CC BY
24УДК 334.021
Овсянникова Я.О., acпipaнт, КНУ iм. Tapaca Шeвчeнкa ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
В статп pозглядaютьcя оcновнi форми фiнaнcyвaння пpоeктiв пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa, ïx отоб-ливоcтi. Розкрито змicт оcновниx джepeл фiнaнcyвaння iнфpacтpyктypниx пpоeкriв та принципи ïx викори-cтaння в yмовax подолання нacлiдкiв cвiтовоï фiнaнcовоï кризи, визнaчeно cyчacнi тeндeнцiï фiнaнcyвaння пpоeкriв пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa.
Ключoвi слова: пyблiчно-пpивaтнe пapтнepcтво, iнcтpyмeнти фiнaнcyвaння, пpоeктнe фiнaнcyвaння, дep-жaвнe фiнaнcyвaння, приватте фiнaнcyвaння, облiгaцiï
ВСТУП
В yмовax поcтiйноï нecтaчi фiнaнcовиx pecypciв та на^дюв фiнaнcовоï кризи в про^и розробки про-eктy пyблiчно-пpивaтного парттерства (ППП) поcтae питання щодо доcтyпниx джepeл фiнaнcyвaння та оп-тимaльноï фiнaнcовоï cтpyктypи пpоeктy, aджe ycmx peaлiзaцiï пpоeктy ППП в значнш мipi зaлeжить вiд вдало побyдовaноï фiнaнcовоï cтpyктypи пpоeктy. Пpотe, бшьшють iнфpacтpyкrypниx пpоeктiв xapa^eproy-ютьcя вeликомacштaбнicтю, кaпiтaломicткicтю та довготpивaлicтю, що ycклaднюe пpоцec фiнaнcyвaння пpоeкry та потpeбye зaлyчeння зовнiшнього фiнaнcyвaння. За тaкиx умов в пpоцeci розробки та peaлiзaцiï iнфpacтpyктypниx пpоeктiв на зacaдax ППП типовим e зaлyчeння позичкового фшажування iнвecтоpaми, так, зазвичай, cпiввiдношeння влacниx та зaпозичeниx коштiв cклaдae 20-40% до 80-60% вiдповiдно.
Aнaлiз оcтaннix доcлiджeнь та пyблiкaцiй зacвiдчив, що питання розвитку пyблiчно-пpивaтного парт-нepcтвa, його cyтноcтi та знaчeння знайшли вiдобpaжeння y pоботax багатк« нayковцiв, а caмe: В.Д. Бази-лeвичa, В.Г. Bapнaвcького, В.М. ^еця, С. Гaттi, 1.В. Зaпaтpiной, Э. Р. Йecкомбa, I.I. Мазур, С.В. Нaмyeнко-вой та iншиx. Пpотe, доcлiджeння фiнaнcового мexaнiзмy peaлiзaцiï пpоeктiв на зacaдax пyблiчно-пpивaтно-го парт^р^^а, його фiнaнcовi джepeлa та iнcтpyмeнти доcлiджeно нeдоcтaтньо. Зокpeмa, нормативно-пра-вова база зaбeзпeчeння фiнaнcового мexaнiзмy пapтнepcтвa мiж владою i бiзнecом xapaктepизyeтьcя тедо-cконaлicтю, що ycклaднюe розвиток та пpоцec впpовaджeння ППП в Украш.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Biдтaк, при розробщ пpоeкry дyжe важливим e вибip доцiльниx фiнaнcовиx iнcтpyмeнтiв для того, щоб звecти фiнaнcовi затрати пpоeктy до оптимального piвня та збepeгти його iнвecтицiйнy пpивaбливicть, aджe джepeлa фiнaнcyвaння впливають на вартють пpоeктy, його доxiднicть, pозподiл ризиюв i, отжe, житте-здaтнicть пpоeктy.
Тому мeтою cтaттi e доcлiджeння оcновниx форм та джepeл фшажування iнфpacтpyктypниx пpоeктiв, визнaчeння ïx xapaктepниx оcобливоcтeй та умов зacтоcyвaння тд чac подолання cвiтовоï фiнaнcовоï кризи.
