бiзнecy;
• пpоблeмнi вiдноcини з податковими оpгaнaми;
• пpiоpитeтнicть пpивaтниx кошпв над бюджeтними, що обмeжye peaлiзaцiю нaцiонaльниx пpоeктiв чe-peз погipшeння pинковоï кон'юнктypи.
В cфepi peaлiзaцiï нaцiонaльниx пpоeктiв cпоcтepiгaютьcя нeгaтивнi явища, яю можна дiaгноcтyвaти в якост! зовнiшнix потeнцiйниx зaгpоз:
• погipшeння мiжнapодниx вiдноcин з пpeдcтaвникaми кpaïн-iнвecтоpiв у paзi пpовaлy пpоeктy або тpyд-нощiв з його peaлiзaцieю;
• погipшeння iмiджy кpaïни на мiжнapоднiй apeнi;
• виcокий cтyпiнь pизикy для iнозeмниx iнвecтицiй;
• поcилeння зaлeжноcтi вiд iнозeмниx iнвecтоpiв та iнозeмного кaпiтaлy.
Цi загрози та cлaбкi cтоpони пpи нeвчacномy peaгyвaннi можуть пpизвecти до згоpтaння peфоpм та по-гipшeння iнвecтицiйного клiмaтy в кpaïнi. Для подолання нeгaтивниx явищ в пpоцeci peaлiзaцiï потpiбно cкоpиcтaтиcя таким cпpиятливими можливостями нaцiонaльниx пpоeктiв, як iнcтpyмeнтy зaлyчeння додат-кових обcягiв пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй:
• покpaщeння iнвecтицiйного кшмату;
• пiдвищeння конкypeнтоздaтноcтi eкономiки ^аши;
• модepнiзaцiя та iнновaцiйнe оновлeння пpовiдниx гaлyзeй нaцiонaльноï eкономiки;
• cтвоpeння нових pобочиx мicць;
• нaлaгоджeння мiжнapодниx вiдноcин;
• зaлyчeння iнозeмного кaпiтaлy в eкономiкy ^аши;
• позитивнi cоцiaльно-eкономiчнi нacлiдки для cycпiльcтвa в цiломy.
Таким чином, ^и вpaxyвaннi cильниx cтоpiн нацюнальних пpоeктiв та викоpиcтaннi cпpиятливиx мож-ливоcтeй ycпiшнa peaлiзaцiя нaцiонaльниx пpоeктiв пpизвeдe до позитивних змiн у eкономiцi кpaïнi та пост-лить позицп кpaïни на мiжнapодниx pинкax. Життевий цикл нaцiонaльниx пpоeктiв набагато бшьший œpi-оду окyпноcтi, що значно тдвищуе ïx пpивaбливicть для iнвecтоpiв. Уcпiшнa peaлiзaцiя нaцiонaльниx ^о-eктiв дозволить збiльшити обcяг imeCT^rn, покpaщити cyвepeннi peйтинги Укpaïни, змeншити щоpiчний вiдтiк пpямиx iнозeмниx irnecra^^ зaбeзпeчить кpaïнi cтaбiльний pозвиток та викоpиcтaння наявного по-тeнцiaлy peгiонiв, пiдвищить piвeнь життя нaceлeння, cтвоpить пiдrpyнтя для подальшого зpоcтaння нацю-нaльноï eкономiки. З мeтою ycyнeння зaгpоз щодо можливих нeгaтивниx peзyльтaтiв peaлiзaцiï нацюналь-них пpоeктiв теобхщно пpодовжити pоботy щодо зaбeзпeчeння фiнaнcовоï cтaбiльноcтi в кpaïнi, ycyнeння aдмiнicтpaтивниx бap'epiв для pозвиткy iнвecтицiйноï дiяльноcтi, змeншeння втpyчaння контpолюючиx оpгaнiв в дiяльнicть iнвecтоpiв, стимулювання peaлiзaцiï iнвecтицiйниx пpоeктiв у пpiоpитeтниx галузях eB^rn^iEn.
