CC BY
56
Олена ФУРМАН
РОЛЬ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В СИСТЕМ1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ БЮЛОГП
У статтi розглянуто актуальт питания використання тформацшних технологш у система тд-готовки вчителя бюлоги, вказано основы вимоги до його методичног компетенност1 проаналiзовано умови тдвищення ефективностi i якостi тдготовки майбутжх фахiвцiв.
Вивчення i використання комп'ютерно! техшки в навчальному процес — один iз важли-вих компонента пiдготовки вчителя бюлоги до подальшого професiйного життя. На початок ХХ1-го столiття роль знань у всьому свт неймовiрно зросла. Рiвень володшня знаннями, або, бiльш узагальнено, шформащею, починае визначати полiтичний та екож^чний статус держа-ви. А для устшно! роботи в таких умовах державi потрiбнi люди — висококвалiфiкованi, яю вiдповiдають найвищим вимогам сучасноста.
Як показуе зарубiжний досвiд, одним iз шляхiв узгодження змiсту освгти та технологiй навчання iз сучасними потребами е реалiзацiя компетентнiсного тдходу до пiдготовки фахiв-цiв, що дозволяе узгодити якiсть вгтчизняно! освгти з европейською. У зв'язку з цим здобутi в процесi тдготовки вчителiв бюлоги знання, вмiння та навички потрiбно розглядати з точки зо-ру кiнцевого освiтнього результату — формування компетентностей.
Основою психолого-педагопчно! компетентностi вчителя бюлоги е його обiзнанiсть в га-лузi дидактики, теори виховання, психологи, зокрема, знання сутноста, змiсту та структури осв^тх процес1в, сучасних технологiй навчання, вжових та iндивiдуальних особливостей учшв; володiння вмiннями моделювання, ощнювання та корекци навчального процесу, оргашза-цй позаурочно1 та позашкшьно! роботи учшв, формування учнiвських колективiв та особливостей керiвництва ними; здатнiсть до вироблення iндивiдуального стилю педагопчно! поведшки.
Методична компетентнiсть учителя бюлогл передбачае:
• знання змюту i принцишв побудови школьного курсу бюлоги;
• знання програм i пiдручникiв з бюлогл та iнших природничо-наукових предмета з метою реалiзацil мiжпредметних зв'язкв;
• вмiння планувати свою дшльтсть;
• вмiння оптимального вибору форм та метод1в навчання бюлогл;
• вмшня концептуально мислити, моделювати педагопчний процес i прогнозувати ре-зультати власно! дiяльностi;
• володiння рiзноманiтними способами активiзацil навчально-тзнавально! дiяльностi учшв на уроках бюлогл;
• вмiння використовувати комп'ютернi технологи навчання у навчальному процем з бюлогл;
• вмiння здiйснювати контроль за навчальними досягненнями учнв вiдповiдно до су-часних вимог;
• креативтсть — здатнiсть до творчо! дiяльностi;
• вмiння забезпечувати диференцшований пiдхiд до учнiв на навчальних заняттях з бь ологл;
• здатнiсть забезпечувати формування позитивно! мотиваци учтв до вивчення бюлоги;
• знання вимог до облаштування кабiнету бюлогл;
• сформованiсть навичок самоосвiти;
• рефлексш результата власно! дшльносп;
• вивчення передового педагопчного досвiду.
Освiта перетворюеться на одне з джерел найщншших стратегiчних ресурив — людського капiталу i знань, що визначае загальний рiвень розвитку суспшьства. I головним прискорюва-чем його розвитку стае шформатизащя. 1нформатизащя суспiльства, у свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризацл системи освгти, через що ця проблема за своею значущютю ви-ходить зараз на перше мкце у педагопчнш науцi.
28
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Прюритеттсть ще1 проблеми посилюеться ще i тим, що вона е принципово новою. Вини-кнувши разом з появою комп'ютера, тобто в останш три десятирiччя, вона не може використо-вувати досвiд минулих столггь i тисячолiть, як це робиться в класичнш педагогiцi, i вимушена розвиватися тiльки «зсередини», формуючи свою наукову базу одночасно у вЫх необхвдних сферах — фшософп, психологи, педагопщ i методищ. Ця обставина в поеднанш з крайньою практичною необхвдтстю додае проблемi комп'ютеризацп освгги пiдвищену актуальнiсть, ви-водить 11 на перше мкце в груш першочергових завдань сучасно1 педагогiки.
