CC BY
42
УДК 330.341.1:658 Ольга Ромашвна Вшоградова,
канд. екон. наук Донецький iнститут мюького господарства ДАЖКГ
АНАЛ1З СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПВДПРИеМСТВ
1нновацшна д1яльн1сть у всьому цившзованому свт (Сврош, США, Японп) вважаеться ключовою для добробуту кра!ни та И сталого економ1чного розвитку. Ефективна шновацшна д1яльн1сть - це завжди шдвищення конкурентоспроможносп шдприемства на ринку, створення нових робочих мюць, додана вартють вироблених товар1в 1з використанням нов^шх досягнень. Не юнуе сумшв1в щодо необхiдностi переходу Укра!ни на шновацшну модель економiчного розвитку, оскшьки практика доводить, що саме шновацшш моделi здатнi не лише забезпечити висок показники економiчного зростання, але й вирiшити певнi соцiальнi проблеми, забезпечити в цшому конкурентоспроможнiсть
нацюнально! економiки.
Очевидно, що iнновацiйна дiяльнiсть нерозривно пов'язана з iнвестицiйною, адже створення iнновацiйного продукту - це процес, що потребуе багато часу i коштiв, тобто iнвестицiй. Усшшне функцiонування пiдприемств i досягнення стратепчних переваг в умовах конкуренци значною мiрою залежать саме вiд результативносп !х шновацшно! дiяльностi. Тому важливим напрямом розвитку кра!ни в цшому та кожного шдприемства зокрема е пошук нових технологiй, шляхiв, методiв розвитку виробництва, зокрема через впровадження iнновацiй, але з врахуванням особливостей нацюнально! економiки.
Перехiд економши Укра!ни на iнновацiйнiй шлях розвитку потребуе здшснення комплексу заходiв, спрямованих на стале iнвестицiйне забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств. Значне мiсце у цьому процес повиннi вiдiгравати новi пiдходи до iнвестицiйного забезпечення на основi використання кращих зразкiв св^ового досвiду у цiй сферi.
Вищевикладене засвiдчуе актуальнiсть
аналiзу iнвестицiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств розвинутих кра!н.
Ця проблематика висвiтлювалася переважно в працях зарубiжних авторiв: Й. Шумпетера, Р. Лукаса, Р. Харрода, Д. Кларка. В Укра!ш дослiдження в цш сферi проводять Г. Андрощук, Ю. Бажал, В. Борейко, С. Онишко, Т. Печерська, М. Коршько, С. Шумська та iншi.
Метою статп е аналiз свiтового досвщу iнвестицiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi тдприемств розвинутих кра!н.
Регулювання швестицшно-шновацш-но! дiяльностi в Укра!ш здiйснюеться рядом законодавчо-нормативних актiв, зокрема законами Укра!ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про швестицшну
дiяльнiсть», «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть», а також Господарським та Податковим кодексами Украши. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» визначае правов^ економiчнi та органiзацiйнi засади державного регулювання шновацшно! дiяльностi в Укра!ш, встановлюе форми стимулювання державою шновацшних процесiв i спрямований на тдтримку розвитку економiки Укра!ни iнновацiйним шляхом. Зпдно iз цим законом державну тдтримку одержують суб'екти
господарювання вшх форм власностi, що реалiзують в Укра!ш iнновацiйнi проекти, i шдприемства вах форм власностi, яю мають статус iнновацiйних [1].
Вiдповiдно до Господарського кодексу Украши, шновацшною дiяльнiстю у сферi господарювання е дiяльнiсть учасникiв господарських вiдносин, що здшснюеться на основi реалiзацi! iнвестицiй iз метою виконання довгострокових науково-технiчних програм iз тривалими термiнами окупностi витрат i упровадження нових
© О.Р. Вшоградова, 2011
нayково-технiчних досягнень y виробництво та iншi сфери суспшьного життя [2].
Варто вщзначити, що ситyaцiя з розвитком шновацш в Укрaïнi е досить складною, а ще бшьше ïï поглибила фiнaнсовa криза. За наявносп в крaïнi значних фyндaментaльних i технологiчних доробок вiдбyвaeться зниження активносп iнновaцiйноï дiяльностi, пов'язано1' передyсiм iз браком iнвестицiй. Для залучення iнвестицiй y iнновaцiйнy сферy перш за все необхщно створити потрiбнi умови, а саме на зaконодaвчомy рiвнi захистити права на iнтелектyaльнy влaснiсть iнновaцiйних проектiв, змiнити подaтковy i aмортизaцiйнy полiтикy, спрямyвaти ïï на реатзащю iнновaцiйних зaходiв [3]. Усе це частково передбачено в чинному законодавсга, але, на жаль, реaльноï дiï не мае.
