CC BY
143УДК 338.46
Нехайчук Дмитро Володимирович,
к^.н., доцeнт, Тавpiйcький нацiональний yнiвepcитeт iмeнi В.1. Вepнадcького
Нехайчук Юлiя Ceрафiмiвна,
к.e.н., до^нт, Тавpiйcький нацiональний yнiвepcитeт iмeнi В.1. Вepнадcького ЩОДО IHBECTИЦIЙHОÏ ДIЯЛЬHОCTI БАНКШ НА РИНКУ Ц1ННИХ nAnEPIB
У стати pозглянyто тeоpeтичнi заcади та пpактика фyнкцiонyвання pnmy цiнниx noi^ÍE, а також iнвecтицiйноï дiяльноcтi комepцiйниx банков. Pозpоблeно модeль iнcтитyцiйного забeзпeчeння iнвecтицiйного пpоцecy на pинкy циник папepiв. Pоблятьcя виcновки пpо наявшсть ^упи зовнiшнix та внyтpiшнix фактоpiв, що визначають банкiвcькy irneCTH-цшну дiяльнicть на фондовому pинкy. Запpопоновано запpоваджeння поcтiйно дтачого, пpозоpого мexанiзмy cepeдньо-cтpокового peфiнанcyвання банкiв НБУ пiд заcтавy коpпоpативниx облiгацiй та забeзпeчeння фоpмyвання цившзовано-го шугенного pинкy
Ключовi слова: iнвecтицiйна дшльшсть, банки, pинок цiнниx папepiв, фондовий pnrax, prn^H, pозвиток.
BCTУП
Для забeзпeчeння eкономiчного зpоcтання кpаïни пpiоpитeтним завданням eкономiчноï пол-iтики е наpощeння обcягiв iнвecтицiй та покpащeння ïx cтpyктypи. У cитyацiï, коли жзначною е чаcтка пiдпpиeмcтв, що мають pecypra для здiйcнeння iraeCT^m, а бюджeт мае пepeважно шщ-альнy cпpямованicть, iнвecтицiями можуть виступати кошти, що обepтаютьcя на ф^антов^ pин-каx. Heвiд'eмними yчаcниками iнвecтицiйного пpоцecy cьогоднi е комepцiйнi банки, як пошда-ють вагомe мювд в ycix ceгмeнтаx iнвecтицiйного pинкy. Фiнанcyвання iнвecтицiй y peальний cercrap нацiональноï eкономiки чepeз pинок цiнниx папepiв i залyчeння на щ цiлi вiтчизняниx капiталiв чepeз активну yчаcть y даному пpоцeci банюв повинно забeзпeчити cталий eкономiчний pозвиток дepжави. Отжe, pозвиток фондового pинкy як нeвiд'eмноï чаcтини фiнанcового pинкy та активiзацiя дiяльноcтi комepцiйниx банюв на ньому набувають важливого значeння для подаль-шого eкономiчного pозвиткy Укpаïни.
Тeоpeтичнi заcади та ^а^ика фyнкцiонyвання pинкy цiнниx папepiв, а також i^e^^^mi' дiяльноcтi комepцiйниx банюв на ньому поciдають доcить вагомe мicцe в наyковиx доcлiджeнняx yкpаïнcькиx вчeниx I. Бланка, З. Ваcильчeнко, М. Дeниceнка, P. Комаpницькоï, В. Коpнeeва, Б. Лyцiва, I. Лютого, Т. Mайоpовоï, А. Mоpоза, А. nepec^^, P. Пiкyc, M. Савлука та iн. Сepeд pоciйcькиx yчeниx та пpактикiв, якi доcлiджyвали пpоблeми iнвecтицiйноï дiяльноcтi комepцiй-ниx банюв на pинкy цiнниx папepiв, нeобxiдно вiдзначити М. Алeкceeва, В. Бочаpова, I. Gфpeмо-ва, G. Жукова, В. Miprarn, В. Оcипова, П. Pоyза, В. Уcоcкiна та ш.
Дiяльнicть комepцiйниx банкiв як iнвecтоpiв на фондовому pинкy, cтpатeгiï фоpмyвання ïx irae-cтицiйниx поpтфeлiв виступали об'ектом доcлiджeння заxiдниx вчeниx-eкономicтiв, зокpeма Дж. Лiтнepа, Г. Mаpковiца, С. Pоccа, П. Pоyза, Д. Сшю, Дж. Тобiна, В. Шаpпа.
