Інноваційний імператив сталого розвитку глобалізованого суспільства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.341.1:316.32

I. В. Тараненко,

кандидат економ!чних наук, докторант Донецького нац1онального ун1верситету

ШНОВАЦШНИЙ 1МПЕРАТИВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГЛОБАЛ1ЗОВАНОГО СУСП1ЛЬСТВА

Постановка проблеми. Починаючи i3 середини XX ст., науково-технiчний прогрес став об'ектом чис-ленних дослщжень — як каталiзатор технологiчних зру-шень та чинник економiчного зростання, а пiзнiше, за умови ст^мкого розгортання глобалiзацiйних процесiв та посилення нестабiльностi свгтово! економiки — як визначальний фактор економiчного розвитку.

Упровадження iнновацiй у виробництво та в со-цiально-економiчну сферу здiйснюe виршальний вплив на рiвень економiчного розвитку. Формуеться iннова-цiйна модель економiчного розвитку, в якш на перше мюце, за значениям, виходить людський потенщал та сума накопиченого знання.

Водночас потреба в пом'якшенш суперечностей глобалiзовано! економiки обумовлюе необхiдиiсть конструктивно! взаемодп суб'екпв свiтового господар-ства в межах iнтегративноi моделi конкурентно! пове-дiнки, зокрема, за допомогою запровадження стльних цiлей сталого розвитку.

Необоротний характер переходу суспшьства до iнновацiйно-глобалiзацiйноl стадп обумовлюе доцiльнiсть подальшо! розбудови поняття сталого розвитку в глобальному масштабi в коитекстi „сталого iнновацiйного розвитку", через додання до економiч-но!, сощально!, еколопчно! складових, четверто! — iнновацiйноl компонента Оновлена концепщя сталого iнновацiйного розвитку мае бути закладена в основу iнновацiйних конкурентних стратегiй суб'екпв свгто-вого господарства, а також оргашзащй всiх титв.

Аналiз останнiх дослiджень. Теоретичнi засади впливу науково-технiчного прогресу на показники економiчного зростання викладенi в роботах Ф. Агш-она, Дж. Гросмана, Е. Денюона, Дж. Мвда, П. Роме-ра, Р. Солоу, Е. Хелпмана, Й. Шумпетера.

Особливосп iнновацiйного розвитку в умовах глобалiзацil знаходяться в цеитрi дослiджень укра!нсь-ких та росiйських фахiвцiв М. Бажала, В. Гееця, Л. Гохберга, О. Диншна, Л. Смельяненко, В. Ошшен-ко, Н. 1ваново1, В. Кушлiна, О. Кузика, I. Макаренка, Ю. Макогона, Л. Федулово!, Ю. Яковця.

Моделювання процесiв сталого розвитку в контекст! глобалiзацii свпово! економiки здшснюе колектив 1нсти-туту прикладного системного аиалiзу НТУУ , ,КПГ' та НАН Украши тд керiвиицтвом академжа М. Згуровського за проектом „Глобальне моделювання процеав сталого розвитку в контекст безпеки населення земно! куш" [1].

Метою дослщження е обгрушування дощльносп включення до складових сталого розвитку шновацш-но! компонента за допомогою встановлення залежиостi

м!ж значеннями свпових iндексiв iииовацiйного розвитку, та iндексiв сталого розвитку для кра!н свгту.

Дослiдження грунтуеться на матерiалах аналгтич-них доповiдей Мiжнародиоi 6!зшс — школи INSEAD (Швейцарiя), консалтингово! агенци Во81оп Consulting Group (США), мiжнародноi дослвдницько! структури EFD — Global Consulting Network, Свропейсько! Комюп, та виконано !з застосуванням статистичного, аналiтичного, системного методiв.

Виклад основного матерiалу. Глобалiзацiя свгтово! економши як закономiрний i необоротний про-цес характеризуеться, з одного боку, конкуренщею, що наростае та мае тенденщю до загострення, з шшо-го боку — мiжнародною iитеграцiею та кооперацiею.