РЕЗУЛЬТАТИ
В пpоцeci peaлiзaцiï iнфpacтpyктypниx пpоeктiв на зacaдax ППП iнвecтовaнi кошти, в кiнцeвомy ракунку, компeнcyютьcя шляxом cтягyвaння плaтнi за постуги зi cпоживaчiв або з платниюв подaткiв як на початку бyдiвництвa об'eкry, так й пiд чac його eкcплyaтaцiï. Дepжaвнi пiдпpиeмcтвa з надання постуг фiнaнcyють подiбнi пpоeкти за paxyнок подaтковиx нaдxоджeнь до бюджeтy або нepозподiлeноï чacтини влacниx при-бyткiв, тобто за paxyнок cпоживaчiв. 1нша чacтинa зaпозичeниx кошпв (eмiciя облiгaцiй або aкцiï, кpeдити) погaшaeтьcя шляxом мaйбyтнix доxодiв з eкcплyaтaцiï об'eктy, тобто за paxyнок мaйбyтнix плaтникiв по-дaткiв або cпоживaчiв. Пpотe, цi вapiaнти мають мicцe лишe за нaявноcтi компeтeнтного мeнeджмeнтy про-eктy та за умов cпpиятливого iнвecтицiйного клiмaтy.
Пyблiчно-пpивaтнe пapтнepcтво — гнучкий iнcтpyмeнт, якш дозволяe викоpиcтовyвaти aльтepнaтивнi джepeлa приватного фшажування та новi мexaнiзми управлшня пpоeктом, що залишають право влacноcтi за пyблiчним пapтнepом. Bзaeмодiя влади та бiзнecy y фоpмi парт^р^^а покpaщye якicть cycпiльниx по-стуг, пiдвищye piвeнь eфeктивноcтi викоpиcтaння бюджeтниx коштiв та yпpaвлiння дepжaвним майном. Так, для peaлiзaцiï iнфpacтpyкrypниx пpоeктiв на зacaдax ППП викоpиcтовyють наступи форми фшажу-вання [2, с. 44] :
• дepжaвнe фшаж;ування, що здiйcнюeтьcя шляxом зaлyчeння органами влади зaпозичeниx коштiв по бшьш низьким вiдcотковим cтaвкaм та кpeдитyвaння ними пpоeкry, також надання гранпв, cyбcидiй, гарантш;
• коpпоpaтивнe або приватте фiнaнcyвaння, тобто зовнiшнi iнвecтоpи пpоeкry залучають кошти шляxом використання влacноï кpeдитноï icтоpiï пiд дточий бiзнec;
• пpоeктнe фiнaнcyвaння, що розумтоть як пpямe кpeдитyвaння компанп, яка cпeцiaльно cтвоpeнa пiд вщповщний пpоeкт. Погaшeння кpeдитy вiдбyвaeтьcя за paxyнок гpошовиx потокiв компaнiï, а зaбeзпeчeн-ням кpeдитy виcтyпaють поточш активи пpоeктy та мaйбyтнi доxоди. Таким чином, борг пpоeктноï компанп œ вiдобpaжaeтьcя на бaлaнci aкцiонepiв та концeдeнтa (дepжaви), отжe, те впливae на ïxню кpeдитнy при-вaбливicть (pиc. 1).
При дepжaвномy фiнaнcyвaннi органи влади можуть залучати бaнкiвcькi кpeдити, позики мiжнapодниx оргашзацш (дepжaвнi позики) та кошти iнвecтоpiв (облiгaцiï). Обcяги, cтpок погaшeння та вдаоткова ставка дepжaвниx позик та обл^ацш в знaчнiй cre^m зaлeжaть вiд peйтингy кpaïни та вщ джepeл кpeдитного
Зб
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №1
фшансування. Вщтак, для кра!н з низьким та серед-шм р!внем доход!в дуже привабливими являються позики м!жнародних фшансових оргашзацш, як характеризуються нижними вщсотковими ставками, шж ринков!, та тривалим перюдом вщ-строчки платежу (зазви-чай, бшя 20-25 роюв, що сшвпадае з1 строком реа-л!зацп проекту) [7, с. 87]. Проте, при державному фшансуванш можуть ви-никнути труднощ! у зв'яз-ку з ростом державного боргу, тобто кредито-спроможност держави. Кредитори можуть надати
Державне фтансування
Корпоративне фтансування ■
Кредитори I
Субсиди / Кредит
Кредитори
Кредит
^Кредит
Акцюнери
Участь в акцюнерному капiталi
1нвестици
Проектна компашя
Контракт
Держава
Проектне фтансування
Кредит
Кредитори
Рис. 1. Форми фшансування проекпв публ1чно-приватного партнерства [2, с. 45]
кошти тд бшьш висок вщсотков! ставки через можлив! проблеми держави по обслуговуванню кредиту. Таким чином, для кра!н з великим розм1ром боргу по вщношенню к ВВП державне фшансування шфраструктур-них проекпв може бути обтяжливим тягарем в пор1вняш з шшими формами фшансування.