Вщдаючи налeжнe науковим напpацюванням вiтчизняниx та заpyбiжниx вчeниx з дано' ^об-лeматики, cлiд зауважити, що юнуе потpeба в ïï подальшому доcлiджeннi. He знайшли налeжного вiдобpажeння y пpацяx зазначeниx вчeниx i потpeбyють подальшоï pозpобки тeоpeтичнi заcади та yдоcконалeння мexанiзмy peалiзацiï iнвecтицiйноï дiяльноcтi комepцiйниx банкiв на pинкy цшнж папepiв в Укpаïнi, що i зумовило вибip тeми доcлiджeння.
ПОCTAHОBКA ЗABДAHHЯ
Оcтаннiм чаcом вiдбyваeтьcя поcилeння конкypeнцiï як мiж cамими банками, так i з боку ж-банкiвcькиx фiнанcовиx cтpyктyp. За умов поcилeння конкypeнцiï банки повиннi докладати до-датковиx зycиль для пiдвищeння eфeктивноcтi cвоeï дiяльноcтi, pозшиpeння клieнтcькоï бази. Зазначeнe зумовлюе нeобxiднicть дивepcифiкацiï дiяльноcтi банкiв за pаxyнок надання ш^окого cпeктpy поcлyг та впpоваджeння новиx фоpм бiзнecy. Пepcпeктивним на^ямом для комepцiйниx банкiв мае стати iraeCT^mrn дiяльнicть на pинкy цшнж папepiв: бeзпоcepeдня дiяльнicть банкiв як iнвecтоpiв та дiяльнicть по об^уговуванню iнвecтицiйного пpоцecy. Отжe мeтою цieï cтаттi е обrpyнтyвання мicця та pолi iнвecтицiйноï дiяльноcтi банкiвcькиx шституцш на pинкy цiнниx папepiв.
РЕЗУЛКГАта
Иайближчим чаcом cамe банки будуть здатнi виконувати функцп оcновного поcepeдника мiж cyб'eктами, якi володiють вшьними фiнанcовими коштами, та cyб'eктами, що потpeбyють iraec-тицiй. Вагомий потeнцiал комepцiйниx банкiв в активiзацiï iнвecтицiйноï дiяльноcтi пояcнюeтьcя
S3
можливютю д1яти одночасно у двох важливих напрямах — на ринку цшних папер1в i на кредитному ринку, яю вщповщають за перетворення заощаджень в швестици.
Банки формують свою швестицшну д1яльшсть залежно вщ вимог кредитно-банювсько! систе-ми кра!ни, в якш вони функцюнують. У св1товш практищ юнують два основних шдходи до проб-леми поеднання звичайно! банювсько! д1яльност1 з роботою на ринку цшних папер1в, яю прийня-то називати американським та европейським.
Вщповщно до американського шдходу, банкам заборонено займатися деякими видами про-фесшно! д1яльносп на ринку цшних папер1в, а також суттево обмежеш види непрофесшно! д1яль-ност в якост швестор1в.
Свропейський тдхщ дозволяе банкам поеднувати звичайш банювсью операци з бшьшютю операцш на ринку цшних папер1в (як професшних, так i непрофесшних). Вщповщно до цього шдходу обмеження ризикованост банювських операцш повинно здшснюватися не за допомогою прямого розподшу функцш, а шляхом введення спещальних обмежень, покликаних дестимулю-вати надм1рш швестици банюв в цшш папери, та шляхом здшснення належного державного контролю за банювською д1яльшстю.
Слщ зазначити, що останшм часом в умовах глобал1заци вщбуваеться безперервний процес зближення розглянутих моделей оргашзаци д1яльност1 банюв на ринку цшних папер1в. На наш погляд, на сьогодшшнш день не юнуе однозначного вщнесення банювсько! системи т1е! чи шшо! кра!ни до спещал1зованого чи ушверсального типу. Так у р1зних автор1в простежуються розб1ж-ност щодо закршлення принципу ушверсал1заци та спещал1заци банювських систем деяких кра!н [1, с. 108; 2, с. 160, 161; 3, с. 44, 45].
Заслуговуе на увагу положення М1ркша про юнування змшаних ринюв цшних папер1в, яю поеднують у соб1 риси американсько! та европейсько! моделей та на яких присутш як банки, так i спещал1зоваш швестицшш шститути.