Принципи оргашзацп фiнaнсyвaння повиннi бути орieнтовaнi на множиннiсть джерел фiнaнсyвaння й припускати швидке й ефективне впровадження iнновaцiй з ïx комерцiaлiзaцieю, що забезпечуе зростання фiнaнсовоï вiддaчi вщ iнновaцiйноï дiяльностi.
Джерелами фiнaнсyвaння iнновaцiйноï дiяльностi згiдно ст. 1S Закону Украши «Про iнновaцiйнy дiяльнiсть» можуть бути: кошти Державного бюджету Украши, кошти мюцевих бюджетiв i кошти бюджету Автономноï Респyблiки Крим; власш кошти спецiaлiзовaниx державних i комунальних шновацшних фiнaнсово-кредитниx установ; власш чи запозичеш кошти сyб'eктiв iнновaцiйноï дiяльностi; кошти (iнвестицiï) будь-яких фiзичниx i юридичних осiб; iншi джерела, не заборонеш законодавством Укрaïни. Ус суб'екти iнновaцiйноï дiяльностi беруть участь у господарському процес та певною мiрою сприяють iнновaцiйномy розвитку шдприемства.
За видами влaсностi джерела фшансування подiляються на:
держaвнi iнвестицiйнi ресурси (бюджетш кошти, кошти позабюджетних фоцщв, держaвнi позики, пакети aкцiй, майно держaвноï влaсностi);
iнвестицiйнi, у тому чи^ фiнaнсовi
ресурси господарюючих суб'екпв, а також громадських оргaнiзaцiй, фiзичниx осiб i т.д.
Ще швестицшш ресурси колективних iнвесторiв, у тому чи^ страхових компaнiй, iнвестицiйниx фоцщв i компaнiй, недержавних пенсiйниx фоцщв. Сюди ж належать влaснi кошти шдприемств, а також кредитнi ресурси комерцшних бaнкiв, iншиx кредитних оргашзацш та спецiaльно уповноважених урядом швестицшних бaнкiв.
На рiвнi держави джерелами фшансування е:
власш кошти бюдже^в i позабюджетних фоцщв;
зaлyченi кошти держaвноï кредитно-бaнкiвськоï й стрaxовоï систем;
позиковi кошти у виглядi зовнiшнього (мiжнaродниx позик) i внутршнього боргу держави (державних облiгaцiйниx та шших позик).
На рiвнi шдприемства джерелами фшансування е:
власш кошти (прибуток, амортизацшш вiдрaxyвaння, стрaxовi вщшкодування, немaтерiaльнi активи, тимчасово вiльнi основш та оборотнi кошти);
зaлyченi кошти, отримаш вiд продажу aкцiй, а також внески, цiльовi надходження та ш.;
позиковi кошти у виглядi бюджетних, бaнкiвськиx i комерцiйниx кредит1в.
Важливим фiнaнсовим джерелом рiзниx форм iнновaцiйноï дiяльностi е бюджетнi асигнування, за рахунок яких виконуються цiльовi комплекснi програми, прiоритетнi держaвнi проекти.
Але в сучасних умовах скорочуеться державне фiнaнсyвaння та бaнкiвське кредитування шдприемств на потреби ïx техшчного переоснащення, модернiзaцiю теxнологiй, впровадження продуктових iнновaцiй. Банки скорочують обсяги кредитування шдприемств, перш за все довгострокового, через нестабшьнють економiчноï ситyaцiï та велию фiнaнсовi ризики. Пiдприeмствa також не мають достатньо власних кош^в для iнновaцiйного розвитку. Отже, потрiбно i доцiльно розглядати можливостi застосування
зарубiжного досвщу фiнансування Украши [4], розмiр фiнансування шновацшно1 дiяльностi. шновацшно1 дiяльностi з 2006 по 2010 р. вщ
За офiцiйними даними Держкомстату рiзних можливих джерел подано в таблищ.
Таблиця
Джерела ф1нансування ШновацШног д1ялъност1 украгнсъких тдприемств, млн. грн.