Водночас iиновацii, ефект яких багаторазово тдси-люеться штеграцшними процесами, креативними формами взаемодп та спiвпрацi на вах р1внях господарю-вання, перетворились на ушверсальний двигун сус-пшьного розвитку, руш1йну силу глобалiзацii, джерело яшсного перетворення сутаосп та змюту конкуренци. Набувае актуальностi дослiдження яшсно нових характеристик та властивостей конкуренци, як виникають при переходi суспiльства до глобалiзацiйно — шновацшно! (постiндустрiально!) стадо розвитку

Сформувалось розумшня шноващйно! конкуренцй, як ново! форми (нового типу) конкурентних ввдносин, що набувае всеосяжного характеру в умовах глобалiзацii свгтового господарства. Проввдними характеристиками iнновацiйноi конкуренци е:

— iнновацiйна детермiнованiсть складових конкурентного процесу;

— набуття конкуренцiею глобального характеру;

— „шститущйно оформлений" характер конкурентно! взаемодо;

— змагання як неконфл^на форма конкурентних вщносин;

— iнтегративна модель конкурентно! поведiнки;

— наявнiсть у суб'екпв конкурентних ввдносин спшьних цiлей.

Саме наявшсть спшьних цiлей економiчних суб'екпв визначае можливост запровадження im^-ративно! моделi конкурентно! поведiнки в умовах шно-вацiйного розвитку економiчноi системи.

Визнання критичного загострення глобальних проблем людства в останнш чверт ХХ ст., поряд !з обгрунтуванням ново! рол! людського ^нтелектуаль-ного) капталу та iнновацiйних факторiв економiчного зростання в теорiях ендогенного НТП обумовило:

— перехвд ввд концепци стшкого зростання до

бтьш широко! та збалансовано! концепци сталого роз-витку на глобальному р1вн1;

— встановленням спшьних щдей сталого розвит-ку не тальки стосовно нащонадьних економш, але й на р1вн1 окремих репошв i навгть компанш.

У кожного учасника конкурентних вiдносин вщбу-ваеться формування „дерева щдей", яке складаетъся з iндивiдуальних цiлей учасниив (певний рiвенъ доходу, розширене ввдтворення, стайке положення в конкурентному середовища досягнення встановлених макроеко-номчних показниюв, структурна перебудова економь ки тощо) та стдьних щдей забезпечення сталого роз-витку на шновацшнш основi у довгостроковому перiодi, яш маютъ бути досягнут за допомогою реалiзацil стра-тегiчних завданъ сощально-екожмчного спрямування.

Концепцiя сталого розвитку (англ. sustainable development), вперше сформулъована в 1983 р. в до-поввд „Наше спiлъне майбутне" незалежно! Свгтово! Комюп з навколишнъого середовища та розвитку ООН, що закликала сприяти розв'язанню глобально! еколо-гiчно! проблемы людства в умовах технологiчного про-гресу, та лягла в основу ршень 2-о! Всесвiтнъо! конфе-ренци ООН з навколишнъого середовища та розвитку (Рю-де-Жанейро, 1992). Запроваджене в науковий обiг поняття сталого розвитку проголошуе „необхiднiстъ за-доволення життевих потреб тепершнього поколшня людства без порушення можливостей майбутнiх поколшь за-доволъняти власнi потреби" [2]. Концепця сталого розвитку поеднуе три базовi складовi: економiчну, сощаль-ну та екологiчну, та обумовлюе гармонiзацiю взаемовщ-носин суспiлъства з природним середовищем.

У документах ООН проголошено встановлення щдей сталого розвитку для сустльства в цiлому, окремих кра!н та регiонiв. Згодом завдання сталого розвитку було включене в мiсi! провiдних компанш свiту [2, 3]. 1з 2001 р. сталий розвиток визнано фундаментальною та всеохоплюючою метою Свропейського Союзу [4]. У 2006 р. було прийнято оновлену Стратепю сталого розвитку €С, в якш гадкреслюеться, що саме шно-ващйна компонента, накопичення знань та розвиток тех-нологiй може зменшити „ризики та загрози стiйкостi соцiалъних зв'язшв, навколишнього середовища та економiк в глобальному масштаб^' [5] та забезпечити свiтовий баланс мiж рiшенням соцiалъно-економiчних проблем та збереженням навколишнього середовища.