На сьогодшшнш час з впевнешстю не можна стверджувати про те, що одна модель е кращою за шшу. Разом з тим, актуальними залишаються дискуси щодо переваг функцюнування в швес-тицшш сфер1 на ринку цшних папер1в ушверсальних та швестицшних банюв. До переваг ушверсального банку можна вщнести наступи: комплексшсть обслуговування кл1ент1в, встановлення бшьш тюних вщносин «ктент-банк», зниження ризиюв за рахунок диверсифшаци послуг, еконо-м1ю витрат тощо. Серед основних недолшв швестицшно! д1яльност1 ушверсальних банюв вид1-ляють конфлшти штерес1в, неможливють вщповщного захисту швестор1в та зростання ризиюв у банювськш система Однак, посилаючись на багатор1чш дослщження оргашзаци д1яльносп банюв на ринку цшних папер1в, проведет Банком м1жнародних розрахунюв та оприлюднеш у анал1тич-ному звт, можна стверджувати, що зазначеш вище недолши не становлять достатньо! причини для заборони банкам працювати на ринку цшних. Враховуючи потенцшш переваги вщ сумщен-ня традицшно! комерцшно! банювсько! справи з б1знесом по цшних паперах, доцшьним е надан-ня комерцшним банкам можливосп входження в цей б1знес , надаючи !м свободи вибору корпоративно! культури [4]. При цьому, деяю науковщ наполягають на необхщносп присутност швестицшних банюв на ринку цшних папер1в, аргументуючи це тим фактом, що деяю аспекти швестицшно! д1яльност1 (розмщення цшних папер1в, випуск контрольного пакету акцш, злиття, по-глинання та шш1 види реструктуризации вимагають висококвал1ф1кованих спец1ал1ст1в у данш сфер1 [5, с. 172].
Отже, узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок, що на сьогодш доц1льним е забезпечення умов функцюнування банюв на ринку цшних папер1в поряд ¡з небанк1вськими 1нве-стиц1йними 1нститутами. При цьому комерцшш банки повинн1 мати право самостшно обирати, чи !м працювати як ун1версальн1 (поеднуючи традицшну банк1вську д1яльн1сть та д1яльн1сть на ринку цшних папер1в), чи як спещал1зоваш 1нвестиц1йн1 банки.
Щодо Укра'ни, то за !! законодавством банки можуть функцюнувати як ун1версальн1 або як спещал1зоваш. За спец1ал1зац1ею вони под1ляються на ощадн1, 1нвестиц1йн1, шотечш та розрахун-ков1 (кл1рингов1) [6]. За своею структурою банювська система Укра'ни характеризуеться перева-жанням ун1версальних, а не спец1ал1зованих установ. В цшому, можна сказати, що в Укра'ш скла-лася власна модель ринку, в рамках яко! комерцшш банки е р1вними в правах з шшими учасника-ми ринку, але регулюються та контролюються Центральним банком. Отже, в Укра!ш на ринку цшних папер1в можуть розгортати д1яльшсть як банки, так i небанк1вськ1 1нвестиц1йн1 1нститути.
Чинне законодавство Укра!ни у сфер1 банювсько! д1яльност1, ц1нних папер1в, операц1й з ними та фондового ринку не передбачае будь-яких принципових обмежень для здшснення операцш ¡з
84
цшними паперами комерцшними банками, у тому числ1 сумщення банювських операцш та д1яль-ност на ринку цшних папер1в. Таким чином, банки Украши мають можливють здшснювати увесь спектр операцш ¡з цшними паперами.
Операцп комерцшних банюв 1з цшними паперами можна подшити на три групи [7, с. 176; 8, с. 3; 5, с .18]: емюшш — пасивш операци, яю здшснюються через випуск цшних папер1в власного боргу; швестицшш — активш операци ¡з вкладення власних та залучених ресуршв у фондов1 активи шляхом придбання вщповщних цшних папер1в на фондовому ринку вщ свого 1меш; ктентсью — посередницью операци з цшними паперами, яю здшснюються банками вщ 1меш, за рахунок та на користь кл1ент1в.