Роки Усього витрат Власш Державний бюджет 1ноземш швестори Iншi джерела
2006 6160 5211,4 114,4 176,2 658
2007 10850,9 7999,6 144,8 321,8 2384,7
2008 11994,2 7264 336,9 115,4 4277,9
2009 7949,9 5169,4 127 1512,9 1140,6
2010 8045,5 4775,2 87 2411,4 771,9
Ан^зуючи даш таблицi, можна дшти до висновку, що найбiльш вагому роль у фшансуванш iнновацiйних процешв украшських пiдприeмств вiдiграють власнi кошти, а роль коштiв державного бюджету на шновацшну дiяльнiсть е менш вагомою у структурi iнших джерел фшансування. В останнi два роки фшансування шновацшно! дiяльностi в Укрш'ш зменшилося, i це можна пояснити впливом св^ово! економiчноl кризи, однак е багато шших факторiв, яю мають значний вплив.
Фiнансова шдтримка шновацшно1 дiяльностi е одним з найважливших чинникiв стимулювання И розвитку. Для виршення проблеми пошуку фшансових ресурсiв для iнновацiйного розвитку доцшьно використовувати досвiд розвинених кра!н св^у.
Лiдерами у фiнансування шновацшно1 дiяльностi е Швецiя - 3,82, Фiнляндiя - 3,5, Японiя - 3,15, США - 2,59, Шмеччина- 2,51, Австрiя - 2,45, Данiя - 2,13% вщ ВВП [5]. Аналiз фiнансування в цих кра1нах свщчить про загальну тенденцiю зростання ролi держави в даному процесi.
Розглянемо бшьш детально досвiд iнвестування шновацшно1 дiяльностi в деяких розвинених крашах.
Так, концепцiя шновацшно1 полiтики у Швеци була сформована ще на початку 90-х роюв, вона не була конкретизована майже до 2001 р. - перюду створення ново1 державно1 структури, яка покликана вщповщати за розвиток шновацшно1 дiяльностi в Королiвствi Швецiя, розробку шновацшно1 пол^ики в державi з метою забезпечення
економiчного зростання та прогресу у наукових дослiдженнях. Такою структурою стала Шведська Агенцiя розвитку iнновацiйних систем. Шведська шновацшна система складаеться з трьох основних напрямiв: нащонально1 шновацшно1 системи, галузево1 шновацшно1 системи, регюнальних iнновацiйних систем.
Бiльшiсть iнновацiйних та
дослщницьких програм у Швеци здшснюються в дослiдницьких лабораторiях унiверситетiв, коледж1в та приватних дослiдницьких лабораторiях великих виробничих компанiй. З метою поеднання бiзнесу та дослiджень деякi шновацшш програми у Швеци iнiцiюються безпосередньо державою та вщповщно фiнансуються за державш кошти.
Бiзнес вiдiграе ключову роль у фiнансуваннi iнновацiйних дослщжень, витрачаючи на них приблизно 3,32% ВВП Швеци. Шведський бiзнес бере участь у розвитку шновацшно1 дiяльностi через «промисловi дослiдницькi шститути». Дослiдницький сектор у приватних компашях в основному зосереджений у 20 найбшьших виробничих компашях, що контролюють 2/3 виробничого потенщалу Швеци.
Загальнi обсяги фшансування дослщницько1 та шновацшно1 дiяльностi у Швеци складають 4% вiд щорiчного ВВП (державне та приватне фшансування). Щорiчнi обсяги фiнансування науково-дослщно1 та шновацшно1 дiяльностi у Швеци е найвищими серед кра1н ОЕСР i складають приблизно 900 млрд. шведських крон (137
млpд. дол. США).
У жовтш 2008 p. Пapлaмeнтом Швeцiï зaтвepджeно закон ^о pозвиток доcлiдницькоï та шновацшно1' дiяльноcтi на 2009-2013 pоки, що пepeдбaчae подвiйнe зpоcтaння бюджeтного фiнaнcyвaння pозвиткy iнновaцiйноï дiяльноcтi на поточш 5 pокiв.
Дaлi pозглянeмо cиcтeмy фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi щe одше1' pозвинyтоï кpaïни - Японiï.
Вщповщно до оcновного зaконy Японiï ^о pозвиток нayки i тeхнiки питаннями плaнyвaння, фоpмyвaння та загально1' кооpдинaцiï нayково-тeхнiчноï полiтики опiкyeтьcя Рада з питань пол^ики y cфepi науки i тeхнiки.
