CC BY
51
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Юрш РАМСЬКИЙ, Василь ОЛЕКСЮК
ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ У ПРОЦЕС1 ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У cmammi розглянуто проблему тдготовки cmydeHmie — майбуттх yuumenie математики та тформатики — до застосування мережних технологш не лише з позицш формування складових тформацшно-операцшноi дiяльностi, а й з точки зору розвитку тших складових т-формацшноi культури — тформацшного свтогляду, цттсних орieнтацiй, потреб.
HoBi досягнення в галузях обробки даних нерозривно пов'язаш з розвитком мережних технологш. Сьогодш комп'ютерш мережi знаходять застосування в рiзнoманiтних галузях дiя-льнoстi суспiльства. Значним етапом розвитку комп'ютерних мереж е створення технoлoгiй, 1х об'еднання в едину iнфoрмацiйну систему — 1нтернет, кiлькiсть кoристувачiв яко1 невпинно зростае.
Сьогодш уже стало зрозумшо, комп'ютерна телекомушкащя набагато швидша та дешев-ша i, що найгoлoвнiше, набагато потужшша за сво1ми можливостями вiд звичайних засoбiв, таких як телефон, телеграф, телебачення.
Розвиток мережних технологш призвiв до перетворення комп'ютерно1 революцп в ш-фoрмацiйну. У перюд комп'ютерно1 революцп сам комп'ютер розглядався головним чином як засiб автоматизаци — автоматизаци рoзрахункiв, автоматизаци проектування, автоматизаци перекладу з мови на мову тощо. Iнфoрмацiйна ревoлюцiя зробила комп'ютер основним засобом телекомушкацп, залишивши всi мoжливi його використання для обробки даних [1, 4-5].
Як ввдомо, шформащйний пoтенцiал суспшьства визначаеться як рiвнем розвитку шфор-мацшно1 техносфери, так i рiвнем його (суспiльства) шформацшно1 культури. Одними з основ-них елемештв шформацшно! техносфери сучасного суспiльства е комп'ютерш телекомушка-цiйнi системи та мережа
Рiвень розвитку iнфoрмацiйнo-телекoмунiкацiйних систем i мережних iнфoрмацiйних те-хнoлoгiй е важливою характеристикою iнфoрмацiйнoгo пoтенцiалу суспшьства. Саме ця характеристика визначае сьогодш не тшьки реальнi можливост використання внутрiшнiх шформа-цiйних ресурив кра1ни, але також i стушнь 11 входження в свiтoвий шформацшний простар, тобто мoжливiсть використання свггових iнфoрмацiйних ресурсiв.
Найвищим етапом розвитку телекомушкацшних технoлoгiй ряд дoслiдникiв вважають побудову висoкoшвидкiсних мереж на б^ технoлoгiй Fast Ethernet, FDDI, поряд з якими все бшьшо1 ваги набувають бездрoтoвi висoкoшвидкiснi мережi [2].
Проте слвд мати на уваз^ що захоплення найдoскoналiшими технoлoгiями не повинне т-дмiняти загальний розвиток учня [3, 63].
Метою статл е обгрунтування твердження, що цшеспрямоване застосування мережних технoлoгiй не лише не сповшьнюе загальний розвиток студента, а й дае змогу удосконалювати складoвi його шформацшно1 культури.
М. I. Жалдак вважае, що найважлившими складовими шформацшно1 культури вчителя е: вмiння визначати i формулювати цЫ, здiйснювати постановку задач, будувати шформацшш мoделi прoцесiв i явищ, що вивчаються, аналiзувати iнфoрмацiйнi мoделi за допомогою автома-тизованих iнфoрмацiйних систем та штерпретувати oтриманi результати, передбачати мoжливi наслiдки сво1х рiшень, використовувати сучасну iнфoрмацiйну технoлoгiю. При цьому важли-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
3
вим е вмiння впорядкування, систематизацп, структурування даних i знань, розумiння суп ш-формацiйного моделювання, способiв подання даних i знань [4, 27]. Тому за сучасних умов на-вчання основ мережних технологiй е важливим етапом пiдготовки майбутнього вчителя математики [5, 17; 6].
