CC BY
7УДК 351:330.322
РОЗВИТОК ШВЕСТИЦШНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ СУБ'еКТАМИ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Кулшська А.В., к.н.держ.упр., доцент, Донецька фшя ПВНЗ «Свропейський ушверситет»
У статп дослщжеш особливост розвитку швестицшних можливостей фшансово-кредитного мехашзму державного управлшня нацюнальним господарством як одного з головних напрям1в розвитку нацюнально! економжи в перюд фшансово! нестабшьносп i розроблеш рекомендацп щодо полшшення швестицшного кшмату з метою посилення iнновацiйного розвитку суб'екпв господарювання Укра1ни.
Ключовi слова: швестицп, конкурентоспроможнiсть тдприемств, iнвестицiйний ^мат, iнвестицiйна полиика, iнвестицiйний ресурси, шновацшний розвиток, суб'екти нацiонального господарства, фшансово-кредитний механiзм, державне управлiння, фшансова стабiльнiсть.
ВСТУП
Сьогоднi бiльшiсть укра!нських суб'ектiв господарювання, якi працюють в нестабильному економiчному середовищi, переживають спад виробництва i знаходяться в критичному сташ або в станi банкрутства. Знос основних фондiв при гострому дефщип iнвестицiйних ресурсiв обмежуе конкурентоспроможшсть пiдприемств, а вiдтак i нацюнально! економiки в цiлому, обмежуе можливост iнновацiйного розвитку та активiзуе комплекс загроз фiнансовiй стабiльностi нацiонального господарства. Тому необхщно придiляти увагу питанням, пов'язаних iз способами та методами активiзацil швестицшно! дiяльностi, вивченням умов створення сприятливого швестицшного клiмату, залученням iнвестицiйних ресурсiв та 1х ефективним вико-ристанням на усiх рiвнях державного управлiння.
Фундаментальний економiко-теоретичний аналiз розвитку швестицшно! дiяльностi в ринкових умовах проведено в працях Д. Йоргенсона, Дж. Кейнса, Л. Койка та ш Крiм того, зазначеш проблеми розвитку фшан-сово-кредитного мехашзму державного управлшня суб'ектами нацiонального господарства знайшли свое вщоб-раження у працях науковщв: О.1. Барановського, О.С. Власюка, В.О. Василенко, В.М. Гейця, М.Я. Дем'яненка, Я.А. Жалiло, 1.1. Лукшова, В.1. Мунтiяна, С.1. Пирожкова, А.1. Сухорукова, В.О. Точiлiна та ш
Проведенi дослiдження вченами-економiстами, зокрема В.О. Василенко, В.1. Мунтiяном, А.1. Сухоруко-вим, показали, що розвиток швестицшних можливостей фшансово-кредитного мехашзму управлшня суб'ектами нацюнального господарства залежить вщ швестицшного кшмату, який представляе собою сукупнють правових та економiчних умов, що забезпечують формування швестицшного потенщалу нацюнально! еко-номiки. Бшьше того, держава повинна сприяти розвитку швестицшного кшмату i гарантувати швесторам недоторканiсть 1х капiталу. Крiм того, в процеш аналiзу ще! проблеми таю вчеш-економюти як О.С. Власюк, В.М. Гейць, I.I. Лукiнов, В.О. Точшш дiйшли висновку, що формування i розвиток iнвестицiйного клiмату залежить вщ ряду чинникiв, що впливають на процес iнвестування народного господарства, зокрема [4; 11]:
• шституцшш — полггична стабiльнiсть, державне втручання в нацюнальну економiку, реалiзацiя стра-тегiчних цiлi та дотримання поточних зобов'язань, наявнють державних iнституцiй з шдтримки швестицш-но1 дiяльностi;
• економiчнi — динамiка економiчного розвитку (стабшьнють нацюнально! валюти, рiвень швестуван-ня, характеристика банювсько! сфери, емшсть фондового ринку), виробничий потенцiал кра1ни (реалiзацiя результатiв виробничо1 дiяльностi, рiвень доступу до виробничих ресурсiв, потреба в швестицшному каш-талi), фшансово-кредитна система (акумулювання фiнансово-кредитних ресурсiв, забезпечення цшьового 1х використання, фiнансово-кредитна стабшьнють), податкова система (рiвень податкового навантаження, наявнють податкових стимулiв до швестування);