Одшею з гострих проблем сучасно1 вищо1 школи е проблема пiдготовки викладацького складу до роботи в умовах шформатизацп освiти. Важливим для 11 виршення е саме ставлення педагопв до шформатизацп педагогiчного процесу. Розглянемо цМ шформатизацп вищо1 про-фесшно! освiти на прикладi завдань природничо! освiти майбутнього вчителя.
Рацiоналiзацiя навчальноЧ дiяльностi за рахунок використання тформацшних технологш припускае впровадження систем науково! вiзуалiзацп (СНВ) у навчальний процес, а також ш-дивiдуалiзацiю навчання й пiзнання.
Пiд науковою вiзуалiзацiею традицшно розумготь «сукупшсть систематизованих шстру-ментiв, методiв, операцiй над геометричними даними, що дозволяють вiдобразити на екраш монiтора поводження й розвиток фiзичних або яких-небудь iнших процеЫв з використанням машинно! графжи» [2]. Основна перевага вiзуалiзацп полягае у тому, що вона дозволяе забез-печити поеднання логiчного й образного способiв освоення шформацп, п1двищуючи в такий спосiб синкретичнiсть пiзнання вчителя-природничника.
Однак при безсистемному використаннi СНВ у навчальному процеи виникае небезпека втрати здатностi самостiйно породжувати й осмислювати деяю данi, втрати потреби в телек-туально-емоцiйнiй напрузi, пов'язанш з розв'язанням того або шшого завдання. Якщо в особи-стост майбутнього вчителя бюлогп не вихована здатнiсть породження шформацп, визначення 11 змюту, то його професiйно-педагогiчне стлкування перейде в трансляцiю знань.
Щоб зорiентувати майбутнiх учителiв бiологil на розкриття творчого потенцiалу пiдрос-таючо1 особистостi й на власне професшне самовдосконалення, необхiдно:
• зробити надбанням 1х iндивiдуальноl свiдомостi розумiння ще1 людсько1 еволюцil, при як1й iнформацiя займае позицию цiнностi в системi людських взаемин з позицil вщгворення людини;
• використати методи й форми навчання, що сприяють формуванню дано1 позип11 (до-слiдницькi й проблемы форми навчання, творчi й самоспйш роботи тощо).
Сьогоднi мережш технологil надають можливiсть знайти роботу з будь-яко1 тематики в мережi 1нтернет. Розроблено програми-агенти, якi самостшно пiдбирають огляди на задану тематику. У зв'язку iз цим потрiбнi розробки нових методик самостшно1 роботи студентiв, якi б «приржали» 1х на iндивiдуальну роботу, творчкть, створювали умови для оволодiння ними вмшнями пошуку, упорядкування й використання шформацп з рiзних джерел i використання при цьому iнформацiйних технологш [5].
Створення комп'ютерних iндивiдуалiзованих програм навчання також сприяе рацiоналi-зацй iнтелектуальноl дiяльностi особистостi, дозволяючи вибирати шдиввдуальну траекторiю навчання з опорою на сформований когнiтивний досвiд i стиль мислення. Гiпертекстовi iнтера-ктивш технологil допомагають задiяти багатий особисткний ресурс нелiнiйного мислення й кооперативного штелекту в iнтелектуальнiй дiяльностi.
Пiдвищення ефективностi i якостi тдготовки фахiвцiв з новим типом мислення, що вiдповiдають вимогам постiндустрiального сустльства
Ркт даних, швидка змша номенклатури вироблено1 продукцИ в умовах iнформацiйного сустльства вимагае вiд фахiвця здатностi легко переходити вщ однiеl професiйноl технологи до шшо1. Для цього необхвдне знання фундаментальних наук, гуманiтарна освiченiсть, що на-дае фахiвцевi позищю суб'екта iсторичноl творчостi, коли будь-яке ршення в рамках предмет-но-професшно1 галузi спiввiдноситься зi змiстом людсько1 еволюцil, оцiнюеться за антрополо-пчною шкалою. Таке зрушення в професшнш свiдомостi фахiвця особливо необхiдне у перюд масового використання iнформацiйних технологш.
