CC BY
38
3. Галiцейська Ю.М. Капiталiзацiя банк'вськоТ системи УкраТни: проблеми та перспективи./ Галцейська Ю.М. //Вюник ТНЕУ. - 2009. - №4. - С..76-82.
4. Диба Л.М. Нацональний банк Украни як регулятор макроеконом'чних процесВ в умовах глобал'заци свтовоТ економки. /Диба Л.М. // Економiчний вюник ПХДПУ iменi Г.Сковороди. - 2014. Вип. 22/3. - С. 131-135.
5. Кучеренко С.Ю. Основные тенденции развития банковской системы Украины / С.Ю. Кучеренко // Современные научные исследования и инновации. - 2014. - №3 [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://web.snauka.ru/issues/2014/03/31643.
6. Офцйний сайт Национального банку Украни [Електронний ресурс]/Режим доступу:http:www.bank.gov.ua
References
1. Adamyk B.P. Natsionalnyi bank i hroshovo-kredytna polityka [The National bank and monetary policy]: monography. Kyiv: KNEU. 2008. 276 p.
2. Baranovskyi O. Antykryzovi zahody uriadiv I tsentralnykh bankiv zarubizhnykh krain [Anti-crisis measures governments and central banks of foreign countries]. Visnyk Natsionalnoho Banku Ukrainy [Bulletin of National Bank of Ukraine]. No. 5. (2010). 6-11.
3. Halitseiska Y.M. Kapitalizatsiia bankivskoi systemy Ukrainy: problemy ta perspektyvy [The capitalization of the Ukrainian banking system: problems and prospects]. Visnyk TNEU [Bulletin of TNEU]. No. 4. (2009). 76-82.
4. Dyba L.M. Ways to improve the efficiency of the banking system Ukraine in terms of European integration processes. // University Economic Bulletin PHDPU G. Skovoroda. No. 24/1 (2015). 118-123
5. Kucherenko S.Yu. Osnovnye tendentsii razvitiya bankovskoy sistemy Ukrainy [The main tendencies of development of the banking system of Ukraine]. // Sovremennye nauchnye issledovaniya i innovatsii. - 2014. -No3: http://web.snauka.ru/issues/2014/03/31643.
6. Ofitsiinyi sait Natsionalnokho banku Ukrainy [The official site of the National Bank of Ukraine]. http://www.bank.gov.ua
ДАН1 ПРО АВТОРА
Диба Лариса Микола'1'вна, старший викладач кафедри пол^ичноТ економи ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iM. Григорiя Сковороди»
вул. Покровська 44, кв.18, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна. e-mail: chita dog@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дыба Лариса Николаевна, старший преподаватель кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ им. Григория Сковороды»
ул. Покровская 44, кв.18, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина e-mail: chita dog@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Dyba Larysa Mykolaivna - senior teacher of the Department of Political Economy SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University»
Pokrovska St 44|18 street Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08400, Ukraine e-mail: chita dog@mail.ru
УДК 330.34:338.2
МАКРОЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З ТА ОЦ1НКА РЕЗУЛЬТАТА 1ННОВАЦ1ЙНО1 ДИНАМ1КИ (ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ)
Завгородня О.О.
Метою статт/ е виявлення, розкриття змюту та систематизаця мiкро- та макроеконом'чних результат'¡в економ'чних /нновац/'й. Досягнення мети передбачае застосування метод'т причинно-насл'дкового, функцонального, системного, компаративютичного та кореляцйного анал'зу у межах синергетичного пдходу й еволюцшно)' парадигми.
Розглянуто актуальн пдходи до дослдження соцально-економ'чних наслдкв ¡нновацшно)' макродинамки. В'дзначено, що нновацйна макродинамка, як / будь-який в'дкритий складний процес, породжуе та емерджентно синтезуе чисельн/ зовнiшнi ефекти (екстернали). Проведено аналiз спектру можливих метаморфоз системи - реципента ¡'нновац'й, пов'язаних '¡з р1'зними сенсами якюноУ м'нливост'! економ'чних акторiв. Розкрито зм/'ст конструктивно!', адаптивно1, компенсацшно!', протекцонютськоУ, диференцйно!' та когерентно1 функцш ¡'нновац'й, а також обумовлених ними рiзнорiвневих ефектiв (продуктивного, варт'юно-редукцшного, комун'кацшного, атрактивного, метаболчного та ¡н.).
234
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Завгородня О.О., 2016
OmpuMaHi результати в'дкривають перспективи удосконалення методик прогнозування та комплексноï оцнки насл'!дк'!в iнновацiйного капталотворення.
Ключовi слова: мновацн, iнновацiйна динамка, функци мновацн, синергетичнi ефекти, нацональна економ'ка, макроекономiчнi екстернал'УУ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ И ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ ИННОВАЦИОННОЙ ДИНАМИКИ
(ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ)
Завгородняя Е.А.
Цель статьи - выявление, раскрытие и систематизация микро- и макроэкономических последствий экономических инноваций. Достижение цели предполагает применение методов причинно-следственной, функционального, системного, компаративистического и корреляционного анализа в рамках синергетического подхода и эволюционной парадигмы.
Обосновано, что инновационная динамика, как и любой открытый сложный процесс, порождает и синтезирует многочисленные внешние эффекты (экстерналии). Проведен анализ спектра возможных метаморфоз системы-реципиента инноваций, связанных с различными смыслами инновационной изменчивости экономических субъектов. Раскрыто содержание конструктивной, адаптивной, компенсационной, протекционистской, дифференцирующей и когерентной функций инноваций, а также обусловленных ими внешних эффектов (продуктивного, стоимостно-редукционного, коммуникационного, аттрактивного, метаболического и др.). Полученные результаты открывают перспективы дальнейшего совершенствования методик оценки последствий инновационных процессов.
Ключевые слова: инновации, инновационная динамика, функции инноваций, синергетические эффекты, макроэкономические экстерналии
MACROECONOMIC ANALYSIS AND AN EVALUATION INNOVATIVE DYNAMICS (THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS)
Zavhorodnia O.O.
The article's goal is the identification, discovering the content and systematization of micro- and macroeconomic externalities of economic innovation. Methodological background includes the methods of causal, functional, system, correlation and comparative analysis within a synergistic approach and the evolutionary paradigm.