До пpоцecy фоpмyвaння iнновaцiйноï полiтики та пiдтpимки шновацшно1' дiяльноcтi в Японiï зaлyчeнi Miнicтepcтво оcвiти, кyльтypи, cпоpтy, нayки та тeхнiки (МЕХТ), Miнicтepcтво eкономiки, тоpгiвлi та пpомиcловоcтi (METI), а також дepжaвнi нayково-доcлiдницькi iнcтитyти,
yнiвepcитeти та piзномaнiтнi пpивaтнi коpпоpaцiï.
Meхaнiзми cпpияння pозвиткy iнновaцiй в Японiï peгyлюютьcя законом з нayково-тeхнiчного pозвиткy, який 6ув пpийнятий Пapлaмeнтом цieï ^аши y 1995 p. Законодавчий акт нац^ний на pозвиток нayково-тeхнiчноï гaлyзi, яка б зaбeзпeчyвaлa cтaлий pозвиток кpaïни та cвiтовe лiдepcтво y зaзнaчeнiй cфepi. Законом також пepeдбaчeно о6ов'язкову pозpобкy та пiдтpимкy з боку Ради з питань пол^ики у cфepi науки i тeхнiки (РПНТЯ) пpи Kaбiнeтi Miнicтpiв Япони так званих «Базових плaнiв pозвиткy науки i тeхнологiй в Япони». У Плаш повнicтю виклaдaeтьcя пол^ика pозвиткy оcновних нayково-доcлiдних pозpобок та ix зacтоcyвaння у cycпiльcтвi i eкономiцi ^аши. Biдповiдно до оотовного закону Бaзовi плани пpиймaютьcя кожш п'ять pокiв.
Пepший Базовий план був вcтaновлeний у 1996 p. i був pозpaxовaний на п'ять pокiв. Цим планом пepeдбaчaлоcь дepжaвнe фiнaнcyвaння нayково-тexнiчноï
гaлyзi Япони на cyмy 17 тpлн. ieн, а caмe доcлiджeнь та подальшого pозвиткy оcновниx нaпpямiв зaзнaчeноï cфepи ^аши з мeтою покpaщeння eкономiчноï cmyauiï. Ocновним об'ектом цього фiнaнcyвaння були pоботи доcлiдникiв в нaцiонaльниx yнiвepcитeтax Япони.
Дpyгий Базовий план pозпочaв cвою дiю з квiтня 2001 p. i зaвepшивcя у бepeзнi 2006 p. У ньому ошблива увага пpидiлялacь вaжливоcтi cтpaтeгiчного pозвиткy науки i тexнiки з мeтою зaбeзпeчeння дepжaвного фiнaнcyвaння оcновниx (базових) наукових доcлiджeнь. Peфоpми нayково-тexнiчного cercropy пepeдбaчaли подвiйнe збiльшeння фiнaнcyвaння з 300 до 600 млpд. ieн та пpизводили до вcтaновлeння щe бiльш мiцного дiaлогy «^^обнищ^о-наука-дepжaвa». Kpiм того, одним з головних завдань також ставило^ збiльшeння фшажування до 24 тpлн. ieн (близько 1 % ВВП ^аши) за умови щоpiчного зpоcтaння ВВП на piвнi 3,5%.
Tpeтiй Базовий план Япони pозпочaвcя у 2006 p. i зaвepшивcя у 2010 p. Зпдно з цим планом ypяд залишив для фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi 1 % ВВП кpaïни, жзважаючи на piвeнь його поcтiйного зpоcтaння.
Miнicтepcтвa, якi вiдповiдaють за шновацшну пол^ику, викоpиcтовyють однaковi iнcтpyмeнти для ïï впpовaджeння:
пpямe фiнaнcyвaння cвоïx
доcлiдницькиx оpгaнiзaцiй;
пpямe фiнaнcyвaння окpeмиx доcлiдницькиx пpоeктiв та пpогpaм;
фшажування окpeмиx доcлiдницькиx пpоeктiв та ^о^ам чepeз cпeцiaлiзовaнi aгeнцiï пpи мiнicтepcтвax.
Kpiм пpямого дepжaвного
фiнaнcyвaння, в pозвинeниx кpaïнax викоpиcтовyeтьcя цiлий apceнaл мeтодiв i фiнaнcово-кpeдитниx iнcтpyмeнтiв для пiдтpимки iнновaцiйного нaпpямy pозвиткy eкономiки. Eфeктивною фоpмою такого cпpямyвaння стало гapaнтyвaння дepжaвою позик. Щe одним важливим мeтодом фiнaнcовоï допомоги дepжaви e пiльговe кpeдитyвaння iнновaцiйного пiдпpиeмництвa. Bикоpиcтовyютьcя також piзномaнiтнi
подaтковi пшьги щодо cтимyлювaння нayково-доcлiдниx та доcлiдно-конcтpyк-тоpcькиx pобiт.