Оскшьки формування шформацшно! культури — складний багатоплановий поетапний процес шформатично! пiдготовки, що мае рiзнi рiвнi розвитку: вiд первинного знання до всес-тороннього оволодiння i творчого осмислення способiв 1х реалiзащl у професшнш дiяльностi, то використання мережних технологш у процесi усього терм^ пiдготовки майбутнього вчителя математики та шформатики пропонуемо здiйснювати поетапно.
1. Етап використання мережних технологш як засобу отримання навчальних ввдомостей.
2. Етап вивчення принципiв функцюнування мережних технологiй та набуття навикв уп-равлiння мережними системами.
Перш за все використання i вивчення мережних технологш мае на мета удосконалення наявних та розвиток нових вмiнь та навичок щодо застосування (у широкому сенсi цього слова) цих технологiй. На нашу думку, формування вище перерахованих складових шформацшно! культури на кожному етапi повинно здшснюватися комплексно. Тобто розв'язання певних задач на кожному з етатв повинне сприяти розвитку iнформацiйно-iнтелектуального потещалу, формуванню iнформацiйних потреб, орiентацiй та свггогляду [6, 37-39].
Iнформацiйна культура е системою взаемопов'язаних компонентiв, яю можуть формува-тися по-рiзному i мати рiзний ступiнь взаемопроникнення. Залежно вщ цiлей навчання та технологш, можуть спостертатися: розвиток шформацшного потенцiалу студента та навичок дiя-льностi i, як наслiдок, змша iнформацiйно-цiннiсних орiентацiй та свiтогляду.
Метою застосування мережних технологш на першому етат пiдготовки е удосконалення важливо! складово1 шформацшно! культури — знань та вмшь, необхiдних для повноцшного та ефективного використання ресурсiв свпового iнформацiйного простору. Завданнями тдготов-ки е розвиток навичок знаходити й систематизувати необхвдш данi, спiлкуватися за допомогою електронних засобiв, використовувати й самостшно оволодiвати сучасними програмними засо-бами.
Досягнення мети першого етапу можна здшснювати або в межах традицшних курсiв «Операцшш системи», «Прикладне програмне забезпечення», або впровадивши до програми пiдготовки фахiвцiв курс «Основи 1нтернету».
Перший етап можна розглядати як пропедевтичний стосовно наступних етатв, оскшьки саме у процем вивчення зазначених курсiв викладачам слiд формувати теоретичну базу, необ-хiдну для подальшого оволодiння мережними технологiями, та сприяти накопиченню досвiду стосовно оргашзацп iнформацiйно-освiтнiх систем.
Мета застосування мережних технологш досягаеться насамперед через практичне оволо-дiння учнями навичками роботи в свгговому iнформацiйному просторi, використання сучасних програмних засобiв роботи в 1нтернета, виконання завдань, що вимагають активного спiлку-вання за допомогою електронних засобiв.
Врахувавши вимоги поглибленого вивчення основ 1нтернету [7], перерахуемо основш знання та умiння щодо застосування мережних технологш (праксеолопчний компонент шформацшно! культури) (див. табл. 1).
Проте часто значний потенщал шформацшних ресурмв може бути невикористаний через недостатнш рiвень iнформацiйноl культури студенлв та учнiв — а саме через невмшня правильно висловити шформацшну потребу, оперативно знайти, проаналiзувати та опрацювати не-обхвдш данi [8, 90-95].
Успiшнiсть здшснення iнформацiйно-пошуковоl дiяльностi як складова шформацшно! культури визначаеться як об'ективними, так i суб'ективними чинниками. До об'ективних належать доступнiсть i реальт можливостi певних iнформацiйно-пошукових систем. До суб'ективних чинникiв належать: знання принцитв навiгацil у Всесвiтнiй павутинi, можливос-тей i особливостей певних шформацшно-пошукових систем, а також досвiд !х використання [9, 128].
4
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №8
Основт знання та умтня щодо застосування мережних технологш
Таблиця 1
Тема Основш знання
Поняття 1нтернету.