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
29
Необхвдшсть випередження буття свiдомiстю в перюд переходу суспiльства на модель стшкого розвитку й керованого формування ноосфержй цивiлiзацiï вимагае нового типу мис-лення, провiдна роль у формуванн якого належить природничо-науковiй освт, що в^шуе та-Ki завдання:
• формування ноосфержй свiдомостi — усввдомлення своеï нерозривноï едностi i3 природою, своеï особливоï ролi в природi й високiй вiдповiдальностi за сьогодшшне й майбутне всiеï планети, коеволюцшний розвиток людини, суспiльства й природи;
• формування сучасних науково-обгрунтованих уявлень про основнi закономiрностi розвитку природи й суспшьства, а також особливоï ролi шформацц й шформащйних процес1в у проявi цих закономiрностей у рiзних сферах (бюлопчнш, соцiальнiй, тех-нiчнiй) оточуючого нас свпу;
• створення умов для подолання фрагментарностi, еклектичностi знань при освоенш iнформацiйного поля людства. 1нтегращя змiсту природничо-наукових та iнших дис-циплiн надасть можливiсть комплексного розв'язання проблеми й моделювання скла-дних процесiв.
Формування iнформацiйноï культури ocoôucmocmi фахiвця та його професiйноï KOMnemeHmHocmi
1нформацшна культура — певний рiвень шформованост або оволодiння знаннями в га-лузi iнформацiï. М. I. Жалдак вважае, що найважлившими складовими iнформацiйноï культури вчителя е: вмшня визначати i формулювати цiлi, здшснювати постановку задач, будувати шфо-рмацшш моделi процесiв i явищ, що вивчаються, аналiзувати iнформацiйнi моделi за допомо-гою автоматизованих iнформацiйних систем та штерпретувати отриманi результати, передба-чати можливi наслiдки своïх ршень, використовувати сучасну iнформацiйну технологiю. При цьому важливим е вмiння впорядкування, систематизацiï, структурування даних i знань, розу-мiння сутi iнформацiйного моделювання, способiв представлення даних i знань [3, 27]. На думку Ю. С. Рамського, за сучасних умов, необхвдна оргашзащя навчання основних, базових комп'ютерних iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй [4, 17].
Ввдповвдно до концепцiï шформатизацп освiти, випускник ВНЗ повинен бути теоретично й практично готовим до активного використання у свош дiяльностi шформащйних технологш i освоення шфраструктури iнформацiйного суспшьства. 1з цiею метою слвд органiзувати нас^з-ну або безперервну комп'ютерно-шформацшну пiдготовку майбутнiх учителiв бiологiï протя-гом усього терм^ навчання. Комп'ютер повинен вивчатися майбутшм учителем бiологiï, як демонстрацiйний заЫб i як засiб навчання.
Формуванню iнформацiйноï культури майбутнього вчителя бюлоги сприяе [6] :
• навчання прижмв пошуку даних й роботи в мережi 1нтернет;
• вивчення взаемозв'язюв мiж розвитком природознавства й шформащйних технологш, основ штучного телекту й еташв алгоритмiзацiï iнтелектуальноï дшльност в ïх не-розривному зв'язку iз психологiею, лiнгвiстикою, фiлософiею та шшими галузями знань. Знайомство майбутнього вчителя бюлоги з основами штучного штелекту юто-тно пiдвищуе його здатшсть до педагогiчного проектування;
• навчання метсадв використання комп'ютерноï техтки, комп'ютерних технологiй i за-соб1в науковоï вiзуалiзацп для розв'язання педагопчних завдань у рамках своеï спещ-альностi. Пiдготовка вчителя бiологiï до використання нових iнформацiйних технологш може проводитися в рамках специального курсу, тiсно пов'язаного з курсами методики навчання, курсового й дипломного проектування, а також у процеа педагогь чжи практики;
• тдготовка вчителя бiологiï до оргатзаци й проведення дистанцiйного навчання. Змь нюеться роль учителя, що е тепер меншою мiрою розповсюджувачем шформаци й бь льшою мiрою — вихователем, порадником i кер1вником у ходi навчального процесу, що веде до зростання вiдповiдальностi студента. Акцентування уваги студентiв на методичних прийомах i оргашзащйних формах навчального процесу, яю не порушу-ють закожмрностей навчання при змiнi форми подання й закрiплення навчального
30
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
матерiалу в умовах дистанщйного навчання, дозволить перенести 1х у майбутню про-фесiйну дiяльнiсть i забезпечити природоввдповвдшсть навчально1 дiяльностi.