Actual approach to the study of the social and economic consequences of the innovative dynamics are under consideration. It is proved that the innovative dynamics, like any open complex process, generates and synthesizes numerous varied external effects (externalities). There is carried out the analysis of the spectrum of possible metamorphosis of system-recipient associated with the various meanings of innovative changes of economic actors. Such functions of innovation as adaptation, protection, differentiation, compensation and coherence are revealed. The content of related external effects (productive, cost-reducing, communications, attractive, metabolic etc) is explained.
The presented results offer the prospect of developing and improving methods of forecasting and integrated assessment of the consequences of innovation processes. At the same time detected empirical correctness are confirming the of innovation imperative vector for regulatory activities of the government.
Key words: innovation, innovation dynamics, function innovation, synergies, macroeconomic externalities
Актуальшсть теми та постановка проблеми. Успшна штегра^я Укра'ни в глобальний та глокальний европейський економiчний проспр вимагае довготривалих консолщованих зусиль укра'нського сусптьства у пошуку адекватних вщповщей на виклики сьогодення та подоланн регресивних тенденцш у вах сферах сусптьного життя. Потужнють та хрошчний характер останшх унаочнюе той факт, що за даними мiжнародних рейтингових квалiметричних дослщжень (2013-2015 рр.) Укра'на, що займае 44 мюце в свт та територiею, 31 мюце - за населенням та за найскромшшими оцшками входить до ТОП-30 найбтьш ресурсозабезпечених краТн, посщае 104 мюце в свт за рiвнем економiчного добробуту (ВВП на душу населення за ПКС), 113 - за рiвнем технолопчного розвитку, 79 - за рiвнем конкурентоспроможност (табл. 1) та 70 - за комбшованою оцшкою рiвня процв^ання кражи й якост життя населення [1-7].
Поточна кризова ситуа^я - це наслщок довгостроково''', переважно екзогенноТ детермшованосл нацюнальноТ моделi соцiально-економiчноï динамки, недооцнки значення УУ ендогенних /нновац/'йних чинникв, гнорування органчно'У убудованостi iнновацй у сучасн механiзми розширеного в'дтворення економ'чних систем, Ух пров'дноУрол!' у визначенн'! статусних позицй кра'Уни у свтовому табелi про ранги.
Змша вектору макроекономiчноï динамки та наповнення ïï принципово новим якюним змютом тюно корелюе iз активiзацiею та шдвищенням ефективност шновацшних процеав. Вщтак, проблеми У^аци та актуалiзацiï зв'язку «знання (ресурс) ^ шноваци', як первюш носи та каталiзатори якюно' мшливосп Инструмент) ^ удосконалення нацюнального економiчного геному, авангардиза^я та модернiзацiя його технолопчно' складово' ^ сталий соцiально-економiчний розвиток ^ пiдвищення добробуту та покращення якост життя (цiль)», прогнозування коротко- та довгострокових наслщш шновацшних впливiв, комплексно'' оцiнки результатiв шновацшного капiталотворення набувають особливого значення й привертають до себе пiдвищену увагу з боку наукового сшвтовариства.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш. У широкiй панорамi вiдповiдних дослiджень знаходять вiдображення глобальнi тенденци, закономiрностi та прогностика iнновацiйних процеав, рiзноманiтнi наслiдки упровадження та дифузп технологiчних та iнституцiональних iнновацiй тощо. Знаковими у цьому план е роботи Ю. Бажала, В. Гейця, П. Дракера, Р. Нельсона, К. Перес, М. Портера, Е. Роджерса, В. Савчука, Л. Федулово''', К. Фрiмена, Й. Шумпетера, Ю. Яковця та ш. Втiм, при суттевих досягненнях свiтовоТ' та вiтчизняноТ' науки в царин аналiзу результатiв шновацшно''' дiяльностi певнi питання дотепер залишаються дискусiйними i невирiшеними. Насамперед, йдеться про комплексне бачення перетворювального потен^алу та множини ефектiв (результатiв, наслщш) економiчних iнновацiй, пов'язаних iз шдукованими, iнновацiйно обумовленими зовнiшньо проявленими метаморфозами системи - рецитента.
Таблиця 1. Украша у свiтових рейтингах
О >5 Украша-2015 Спвставлення
Показники Максимальний (краша-лщер) Середнь зважени свпювш бали Ранг/ кшькмсть обстежених кра!н iз середшм iз макси-мальним
1 2 3 4 5 (4)/(3) (4)/(2)
Територiя, км2 17075400 (Росшська Федерацiя) 603 549 44
Населення кра'ни, млн. мешканцiв 1368,92 (КНР) 45,4 31
Забезпеченiсть природними ресурсами, експертна оцшка вартостi ресурав у трлн. дол. 75,7 (Росшська Федера^я) 6,4 (на 01.01.2008) Даш вщсутш
1ндекс людського розвитку (НО!) 0.944 (Норвегiя ) 0.673 0.747 81/ 188 1.11 0.79
ВВП на душу населення, тис. дол., з ПКС 96992.90 (Катар) 16971.99 7552.40 104/ 185 0.44 0.08
Глобальний шдекс шновацш, - шновацшний потенцiал; - iнновацiйнi результати 68.30 (Швейцарiя) 72.20 68.63 36.92 42.24 34.78 36.45 39.1 33.9 64/ 141 84 47 0.98 0.93 0.97 0.53 0.54 0.49
1ндекс технологiчного розвитку 6.6 (Фiнляндiя) 4.18 4.1 113/ 148 0.98 0.62
1ндекс економiки знань 9.43 (Швецiя) 5.92 5.73 54/ 146 0.97 0.61
1ндекс глобально'' конкуренто-спроможностi ) 5.70 (Швейцарiя) 4.24 4.14 76/ 144 0.97 0.72
1ндекс людського капiталу 85.88 (Фiнляндiя) 65.68 76.21 31/ 124 1.16 0.89
1ндекс со^ального прогресу 88.24 (Нова Зеландiя) 61.17 64.91 62/ 132 1.06 0.74
Складено автором '¡з використанням: [1-8]
Предметом дослщження е iнновацiйнi процеси у нацюнальнш економiцi.