• соцiально-психологiчнi — рiвень сощального розвитку суспiльства та напруженостi в кра!ш
Тому спiльною проблемою для кра1н з перехiдною економiкою, до яких належить й Укра1на, е те, що швестицшна дiяльнiсть визначаеться нестачею власних кошпв, зниженням частки довгострокових кредипв, високими процентними ставками по кредитах i скороченням обсяпв централiзованих капiтальних вкла-день. У результат економiчноl кризи iнвестицiйний комплекс фшансово-кредитного мехашзму нацюнально! економжи постраждав найбiльше. Щоб покращити становище в нацюнальнш економiцi необхiдна наявнють швестицшного штересу та, звичайно, фшансово-кредитних ресурсiв, що забезпечили б перехщ господарства Укра!ни з занепаду до стабiльного розвитку [3; 7-8].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
У зв'язку з тим, що одним iз перспективних напрямкiв розвитку фiнансово-кредитного мехашзму державного управлшня суб'ектами нацюнально! економжи Укра!ни, особливо в перюд фшансово! нестабшь-ностi, е швестування, то необхщно сформувати рекомендацп щодо забезпечення такого стану швестицшно! полиики, за яко! економiчний розвиток нацюнального господарства здатний збер^ати i шдтримувати без-печний рiвень функцiонування швестицшних ресурив в умовах ди внутршшх та зовнiшнiх загроз. Це е необхщним для економiчноl стабiльностi та забезпечення !! стшкого розвитку, i як результат, пiдвищення
11
Науковий вкчшк: Ф1нанси, банки, швестици - 2012 - №2
конкурентоспроможносп нацюнально! економжи та добробуту населения. Отже, метою статт е обгрунту-вання швестицшних можливостей фшансово-кредитного мехашзму державного управлшня суб'ектами нацюнального господарства
РЕЗУЛЬТАТИ
В Украш швестицшний ктмат був довол1 несприятливим, особливо для шоземних швестор1в. Певне «потеплшня» в цьому плаш спостер1гаеться вщ 2008 р., коли Укра1на почала провадити политику по вступу до СОТ та можливого членства в СС. Серед головних причин непривабливост швестицшного кшмату нази-вають: повшьш темпи реформування як економжи нацюнального господарства, так 1 нормативно-правово! бази; важю умови входження шоземних швестор1в у нацюнальну економ1ку, а також не рацюнальний роз-подш внутршшх швестицш — приватних та державних. Також несприятливий швестицшний ктмат част-ково можна пояснити нездатнютю держави забезпечити фшансування тих галузей нацюнального господарства, яю не можуть бути прошвестоваш 1з приватних джерел [2].
Причина в тому, що приватш швестори не можуть вкладати кошти в певш галуз1 нацюнального господарства. Уряду необхщно сформувати швестицшну стратепю таким чином, щоб не було тдмши приватного швестування бюджетними коштами. Осюльки це знижуе загальний р1вень швестування в нацюнальну економ1ку 1 вщволжае державш кошти вщ життево важливих завдань кра!ни, яю не в змоз1 виконати приват-ний сектор. Держав1 слщ швестувати т галуз1 нацюнального господарства, яю залишаються непривабливи-ми для приватних внутршшх чи шоземних швестор1в. Що ж до важких умов входження шоземних швес-тор1в в нацюнальну економ1ку то, як твердять спещалюти процес залучення шоземних швестицш супровод-жуеться також цшим рядом негативних тенденцш, що знижуе р1вень швестицшно! пол1тики в систем1 анти-кризового управлшня суб'ектами нацюнального господарства (рис. 1).
