CC BY
17
За допомогою кнопки "тестування за темою" студенти можуть приступити до виршення тесту, причому за будь-якою темою (рис.6). Програма Test призначена для контролю та самоконтролю знань, умшь та навичок студенев.
Таким чином, використання 1КТ на практичних заняттях з опору матерiалiв створюе можливiсть:
- поеднувати активш (комп'ютери, програмнi продукти, ресурси 1нтернет i т.п.) та традицiйнi (шдручники, довiдники, конспекти лецiй тощо) засоби навчання;
- штерактивносп, iндивiдуалiзацil, диференщацп та креативностi навчання;
- тдвищення професшно1 спрямованостi пiдготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання;
- забезпечення розвитку анаттичного та синтетичного мислення студенев. Л1ТЕРАТУРА
1. Карчевская Н. В. Особенности применения микро-ЭВМ на практических занятиях в ВУЗе (на примере обучения студентов инженерно-педагогических факультетов): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Коммунарский горно-металлургический ин-т. Стахановский филиал. — Стаханов, 1989.
- 230 с.
2. Красножон О. Б. Система математично! подготовки майбутшх учител1в ф1зики в умовах використання шформацшно-комушкацшних технологш: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02 — теор1я i методика навчання математики / Бердянський державний педагопчний ушверситет. — Бердянськ, 2005. — 220 с.
3. Хриспаншов О. М. Застосування елеменпв шформацшно-комушкацшних технологш у процес вивчення загальнотехшчних дисциплш // Тези доповвдей науково-практично! конференцп "Особист1сно-ор1ентований шдх1д до оргашзаци навчально-виховного процесу: проблеми i пошуки". — Бердянськ: БДПУ, 2005. — С. 84-87.
Галина КРАВЧУК
АНАЛ1З СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦ1Й ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ШДГОТОВЩ ФАХ1ВЦ1В БАНК1ВСЬКО1 СПРАВИ
У данш роботi проведено анализ наукових досл1джень, присвячених сучасним концепцгям тдготовки фахiвцiв банювсько'1 справи. Визначено, що ефективну тдготовку фахiвцiв до професшно'1 дiяльностi в умовах iнформатизацii банювсько'1 системи забезпечить застосування комп 'ютерних тформацшних технологш у навчальному процеа ВНЗ банювського профшю. Це сприятиме й розвитку технологи навчання, ii iнформатизацii.
Рiвень розвитку банювсько! системи кра!ни багато в чому визначае темпи становлення ринково! економши. Зважаючи на сучасний стан розвитку банювсько! системи Украши, передуем необхщно сконцентрувати увагу на формуванш квалiфiкованого кадрового потенцiалу. Динамiчнi змiни у банювський сферi вимагають високого рiвня пiдготовки вiдповiдних фахiвцiв, котрi е визначальним, а найчастiше — виршальним фактором забезпечення усшшно1 дiяльностi як окремих фiнансово-кредитних органiзацiй, так i банювсько1 системи загалом. Не тшьки керiвництво, а й рядовий персонал банюв, постiйно взаемодiючи з ктентами, забезпечують ведення бiзнесу i формують престиж та iмiдж банив [1].
Глобалiзацiя фшансово1 сфери висувае на переднш план надзвичайно важливе завдання -пiдготовку банкiвського фах1вця нового типу, професшно гнучкого i мобшьного, здатного в разi потреби швидко переквалiфiкуватися або навiть змiнити квалiфiкацiю.
Метою статтi е аналiз сучасних концепцiй пiдготовки фахiвцiв банювсько1 справи та визначення ролi iнформацiйних технологш у навчальному процес ВНЗ банювського профiлю.
Рис.6. Програма Test.
У сучасних наукових дослщження надзвичайно мало уваги придiляeться проблемам навчання та пiдвищення квалiфiкацii фаивщв банкiвськоi справи. Система пiдготовки фахiвцiв для в^чизняно! банкiвськоi системи, на думку С. Козьменка, мае будуватися з урахуванням втизняного та св^ового досвiду досягнень економiчноi науки та банювсько! практики. Фахiвцi повиннi мати глибою професiйнi знання, володiти нов^шми технологiями, знати iноземну мову, орiентуватися в свiтовому банкiвському просторi [2, 543-544]. Ключовими принципами, на основi яких мае розвиватися банкiвська освга, е: ступневiсть i багатопрофiльнiсть навчання; змют навчання повинен випереджати тенденци розвитку банкiвськоi системи, базуючись на шновацшно-шформацшних технологiях та сучасних наукових дослщженнях, аналiзi в^чизняно! та зарубiжноi сучасно! банкiвськоi практики; неперервнiсть навчання для банювських працiвникiв [3]. Забезпечити неперервшсть банкiвськоi освiти допоможе застосування сучасних форм навчання, зокрема дистанцшного навчання.