Мета дано! стапч - виявлення, розкриття змiсту та систематиза^я мiкро- та макроекономiчних екстерналш економiчних iнновацiй, а також емтричне обфунтування впливу iнновацiйноТ' детермiнанти на досягнення стратепчних цiлей розвитку нацюнальноТ економiки. Отримання конкретних наукових результат передбачае застосування методiв причинно-наслiдкового, функцюнального, системного, компаративiстичного та факторно-кореляцiйного аналiзу у межах синергетичного пiдходу й еволюцшноТ парадигми.
Результати дослiдження. 1нновацшна динамiка, як i будь-який вщкритий складний процес, породжуе та синтезуе з огляду на взаемопов'язанють та взаемозалежнють внутрiшнiх та зовнiшнiх елемен^в системи чисельнi екстернали. За тотально'' присутност iнновацiйного чинника в економiчному сьогоденнi цiлком зрозумiлим е штерес науковцiв до дослiдження результатiв шновацшно''' дiяльностi та спiвдiяльностi економiчних акторiв.
Найбiльш активнi й плiднi пошуки локалiзованi на мега- та мiкрорiвнях перебiгу iнновацiйних процесiв. Глобальний ракурс шновацшно''' динамки й, насамперед, припущення про сталють цишчно''' траекторiТ руху (К-хвил^ свiт-системи обумовлюють основнi напрямки, споаб та iнструментарiй дослiджень наслщш iнновацiйних впливiв на соцiальну еволюцш [9-10]. Науковий дискурс фокусуеться навколо со^альних та технологiчних iнновацiй, що розглядаються як:
• руш!- каталiзатори розвитку людства,
• прототипи майбутнього св^ового порядку та його актуальних мегатренфв;
• демпфери потенцiйних глобальних проблем та компенсатори глобальних асиметрш i водночас як дестаблзатори рiвноваги глобально!' системи «природа - со^ум - людина»;
• «ключ-перемикач», що на бiфуркацiйних роздорiжжях ютори вiдкриваe для людства новi коли руху та уможливлюе Тх торування [11-13].
Розробка варiантiв майбутнього спираеться на довгострокову екстраполяцiю актуальних мегатрендiв, нелiнiйне сценарне моделювання, що коливаеться мiж оптимiстичною i песимiстичною крайнощами, технолопчне та цивiлiзацiйне прогнозування на пiдставi ци^чно-генетичноТ парадигми, пошукове прогнозування ключових фундаментальних наукових вiдкриттiв, критичних винаходiв та стратегiчних прiоритетiв технолопчного розвитку глобально!' економiки (так званих макротехнологш).
Позитивiзму й узагальненостi висновмв глобально!' футурологи противажить нормативний аналiз, конкретика i помiркований прагматизм дослщжень, орiентованих на проблематику iнновацiйного розвитку акторiв мiкрорiвня. Незважаючи на чисельш труднощi, на сьогоднi за результатами тривало! роботи i активного мiжнародного спiвробiтництва пiд патронатом ОЕСР, бвростату, Мiжнародного та бвропейського банкiв реконструкци й розвитку фахiвцями з питань управлшня iнновацiйною дiяльнiстю суб'ектiв господарювання вже сформовано унiфiковану критерiальну та методичну базу для оцшювання варiантiв iнновацiйних рiшень (проектiв, програм)[14]. Також ними розроблено систему («родину») показнимв, що вщображають як цiльову функцш продуктових та процесових технологiчних шновацш, так i дозволяють провести Тх ранжування щодо прiоритетностi впровадження й визначити Тх вплив на поточний стан пщприемства та його подальшi перспективи в конкурентно-ринковому середовищi.
Основна складнють у тому, що аналiз мае бути контекстуальним, а штегральний результат повинний оцiнюватися крiзь призму його адекватност мiсп' та стратеги розвитку актора й альтернативних витрат. Зрозумто, що залежно вщ ситуаци щеТ та задуми iнновацiйних ршень розрiзнятимуться. lнновацiйнi менеджмент i маркетинг пропонують чисельнi варiацil методик i алгоритмiв пошуку конкретних сенсiв шновацшно''' активностi, заснованi на самореференци, мошторингу та дiагностицi середовища. Самi ж сенси, зазвичай, зводяться до трiади:
• «протещоизм» (посилення конкурентних переваг i компенса^я виявлених слабкостей, захист ареалу життедiяльностi - ринковоТ нЫ);
• «експанся» (розширення зони економiчного впливу через створення нового сегменту ринка з монопольним впливом, диверсифкацю дiяльностi i проникнення на новi ринки, захоплення частки ринку у конкурентiв);
• «адаптаця» (змши у вiдповiдь на наявш чи прогнозованi флуктуаци середовища).
У дослщженнях макрорiвневоТ спрямованостi диференцiацiя, квалiметрiя та кiлькiсна оцiнка наслiдкiв шновацшно''' динамiки здебiльше залишаеться осторонь наукового аналiзу. Чи не единим винятком е державна експертиза шновацшно- швестицшних проеклв (програм), що претендують на статус сусптьно значимих i державну фшансову пiдтримку. Т'' теоретико-методологiчнi засади та шструментарш утворенi синтезом вщповщних розробок мега- та мiкроекономiчного характеру. Внесок перших - мегатренди, зокрема прогнозоваш тенденци НТП та розвитку мiжнародно! спецiалiзацiТ у науково-виробничiй сфер^ рамковi умови для вибору нацюнальних технологiчних прiоритетiв розвитку. Других - критери, показники та методики облку сукупних витрат i вигод, а також вимiрювання альтернативних витрат, оцшювання поточних результат та вiдтермiнованих наслщш iнновацiйних рiшень, зокрема соцiальних та еколопчних. Звiсно, що з огляду на чисельш явш та неявш екстернал^' калькуляцiя останнiх поступатиметься коректнютю i достовiрнiстю розрахункам потенцiйного економiчного (комерцiйного) ефекту.
Для пiдвищення рiвня об^рунтованостi та об'ективностi експертного вибору перелк вiдомих критерiальних показникiв вщбору (термiн окупностi, чиста теперiшня вартють, iндекс прибутковостi, внутрiшня норма рентабельности доповнюеться за рахунок функцiональних i органiзацiйних критер^в, а до потенцшних наслiдкiв додаються бюджетнi та рентогенерацшш, пов'язанi iз перспективами отримання державою та шшими власниками природно'' та технолопчно''' квазiренти [15].