Загострення глобальних проблем протягом ос-таннiх десятилiтъ обумовило необхiднiстъ адаптаци Кон-цепцi! сталого розвитку, прийнято! ООН у 1992 р., до сучасних глобалiзацiйних виклиюв. Таке завдання було втшене в проектi, виконаному колективом вчених 1нституту прикладного системного аналiзу НТУУ „КП1" та НАН Укра!ни тд керiвництвом академiка М. Згуровського [1]. Запропоновано систему факторiв (iндексiв i iндикаторiв) та розроблено методику вимь ру процесiв сталого розвитку (М1СР).

Розрахунок iндексу сталого розвитку 1с.р, здшснюеться через суму щдекав для трьох вимiрiв: еко-

homwhoto (IeK.e), eKogoriHHoro (Ie.e) Ta coLjagbHoro (Ic.e) 3 BignoBigHHMH BaroBHMH Koe^flLueHiaMH. Y CBoro nepry, KO^eH 3 iHgeKciB IeK.e, Ie.e Ta Ic.e o6HHcgroeTbca 3 BHKopu-craHHHM npHHHaiHxy MmHapogriM пpaктнцi iHgeKciB Ta iHgu-KaTopiB. IHgeKC eKoHoMnHoro BHMipy (IeK.e) MiciHTb gBa rgo6agbHi iHgeKCu: iHgeKC KoHKypemocnpoMo^HocTi (Ik), ^o 4>opMyeTbca 3 Tpbox iHgHKaiopiB: iHgHKaiopa TexHogo-rinHoro po3BHTKy KpaiHu, iHgHKaiopa rpoMagaHCbKux iHCTH-TyTiB, iHgHKaiopa MaKpoeKoHoMMHoro cepegoBH^a Ta iHgeK-Cy eKoHoMinHoi CBo6ogu (Ie.c), ^o 4>opMyeTbca 3 TaKHx ge-caiH iHgHKaTopiB: ToproBoi nogiTHKH KpaiHu, (JiicKagbHoro Ha-Bama^eHHH 3 6oKy ypagy, ypagoBoi imepBeHLji b eKoHoMi-Ky, MoHCTapHoi nogiTHKH, noToKiB KaniiagiB Ta iHo3eMHux ime-cthloh, 6aHKiBCbKoi' Ta ^iHaHcoBoi giagbHocii, nogiTHKH (Jiop-MyBaHHH LiH Ta ormam npaLi, npaB Ha npHBaiHy BgacHicTb, nogiTHKH perygroBaHHa, He^opMagbHoi aKTHBHocii puHKy.

3BepTaeMo yBary Ha Te, ^o b goKyMemax GC 3a-3HaneHo Heo6xigHicTb ypaxyBaHHa ^aKTopy rgo6agi3aLii b KoHLenLii ciagoro po3BHiKy, ^o oipuMago BTigeHHa y BKgroneHHi noKa3HHKa „rgo6agbHe napiHepcTBo" b Ha6ip noKa3HHKiB ciagoro po3BHTKy, npuHHaTHH GBponeHcb-Koro KoMiciero 9 groioro 2005 p. [6].

Bogreraac HaaBHa KoHLenLa ciagoro po3BHTKy He BpaxoBye iHHoBaLHHy KoMnoHemy, aKa Ha cynacHoMy eTani BH3Hanae BeKTop eBogroLji rgo6agi3oBaHoro cycnigbciBa.

BH3HaneHHa iHHoBaLiHHHx ^aKiopiB ciagoro po3-BHTKy Ta o6rpyHTyBaHHa KoHLenLii „ciagoro iHHoBaLm-Horo po3BHTKy" Mae cipaTeriHHe 3HaneHHa gga ^opM^-BaHHa iHHoBaLiHHoi Mogegi eKoHoMiK KpaiH CBiTy.

flocnig^eHHa ^aKTopiB iHHoBaLiHHoro po3BHTKy 3giScHHMo 3a gonoMororo CKgagoBHx iHgeKciB iHHoBaLiHHoro po3BHTKy Ta iHHoBaLiHHoro noTeHLiagy KpaiH, 3anpoBag®eHHx Mi^HapogHHMH aHagiTH^HHMH LeHTpa-mh nepeBa^Ho b nepmiH geKagi noTonHoro CTogiTTa.