На актуальнють цього питання вказуе Б. Пшик [4]. Вш наголошуе, що у сучасних умовах будь-яю навички i знання швидко застарiвають, тому прiоритетна роль в управлшш банкiвським персоналом повинна вщводитись побудовi ефективно1 системи фахового навчання i розвитку. На основi аналiзу зарубiжного досвiду автор пропонуе оргашзащю навчання банкiвських працiвникiв на базi корпоративного унiверситету, а також вважае, що банкам доцшьно спiвпрацювати iз спецiалiзованими ВНЗ, якi мають квалiфiкований професорсько-викладацький склад та вщповщну матерiально-технiчну базу, що забезпечить використання сучасних методiв навчання, вiдповiдних методик викладання, а головне — використання в навчальному процес реальних банювських технологiй та комп'ютерних програм. Це сприятиме як майбутнiм фаивцям, так i тим, хто вже працюе у банкiвськiй системi, швидко опановувати найновiшi досягнення в банкiвськiй справь
Доведено, що вивчення технологи галузевого виробництва мае здiйснюватися на основi Грунтовного аналiзу майбутньо1 дiяльностi фахiвця з метою чiткого визначення його професшних дiй на реальних виробничих посадах. Основною передумовою яюсно! професшно1 пiдготовки е iнтеграцiя навчання та виробництва з використанням фахово-орiентованого пошуку як важливого виду навчально1 роботи [5].
Враховуючи специфiку банювсько1 дiяльностi, В. Жулкевська вважае перспективним, щоб в основу концепци тдготовки фахiвцiв банкiвськоi справи за дистанцшною формою навчання була покладена дослщжена нею структура основних вимог до особистюних рис та спецiальних професшних якостей банювського працiвника. "Вузловими" якостями компетентносп банкiвського фахiвця визначено: володшня комп'ютерною технiкою, прикладними програмами, шформацшними технологiями, 1нтернетом; операцiйнi, розрахунковi вмшня; знання iноземних мов. Науковець визначае й аналiзуе найбiльш оптимальнi форми та методи дистанцшного навчання у шдготовщ банювських спецiалiстiв, що базуються на використаннi iнформацiйних технологiй. Тут дистанцшне навчання розглядаеться як метод, що може використовуватись як у рамках ново1, дистанцшно1 форми здобуття освiти, так i в рамках традицшних форм — очно1 та заочно1 [6, 100-127]. Поеднання традицшного i дистанцiйного навчання — це новий шдхщ у пiдготовцi майбутшх фахiвцiв до неперервно1 освiти (осв^и впродовж всього життя — lifelong learning) [7].
Одними з найважливших чинниюв, якi нинi формують майбутш риси банкiвськоi системи Украiни, е стан тдготовки кадрiв та рiвень використання новiтнiх iнформацiйних технологiй, — наголошують В. Мiщенко та А. Савченко [8]. Застосування обчислювальноЛ техшки та iнформацiйних технологiй у навчанш — невiд'емний атрибут сучасного ВНЗ. Основою ефективного навчання е максимальне наближення умов, в яких навчаються студенти, до реальних, тобто до завдань i середовища, з якими вони стикатимуться в сво! професшнш дiяльностi. З огляду на це, автори праць [8; 9] пропонують концепщю використання комп'ютерноi технiки та штеграцшних комп'ютерних технологiй пiд час оргашзаци навчального процесу. Практична реалiзацiя цiеi концепцii базуеться на комплексному виршенш кiлькох технiчних та оргашзацшних завдань.
У працi Т. Плюак [10] запропоновано концепцiю наскрiзноi комп'ютерною' пiдготовки фахiвця банкiвськоi справи. Сутшсть такоi пiдготовки включае наступнi напрямки:
- вивчення спецiалiзованих дисциплш комп'ютерного спрямування "Електроннi дiлинговi системи", "Мiжнародна банкiвська телекомунiкацiйна мереха SWIFT", "Електронш пластиковi картки", "Електроннi клiринговi системи", "1нтернет в бiзнесi" тощо;
- комп'ютерна пiдтримка навчального процесу (комп'ютерш пiдручники, дiловi iгри, комп'ютерне супроводження практичних занять);
- комп'ютерна тдтримка дипломних робiт;
- комп'ютеризащя державних випускних iспитiв.