На цьому макроекономiчний аналiз функцiональних можливостей i багатогранних форм прояву iнновацiй зазвичай вичерпуеться. Мiж тим, бiльш широкий погляд на спектр спричинених шнова^ями можливих метаморфоз дозволяе виявити полiфункцiональнiсть нового, пов'язану iз змiстовно рiзними сенсами якiсноТ мiнливостi акторiв безвщносно до того, який рiвень свп"-системи вони представляють (рис. 1).
Насамперед, на увагу заслуговуе рушiйний потенцал шновацш, що може реалiзуватися за ктькома напрямами. Йдеться про те, що в шновацшний спосiб актори еволюцп:
• частково знiмають наявш обмеження саморушносл, вибiрково нарощують конкурентш переваги, завдяки появi нових потреб та удосконаленню технолопчних способiв 'х задоволення розширюють власний простiр економiчноТ активностi;
• проектують та конструюють власне майбутне (актуально для актора - суб'екта економiчноТ динамки);
• адаптуючись до критичних флуктуацш середовища, захищають свое право на майбутне, отримують шанс уникнути загибелi й продовжити свш юторичний шлях (актуально для актора - об'екта мшливосп).
Рушшна функцiя iз '"'' активною (конструктивною) та умовно пасивною (адаптивною) варiацiями в концентрованш формi вщбивають найважливiшi сутнiснi ознаки, властивостi та призначення шновацш. Вони
об'ективно перебувають в дiалектичнiй eдностi, обумовлюючи i взаемодоповнюючи одна одну. З одного боку, щоб мати шанс на майбутне, треба спромогтися вижити у сьогоденш, i саме вiд того, як вщбудеться процес пристосування до нових умов юнування, залежать перспективи (стимули i ресурси) подальшого розвитку. А з шшого, - просування вперед означае становлення шшоТ реальностi, що генеруе новi виклики, шоки та суперечносп, до яких теж у подальшому необхiдно буде адаптуватися.
Рисунок 1. Функцюнальш потенцп економiчних iнновацiй [складено автором]
Найбiльш вiдомими е два макроварiанти дiТ технологiчних iнновацiй, як вбудованих дестабiлiзаторiв. Неокласична, технолого-продуктивна, верая розглядае вплив iнновацiйного чинника через змшу масштабу трансформаци сукупних ресурсних витрат у вщповщний випуск кшцевоТ продукци. Таким чином, основними макронаслщками iнновацiйних процесiв визнаються або виведення нацюнальноТ' економiки на нову межу виробничих потужностей, збiльшення потенцiального ВВП, або змша технологiчних коефiцiентiв макроекономiчноТ виробничоТ функцп, похiдне пiдвищення мультифакторноТ продуктивностi та ефективностi виробництва, загальне зниження факторноТ ресурсомiсткостi одиницi ВВП. При цьому економiчне зростання базуеться на застосуванн капiталозаощаджуючих технологiй, а Ыновацп розглядаються в якостi компенсаторiв зниження рiвня капiталоозброеностi. Водночас за Ыших рiвних умов економiя капралу обертаеться для економiчних акторiв на додатковi можливостi, пов'язанi iз формуванням ресурав розвитку, реалiзацiею експансiонiстських стратепй та отримання переваг, обумовлених дiею ефекту масштабу[16, с. 261-263].
Другий, ¡нновац/'йно-нвестиц/'йний, варiант знайшов вiдображення у неокейнанських моделях економiчного зростання. Неокейнаанц вводять Ыноваци як мiнливий фактор продуктивносп (капiталовiддачi) iнвестицiй i передбачають мультиплiкативно-акселерацiйне посилення та поширення теренами нацюнальноТ економки ЫвестицшноТ' хвилi, породженоТ технологiчними нововведеннями мiкрорiвня. Це порушуе вiдносну стабiльнiсть макроекономiчноТ системи, шщше ТТ перехiд до нового стану макроекономiчноТ рiвноваги, найсуттевiшою вiдмiннiстю якого може бути зростання фактичного рiвноважного ВВП.
Сукупний доход, отриманий суб'ектами господарювання, е величиною, значною мiрою залежною вiд структури iнновацiйного катталотворення, яке формуючи структуру економiки, впливае на розподт економiчно активного населення по сферах та галузях економки, визначае структуру зайнятосп. Остання ж, зважаючи на об'ективну диференцiацiю середньоТ зароб^ноТ' плати робiтникiв та середнього пщприемницького прибутку за галузями промисловост i видам економiчноТ дiяльностi, е одним з найвагомших чинникiв формування сукупного доходу. Похщний вiд сукупного доходу сукупний попит дозволяе пщприемцям реалiзувати продукцiю й вiдшкодувати понесен витрати, створюе стимули для подальшого розширення виробництва та здiйснення швестицмних витрат, зокрема ЫновацшноТ' спрямованостi, виявляе структуру сусптьних потреб, орiентуе швест^в та iнноваторiв в економiчному просторк
Висхiднiй траекторiТ рiвня життя i культурно-освiтнього цензу населення вiдповiдае сходження на вищий рiвень пiрамiди потреб i модифiкацiя функцп споживання, зокрема, збтьшення рiзноманiття iндивiдуальних та сусптьних запилв. Як наслiдок - зростання обсяпв та (або) пiдвищення якост сукупноТ пропозицп i диверсифiкацiя наявноТ номенклатури, зокрема розширення обов'язкового м^муму новостворених виробiв i послуг.
Зрозумiло, що спираючись на новацшш сенси та нестандартнi ршення при русi вперед та захист статуса-кво, кожний iз економiчних акторiв селективно посилюе свою iндивiдуальнiсть, опановуе мистецтво максимiзувати вигоди вiд свое' ушкальносп з ТТ абсолютними та вщносними, природними та штучно розвинутими конкурентними перевагами. Вщповщно закладаються передумови для диференцацУУ учасникв /нновац/'йних процесв за вщтворювальним, продуктивним та доходотворчим потен^алами (табл. 2).