HaH6igbm BigoMHx Ta mupoKo npHHHaTHx y CBiToBiH Teopii Ta npaKTHLj BHMiproBaHHa Ta nopiBHagbHoro aHagi3y iHHoBaLiHHoro po3BHTKy KpaiH iHgeKciB Hage^ait:

— rgo6agbHHH iHgeKC iHHoBaLiH (Global Innovation Index, GII), aKHH po3paxoBye aHa^iTHHHHH LeHTp Ho-3aHHCbKoi mKogu 6i3Hecy INSEAD, fflBeHLapia [7];

— MmHapogHHH iHgeKC iHHoBaLiH BCG (International Innovation Index BCG, IntII BCG), hkhh po3paxoByroTb eKcnepTH BocToHCbKoi KoHcagTHHroBoi rpynu, CmA [8];

— IHgeKC iHHoBaLiHHoi cnpoMo^Hocii (Innovation Capacity Index, ICI) MmHapogHoi gocgigHHLbKoi CTpyK-iypH EFD — Global Consulting Network [9];

— iHHoBaLiHHHH iHgeKC GBponeHcbKoro iHHoBaLiHHoro Ta6go (European Innovation Scoreboard Summary Innovation Index, SII) [10].

Ha3BaHi iHgeKCH pi3HaTbca cbo'mh CKgagoBHMH, a^ropHTMoM iHTerpaLii Ta mKagoro 3HaneHt noKa3HHKiB.

E^o6a^bHHH iHgeKC iHHOBa^H INSEAD po3paxo-ByeTbca 3 2007 p. eKcnepiaMH Bi3Hec — mKogu INSEAD Ha 6a3i 132 KpaiH. ABiop KoHLenLii GII npo^ecop CyMipa .flyna Harogomye Ha KgronoBiH pogi iHHoBaLiHHoro noieHLiagy Ta iHHoBaLiHHoi nogiiHKH KpaiH, b KoHieKCii 3a6e3neneHHH ixHboi

конкурентоспроможносп в глобальному середовищ^ як провадно! рушшжл сили сучасних змш, двигуна розвитку та добробуту [7]. Методика розрахунку шдексу обумовлюе виокремлення двох груп показниюв:

— 1ндекс умов (фактор1в) тновацШного розвитку (Innovation Input Index), що складаеться з п'я-ти суб1ндекс1в: 1нститути; Людський потенщал; 1КТ та загальна шфраструктура; Розвинутють ринив; Розвинутють б1знесу;

— 1ндекс результатов тновацШного розвитку (Innovation Output Index), який мютить суб1ндекси: Результати наукових досл1джень; Творч1 досягнення та добробут.

Назван суб1ндекси включають в себе 19 узагаль-нюючих показнишв та бшьш щж 60 1ндикатор1в, як висвгтлюють р1зн1 аспекти 1нновац1йного розвитку та отриман з чисельних джерел, у тому числ1, з баз да-них Свгтового банку, Свгтового Економ1чного Форуму, М1жнародно! Стлки Телекомущкащй тощо.

Методика розрахунку названого 1ндексу поспйно вдосконалюеться. Так, суб1ндекс Творч1 досягнення та добробут (Creative Outputs & Well — Being), тд час розрахунку якого беруться до уваги показники якостi життя, зокрема ВВП на душу населення, та коефщент Джинi, було запроваджено в 2010 р.

Очолюють рейтинг GII INSEAD розвинут краши ( за виключенням Гонконгу, що е спещальним адмiнiстративним районом КНР), при тому, що частка ВВП кожно! у свiтовому ВВП не перевищуе 0,3%: 1слан-дiя (4,86), Швещя (4,85), Гонконг (4,83), Швейцарiя (4,82), Дашя (4,72), Фiнляндiя (4,66). У той час як „ве-лию" краши: США, Канада, Японiя, Велика Британя посiдають в рейтингу вщповщно з 11 по 14 позици.