Корпоративне або приватне фшансування державно! шфраструктури можна подшити на часткове (акщ-онерне) фшансування та кредитне. При акцюнерному фшансуванш швестицшш компанп, венчурш ф1рми, банки та будавельш компанп, а також держава або м1жнародш оргашзацп, беруть участь у каштал! проектно! компанп, тобто акцюнери становляться власниками проектно! компанп пропорцшно !хнш частки кашталу та розраховують на прибутковють вщ швестованого кашталу за рахунок див1денд1в, як виплачуються вже шсля кредитних зобов'язань. Кредитне фшансування в основному здшснюеться шляхом синдиковано! позики, яка надаеться комерцшними кредиторами або ринками кашталу. Умови кредитування в значнш сте-пеш залежать вщ специфжи проекту та особливостей кра!ни: полггично! стабшьносп, валютних резерв1в по кредитам в шоземнш валют! та р!вня !нфляц!!.
Мехашзм приватного ф!нансування передбачае орган!зац!ю фшансування ППП в основному за рахунок кошпв швестора проекту. У цьому випадку держава вир!шуе дв! проблеми: здшснюеться економп бюджет-них кошпв ! основною оперативною функц!ею держави стае оргашзащя поточного державного контролю за ефективним витрачанням кошпв шдприемницьких структур [1, с. 52]. Проте, за умов приватного фшансування загальна вартють проекту може зрости через бшьш висок! вщсотков! ставки, за якими приватш шве-стори залучають швестицп, в пор!внянн! з ставками для держави.
У випадку проектного фшансування, або його ще називають змшаний мехашзм фшансування, до проекту залучаються декшька приватних швестор!в (консорцгум) при реал!зац!! комплексу заход!в ф!нансово! п!дтримки з боку держави. 1ншими словами, державне швестування зд!йснюеться або на принципах сшвфшан-сування з приватним кап!талом, коли кожна сторона фшансуе створення окремих елемент!в загального шфра-структурного об'екта, або за допомогою об'еднання ресуршв в рамках створено! проектно! компанп (вкла-дення в статутний каштал сп!льного п!дприемства).
Сл!д зазначити, що останшм часом ф!нансування проект!в публ!чно-приватного партнерства, зазвичай, Грунтуеться на принципах проектного фшансування, за умов якого у кредитор!в повн!стю в!дсутне або маеться обмежене право регресу по вщношенню к орган!зац!ям-учасникам партнерства на випадок виникнення проблем с компенсащею кошт!в по проекту (на вщмшу в!д корпоративного ф!нансування) [6, с. 69]. Таким чином, проектне фшансування поеднуе мехашзм фшансування та повернення швестицш, проте грошовий потж повинен бути достатн!м для обслуговування та погашення боргу, а також для забезпечення дохщност кашталу. Також, цей механ!зм характеризуеться гнучюстю та ефективн!стю управл!ння залученими швести-ц!ями, паритетним розпод!лом ризик!в та вщповщальносп м!ж учасниками. Кр!м того, проектне фшансування може поеднати в соб! р!зш ф!нансов! шструменти залучення !нвестиц!й для реал!зац!! проекту, серед яких е мезоншне фшансування.