Важливо вiдзначити, що роль викладача в умовах шформатизацп навчання не тшьки за-лишаеться провiдною, але i ще бшьше посилюеться. Це пов'язано з тим, що педагог здшснюе 11 в новому педагопчному середовищi, що характеризуеться використанням сучасних шформа-цiйних i комунiкацiйних засобiв. Разом з цим, викладач дiстае можливiсть розширити спектр сво1х дiй на тих, що навчаються, через нову стратепю педагопчно1 дiяльностi, закладену в ш-формацшну технологiю навчання. У цих умовах характер його пращ змiнюеться. Педагогу доводиться, по-перше, проектувати i конструювати технологiю навчання; по-друге, розробляти на 11 основi дидактичний шформащйний комплекс навчально1 дисциплiни; по-трете, обгрунтову-вати логiку оргашзацп педагопчно1 взаемодп з тими, що навчаються, як на комуткативному рiвнi, так i на рiвнi взаемодп користувачiв з ПК; по-четверте, вибирати адекватш форми i мето-ди управлiння навчально-тзнавальною дiяльнiстю учнiв; по-п'яте, розробляти i формувати пе-дагогiчнi тести i тестовi завдання для оргатзацп контролю i самоконтролю тощо.
Педагогiка сшвпращ, дiяльнiсний пiдхiд до навчального процесу, активiзацiя та шдишду-алiзацiя навчання — вм цi тенденцп сучасно1 педагогiки примушують задуматися про кардина-льне переосмислення ролi вчителя i вчителя бюлогп, зокрема в навчальному процеЫ. Авторитарна схема синхронного управлшня аудиторiею з кiлькох десятюв чоловiк при всiй 11 економь чностi й уявнiй ефективностi поступово та неухильно втрачае свою ушверсальшсть.
Як альтернатива, педагогами-новаторами пропонувалося багато рiзних схем оргашзацп навчальних занять. Не дивлячись на високу ефектившсть таких новацiй, всi вони базувалися на iснуючiй матерiальнiй базi навчального процесу i мали надзвичайно яскраво виражений особи-стий характер. Через назван причини жодна з них не змогла тднятися до рiвня ушверсальнос-тi. Змiна матерiальноl основи, що намггилася з появою комп'ютерiв, вiдкрила новi горизонти для глибинних педагогiчних пошукiв, у тому чи^ пошукiв принципово нових структур навча-льного процесу.
Комп'ютер надае вчителю бюлогп великий резерв техтчно1 i технолопчно1 тдтримки, що вивiльняе значну частину його часу саме для живого спшкування i дае можливiсть зробити це спшкування навпъ ближчим i людяшшим, нiж ранiше.
Комп'ютер замикае на собi велику частину контрольних функцш i оперативних реакцiй на помилки. Ви помилки негайно фiксуються комп'ютером, але стають значною мiрою влас-ною справою викладача, а не приводом для отримання ним негативних емоцiй.
Комп'ютер, вступаючи iз учнем у «партнерськi стосунки», дае змогу кожному встанов-лювати найбiльш сприятливий для себе темп i ритм навчально1 дiяльностi та звiльняе викладача ввд необхiдностi постiйно контролювати i активiзувати цей процес.
Звiльнившись ввд задач безперервно1 дрiб'язковоl опiки, викладач дктае велику можли-вiсть бачити обстановку в цшому i придiляти iндивiдуальну увагу кожному у мiру необхiдностi.
Таким чином, ПК не тшьки не перешкоджае педагопчному спшкуванню, а навпаки — вь дкривае для нього великi можливостi; жт^бно тiльки 1х бачити i правильно користуватися машиною.
Природно, що все це реалiзуеться при доброму техшчному, програмному i методичному забезпеченнi заняття, а сам викладач бiологil повинен достатньо вшьно володiти загальними навичками роботи з комп'ютером i правильно усввдомлювати свою роль, що змшилася.
Отже, при розглядi професiйноl спрямованоста п1дготовки майбутнiх вчителiв бiологil з шформатики необхiдно виходити iз сучасного розумiння професiоналiзму вчителя бiологil, його профеийних компетентностей. Сьогоднi ефектившсть i якiсть навчання бiологiчних дисцип-лiн визначаеться не тiльки глибиною i мiцнiстю оволодiння знаннями, умшнями i навичками, тих що вчаться, але i рiвнем розвитку 1х iнформацiйноl культури, ступенем пiдготовки до використання сучасних шформацшних технологш у навчальному процем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аристова Л. П. Активность учения школьников. — М.: Просвещение, 1968. — 139 с.
