CC BY
22
УДК 616.12-008.331.1-036.3-072:615.47(048.8) йй!: 10.22141/2224-1485.2.52.2017.101293
Торбас О.О., Кушыр С.М., Сренко Ю.М.
Вддл симптоматичнихппертензй, ДУ «ННЦ «1нституткардюлогИ 1м. акад. М.Д. Стражеска», м. Кив, Укра'на
1нструментальш методики дiагностики й оцшки кардюваскулярного ризику у пацieнтiв iз артерiальною гiпертензieю:
огляд лiтератури (частина 1)
Резюме. Арmерiальна гinертензiя (АГ) залишаеться одним 1з найбыьш поширених нешфекщйних захворювань в УкраЫ та в усьому свт^ що пов'язане з високими рiвнями iнвалiдностi та смерт-ностi. Рутинне вимiрювання артерiального тиску (АТ)у клМчнш практищ дозволяе швидко ощни-ти стан пащента з АГ, проте призводить до недоощнки деяких клЫчних параметрiв. Щ знахiдки спонукали вчених до вивчення структури артерш i пошуку методiв нешвазивного вимiрювання центрального АТ. Поштовхом до розробки технологiчних засад методу контурного аналiзу пульсовог хвилi стали експерименти зi сфкмографи та сфкмоманометри, ят показали, що в нормi коливання стЫки артери вiдбуваеться майже однаково до фаз змЫ тиску, оскыьки стшка артери поводить себе як абсолютно пружний матерiал. Щя знахiдка була покладена в основу трансферног функци, що дозволяе нешвазивно вимiряти центральний АТ. Убагатьох клшчних долдженнях було доведено, що саме рiвень центрального АТбыьше пов 'язаний iз ураженням оргатв-мшеней. Крiм того, встановлено, що рiзнi групи антигшертензивних засобiв здатт по^зному впливати на рiвень АТ в аортi. НеЫвазивне вимiрювання центрального АТ дозволяе нам iндивiдуалiзувати пiдбiр тера-пи пащентам з АГ та провести быьш детальну дiагностику в пацiентiв рiзного кардюваскулярного ризику. Визначення швидкостi поширення пульсовог хвилi використовують для дiагностики жорсткостi артерш, при зростант яког доведено збльшуеться ризик основних серцево-судинних ускладнень. Дiагностична процедура визначеннярiвня АТ в аортi та жорсткостi артерш на прак-тищ займае багато часу, потребуе окремих, як правило, дорогих приладiв та вiдповiдноi тдготов-ки оператора. У наш час було розроблено ряд електронних тонометрiв для офсного вимiрювання АТ, робота яких Грунтуеться на використант технологиреестраци пульсовогхвилi манжеткою, що забезпечило просте вимiрювання рiвня АТ в аортi та шших параметрiв пульсовог хвилi. Один iз таких приладiв запропонували втчизнят виробники. Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя; кардюваскулярний ризик; огляд
ОГЛЯД А- АРТЕРИАЛЬНАЯ 1
REVIEW " ГИПЕРТЕНЗИЯ ^
Артерiальна гiпертензiя (АГ) залишаеться одним iз найбшьш поширених нешфекцшних захворювань у всьому свт. В Укра!ш вщ АГ страж-дае 12—13 млн дорослого населення [12]. Саме ця патолопя е найбшьш частою причиною розвитку гострих порушень мозкового кровооб^у, частота випадюв яких в Укра!ш становить близько 300 на 100 тис. населення, що, в свою чергу, призводить
до швалщизацп та значних економiчних втрат як у державному масштаб^ так i для кожного пашента зокрема [12]. Набагато ефектившше попереджати таю тяжю ускладнення за допомогою своечасного виявлення та л^вання АГ у популяцп. Повщом-ляеться, що минулого року 44 % смертей в Укра-!ш вщбулося внаслщок шсульту [12]. Саме тому в кардюлогп особливу увагу придшяють найбшьш
© «Артерiальна riпертензiя», 2017 © «Hypertension», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Сренко Юрм Миколайович, доктор медичних наук, професор, ДУ «ННЦ «1нститут кардюлогп iMeHi академика М.Д. Стражеска» НАМН Укра'ши», вул. Народного Ополчення, 5, м. Кш'в, 02000, Укра'ша; e-mail: sirenkoyu@gmail.com
For correspondence: Yuriy Sirenko, MD, PhD, Professor, State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Narodnogo Opolcheniya st., 5, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: sirenkoyu@gmail.com
eKOHOMÍ4HO випдним методам, яю дозволили б за-безпечити максимально iнформативну дiагностику якомога бiльшiй кiлькостi пацieнтiв.