Основи m- Види та призначення послуг 1нтернету. формацш-
ного зв 'язку Адресування в 1нтернет.
в hmeprnmi
Способи тдключення до 1нтернету.
Призначення веб-браузера. Основш складовi браузера.
Основш умшня та навички
Здiйснювати тдключення до мережi 1н-тернет.
Здiйснювати навтащю у браузерi.
Налаштовувати вiдображення панелей шструменттв браузера.
Робота з Структура веб-документа та прин-послугою цип навiгацiï 1нтернетом.
WWW
Структура файлiв веб-стор™и, збе-реженоï на диску.
Поняття «cookie» та «кеш».
Призначення й принцип оргашзацп веб-каталогiв.
Призначення й принцип оргашзацп Пошук в пошукових машин. hmeprnmi
Стратеги пошуку даних.
Електронна Принципи функцiонування послуги пошта електронжй пошти.
Основнi можливосп поштового ктен-та.
Елементи адреси електронжй пошти.
Поштовi протоколи.
Правила етикету електронного листу-вання.
Встановлювати режим ввдображення стс^нок, заповнювати та передавати веб-форми.
Збертати веб-сторiнки в заданому мкщ на диску у форматах txt, html.
Використовувати список вiдвiданих веб-стс^нок.
Використовувати пошуковi каталоги.
Знаходити необхвдш вiдомостi за допо-могою пошукових машин.
Формулювати пошуковi запити.
Використовувати символи та лопчт операцiï для розширеного пошуку.
Конф^урувати параметри поштового мента.
Створювати та видаляти облжовий за-
пис електронжй пошти.
Рееструвати поштову скриньку на без-
коштовному серверi.
Створювати, надсилати й отримувати
поштовi повiдомлення.
Вкладати файли у поввдомлення та за-
вантажувати вкладенi файли з отрима-
них повiдомлень.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
5
Важливою складовою iнформацiйно-iнтелектуального потенциалу студента е умiння спш-куватися i отримувати та надавати людям потрiбнi ввдомоста, використовуючи засоби комп'ютерних мереж. При цьому мiжособистiсна усна комушкащя замiнюеться так званим електронним дiалогом, головна ввдмшшсть якого, за висловом В. М. Глушкова, полягае не сть льки в опосередкованостi екраном, скшьки в спiлкуваннi людей мiж собою з використанням електронно! пам'ятi [10]. Ряд дослвдниюв вважають, що саме в цьому полягае основна ввдмш-шсть електронно! комушкацп вiд усно! чи документально!. В останнiй мае мюце прямий чи опосередкований документом дiалог «людина — людина». У такому опосередкованому стлку-ваннi важливими е умiння вислухати чужу точку зору i з повагою ставитись до чужо! думки, умшня висловлювати свою точку зору i доводити сво! переконання, умiння знаходити сшльт розв'язання i складати програми стльно! дiяльностi для досягнення мети» [11, 18]. Звичайно, що такi обширш педагогiчнi завдання можуть бути «моножшзоваш» використанням лише мережних технологш.
Враховуючи рiзноманiтний характер iнформацiйних потреб людини та можливостi отри-мання вiдповiдних даних засобами комп'ютерних мереж, все бшьшо! ваги набувають питання шформацшно! свободи, яка характеризуеться можливктю людини отримувати необхiдну для життя, професшно! дiяльностi та подальшого розвитку шформащю, а також можливiстю висловлювати свою точку зору з приводу суспшьних явищ, передавати поввдомлення iншим людям, тобто поширювати !х в суспiльствi. Необхiдною умовою шформацшно! свободи особи е забезпечення права людини на iнформацiю [12].
Зрозумшо, шформацшна свобода особи не мае бути безмежною. Вона не повинна прино-сити шкоди шшим людям i тому мае бути обмежена моральними нормами. Тобто шформащйна свобода особи передбачае певний рiвень вiдповiдальностi перед суспiльством. Тому майбутнш вчитель iнформатики повинен вмiти розповкти про шкiдливi iнформацiйнi ресурси, а також виховувати культуру !х використання. На нашу думку, жодш програмш засоби для обмеження отримання даних у мережах, що надходять iз мережi 1нтернет, не забезпечать такого ефекту, як цшеспрямована виховна дiяльнiсть вчителя.