Основна форма залучення шоземних швестицш була за рахунок внесюв рухомого та нерухо-мого майна (причо-му часто не найкра-що! якосл) — 49,8%, грошових внесюв — 39,4 %, внесюв у форм1 цшних па-пер1в — 10,8%. За пов1домленням Державно! служби статистики Укра!ни загальний обсяг шо-
Обсяги надходжень iноземних
капiталовкладень впродовж останшх рокiв не порiвняннi з дшсними потребами в них
Незначний обсяг iноземних iнвестицiй спрямовуеться ув^-чизняну виробничу сферу, зо-крема промисловють
Недосконалою зали-
шаеться форма
залучення швестицш
в Укра!ну
Середнiй розмiр швесту-вання в конкретнi проекти унеможливлюе кардиналь-не полiпшення загально! ситуаци
Спостер^аеться значна концентрацiя iноземних iнвестицiй по окремих регю-нах кра!ни (до 2/3 швестицш сконцент-ровано в шдприемствах м. Киева, Ки!в-сько! обл., Дншропетровсько! обл., Оде-сько! обл. та АР Криму)
Рис. 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
Рис. 2010 рр
1. Чинники, що заважають притоку швестицш в нацюнальну економ1ку
2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
2. Обсяги шоземних швестицш в Укра!ш за 2005, млрд. грн.
12
земних швестицш, внесених в Укра!ну на 01.02.2011 р. склав 44,7 млрд. дол., що на 10,3% бшьше обсягу швестицш на початок 2010 р. Загальний обсяг шоземних швестицш, вкладених в Укра!ну на 01.02.2010 р. склав 40,1 млрд. дол., що на 12,2% бшьше обсяпв швестицш на початок 2009 р. (рис. 2).
На 01.02.2011 р. швестицшш ресурси на-дшшли в Укра!ну з 125 кра!н свпу. До десятки основних кра!н-швестор1в, на яю припа-дае понад 73 % загального обсягу шоземних швестицш, входять так! кра!ни свпу (рис. 3). Найбшьше шоземних швестицш зосередже-но на шдприемствах промисловост — 15,7 млрд. дол., у фшансових установах акумульо-вано 15 млрд. дол., на шдприемствах торпвл1, побутових вироб1в та предмепв особистого вжитку — 7,8 млрд. дол., в оргашзащях, що здшснюють операцп з нерухомим майном, оренди, шжишрингу та надання послуг тдприемцям — 6,2 млрд. дол.
Звичайно, таю масштаби шоземних кат-таловкладень — це лише незначна частина
Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №2
вiд peaльниx пoтpeб вiтчизнянoï eкoнoмi-ки. А щ пoтpeби oцiнюютьcя eкcпepтaми в 100-150 млpд. дол. Пiдcyмoвyючи цe пиган-ня мoжнa з тoчнicтю cкaзaти, що iнвecтицiй в нaцioнaльнy eкoнoмiкy щe нeдocтaтньo. Ha cьoгoднi можта бaгaтo гoвopити пpo по-тeнцiaл фiнaнcoвo-кpeдитнoгo мexaнiзмy нaцioнaльнoï eкoнoмiки Укpaïни тa пpo нe- Австртя -злiчeннi пpибyтки, якi можуть 6ути oтpи- ' млрд до мaнi iнвecтopaми, aлe нeoбxiднo peaльнo о^нк^™ cитyaцiю, що cклaлacя нa ysparn-cькoмy pинкy: пoтpeби як y вiтчизняниx, тaк i в iнoзeмниx iнвecтицiяx e тexнoлoгiчни-ми i щ пoтpeби дoci нe пepeтвopилиcя нa пoтpeби eкoнoмiчнi. Як вщомо тaкoгo типу витpaти e бeзпoвopoтнi, якщо гoвopити пpo eфeктивнicть iнвecтyвaння як пpo cтyпiнь пoвepнeння вклaдeниx кoштiв, то oчeвид- 2010 p % но, що eфeктивнicть бyдe oцiнювaтиcь як дyжe низькa a6o взaгaлi нe бyдe йти мoвa пpo eфeктивнicть [5].