На основi аналiзу праць сучасних дослiдникiв можна констатувати, що одним i3 прюритетних завдань освiти i кадрово1 пол^ики фiнансово-кредитних установ е створення системи неперервного професшного навчання фахiвцiв банювсько1 справи. Сучаснi реалiï ставлять до тдготовки фахiвцiв особливi вимоги щодо оволодiння засобами комп'ютерних iнформацiйних i телекомушкацшних технологiй. В зв'язку з цим дистанцшне навчання може застосовуватися як у системi пiдготовки фахiвцiв, так i для перепiдготовки та тдвищення квалiфiкацiï банкiвських кадрiв.
Сьогодт iнформацiйнi технологiï змiнюють умови пращ: бшьшою частиною трудовоï дiяльностi фахiвцiв банкiвськоï справи е безпосередня взаемодiя з iнформацiйними технологiями. Сучасний фахiвець повинен володiти вiдповiдною пiдготовкою в галузi iнформатики та обчислювально1' техшки. Це надасть йому допомогу при виконант практично!' дiяльностi в будь-якш сферi, так чи iнакше пов'язано1' з обробкою iнформацiï. Крiм цього, необхщш знання у сферi прикладного використання засобiв iнформацiйних технологiй в рамках тих чи шших шформацшних систем, що автоматизують конкретнi технолопчш та iнформацiйнi процеси безпосередньо на робочих мюцях, незалежно чи то банювська, чи то будь-яка шша установа [11, 3-4].
Аналiз наукових праць сучасних учених-педагопв свiдчить про наявшсть теоретико-практичних дослiджень щодо шформатизаци освiти, використання комп'ютерних шформацшних технологш у процесi навчання: В. Биков, Я. Вовк, М. Жалдак [12], Ю. Машбиць [13], М. Згуровський, В. Гриценко, А. Гуржш, О. Довгяло [14, 15], М. Козакова [16], Т. Чепрасова [17], I. Булах [18], Н. Морзе [19], А. Каленський [20], Р. Корнев [21] та шшь
Проблеми створення електронного навчально-методичного забезпечення дослщжувала Т. Чепрасова. Вона розробила наступну структуру електронних навчально-методичних матерiалiв з дисциплш у ВНЗ, розмщення i збереження цих матерiалiв на серверi факультету на вщповщних Web-сторшках викладачiв, яю забезпечують пiдготовку i викладання куршв за навчальним планом (навчальна програма, конспекти лекцiй, методичнi рекомендаций електроннi пiдручники, програмнi засоби навчального призначення тощо). Реалiзованi компоненти ^eï структури визначають впровадження та функцюнування освiтнього iнформацiйного середовища, в якому передбачено единий доступ для вшх його учасниюв — викладачiв, органiзаторiв, студентiв. Створене предметно-орieнтоване середовище характеризуеться гнучюстю, варiативнiстю змiсту i форми подачi матерiалу, забезпечуе пiдтримку шщативи викладача та студента, е своерщною картотекою знань, поданих iз використанням рiзних методичних i технологiчних прийомiв [17].
Всi дослiдники стверджують про високу ефектившсть використання комп'ютерних шформацшних технологш у навчальному процесс Особливоï уваги заслуговують унiкальнi можливостi шформацшних технологш, реалiзацiя яких створюе передумови для небувалоï в iсторiï педагопки iнтенсифiкацiï освiтнього процесу [22].
I. Роберт i П. Самшленко пропонують наступну класифшащю використання шформацшних i комушкацшних технологiй. ïх можна застосовувати як:
- засоби навчання;
- засоби, яю вдосконалюють процес викладання;
- шструмент пiзнання навколишньоï дiйсностi i самопiзнання;
- засоби розвитку особистосп учня чи студента;
- об'ект вивчення в рамках освоення курсу шформатики;
- шформацшно-методичне забезпечення та управлшня навчально-виховним процесом;
- зашб комунiкацiй;
- 3aci6 автоматизацiï процесу оброблення результатiв експерименту й управлшня ним;
- 3aci6 автоматизацiï процешв контролю й корекцiï результатiв навчальноï дiяльностi, тестування i психодiагностики;
- 3aci6 органiзацiï iнтелектуального дозвiлля [23].