У багатьох клшчних випадках ми не можемо прогнозувати nepe6ir АГ у кожного конкретного па-цieнта. Тому стратифжац1я ризику у пацieнтiв Í3 АГ та попередження розвитку незворотного уражен-ня органiв-мiшеней, фатальних серцево-судинних подш сприяло перегляду рекомендацiй i клшчних настанов, доповнивши i розширивши ix сучасни-ми методами дiагностики. А тому варто зупинитися окремо на одному з них, що надае унiкальну клшч-ну шформацго щодо раннього ураження оргашв-мшеней i дозволяе бшьш чiтко ощнити ризик сер-цево-судинних ускладнень.
Рутинне вимiрювання артерiального тиску (АТ) у клтчнш практицi налiчуе вже декшька столiть i використовуеться майже в незмшеному вигля-да. 15 грудня 1896 року в туринськiй газет Gazzetta medica di Torino була опублжована стаття «Un nuovo sfigmomanometro», в якш автор S. Riva-Rocci описав оригiнальний метод нешвазивного вимiрюван-ня АТ за допомогою ртутного сфiгмоманометра свое^ конструкцп. В 1905 рощ вшськовий лiкар ¡з Санкт-Петербурга Н.С. Коротков, використовую-чи сфпмоманометр Рiва-Роччи, запропонував аус-культативний метод визначення р!вня систол!чного i дiастолiчного артерiального тиску (САТ i ДАТ). Ця методика навиъ через 100 роюв е основною скри-ншговою процедурою в рутиннш кшшчшй прак-тищ вах краш свиу. Бiльше того, вона залишаеться еталоном, за яким тестуються шш! прилади (прото-коли AAMI/ANSI (Американсько^ асощацп удоско-налення медично^ апаратури) i BHS (Британського товариства гшертензп)) [1].
Проте згодом стало очевидним, що звичайне вимiрювання АТ за допомогою мехашчного або електронного тонометра призводить до недоощн-ки деяких клжчних параметрiв, що може, в свою чергу, призвести до виникнення помилок у по-становщ дiагнозу. Щ знаxiдки спонукали вчених до вивчення структури артерш i розробки методiв ощнки пружно-еластичних властивостей артерш. У 1951 рощ W. Schroeder описуе «простий», за його словами, апарат, що може амплiфiкувати сигнал коливання тиску в артерiяx та провести реестращю пульсовое хвил! [10], i вже в 1952 рощ M. Fuchs описуе змши швидкост поширення пульсовое хвил! (ШППХ) у здорових i пошкодже-них артерiяx [5]. На початку XXI ст. методики ре-естрацп швидкост поширення пульсовое хвил! з метою ощнки пружно-еластичних властивостей артерiй набувають найбшьшого поширення, i вже у 2007 р. дослвдження ШППХ в артерiяx еластич-ного типу з'являються у рекомендацiяx бвропей-ського товариства з гшертензп [8].
Поштовхом до розробки технолопчних засад методу контурного аналiзу пульсовое хвил! стали екс-перименти, що проводилися в середиш ХХ ст. ¡з
використанням сфпмографи та сфiгмоманометрii. Зокрема ВагпеИ та ствавтори проводили одночас-ну реестращю хвиль змiни дiаметра артерii та змшу тиску в нiй [2]. Виявилося, що в нормi коливання стшки артерii вiдбуваються майже однаково до фаз змш тиску, оскшьки стiнка артерii поводить себе як абсолютно пружний матерiал, практично не вияв-ляючи гiстерезису, що обумовлене и еластичними властивостями. Тому використання лшШно! теорii пружностi з метою дослщження коливання стiнок артерiй виправдано, оскшьки властивост стiнки ха-рактеризуються постiйним модулем пружностi Е [7]. У 1960-х роках з'явилася щея математичного визначення за контуром результуючого пульсового сигналу рiвнiв систолiчного та дiастолiчного тиску в аорт шляхом калiбрування розрахункiв за рiвнем брахь ального АТ. У результата численних математичних розробок, що згодом було валщовано пщ час клтч-них випробувань, вдалося розробити генералiзовану трансферну функцiю, яку покладено в основу принципу нешвазивного вимiрювання центрального АТ у багатьох приладах [3]. Розглянемо основнi показ-ники, якi можна отримати за допомогою контурного та швидюсного аналiзу пульсовоi хвилi.