Мiжнародний iндекс iнновацiй BCG для 110 краш розрахований у США за методикою Бостонсько! консалтингово! групи, за участю Нацiональноï Асоцiацiï виробнишв (National Association of Manufacturers) та 1нституту промисловост (The Manufacturing Institute). Результати представлен в 2009 р. у доповвд „1ннова-цiйний iмператив у промисловостг Як США зможуть вiдновити конкурентнi переваги" [8]. 1ндекс мiстить шiсть субiндексiв, подiлених на двi групи:

1. Умови тновацШного розвитку: Бюджетно-по-даткова полiтика; Iншi полiтики (полiтика освiти, тор-пвельна полiтика, iнфраструктурна полiтика тощо); 1нновацшне середовище (освiта, квалiфiкацiя робочоï сили, яшсть iнфраструктури, бiзнесове середовище). Назваш умови здшснюють вплив на шновацшний роз-виток шляхом пiдтримки або стримування зусиль ком-панiй та галузей економiки.

2. Результати тновацшного розвитку: Результати R&D (швестицл в R&D, iнтелектуальна власнiсть (патенти), публшацл, трансфер знань, комерцiалiзацiя шновацш); ефективнiсть бiзнесу (високотехнологiчний експорт, продуктившсть працi, ринкова капiталiзацiя компанiй); вплив iнновацiй на суспiльство (зайнятють, iнвестицiï, мобiльнiсть бiзнесу, економiчне зростання).

За даними на 2009 р. рейтинг кра!н свгту за зна-ченням iндексу iнновацiйного розвитку BCG очолюють Онгапур, Швейцарiя, США та Япошя. Укра!на посiдае 64 мюце серед 110 кра!н, випереджуючи Сги-пет, Молдову, Грузто, однак суттево поступаючись Рос!!, Чехи, Польщ! та Туреччин [8].

1ндекс шновацшноТ спроможносп, первiсна концепцiя якого була розроблена Майклом Портером та запроваджена в Звт про Глобальну конкурентосп-роможнють Всесвiтнього Економ!чного Форуму в 2002 р., наразi розраховуе мiжнародна дослвдницька структура EFD — Global Consulting Network очолю-вана професором Аугусто Лопесом Кларосом, на базi 131 кра!ни. Рейтинг кра!н опублiкований в аналгтич-них звiтах The Innovation for Development Report [9]. У структур! 1ндексу !нноващйно! спроможност виок-ремлено п'ять базових фактор!в:

1. Ыститущйне середовище: ефективнють уряду; яшсть державного управл!ння; структурна полгтика; макроеконом!чна стабшьшсть.

2. Людський каттал, професшна щдготовка та сощальна шклюзивнють.

3. Регуляторна полгтика, умови та правов! засади ведення б!знесу.

4. Дослвдження та розробки (R&D): 1нновац!йна шфраструктура в т. ч. видатки на R&D та шформацшно-комунiкацiйиi технологи, зайняп в сфер! R&D, кльксть наукових публжацй; Патенти та торговельт марки: кльксть отриманих патентв, кльюсть зареестрованих торговель-них марок, доходи та виплати по роялп та лщенз!ям.

5. Сприйнятливють та використання шформащй-но-комущкащйних технологш.

Назван! базов! фактори !нноващйно! спромож-ност мютять суб!ндекси та вщпов!дш показники.

1нновац1йний шдекс Свропейського шновацш-ного табло е проектом Свропейсько! Комюй PRO INNO EUROPE, який здшснюе анал!з та бенчмаркинг результат реатзавд нацюнальних та регiональиих шноващйних полтик 27 кра!н Свропейського Союзу, США, Япони та кра!н БР1К [10]. 1ндекс мстить три групи щдикатор!в:

1. Ресурсш можливостг: людсьы ресурси; фшансов! та шфраструктурщ можливост (державн витрати на R&D, венчурний каттал, приватн креди-ти, доступ ф!рм до широкополосного !нтернету).

2. 1нновацшна активность ф1рм: ¡нвестицй (витрати на R&D, витрати на IT, витрати на !нновацп без урахування R&D); мшф1рмов1 зв'язки та щдприемниц-тво (внутршщ !нновацп малих та середнх щдприемств — SME, шноващйщ SME, що взаемодтоть з !ншими шдприемствами, сп!льн! державно-приватн! !нновац!йн! та науков! проекти); !нновац!йна результативн!сть (кгльк1сть патентов; кгльк1сть нац!ональних торговель-них марок, баланс торпвл1 технолог!ями.

