CC BY
23
- зрозумiти та визначити специф^ вимог (соцiальних, нормативних, ринкових, особиспсних), що висуваються до фахiвця з менеджменту залежно вiд рiвня пiдготовки i галузi, в якш вiн буде працювати;
- вибрати групу характеристик, що визначають структуру моделi компетентностi менеджера, i скласти перелiк показник1в, як1 входять до цих груп;
- врахувати принципи, на яких базуеться управлiнська компетенттсть; фактори, що визначають И змют; виокремити рiвнi та визначити характеристики управлшсько! компетентност для кожного з них;
- визначити джерела надходження шформаци про сучаснi вимоги до професюнатзму фахiвцiв з менеджменту;
- своечасно коригувати модель управлшсько! компетентносп в зв'язку з розвитком та удосконаленням зазначених вимог.
Отже, формування системи наукових поглядв на розвиток управлшсько! компетентности менеджерiв - це тривалий процес взаемодо науковщв, педагопв i менеджеров-практиюв з метою нагромадження, узагальнення i систематизаци знань про сучаст вимоги до ще! категори фахiвцiв, а також вироблення даевого механiзму впровадження в1дпов1дних надбань у навчальний процес.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. — М.: ИНИОН, 1980. — 202 с.
2. Савенкова М. Е. Управленческая компетентность в социально-политических доктринах античной философии // Сборник научных трудов ДонГАУ: Социально-гуманитарные проблемы менеджмента: Серия «Государственное управление». Т. IV. Вып. 19. — Донецк: ДонГАУ, 2003. — 493 с.
3. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала: обзорная информация / Сост. В. И. Яровой; Под ред. Г. В. Щекина. — К.: МАУП, 1995. — 120 с.
4. Бутченко Л. В., Ткаченко Е. Г. Особенности формирования устойчивости потенциальных качеств менеджеров в высшей школе // Сборник научных трудов ДонГАУ: Социально-гуманитарные проблемы менеджмента: Серия «Государственное управление». Т. IV. Вып. 19. — Донецк: ДонГАУ, 2003. — 493 с.
5. Калшна Л., Михайленко Т., Бурма В. 1сторичний контекст розвитку теорш менеджменту // Освгга i управлшня. — 2003. — Т. 6. — № 2. — С. 63-72.
6. Кредисов А. И. История учений менеджмента. — К.: ВИРА-Р, 2000. — 336 с.
7. История менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Д. В. Валового. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 256 с.
8. Уткин Э. А. История менеджмента. — М.: Тандем, ЭКМОС, 1997. — 224 с.
9. Тейлор Ф. У. Принципы научного менеджмента. — М, 1991.
10. Гастев А. К. Как надо работать: Практическое введение в науку организации труда. — М., 1972.
Оксана ГУБАШ
1ННОВАЦШШ ТЕХНОЛОГИ В СИСТЕМ1 ШСЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Розглянуто проблему впровадження iнновацiйних технологш навчання у систему тслядипломно! освти педагогiчних кадрiв з точки зору забезпечення покращення ефективностi управлшня процесом навчання. Обгрунтовано доцiльнiсть першочергового застосування сучасних технологш навчання у процес тдвищення фахового рiвня вчителiв тоземноI мови.
У пошуках ефективних шлях1в формування та вироблення стратеги мовно! осв1ти педагопчна наука звертаеться до р!зних джерел та залучае сучасш шновацшш засоби, в тому числ1 засоби шформацшних технологш. Використання останшх у педагопчних ВНЗ формуе в учителя перспективну ор!ентащю на забезпечення цих технологш у майбутнш професшнш д1яльност1, забезпечуе для нього виб!р сучасних методичних прийом!в ! технологш надання знань, прийом!в управлшня навчально-виховним процесом. Ыдповвдно розробляються нов1 осв1тш, освиньо-професшш та освиньо-науков! програми навчання слухач!в, на основ! яких базуеться система освгга [3].
Враховую необидтсть забезпечення високого р^вня навчання у ВНЗ, особлива увага повинна надаватися професшнш тдготовщ вчител^в, постшному вдосконаленню гхньо! педагопчно!