А) Що таке центральний артерiальний тиск i жорсттсть артерш?
Лiвий шлуночок здоровоi людини при скоро-ченнi виштовхуе кожен раз приблизно однакову юльюсть кровi, навiть при умовi коливання рiвня АТ, а отже хвилi викиду будуть завжди майже одна-ковими. Якщо вiдбита хвиля повертаеться в систолу лiвого шлуночка, це призводить до пiдвищення тиску, проти якого лiвий шлуночок виганяе кров iз камери. Розумiння цього мехашзму, так само, як i визначення величини систолiчного та дiастолiч-ного АТ в аортi шляхом реестрацп пульсового сигналу, допомагае провести аналiз взаемодii викиду лiвого шлуночка та зростання АТ. Щ параметри можливо отримати за допомогою аналiзу контура пульсового сигналу.
З щею метою i було розроблено прилади, в основу роботи яких покладено реестращю актуального пульсового сигналу на променевш артерп iз використанням трансферноi функцii та визначення значень центрального АТ. У стандартну трансферну функщю закладено, що контур пульсовоi хви-лi аорти приймаеться за вхiдний сигнал, а контур пульсовоi хвилi на променевш артерп — за вихщ-ний. Якщо ж модифжувати цю функцiю, застосо-вуючи математичне моделювання, отримаемо, що контур пульсовоi хвилi на променевiй артерii буде вхщним сигналом, а контур пульсовоi хвилi аорти — вихiдним [11].
На практищ реестрацiю контура пульсовоi хвилi технiчно реалiзовували шляхом апланацiйноi тоно-метрii за допомогою датчиюв, що здатнi оцiнювати тиск на них та перетворювати його на електричний, а поим — на цифровий сигнал, який згодом опе-
ратор бачить на екраш монiтора у виглод контура пульсово! хвилi. Щ датчики е двох типiв — мемб-раннi (апарат СошрИог) та п'езоелементи (апарат 8рИу§шоСог). Останнiй прилад на сьогоднi визнано золотим стандартом нешвазивно! оцiнки рiвня АТ в аорть Проте обидва цi апарати не сертифжоваш для клiнiчного використання нi в свiтi, нi в Укра!-нi. Бiльше того, у нашш кра!ш вони доступнi лише у лiчених центрах, де отримаш данi використовують здебшьшого з науковою метою.
Скорочення лiвого шлуночка формуе хвилю тиску, що прямуе вщ серця до периферп та назива-еться прямою пульсовою хвилею. Бшьш дистально починаеться розгалуження артерiй, зменшуеться !х дiаметр, що зумовлюе периферичний отр тиску та провокуе вщбиття пульсово! хвилi i повернення и назад в аорту. Ця хвиля тиску називаетсья вiдбитою; вона зумовлюе додаткове пщвищення аортального тиску. Щ параметри можливо отримати iз реестраци контура пульсового сигналу, а саме — перший сис-толiчний пiк Р1, систолiчний тк Р2, вiдносна рiз-ниця мж ними в умовах приросту тиску внаслщок вщбиття пульсово! хвилi, рiвень тиску наприкiнцi систоли та вщносна площа пiд кривою пщ час сис-толи та дiастоли (рис. 1) [11].
Загалом результуючий контур пульсово! хви-лi в аорт можливо вiднести до одного iз трьох ти-пiв — А, В та С [9], яю залежать вщ рiзного ступеня вщбиття пульсово! хвилi при змiнi пружно-елас-тичних властивостей артерiй. Цi змши виникають фiзiологiчно з вiком або внаслщок патологи, як, наприклад, АГ, цукровий дiабет або ж гшерхолес-теринемiя.
Тип А. Раннiй систолiчний пiдйом, пiзнiй систо-лiчний тк, позитивний тиск аугментаци.