Емю1я цшних папер1в банками здшснюеться для формування та збшьшення власного кашталу та залучення ресурс1в для здшснення активних операцш. Оскшьки, процес нагромадження гро-шових ресурс1в не входить в швестицшну д1яльшсть, а е його передумовою, емюда комерцшни-ми банками цшних папер1в власного боргу не вщноситься до швестицшно! д1яльносп.
Отже, швестицшна д1яльшсть комерцшного банку на ринку цшних папер1в здшснюеться за двома напрямками: обслуговування власних швестицшних потреб 1 операцш банку, яю здшсню-ються за власний рахунок, та обслуговування швестицшних операцш ктеипв.
Розглядаючи швестицшну д1яльшсть комерцшних банюв на ринку цшних папер1в, слщ зазна-чити, що невщемною складовою при реал1заци швестицш е допом1жш послуги банюв, яю супро-воджують швестицшний процес.
Виходячи з вищевикладеного окреслимо швестицшну д1яльшсть комерцшних банюв на ринку цшних папер1в (рис. 1).
Суть першого напрямку, на нашу думку, полягае у здшсненш банком прямих та портфельних швестицш, { зводиться в основному до формування портфеля цшних папер1в комерцшного банку.
Другий напрямок являе собою цший комплекс заход1в, яю проводить банк на ринку цшних папер1в на користь кл1енпв, при реал1заци !хшх швестицш. Кл1ентсью операци здебшьшого за-безпечують банку отримання доходу у вигляд1 комюшно! винагороди. У даному випадку банк
Рис. 1. Схема швестицшно! д1яльносп комерцшних банюв на ринку цшних папер1в (Запропонова-но авторами)
85
виступае посередником у швестицшному процес на ринку цшних папер1в. Д1яльшсть банку як посередника включае власне посередницью (андерайтинг, брокерська та дилерська д1яльшсть) та дов1рч1 операци. Комерцшш банки паралельно здшснюють значний обсяг техшчних операцш, яю вщносяться до збершання цшних папер1в, !х обмшу, вщшкодування втрачених, шкасаци пла-теж1в за цшними паперами тощо. Хоча даний розподш е досить умовним, вш допомагае структу-рувати уявлення про швестицшну д1яльшсть банюв на ринку цшних папер1в.
Р1зновидом посередницьких операцш в швестицшнш д1яльносп банку з цшними паперами е андеррайтинг (вщ англ. «underwriting» — шдписання) — розмiщення цiнних паперiв ктеипв-емiтентiв на ринку. Операщя андеррайтингу може доповнюватися гарантiею емюи, тобто зобов'я-занням придбати нереалiзовану частину випуску цiнних паперiв за фшсованою цiною. Функцiя андерайтингу, як правило, складае суть сучасно! швестицшно! дiяльностi iнвестицiйних банкiв у свт (у захiднiй економiчнiй лiтературi термш «iнвестицiйний банкiр» i «андерайтинг» протягом тривалого часу використовувались як синошми) [9, с. 32].
В умовах посилення конкуренцi!' в банкiвськiй сферi Укра!ни банки повинш докладати додат-кових зусиль для забезпечення подальшого зростання сво!х прибутюв, розширення ктентсько! бази. Для цього вони мають розробляти нов! продукти, впроваджувати нетрадицшш операц!! та послуги. Одним ¿з перспективних вид!в д!яльност! для укра!нських банк!в мае стати андерайтинг.
1ншими видами д!яльност! банку як посередника е брокерсью та дилерськ! послуги. Слщ за-значити, що брокерська та дилерська д1яльшсть е одним ¿з основних вид!в д!яльност! швестицшних банюв [10, с.59]. Брокерська д1яльшсть (в!д англ. «broke» — займатися посередництвом, маклерством) — здшснення банком угод з цшними паперами як пов!рений чи комююнер, що д!е на п!дстав! договору доручення або ком!с!!. Потенц!йний швестор виходить на ринок ц!нних папер!в через банк-брокер. В даному випадку банк виконуе роль сполучно! ланки м!ж продавцями та швесторами. Дилерськ! послуги (вщ англ. «dealer» — торговець, агент) — укладання угод ¿з цшними паперами вщ свого ¿мен! та за свш рахунок шляхом здшснення котирувань цшних папер1в ¿з по-дальшим !х термшовим перепродажем ктентам. При виконанн! банком дилерських послуг вщбу-ваеться короткострокове поеднання д1яльносп банку як швестора та як посередника у обслугову-ванн! швестицшних операцш кл1екпв.