Наступним етапом пiдготовки е застосування мережних технологш як об'екта вивчення.
Ми подшяемо пiдхiд, зпдно з яким вивчення практично важливих питань можна прово-дити у спецкурсах та спецпрактикумах. Для спещальностей, у яких «1нформатика» е спещаль зацiею, пропонуемо вивчення спецкурсу «Основи мережних технологiй» [13, 154-159].
Враховуючи схему розвитку культури особистоста (Писемшсть ^ Освiченiсть ^ Компе-тентшсть ^ Культура), наведену в [14], вважатимемо, що основним завданням навчання мережних технологiй у контекста дослвдження е формування основних компетентностей оргашзацп та управлiння комп'ютерними мережами.
Тому в основу тдготовки майбутнього вчителя математики та шформатики до застосування мережних технологш пропонуемо покласти два положення:
1. Розумшня принцитв мережного зв'язку та передавання даних мiж комп'ютерами.
2. Умiння використовувати клiент-серверне програмне забезпечення для централiзованоl обробки даних у мережах.
Основнi компетентностi, як1 стосуються першого положення наведено у таблищ 2.
Важливою складовою праксеолопчного компонента шформацшно! культури е умiння моделювати процеси, якi вiдбуваються у комп'ютерних мережах. Подiбно до того, як у процеи навчання програмування у студенлв формують вмiння мислено складати i виконувати алгоритм, описаний природною мовою, при вивченш основ мережних технологш студенлв доцiль-но навчати моделювати роботу того чи шшого пристрою (комутатора, маршрутизатора, бранд-мауера тощо). Як показуе експеримент [15, 71], у студентiв, орiентованих на застосування знань на практищ, рiвень розвитку iнформацiйноl культури е вищим, нiж у тих, яю орiентованi лише на засвоення знань. У зв'язку з цим моделювання iнформацiйних процесiв повинно обов'язково супроводжуватися демонстрацiями у реальних умовах (у процеи виконання лабораторних ро-бгг).
6
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8
Технологи локальних мереж
Складен ме-режi
Основш компетентностi теорп комп 'ютерних мереж
Таблиця 2
Тема
Основи мереж переда-вання даних
Основш знання
Поняття комп'ютержй мереж^ ïï складових.
Поняття про тополопю мережг
Вiдкритi системи та модель OSI до побудови мереж. Протоколи переда-вання даних.
Загальна характеристика протоколiв локальних мереж.
Технологiя Ethernet. Ii система адре-сування.
Метод множинного доступу до стль-ного середовища.
Технологи Token Ring та FDDI.
Структурування локальних мереж на канальному рiвнi.
Поняття складено! мережi. II архiтек-тура.
Протокол IP.
Таблиц маршрутизацп в IP-мережах. Маршрутизащя з використанням масок.
Протоколи маршрутизацп.
Фiльтрацiя даних у складених мережах.
ОсНОВШ умiння
Визначати складовi мережi та класифь кувати ix.
Визначати топологiю мережi. Будувати мережу «точка-точка».
Класифiкувати протоколи передавання вiдповiдно моделi OSI.
Будувати Ethenet-мережу на фiзичному рiвнi.
Визначати та змiнювати адреси канального рiвня.
Розраховувати конфiгурацiю Ethernet-мереж.
Органiзовувати вiртуальнi локальнi ме-режi.
Будувати складену мережу.
Адресувати мережi за протоколом IP.
Конфiгурувати статичш маршрутизато-ри.
Конфiгурувати маршрутизатори для динамiчноi маршрутизацп.
Налаштовувати брандмауери.
Доменне адресування у складених ме- Конфiгурувати сервери DNS. режах.
