CC BY
52
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Близнюк М.М. lнформацiйнi технологи' в Hae4aHHi прикладному та декоративному мистецтву // Фiзико-математична освта : науковий журнал. - 2016. - Випуск 2(8). - С. 29-34.
Blyzniuk M.M. Information technology in teaching of applied and decorative art // Physics and Mathematics Education : scientific journal. - 2016. - Issue 2(8). - Р. 29-34.
УДК 37.035.3:372.874
М.М. Близнюк
Коавський ¡нститут прикладного та декоративного мистецтва Льв1всько{нац1онально/'академи мистецтв, УкраУна
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ В НАВЧАНН1 ПРИКЛАДНОМУ ТА ДЕКОРАТИВНОМУ МИСТЕЦТВУ
Постановка проблеми. XXI сгол^я ставить перед державою, суспшьством i вищою школою принципове завдання - створення сучасноУ шдустрп ocBim У зв'язку i3 цим pi3KO загострилася актуальшсть проблем якост подготовки фахiвця на вах ïï етапах за кардинально новими науково-педагопчними положеннями. У фокусi осв^и виявилася методологiчна пiдготовка студента (випускника) з кожноУ дисциплiни й насамперед - з профшюючих. Особливого значення починають набувати не тiльки мщшсть i глибина, але й затребувашсть фундаменту, на якому вибудовуеться професшна пiдготовка. Забезпечення фундаментально! пiдготовки створюе рiвнi можливостi для «навчання через все життя», сприяе творчому розвитку й самореалiзацiï особистостi.
Розбудова украУ'нськоУ державностi, iнтеграцiя в европейську та св^ову спiльноту, вiдмова вiд тоталп"арних методiв управлiння краУ'ною i побудова демократичного сусптьства передбачають орiентацiю на людину, нацiю, на прiоритети нацюнальноУ культури, що й визначае основы напрями модершзаци осв^ньоУ галузi. Ушверсальшсть нацюнальноУ культури як феномену, що штегруе досягнення украУнського народу та мае особливост гармонiйного саморозвитку, вимагае такоУ соцюкультурноУ органiзацiï суспiльства, яка б сприяла системному духовно-культурному розвитковi кожноУ особистостi. Нацiональна культура, маючи високий виховний i освiтнiй потенщал, виступае потужним чинником гармонiйного розвитку людини, ïï соцiалiзацiï, iндивiдуалiзацiï, етнокультурноУ iдентифiкацiï особистостi. Сама ж людина стае не лише творцем культури, а й водночас ÏÏ творiнням.
Серед найважливiших науково-технiчних i соцiально-економiчних проблем сьогоднi особливо актуальними е проблеми шформатизаци - створення системи ефективного забезпечення своечасними, вiрогiдними i вичерпними вщомостями i даними вах суспшьно значимих видiв людськоУ дiяльностi, умов для оперативного, ^рунтовного i всестороннього аналiзу дослiджуваних процесiв i явищ, прогнозування Ух розвитку, передбачення наслщшв прийманих рiшень. 1х виршення невiддiльне вiд вирiшення проблем шформатизаци системи освiти, яка з одного боку вщображае досягнутий рiвень науково-техшчного i соцiально-економiчного розвитку суспiльства i залежить вщ нього, а з шшого - суттево його обумовлюе. Разом з тим постають на перший погляд несумкш з шформатизащею та широким використанням всеможливих техшчних засобiв проблеми гумаштаризаци освiти i гумашзаци навчального процесу i сусшльних вiдносин взагалi [1, с.8-9].
Аналiз актуальних дослiджень. Пiдготовцi фахiвцiв до професшноУ дiяльностi в умовах шформацшного суспiльства, пiдвищенню якостi освiти за рахунок використання засобiв шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ) присвячено багато дослщжень. Накопичено значний досвiд використання нових шформацшних технологiй у навчальному процеа, який висвiтлено в працях В.Ю. Бикова, В.Г. Болтянського, В.П. Беспалька, А.Ф. Верланя, М.З. Грузмана, А.М. Гуржiя, А.П. Ершова, М.1. Жалдака,
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Ю.О. Дорошенка, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, Ю.А. Первша, С.А. Ракова, Ю.С. Рамського, В.Г. Розумовського, 1.Ф. Следзинського, С.1. Шварцбурда та iH. Психологiчнi аспекти проблем шформатизаци навчального процесу дослiджувались в роботах П.Я. Гальперша, В.П. Зiнченка, Ю.1. Машбиця, В.В. Рубцова, Н.Ф. Тализшо!, 1.М. Яглома. У загальнотеоретичному осмисленн проблем, значну роль вiдiграють як мають мiсце в науковому дослщженш, автор опираеться на концептуальнi дослщження украшських та зарубiжних вчених в галузi мистецтвознавства О.Я. Боднара, О.М. Голубця, М.Р. Селiвачова, М.Е. Станкевича, О.Г. Соломченка, Б.О. Рибакова, Ю.П. Лащука, Р.Т. Шмагало, 1.В. Голода, М.1. Яковлева та iнших.