Тaкoж звepнyти yвaгy i нa a^mmcib зaxiдниx iнвecтopiв, ïx зaцiкaвлeнicть y вклaдeннi кoштiв в Укpaïнy дyжe низькa. Haвiть тi iнвecтopи, як aктивнo дiють нa yкpaïнcькoмy pинкy кaжyть, що пpибyткaми з i^eci^m вони нe зaдoвoлeнi. Boни в^ловлюю^ нeзaдoвoлeння зaплyтaнoю нopмaтивнo-пpaвoвoю 6a-зою, з якою дoвoдитьcя мaти конфлжти, a тaкoж вони нe зaдoвoлeнi oкyпнicтю кaпiтaлy. Зa yкpaïнcькиx умов вiддaчy мoжнa чeкaти чepeз 7-8 po^, в той 4ac як в iншиx кpaïнax цeй тepмiн cклaдae 2-3 poки. Кpiм того, в^ута^ть пpaктичнoï peaлiзaцiï вcтaнoвлeниx ц^й тa пpiopитeтiв пoлiпшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy нeгaтивнo впливae нa мiжнapoднy i^e^ra^^y пpивaбливicть кpaïни, пiдвищye pизики для iнвecтopiв, зу-мовлюючи тим caмим втpaти в кoнкypeнтнiй бopoтьбi зa cвiтoвi iнвecтицiйнi pecypcи. Пpoтягoм ocтaннix poкiв чacткa Укpaïни в cвiтoвиx iнвecтицiйниx пoтoкax зaлишaeтьcя нaдзвичaйнo низькою: y 2008 p. — 2,4%, y 2009 p. — 2,6% i близько 2,7% — y 2010 p.
Укpaïнi пoтpiбнi нoвi мexaнiзми зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй !a icтoтнe пoлiпшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy. Штомють в кpaïнi вce бiльшe пpoявляютьcя нeчiткocтi iнвecтицiйнoï cтpaтeгiï, a нeпpoзopicть npo-цecy oбгoвopeння iнвecтицiйниx ^^pOTerá poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнoмiки пepeшкoджae фopмyвaнню oб'eктивниx цiлeй тa нaпpямкiв ^eï пoлiтики, пocлaблюe cycпiльнy лeгiтимнicть ypядoвoï дiяльнocтi в irne-cтицiйнiй cфepi. Щодо зaлyчeння внyтpiшнix iнвecтицiй (пpивaтниx тa дepжaвниx) в eкoнoмiкy тацюталь-ного гocпoдapcтвa, то ïx piвeнь iнвecтyвaння щopiчнo знижyeтьcя. Зa дaними Дepжaвнoгo кoмiтeтy CTarac-тики Укpaïни piвeнь дepжaвниx iнвecтицiй cкopoтивcя з 1,9 % BBn y 2006 p. до 1,3 % y 2010 p. Збiльшeння витpaт та внyтpiшнi iнвecтицiï з Дepжaвнoгo бюджeтy y 2011 p. нe oчiкyвaютьcя чepeз жopcткy бюджeтнy пoлiтикy [3; 6].