Особливо! уваги при розгляд! швестицшно! д!яльност банюв на ринку цшних папер1в заслу-говують дов1рч1 або трастов! операц!! (вщ англ. «trust» — операц!! за дорученням). 1нвестицшна суть трастових операцш полягае в тому, що «через траст-вщдши банюв вщбуваеться ... швесту-вання у р!зномаштш цшш папери, яю ходять в данш кра!ш» [11, с. 163].
У систем! швестицшно! д!яльносп банюв доцшьно видшити групу послуг по обслуговуванню швестицшного процесу. До них вщносимо депозитарн!, реестраторськ!, ктрингов! та консуль-тацшш послуги.
Для нормального проходження швестицшного процесу важливою умовою е належне його тех-шчне забезпечення, тобто забезпечення системи облшу, збершання цшних папер1в, здшснення розрахунюв по них. Вагоме мюце в данш систем! належить саме банкам, яю можуть здшснювати депозитарне обслуговування та ведення реестр1в власниюв цшних папер1в.
Широкого поширення у розвинених кра!нах набули «кастод!альш» послуги, яю надаються ко-мерцшними банками з метою максимального задоволення потреб ктеипв. При цьому основним завданням банку е надання ктенту комплексних послуг ¿з збереження, дов1рчого управлшня та брокерського обслуговування угод ¿з цшними паперами. За наявност активного ринку банк може отримати досить великий прибуток.
Зупинимося на розгляд1 шституцшного забезпечення швестицшно! д1яльност комерцшних банюв на ринку цшних папер1в.
1нституцшне забезпечення швестицшно! д!яльносп на ринку цшних папер1в — це система шститупв (як державних так i приватних), яю приймають участь у забезпеченш процесу швесту-вання. На нашу думку, у данш систем! можна видшити групу шститупв — безпосередшх учас-ниюв швестицшного процесу та групу шститупв, яю опосередковано впливають на швестицш-ний процес через прийняття нормативно-правових акпв (рис. 2).
Комерцшш банки проводять швестицшну д1яльшсть, базуючись на нормативно-правових актах, що регулюють дану сферу. Кр1м того, серед основних фактор1в, яю впливають на швестицш-ний ктмат в Укра!ш вагоме мюце выводиться саме правовому середовищу. Це свщчить про те, що нормативно-правове забезпечення е одним ¿з визначальних чинниюв швестицшно! д!яльност комерцшних банюв у цшому та на ринку цшних папер1в зокрема.
86
Нацiональний Банк Украши
Державна комiсiя з цiнних паперiв i фондового ринку
Державна комгая на ринку фiнансових послуг
Емiтенти Комерцшш банки
Цшш папери
Посередники Комерцшш банки
Цшш папери
1нвестори Комерцiйнi банки
/
Депозитари Реестратори Клiринговi установи Комерцiйнi банки Комерцшш банки Комерцшш банки
Центральний депозитарш НБУ
Ринок цiнних паперiв
Рис. 2. 1нституцшне забезпечення швестицшного процесу на ринку цшних папер1в (Запропонова-но авторами)
До друго! групи належать органи державно! влади таю як Кабшет Мшютр1в Украши, зокрема Мшютерство фшанс1в Украши, Мшютерство економши; Верховна Рада Украши; Нацюнальний банк Украши; Державна комю1я з цшних папер1в та фондового ринку Украши; та ш.
1нститутами першо! групи, яю забезпечують реал1защю швестицшно! д1яльносп комерцшних банюв на ринку цшних папер1в Украши е швестори, посередники, реестратори, депозитари та кл1рингов1 установи.
Кр1м вищеназваних шститупв, необхщно додати до шституцшно! шдсистеми ем1теипв — ктенпв банку.
Основними шститутами у даному випадку е сам1 банки, яю можуть виступати у якосп швес-тор1в, посередниюв, а також ем1тент1в, якщо вони звертаються до шшого банку, щоб той виступив андерайтером !х випуску. Кр1м того швесторами е юридичш { ф1зичш особи, для яких банк надае послуги посередника.
Допом1жш шститути здшснюють техшчне забезпечення швестицшного процесу на ринку цшних папер1в, облшовуючи, збер1гаючи цшш папери, проводячи розрахунки щодо них.