Таблиця 2. Подш кра!'н свiту за рiвнем економiчного добробуту та рiвнем конкурентоспроможност як наслiдок реалiзацii диференцтно!' функци економiчних iнновацiй (2014 - 2015 рр.)_
Показники Одиниця вимiрювання Св^* Групи кра!н за рiвнем доходу
Н1-кра!ни иМ-кра!ни ЬМ-кра'|'ни и- кра'ни
1ндекс економки знань** бали 5,07 7,90 4,99 3,19 1,86
Глобальний iндекс iнновацiй** бали 37,01 51,64 38,57 29,31 25,40
Населення млн. 6934,5 1306,9 2400,3 2743,2 880,1
% 100 18,85 34,61 33,85 12,69
ВВП, за поточним курсом трлн.дол. 76774,2 51505,7 19251,9 4827,2 1189,4
% 100 67,09 25,08 6,29 1,55
Середнш ВВП на душу населення дол. за ПКС 16971,99 36296,29 13243,46 4856,95 1576,80
Середня продуктивнють пра^ дол. ВВП на 1 зайнятого 113054.9 329917,7 19710,08 6769,45 2209,96
1ндекс людського розвитку бали 0,68 0,87 0,75 0,62 0,50
Глобальний шдекс конкурентоспроможностi** бали 4,24 5,28 4,18 3,91 3,55
Умовний добуток 1 пункту шновацшного розвитку +1827,25$ на душу населення Умовний добуток 0,1 пункту розвитку економ^и знань +1563,68 $ на душу населення
* Обстежен краУни. ** - показник, середньозважений за часткою ВВП краУн у груп.
Н1-кра'Уни - краУни з високим рiвнем доходу (ВВП на душу населення за ПКС > 18000 дол. США); иМ-краУни -краУни з доходи вище середнього р'вня (8000 дол. США < ВВП на душу населення за ПКС < 18000 дол. США); ¡М-краУни - краУни з доходом нижче середнього р'вня (2750 < ВВП на душу населення за ПКС < 8000 дол. США ¡1 - краУни - краУни з низьким р'внем доходу (ВВП на душу населення < 2750 дол. США.) Складено автором за [1-4; 7]
На шнова^ях також фунтуеться дiя мехашзму об'еднання вщносно автономних економiчних систем, пщвищення рiвня Тх оргашзацшноТ складностк При частковому чи повному зникненн кордошв, що вщокремлювали шдивщуальш економiчнi простори вщ середовища, починаеться Тх взаемопроникнення, формування параметрiв порядку, засад сшвбуття та сшврушносп, вщмшних по вщношенню до попередшх сташв акторiв, задiяних в штеграцшних процесах. Запорукою успiху е шновацй, що забезпечують когерентнiсть мiкросвiтiв - певну погодженють векторiв руху, гармошзацш й резонансну синхронiзацiю Тх внутр^нього часу, темпiв i рiвнiв розвитку[17].
Змiст i функцiональне призначення шновацш можуть виявляти себе через низку ефеклв, умовно подiлених нами на чотири групи та умовно об'еднаних в iерархiю.
До групи найнижчого рiвня «Ефекти I порядку» вщнесемо наслщки, породженi на мiкрорiвнi i безпосередньо пов'язанi iз конкретним об'ектним видом шновацш чи 'х певною комбша^ею. У цiй об'ектнiй груш до вже попередньо вщзначених продуктивного i виробничо-технологiчного ефектiв долучаються орган'зацшно-технолог'нний (удосконалення моделей оргашзацп та координаци економiчних процесiв, пiдвищення ефективностi 'х iнфраструктурноТ пiдтримки) та знанневочнформацйний (оновлення шформацп про сенси, змiст, форму на наслщки шновацшно!' мiнливостi, розширення наявно' бази технiко-економiчних знань, створення шформацшно-штелектуального продукту (11Пр) тощо).
Група «Ефекти II порядку» мютить похщш синергетичнi наслiдки ефектiв I порядку (кумулятивш складно адитивнi наслiдки наслщш), якi, з одного боку, поширюючись про каналах кооперацiйно-дистрибутивних зв'язш та через дифузiю iнновацiй, емерджентно проявляються на вищих рiвнях економiчноТ системи. А з iншого, - модифкуючи цiле, починають дiяти i в зворотному напрямку, пiдштовхуючи мiкроакторiв до впровадження iнновацiй когерентного та адаптивного характеру.
До ефеклв II порядку належать наступш.
2.1. Вартюно-редукц'йний, що проявляе себе через зменшення вщносно''' вартосп одиницi корисного ефекту (результату) внаслщок дй' ефекту масштабу, упровадження бтьш продуктивних, ресурсозаощадливих технологш й вiдносного здешевлення морально застартих факторiв виробництва.
2.2. Просвтницький (у широкому сенс) - формування мотивацй для самоудосконалення людського кашталу й пщвищення мiри його адекватностi потребам сусшльного виробництва, пов'язано'' iз експлуата^ею та обслуговуванням ново'' технiки та технологш; пщвищення продуктивного та доходотворчого потен^алу сутнюних сил людини (ССЛ); зростання вартосп та цiни пропозицп працi, яка додатково стимулюе до економiчноТ творчостi та продуктивно' зайнятосп тощо. Зворотним боком розвитку
людського капiталу е змщнення ресурсного потенцiалу MaKpoeKOHOMi4HOï динамiки та, насамперед, ïï знаннево та шновацшно' складових[18].
2.3. Комункацйний ефект пов'язаний i3 змiнами, що мали мюце в сферi обмiну та передачi шформаци', зокрема новацшно', й спричинили: а) формування мережевих телекомункацшних on-line технологш роботи i3 просторово розподтеними даними; б) розширення та реоргашзацш контактного поля акторiв, створивши плацдарм для розгортання чисельних мережевих ефеклв i, зокрема, ефекту спiлловеру; в) прискорення дм контурiв зворотного зв'язку, збтьшення можливостей оперативного задоволення шновацшних потреб економiчних акторiв, пiдвищення якост управлiнських рiшень тощо.
2.4. Атрактивний - «втягування» в похiднi та комплементарш метаморфози пов'язаних акторiв та акторiв, зацiкавлених у дифузiï, модифкаци' та адаптаци' нововведень до власних потреб i, як наслщок, формування кластеру спорщнених iнновацiй iз протоконтурами ресурсного забезпечення, дистрибутивно!' мережi та шфраструктурно' пiдтримки.
Ефекти Ill порядку являють собою синергетичний результат взаемоди' ефектiв друго'' групи та е порiвняно iз ними бiльш сусптьно вагомими. Серед них:
3.1. Структуроформувальний - оновлення та переупорядкування складу елеменлв системи, штенсифка^я структурних зрушень, що корелюють iз динамiкою сусптьних потреб. I, як наслщок, набуття макросистемою нових атрибутивних ознак, властивостей, функцюнальних потенцш i конкурентних переваг, переформатування пщ новий стандарт вщтворювальних програм та паттершв поведiнки акторiв.