Тому головним джepeлoм iнвecтицiйниx pecypciв в кpaïнi зaлишaютьcя влacнi кошти cyб'eктiв гocпoдa-pювaння (74 % вщ зaгaльнoгo oбcягy внyтpiшньoгo iнвecтyвaння). Пpивaтнi кaпiтaлoвклaдeння ^одовжу-ють pocти нa фoнi cпaдy дepжaвниx iнвecтицiй, aлe ycпiшнoмy ïx вливaнню в фiнaнcoвo-кpeдитний мe-xaнiзм нaцioнaльнoï eкoнoмiки пepeшкoджaють cиcтeмнi вaди eкoнoмiкo-пpaвoвoгo cepeдoвищa: втpaтa пiдпpиeмcтвaми oбiгoвиx !a aмopтизaцiйниx кoштiв тa вилyчeння y cyб'eктiв пiдпpиeмництвa чacтини aмop-тизaцiйниx вiдpaxyвaнь y дepжaвний бюджeт та цiлi, нecyмicнi з iнвecтyвaнням; пoдaткoвa cиcтeмa в Укpaïнi збиpae з юpидичниx тa фiзичниx oci6 вeличeзнi пoдaтки нa yтpимaння дepжaвнoгo arnpa!y, чиcлeнниx cлyжб тa iншиx дepжaвниx ^py^ryp; вiдcyтнicть дiючoï cиcтeми cтpaxyвaння iнвecтицiйниx пpoцeciв; бaнкiвcькi cтpyктypи мaйжe нe нaдaють дoвгocтpoкoвиx кpeдитiв, пoшиpeнa пpaктикa нaдaння кopoткocтpoкoвиx ^e-дипв пiд вeликi пpoцeнти; пpивaбливicть цiнниx пaпepiв (диcкoнтнi тa кopпopaтивнi обл^цп, iнвecтицiйнi cepтифiкaти, oблiгaцiï внyтpiшньoï дepжaвнoï позики) нa фондовому pинкy дyжe низькa чepeз oчiкyвaнe пaдiння Rypcy гpивнi.
Тaким чином, дocлiдивши гoлoвнi пpичини пoгipшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy ^arn^ що e ocнoвoю ycпiшнoгo poзвиткy iнвecтицiйнoгo ceRropy фiнaнcoвo-кpeдитнoгo мexaнiзмy дepжaвнoгo yпpaвлiння cyб'eк-тaми як виpoбничoï, тaк i нeвиpoбничoï cфepи тацютального гocпoдapcтвa, мoжнa з yпeвнeнicтю cкaзaти, що iнвecтицiйнa aктивнicть в ^arni щe нa низькому piвнi й iнoзeмнi iнвecтopи нe пocпiшaють вклaдaти cepйoзнi кошти в нaцioнaльнy eкoнoмiкy Укpaïни. Bнyтpiшнi ж iнвecтopи тaкoж нe дocить ycпiшнo можуть ^оводти фiнaнcoвe вливaння в eкoнoмiкy тацютального гocпoдapcтвa, ocкiльки в cвoïй дiяльнocтi вони 4acTO cтикaютьcя з дepжaвними oбмeжeннями. Тому нeoбxiднo випpaвити тaкy cитyaцiю, зpoбити тaк, щоб пpивaбливicть iнвecтyвaння в yкpaïнcькy eкoнoмiкy poraa i, як нacлiдoк, пiдвищилacь ^e^j^^ra aктивнicть в Укpaïнi. B обов'язковому пopядкy пoтpiбнo змiнити нecпpиятливi pиcи нaцioнaльнoï eкoнoмiки для бeз-течного фyнкцioнyвaння iнвecтицiйнoï дiяльнocтi [9] :
13
Швeцiя -1,7 млрд. дол.; 5%
Франщя
2,3 млрд. дол.; 7%
К1пр -
9,9 млрд. дол.; 31%
8%
Росшська Фeдeрацiя -3,4 млрд. дол.; 10%
Нiдeрланди -4,7 млрд. дол; 14%
Нiмeччина -7,1 млрд. дол.; 22%
Pиc. 3. Gcнoвнi кpaïни-iнвecтopи нaцioнaльнoï eкoнoмiки y
Haуковмй вгсник: Фшанси, банки, iнвестицiï - 2GX2 - №2