3. Результати: ¡нноватори (SME, як1 запровад-жують продуктов! або процесн!, маркетингов! або оргашзащйш !нновац!!, ресурсний ефект шноващйно! д1яльносп — частка !нновац!йних ф!рм, де !нновац!!

Таблиця 1

Краши, що моадають мерим 15 мозицш у св1тових рейтингах 1нновац1йного розвитку

Глобальний iидекс iииовацiй Ш8ЕАБ 2009-2010 Значення шдексу Млжнародний iндекс шновацш БСв, 2009 Значення iидексу 1ндекс шновацшно! спроможносл ЕББ -вСМ 2009-2010 Значення iидексу

Iслаидiя 4,86 Сiигапур 2,45 Швещя 82,20

Швецiя 4,85 Пiвдеииа Корея 2,26 Фшляндгя 77,80

Гонконг 4,83 Швейцарiя 2,23 США 77,50

Швейцарiя 4,82 Iсландiя 2,17 Швейцарiя 77,00

Даиiя 4,72 1рланд1я 1,88 Нщерланди 76,60

Фiиляидiя 4,66 Гонконг 1,88 Сiигапур 76,50

Сiигапур 4,65 Фiиляидiя 1,87 Канада 74,80

Нiдерлаиди 4,62 США 1,80 ОК * 74,60

Нова Зеландiя 4,60 Япошя 1,79 Норвейя 73,50

Норвегiя 4,59 Швещя 1,64 Нова Зелаидiя 73,40

США 4,57 Даиiя 1,60 Люксембург 73,30

Канада 4,55 Нвдерланди 1,55 Даиiя 73,30

Япошя 4,50 Люксембург 1,54 Тайвань н/д*

Велика Британия 4,42 Канада 1,42 Iсландiя 72,60

Люксембург 4,38 Велика Бриташя 1,42 Япония 72,10

* данi вiдсутнi Складено за даними [6, 7, 8]

призвели до значного скорочення витрат на заробггну плату, споживання матер1ал1в та енерги); економ1чний ефект: зайнятють на середньо- та високотехнолопч-них тдприемствах, зайнятють на науково мютких тдприемствах, експорт на середньо- та високотехно-лопчних тдприемствах, експорт на науково мютких тдприемствах, продаж1 товар1в, нових для ринку, продаж! товар1в, нових для тдприемства.

У табл. 1 наведено перелш кра!н, як посвдають 15 перших мюць у свгтових рейтингах 1нновац1йного розвитку.

Склад груп кра!н, як очолюють рейтинги 1нно-ващйного розвитку за р1зними 1ндексами, е близьким — 12 кра!н з 15 присутн в уах чотирьох групах. Та-кий результат дозволяе розглядати узагальненим чином р1вень шнова^йного розвитку кра!н свпу за будь-яким 1ндексом 1з зазначених вище.

Перспективним тдходом до методолопчного обгрунтування концепци сталого 1нноващйного розвитку е виявлення зв'язку показнишв 1нновац1йного розвитку та 1ндекс1в сталого розвитку кра!н свпу.

За результатами розрахуншв 1ндексу сталого розвитку за методикою 1нституту прикладного системного анал1зу НТУУ „КШ" та НАН Укра!ни 95 краш по-дтено на п'ять груп, в залежноси в1д величини шдексу [1]. У табл. 2 наведений рейтинг краш свпу, з розпод-шом на ввдповщт групи, за показниками 1ндексу сталого розвиткку та м1жнародного шдексу 1нновацш БСО.

Кра!ни, яким властив1 „дуже високТ' показники сталого розвитку — Ф1нлянд1я, Швейцария, США, Япошя, також демонструють високе значения м1жна-

родного 1ндексу 1нновац1й БСО. У свою чергу, кра!ни 1з „середшми" показниками сталого розвитку: Болгария, Рос!я, Туреччина та Укра!на, займають мюце в середин! рейтингу за шдексом шновацш

Автором сформульовано гшотезу про наявнють прямо! залежност! та щшьного зв'язку м1ж показниками шноващйного розвитку та сталого розвиткку кра!н в умовах глобал1зац1!.

Ппотезу тдтверджено даними, отриманими за результатами проведеного досл1дження (рис. 1).