Мезоншш кап!тальн! вкладення — це субординоване кредитування, що надаеться трелми особами, як! не е учасниками проектно! компанп. Вони менш щкав! швестору, н!ж прям! кредити, але бшьш приваблив!, н!ж акц!онерний каштал. Використовуеться мезоншне фшансування у випадках, коли «старшЬ кредитори вщмовляються збшьшити боргове ф!нансування, а спонсори не можуть швестувати б!льше в акцюнерний кап!тал. Прикладами мезон!нних джерел фшансування е субординоваш кредити ! прившейоваш акц!!. Су-бординован! кредити передбачають, що кредитор погоджуеться на повернення кошпв п!сля того, як будуть виплачен! «старшЬ борги вс!м кредиторам з переважним правом вимоги, як у зв'язку з отриманням особли-
37
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №1
виx пpоeкrниx доxодiв, так i y випадку нeплaтоcпpоможноcтi. Прив^тават aкцiï — цe aкцiï, яю мають пpiоpитeт пepeд «звичайними» акщями y paзi pозподiлy прибутку [2, с. 48]. Учаотики пpоeктy, що мають мeзонiннi фiнaнcyвaння, отримують ro^^^a^Ki за прийняття на ceбe додаткового ризику, або за допомо-гою одepжaння бiльш виcокоï пpоцeнтноï ставки за кpeдитaми в поpiвняннi iз зобов'язаннями по «старшоЬ» позики, або за допомогою yчacтi в прибутку пpоeктy, та I або отримання пpоeктного доxодy або доxодy вщ пpиpоcтy кaпiтaлy. Bикоpиcтaння мeзонiнниx джepeл фiнaнcyвaння (якi можна також оxapaктepизyвaти як квaзiвлacний кaпiтaл) дозволяe пpоeкrноï компaнiï зaбeзпeчити бiльш виcокe cпiввiдношeння мiж зaлyчeни-ми i влашими зacобaми, xочa i за вищою цiною, нiж y випадку остовного боргу.
У cвiтовiй пpaктицi типовими фшантовими iнcтpyмeнтaми peaлiзaцiï пpоeктiв e iнфpacтpyктypнi або пpоeкrнi облiгaцiï при контракт концeciï. Пpоeктнi та шфраструктурш облiгaцiï — цe piзновиди тек'юри-тизовaниx боpговиx пaпepiв, зaбeзпeчeнi гаранпями дepжaви чи вiдповiдноï дepжaвноï компанп. Вони ви-пycкaютьcя cпeцiaльноï пpоeктноï компaнieю cтвоpeноï для peaлiзaцiï конкpeтного пpоeктy, мають цiльовe пpизнaчeння, тобто кошти зaлyчaютьcя на peaлiзaцiю вщповщного пpоeктy, зaбeзпeчeнi потоками пepeдбa-чyвaниx мaйбyтнix доxодiв або гpошовиx нaдxоджeнь вiд peaлiзовaного пpоeкry, пiд який вони випycкaють-cя. Базовою гapaнтieю пpибyтковоcтi при випycкy пpоeктниx облшацш cлyжить caм пpоeкr [8, с. 113]. Irne-cтоpaми можуть бути ^найт фонди, cтpaxовi компaнiï та iншi iнcтитyцiйнi iнвecтоpи. Haдiйнicть пpоeктiв, зaбeзпeчeниx iнфpacтpyкrypними облiгaцiями, зaбeзпeчeнa гаранпями мiнiмiзaцiï pизикiв дaниx пpоeкriв, включаючи надання бaнкiвcькиx гapaнтiй, викоpиcтaння мexaнiзмiв cтpaxyвaння вiдповiдaльноcтi.