2. Белов В. А. Использование систем научной визуализации в учебном процессе ВУЗа.
3. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе. Дисс. докт. пед. наук. — М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. — 48 с.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
31
4. Рамський Ю. С. Iнформацiйне сусшльство. Iнформатизацiя освiти // Комп'ютерно-opieHTOBaHÎ сис-теми навчання: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: НПУ îm. М. П. Драгоманова. — Випуск 7. — 2003. — 334 с.
5. Соколова И. В. Социальная информатика и социология: проблемы и перспективы взаимосвязи. — 1999.
6. Титовец Т. Сущность информатизации естественно-научного образования в системе профессиональной подготовки учителя. // Information & communication technology in natural science education. Минск, 2006. — С. 144-146.
Оксана РОЗУМОВСЬКА
ОРГАН1ЗАЦ1Я CAMOCTMHOÏ РОБОТИ СТУДЕНТ1В З ВИКОРИСТАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УМОВАХ КМСОНП
У cmammi узагальнет OKpeMi аспекти оргатзацИ' саммостшногроботи cmydenmie з використанням вiдповiдного програмного забезпечення на прикладi вивчення дисциплт «1нформатика» та «Економiчна тформатика» в умовах кредитно-модульног системи оргашзацИ' навчального процесу.
Постановка проблеми. Навчальний час студента вищого закладу освгти передбачае вивчення уЫх дисциплш навчального плану в аудитор1ях тд кер1вництвом викладача та само-стшне опрацювання матер1алу в лаборатор1ях, шформацшних центрах, б1блютеках, комп'ютерних залах тощо.
В умовах запровадження кредитно-модульноï системи органiзацiï навчального процесу (надал1 КМСОНП) частка самостшжй роботи значно зросла. Законодавчо передбачено не мен-ше третьоï частини загального обсягу годин. Оргатзащя аудиторжй роботи на сьогоднiшнiй день досить детально розроблена. Чггко визначенi види занять для кожжй навчальноï дисцип-лiни. А оргатзащя самостiйноï роботи недостатньо методично розроблена.
У «Положенш про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах» са-мостшна робота трактуеться як основний заЫб оволодiння навчальним матерiалом у час, вшь-ний вiд обов'язкових аудиторних занять [4, 427-428].
Розвиток в студенлв умiнь i навичок працювати самостiйно — важлива складова на-вчально-виховного процесу. У формуванш професiйного свiтогляду у висококвалiфiкованого спещалкта саме позааудиторна робота вiдiграе надзвичайно важливу роль, оскiльки лише са-мостiйний пошук iстини розширюе фаховi знання, допомагае набути стабiльних квалАфжацш-них умiнь, привчае працювати постшно. Навчити студента працювати самостiйно — складний i багатогранний процес. Вш вимагае творчого пошуку, рiзних форм педагопчного впливу, роз-робки рiзноманiтних методичних матерiалiв.
Оптимiзувати процес оргашзацп самостiйноï роботи дозволяе використання шформацшних технологш навчання.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питанню самостшжй роботи у навчальнiй дь яльност присвячено значну кшьюстъ наукових праць, у яких розглядаються i суттсть само-стiйноï роботи, ïï значення, рiзноманiтнi форми та методики ïх оргашзацл. Значний внесок у дослвдження цих проблем внесли науковцi: А. М. Алексюк, I. А. Зимня, I. Я. Лернер, В. Г. Логвиненко, П. I. Шдкасистий та шш1.
На сьогодшшнш день особливу увагу звертають на органiзацiю самостшжй роботи з використанням шформащйних технологiй. Дедалi бiльша частина студентства мае можливкть користуватися рiзноманiтними програмними засобами та мережевими технологiями.
Як вщзначають I. Р. Гуревич та В. Хйоппер, «викладач повинен навчити майбутшх фахь вщв працювати в комп'ютернш мережi сввдомо i самостшно, знаходячи ввдповвд на такi запи-тання, як, наприклад:
• Як знайти шформащю, що мене щкавить?
• Як я можу переконатися в тому, що дане джерело шформаил е достсгарним?
• Яку шформащю несуть у собА малюнки в пор1внянш з текстом?
• Якою е провщна думка даного повщомлення?» [3, 165].
Особливе мкце в розв'язанш питань вдосконалення навчального процесу загалом та са-мостiйноï роботи зокрема займае використання шформацшних технологш. За остант десяти-
32 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