У впровадженш нових iнформацiйних технологш, орieнтованих на розроблення та реалiзацiю психолого-педагогiчних i методичних цiлей навчально-виховного процесу у навчальних закладах, на думку Р. Гуревича, можна виокремити таю напрями: вдосконалення механiзмiв управлшня системою професшно1' освгги на основi використання автоматизованих банюв даних науково-педагопчно1' iнформацiï, iнформацiйно-методичних матерiалiв, а також комушкацшних мереж; удосконалення методологiï та стратеги добору змюту, методiв та оргашзацшних форм навчання i виховання, адекватних завданням розвитку особистостi учня (студента); в умовах шформатизацп суспшьства; створення методичних систем навчання, орieнтованих на розвиток iнтелектуального потенцiалу учшв (студентiв), формування вмiння самостiйно здобувати знання, здшснювати шформацшно-навчальну, експериментально-дослщницьку дiяльнiсть, рiзноманiтнi види самостiйноï дiяльностi та опрацювання iнформацiï; створення та використання комп'ютерних тестувальних, дiагностувальних методик контролю рiвня знань [24].
За результатами розглянутих наукових дослщжень можна зробити висновок, що застосування шформацшних технологiй значно пiдвищуe ефективнiсть навчання за рахунок штенсифшаци навчально1' дiяльностi, зростання продуктивностi працi викладачiв i студенев завдяки доцiльнiй автоматизацiï та iндивiдуалiзацiï процесу навчання. Такий шдхщ, безперечно, е важливим i необхщним, але вiн достатньо однобiчний i пов'язаний з аналiзом потенцiалу тшьки одного компонента педагопчних технологiй — засобiв навчання [25]. Однак сучасш фахiвцi банкiвськоï справи повиннi волод^и новими умiннями та навиками, в основi яких лежать глибокi знання з математики, шформатики та шших наукових дисциплiн.
У вивченнi шформатики основним формування навичок використання шформацшних технологш у навчальному процес й шдготовка до працi в умовах шформатизацп галузi професiйноï дiяльностi людини. В зв'язку з цим вщзначимо двi обставини. По-перше, сучаснi дослщники показали, що ефективнiсть формування готовносп спецiалiста до застосування iнформацiйних технологш у свош фаховiй дiяльностi багато в чому залежить вiд рiвня сформованостi iнформацiйноï компоненти його св^огляду, iнформацiйного пiдходу до аналiзу навколишньо1' дiйсностi. По-друге, вiдомо, що перюд використання сучасних iнформацiйних технологiй скоротився до 3-5 роюв. На змшу 1'м прийдуть iншi, якi спещалюту знову необхiдно буде засвоювати. За цих умов особливо зростае роль фундаментально!' осв^и, яка створюе науковi основи, базу для оволодiння новими технолопями [26].
Iнформатизацiя технологи навчання повинна вщбуватись у двох напрямах (аспектах). Перший пов'язаний з впливом шформатики (як фундаментальноï галузi наукових знань) та шформацшних технологш (як постшно змiнноï сфери дiяльностi людини) на мету i змют навчання. Очевидно, що мiсце та роль вивчення iнформатики та шформацшних технологш у загальноосв^нш, загальнонауковiй i спещальнш пiдготовцi будуть посилюватись i цей процес, безперечно, вщобразиться в технологи навчання. Другий напрям пов'язаний з впливом шформатизацп освгги на проектування та реалiзацiю технологiй навчання. У цьому сенс пiд шформатизащею технологiй навчання розумдать науковi концепци, що грунтуеться на iнформацiйному шдходГ до аналiзу будови, функцiонування й управлшня системою освГти, а також методи та засоби шформатизацп, пов'язаш з визначенням нових форм i засобiв викладення знань i вмГнь у змГстГ навчальних курсГв, удосконаленням методiв i органiзацiï навчання, застосуванням нових спосо6Гв навчання, якГ базуються на iнформацiйних i телекомунiкацiйних технолопях [25].
ПГдсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що:
- проблема тдготовки та тдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв банкiвськоï справи е актуальною проблемою сьогодення;
- яюсть пГдготовки фахiвцiв потребуе узгодження навчального процесу з вщповщними запитами банкiв з метою врахування постшного динамiзму фiнансового ринку та змши банкiвських технологiй здшснення рiзноманiтних операцiй;
- використання комп'ютерних iнформацiйних технологiй у фаховiй освiтi, зокрема банювськш, повинно спрямовуватись на розвиток технологи навчання, ïï iнформатизацiю, що забезпечить ефективну тдготовку фахiвцiв до професiйноï дiяльностi в умовах шформатизаци банкiвськоï системи;
- теоретичне обгрунтування та розроблення концепцiï застосування шформацшних технологш у шдготовщ фахiвцiв банкiвськоï справи до майбутньоï професiйноï дiяльностi е перспективною iдеeю, що характеризуемся науковою значущiстю та педагогiчною новизною.