Тип В. Нульовий тиск аугментаци.
Тип С. Шковий тиск збiгаеться iз тковим потоком, пiзнiй систолiчний пщйом, вiдсутнiй тиск аугментаци, негативний аугментацшний iндекс.
Рiвень аортального тиску прямо залежить вщ жорсткостi артерш та окремих анатомiчних особ-ливостей (наприклад, високий зрют або ампутацiя нижнiх кiнцiвок). Адже рiвень АТ в аорт е результатом накладання двох хвиль тиску — прямо! та вщбито!. У нормi у систолi лiвого шлуночка утво-рюеться пряма хвиля тиску, що прямуе до перифе-рГ!. Далi пульсова хвиля, зустрiвшись iз супротивом периферичного артерiального русла, вiдбиваеться i прямуе назад в аорту. Ус точки за ходом арте-рiального дерева, де вщбуваеться вiдображення пульсово! хвил^ позначаються збиральним термь ном «точка вщбиття». Локалiзацiя «точки вщбиття» пульсово! хвилi залежить вiд пружно-еластичних властивостей артерш. У нормi вiдбита хвиля по-вертаеться в аорту iз запiзненням. При збiльшеннi жорсткостi артерш «точка вщбиття» присуваеться ближче до аорти, а отже i вщбита хвиля повернеть-ся ранiше, збшьшуючи при цьому рiвень АТ в аорть Величина збiльшення (аугментацiя) центрального систолiчного АТ вiдбитою хвилею тиску назива-еться тиском аугментаци. А частка цього тиску у загальному рiвнi центрального систолiчного АТ виражаеться у вщсотках i називаеться шдексом аугментаци. Проте зростання центрального АТ внаслщок повернення пульсово! хвилi залежить не лише вщ стану артерш та розташування «точки вщ-биття», але i вiд частоти серцевих скорочень: при зниженш частоти пульсу, навиъ при нормальному станi артерш, вщбита хвиля тиску може встигнути повернутися у систолу лiвого шлуночка. З ще! причини було запропоновано так званий шдекс аугментацп, стандартизований до частоти серцевих скорочень (ЧСС) 75 уд/хв, який е бшьш точним показником, що дозволяе усунути вплив частоти серцевих скорочень на визначення ступеня аугментацп (рис. 2).
Вважаеться, що в популяци оптимальним рiвнем центрального САТ е його величина < 110 мм рт.ст.
140 120 100 80 60
140 120 100 80 60
Плечова артерiя
Центральна артерiя
Систола Дiастола Здоровi молодi па^енти
Систола Дiастола Па^енти з жорсткими судинами
Рисунок 1. Результуюч'1 контури пульсовоI хвилi на плечовй артери та в аорт
Рисунок 2. Форма та складов/ характеристики центрального АТ
Р
(ближче до 100 мм рт.ст.), що е^валентно тиску на плечовш артерИ < 120 мм рт.ст. [4, 6]. У той же час центральний САТ < 120 мм рт.ст. е^валентний тиску на плечовш артерИ < 140 мм рт.ст.
Крiм того, щнну клiнiчну шформащю надають такi показники, як тривалють серцевого викиду i субендокардiальний шдекс життeздатностi, який в англомовнiй лiтературi часто називають за автором — шдексом Бакберга, що показуе гемодина-мiчну ефективнiсть дiастоли у забезпеченш субен-докардiального коронарного кровотоку. Обидва показники виражаються у вщсотках.
Усi данi контурного аналiзу пульсового тиску — центральний аортальний тиск, шдекс аугментацщ тривалiсть серцевого викиду та субендокардiальний iндекс життeздатностi, о^м того, опосередкова-но оцiнюють жорстюсть артерiй. Однак основним методом ощнки пружно-еластичних властивостей артерш у рекомендац1ях бвропейського товариства гшертензИ/бвропейського товариства кардюлогИ 2013 р. називають визначення швидкост поширення пульсово'1 хвилi. Методика базуеться на простому принципi: у бшьш жорстких артер1ях пульсова хвиля буде поширюватися з бiльшою швидюстю, у бiльш еластичних, вiдповiдно, бшьш повшьно. На основi численних популяцшних дослiджень було визна-чено порогове значення швидкостi проходження пульсово'1 хвилi на сегментi «сонна артерiя — стег-нова артерiя» у здорових оаб, яке е бшьше 11 м/с, зпдно з рекомендацiями бвропейського товариства з гшертензИ [8]. При збшьшенш жорсткостi артерiй енергiя, яка рашше витрачалася на те, аби виклика-ти коливання стiнки судин, зберпаеться i додаеть-ся до вектора швидкост току кровi, внаслщок чого пульсова хвиля у такому випадку буде просуватися швидше. Тобто, коли ШППХ вище вщ 11 м/с, це свщчить про збшьшення жорсткостi артерш i говорить про початок ушкодження судин як органу-мь шеш внаслщок впливу пiдвищеного АТ або атеро-склеротичного процесу.