Головною метою навчання основ адмшстрування комп'ютерних мереж е формування компетентностей, необхвдних майбутнiм вчителям математики та шформатики для самостшно1 оргашзацп мережних комплекив у загальноосвiтнix школах. Враховуючи стрiмкi темпи розвитку комп'ютерно! теxнiки, практично неможливо дати студентовi готовi рецепти ii використання в майбутнш професiйнiй дiяльностi. Тому основним завданням пiдготовки студенлв е отри-мання теоретичних знань управлiння мережними системами у 1х фiлософсько-логiчному розу-мiннi. З метою досягнення цього пропонуемо використовувати декшька ОС (наприклад, ОС Windows та OC Linux) (див. табл. 3). Зазначений шдхвд реалiзований у спецкурс «Основи мережних теxнологiй», зпдно з яким здiйснюеться пiдготовка студенлв спещальноста «Педагоп-ка i методика середньо! освiти. Математика» в Тернотльському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка та НПУ iменi М. П. Драгоманова.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
7
Тема
АдмШ-стрування ОС Windows Server 2003
АдмШст-рування ОС Linux
Домени ОС Linux
Домени Active Directory
Програмне забезпечен-ня miент-серверного призначен-ня
IHФОРMAЦIЙHI ТЕХИОЛОГЛ У HABЧAЛЬHОMУ ПРОЦЕСТ_
Таблиця 3
Основш комnетентностi адмШстрування комп 'ютерних мереж
Основш знання Основш умшня
Поняття пpо системне адмiнiстpy-вання.
Хаpактеpистики Windows Server 2003.
Засоби адмiнiстpyвання Windows Server 2003.
Правила безпеки до файлово! сис-теми NTFS.
Особливост адмiнiстрування ОС типу Unix.
Засоби адмшстрування OC Linux.
Правила безпеки до файлово! сис-теми Ext2.
Поняття мережно! файлово! систе-ми (NFS).
Поняття домену.
Сервер Samba як контролер домену Windows.
Домени мережно! шформацшно! системи (NIS).
Поняття глобального каталогу. Домени. Сайти. Тополопя доменiв. Дерева, лiси.
Засоби управлшня доменом Active Directory.
Основш налаштування служб елек-тронно! пошти.
Основнi налаштування серверiв пе-редавання гiпертексту.
Встановлювати Windows Server 2003.
Створювати облiковi записи користу-вачiв, мережнi ресурси. Переглядати системний журнал за допомогою служб термшалгв та консолi MMC.
Встановлювати правила доступу до файлово! системи NTFS.
Створювати облiковi записи користу-вачiв.
Адмшструвати сервер з використан-ням штерфейсу командного рядка та захищеного термшалу SSH.
Встановлювати правила доступу до файлово! системи Ext2.
Створювати сшльт ресурси засобами сервера NFS.
Конфiгypyвати сеpвеp Samba. Hалаштовyвати сеpвеp NIS.
Створювати об'екти глобального каталогу. Делегувати адмiнiстративнi повноваження. Встановлювати правила безпеки домену.
Встановлювати та конфшурувати сер-вери Postfix та IIS.
Встановлювати та конфшурувати сер-вери Apache та IIS.
S
Hy^bi записки. Cеpiя: Педагопка. — 2008. — №8
Зауважимо, що у таблицах наведено лише орiентовнi складовi вiдповiдних компетенос-тей, а розподш навчального навантаження для ïх формування можна здiйснювати рiзними способами.
Вивчення мережних технологiй сприяе розвитку iнформацiйного свiтогляду студента. Цей розвиток пов'язаний iз формуванням шформащйжй картини свiту [16, 16], розкриттям ролi у нiй мережних технологш, обгрунтуванням фундаментальноï ролi теорiï комп'ютерних мереж у розробщ i функцюнуванш iнформацiйних систем. Не викликае заперечень той факт, що шфо-рмацшна картина свiту формуеться усiма предметами циклу шформатичжй пiдготовки майбутнього вчителя математики, проте навчання основ мережних технологш дае змогу показати на практищ шформащйш процеси у комп'ютерних системах, а також сприяе узагальненню отри-маних знань.