мaйстepностi. Знання, навички та вмшня вчитeля нe стaнyть надбанням учшв, якщо вiн нe володае тeоpieю i npaктикою навчання, в основу якж иоклaдeно досягнeння сyчaсноï нayки [2].
Стaновлeния iнфоpмaцiйного сустльства иотpeбye вiд систeми освiти aдeквaтностi динaмiчним змiнaм, що вiдбyвaються в пpиpодi i сyсиiльствi, усьому навколишньому сepeдовищy людини, зpостaючомy обсягу iнфоpмaцiï, стpiмкомy pозвиткy новиx iнфоpмaцiйниx тexнологiй. У зв'язку з цим на 3mí^ иapaдигми «иiдтpимyючоï» чи «пpосвiтитeльськоï» освiти иpийшлa iнновaцiйнa иapaдигмa освии, нaйвaжлиБiшою складовою яко1' е дая «освiти виpодовж усього життя» або бeзyпинноï освiти [5].
Систeмa пeдaгогiчноï освiти, сиpямовaнa на иepсиeктивy, повинна надати учителям, можливiсть отpимaния нeобxiдниx знань та вмiнь, як1 дозволять оpieнтyвaтися в сучасному iнфоpмaцiйномy пpостоpi, eфeктиБно застосовувати засоби та мeтоди доступу до iнфоpмaцiйниx peсypсiв i комушкацш, pозвиткy та иpaктичного викоpистaння сyчaсниx иeдaгогiчниx тexнологiй та мeтодик навчання [9].
Концeитyaльнi пiдxоди до piвня иpофeсiйноï иiдготовки вчитeлiв у зaклaдax иiслядииломноï освiти (ЗПДО) базуються на peзyльтaтax виБчeния та aнaлiзy стpyктypи соцiaльноï та иpофeсiйноï дiяльностi вчитeлiв, на вимогax, ввдповвдно до якиx визначаеться змiст ^ограми навчання мaйбyтнix вчитeлiв у пeдaгогiчниx ВНЗ, тобто иeдaгогiчнi умови тдготовки вчитeля в иоeднaннi з ввдиоввдними иpaктичними иiдxодaми до ïx peaлiзaцiï.
Сyчaснi iнфоpмaцiйнi тexнологiï е основою ^овдсу iнфоpмaтизaцiï освiти, peaлiзaцiя якого зaбeзпeчye:
- иолiишeния якостi навчання шляxом бiльш иовного викоpистaния доступно!' iнфоpмaцiï;
- иiдБищeния eфeктиБностi навчального ^овдсу на основi його iндивiдyaлiзaщï та iнтeнсифiкaцiï;
- pозpобкy пepспeктивниx зaсобiв, мeтодiв i тexнологiй навчання з оpieнтaцieю на pозвиБaючy, випepeджaльнy i иepсонiфiковaнy освiтy;
- што^а^ю piзниx вид1в даяльносп (навчально", нaвчaльно-дослiдницькоï, мeтодичноï, науково", оpгaнiзaцiйноï) у paмкax eдиноï мeтодологiï, що Гpyнтyeться на застосуванш iнфоpмaцiйниx тexнологiй;
- тдготовку учасник1в освiтнього иpоцeсy до життeдiяльностi в yмовax iнфоpмaцiйного сyсиiльствa;
- пiдвищeння иpофeсiйноï комиeтeнтностi i конкypeнтоспpоможностi мaйбyтнix фaxiвцiв piзниx гaлyзeй;
- иодолання ^изов^ явищ у систeмi освiти [S].
Вищeзaзнaчeнe стосуеться також системи иiдвищeния кБaлiфiкaцiï npaцiвникiв освiтньоï гaлyзi, яку 86,3% peсиондeнтiв пpовeдeного дослiджeниям визнали дyжe нeдосконaлою та такою, що потpeбye змiн. Вдосконaлeння доцiльно иpоводити иepeдyсiм у на^ямку иокpaщeння доступу до нaвчaльноï iнфоpмaцiï, модepнiзaцiï оpгaнiзaцiйниx фоpм навчання. З даними В. Олшника, 47,95% опитуванж висловили иобажання вчитися чepeз глобальну мepeжy Iнтepнeтy, а 8,22% — чepeз систeмy дистaнцiйного навчання [11].