Б) Що це дае лжарю?
У багатьох клжчних дослщженнях було доведено, що саме рiвень центрального АТ бшьше пов'язаний iз ураженням органiв-мiшеней. Крiм того, встановлено, що рiзнi групи антигшертензив-них засобiв здатнi по-рiзному впливати на рiвень АТ в аорть З одше'1 сторони, це пояснюе, чому для деяких препаратiв, яю забезпечують виражене та значне зниження рiвня брахiального АТ, у великих рандомiзованих випробуваннях не вдалося довести позитивний вплив терапИ на прогноз. З шшо'1 сторони — отримаш данi дозволили по-iншому поди-витися на патогенез АГ i мехашзм впливу окремих антигiпертензивних препарапв, краще зрозумiти механiзми дИ призначеного л^вання. Таким чином, визначення рiвнiв центральних систолiчного, дiастолiчного та пульсового АТ дозволило б кожному лжарю бшьш чггко ощнити рiвень кардювас-
кулярного ризику у пащента, а також призначити та скоригувати терапiю iндивiдуально для кожного пащента.
Крiм того, на сьогодш у бвропейських реко-мендацiях з артерiальноï гшертензИ iснуе едине, але чггке пряме показання до вимiрювання аортального АТ — iзольована систолiчна гiпертензiя у пацiентiв молодого вжу [8]. Серед таких пащенпв багато осiб високого зросту та спортсмешв. Пдви-щення рiвня АТ на плечi у них обумовлене явищем амплiфiкацiï пульсово! хвилi, а рiвень АТ в аортi при цьому перебувае в межах норми i, як правило, залишаеться единим показником, за яким можли-во пiдтвердити або виключити наявшсть артерiаль-но'1 гшертензИ.
Також АТ в аорт першим реагуе на призначення антигшертензивно'1 терапИ. Вимiрявши рiвень центрального АТ, у багатьох випадках можливо було б встановити, що згодом, за умови продовження такого л^вання, ми отримаемо бiльш стiйкий ефект вiд антигшертензивно'1 терапИ.
1ндекс аугментацИ дозволяе опосередковано ощнити стан артерш, а також титрувати антигшер-тензивнi препарати, яю мають здатнiсть знижувати ЧСС, оскшьки дае можливють оцiнити, при якш частой пульсу вщбуваеться пiдвищення центрального систолiчного тиску.
Бiльш того, особливо доведеним важливим фактором впливу на прогноз е показник ШППХ. Показано, що при зростанш жорсткостi артерiй збшьшуеться ризик основних серцево-судинних ускладнень. Причому саме на рiвнi судин почина-еться ураження органiв-мiшеней, тому завчасне призначення вщповщних антигiпертензивних засо-бiв, якi покращують пружно-еластичнi властивостi артерш, може допомогти у реальнiй клшчнш прак-тицi попередити розвиток тяжких ускладнень АГ i збшьшити ефектившсть контролю АТ.