Л1ТЕРАТУРА
1. £шфанов А. О. Подготовка квал1ф1кованих фах1вщв для баншвських установ // Банки та баншвсьш системи. — 2006. — № 1. — С. 5-15.
2. Козьменко С. М., Шпиг Ф. I., Волошко I. В. Стратепчний менеджмент банку: Навчальний поабник. — Суми: Ушверситетська книга, 2003. — 734 с.
3. Смовженко Т. С. ЛБ! НБУ — яшсно i престижно // Дшовий вюник. — № 3. — 2003.
4. Пшик Б. Корпоративний ушверситет — ефективний мехашзм внутршнього навчання баншвського персоналу // Вюник Нацюнального банку Украши. — 2006. — № 9. — С. 28-31.
5. Ничкало Н. Г. Ключов1 напрями педагопчних дослщжень 1з проблем використання шформацшно-телекомушкацшних технологш // Шформацшно-телекомушкацшш технологи в сучаснш освт: досвщ, проблеми, перспективи. Зб. наук. праць. Вип.1. - Льв1в: ЛДУ БЖД, 2006. — С. 21-29.
6. Жулкевська В. О. Оргашзацшно-педагопчш засади дистанцшного навчання банк1вських пращвнишв: Дис.... канд. пед.. наук. — К., 2005. — 290 с.
7. Корню Б. Новые задачи обоазования в обществе знания // Информатика и образование. — 2007. — № 3. — С. 3-9.
8. Мщенко В. I., Савченко А. С. Досввд використання шформацшних i телекомушкацшних технологш в Украшськш академп баншвсько1 справи // Вюник Нацюнального банку Украши. — 2005. — № 2. — С. 6-11.
9. Слав'янська Н. Г., Новак С. М., Терехов £. М. Впровадження концепци "Мережний персональний комп'ютер" в навчальний процес // Актуальн проблеми економ1ки. — 2005. — № 6. — С. 144150.
10. Плюак Т. О. Шдготовка фах1вщв банк1всько1 справи ввдповщно до державних стандарпв // Проблеми i перспективи розвитку баншвсько1 системи Украши: Зб. наук. праць. — Суми: Слобожанщина; Ыщатива, 1999. — С. 252-261.
11. Стельмах В. С., £шфанов А. О., Сало I. В., Кандиба О. М., Савченко А. С., Б1рюков А. В. Економ1чна 1нформатика. — Суми: Слобожанщина, — 2000. — 260 с.
12. Биков В. Ю., Вовк Я. I, Жалдак М. I. та ш. Концепщя шформатизаци освгги // Р1дна школа. — 1994. — № 11. — С.26-29.
13. Машбиць Ю. I. Основи нових шформацшних технологш навчання: Пос1бник для вчител1в. — К. ГСДО, 1997. — 230 с.
14. Згуровський М. З., Гриценко В. I., Гурж1й А. М., Довгяло О. М. Концепщя створення Нац1онально1 телекомун1кац1йно1 мереж1 заклад1в осв1ти i науки Укра1ни з входом до Internet. — К.: НТУУ-КШ, 1997. — 200 с.
15. Гуржш А. М. Шформацшш технологи в освт // Проблеми освгги: Наук.-метод. зб1рник / Кол. авт.: М. З. Згуровський (гол. ред.) та ш — К.: ВМН, 2002. — Вип. 11. — 172 с.
16. Козлакова Г. О. Теоретичш i методичш основи застосування шформацшних технологш у вищш техшчнш осв1т1. — К.: IЗМН, 1997. — 230 с.
17. Чепрасова Т. I. Вар1атившсть змюту, форми i методи подання навчального матер1алу з використанням шформацшних технологш // Теор1я та методика навчання математики, ф1зики, 1нформатики: Зб. наук. праць. Вип. 3: В 3-х томах. — Кривий Р1г: Видав. вщдш НМетАУ, 2003. — Т. 3: Теор1я та методика навчання шформатики. — С. 358-361.
18. Булах I. £. Теор1я i методика комп'ютерного тестування усшшносл навчання: Дис. д-ра. пед. наук. — К., 1995. — 230 с.
19. Морзе Н. В. Методика навчання шформатики / За ред. М. I. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — 254 с.