• полiтичнa нестабшьшсть (чacтa змiнa ypядiв; обiцянки змши умов ведення бiзнecy, аж до нацюналь зaцiï майна iнвecтоpiв, що лунають з боку piзниx полиичних cил; полiтичнi cкaндaли та, ошбливо, пepeдви-боpчий пepiод поcилюють нacтоpожeнicть iнозeмниx iнвecтоpiв та cпpиймaютьcя ними як додaтковi pro^ ки, яю потpeбyють пiдвищeння пpибyтковоcтi iнвecтицiй);
• недолжи зaконодaвcтвa в cфepi iнвecтyвaння (цей нeдолiк cтaв пpичиною виходу з yкpaïнcького pинкy багатьох потужних iнвecтицiйниx компaнiй, якi вже звикли до пpaвил гpи в нeдоcконaломy пpaвовомy полi, але й вони не могли пepeдбaчити, що пpоцec такого пpиcтоcyвaння cтaнe нecкiнчeним: вiдcyтнicть cиcтeми peглaмeнтaцiï пepeвipок cyб'eктiв пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi; тpивaлa пpоцeдypa peecтpaцiï та отpимaння нeобxiдниx cepтифiкaтiв; нeдоcконaлa стстема pозглядy cпpaв y гоcподapcькиx cyдax та нecвоeчacнe вико-нання ïx piшeнь; вiдcyтнicть дieвого мexaнiзмy ^авового зaxиcтy iнвecтоpiв вiд боpжникiв та нeдобpочec-них пapтнepiв);
• нaдмipнa фicкaльнa aктивнicть дepжaви (потужним важелем cтpимyвaння iнозeмниx iнвecтицiй в y^arny e нepiвномipний pозподiл податкового racsy, що e нaдмipним для легально ^ап^к^их cyб'eктiв гоcподapю-вання на xni icнyвaння «тшьового» ceктоpa економ!ки. Незважаючи на те, що пepeвaжнa бiльшicть iнозeмниx iнвecтоpiв нaмaгaeтьcя вести пpозоpий бiзнec, «тшзащя» нaцiонaльноï екожмки cyттeво ycклaднюe ïx ^в^а-цю з вiтчизняними пiдпpиeмcтвaми, як! не завжди в змозi дозволити to6í pизик ведення легальних опepaцiй. Одними з нaйгоcтpiшиx e питання cвоeчacного повepнeння cплaчeного ПДВ податковими оpгaнaми, велика чacткa вилучення пpибyткy, нестабшьшсть податкових cтaвок та пpaвил ïx нapaxyвaння);
• обтяжлива митна полггика (виcокi митн cтaвки на ввезення шоземних швестицш в У^а^, нeпоpозy-мшня з митними оpгaнaми ^и визнaчeннi митноï вapтоcтi товapiв, cпоcобy нapaxyвaння мита та акцизних збоpiв. Тому iнвecтоpи звepтaють увагу на пepeшкоди пpи ввeзeннi потpiбного у^ат^ван^, cиpовини та комплектуючих i вивезенш виpоблeноï пpодyкцiï);
• нepозвинeнicть iнфpacтpyктypи внyтpiшнього pинкy (вiдcyтнicть потужних страхових cтpyктyp, як! б покpивaли комepцiйнi pизики тд чac peaлiзaцiï отобливо мacштaбниx iнвecтицiйниx пpоeктiв; обмeжeнicть довгострокових та нeдоpогиx бaнкiвcькиx pecypciв; вiдcyтнicть швидкicного тpaнcпоpтного cполyчeння з пpомиcловими та cиpовинними цeнтpaми. Kpiм того, cвiтовa пpaктикa cyчacного бiзнecy пов'язана з roc-тшною cпiвпpaцeю з piзного pодy ayдитоpcькими та конcaлтинговими оpгaнiзaцiями. Вiдcyтнicть cepeдови-ща таких ^py^yp, пдних, з позицш шоземного iнвecтоpa, довipи, cyттeво погipшye його вpaжeння вщ пiдпpиeмницького кшмату в У^аш).