В) Обмеження методу i можливостi ïx подолання на практищ
Дiагностична процедура визначення рiвня АТ в аорт на практищ займае багато часу, потребуе окремих, як правило, високоварпсних приладiв та вщповвдно'1 пiдготовки оператора. Подолати щ обмеження вдалося декiлька рокiв тому, коли було розроблено новий метод реестрацИ периферично-го пульсового сигналу за допомогою манжетки на плечь Датчики, що оцшюють осциляцп на плечовш артерп, здатнi зарееструвати контур пульсового сигналу. Перелаштувавши трансферну функ-щю з урахуванням локалiзацiï вхщного сигналу пульсово'1 хвилi, можна отримати контур пуль-сово'1 хвилi в аорп, за яким розраховуються рiвнi артерiального тиску, iндексу аугментацп, часу викиду, субендокардiального iндексу життездатнос-тi, судинного опору та багато шшого. За кордоном такi технологи набувають бурхливого розвитку, i на сьогодш було розроблено ряд електронних то-
HOMeTpiB для офюного вимiрювання АТ, робота яких заснована на використанш технологи реестраци пульсово! XBrai манжеткою, що забезпечи-ло просте вимiрювання рiвня АТ в аортi. Щ прила-ди працюють подiбно до звичайних електронних тонометрiв, простi у використанш, а вимiрювання центрального АТ шчим не вiдрiзняеться вiд рутинного вимiрювання офiсного брахiального АТ. Таю прилади зробили щею використання методик швидюсного та контурного аналiзу пульсово! хвилi доступною не лише для наукових розробок, але i в умовах реально! клшчно! практики, за-безпечивши лiкаря цшою низкою важливих та унiкальних показниюв. Саме тому дану iдею почали розвивати шженери багатьох кра!н свiту, але особливо обнадiйливим е те, що подiбний при-лад шляхом тривалих зусиль було сконструйовано групою дослiдникiв в Укра!ш.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лператури
1. Association for the Advancement of Medical Instrumentation. ANSI/AAMI ES60601-1:2005/(R)2012 and A1:2012, C1:2009/(R)2012 and A2:2010/(R)2012//2013. - the Association for the Advancement of Medical Instrumentation.
2. Barnett G.O. Relationship of aortic pressure and diameter in the dog / Barnett G.O., Mallos A.J., Shapiro A. // J. Appl. Physiol. - 1961. - 16. - Р. 545-548.
3. Chen C.H. Estimation of central aortic pressure waveform by mathematical transformation of radial tonometry pressure. Validation of generalized transfer function / Chen C.H., Nevo E., FeticsB, PakP.H., Yin F.C., Maughan W.L., KassD.A.// Circulation. - 1997. - 95. - Р. 1827-1836.
4. Dahlof B. Prevention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine addingperindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pres-
sure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial/ Dahlöf B., Sever P.S., Poulter N.R. [et al.], ASCOT Investigators // Lancet. - 2005. - N 366(9489). -Р. 895-906.
5. Fuchs M. Pulse wave velocity of the normal and diseased vessels / Fuchs M. // Arch. Kreislaufforsch. — 1952. — 18. — Р. 152-155.
6. Hashimoto J. Central hemodynamics and target organ damage in hypertension/Hashimoto J. // Tohoku J. Exp. Med. — 2014. - N233(1). - Р. 1-8.
7. Kozin E. Carotid blowout management #251 / Kozin E., Kapo J., Straton J., Rosielle D.A. // J. Palliat. Med. — 2012. — Vol. 15(3). - P. 360-1.
8. Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management ofarterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / Mancia G., Fagard R.., Narkiewicz K.., Redón J., Zanchetti A., Böhm M., Christiaens T., Cifkova R., De Backer G., Domi-niczak A., Galderisi M., Grobbee D.E., Jaarsma T., Kirchhof P., Kjeldsen S.E., Laurent S., Manolis A.J., Nilsson P.M., Ruilope L.M., Schmieder R.E., Sirnes P.A., Sleight P., Viigi-maa M., Waeber B., Zannad F. // Journal of Hypertension. — 2013. - Vol. 31. - Р. 1281-1357.
9. Murgo J.P. Aortic input impedance in normal man: relationship to pressure wave forms / Murgo J.P., Westerhof N., Giolma J.P., Altobelli S.A. // Circulation. - 1980. - N 62(1). -Р. 105-121.
10. Schroeder W.Z. A simple apparatus for amplification of arterial pulse pressure, and continuous electronoptic registration of pulse-wave velocity/ Schroeder W.Z. //Z. Gesamte Exp. Med. — 1951. - 117(2). - Р. 181-188.
11. Skinner S. A clinical guide. Pulse wave analysis / Skinner S. // SphygmoCor. AtCor LTD Australia, 2007.
12. Державна служба статистики Украг'ни: Демогра-фiчна та сощальна статистика / Охорона здоров'я. За-хворювашсть населення (за даними МШстерства охорони здоров'я). — http://www.ukrstat.gov.ua/.