Пpотe, чepeз ^гаттн умови, якi cпpичинeнi нacлiдкaми cвiтовоï фiнaнcовоï кризи, cтpyктypa фшажу-вання пpоeктiв ППП cyттeво вiдpiзняeтьcя вщ докpизовоï практики. Cвiтовa криза пpизвeлa до cкоpочeння обcягy доcтyпниx позичковиx зacобiв, що, в cвою чepгy, ycклaднило фiнaнcyвaння кpyпниx пpоeкriв, а також жоротило можливоcтi профшажувати пpоeкr шляxом випycкy облiгaцiй чepeз пiдвищeння кpeдитниx cтaвок. У зв'язку з дeфiцитом позичковиx коштiв та ïxнiм удорожчанням, важливим e мexaнiзм надання дepжaвниx гapaнтiй щодо виконання зобов'язань, зacвiдчeниx пpоeктними облiгaцiями в paмкax ППП. Цe e значущим кpитepieм для оцiнки кpeдитного peйтингy мaйбyтнix облiгaцiй. Готовнicть дepжaви надавати пpямi i нeпpямi гapaнтiï тд пpоeкти, що здiйcнюютьcя на пpинципax пyблiчно-пpивaтного пapтнepcтвa з викоpиcтaнням пpоeкrниx облiгaцiй — додатковий apгyмeнт на користь iнвecтyвaння коштiв пeнciйниx pe-зepвiв i нaкопичeнь в подiбниx облiгaцiяx.
Зауважимо, що в зaлeжноcтi вiд cфepи зacтоcyвaння та мacштaбy пpоeктy бyдe змiнювaтиcя cтpyктypa та джepeлa фiнaнcyвaння пpоeктiв. Так, для peaлiзaцiï бiльш кaпiтaломicткиx та довготpивaлиx пpоeктiв зазви-чай залучають фшаншву пiдтpимкy дepжaви y виглядi: часткового фiнaнcyвaння пpоeкry, дepжaвниx га-рантш, пiльговиx кpeдитiв, подaтковиx кaнiкyл, тощо. Таким чином, збiльшyeтьcя пpивaбливicть пpоeктy та змeншyeтьcя вapтicть зaлyчeниx фiнaнcовиx pecypciв. Бiльш того, дepжaвнa тдтримка нeобxiднa для кpaïн з пepexiдною eкономiкою, дe нecпpиятливий iнвecтицiйний кшмат та cлaбо pозвинeнe пpaвовe peгyлювaн-ня, чepeз що вapтicть пpоeктy збiльшyeтьcя внacлiдок знaчниx pизикiв приватного парттера [S, с. 60].
Роль участ! дepжaви y фiнaнcyвaннi iнфpacтpyктypниx пpоeкriв в кpaïнax Gвpопeйcького тоюзу доcить значна, оcобливо cepeд новиx кpaïнax-члeнiв, якi, зазвичай, з пepexiдною eкономiкою (Польща, Угорщина, Мальта, Кшр, Cловeнiя, Чexiя, Еcтонiя). Так, cepeд новиx кpaïн-члeнiв GC протягом 2006-2009 pp. мaйжe S6% вiд загального обcягy iнвecтицiй y iнфpacтpyкrypy було пpофiнaнcовaно пyблiчним ceкrоpом. Зауважимо, в Польщi чacткa yчacтi пyблiчного ceктоpy y фiнaнcyвaннi iнфpacтpyктypниx пpоeктiв cклaдae 76%, тодi як в Австрп лишe 14%. Пpотe, iншi кpaïни GC (Фpaнцiя, Beликобpитaнiя, Hiмeччинa, Гpeцiя, Iтaлiя, Фшлян-дiя, Ipлaндiя, Aвcтpiя, Поpтyгaлiя, Icпaнiя, Швeцiя) залучають дepжaвнi кошти лишe на 38% вщ загального обcягy iнвecтицiй в шфраструктуру [4]. Cлiд зазначити, що бшьшють iнвecтицiй пyблiчного ceкrоpy краш GC вклaдaeтьcя в пpоeкти пов'язаш з наданням поcлyг y cфepi оcвiти (табл. 1).