3.2. Метаболiчний - пiдвищення результат функцiонування економiчноï системи, зокрема: а) зростання продуктивносп та зменшення ресурсоемност анаболiчних механiзмiв, що забезпечують освоення ресурав, синтезують новостворенi споживчi вартост i визначають витрати технолопчно''' трансформаций б) пiдвищення ефективностi катаболзму - розподту, споживання та утилiзацiï результат анаболiзму.
Для того щоб ефекти II групи набули масовосп та переродилися в ефекти групи III критично важливою е сумюна актуалiзацiя комункацшного та атрактивного ефектiв. Так, мiжсуб'ектнi комункаци', поширення з плином часу шновацшних iдей та обмш враженнями щодо рiзноманiтних iнновацiй е необхщною передумовою 'х розповсюдження. Лише тод^ коли буде сформована достатня ктькють споживачiв / користувачiв шновацшного блага, його вiдтворювальний цикл «виробництво ^ споживання» буде необоротно штегрований у нацiональне вiдтворення, а сама шновацш через взаемовпливи «частка ^ цiле» отримае реальнi можливостi реалiзувати в макроекономiчному просторi свiй перетворювальний потенцiал.
Слiд вiдзначити, що атрактивний ефект може бути активований з рiзних рiвнiв макросистеми. Випадок «знизу» вiдповiдае логiцi самоорганiзацiйних процесiв i природного вщбору, коли долю ноая новизни визначатимуть його iндивiдуальнi якост як-от: конкурентнi переваги, сумiснiсть iз середовищем, актуальнiсть та адекватнiсть потребам споживачiв, складнiсть використання та утилiзацiï, доступнiсть для апробацп та демонстрацшний ефект [19]. Випадок атракцiï «згори» передбачае, що система вищого оргашзацшного рiвня вважае доцiльним пiдтримати певний варiант удосконалення нацiонального економiчного геному. Тож задля цього вдаеться до рiзних форм посилення схильност до шновацш акторiв мiкрорiвня й спрямовано' корекцiï 'х вибору на користь бтьш суспiльно бажано'' альтернативи.
Верхiвка iерархiï ефектiв, ïï четвертий рiвень цiлком очiкувано представлений трiадою економ'чного, соцального та екологчного.
Екологiчний ефект засновуеться на збтьшенн знань про закони i закономiрностi гармоншно''' коеволюцп природи i суспiльства, технологи' 'х гармонiйного (неантагонiстичного) iснування, на екологобезпечному технко-технологiчному переозброеннi виробництва, зменшенн антропогенного навантаження на навколишне природне середовище i розширено-компенсацшному вiдтвореннi навколишнього середовища.
«Повноважний» представник економiчного, вщповщальний за економiчний добробут -доходоутворювальний ефект проявляеться через опосередкований уплив шновацшних процеав як на динамку первинних доходiв економiчних акторiв, так i на величину фшансово' бази бюджетного податково-трансфертного перерозподiлу. Так, щодо зароб'тно)'плати шноваци':
• визначають комплементарне сшввщношення мiж працею i капралом у галузевому розрiзах i вiдповiдну кiлькiсть залучено'' до продуктивно' дiяльностi робочо' сили, ïï розподiл мiж галузями i секторами економки;
• потребують певно'' квалiфiкацiйноï якостi працiвникiв i службовцiв, адекватно'' експлуатацшно''' складностi засобiв виробництва, впроваджених унаслщок швестицшно-шновацшно''' дiяльностi, та нових шформацшно-управлшських технологiй, а отже, зумовлюють розмiр ешвалентно''' 'й заробiтноï платы;
• збтьшують реальнi доходи населення i його кутвельну спроможнiсть унаслщок пщвищення продуктивностi працi, зниження собiвартостi (вартiсно-редукцiйний ефект) та цiни реалiзацiï продукцiï.
На пдприемницький прибуток найбтьший тиск справляють: iнновацiйне ресурсозаощадження, зниження собiвартостi продукци', прискорення обiгу капралу, зростання обсягiв реалiзацiï за рахунок розширення номенклатури випуску продукци', повшшого задоволення потреб споживачiв i вщповщного збiльшення попиту, вдосконалення технологiй збуту, монопольна рента тощо.
Факторний дохщ капiталу - ставка вдсотку - також залежить вщ продуктивностi наявних технологш i виробничих потужностей. Полiпшуючi та базовi шноваци', спрямованi на ïï пщвищення, апрюрно коригують динамку граничного продукту, виштовхують фiрму на нову точку рiвноваги, якiй вщповщае iнший оптимальний
piBeHb iнвестицiй. 3MiHa попиту на iнвестицiï, що iнiцiюeться на MiKpopiBHi, поступово охоплюючи MaKpopiBeHb, вiдбиваeться на порушеннi рiвноваги ринку iнвестицiйних pecypciB i встановленнi ново!' цши капiталу.
Динамiка первинних доходiв безпосередньо вщбиваеться на розмiрах бази оподаткування i податкових бюджетних доходiв - сусптьного ресурсу фiнансування фундаментально!' науки i со^ально-культурноТ' сфери.
Соцальнсть шновацш (в звуженому сена) передбачае:
• сприяння повноцшнш самореалiзацiï людини, як суб'екта соцiально-економiчноï творчостi та сшвтворчосп;
• мотивацiю до всебiчного саморозвитку особистостi, зокрема для диферен^аци' та нiвелювання ризикiв морального старшня сутнiсних сил;
• створення передумов для пщвищення рiвня задоволення потреб та реалiзацiï iнтересiв.