До допом1жних шститупв належать реестратори, депозитари, кл1рингов1 установи, Нацюналь-ний депозитарш Украши, депозитарш М1жрегюнальний фондовий союз 1 депозитарш Нацюналь-ного банку Украши.
В Укра!ш вже сформувалося правове поле, покликане регламентувати та регулювати швести-цшну д1яльшсть комерцшних банюв на ринку цшних папер1в (представлене нормативно-право-вими актами, що визначають загальш засади швестицшно! пол1тики в Украшц нормативно-пра-вовими актами, що покликаш регулювати ринок цшних папер1в та регламентувати д1яльшсть його шститупв; нормативно-правовими актами, що регламентують д1яльшсть банюв у цшому та !х швестицшну д1яльшсть на ринку цшних папер1в зокрема), проте ще юнуе ряд проблем, яю потре-бують доопрацювання. На сьогодшшнш день потр1бна така законодавча 1 нормативна база швестицшно! д1яльност1 банюв, яка б створювала !м основи для адаптаци до потреб 1 умов сучасного середовища та забезпечувала передумови для !х стабшьного розвитку.
ВИСНОВКИ
Проведене у статп дослщження дало змогу сформулювати наступи висновки та пропозици, а саме:
87
По-перше, швестицшна д1яльшсть комерцшних банюв на ринку цшних папер1в визначаеться рядом фактор1в, яю можна подшити на дв1 групи: зовшшш, як не залежать вщ банку, та внутршш, як являють собою внутршньобанювське забезпечення реал1заци швестицшно1' д1яльносп. Удос-коналення таких фактор1в буде сприяти актив1заци швестицшно1' д1яльност1 комерцшних банюв на ринку цшних папер1в та шдвищенню ïï ефективносп.
По-друге, для актив1заци банювсько1' швестицшно1' д1яльносп необхщною е наявшсть широкого спектру цшних папер1в, яка б давала можливють швестору знайти об'ект швестування з прийнятними швестицшними характеристиками щодо дохщност1, ризиковост та лшвщносп. З щею метою доцшьно здшснити наступи заходи: запровадження постшно д1ючого, прозорого мехашзму середньострокового рефшансування банюв НБУ тд заставу корпоративних облшацш; демонопол1защя ринку рейтингових послуг та сприяння встановленню рейтингових оцшок цшних папер1в в1тчизняних ем1тент1в, забезпечення формування цившзованого шотечного ринку.
По-трете, важливим завданням щодо удосконалення мехашзму швестицшно1' д1яльносп банюв е удосконалення шфраструктури фондового ринку, а вщповщно i професшно1' д1яльност1 комерцшних банюв на ньому. З огляду на св1тов1 процеси та задеклароваш Украшою прагнення до евроштеграцшного розвитку, в нашш краш1 прюритетним мае стати створення централ1зовано1' депозитарно1' системи.
список b^op^tahoï л1тератури
1. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. Банковский портфель-1. — М.: Соминтек, 2004.
— 108 с.
2. Банковское дело: Справочное пособие / Под ред. Ю.А. Бабичевой. — М.: Экономика, 1994.
— 397 с.
3. Лущв Б.Л. Банювська д1яльнють у сфер1 швестицш. — Тернопшь: Економ1чна думка, Карт-бланш, 2011. — 320 с.
4. Frank J. Fabozzi Investment management. — Prentice Hall, 1995. — 932 р.
5. Лущв Б.Л. 1нвестицшний банювський портфель. — К.: Л1бра, 2010. — 192 с.
6. Про банки i банювську д1яльшсть [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 7.12.2000 р. №2121-111. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 (дата звернення 21.10.2014).
7. Васюренко О.В. Банювсью операци: навч. пос1б. — К.: Знання, 2004. — 324 с.
8. Ефремов И.А. Операции коммерческих банков с ценными бумагами. — М.: ИСТ-СЕРВИС, 2005. — 441 с.
9. Константинов А.Ю. Американские инвестиционные банки и ценообразование на рынке пер-вих эмисий // США: економша, полггика, щеолопя. — 2006. — № 4. — С. 32.
10. Миркин Я.М. Рынок ценных бумаг: учебное пособие. — М.: 2002. — 87 с.
11. Жуков Е.В. Инвестиционные институты: Учебное пособие для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008. — 199 с.
Статья поступила в редакцию 26 октября 2014 года
88
