CC BY
39
Оксана БОЙЦУН
ТЕХНОЛОГ1Я П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ТЕХН1ЧНИХ КОЛЕДЖ1В ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
У статтi подано модель технологи тдготовки студентiв техтчних коледжлв до застосування Шформацшних технолог1й у професшнш дiяльностi, описано та проаналiзовано етапи експерименту iз п впровадження, визначено компоненти, критерп та показники готовностi до тформацшног дiяльностi майбуттх фах1вщв.
Постановка проблеми. Невщ'емною частиною розвитку шформацшного сустльства е застосування у вЫх сферах людсько! дiяльностi iнформацiйних технологiй. Головною вимогою сучасного суспiльства до фахiвцiв е пiдготовка свiдомих учшв, яю шукають, аналiзують, оць нюють шформащю, готовi до життедiяльностi у шформацшному суспiльствi, вмiють викорис-товувати можливост iнформацiйних технологiй i здатнi ефективно вирiшувати повсякденнi проблеми, приймати ршення. Ось чому актуальною потребою сьогодення стала пiдготовка фа-хiвцiв, здатних застосовувати можливостi iнформацiйних технологiй.
Аналiз дослiджень i публiкацiй. Науковi засади й практичш результати використання шформацшних технологiй у професiйнiй дiяльностi викладеш в роботах А. М. Довгялло, М. I. Жалдака, Ю. О. Жука, М. I. Шкшя та ш. Проблемi готовностi до профеийно! дiяльностi присвяченi роботи таких науковщв, як А. В. Тумалев, Г. А. Томшова, М. I. Дяченко, Л. О. Кандибович та ш. Проте проблема готовностi студентiв техтчних коледжiв до застосування шформацшних технологш у професiйнiй дiяльностi не була темою окремого дослвджен-ня.
Метою статтi е аналiз експерименту iз впровадження розроблено! технологи тдготовки студента технiчних коледжiв до застосування шформащйних технологiй у професiйнiй дiяль-ностi.
Виклад основного матерiалу. Опис педагопчного процесу та його компонента пов'язаний iз значними труднощами. Пояснюеться це передусiм надзвичайно великою кшьюс-тю чинникiв, якi впливають на його перебт Передбачити та описати ум чинники та взае-мозв'язки мiж ними практично неможливо. Але здебшьшого робити цього не по^бно достат-ньо застосувати модель певно! складово! педагопчного процесу, де враховат найдiевiшi еле-менти, що визначають сам процес та його результат, тобто створити певну iдеалiзацiю реального об'екта чи процесу з видшенням тих суттевих сторiн чи аспекта, якi дослiджуються [1]. Нами розроблена модель технологи тдготовки фахiвцiв до шформацшно! дiяльностi, яка подана на рис. 1.
Одним з головних компонента розроблено! технологи е «мета», яка окреслюе призна-чення i функцй всiх iнших компонентiв. При створент авторсько! технологи ми взяли за мету сформувати достатнiй рiвень шформацшно! тдготовки студента коледжу. Ввдповвдно до мети було поставлено завдання: забезпечити достатнш рiвень шформацшно! тдготовки студента коледжу; також було видшено специфiчнi принципи, яю мають особливостi проти загальних та визначено необхiднi методи i засоби пiдготовки.
Важливу роль у реалiзацil технологи вiдiграли визначеш нами особливостi пiдготовки з шформацшних технологш, яю полягали у спрямованост вивчення курсу «Основи iнформатики та обчислювально! техшки» на формування шформацшно! тдготовленост студентiв для:
1) вивчення професшно спрямованих дисциплiн;
2) майбутньо! профеЫйно! дiяльностi;
3) самоосвiти;
4) вироблення iнформацiйних вмiнь та навичок.
60
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
Соцiальний заказ
Вимоги до фах1вця: виконувати професiйнi, соцiально-виробничi та соцiально-побутовi види типових задач професш-но1 дiяльностi, набути предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових умшня
Мета пiдготовки: сформувати достатнш р1вень шформацшно! подготовки студенев коледжу
Завдання: забезпечити достатнш р1вень шформацшно! шдго-товки студентов коледжу
Сиецифiчm принципи
наукове обгрунтування навчального мате-рiалу ^ проблемностi
^ безперервнiсть вивчення та застосування ^ конкретизацп об'eктiв вивчення 1Т штерес до отримання знань
Методи: лекцiя, бесща, ш-структаж, демонстрування, шюстрування, вправа, практична робота, лабораторна
робота, самоконтроль, засоби: комп'ютер, гшер-мультимедiйнi презентацп, електронний пщручник.