Iнформацiйна картина свггу передбачае, що у основi життедiяльностi суспiльства лежать iнформацiя та шформащйш процеси (спшкування, комунiкацiï тощо). Вона виступае як двигун суспiльного i техшчного прогресу, а також, виявляючи загальнi i конкретнi, багатограннi зв'язки з дшстстю, е вiддзеркаленням цiеï дiйсностi [17]. «За своïм онтолопчним статусом, — зазначае Б. В. Бiрюков, — iнформацiя не вiдрiзняеться вiд простору, часу, енергiï, речовини» [18]. У той же час поняття шформацп е ширшим та багатограншшим за кожну з цих фшософсь-ких категорiй. Будучи найбшьш пов'язаною з категорiею вiдображення, вона е об'ективною на-уковою характеристикою вЫх матерiальних об'ектiв та ïх взаемодiй. Зокрема, саме iнформацiя й даш, у формi яких ïï подають, е предметом вивчення теорп комп'ютерних мереж. Програмш засоби, яю працюють за принципом «клiент-сервер» е яскравими прикладами функцiонування iнформацiйних процес1в, якi передбачають опрацювання даних у мережах.
Значною е роль вивчення мережних технологш у розвитку шформацшного потенщалу студенлв, завдяки удосконаленню оргашзацшних, мовленневих, пiзнавальних, пошукових умiнь та навичок.
Як показуе досввд, вивчення мережних технологш сприяе розвитку внутрiшньоï мотивацп студентiв, а отже й формуванню нових ïх iнформацiйних потреб. Тому для вивчення основ комп'ютерних мереж слвд створити необхвдш умови для iндивiдуалiзацiï процесу навчання, йо-го iнтенсифiкацiï, значного пiдвищення регулярной навчальноï дiяльностi та самостiйноï роботи студенлв. Результатом навчання вважаемо не просту суму засвоених знань, а сформова-тсть умiнь та навичок щодо дiяльностi у середовищi комп'ютерних мереж та самостiйного пошуку ввдомостей, необхiдних для створення власних мережних iнформацiйних ресурсiв.
1нформацшна дiяльнiсть пов'язана i з формуванням навичок мiжкультурного спшку-вання, опосередкованого засобами технологш мереж. Оскшьки створення мережних шформа-цшно-комушкацшних систем доволi рiдко здiйснюеться окремою людиною, а, як правило, гру-пою фахiвцiв. Завданням пропонованих курсiв е виховання у студентiв навичок працi в колек-тивi, у командi.
Одшею з передумов успiшного впровадження гумашстичних принципiв в освiтi е формування шформацшних щнтсних орiентацiй, яю слiд розглядати комплексно поряд з виховними i правовими аспектами шформатизацп суспiльства при вивченнi основ мережних технологш. У зв'язку з цим викладачам доречно наголошувати на тому, що зпдно з Законом «Про авторське право i сумiжнi права» [19] нелiцензiйне програмне забезпечення використовувати заборонено. Проте техшчна простота кошювання даних у комп'ютерних мережах зробила порушення ав-торських прав звичним i розповсюдженим. На превеликий жаль, на сьогодш продовжуеться використання «шратських» копiй операцiйних систем, «офкних» пакетiв, компiляторiв, трансля-торiв, баз даних, що суперечить виховним аспектам навчальжй дiяльностi. Зазначена ситуацiя е одшею з причин нашоï пропозицп вивчення мережних технологiй на базi двох операцiйних систем.
У студенлв слвд формувати усвiдомлення того, що використання 1нтернет-ресурив (про-грамних, лгтературних, музичних, аудiовiзуальних) та ïх розмщення на сайтах для надання доступу можливе тiльки за згодою автора. Проте законодавство про охорону авторського права стимулюе iнтелектуальну дiяльнiсть i не обмежуе доступ до даних та щей. 1де^ якi мiстяться в електроннiй формi, повинт бути доступнi не тiльки тим, хто здатний заплатити за ïï викорис-тання.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8
9
Вивчення мережних технологiй часто ввдбуваеться i3 значними проблемами, що можуть призвести до зриву навчального процесу. Це пов'язано з тим, що для виконання лабораторних робiт необхiдними е повноваження адмiнiстратора. У зв'язку з цим студенти не повиннi мати можливост пошкодити свою мережну ОС або систему товариша.