За результатами розрахунку кореляцшно! залежност! м1ж ¿ндексами сталого розвитку та М1жнарод-ного ¿ндексу ¿нновац!йного розвитку ВСО було одержано коефщент кореляцл Я = + 0,873, що означае наявнють сильного зв'язку м1ж показниками 1ннова-цшного розвитку та сталого розвитку

Р1вняння регресп м1ж показниками 1нновац1йно-го розвитку та сталого розвиткку (рис. 1) мае вигляд: У = 0,088Х + 0,697, де У — м1жнародний шдекс 1нновац1й БСО; Х — 1ндекс сталого розвитку. Зпдно з цим р1внянням, Я2 складае 0,762 i це означае, що 76,2% змш змшно! У визначаеться лшшною за-лежн1стю ввд змшно! Х. Таким чином, чим вищий р!вень шновацшного розвитку, тим бшьшим е показник сталого розвитку кра!ни. Розрахований лiиiйиий шефодент кореляци (Я= + 0,873) свiдчить про наявнiсть прямого й тюного зв'язкку мiж дослiджуваними параметрами.

Дiаграма (рис. 1) показуе менший стутнь роз-сiювания кореляцiйно! залежносп мiж показниками iнновацiйного розвитку та сталого розвитку для кра!н

Таблиця 2

Рейтинг краш свггу за показниками м1жнародного шдексу шновацш БСО та шдексу сталого розвитку

Краша 1ндекс сталого розвитку Рейтинг М1жнародний ¡ндекс шновацш все Рейтинг

Група 1. Дуже виссш показники

Ф1нлянд1я 0,865 1 1,87 7

Швейцар1я 0,864 3 2,23 3

Датя 0,864 4 1,6 11

Швещя 0,863 5 1,64 10

Велика Бриташя 0,855 6 1,42 15

Сполучеш Штати 0,845 8 1,8 8

Канада 0,843 9 1,42 14

Япошя 0,828 13 1,79 9

1рланда 0,827 14 1,88 5

1сланд1я 0,822 16 2,17 4

Група 2. Висоы показники

1спашя 0,797 20 0,93 24

Чех1я 0,795 21 0,41 32

Ьрашь 0,776 25 1,36 16

Малайз1я 0,764 27 1,12 21

Група 3. Середн показники

Болгар1я 0,696 41 -0,13 53

Роая 0,693 43 -0,09 49

Мексика 0,692 44 -0,16 57

Та!ланд 0,69 45 0,12 44

Туреччина 0,683 48 -0,21 58

Украша 0,668 51 -0,45 64

Група 4. Низью показники

Казахстан 0,644 67 -0,23 60

Грузи 0,644 68 -0,77 77

Нам1б1я 0,605 76 -1,07 101

Група 5. Дуже низьы показники

Сгипет 0,596 78 -0,47 65

Мадагаскар 0,528 91 -1,16 103

З1мбабве 0,508 95 -1,63 110

Складено автором за [1, 7]

[\ I ¡жн;||н)дн11п ¡ццекс ¡нноващп ВСС

Рис. 1. Ддаграма розсшвання кореляцшноТ залежностi м1ж показниками 1нновац1йного розвитку та сталого розвитку

з бшьш високими показниками сталого розвитку та шновацшного потенцiалу.

Результати дослiдження свiдчать про значний вплив iнновацiйного розвитку кра1н свiту на забезпе-чення вадповадносп вимогам сталого розвитку.

Висновки. Проведене до^дження дозволило виявити сильний корелящйний зв'язок мiж показниками iнновацiйного розвитку та значеннями iндексу сталого розвиткку для кра!н свiту.

Отриманий результат свГдчить про необхiднiсть бшьш глибокого вивчення окремих факторiв шновацшного розвитку в контекст завдань сталого розвитку, та про доцшьнють включения шновацшних показникiв до розрахунку iндексу сталого розвитку. Глибоке обгрунтування концепцп сталого шновацшного розвитку з подальшим визнанням остан-нього як визначального iмперативу динамiки глоба-лiзованого суспiльства е нагальним завданням су-часно! св^ово! науки.