Особливост п1дготовки з шформацшних технологш: спрямованють на формування шформацшно! тдготовки для: 1) вивчення професшно спрямованих дисциплш; 2) професшно! д1яльностц 3) самоосв1ти; 4) вироблення шформацшних вмшь та навичок.
Технолопя пiдготовки фах1вц1в
ча ^^^^
тдготовчий •
основний
Д1яльн1сть викладача
д1агностика р1вня знань, особливост1 тдготовки, удосконалити навчальш програми
навчально-методичний комплекс, гшермультиме-дшш презентацп, методич-ш пос1бники, розмщення матер1ал1в у локальну мережу шституту
Д1яльн1сть студента ^^ *----^^
ознайомитись 1з основними завдання-ми дисциплши, визначитись з особли-востями тдготовки з фаху, закршити навички користування ПК
удосконалити навички викорис-тання ПК, застосовувати гшер-мультимедшш презентацп для вивчення матер1алу, вм1ти користува-тись локальною мережею, навчи-тись складати програми мовою УБ.
заключний
застосувати р1зн1 методи контролю, розробити пи-тання до державно! шд-сумково! атестаци
вм1ти користуватись навчаючими та контролюючими тестовими про-грамами, досягти достатнього \ ви-сокого р1вня готовности до шформацшно! д1яльност1
Педагогiчнi умови
• створення единого шформацшно-го середовища;
• забезпечення уча-сниюв навчально-го процесу доста-тшм р1внем шформацшно! культу-ри;
• шформацшно-технолопчна компетенщя уча-сниюв навчально-го процесу
КритерЙ': теоретично-практична шдготовлешсть до професшно! д1яльност1; застосування засоб1в шформацшних технологш для шдвищення професшного р1вня; сформовашсть навичок роботи з пристроями ПК та програмним забезпеченням; творчий шдхщ до шформацшно! д1яльност1
Р1вн1 готовност1: ознайомчий (пропедевтичний), репродуктивний, продуктивний, творчий
Т
Результат: достатнш р1вень готовност до шформацшно! д1яльносп студенпв коледжу
Рис. 1. Модель технологи пiдготовки до застосування шформацшних технологш у професшши дiяльностi студентами технiчних коледж1в
Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
61
Формувальний експеримент проводився на базi коледжу Галицького шституту iм. В.Чорновола. Експеримент проводився протягом чотирьох роюв. У формувальному експе-риментi брали участь студенти контрольно! (125 студента) та експериментально! (127 студента) груп.
Формування контрольних та експериментальних груп ввдбувалося за такими ознаками: обидвi категорй груп мали приблизно однакову кшькютъ студентiв; за результатами вхiдного контролю середнш бал (КГ — 3,61; ЕГ — 3,57) i яюсть знань (КГ — 52%, ЕГ — 49,6%) студен-тiв контрольних i експериментальних груп на початку формуючого експерименту мали майже однаковi показники, що забезпечувало чистоту й об'ектившсть вихiдних даних для проведення дослвдно-експериментально! роботи.
Згiдно з метою дослвдження для формуваня достатнього та високого рiвнiв готовностi до шформацшно! дiяльностi студентiв коледжу, здiйснювалось у три етапи: тдготовчий, основний та заключний. Дiяльнiсть кожного з учасниюв навчально-виховного процесу на кожному з ета-пiв мала сво! завдання.
Пiдготовчий етап передбачав визначення потреби у розробщ технологи пiдготовки сту-дентiв коледжу до застосування шформацшних технологш у майбутнш професи. Вш включав такi тдетапи:
1. Дiагностика рiвня знань, умiнь та навичок з iнформацiйних технологiй.
2. З'ясування особливостей пiдготовки фахiвцiв рiзних спещальностей.
3. Удосконалення навчальних програм ввдповщно до професшно! специфжи.
Основний етап вщображав змiни, якi потрiбно внести у тдготовку студентiв коледжу до
застосування шформацшних технологш, та складався з наступних шдеташв:
1. Розробка професшно-спрямованого навчально-методичного комплексу вiдповiдно до удосконалених навчальних програм.
2. Створення гiпермультимедiйних презентацiй та електронного тдручника до кожного з модулiв навчально! програми.
3. Розробка методичних поЫбниюв.
Заключний етап передбачав виконання таких задач: застосування рiзних методiв контролю навчально! дшльност та розробку питань державно! тдсумково! атестаци.