На raprara тeзи иpо нeобxiднiсть виpовaджeния iнновaцiйниx тexнологiй навчання у систему пiслядипломноï освiти (ПДО) можна також нaвeсти дaнi иpо те, що ниш у pозвиткy ^овдсу iнфоpмaтизaцiï освiти виявляються нaстyинi тeндeнцiï:
- фоpмyвaння систeми бeзyиинноï осв^и як yнiвepсaльноï фоpми дiяльностi, спpямовaноï на иостiйний pозвиток особистостi пpотягом усього життя;
- ствоpeния единого iнфоpмaцiйного освiтнього иpостоpy;
- актива виpовaджeния новиx зaсобiв i мeтодiв навчання, оpieнтовaниx на викоpистaния iнфоpмaцiйниx тexнологiй;
- синтeз зaсобiв i мeтодiв тpaдицiйного та коми'ютepного навчання;
- ствоpeння систeми вииepeджaльноï освии [5, 7].
Вapто вказати на сощальш нaслiдки иpоцeсy iнфоpмaтизaцiï осв^и. Викоpистaния iнфоpмaцiйниx тexнологiй у навчальному иpоцeсi iстотно змiнюe pоль i мювд викладача та суб'екта навчання. Змша зaсобiв i мeтодiв навчання ^изводить до нeобxiдностi коpигyвaния змюту нaвчaльноï дiяльностi, яка стае yœ бiльш сaмостiйною i твоpчою, с^ияе peaлiзaцiï
iндивiдуального пiдходу [4]. Рiзкий стрибок у розвитку комп'ютерно! техшки, телекомунiкацiй i програмного забезпечення сприяв упровадженню в навчальний процес таких технологш, як мультимедiа- та гiпертекстовi технологи, 1нтернет-технологи, педагогiчно доцiльне використання котрих сприяе створенню навчального середовища нового типу, комплексному розвитку особистосп i здiбностей людини.
У навчальному середовищi, основою якого е сучаст засоби i технологи навчання, змшюеться змiст дiяльностi викладача, котрий стае сшврозробником ново! технологи навчання, що, з одного боку, тдвишуе його творчу активнiсть, а з шшого — вимагае високого рiвня технолопчно! i методично! пiдготовленостi. З'явився новий напрямок дiяльностi педагога — розробка шформащйних технологiй навчання i програмно-методичних навчальних комплексов [9].
Суперечност мш вимогами до рiвня фахово! тдготовки вчител^в i неможливiстю сучасного ефективного забезпечення управлiння цим процесом в рамках юнуючо! системи ПДО е тдставою, щоб вважати пошук нових моделей управлшня цiею освiтою актуальною_проблемою, а дослiдження, спрямованi на пошуки шляхов 11 вирiшення, — такими, результати яких можуть бути використаш для наукового обгрунтування розробки, створення та впровадження нових, бiльш ефективних, органiзацiйних форм, метода i засобiв навчання у системi ПДО.
Як показуе аналiз лiтературних джерел, змюту i спрямованостi навчальних сайтiв в 1нтернеп, проблема безперервного навчання з метою тдвищення фахового рiвня учителiв недостатньо розроблена. Практично вiдсутне наукове обгрунтування спрямованосп i змiсту цього навчання, не визначеш цiлi навчання, ефективне досягнення яких можливе з використанням систем та засобiв дистанцшного навчання [2; 4; 7; 3; 11]. Системи дистанцшного навчання, що функцюнують в 1нтернет1, не можуть бути визнаш придатними для досягнення зазначених цшей, оскiльки:
- змют навчання не завжди вiдповiдае потребам учителiв у пiдвишеннi !хнього фахового рiвня;
- засоби навчання, запропоноваш для використання суб'ектовi навчання, не завжди доступш для нього;
- управлшня процесом навчання недостатньо ефективне i не забезпечуе обов'язкового досягнення цшей навчання.
Разом з тим завдання забезпечення неперервного штенсивного та ефективного фахового вдосконалення i самовдосконалення вчителiв не можуть бути виршеш з використанням традицiйних форм курсово! перепiдготовки, оск1льки:
- перiодичнiсть проходження навчання не забезпечуе дiйсно неперервно! освiти;
- короткочасне навчання, яке здебшьшого проводиться у рiзнорiвневих групах, не е ефективним для формування (або поновлення, вдосконалення) умiнь i навичок, специфiчних для вчителя;
- ускладнене створення шшомовного середовища для активно! дiяльностi кожного суб' екта навчання у ньому.
Досвiд застосування засобiв шформацшно-комушкацшних технологiй в навчаннi iноземних мов свiдчить, що в останнi роки ушверситети рiзних кра!н звернули увагу на можливосп вказати технологiй для цшей навчання на ввдсташ (дистанцшного навчання), в тому чи^ тслядипломного навчання вчителiв. На вiдмiну вщ рiзних форм заочного навчання, дистанцшне навчання забезпечуе можливост1:
- оперативного передавання будь-якого обсягу та виду шформацп (вiзуально!, звуково!, текстово!, графiчно!) на будь-як1 вiдстанi;
- збереження iнформацi! в пам'ятi персонального комп'ютера протягом потрiбного часу;
- органiзацi! телекомушкацшних проектiв, у тому числi й мiжнародних.
Важливою е проблема застосування засоб1в iнформацiйних технологiй та 1нтернету як складових системи навчання у ЗПДО вчител1в iноземних мов з метою залучення випускник1в системи до впровадження ними цих засоб^в у навчально-виховний процес опанування ^ноземних мов.
Дистанцшне навчання шоземних мов мае свою специфшу, зумовлену тим, що передбачае навчання р!зних вид1в мовленнево! д1яльност1 та дозволяе слухачам працювати в тому темпi, який властивий !хньому характеровi.
Ефективною формою пiдготовки вчителш, на думку деяких фах1вщв, у цьому pa3i може бути дистанщйно керована самоосвиа. Завдання дистанщйно керовано! самоосвiти — спонукати людину нестандартно мислити, генерувати ще!, домагатися !х виконання, створюючи для цього можливост i творчо використовуючи обставини. Методика «Дистанщйно керовано! самоосвии» вперше у свтовш прaктицi розроблена та впроваджена в Кaнaдi [6]. Оcобливicть дистанщйно керовано! самоосвии в тому, що вона (за допомогою 1нтернету й шших зacобiв iнформaцi!) передбачае розвиток навичок caмоcтiйного мислення, пошуку власних iдей, здатност ефективно даяти за будь-яких обставин. Запровадження ще! методики тдвищуе р1вень компетенцл, надае можливють реaлiзувaти влacнi, часто неcтaндaртнi шляхи виршення проблем, набувати профеciйних навичок, тобто вщбуваеться становления творчо! особистосп.
Диcтaнцiйно керована caмооcвiтa вчителiв тим докоршно вiдрiзияетьcя вiд нинi дшчих cемiнaрiв, курciв пicлядипломно! перепiдготовки вчителiв та iн., що суб'ект навчання може самостшно формувати трaекторiю власного навчання, зважаючи на власний досввд навчально! дiяльноcтi (як у ролi учия, так i в ролi вчителя).
Засоби iнформaцiйних технологiй надають вчителям iноземних мов змогу вiддaленого доступу до шформаци. Якщо у великих мютах вони мають можливють стлкування з ноciями мови, перегляду фшьм1в мовою оригiнaлу, участ в мiжиaродних проектах, то у невеликих населених пунктах однiею iз найсерйозтших проблем навчання iноземних мов, тдвищення р1вня знань i розвитку мовленневих навичок е проблема мовного середовища, оскшьки «живе» сп1лкування з но^ми мови неможливе. Перед кер1вниками осв™ та вчителями iноземно! мови, зокрема сшьських шил, нaйгоcтрiшою сто!ть проблема хоча б доступу до свитого досвщу в цш гaлузi.
Частково проблема може бути вирiшенa за допомогою засоб1в 1нтернету: використання електроино! пошти для листування учителями (i учнями) iнших кра!и; створеиня та проведення cпiльних телекомуткащйиих проектв; участь у рiзномaиiтиих конкурсах i олштадах, текстових i голосових чатах; оргашзащя публжацц творчих робiт учив на освиих i художнх сайтах i одержання вiдгукiв на них з уах кра!н cвiту. При цьому створюеться не iмiтaцiя стлкування, а йде щкавий далог двох або юлькох культур. Якщо проекти торкаються крa!иознaвчого аспекту, то розширюються загальт зиаиня школяр1в, зростае защкавлення не тшьки у вивченнi iноземно!' мови, а й шших предметв. Участь у телекомушкацшних конкурсах, олiмmaдaх, тестуванш надае можливicть одержати об'ективиу ощнку знань, самоствердитися, тдготуватися до гспипв, участа в iиших видах конкуров та олiмпiaд. При виконaниi подабних проектв вiдcутиiй негативиий психолойчний момент, вщчуття страху, властивого оcобi з недостатшм р1внем сформованосп мовленневих навичок у реальних ситуащях.
Для вчителя шоземних мов застосувания 1нтернету надае достатню кшькють мовного та кра!нознавчого мaтерiaлу, детальний опис новiтнiх навчальних технологш, можливють постшно тдвищувати власний рiвень володiния мовою, обмiнювaтиcя досввдом з колегами за кордоном, самим стлкуватися iноземною мовою з нолями мови та залучати до цього учшв.
Провiднa роль комунiкaтивних функцш мови безперечна, осшльки вci iншi !! функцi!' (виражения та формування думки, збереження iнформaцi! та ш) втрачають сенс, якщо немае об'ективно! потреби у передaвaннi певно! шформаци, в сшлкуванш. У цьому рaзi 1нтернет е унiкaльним засобом, який надае можливicть cпiлкувaния, наприклад, в режимi електронно! пошти або в режимi реального часу (on-line).
Основною метою навчання вчитетв iноземно!' мови е виховання особистосп, що мае бажання i здaтиicть до стлкування та самоосвии. Участь у рiзномaнiтних м1жнародних програмах може забезпечити не тшьки високий р1вень володшня шоземною мовою, а й розвиток конкретних характеристик особистосп: комунiкaбельноcтi, знания норм стлкування, широкого свиогляду.
Звичайно, таких вид1в навчально! даяльносл вчителiв необхвдно навчати, оскшьки бiльшicть iз них не мають необхвдних для не! знань, умж i навичок. Крiм того, доведення до вчител1в шформаци про icнувaния зазначених вище шноващйних технологий навчання вже саме по cобi буде великим усп1хом i важливим результатом упровадження диcтaнцiйного навчання у систему ПДО.
Анaлiз доcвiду передових вчителiв iноземних мов показуе, що для досягнення названих цшей ефективну допомогу вчителевi надае використання ресурив 1нтернету. В оcтaннi роки вони використовують програмш засоби як допомiжнi при нaвчaннi усного та писемного мовлення, читания, aудiювaния, при ввдпрацьовуванш граматичного, орфогрaфiчного та фонетичного мaтерiaлу на вciх етапах навчально-виховного процесу.
Аналiзуючи досв1д застосування шформащйних технологш учителями шоземних мов, можна зробити висновок, що участь у вс1х таких проектах, пов'язаних безпосередньо з iноземною мовою, розширюе лшгвютичний i осв1тн1й кругоз1р учнгв 1 вчител1в, дозволяе працювати над якгсними знаннями мови, впливае на формування осо6истост1, здатно! в1льно орiентуватися й активно юнувати у св1т1 шформацл. Iнформацiйнi технологи здатнi рiзнопланово впливати на осо6ист1сть: по-перше, е можливють отримати набагато бiльше навчального матер1алу, н1ж при спiлкуваннi лише з викладачем; по-друге, формуються вм1ння працювати з шформащею, приймати оптимальнi ршення, розвиваються комунiкативнi зд16ност1.
Застосування шформащйних технологш у процес навчання вчителгв iноземно! мови у ЗПДО забезпечуе щдвищення ефективност1 навчання, що зумовлюеться вищим ргвнем мотиваци, iндивiдуалiзацii навчального процесу. Вказанi технологи сприяють створенню мовного середовища, доступного для суб'екпв навчання незалежно в1д м1сця 1хнього перебування, дозволяють забезпечити необмежену юльюсть повторень навчального матерiалу та контролюючих вправ, самостiйного виконання вправ 1 тренувань, як1 е важливими у процес1 вивчення иноземно! мови.
Шдвищення професшного р1вня вчителiв iноземних мов у ЗПДО, здшснюване 1з використанням шновацшних технологiй, матиме результатом, кр1м передбаченого чинними програмами, створення у педагопв орiентацi! на використання под1бних технологiй навчання у власнiй професшнш д1яльност1 в сво!х навчальних закладах.
Розробка шновацшних технологш навчання, заснованих на використанш телекомушкацшних технологiй, 1 впровадження !х у ЗПДО може забезпечити досягнення бшьшо! ефективностi навчання вчител1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бейко О. Освгга — основний чинник розвитку цивЫзацп // Сусп1льн1 реформи та становлення громадянського суспiльства в Украш: Матерiали науково-практично! конференцп. / За заг. ред. В. I. Лугового, В. М. Князева. — К.: Вид-во УАДУ, 2001. — С. 83-85.
2. Бех С. М. Теоретико-прикладний аспект управлшня школою з поглибленим вивченням Гноземних мов // Стратепя управлшня закладами освгга в умовах формування шформащйного суспшьства: Матер1али II науково-практично! конференцп 16-18 жовтня 2003 року. — Херсон, 2003. — С. 15-17.
3. Гуржш А. М. 1нформацшш технологи в освт // Проблеми осв1ти: Науково методичний з61рник. — К.: 1ЗМН, 1998. — Вип. II. — С. 5-11.
4. Дорошенко Ю. О., Калiнiна Л. М., Латнський В. В. Iнформацiйнi ресурси як складова управлiння ЗНЗ // Освгга. — 2003. — № 49. — С. 4-5.
5. Информационное образование и информационная культура личности как факторы развития информационного общества. // [Електронний ресурс]: http://www.gpntb.ru/win/inter-еуе^8/сптеа2001Лот/8ет2/(!ос33.1Лт1
6. Карташова Л. А. Особистюно ор!ентоват система навчання основ шформащйних технологш в процеа тдготовки майбуттх вчител^в ^ноземних мов. Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2004. — 247 с.
7. Карташова Л. А., Латнський В. В. Шслядипломне навчання вчител!в використанню засоб!в шформащйних технологш у професшнш д1яльност1: В1сник ЛНПУ iменi Тараса Шевченка. — Луганськ: Альма-матер. — 2005. — № 4. — С. 115-120.
8. Концепция загально! середньо! осв1ти (12-рiчна школа): Затверджено Постановою Колеги МОН Укра!ни та Президiею АПН Укра!ни N 12/5-2 в1д 22.11.2001.
9. Латнський В. В. Проблемт аспекти розробки г використання електронного тдручника // Комп'ютерно-орiентованi системи навчання. — К.: НПУ, 2001. — Вип. 4. — С.148-154.
10. Н1колаева С. Ю. Петращук О. П., Бражник Н. О. Ступенева система освгга в Укра!ш та система навчання шоземних мов. — К: Ленв1т, 1996. — 90 с.
11. Олшник В. В. Оргашзацшно-педагопчш ос нови дистанцшно! освгга 1 навчання: Оргашзацшно-педагопчне досл1дження. — К.: Ц1ППО, 2001. — 36 с.