ВИСНОВКИ
Таким чином, вpaxовyючи щ обcтaвини i з огляду на важливють полшшення iнвecтицiйного ктмату для змщнення iнвecтицiйниx можливоcтeй фiнaнcово-кpeдитного мехашзму у^авлшня cyб'eктaми нацюналь-ноï економжи, головним завданням на коpоткоcтpоковy ^pc^^my e тдготовка нeобxiдноï пpaвовоï та оpгaнiзaцiйноï бази для тдвищення дieздaтноcтi мехашзм!в забезпечення iнвecтицiйного ктмату i нapощy-вання конкypeнтоcпpоможноcтi вiтчизняноï економжи. Для цього необхщно здiйcнити низку пepшочepго-вих заход!в з поcлiдовноï дeполiтизaцiï нaцiонaльноï економжи, фоpмyвaння eдиниx cтpaтeгiчниx цшей та поcлiдовноcтi економ!чних peфоpм, незмшних за пpиxодy до влади будь-яких полггачних команд, забезпечення Tapan^a^cn зaxиcтy pинковиx ^ав та cвобод iнвecтоpa, зокpeмa [6] :
• по-пepшe, кapдинaльно змшити щеолопю пpивaтизaцiï, що peaлiзовyвaлacя остант 3-4 pоки, коли майно pозпpодaвaли cтpaтeгiчним iнвecтоpaм, як пpaвило, не пpозоpо та за значно нижчими цшами. Необ-хщно зacтоcyвaти шший тдхщ: peaлiзовyвaти aкцiï, пpивaбливi для поpтфeльниx iнвecтоpiв, невеликими окpeмими пакетами (вщ 10 до 15%), шляхом ^одажу на вiдкpитомy pинкy, збepiгaючи пpи цьому конт-pольний пакет за дepжaвою.
Можливо збшьшити пpопозицiю акцш на фондовому pинкy за paxyнок пiдпpиeмcтв, чacтинy акцш яких уже пpодaно, але значна частка яких ще пepeбyвae y влacноcтi дepжaви (нaпpиклaд, компaнiï eлeктpоeнepгe-тичного ceктоpy). Також можливий пpодaж акцш об'eктiв з чиcлa дepжaвниx холдинпв, як! paнiшe не ^о-понували до пpодaжy (нaпpиклaд, HAK «Нафтогаз У^аши»). Виpyчeнi кошти дepжaвa могла б викоpиcтaти для iнвecтyвaння. того, це cпpиятимe pозвиткy фондового pинкy i cтвоpить додатковий кошроль з боку поpтфeльниx iнвecтоpiв над пiдпpиeмcтвaми з пepeвaжною чacткою дepжaвноï влacноcтi. Отже, важливим джepeлом каттальних вкладень мae бути цiлecпpямовaнe швестицшне викоpиcтaння кошпв вщ ^ивата-зацп дepжaвного майна;
• по-дpyгe, ^оводт пepeвaжнa чacтинa заощаджень гpомaдян У^аши знaxодитьcя на депозитних pa-хунках бaнкiвcькиx ycтaнов. Однак щ кошти ^актино не викоpиcтовyютьcя банками на довгоcтpоковe кpeдитyвaння каттальних вкладень як чepeз виcокi pизики нeповepнeння позик, так i вна^^ок невщповщ-ност! коpоткоcтpоковоï пpиpоди бaнкiвcькиx вклад!в довгоcтpоковiй пpиpодi каттальних вкладень. Тому, на пepшомy етат, збшьшення обcягiв швестицшних pecypciв можливе за paxyнок фонд!в поpтфeльниx шо-земних iнвecтицiй. Под!бш фонди готов! купувати невелик! пакети акцш у^аш^ких ем!тент!в за витокою цшою.
Як нacлiдок, пpотягом 2-3 pокiв в Укpaïнi може бути cтвоpeний виcококaпiтaлiзовaний пpозоpий та лжвщний pинок акцш на оcновi peaльноï вapтоcтi yкpaïнcькиx компанш. Стануть ^ащими умови для отpи-мання позик, pозмiщeння коpпоpaтивниx боpговиx пaпepiв та додаткових випужв акцш yкpaïнcькими пiдпpиeмcтвaми як ycepeдинi кpaïни, так i на cвiтовиx фiнaнcовиx pинкax.