На основi завдань дослiдження нами були визначеш компоненти, яю забезпечать формування готовност студентiв коледжу до застосування шформацшних технологш у професшнш дiяльностi. Спершу ми проаналiзували рiзнi трактування визначення поняття професшно! гото-вностi та видiлили наступнi аспекти щодо розумiння даного поняття i тi, якi представляли ште-рес для нашого дослiдження:
• ПрофеЫйна готовтсть визначае необхiднi та достатт передумови для успiшного виконання завдань майбутньо! профеайно! дiяльностi.
• ПрофеЫйна готовнiсть забезпечуе особистiсть якостями, переконаннями, поглядами, вiдносинами, мотивами, почуттями i властивостями, якi потрiбнi для самореалiзацп та вирiшення певних завдань.
• ПрофеЫйна готовнiсть — це складна структура, в основi яко! психофiзичнi стани, що Грунтуються на цшностях майбутньо! професи та забезпечують особистiсть системою вмiнь та навичок, необхвдних для виконання професiйних завдань.
У ходi нашого дослiдження ми видшили такi компоненти технологи тдготовки студента коледжу до застосування шформацшних технологш у майбутнш професй: мотиващйний, тех-нiчний, операцiйний, результативний.
Кожний компонент характеризуемся критерiями та !х показниками. Розглянемо цi поняття.
Критерш в педагогiцi — це сукупшсть показникiв, що дають яюсно-кшьюсну характеристику стану об'екта навчання на певному рiвнi [2]. Кожний критерш мае свою систему показ-ниюв, яка характеризуе якiснi змши. А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Беспалько та iншi розгля-дають показник як чiткий прояв критерж> на певному етапi формування студента. Такий шдхвд до поняття сутноста критерiю використали i ми у сво!х дослiдженнях [3; 4; 5].
Зупинимось докладнiше на роз'ясненнi видшених нами критерilв для !х компонента та показниюв iнформацiйноl готовностi студента коледжiв.
62 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
Мотивацшний. Даний компонент включае мотиви, яю спонукають до д1яльност1 в систе-Mi шформацшного сустльства, прагнення до самореал1зацй, досягнення того чи шшого результату, штересу студентiв до процесу шзнання, допитливостi, пiлеспрямованого досягнення та прагненням якнайкраще виконувати дп поставлено! мети, самостiйного осмислення знань та здобування !х.
Критерiями означеного нами мотивацшного компонента виступають сформовашсть осо-бистостi на самореалiзацiю у професшнш дiяльностi, самоствердження у шформацшному сус-пiльствi, iнтерес до розвитку шформацшних технологш та !х застосування у повсякденному житл.
У ходi використання засобiв iнформацiйних технологiй у навчальному процес показни-ками мотивацшного чинника виступають потреба засвоення знань, умшь та навичок професш-но! дiяльностi, потреба у саморозвитку власних iнформацiйних здiбностей до застосування !х у майбутнiй професi!, потреба у самоаналiзi розвитку iнформацiйних технологiй та застосуванш !х можливостей.
Оскiльки iнформацiйнi технологi! ввдграють чiльне мiсце у будь-якiй дiяльностi, то зро-зумiло, що кожен повинен володгги знаннями про апаратш складовi комп'ютера. Тому наступ-ним ми видiляемо технiчний компонент, який забезпечуе студенлв знаннями про обчислю-вальну систему та !! структуру; призначення та функци основних складових апаратно! частини обчислювально! технiки; знання основних характеристик та призначення пристро!в введення, виведення та збереження шформаци; основнi характеристики базових та дожмжних перифе-рiйних пристро!в.
Критерiями техшчного компонента е обiзнанiсть принцип1в роботи апаратно-програмних складових комп'ютера; ступiнь сформованост навичок роботи з пристроями ПК та програмним забезпеченням.
Потреба у знаннях архiтектури та характеристик основних та перифершних пристро!в; потреба у використанш сервiсних та офiсних програм; вдосконалення та цiлеспрямована самос-тiйна робота щодо тдвищення навичок використання засобiв iнформацiйних технологiй е по-казниками даного компонента.
Наступним компонентом дослвджувано! нами готовностi е операщйний компонент, що передбачае володшня способами i прийомами опрацювання шформаци, високий рiвень шфор-мацiйно! культури як складово! загально! культури, теоретичних знань, практичних умiнь i на-вичок.
Критерiями операц1йного компонента готовностi до використання шформацшних технологш ми визначили стутнь сформованостi iнформацiйно! культури та застосування засобiв ш-формацшних технологiй для тдвищення професiйного рiвня.
Показниками операцiйного компонента е усввдомлена необхiднiсть комп'ютерно! грамо-тностi; психолопчна готовнiсть застосування iнформацiйних технологiй; використання можли-востей глобально! мережi 1нтернет; застосування довiдково-iнформацiйних систем.