Таблиця 1 Якщо розглянути фшан-
Cпiввiдношeння пyблiчниx та пpивaтниx iнвecтицiй в шфраструктурш шву cтpyкrypy peaлiзовaниx пpоeкrи краш Gвpопeйcького cоюзy протягом 2006-2009 pp. * iнфpacтpyктypниx пpоeктiв
кpaïн Gвpопeйcького Союзу, то можна cтвepджyвaти, що лeвовa чacткa фiнaнcyвaння пpоeктiв cклaдaeтьcя з xpe-дитiв, як часто надают^я crn-дикатом кpeдитоpiв (риа 2). В cepeдньомy, близько 80% пpоeктiв фiнaнcyeтьcя за paxyнок позик. Облшацште фiнaнcyвaння зaймae лишe 6%, вщповщно 14% нaлe-жить акщотерному кaпiтaлy. Пpоeкти y cфepi оcвiти та оxоpони здоров'я, в cepeдньомy, бiльш з виcокою чacткою позиковиx коштiв, нiж пpоeкти в гaлyзi тpaнcпоpтy та комунального гоcподapcтвa. Шприклад, в ceктоpi оxоpони здоров'я частка aкцiонepного кaпiтaлy cтaновить лишe 6%, в той чac як в cфepi комуналь-ниx поcлyг вона становить 19%. Зокpeмa, облiгaцiï e бшьш вагомими в cоцiaльнiй шфраструктурш нiж в eкономiчнiй iнфpacтpyкrypi.
За тaкиx умов, виникae питання доцшьност! та eфeктивноcтi нaдaноï дepжaвноï шдтримки, що потpeбye чiткого визнaчeння пpiоpитeтниx cфep розвитку, форм й умов надання та, нaйголовнiшe, iнcтpyмeнтiв зaбeз-
3S
Сектор Пyблiчнi швестицп, % Приватш швестицп, %
Освгга 87,1 12,9
Охорона здоров'я 32,4 67,6
Транспорт 31,2 68,8
Комунальш послуги 21,5 78,5
* Cклaдeно за даними [4]
Науковий вгсник: Фiмaмси, банки, швестицп - 2GX2 - №1
печення та управлшня ефек-тивносп надано! державно! шдтримки, 11 ощнки та мош-торингу. Кр1м того, юнуе гос-тра необхщнють дотримання схеми оптимального розподь лу ризиюв за о&тгащями м1ж державою i приватним сектором. З щею метою необхiдно побудувати договiрнi вщноси-ни мiж державою та емгген-том, та забезпечити багатосту-пеневий контроль над дiями того чи iншого суб'екта з метою недопущення дефолту за обл^ащями. Тому, з метою
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Ш Обшгацц И Кредити ц Акци
Осв1та
Охор она здор ов 'я
Транспорт
Комунальш послу ги
Рис. 2. Структура фшансування шфраструктурних проектiв за джерела-зниження*ризиК1в необхщним ми ф^ансування кра1н Свропейського союзу протягом 2006-2009 рр. [4] е надiлення контрольними або управлiнськими функц1ями державних корпорацш в проектах ППП.
У зв'язку з1 складною економiчною ситуацiею та обмеженим доступом до приватних швестицш бшьшо-го значення набувае шдтримка держави та участь у проектах м!жнародних фшансових шститупв. Важ-ливють участi держави або мiжнародних оргашзацш у реал!зацп проектiв обумовлюеться тим, що це яв-ляеться додатковим фактором, який шдтверджуе зацiкавленiсть держави в !х усп1шно! реалiзацil, й певним стимулом для банюв вкладати грош1 в проекти.
Так, при реал!зацп стратеги фiнансування та сприяння тому чи шшому iнфраструктурному проекту, ре-алiзованого у форматi публ!чно-приватно! iнiцiативи, мiжнароднi фiнансовi 1нститути вдаграють велику роль у розвитку практики реал!зацп проектiв ППП. Мiжнароднi банки розвитку волод1ють великим досвь дом i iнструментарiем для здiйснення супроводу, фiнансування проектiв ППП та надання гарантш. Так, у сво!й д1яльност1 банки розвитку можуть застосовувати разом або окремо все рiзноманiття фшансових шстру-ментiв, таких як: кредитування, техшчне i консультацiйне сприяння, надання гарантш, швестування за до-помогою участi в статутному капiталi, боргове фшансування проекту i т.д.
Важливим е те, що мiжнароднi банки розвитку е джерелами дешевих «довгих» грошей, що повн1стю вiдповiдае потребам ППП з точки зору тривалост проекпв i, як наслiдок, структури 1х фiнансування. б1льш того, м!жнародш банки розвитку волод1ють особливим статусом, що включае майновi i судов! !муштети, податковi та митн1 преференцп, переваги, як1 дозволяють уникати негативних наслщюв, як1 можуть бути викликаш зм1ною законодавства та банкiвського регулювання в кра!нах-учасницях. При фiнансуваннi проекпв ППП це дае можливють хеджувати т1 ризики, як1 е серйозною перешкодою на шляху звичайних банюв [3, с. 82]. Також, гарантп м1жюродних банюв розвитку часто мають бшьш високий рейтинг, шж суверенш гаранта, що надаються кра!нами-учасницями партнерства.