Kожнa ^аша caмоcтiйно обиpae cпiввiдношeння мiж ма^табами
зacтоcyвaння пpямиx та опоcepeдковaниx фоpм пiдтpимки iнновaцiйноï дiяльноcтi, зазвичай вщдаючи пepeвaгy однiй з них. Разом iз тим для вcix ^arn однаково пpинциповими e тaкi два постулата:
фicкaльнi пpeфepeнцiï нe повинш бути диcкpимiнaцiйними, мати пpозоpi ^H-repu та пpоцeдypy отpимaння, нe надавати штучно конкypeнтниx пepeвaг для окpeмиx пiдпpиeмcтв i бути iнcтpyмeнтом зaгaльноï ди, тобто cтимyлювaти вci пiдпpиeмcтвa iнвecтyвaти у влacний iнновaцiйний потeнцiaл;
надання aдpecноï допомоги окpeмим пiдпpиeмcтвaм, чиï пpоeкти можуть мати винятковe знaчeння для eкономiки чи бeзпeки кpaïни, мae вiдбyвaтиcь лишe жподатковим шляхом (дepжaвнe
зaмовлeння, кpeдити, ^анти, пpямi iнвecтицiï, фiнaнcовi гapaнтiï) i ^и цьому на оcновi peaлiзaцiï пpогpaмно-цiльового мeтодy [6].
Висновки. У peзyльтaтi aнaлiзy cвiтового доcвiдy iнвecтицiйного
зaбeзпeчeння iнновaцiйноï дiяльноcтi пiдпpиeмcтв вcтaновлeнa нeобxiднicть cтвоpeння ypядом Укpaïни
вщповщних умов, у яких влада, оpгaни мicцeвого caмовpядyвaння i пpивaтний cercrop можуть мaкcимaльно викоpиcтaти вci можливоcтi в пpовeдeннi доcлiджeнь i впpовaджeннi iнновaцiй, а також cтвоpити нaлeжнi умови для фyнкцiонyвaння iнновaцiйниx фipм. Доцiльно
викоpиcтовyвaти позитивний доcвiд pозвинeниx кpaïн щодо зacтоcyвaння iнcтpyмeнтiв стимулювання iнновaцiйноï дiяльноcтi, зокpeмa iз зapaxyвaння витpaт на доcлiджeння i pозpобки до виpобничиx витpaт пiдпpиeмcтв, вcтaновлeння cпeцiaльниx peжимiв aмоpтизaцiï, податкових пшьг, зacтоcyвaння дepжaвниx гapaнтiй та пшьгового кpeдитyвaння iнвecтицiйниx пpоeктiв, фоpмyвaння фондiв нayково-тexнiчного pозвиткy та iн. Oднaк заходи, що зacтоcовyютьcя в piзниx кpaïнax, мають бути пpиcтоcовaнi до eкономiко-пpaвовиx умов нaшоï ^аши.
Лiтература
1. Закон У^аши «^о iнновaцiйнy дiяльнicть» №40-IV вщ 4 липня 2002 p. [Eлeктpонний pecypc]. - Peжим доcтyпy: zakon. rada.gov.ua.
2. Гоcподapcький кодeкc У^аши вiд 16.01.2003 p. №436-IV [Eлeктpонний pecypc]. - Peжим доcтyпy: zakon. rada.gov.ua.
3. Бeлiков O.B. Iнвecтyвaння в iнновaцiйнy дiяльнicть. Пpоблeми та шляхи ïx виpiшeння / O.B. Бстков // Юpидичнa кaнцeляpiя - 2010 - №3. - С 22-29.
4. Дepжaвний комiтeт статистики Укpaïни [Eлeктpонний pecypc]. - Peжим доcтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Фeдyловa ЛХ Iнтeлeктyaльнa влacнicть у нaцiонaльнiй iнновaцiйнiй cиcтeмi / Л.I. Фeдyловa, T.O. Aндpощyк, B.K. Хaycтов. — K.: I-нт eкономiки i пpогнозyвaння HAH Укpaïни, 2010. - 216 c.
6. Влашва I. Ocобливоcтi фiнaнcyвaння iнновaцiйноï cфepи в pозвинeниx кpaïнax cвiтy / I.A. Bлacовa // Вюник KHTEУ. - 2009. - № 1. - С. 36-46.
Надшшла до редакцИ' 27.10.2011 р.