Отримано 05.05.2017 ■
Торбас А.А., Кушнир С.Н., Сиренко Ю.Н.
Отделение симптоматических гипертензий, ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско», г. Киев, Украина
Инструментальные методики диагностики и оценки кардиоваскулярного риска у пациентов с артериальной гипертензией: обзор литературы (часть 1)
Резюме. Артериальная гипертензия (АГ) остается одним из самых распространенных неинфекционных заболеваний в Украине и во всем мире, что связано с высокими уровнями инвалидности и смертности. Рутинное измерение артериального давления (АД) в клинической практике позволяет быстро оценить состояние пациента с АГ, однако приводит к недооценке некоторых клинических параметров. Эти находки побудили ученых к изучению структуры артерий и поиску методов неинвазивного измерения центрального АД. Толчком к разработке технологических основ метода контурного анализа пульсовой
волны стали эксперименты со сфигмографией и сфигмо-манометрией, которые показали, что в норме колебания стенки артерии происходят почти одинаково с фазами изменений давления, поскольку стенка артерии ведет себя как абсолютно упругий материал. Эта находка была положена в основу трансферной функции, которая позволяет неинвазивно измерить центральное АД. Во многих клинических исследованиях было доказано, что именно уровень центрального АД больше связан с поражением органов-мишеней. Кроме того, установлено, что различные группы антигипертензивных средств способны
по-разному влиять на уровень АД в аорте. Неинвазивное измерение центрального АД позволяет нам индивидуализировать подбор терапии пациентам с АГ и провести более детальную диагностику у пациентов разного кардиоваску-лярного риска. Определение скорости распространения пульсовой волны используют для диагностики жесткости артерий, при увеличении которой доказанно возрастает риск основных сердечно-сосудистых осложнений. Диагностическая процедура определения уровня АД в аорте и жесткости артерий на практике занимает много времени,
требует отдельных, как правило, дорогих приборов и соответствующей подготовки оператора. В наше время разработан ряд электронных тонометров для офисного измерения АД, работа которых основана на использовании технологии регистрации пульсовой волны манжеткой, что обеспечило простое измерение АД в аорте и других параметров пульсовой волны. Один из таких приборов предложили отечественные производители. Ключевые слова: артериальная гипертензия; кардиовас-кулярный риск; обзор
O.O. Torbas, S.M. Kushnir, Yu.M. Sirenko
Department of Symptomatic Hypertension, SI "NSC "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology", Kyiv, Ukraine
Instrumental methods for diagnosis and assessment of cardiovascular risk in hypertensive patients: a literature review (part 1)
Abstract. Arterial hypertension (AH) remains one of the most common non-infectious diseases in Ukraine and all around the world that is associated with high levels of disability and mortality. In clinical practice routine blood pressure (BP) measurement allows assess condition of the hypertensive patient quickly, but causes underestimation of some clinical parameters. These findings forced the researchers to study the structure of arteries and to find methods for non-invasive measurement of central BP. The impulse for the development of technological principles for the method of contour pulse wave analysis were experiments with sphygmography and sphygmomanometry, which showed that normal fluctuations of the arterial wall is almost equal to the change of pressure phases because the artery wall behaves as a completely elastic material. This finding is the basis for the transfer function that allows non-invasive measuring central BP. Many clinical studies have shown that central BP level is better associated with target organ damage.
In addition, different groups of antihypertensive drugs were found to have different effects on the aortic BP. Non-invasive measurement of central BP allows match therapy individually for hypertensive patients and conduct thorough examination of the patients of any cardiovascular risk. Determining pulse wave velocity is used for the diagnosis of arterial stiffness because its increasing is a proven risk factor for major cardiovascular complications. Diagnostic procedure of BP measurement in the aorta and arterial stiffness assessment in real practice take a lot of time; require specific, usually very expensive equipment and appropriate staff training. Nowadays a number of electronic BP monitors for office BP measurement was developed. They are based on the technology of pulse wave registration with a cuff that provides a simple measurement of BP in the aorta and other parameters of the pulse wave. One of these devices was offered by the domestic producers.
Keywords: arterial hypertension; cardiovascular risk; review