Лiтература

1. Згуровский М. З. Устойчивое развитие и глобальное моделирование: Качество жизни и безопасности населения земного шара / М. З. Згуровский, А. Гвишиани. — К. : Издательский дом „Политехника", 2008. — 351 с. 2. Евтеева С. А. Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию (МКОСР): „Наше общее будущее" : пер. с англ. / под ред. С. А. Евтеева, Р. А. Перелета. — М. : Прогресс, 1989. 3. Vision 2050: The new agenda for business 1997-2011 [Електронний ресурс] / World Business Council for Sustainable Development (WBCSD).

— 2010. — Режим доступу : http://www.wbcsd.org/ plugins/DocSearch/ details.asp?type=DocDet&ObjectId=MzczOTc 4. The European Sustainable Development Strategy 2001. A sustainable Europe for a better World [ Електронний ресурс] / Europa—Sustainable Development — SDS 2005

— 2010/ — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ sustainable/sds2001/index_en.htm 5. The renewed European Sustainable Development Strategy 2006. A Platform for Action [Електронний ресурс] / Europa — Sustainable Development — SDS 2005 — 2010/ — Режим доступу : http://ec.europa.eu/sustainable/sds2006/ index_en.htm 6. Какие программные задачи следует учитывать и как их описывать: показатели, обеспечивающие увязкку Лиссабонской стратегии устойчивого развития и целей развития, сформулированные в Декларации Тысячелетия. Специальный доклад, представленный Статистическим управлением Эстонии. [Електронний ресурс] / Статистическая комиссия и Европейская экономическая комиссия. Экономический и социальный совет ООН. Конференция европейских статистиков. 53 пленарная сессия: Женева 13 — 15 июня 2005 г. — Режим доступу : http:// www.unece.org/stats/documents/ces/ac.71/2005/ 20.s.r.pdf 7. Global Innovation Index 2009 — 10 [ Електронний ресурс] / INSEAD — 2010. — Режим доступу : http://www.globalinnovationindex.org/gii/main/reports/

index.cfm 8. The Innovation Imperative in Manufacturing. How the United States Can Restore Its Edge [ Електронний ресурс] / Report BCG, 2009. — 32 p. — Режим доступу : http://www.bcg.com/documents/file15445.pdf.

9. Innovation for Development Report 2010 [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.innovationfordevelopmentreport.org/ici.html

10. European Innovation Scoreboard (EIS) 2009. European Comission. / PRO INNO Europe Paper. — 2009. — № 15.

Тараненко I. В. 1нновацшний iMnepaTrn сталого розвитку глобaлiзовaного сусшльства

Глобалiзацiя вимагае запровадження штегративно1 моделi конкурентно! поведанки суб'екпв свггового гос-подарства, на основi стльних щлей сталого розвитку Встановлена пряма залежнють та сильна корелящя мiж iндексами iнновацiйного розвитку та iндексами сталого розвитку для кра!н свггу дозволяе обгрунтувати концепщю сталого iнновацiйного розвиткку, як основу iнновацiйних конкурентних стратегш суб'екпв свггового господарства, а також оргашзацш вах титв.

Ключовi слова: глобалiзацiя, сталий розвиток, шновацшний розвиток, шдекс, кореляцшна залежнють, регреая.

Тараненко И. В. Инновационный императив устойчивого развития глобализованного общества

Глобализация требует внедрения интегративной модели конкурентного поведения субъектов мирового хозяйства, на основе общих целей устойчивого развития. Установленная прямая зависимость и сильная корреляция между индексами инновационного развития и индексами устойчивого развития стран, позволяет обосновать концепцию устойчивого инновационного развития как основу инновационных конкурентных стратегий субъектов мирового хозяйства, а также организаций всех типов.

Ключевые слова: глобализация, устойчивое развитие, инновационное развитие, индекс, корреляционная зависимость, регрессия.

Taranenko I. V. Innovation imperative of sustainable development of globalized society

The globalization demands the implementation of integrative model of competitive behavior of actors of the world economy at the basis of common aims of sustainable development. Defined direct dependence and strong correlation between the International Index of Innovation BCG, and the Index of sustainable development for different countries gives a possibility to ground the conception of sustainable innovative development as a basis of innovative competitive strategies of the actors of world economy as well as all the types of organizations.

Keys words: globalization, sustainable development, innovative development, index, correlation, regression.

Стаття надшшла до редакци 21.03.2011

Прийнято до друку 26.08.2011