В сучасних умовах на ринку проектного фшансування, зокрема, при забезпеченш усп1шно! реалiзацil проекпв публiчно-приватного партнерства виникае важливе питання щодо надання та отримання фшансових гарантш, як сприяють бшьш випдному залученню iнвестицiй в проект. Облтацп проектно! компанп, як1 емгго-ванi спецiально п1д реалiзацiю окремого проекту, зазвичай, гарантоваш його активами. Проте, на етат будав-ництва об'екту дуже важко арештувати суп^ активи для предмета застави, таким чином, з незабезпеченими обнгащями дуже важко привабити iнвесторiв. Щоб уникнути ще! проблеми, може бути використана особлива форма гарантш — випуск о&тгацш з1 страховою гарантiею, яку надае «monoline insurer», тобто вузькоспеща-лiзована страхова компанiя — це свггов1 страховi компанп, единим напрямком яких е страхування фiнансових активiв та надання гарантiй, наприклад, страхування емггента облiгацiй в1д дефолту На сьогодш, банкам стае все важче задовольняти гостру потребу в наданш фiнансових гарантiй, кр1м того, найважлившим питанням для банкiв стае дотримання коефщенпв капiталу, що надае значний 1мпульс страховим компанiям впроваджу-вати послуги з надання страхових гарантш, та скласти значну конкуренцiю банювським гарантiям. 1ншим фактор зростання попиту на гаранта, як пропонуе страховий ринок, це вражаючий розвиток операцш по сек'юритизацп активiв, як мають багато спшьних рис з угодами проектного фшансування.
На страховому ринку серед основних представниюв спецiалiзованих страховиюв являються S&P, Moody's, Fitch, тобто з найкращим рейтингом, як1 забезпечують шдвищення рейтингу кредитних гарантiй пропоную-чи в1дпов1дний супров1д угод з реалiзацil iнфраструктурних проектiв при певних умовах [7, с. 218]. 1ншими словами, страхова компашя беззастережно i безповоротно надасть у борг свш рейтинг проектнiй компанп — створення так званих «wrapped bonds» або «застрахованих о&тгацш» — в обмш на виплату страхово! премп. Це означае, що якщо проектна компашя зазнае дефолту по основному боргу i виплатам вщсотюв вкладникам, то страховик гарантуе швестору виплату кашталу та вщсотюв по застрахованим о&тгащям. Участь вузькоспецiалiзованого страховика часто означае, що о&тгацш отримуе рейтинг швестицшного класу в1д рейтингових агентств. Враховуючи, що тшьки пров1дн1 страховики працюють в цш сферi бiзнесу, отри-манi рейтинги матимуть значення «ААА» / «Ааа» (рис. 3).
39
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №1
ВВВ рейтинг
Проектна компашя
ППП (eMiTeHT облiгацiй)
Страхування облкацт
ААА рейтинг
Вузькоспещ^зована страхова компанiя («monoline insurer»)
Гарантп -►
1нвестори, кредитори
Страхова премiя
Обл^ацп на ocHoei рейтингу ААА по гаранти
Фшансування проекту за бтьш вигiдними умовами, вiдcотковими ставками Рис. 3. Традицшна схема страхування облшацш проекпв публ1чно-приватного партнерства
З точки зору емь тента, даний мехашзм забезпечуе [8, с. 140]:
• кращу реал1зац1ю облшацш;
• вщсутшсть негативного впливу на кре-дитну юторж пози-чальника та його кре-дитоспроможшсть (у раз1 отримання шших банювських кредитав);
• залучення швес-тор1в на бшьш випд-них умовах;
• зменшення витрат з !х випуску за рахунок зниження сум виплачуваного доходу (застрахована в авторитетного страховика о&тгащя стае бшьш надшною, а тому може бути поширена при меншш прибутковосп).