У поршнянт з машинно-орiентованими методами формування безпеки мережного комплексу ефектившшим виявилося проведення настановних бесiд на перших заняттях курсу. За-вданням таких бесвд е обгрунтування необхiдностi дотримання певних правил дiяльностi в ме-режному середовищi. Оскшьки завдання спрямоват на створення мережних ресурсiв, то ви-кладачевi слiд постiйно звертати увагу на неприпустимiсть використання повноважень адмшс-тратора з деструктивною метою.
Ефективним е й поеднання дидактичного впливу з використанням програмних засобiв статистики та монiторингу дiй користувачiв мережного комплексу. Студентам можна проде-монструвати результати облiку та статистичжй обробки ïх дiяльностi: часу реестрацп та виходу з ОС, доступу файлових систем та мережних ресурЫв, змiни параметрiв безпеки системи.
Висновки. Розвиток шформацшжи культури майбутнiх учителiв математики та шформа-тики у процес застосування мережних технологiй повинен передбачати формування:
• умшь використовувати готовi програмнi мережнi засоби для задоволення власних ш-формацiйних потреб;
• позитивжй мотивацiï щодо самовдосконалення та опанування нових мережних технологи;
• iнформацiйноï картини свггу;
• понятiйного апарату теорiï комп'ютерних мереж;
• умiнь моделювати процеси, яю вiдбуваються в мережах;
• умшь щодо оргатзаци та адмшстрування мережних ресурмв;
• поваги до штелектуальжй власностi iнших учасникiв мережжй взаемодiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рамський Ю. С., Iваськiв I. С., Нжолаенко О. Ю. Вивчення Web-програмування в школ1: Навчальний пойбник. — Терношль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 200 с.
2. Мизин И. А. Состояние и перспективы развития телекоммуникационных технологий // Информационные технологии и вычислительные системы. — М, 1996. — №3.
3. Лапчик М. П., Семакин И. Г., Хеннер Е. К. Методика преподавания информатики. — М.: Академия,
2003. — 624 с.
4. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе. Дис. д-ра пед. наук. — М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. — 48 с.
5. Рамський Ю. С. 1нформацшне сусшльство. 1нформатизащя осв1ти // Комп'ютерно-ор1ентоваш системи навчання: Зб. наук. праць. — К.: НПУ ¡м. М. П. Драгоманова. — Випуск 7. — 2003. — С. 16-28.
6. Рамський Ю. С. Формування шформацшноУ культури особи — прюритетне завдання сучасно! освгт-ньо'1' д1яльност1 // Науковий часопис НПУ ¡меш М. П. Драгоманова. Сер1я №2. Комп'ютерно-ор1ентоваш системи навчання: Зб. наук. праць / Редрада. — К.: НПУ ¡меш М. П. Драгоманова,
2004. — №1 (8). — С. 19-42.
7. 1нформатика. Програми для загальноосв1тшх навчальних заклад1в. // За ред. М. I. Жалдака. — Запор1жжя: Прем'ер, 2003. — 304 с.
8. Рамський Ю. С., Резша О. В. Програмний комплекс «Пошук-Мета»: можливост використання у на-вчальному процес // Нов1 технологи навчання. — К.: НУХТ, 2004. — С. 90-95.
9. Густов П. В. Повышение уровня информационной культуры специалистов в условиях дополнительного информационного образования. Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. — Нижний Новгород, 2006. — 242 с.
10. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики. — М.: Наука, 1987.
11. Каймин В. А., Щеголев А. Г., Ерохина Е. А., Федюшин Д. П. Основы информатики и вычислительной техники. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1990. — 272 с.
12. Закон Украши «Про шформащю». — http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.
13. Рамський Ю. С., Олексюк В. П. Особливост шдготовки майбутшх вчител1в шформатики до застосування мережених технологш // Науковий часопис НПУ ¡м. М. П. Драгоманова, сер1я 2. Комп'ютерно-ор1ентоваш системи навчання. — К.: НПУ ¡меш М. П. Драгоманова, 2007. — №5 (12). — С. 154-159.
10
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
14. Гершунский Б. С. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающимся по педагогическим специальностям и направлениям. — М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. — 512 с.