Результати доекспериментально! та пiсляекспирементально! успiшностi свiдчать про зна-чне зростання пiдготовки студента коледжiв до застосування iнформацiйних технологш. Так, ввдсоток студентiв, якi володтоть високим рiвнем готовностi до шформацшно! дiяльностi, збiльшився на 7,1%, а достатнього рiвня — на 20,5%.
У ходi експериментального дослiдження нами здшснювалось спостереження за навчаль-ною дiяльнiстю студентiв на заняттях з дисциплш, яю входять до складу предметно! лши iнфо-рмацiйних технологш. Особливу увагу ми придiляли спостереженню за характером навчально-пiзнавально! дiяльностi студентiв, ступеню !х активностi та защкавленоста пiдготовки до май-бутньо! профеийно! iнформацiйно! дiяльностi.
Для виявлення впливу розроблено! нами технологi!, !! змкту, методiв, форм та засобiв застосування i на рiвень загально! професiйно! пiдготовки студентiв техшчних коледжiв ми здiй-снили ж^вняльний експеримент шляхом зiставлення залiкових, екзаменацшних оцiнок, ре-зультатiв пiдсумкових контрольних робiт в межах сумiжних з шформатикою професiйно-орiентованих та спещальних навчальних дисциплiн за методом контрольних та експеримен-тальних груп. Цей педагопчний експеримент, який Грунтувався на працях Ю. Бабанського [4], А. Киверялга [6], М. Скаткiна [7], проводився за допомогою викладачiв ввддшень видавничо!
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7
63
справи та редагування, комп'ютерних технологш, моделювання та конструювання виробiв народного вжитку, перукарського мистецтва та декоративно! косметики. Цей ж^вняльний екс-перимент здiйснювався у звичайних умовах навчального процесу пiсля заюнчення семестрiв студентами 3-4 курсiв специальностей «Видавнича справа та редагування», «Моделювання та конструювання виробiв народного вжитку», «Перукарське мистецтво та декоративна косметика». Ми спостертали за ступенем сформованост професiйних умiнь та навичок застосування iнформацiйних технологiй у студенлв контрольно! та експериментальних груп iз сумiжних з iнформатикою професiйно-орiентованих та спещальних навчальних дисциплiн.
На рис. 2 показано, що у вЫх експериментальних групах рiвень абсолютно! усшшноста фахових дисциплiн перевищуе 80%. В той час як у контрольних групах абсолютна устшшсть нижча 80%.
120 -.
аИИВИИИВВВЙ
х — ._
о. ? т=
н 1 °
5 ^ X
о ш 2
N
м*
Го I- ^
С1 ГО
ш со о.
со :с
X го^ О Т
о
^ оо
о 5
* £ ш ГО
2 §"
о.
1= <
о
§
□ ЕГ
КГ
Рис. 2. Порiвняльна дiаграма показникв фахових дисциплiн студентами експериментальних та контрольних груп спещальностей «Видавнича справа та редагування», «Моделювання та конструювання виробiв народного вжитку», «Перукарське мистецтво та декоративна косметика»
Висновки. Зввдси можна зробити висновок, що оргашзований нами педагопчний експе-римент впровадження у навчальний процес запропоновано! технологи, в основi яко! лежить профеийна спрямованiсть дисциплiни «Основи iнформатики та обчислювально! технiки», впровадження доповнень у змют навчально! програми, визначення певних педагогiчних умов навчального-виховного процесу е ефективним, оскiльки виявлено вiдмiннiсть у якостi та рiвнях оволодiння системою фахових знань, сформованих умiнь та навичок професшно! пiдготовки студентiв експериментальних та контрольних груп у ходi ж^вняльного аналiзу результатiв ек-замешв, залiкiв з деяких сумiжних з шформатикою фахових дисциплiн. Таким чином, результата дослвдно-експериментально! роботи сввдчать про те, що розроблена технолопя пiдготовки студентiв технiчних коледжiв до застосування шформацшних технологiй у професшнш тдго-товцi дозволяе позитивно впливати на ефективнiсть навчального процесу, формуе мотивацшну сферу студентiв щодо засвоення ними навчального матерiалу, активiзуе навчальну та професш-ну дiяльностi. Експериментальш данi дають пiдставу вважати, що вихвдна методологiя е правильною, визначеш завдання реалiзованi, мета досягнута, сукупнiсть сформованих наукових ви-сновюв мае важливе значення для теорп i практики п1дготовки фахiвцiв аграрно! економiки в галузi iнформацi! та шформацшних процеЫв.