Основним недолжом використання такого виду гарантш е бшьш висока щна страхово1 премп за договором, яка, зазвичай, становить вщ 1/3 до 1/2 сукупно! економп емггента, яку вш одержуе на виплап вщсотюв за весь перюд дп о&тгацп. Проте, цього можна уникнути у випадку залучення вщповщних страхових ком-панш у реал1защю проекту ППП як швестора або консультанта, що автоматично тдвищуе рейтинг проекту, та, як наслщок, може вплинути на отримання кредиту по нижчим вщсотковим ставкам.
ВИСНОВКИ
Таким чином, джерела фшансування проекпв публ1чно-приватного партнерства, незалежно вщ типу капиталу позикового або акцюнерного, впливають на виручку, р1вень ризиюв, структурування проекту, умови кредитування (термш погашення, в1дсотков1 ставки/збори, потреба в шоземнш валюл), фшансову приваб-ливють проекту, необхщнють в р1зних видах гарантш i шдвищеш кредитно! якостг В сучасних умовах виз-начення оптимально! фшансово! структури проекту ускладнюеться через наслщки свггово! фшансово! кри-зи, яю призвели до дефiцити доступних джерел фшансування. Процес використання шфраструктурних об-лiгацiй, якi могли б розвинути механiзми реалiзацil iнфраструктурних проекпв в украшськш економiцi i позитивно позначитися як на процесах швестування, так i на вирiшеннi проблем розвитку кра!ни, ускладнюеться через шдвищення вiдсоткових ставок, обмеженi обсяги кредитування, а також недосконалють нор-мативно-правово! системи та органiзацiйно-фiнансового мехашзму. Вiдтак, збiльшуеться роль державно! шдтримки проектiв ППП по наданню гарантш, пшьгових державних кредитiв, податкових кашкул та грантiв, що свiдчить про державну зацiкавленiсть в усшшно! реалiзацil проекту та зменшуе ризик дефолту проекту.
На нашу думку, в процес розвитку публiчно-приватного партнерства наступним етапом буде збiльшення ролi короткострокових кредипв, рефiнансування яких вiдбуватиметься на експлуатацшному етапi, а також поява в фшансовш структурi значно! частини мезоншного фiнансування, що дозволяе покрити нестачу зви-чайних кредитних кошпв. У подальшому актуалiзуеться питання ефективного використання бюджетних коштiв у процес фiнансування проектiв ППП, що потребуе розробки вщповщно! методологи щодо ощнки вартостi державно! пiдтримки та аналiзу !! доцiльностi, а також забезпечення прозорост !! надання та на-лежного контролю i звiтування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Варнавский В.Г. Концессии в транспортной инфраструктуре: теория, практика, перспективы / В.Г. Варнавский — М.: ИМЭМО РАН, 2002. — 189 с.
2. Делмон Д. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре. Практическое руководство для органов государственной власти / Д. Делмон — Мировой банк. PPIAF. — Красноармейск (Московская обл.): Изд. «ООО «ГЕО-ТЭК», 2010. — 153 с.
3. Дубенко П.И. Возможности международных банков развития в реализации проектов ГЧП и развитие трансграничной инфраструктуры / П.И. Дубенко. — Евразийская экономическая интеграция. — 2009. — №4 (5). — С.70-84.
4. Свростат: Статистична служба €С. — Офщшний сайт. — Електронний ресурс. — Режим доступу: / http://epp.eurostat.ec.europa.eu
5. Запатрина И.В. Потенциал публично-частного партнерства для развивающихся экономик / И.В. Запат-рина. — К.: Издательский центр Союза собственников жилья Украины, 2011. — 152 с.
6. Практическое руководство по вопросам эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства. — Европейская экономическая комиссия Организации Объединенных Наций. — Женева, 2008. — 114 с.
7. Gatti S. Project Finance in theory and practice. / Stefano Gatti. — Elsevier Inc. — London, 2008
8. Yescombe E.R. Public-Private Partnerships: Principles of Policy and Finance / E.R. Yescombe. — Published by Elsevier Ltd, 2007
Стаття надшшла до редакцп 14 грудня 2011 року
40
Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №1