14
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №2
На другому етат реальна економжа може розраховувати на приватш заощадження, принаймш частково переор1ентувавши таю накопичення з банювсько! системи в довгостроков1 швестицшш шструменти — цшш папери та корпоративш права. Зробити це можна або безпосередньо, або за участ небанювських фшансово-кредитних установ: пайових та корпоративних швестицшних фонд1в, недержавних пенсшних фонд1в, стра-хових компанш, шших шституцшних швестор1в, яю залучають кошти громадян з метою 1х подальшого розмщення та управлшня;
• по-трете, взаемод1я з фшансово-промисловими групами Укра1ни. Дои останш не мали особливо! потреби в залученш кошпв з фондового ринку. 1х головним швестицшним джерелом була «мш1м1защя» опо-даткування та «повернення ПДВ». Але якщо змусити фшансово-промислов1 групи працювати в умовах, контрольованих законом, то необхщшсть подальшого розвитку поставить перед ними питання ресуршв 1 вони почнуть активно виходити на ринок запозичень та фондовий ринок. Фшансово-промислов1 групи ма-ють альтернативу — вони можуть дютати кошти шляхом залучення кредилв, випуску обл1гацш (розм1щува-них як на св1товому, так 1 на внутршньому ринках) або шляхом додатково! емгси акцш. Випуск цшних папер1в (акцш та о&тгацш) створить додаткову пропозищю для впчизняних та закордонних швестор1в 1 стимулюватиме розвиток фондового ринку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Бодров В. Державне регулювання швестицшного процесу в умовах кризи св1тових фшансових ринюв: ризики 1 можливост для Укра!ни / В. Бодров // Вюник НАДУ — 2011. — № 4. — С. 61-65.
2. Гаврилюк О.В. 1нвестицшний 1м1дж та швестицшна привабливють Укра!ни / О.В. Гаврилюк // Фшан-си Укра!ни. — 2011. — № 3. — С. 79-83.
3. Гайдуцький П. 1нвестицп — фундамент економ1чного зростання / П. Гайдуцький // Урядовий кур'ер. — 2011. — № 9. — С. 12-15.
4. Есипов В.Е. Экономическая оценка инвестиций / В.Е. Есипов, Г. А. Маховикова, И.А. Бузова. — М.: Вектор, 2009. — 288 с.
5. Кириленко В.1. 1нвестицшна складова економ1чно! безпеки: [монограф1я] / В.1. Кириленко. — К.: КНЕУ, 2008. — 232 с.
6. Кожем'яюна С.М. 1нвестицшне забезпечення розвитку економжи Укра!ни / С.М. Кожем'яюна // Фор-мування ринкових вщносин в Украшг — 2011. — № 6 (85). — С. 37-40.
7. Макарюк О.В. Напрями забезпечення фшансово! безпеки через регулювання швестицшного ринку / О.В. Макарюк // Актуальш проблеми економжи. — 2010. — № 6. — С. 38-42.
8. Некипелов А. От замораживания к инвестированию: новые подходы к денежно-кредитной и валютной политике / А. Некипелов, Ю. Голанд // Вопросы экономики. — 2011. — № 3. — С. 44-49.
9. Федоренко В. 1нвестицп та економжа Укра!ни / В. Федоренко // Економжа Укра!ни. — 2011. — № 5. — С. 12-16.
10. Чернов В.А. Инвестиционная стратегия / В.А. Чернов. — М.: Юнити-Дана, 2009. — 158 с.
11. Шевченко О.Ю. Фшансова безпека Укра!ни в умовах актив1зацп глобальних швестицшних процеив / О.Ю. Шевченко // Формування ринкових вщносин в Украшг зб. наук. пр. Науково-дослщного економ1чно-го шституту. — К.: НДЕ1, 2010. — Вип. 6 (97). — С. 84-88.
Стаття надшшла до редакцй 7 лютого 2012 року
15
Науковий вгсник: Фшанси, банки, швестици - 2012 - №2