15. Барматина И. В. Развитие информационной культуры студентов в процессе изучения информатики. Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. — Новосибирск, 2005. — 269 с.
16. Макарова Н. В. Информатика и ИКТ: Методическое пособие для учителей. Часть 1. Информационная картина мира. — 2-е издание, Спб.: Питер, 2008.— 304 с.
17. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: ВЛАДОС, 1994. — 336 с.
18. Бирюков Б. В. Кибернетика и методология науки. — М.: Наука, 1974. — 326 с.
19. Закон Украши «Про авторське право i сум1жш права». — К.: Парламентське видавництво, 1998. — 31 с.
Тарас Д1ДОРА, Серий МОХУН
РОЗРОБКА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ «ТЕОРЕТИЧНА Ф1ЗИКА. ЕЛЕКТРОДИНАМ1КА» (ДИСТАНЦШНА ФОРМА НАВЧАННЯ)
У зв 'язку з посттним розвитком суспшъства, процесами ттеграцп та глобалгзацИ вища осв1та зазнае помтних змт. Упродовж останнх десятиргч свгтове ствтовариство охоплене процесом тфор-матизацИ, який пов 'язаний практично з ус(ма сферами людсъкоЧ д1ялъност1, включаючи осв1ту. Саме за-вдяки новим Ыформацтним технологЧям виникла нова — дистанцтна форма навчання. Як приклад реа-лЧзацп принцитв дистанцтноЧ освЧти в статтЧ наводиться розроблений в межах Тернотлъсъкого нацЧ-оналъного педагогЧчного унЧверситету ЧменЧ Володимира Гнатюка дистанцшний курс «Теоретична фЧзи-ка. ЕлектродинамЧка».
Ключовi слова: дистанцтне навчання, технологЧя, лекцЧя, практичне заняття, поточний конт-ролъ, тдсумковий контролъ, тести, якЧстъ знанъ, концепщя, електронний тдручник.
Система дистанщйного навчання базуеться на:
1) iндивiдуально-орiентованому пiдходi навчання;
2) використанш комп'ютерних та мультимедшних технологш;
3) багаторазовш модульно-блочнш системi навчання;
4) рiвноцiнностi змкту дистанцшного та традицшного навчання.
Дистанцшне навчання (ДН) — iндивiдуалiзований процес передання i засвоення знань, умшь, навичок i способiв шзнавальжй дiяльностi людини, який ввдбуваеться за опосередкова-жй взаемодп ввддалених один ввд одного учасниюв навчання у спецiалiзованому середовищ^ яке створене на осжга сучасних психолого-педагопчних та шформащйно-комушкацшних технологш. Дистанцшне навчання — це навчання без кордошв, ввдкрите i доступне для вих, неза-лежно ввд того мкця, де людина живе, навчання, а не самоосвгта.
Дистанцшне навчання мае цший ряд переваг у ж^внянш з традицшним навчанням, зок-
рема:
• ця технолопя бшьш гнучка, вона спрямована на тих, хто навчаеться, створюе студенту найзручтпй умови для засвоення матерiалу протягом 24 годин на добу i 7 дшв на тиждень;
• таке навчання дешевше;
• у дистанцшному навчанш змшюеться роль викладача. Вш перетворюеться на жмч-ника, наставника, що спрямовуе студента у процеа навчання;
• у бшьшоста випадкiв до дистанцiйного навчання входить колективна робота над рiз-номаттними завданнями, проектами;
• процес здобуття знань у дистанц1йному навчаннi — це самоспйна робота. Навчатися складтше, але якiсть здобутих знань — вища.
Дистанцшна освiта набула широкого поширення i в Украïнi, у зв'язку з шформатизащею усiх галузей виробничоï дiяльностi людини, а також впровадженням iнформацiйно-комунiка-цiйних технологiй в освпу. Зокрема була прийнята Концепщя про дистанцшну освiту.
При створенш системи дистанцiйноï освiти необхiдно у повному обсязi використати на-копичений у вищiй школi Украïни науково-методичний потенцiал, iнформацiйнi ресурси та те-
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8 11