20. Каленський А. А. Застосування шформацшних технологш у процес1 вивчення тактичних дисциплш курсантами вищих вшськових навчальних заклад1в: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — К., 2005.
21. Корнев Р. С. Подготовка майбутшх економ1спв-аграрнишв до професшно1 шформацшно1 д1яльност1: Дис. ... канд. пед. наук. — Терношль, 2006. — 280 с.
22. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: Дидактические проблемы; перспективы использования. — М.: Школа-Пресс, 1994. — 205 с.
23. Роберт И. В., Самойленко П. И. Информационные технологии в науке и образовании. — М., 1998.
- 178 с.
24. Гуревич Р. С., Гуревич I. Р. Створення педагопчних програмних засоб1в для нових шформацшних технологш // Професшно-техшчна освта. — 19999. — № 2. — С. 34-37.
25. Рева Ю. П. Проблеми шформатизацп сучасних технологш навчання // Теор1я та методика навчання математики, ф1зики, шформатики: Зб. наук. праць: У 3-х томах. — Кривий Р1г: Видавничий вгддш КДПУ, 2001. — Т. 3: Теор1я та методика навчання шформатики. — C. 149-152.
26. Шахова Н. Компьютерное тестирование в преподавании информационных дисциплин // Новий колепум. — 2004. — № 5/6. — С. 53-58.
Володимир БОРСУК, Володимир ПОНЯТИШИН
ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИВЧЕННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОÏ СИСТЕМИ ОРГАНIЗАЦIÏ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Реформування процесу навчання у вищш школ1 полягае в його переходi на кредитно-модульну систему вивчення дисциплт. У статтi показанi окремi аспекти диференцшованого пiдходу до вивчення альськогосподарських машин, суть якого полягае в переорiентацiï i3 лещтночнформативно'1 на iндивiдуально-диференцiйовану форму навчання. Описаний пiдхiд до розподшу навчального матерiалу на три рiвнi складностi i визначення критерИ'в до ïx оцтювання. Критери i тестовi завдання наведет на прикладi вивчення теми «Поавш машини».
Усшшш соцiально-економiчнi змши в Укра1ш неможливГ без структурноï реформи системи вищоï освГти, спрямованоï на забезпечення мобшьносп, працевлаштування та конкурентоспроможносп фахiвцiв з вищою освгтою. Тому в сучасних умовах реформування освiтньоï галузГ "Технолопя" виникае потреба в якюно новому тдходГ до теоретичноï та практичноï тдготовки майбутнiх вчителГв трудового навчання i технологiй виробництва.
Питанням тдготовки вчителiв трудового навчання присвячеш науковi працi В. Гусева, А. Вихруща, О. Коберника, М. Кореця, В. МадзГгона, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського та ш. Але перехвд на кредитно-модульну технолопю викладання дисциплш спонукае до пошуку нових тдходГв i методiв тдготовки. Методологiя процесу навчання та оцшювання професiйноï компетентностi студента в кредитно-модульнш системi органiзацiï навчального процесу (КМСОНП) полягае у його переорiентацiï з лекцiйно-iнформативноï на iндивiдуально-диференцiйовану форму навчання.
Розробкою принцишв системи модульного навчання займались А. Алексюк, В. Бондар, П. СГкорський, А. Фурман й шшГ вченi ОсновнГ вимоги цих принцишв наступш:
- виокремлення змютових модулГв Гз загального змюту навчальноï програми;
- розробка модульних пакетГв, якГ мають рГзнГ рГвш складностГ;
- запровадження рГзних тишв самостiйноï роботи в системГ модуля, що сприяють формуванню в студентГв самостГйностГ як важливоï професiйноï якостГ майбутнього спецГалГста;
- ГндивГдуалГзацГя змюту навчання, що полягае у виявленш штелектуальних можливостей i готовностГ студента до вивчення модуля вщповщного рГвня;
- делегацГя права самоконтролю навчальноï дГяльностГ студента, облГку та ïï корекцiï вГдповГдно до поставленоï мети.
Метою нашого дослГдження е реалГзащя вимог принципГв модульного навчання при викладанш дисциплГни "СГльськогосподарськГ машини" та шших технГчних дисциплГн фаховоï тдготовки.
Лекцп в системГ модульного навчання дещо вщрГзняються вГд традицГйних. До кожноï теми в лекцГях визначаеться Гнтегрована мета навчання та завдання, яю необхГдно вирГшити для ïï досягнення. !нформацшний матерГал лекцiï доповнюеться новими фактами, дослщженнями,