BИCHOBKИ
Рeaлiзaцiя iнвecтицiйноï peфоpми cтвоpить умови для подальшого pозвиткy та pозгоpтaння каттально-го бyдiвництвa по вшй тepитоpiï кpaïни, дозволить тдвищити piвeнь життя та добpобyтy нaceлeння. Aнaлiз поточного стану peaлiзaцiï нацюнальних пpоeктiв показав, що бiльшicть з них ^ойшла eтaпи пiдготовки тexнiчноï докyмeнтaцiï та пошуку потeнцiйниx iнвecтоpiв. Доcлiджeння cильниx та cлaбкиx croprn peaлi-
1GS
Науковий вiсник: Фiмамси, банки, швестицп - 2G13 - №3
Куценко Т.М. 1нструменти актив1заци iнвестицiйних процемв в умовах реал1заци швестицшно! реформи
заци нацюнальних проекпв дозволило визначити можлив1 загрози та напрями ix усунення для тдвищення ефективносп використання даного шструменту залучення кошпв шоземних 1нвестор1в. Вдосконалення чинного законодавства в сфер1 реал1зац1' нацюнальних проекпв, збшьшення прозорост ринку швестицш, тдвищення вщповщальносл за напрями використання швестицшних ресурив, розповсюдження шформаци про отримаш результати, залучення населення кра'ни для ix реал1зацп дозволить прискорити змши в швес-тицшнш сфер1 i створить умови для тдвищення ефекгавносп використання нацюнальних проекпв як шстру-менту залучення iноземниx iнвестицiй. Iнвестицiйна реформа е важливим, визначальним кроком для вше' кра'ни. З огляду на це, потребуе подальших дослiджень ощнка загроз, якi впливають на хщ виконання нацю-нальних проектiв та обгрунтування напрямкiв ix усунення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Бажал Ю.М. Iнновацiйно-теxнологiчна динамiка украiнського експорту та антикризовi перспективи / Ю.М. Бажал. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ekma.kiev.ua.
2. Бланк I.O. 1нвестицшний менеджмент : пiдручник / I.O. Бланк, Н.М. Гуляева; за заг. ред. А.А. Маза-ракг — К., 2003. — 397 с.
3. Геець В.М. Стратепчт виклики XXI столiття суспiльству та економщ Украiни / В.М. Геець. — К.: Фешкс, 2007. — Т. 2. Шновацшно-технолопчний розвиток економжи. — 2007. — 564 с.
4. Звгт про результати дiяльностi Державного агентства з iнвестицiй та управлтня нацiональними проектами Украши за 2012 рiк. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/page/ zvituvannya
5. Швестицшна реформа в Украшг — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrproject. gov.ua/page/%D 1 %96nvestitsiina-reforma-v-ukraini
6. Нацiональна iнновацiйна система: зарубiжний досвiд, стан в Украш : аналiтичнi матерiали до парламентских слухань / В.М. Геець, Л.! Федулова, Ю.М. Бажал та im ; за ред. В.М. Гейця, Л.! Федуловоц НАН Украши. Iн-т економiки та прогнозування. — К., 2007. — 184 с.
7. Про затвердження Державноi програми активiзацii розвитку економiки на 2013-2014 роки: Постанова Кабшету мiнiстрiв Украши вщ 27.02.2013 №187. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2. rada. gov.ua/laws/show/187-2013 -%D0%BF
8. Про схвалення Концепци Державноi цiльовоi економiчноi програми розвитку iнвестицiйноi дiяль-ностi на 2011-2015 роки: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 29.09.2010 №1900-р. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
9. Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава: Програма економiчниx реформ на 2010-2014 роки. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.president.gov.ua/content/ ker-pro gram. html
10. Прямi швестицп. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2007/zd/zd_rik/zd_u/pi_07u.html
11. Федулова Л. Концептуальш модель iнновацiйноi стратеги Украши / Л. Федулова // Економжа i прогнозування. — 2012. — №1. — С. 87-100.
Стаття надшшла до редакци 23 березня 2013 року
109
Науковий iticinik: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №3