CC BY
32
i самореалiзацi! дозволяе яюсно пiдвищувати рiвень сучасно! освiти, особливо яюсний аспект роботи вчителiв укра!нсько! мови i лiтератури як професюнатв високого рiвня.
Узагальнюючи результати дослщжень, можна зробити такi висновки: яюсний шдхщ до навчання i виховання пiдростаючого поколiння рiднiй мовi та лiтературi забезпечуе наявнiсть банку проблем, пов'язаних з творчим самовираженням особистосп в цiлому. На шляху до творчого самовираження у професiйнiй дiяльностi особистостi вчителя укра1нсько1 мови i лiтератури iснують численнi проблеми, пов'язаш з оптимiзацiею часу та обсягами необхщного матерiалу. Проте результат — особисте задоволення вiд професiйного зростання — не примусить на себе чекати, як i гармошя та задоволення вщ життя.
Розподiлити напрямки розвитку вчителiв укра1нсько1 мови i лiтератури треба вiдповiдно до ланок системи ППО, враховуючи основу дiяльностi словесника в загальноосвiтньому навчальному закладi як поля для творчого самовираження у практичнш дiяльностi.
Актуалiзацi! вимагае проблема передання вчителем досвщу творчого самовираження не лише колегам, а й учням. Чим доступнiшим стане мехашзм передачi, тим легшим буде шлях життепроектування сучасно! молодi, !х подальшо! самореалiзацif. Це питання потребуе уваги з боку науковцiв i вчителiв-практикiв.
Проведене дослiдження не вичерпуе вше! повноти дослщжувано! проблеми. Залишаються актуальними i потребують вщповщно! уваги з боку педагопчно! науки таю напрями дослiдження проблеми творчого самовираження вчителя украшсько! мови i лтератури у професiйнiй дiяльностi, як: психолого-педагопчш проблеми готовностi шкiл та шститу^в ППО до створення належних умов для творчого самовираження вчителiв укра!нсько! мови i лiтератури; педагогiчнi засади творчого самовираження учасниюв освiтнього процесу; модершзащя ППО на етапi реформування освгги. Необхiдним е також обмш досвiду з розвитку особистiсного потенщалу, самореалiзацi! особистостi за кордоном.
Перспектива подальших наукових розвiдок щодо пошуку можливих шляхiв пiдвищення якостi професiйно! дiяльностi у контекстi сучасних осв^шх трансформацiй забезпечить для вчителiв укра!нсько! словесностi якiсний рiвень роботи, сприятиме пiдвищенню професiоналiзму, уможливить бiльш повну реалiзацiю чинно! нормативно! бази осв^янсько! системи i творче самовираження у професшнш дiяльностi.
1рина КУСТОВСЬКА
ДИСТАНЦ1ЙНА ОСВ1ТА ЯК СУЧАСНА ТЕХНОЛОГ1Я ПОДГОТОВКИ
МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В
У статтi висвiтлюються особливостi дистанцтно1 освти як сучасно'1 технологи пiдготовки майбуттх економiстiв в Укра'т. Акцентуеться увага на традицтних i новiтнiх методах i технологiях навчання в дистанцтнш освiтi.
На сучасному етат розвитку в Укра!ш активно впроваджуеться нова форма здобуття знань — дистанцiйна освiта (ДО), насамперед вища. Остання допомагае отримувати дипломи бакалаврiв, спецiалiстiв та мапс^в людям рiзного вiку, не вщриваючись вiд роботи, не витрачаючи багато часу на по!здки до навчального закладу для складання сесшних залшв та iспитiв, економлячи фiнанси як фiзичних осiб, так i ВНЗ. ДО розвиваеться у свт протягом багатьох рокiв i довела свою ефектившсть.
Проблеми становлення та розвитку ДО у галузi пiдготовки майбутшх фахiвцiв свого часу дослiджували багато науковщв, серед яких Н. Абашюна, В. Баркасi, С. Батишев, Е. Берднова, Н. Беседiн, А. Булгаков, А. Вербицький, Е. Гапон, Г. Гттецька, Л. Григорьева, Р. Гуревич, А. Дружкин, Л. Жовта, Н. 1щук, Н. Климова, Т. Конюх, В. Корсунов, Е. Мрошниченко, Н. Ничкало, Г. Романова, О. Пехота, В. Сисоева, М. Сметанський, О. Смшянець, М. Солдатенко, В. Стасюк, Е. Сурков, Б. Сусь, О. Тогочинський, А. Усова, А. Федорченко, Т. Шамова, В. Шахов та ш. Проте нинi залишаеться багато питань, якi вимагають бiльш ретельного вивчення для органiчного та ефективного впровадження ДО в практику вищо! професiйно! освiти в Укра!нi.
Метою нашоТ статтi е аналiз дидактичних можливостей дистанцiйно! освiти для покращення процесу пiдготовки майбутнiх економiстiв у вищих навчальних закладах Укра!ни.
Основним завданням статп е порiвняння традицiйних та новiтнiх методiв та технологiй у контекстi ДО шд час пiдготовки майбутнiх економюпв.
Поняття «дистанцiйна освга» сприймаеться неоднозначно. Насамперед — це можливють отримати вищу освiту не лише в стшах навчального закладу, а й за його межами.
Вивчаючи досвщ впровадження ДО у вiтчизнянiй освт, зауважимо, що географiя освiтнiх послуг ВНЗ завдяки такому виду освгги суттево розширюеться, чого нiколи не вщбулося би пiд час оргашзаци стацiонарного навчання. Регiональнi представництва або навчальш чи консультацiйнi центри, завданням яких е органiзацiя взаемоди мiж викладачами та студентами, узгодження та контроль навчально! дiяльностi останнiх, охоплюють територiю майже всiх регiонiв Укра!ни, незалежно вiд того, де розташований ВНЗ.
ДО е унiверсальною формою навчання, що базуеться на використант широкого спектра традицiйних i нових iнформацiйних та телекомунiкацiйних технологiй, а також техшчних засобiв, яю створюють для студента умови вiльного вибору освггшх дисциплiн та дiалогового обмiну з викладачем. При цьому процес навчання не залежить вiд розташування студента в просторi i чаш.
Дистанцiйна форма навчання — це отримання осв^шх послуг без вщвщування ВНЗ, за допомогою сучасних шформацшно-осв^шх технологiй та систем телекомушкаци — таких, як електронна пошта, телебачення, 1нтернет. ДО можна використовувати не лише у ВНЗ, а й для шдвищення квалiфiкацil та перешдготовки фахiвцiв. Враховуючи потреби у якюнш освiтi в регiонах, така освга дуже скоро посяде важливе мюце на ринку освiтнiх послуг.
ДО дозволяе отримати ушверситетський диплом вшм, хто з будь-яких причин не може навчатися стацюнарно. Це ниш дуже актуально, особливо коли виникае проблема тдготовки та перешдготовки фаивщв. ДО вщкривае великi можливостi для студенпв-шваладв. Сучаснi iнформацiйнi освiтнi технологи дозволяють навчатися незрячим, глухим тощо.
Дистанцiйно пропонуються багато навчальних дисциплш, але в переважно це т1, що колись вивчалися заочно. Дуже мало ВНЗ пропонують дистанцiйне вивчення iноземних мов. I це зрозумшо, адже мова е насамперед засобом комушкаци i повинна вивчатися з опорою на щоденну практику, яко! бракуе пiд час дистанцшно! освгги. Ця проблема стае неактуальною з розвитком нов^шх iнформацiйних технологiй i засобiв комушкаци.
ДО на сучасному етат — це навчання за допомогою засобiв телекомунiкацiй, пiд час якого учасники навчально-виховного процесу, котрi вiддаленi один вiд одного, створюють освггню продукцiю i якюно покращують свiй освiтнiй рiвень. Основними технолопями ДО е технологи i застосування ресурсно! бази 1нтернету. Тому дуже часто ДО ще називають 1нтернет-освггою. Такий вид освiти може бути або повнютю дистанцiйним (використовуються електронна пошта, чат-взаемодiя, вiдеозв'язок), або стацюнарно-дистанщйним (навчання подiляеться на очний курс i дистанцiйний курс з навчально! дисципшни), або може доповнювати очну форму деякими параметрами (часткове використання ресурсiв 1нтернету для доповнення навчального матерiалу та органiзацi! самостiйно! навчально-пiзнавально! дiяльностi студентiв).
В системi ДО реалiзуеться процес дистанцiйного навчання для досягнення i пiдтвердження студентом визначеного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня, який утворюе основу подальшо! творчо! i трудово! дiяльностi.
ДО вiдрiзняеться вiд традицшно! форми навчання. Проте, дистанцiйне навчання повинно не конкурувати з нею, а юнувати поряд, сво!ми шформацшними засобами доповнюючи наробки традицiйного навчання.
Вщмшними рисами ДО е:
- можливють збереження i поширення накопиченого педагопчного досвiду з розвитком шформацшних технологiй у сферi освiти;
- можливють оргашзаци загальноукра!нського та мiжнародного спiвробiтництва i наповнення iнформацiйного простору дистанцшними курсами з наданням швидкого доступу до шформацшних ресуршв викладачам, студентам та економiстам ;
- можливють створення вiртуального унiверситету з доступом до бiблiотек та мереж навчальних структур, яю йому шдпорядковуються, iз взаемною акредитацiею курсiв;
- можливють проведення занять для слухачiв дистанцiйних курсiв у зручний для них час, зручному мiсцi i темпi завдяки реалiзацi! принципу iндивiдуального пiдходу до навчання;
- можливють опанування дек1лькох незалежних навчальних курав та одночасне користування джерелами навчально! шформацл (електронними бiблiотеками, базами даних i знань);
- можливють здшснення навчання категорiями ошб, якi не мають змоги отримати !! традицiйно поширеними способами, а саме: молодими людьми, яю не можуть отримати освггянсью послуги в традицшнш системi вищо! освiти через обмеженють !! пропускно! здатностi; особам, яю проживають у вiддалених регюнах кра!ни; солдатам i офiцерам армп та ВМС; особам, котрi через рiзнi причини поеднують навчання з роботою; спещалютам, якi вже мають вищу освiту i бажають набути осв^у ще одну; студентам, що прагнуть отримати паралельно другу вищу осв^у; особам, котрi мають медичш обмеження для отримання освiти в стацюнарних умовах, та iншим категорiям населення;
- завдяки сво!м особливостям ДО сприяе формуванню людини, котра мае здатнють не привласнювати, а самостшно здiйснювати новi науково-технiчнi та економiчнi дослiдження, розкривае !! творчi здiбностi, що забезпечить !! конкурентоспроможнють в сучасних умовах ринку, при цьому надаеться можливiсть постiйного самовдосконалення i навчання за iндивiдуальним графшом;
- головним суб'ектом ДО е студент, який повинен проявляти бшьшу наполегливiсть в прагненнi до знань, оргашзованють, умiння працювати самостiйно, а також мати навички роботи з комп'ютером i засобами телекомушкацш;
- можливють за допомогою ДО надати освггш послуги великiй кiлькостi людей при мшмальних витратах, що забезпечуеться ефективним використанням навчальних територiй, техшчних засобiв, передбачаючи концентроване та ушфшоване подання навчально! iнформацi! i множинний доступ до не!;
- можливють поступово! трансформацп нацiонально! системи осв^и до системи вiдкритого типу, що передбачае вшьне користування iнформацiйними ресурсами, особистюну спрямованiсть процесу навчання, партнерство викладача i студента у процес отримання знань.
У навчальному процес ДО використовуються як традицiйнi, так i iнновацiйнi засоби навчання, яю грунтуються на застосуваннi сучасних шформацшних технологш i комп'ютерно! технiки, а також останшх досягнень у сферi освiтнiх технологiй.
Пiд час отримання ДО засоби навчання значно ширшi порiвняно з традицiйною формою навчання. До них вщносять:
- електронш версi! друкованих видань та шдручниюв, представленi в унiфiкованiй формi ИТЫЬ-коду;
- комп'ютернi навчальнi системи з використанням динамiчних форм навчання;
- засоби проведення лабораторного практикуму в режимi реального часу засобами вщео-штернетного комплексу з безпосередньою участю студента у роботi;
- навчальш аудю та вiдео матерiали в поеднанш з електронними тренажерами з метою дистанцшного виконання практичних та лабораторних робгг;
- навчально-методичне забезпечення для проведення практичних занять i лабораторних робiт у поеднаннi з вщповщними роздiлами теоретичних курсiв;
- контрольш роботи для студентiв дистанцшно! форми навчання з мехашзмом перевiрки i захисту виконано! роботи в режимi реального часу;
- розроблеш тести за матерiалами тем, модулiв, семестрiв, загального курсу дисциплiни з метою дистанцшно! перевiрки знань у реальному часц
- засоби проведення штерактивних (у вiртуальному класi) та колективних (участь у дискусiях, формах i чатах) занять;
- засоби оргашзаци проведення семiнарiв та колоквiумiв;
- засоби проведення дистанцiйних консультацш студентiв з викладачами;
- засоби здшснення контролю усшшност студентiв на основi реалiзацi! модульно-рейтингово! системи, що була запроваджена у навчальний процес ВНЗ;
- засоби аналiзу успiшностi слухачiв курсiв;
- засоби проведення 1нтернет-конференцш з науково! тематики;
- засоби реалiзацi! розсилки наукового, навчального та художньо-публщистичного матерiалу;
- засоби авторизацi! та щентифшацл студента в процесу його навчання;
- засоби спшкування студентiв мiж собою (форуми, чати мiж студентами);
- засоби розробки i розмщення власно! web-сторiнки студентiв на сайт дистанцiйного навчання;
- засоби проведення голосувань мiж слухачами дистанцшних курсiв з найбiльш актуальних питань;
- можливостi придбання додаткових навчальних матерiалiв засобами web-магазину, реалiзованому на сайтi дистанцiйного навчання;
- засоби оргашзаци навчального процесу слухачiв дистанцiйних курсiв (своечасне iнформування, ведення залiково! книжки i щоденника);
- засоби культурного вщпочинку студентiв (вшторини, iнтелектуальнi та логiчнi iгри, шахмати, кросворди тощо).
Отримавши навчальнi матерiали в електронному чи друкованому виглядi з використанням телекомунiкацiйних мереж, студент може оволод^и знаннями та формувати професшно значущi вмiння та навички вдома, на робочому мiсцi чи у спещальному комп'ютерному класi в будь-якш мiсцевостi.
Комп'ютернi системи можуть проекзаменувати, виявити помилки, дати необхщш рекомендацi!, здiйснити практичне тренування, вщкрити доступ до електронних бiблiотек, за лiченi секунди знайти необхiдну цитату, абзац, параграф чи роздш книжки, видшити в ньому головне. Навчальш курси супроводжуються iгровими ситуацiями, забезпечеш термiнологiчними словниками i вiдкривають доступ до основних втизняних та мiжнародних баз даних i знань на будь-якш вщсташ i в будь-який час.
Враховуються iндивiдуальнi особливостi, потреби, темперамент i зайнятiсть студента. Вш може вивчати навчальнi курси у будь-якш послщовносп, швидше чи повшьшше. Все це робить дистанцiйне навчання яюсшшим. доступнiшим i дешевшим за традицшне.
ДО вiдповiдае всiм вимогам статп 41 Закону Укра!ни «Про вищу осв^у»: навчально-виховний процес тд час ДО забезпечуе можливють «здобуття особою знань, умiнь i навичок у гуманiтарнiй, соцiальнiй, науково-природничш i технiчнiй сферах; iнтелектуального, морального, духовного, естетичного... розвитку особи, що сприяе формуванню знаючо!, вмiло! та виховано! особистосп» [1]. Навчальний процес здшснюеться у формах навчальних занять, самостшно! роботи, практично! пiдготовки i контрольних заходiв.
Серед технологiй ДО розробляються i впроваджуються переважно новггш технологi!, що активiзують навчально-виховний процес, роблять його шдивщуальним й особистюно спрямованим. Серед таких розвиваються кейс-технологи, яю основанi на самостiйному вивчент друкованих i мультимедiйних навчально-методичних матерiалiв, проте, суттева роль вiдводиться очним формам занять (установчi лекцi!, активiзуючi семiнари, тренiнги, консультацi! та контрольш зрiзи). Нинi акцент впровадження кейс-технологш у процес ДО переводиться у площину вiдео- та вiртуального навчання. Ц технологi! дають змогу зберегти повноту i системнiсть вивчення навчально! дисциплiни в умовах значного скорочення очних контактiв з викладачем i вiдриву вiд фундаментальних навчальних бiблiотек (або заповнити такий недолiк бiблiотек, як вiдсутнiсть необхщно! навчально! лггератури); впроваджують суттеву iнтерактивнiсть всiх матерiалiв, що в свою чергу стимулюе активну самостiйну навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студенпв; орiентуе навчальну дiяльнiсть у професшному напрямку [2].
Дистанцiйна освгга передбачае також застосування комп'ютерних мережевих технологiй, якi характеризуються широким використанням навчальних програм та електронних шдручниюв, що е доступними за допомогою глобально! (1нтернет) та локально! (1нтранет) комп'ютерних мереж. Ц технологi! не вщкидають очних контактiв мiж викладачем i студентом, проте !хня кшькють ще бiльше зменшуеться. Основою таких технологш е розробка спецiально! системи навчально-методичних матерiалiв, що розмiщуються на серверi i е доступними тсля пiдписання угоди для самостiйного опрацювання. Через 1нтернет студент мае можливють зв'язатися з викладачем, пройти промiжнi i пiдсумковi тести. Щодо юпипв, то вони здаються лише в очнш формi у найближчому координацшному центрi [2].
Широко застосовуються технологи використання телемережi i супутниковi канали передачi даних, що робить навчання бшьш оперативним i наочним. Однак не завжди ВНЗ мае можливосп для розвитку внутрiшнього телебачення чи ретранслювати навчальш програми в ефiр, не кажучи вже про те, щоби використовувати супутник для цшеспрямованого передання навчальних матерiалiв.
Сучасна педагопка використовуе певнi основнi методи ДО:
Лекци ДО, на B^MiHy вiд традицiйних аудиторних, виключають живе спшкування з викладачем. Проте вони мають i деякi переваги. Для запису лекцш використовуються дискети, CD-ROM-диски тощо. Використання новiтнiх iнформацiйних технологш (гiпертекста, мyльтимедiа, ГIС-технологiй, вiртyальноï реальност та iн.) робить лекцiï виразними та наочними. Для створення лекцш можна використовувати вс можливостi юнематографа: режисуру, сценарiй, артистiв тощо. Таю лекци можна слухати у будь-яюй час i на бyдь-якiй вщсташ. Крiм того, немае необхiдностi конспектувати матерiал.
Консyльтацiï ДО е одшею з форм керiвництва роботою студенев i надання 1'м допомоги тд час самостiйного вивчення дисциплiни. Використовуеться телефон, електронна пошта. Консультацн допомагають педагогу оцiнити особистiснi якостi студента: штелект, увагу, пам'ять, уяву i мислення.
Лабораторш роботи ДО використовують для практичного засвоення матерiалy. В традицшнш осв^нш системi лабораторнi роботи вимагають: спецiального обладнання, макетiв, iмiтаторiв, тренажерiв тощо. Можливостi ДО надалi можуть iстотно полегшити проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мyльтимедiа технологш, Г1С-технологш, iмiтацiйного моделювання тощо. Вiртyальна реальнiсть дозволяе продемонструвати явища, що у звичайних умовах продемонструвати дуже важко або й неможливо.
Контрольш роботи ДО — це перевiрка результат теоретичного i практичного засвоення студентом навчального матерiалy та рiвня сформованостi професiйно значущих та шших вмiнь i навичок.
Щодо професiйноï пiдготовки дистанцiйним шляхом, то вс наведенi вище технологiï можна використовувати з максимальним позитивним результатом. Прикладом цьому е навчально-методичш розробки Калiфорнiйського yнiверситетy (США) з вивчення шоземних мов дистанцiйно. Американцi вже 15 роюв навчають як своïх спiввiтчизникiв, так i громадян шших краш iспанськiй, англiйськiй, францyзькiй, росшськш мовам. Основою курсу е спещально розроблений електронний пiдрyчник з окремо розробленими практичними завданнями, якi доступш через 1нтернет. Пiдрyчник мiстить основш положення фонетики, граматики, лексики, синтаксису, викладеш у формi «пояснення — запитання — вщповщь». Пiдсyмковим е проходження тесту в режимi он-лайн. Абiтyрiент, щоб отримати доступ до електронних навчально-методичних матерiалiв, повинен заповнити анкету i дати згоду на реестращю його як студента курсв. Навчання оплачуеться через 1нтернет. Недолшом тако1' системи е те, що мало придшяеться уваги методичнiй допомозi студенту. Не завжди можна зрозум^и суть завдання чи викладеного матерiалy, тим бiльше, що цi матерiали пропонуються або англiйською, або, наприклад, росiйською, в разi вивчення англшсько1' чи iспанськоï росiйськомовним студентом виникають мовш перекладацькi казуси, а керiвництва чи пояснення, як користуватися тдручником чи як виконувати завдання, не додаеться.
Беззаперечно, курс розроблений дуже щкаво, в ньому е елементи мультиплшацп та аyдiоматерiали, можливiсть вщвщування он-лайн-конференцiй, встановлений графiк проведення он-лайн-консультацш, у т. ч. у вщеорежимь Використаний принцип постyповостi у навчанш й iндивiдyалiзацiï, тобто студент сам обирае швидюсть, з якою вш опрацьовуе навчальний матерiал; у разi негативних резyльтатiв тестування, комп'ютер пропонуе повторити той матерiал, якому студент тд час тестування зробив помилки. За навчанням стежить тьютор i координуе дiяльнiсть студента. Однак варто зауважити, що виконують вони свою роботу переважно формально, маючи в наборi багато можливих варiантiв "вщписок». Ця методика заслуговуе на бшьш ретельне вивчення, проте, як виршуеться проблема формування професiйно важливих вмшь та навичок американцi не пояснюють.
Таким чином, можемо констатувати, що ДО ниш е одшею iз прогресившших технологш тдготовки майбyтнiх фахiвцiв, що дае змогу вчитися протягом всього життя та оперативно реагувати на змши у соцiальнiй картиш сyспiльства. Вона надае широкi можливосп для застосування традицiйних технологiй навчання, а також е полшоном для випробовування новiтнiх технологiй, у т. ч. шновацшних комп'ютерних. ДО поеднуе в собi використання добре вщомих нам методiв навчання та шформацшних технологш, що утворюють цшсний комплекс, спрямований на пiдготовкy професiйно компетентного фахiвця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про вищу освиу» (1з змшами, внесеними зпдно i3 Законом N380-IV (380-15) вщ
26.12.2002). // Вщомосп Верховно! Ради Украши (ВВР). — 2002. — № 20.
2. http://www.vntu.org.edu.
3. http://www.distance_learning/unesco.edu.org.eu.
Олег ТРЕМБОВЕЦЬКИЙ
УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ПРОФЕСIЙНОÏ СПОСТЕРЕЖЛИВОСТ1 У МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В ДЕРЖАВНОÏ ПРИКОРДОННОÏ СЛУЖБИ УКРАÏНИ
У cmammi розглянуто основт шляхи удосконалення роботи з розвитку професшно1 спостережливостi в курсантiв. Визначено необхiднiсть тдвищення спрямованостi педагогiчного процесу з метою розвитку професшно1 спостережливостi в курсантiв, використання оргатзацшного потенцiалу та удосконалення зм^ту програм i занять з окремих навчальних дисциплт.
У наш час важливою складовою професшно! шдготовки майбутшх захисниюв кордону е формування у них професшних якостей, що необхщш офщерам Державно! прикордонно! служби Украши (ДПСУ) при виконант поставлених перед ними завдань. У вшськовш педагопщ е роботи з питань окремих складових профес1йно! шдготовки р1зних род1в вшськ Збройних Сил Укра!ни. Зокрема, Ю. О. Овчаренко дослщжував психолопчт особливост профес1йно! самосвщомосп вшськовослужбовщв вшськ протипов1тряно! оборони, А. С. Оюпняк — педагопчш умови формування профешйних якостей у в1йськовослужбовц!в-водолаз1в, Т. О. Шаргун — формування профес1йно! компетентност у майбутшх оф1цер1в зал1зничного транспорту.
Стосовно професшних якостей офщера-прикордонника, необхщно зазначити, що вони розглядаються в дослщженш А. О. Афанасьева про психолопчш основи становлення вшськово-професшно! вщповщальност у курсанпв Нац1онально! академн Державно! прикордонно! служби Укра!ни ¡меш Богдана Хмельницького (НАДПСУ), В. О. Балашова — про формування професшних якостей у курсанпв-прикордонниюв у процес професшного навчання,
A. М. Ващенка — про формування професшно! мобшьносп майбутшх офщер1в у процес навчання у вшськових вищих навчальних закладах (ВВНЗ), О. В. Винограда — про педагопчш умови формування професшних якостей вшськовослужбовщв-кшолопв у процес навчання [43], О. В. Дщенка — про педагопчш умови професшного самовдосконалення майбутшх оф1цер1в,
B. Г. Кельбя — про виховання професшних якостей у майбутшх офщер1в оперативно-розшукових оргашв прикордонних вшськ Укра!ни, А. А. Кучеренка — про педагопчш основи вдосконалення професшно! шдготовки прикордонниюв в умовах службово! д1яльност1.
Вивчення ус1х вид1в профес1йно! д1яльност1 офщер1в-прикордонниюв (пщроздшв прикордонного контролю, оперативно-розшукових оргашв, пщроздшв охорони державного кордону, виховних структур), анал1з посадових шструкцш, функщональних обов'язюв, анкетування, спостереження, оцшка складност службових завдань, анал1з умов повсякденно! д1яльност1 свщчить про важливу роль тако! одн1е! з найбшьш важливих професшних якостей офщера, як спостережливють. Вона забезпечуе усшшнють результат та ефективнють д1яльност1 з охорони державного кордону, без не! офщер-прикордонник не може в повному обсяз1 виконувати сво! обов'язки. Проте наукових робщ присвячених дослщженню ефективних педагопчних шлях1в формування в курсанпв спостережливосп, немае.
Метою статт е визначення шляхiв удосконалення роботи з розвитку професшно! спостережливосп в курсанпв-прикордонниюв.
Анал1з психолого-педагопчно! лгтератури з проблеми дослщження, вивчення досвщу роботи i погляд1в викладач1в ВВНЗ показав, що професшна спостережливють е складною самостшною професшною якютю, для розвитку яко! в слyхачiв i кyрсантiв необхiднi певнi педагопчш умови. У визначенш цих умов важливе значення мае урахування досвщу офiцерiв-прикордонникiв, котрi мають розвинену якють професiйноï спостережливостi. У результат бесщ з викладачами та офiцерами 1змащьського, Мостиського, Мyкачiвського та Чопського прикордонних загошв з'ясувалося, що 38% викладачiв пiдтримyють думку про те, що потрiбно врахувати в педагогiчнiй