Ефекти шновацш, наведет у четвертш групi, е стратепчно значимими для удосконалення технолопчного генотипу нацiональноï економiки, пiдвищення ïï екологiчноï безпеки, створення пiдойм для стабтьного зростання добробуту та пщвищення якосп життя. А останне, у свою чергу, е надзвичайно важливим для формування матерiальних передумов розвитку людини, посилення шновацшно спрямованоТ' мотиваци економiчноï дiяльностi, пiдвищення суспiльноï зацкавленосл у змiцненнi та нарощуваннi креативного та штелектуального потенцiалiв людського кашталу. Також слiд зазначити, що на противагу ефектам об'ектноТ' групи, для яких типовою е вщносно жорстка залежнють «причина (тип шновацй) ^ наслщок», ефекти вищих порядкiв мають iмовiрнiсний характер.
lмовiрнiсть зумовлюеться, насамперед, ускладненням кожного наступного за ступенем агрегування рiвня системи з адекватним пщвищенням стохастичност процесiв його функцюнування i розвитку. До дедалi бтьшоТ' невизначеностi результатiв iнновацiйноï дiяльностi призводять: зростання кшькосп можливих альтернативних маршрупв проходження iнновацiйного сигналу в системi з мережевою топологiею; збiльшення кшькосп iтерацiй, в яких вiн може бути нейтралiзованим, посиленим чи послабленим, модифкованим тощо.
Зазначимо, що наведений перелк ефектiв не претендуе на повноту вщображення усiх потенцiйно можливих тактико-стратепчних наслiдкiв iнновацiйноï динамiки. Проте, ус присутнi в ньому ефекти, е значимими для визначення в довгостроковш перспективi вiдтворювальних макроконтурiв та реалiзацiï цiльовоï функцiï нацiональноï економки. Проведенi розрахунки коефiцiентiв кореляцiï показниш, що кiлькiсно й якiсно характеризують значимi сфери та результати функцюнування нацюнальноТ' економiки (табл. 3) пщтверджують Тх iстотну детермiнацiю iнновацiйним чинником.
Таблиця 3. Кореляцiйний взаемозв'язок мiж цiльовими показниками функцiонування нацiональних економiки та глобальним iндексом iнновацiй_
Показники Коефщieнти кореляцп
ВВП на душу населення, дол. за ПКС 0.8811
1ндекс людського розвитку (Human Development Index) 0.9468
1ндекс глобально!' конкурентоспроможност (Global Competitiveness Index) 0.6129
1ндекс технолопчного розвитку (Technological Readiness Index) 0.9355
1ндекс еколопчно!' ефективност (Environmental Performance Index) 0.9113
Складено автором ¡з використання [1; 4; 7; 20]/
Висновки. Узагальнюючи вищевикладене, доцшьно акцентувати увагу щонайменше на двох моментах, ям набувають додаткового практичного значення в контекст розроблення i реалiзацiT стратегiй шновацшного розвитку економiчних суб'eктiв:
• багатограннють наслiдкiв iнновацiйноT дiяльностi за результатами, масштабами i формами прояву, що робить шновацй ушверсальним каталiзатором розвитку економiчноT системи-реципieнта будь-якого рiвня складносп та структурноТ органiзацiT;
• полiфункцiональнiсть iнновацiй дозволяе економiчним акторам фокусувати Тх креативний та оновлюючий потен^ал на розв'язаннi конкретних соцiальних, економiчних i екологiчних проблем.
Щодо перспектив подальших дослiджень, то вони, насамперед, пов'язан iз визначенням мiкро- та макроекономiчних передумов, сприятливих для повноцшноТ реалiзацiT функцiонального потенцiалу iнновацiй. А також iз розробкою та удосконаленням методик комплексно!' оцшки наслiдкiв шновацшноТ макродинамiки, прогнозуванням та вимiрюванням результат iнновацiйно-iнвестицiйних рiшень.
Список використаних джерел
1. Global Competitiveness Report [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www3. weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf- 01.03.2016. - Загол. з екрану.
2. KEI [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5.asp -01.08.2015.-Загол. з екрану.
3. The Global Innovation Index [Електронний ресурс] - Режим доступу: http//www. globalinnovationindex.org. - 11.02.2016. - Загол. з екрану.
4. The World Bank data [Електронний ресурс] - Режим доступу: http//data.worldbank.org - 17.03.16. -Загол. з екрану.
5. The Legatum Prosperity Index [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.prosperity.eom/#!/ - 21.03.2016. - Загол. з екрану.
6. The Sоeial Progressive Imperative [Електронний ресурс] - Режим доступу: http//www.soeialprogressimperative.org/data/spi#map/eountries/spi/dim1,dim2,dim3 - 05.10.15.- Загол. з екрану.
7. UNDP. Human Development Report 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr15_standalone_overview_en.pdf- 14.03.2016. - Загол. з екрану.
8. World Economie Forum. The Human Capital Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reports.weforum.org/human-eapital-report-2015/rankings/- 10.03.16. - Загол. з екрану.
9. Нейсбит Д. Мегатренды ¡Текст]/ Д. Нейсбит. - М.: ООО «Издательство ACT»: ЗАО НПП «Ермак», 2003. - 384 с.
10.Форрестер Д. Мировая динамика: пер. с англ. [Текст]/Д. Форрестер. - М.: АСТ, 2006. - 384 с.
11.Яковец Ю. Эпохальные инновации ХХ1 века [Текст]/ Ю. Яковец. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. - 444 с.
12.Друкер П. Ф. Эпоха разрыва: ориентиры для нашего меняющегося общества: пер. с англ. [Teкст^] / П.Ф. Друкер. - М.: Вильямс, 2007. - 336 с.
13.Фрiмен К. Як час спливае: В'д епохи промислових революцш до iнформац'йноУ революци: пер. з англ. [Teкст,]/К. Фримен, Ф. Лука. - К.: Вид. д'м «Киево-Могилянська академ'я», 2008. - 510 с.
14.OECD Proposed Guidelines for Colleeting and Interpreting Teehnologieal Innovation Data - Oslo Manual, third edition. - OECD/EU/Eurostat, 2005. - 382 р.
15.Методика проведення державно)' експертизи нвестицйних проект'в [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://seareh.ligazakon.ua/l_doe2.nsf/link1/RE22969.html- 12.06.2015- Загол. з екрана.
16.Бтоцерк1вець В. В. Нова економ'ка: змст та еволюця: монограф'я [Текст] / В. В. Б'тоцерювець. -Дн пропетровськ: С ч, 2013. - 366 с.
17. Князева Е.Н. Природа и некоторые проблемы инноваций [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://narod.ru/knzva.htm/- 04.08.11. - Загол. з екрану.
18.Лебедева В. К. Экономическая синергетика и перемена деятельности [Текст] /В. К. Лебедева, В.Н. Тарасевич, - Днепропетровск: Ci4, 2004 - 96 с.