64
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — №7
Л1ТЕРАТУРА
1. Д. Кирдей. Формування наукового св1тогляду на уроках математики засобами шформацшних технологш. // 1нформатика та шформацшш технолог!!' в навчальних закладах. — №6(12). — 2007. — С. 117-122.
2. Алексеенко Т. Н. Формування шзнавально! активност! студенпв в умовах блоково! оргашзаци нав-чання: Автореф. дис. канд. пед.наук/ 1нст.педагог!ки ! психолог!! проф. осв!ти: 13.00.01. — К., 1995. — 25 с.
3. Алексюк А. Н. Методы обучения и методы учения. — К.: Радянська школа, 1980. — 48 с.
4. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М.: Просвещение, 1982. — 192 с.
5. Беспалько В. П. О критериях качества подготовки специалистов // Вестник высш. шк. — 1988. — №1. — С. 3-9.
6. Кыверялг А. А. Методы исследований в профессиональной педагогике. — Таллин: Валгус, 1980. — 334 с.
7. Скаткин М. Н. Методология и методика педагогических исследований. — М.: Педагогика, 1986. — 152 с.
Леся ЗБАРАВСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОФЕС1ЙНО СПРЯМОВАНОГО МАТЕР1АЛУ НА ЛЕКЦ1ЙНИХ ЗАНЯТТЯХ З Ф1ЗИКИ ДЛЯ СТУДЕНТ1В АГРАРНО-ТЕХН1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
У статтi проаналiзовано прийоми здшснення профестног спрямованостi навчання фiзики на лек-цтних формах заняття студентiв аграрно-техтчних навчальних закладiв. Описано апробовану методику зд^нення професшног спрямованостi навчання на лекцiях з фiзики.
Постановка ироблеми. Основною метою вищо! аграрно-техшчно! освгти е тдготовка квал1ф1кованих фах1вщв вщповвдно до сощального замовлення. Тому, саме професшна д1яль-шсть фах!вщв визначае мету навчання вЫх навчальних дисциплш, в тому числ1 [ курсу ф1зики як основи фундаментально! науково! тдготовки шженер1в-аграрпв.
Аналiз основних дослiджеиь i иублжацш. Слщ ввдзначити, що методика навчання ф1зи-ки у вищш школ! за останне десятир1ччя розвиваеться досить штенсивно. Проблеми навчання ф1зики у вищих навчальних закладах знайшли ввдображення в докторських дисертацшних дос-лвдженнях Г. Ф. Бушка [2], в. В. Лучика [7], В. П. Серпенка [9], Б. А. Суся [11] та ш., у канди-датських дисертащях Л. Л. Коношевського [5], Л. Г. Серпенко [10] та ш. Низку загальних по-ложень дидактики [ методики викладання ф1зики у вищ1й школ1 розроблено в дослвдженнях С. У. Гончаренка [3, 4], П. I. Самойленко [8], М. I. Шута [12] та ш., яю можуть бути трансфор-моват на розроблення модел1 навчання у вищш аграрно-техн1чн1й школ1 у раз1 в1дпов1дного врахування специф1ки !! реал1зацп.
Вид1лення [ анал1з дослвджень в межах викладання ф1зики в педагопчних навчальних закладах не випадковий, осюльки ц1ла низка рекомендацш, як1 м1стяться в них, може бути засто-сована [ до навчального процесу з ф1зики в аграрно-техтчних навчальних закладах. Проте за-лишаеться ц1ла низка проблем, яю або зовс1м не розв'язувались, або не знайшли повного вирь шення, зокрема: розроблення методики навчання ф1зики студент1в вищих аграрно-техн1чних навчальних заклад1в, яка мае базуватися на принцип! професшно! спрямованост! навчання.
Як показали наш! спостереження, профес!йна спрямован!сть навчання ф!зики у вищих аграрно-техн!чних навчальних закладах носить переважно стихшний, випадковий характер, немае системи завдань, конкретш приклади використання навчального матер!алу добираються на розсуд викладача. Тому головним завданням нашого досл!дження е ввдображення та впро-вадження у навчальний процес з ф!зики профес!йно спрямованого матер!алу на р!зних формах навчання для студенпв аграрно-техн!чних навчальних заклад!в.
Особливо гострою е проблема актив!зацп лекц!йних занять з ф!зики. Лекцш у вищому навчальному заклад! е одшею з форм навчання, займае пров!дне м!сце в навчально-виховному процес!. Вона сприяе актив!зац!! мислення, пробуджуе штерес до набування знань, самостшно!
Науковi записки. Серiя: Педагог1ка. — 2008. — №7
65