19.Роджерс Е. М. Дифуз'я нновацй: Пер. з англ. В. Старка[Текст] / Е. М. Роджерс. - К.: Вид. д'м «Киево-Могилянська академ'я», 2009. - 591 с.
20.Global metries for the environments [Електронний ресурс] - Режим доступу: // http://epi.yale.edu -11.02.2016 - Загол. з екрану.
References
1. Global Competitiveness Report. http://www3.weforum.org/does/WEF_Global CompetitivenessReport_2014-15.pdf
2. KEI. http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5. asp
3. The Global Innovation Index//http//www. globalinnovationindex.org
4. The World Bank data //http//data.worldbank.org
5. The Legatum Prosperity Index//http://www.prosperity.eomM!/
6. The Sоeial Progressive Imperative// http//www.soeialprogressimperative.org/data/ spi#map/ eountries/spi/ dim1,dim2,dim3
7. UNDP. Human Development Report 2015// http://hdr.undp.org/sites/default/ files/hdr15_standalone_ overview_en.pdf
8. World Eeonomie Forum. The Human Capital Report: http://reports.weforum. org/human-eapital-report-2015/rankings/
9. Neysbit D. Megatrendy [Megatrends]- M.: OOO «Izdatel'stvo ACT»: ZAO NPP «Yermak», 2003. 384 p.
10.Forrester D. Mirovaya dinamika [World dynamies]. - M.: AST, 2006. 384 p.
11.Yakovets Yu. Epokhal'nyye innovatsii ХХ1 veka [Epoehal innovations of the XXI eentury] - M.: ZAO «Izdatel'stvo «Ekonomika», 2004. 444 p.
12.Druker P.F. Epokha razryva: oriyentiry dlya nashego menyayushehegosya obshehestva: Per. s angl. [The era of diseontinuity: guidelines for our ehanging soeiety]. - M.: Vil'yams, 2007. 336 p.
13.Frimen K., Luka F. Yak ehas splyvaye: Vid epokhy promyslovykh revolyutsiy do informatsiynoyi revolyutsiyi [As time is running out: From the era of industrial revolution to the information revolution] - K.:Vyd. dim «Kyyevo-Mohylyans'ka akademiya», 2008. 510 p.
14.OECD Proposed Guidelines for Colleeting and Interpreting Teehnologieal Innovation Data - Oslo Manual, third edition. - OECD/EU/Eurostat, 2005. 382 р.
15.Metodyka provedennya derzhavnoyi ekspertyzy investytsiynykh proektiv [Methods of governmental examination of investment projeets]. //http://seareh.ligazakon.ua / l_doe2.nsf/link1 /RE22969. html.
16.Bilotserkivets' V.V. Nova ekonomika: zmist ta evolyutsiya: monohrafiya [The new Eeonomy: eontent and evolution]. - Dnipropetrovs'k: Sieh, 2013. 366 p.
17.Knyazeva Ye.N. Priroda i nekotoryye problemy innovatsiy [Nature and some of the problems of innovation]. http://narod.ru/knzva.htm
18.Lebedeva V.K., Tarasevich V.N. Ekonomicheskaya sinergetika i peremena deyatelnosti [Economic synergy and change of activity]. - Dnepropetrovsk: Sich, 2004. 96 p.
19.Rodzhers E.M. Dyfuziya innovatsiy [Diffusion of innovations] - K.: Vyd. dim «Kyyevo-Mohylyans'ka akademiya», 2009. 591p.
20.Global metrics for the environments. http://epi.yale.edu.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Завгородня Олена Олександрiвна, доктор eKOHOMÍ4HMx наук, доцент, професор кафедри пол^ичноТ економи та менеджменту,
Нацюнальна металургшна академiя УкраТни пр. Гагарша, 4, м. Днтропетровськ, 49005, УкраТна e-mail: elenzavg@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Завгородняя Елена Александровна, доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры политической экономии и менеджмента
Национальная металлургическая академия Украины пр. Гагарина, 4, г. Днепропетровск, 49005, Украина e-mail: elenzavg@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zavhorodnia Olena Oleksandrivna, Doctor in Economical Science, Associate Professor, Professor at the Department of Political Economy and Management National Metallurgical Academy of Ukraine 4, Gagarin avenue, Dnipropetrovs'k, 49005, Ukraine e-mail: elenzavg@gmail.com
УДК 314.17
МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1
Коваль С.П.
Предметом статт'1 е досл'дження полiтики зайнятост/ населення в УкраУн, спрямованоУ на формування механзму державного регулювання в сучасних умовах розвитку ринку пращ.
У досл'дженн'! використовувались загальнонауков/ та спецiальнi методи: анал'зу та синтезу, аналогй' та порiвняння, експертних оцнок тощо.
Результати роботи. Проведено аналiз теоретичних пдходв до ринкових засад розвитку сфери зайнятост населення в УкраУн . Надано пропозиц У щодо формування механ зму та нструмент в державного регулювання ринку прац в сучасних умовах.
Результати досл'дження можуть бути використанi вс'ша зацкавленими сторонами, у тому числ'! органами державноУ виконавчоУ влади при вдосконаленн механ1'зм1в реалiзацi'У соцально-економ'нно'У полiтики зайнятост'! та державного регулювання ринку прац УкраУни.
Висновки. 1. На сьогодн система державного управлння процесами на ринку прац потребуе використання комплексного п дходу у вигляд формування д евого механ зму регулювання.
2. Розв'язання цього та багатьох нших завдань полягае, зокрема, у розробц д'евих '¡нструмент'т механзму державного регулювання ринку прац¡.
Ключов'1 слова: державне управлння, механiзм регулювання, зайнятсть населення, ринок прац, законодавчо-правова база, /нструменти регулювання, полтика зайнятост'!.
МЕХАНИЗМ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РЫНКА ТРУДА
Коваль С.П.
Предметом статьи является исследование политики занятости населения в Украине, направленной на формирование механизма государственного регулирования в современных условиях развития рынка труда.
В исследовании использовались общенаучные и специальные методы: анализа и синтеза, аналогии и сопоставления, экспертных оценок и др.
Результаты работы. Проведен анализ теоретических подходов к рыночным основам развития сферы занятости населения в Украине. Предоставлены предложения относительно формирования механизма и инструментов государственного регулирования рынка труда в современных условиях.
Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной исполнительной власти при усовершенствовании механизмов
© Коваль С.П., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
243