Одним iз найбiльше дiючих чинникiв, що негативно впливають на практичне розв'язання аналiзованоí проблеми, е недостатнiй рiвень розвитку методичних систем навчання рiзних дисциплiн засобами iнформацiйних технологiй студенев етнодизайнерських спецiальностей - майбутнiх випускнимв вищих навчальних закладiв прикладного та декоративного мистецтва 1-111 рiвня акредитацп. Пiд методичною системою навчання ми розумiемо структуру, компонентами яко! е цЫ, змiст, методи, форми та засоби навчання, якш притаманна специфта, що виявляеться в процесi розкриття сенсу змiсту та виявлення взаемозв'язмв мiж компонентами системи (Пишкало А.М.) [2].
Теоретична й практична значущiсть iстотного полiпшення методично! системи навчання шформацшних технологiй настiльки велика, що набувае статусу окремо! науково! проблеми. Рiзноманiтнi аспекти и розв'язання знайшли свiй вiдбиток у працях Н.В. Апатово!, А.П. Ершова, В.Г. Житомирського, М.1. Жалдака, В.М. Заварикiна, Л.А. Карташово!, Е.1. Кузнецова, М.С. Корця, В.В. Лапшського, М.П. Лапчика, Ю.1. Машбиця, Ю.С. Рамського, В.В. Щеннiкова, М.1. Шкiля, М.1. Яковлева та ш.
Аналiз наукових дослiджень та професшно! дiяльностi фахiвцiв-художникiв у галузi етнодизайну показуе, що рiвень !х готовностi до використання 1КТ залежить вщ системи навчання: методологiчних основ створення систем навчання; змiсту, засобiв, форм i методiв навчання; матерiального забезпечення навчального процесу; компетентностi викладачiв фахових дисциплiн у галузi 1КТ. Модернiзацiя системи навчання шляхом перетворення навчального середовища на засадах технолопчносп, широкого застосування 1КТ як засобiв навчання й об'ектiв вивчення, створення системи навчання, метою впровадження яко! вбачаеться формування готовност студентiв етнодизайнерських спещальностей до використання iнформацiйних технологш е вкрай актуальними i невщкладними на сьогоднi.
Мета статл. Здшснити ретроспективно-сутнiсний аналiз наукових дослiджень проблеми навчання шформацшних технологш студенев етнодизайнерських спещальностей, об^рунтувати оргашзацшно-методичнi умови використання шформацшно-комушкацшних технологiй студентами етнодизайнерських спещальностей у вищих навчальних закладах прикладного та декоративного мистецтва.
Виклад основного матерiалу. Використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологш в дiяльностi фахiвцiв рiзного профшю, здiйснення оперативно! комушкаци мiж ними, використання шформацшних ресурав для реaлiзaцií iнтелектуального потенцiалу суспiльства характеризують рiвень шформатизаци сучасного суспiльствa. lнформaтизaцiя стосуеться вах нaпрямiв розвитку суспiльствa, спричинюе необхiднiсть пiдвищення рiвня володiння засобами 1КТ як окремою людиною, так i групами фaхiвцiв, спрямована на створення оптимальних умов для задоволення шформацшних потреб на основi формування i використання шформацшних ресурав [3].
Сьогодшшнш стан пщготовки фaхiвцiв мистецьких спецiaльностей художнього напрямку, i декоративно-прикладного спрямування зокрема, викликае необхщшсть використання шформацшних (шформацшно-комушкацшних) технологш у процес навчання (шдготовки) квaлiфiковaного фaхiвця. У багатьох вищих навчальних закладах вводяться дисциплши з використанням професюнально-орiентовaних прикладних програм як факультативи. Однак пануючу в цей час шдготовку фaхiвцiв, орiентовaну винятково на систему дисциплшарних знань, не можна визнати задовшьною. В процесi навчання студенев мистецького профiлю необхiдно сформувати базу знань широко ерудованого студента, який володiе науковою методологiею пошуку й дослщжень, у майбутньому мобiльного фaхiвця, здатного виконувати нaуково-виробничi завдання рiзних рiвнiв склaдностi.
lнформaтизaцiя сучасного суспшьства призвела до змiни характеру професшно! дiяльностi на основi впровадження в не! нових iнформaцiйних технологiй (Н1Т), в зв'язку з чим змшився пiдхiд до пiдготовки спецiaлiстa в рiзних сферах професiйноí дiяльностi. Слщ зазначити, що остaннiм часом спостеркаються певнi перетворення i в сферi художньо-проектно! дiяльностi, пов'язaнi як з активною штегра^ею Н1Т в сформовану структуру професшно! дiяльностi дизайнера, так i з появою нових видiв дизайну, обумовлених сучасним рiвнем розвитку Н1Т, таких, як дизайн штерфейсу, web-дизайн та iн. Змiни в структурi професiйноí дiяльностi дизaйнерiв вщповщно породжують певнi новi вимоги до системи професшно! освiти в гaлузi дизайну.
У сучасному взаемопов'язаному та взаемозалежному свт, в умовах посилено! глобaлiзaцií всiх сфер соцiaльноí дшсносп i розв'язуваних у них проблем е нагальна потреба у розвитку, становленш та
формуванш багатовимiрноi людини з полiфонiчним мисленням. У зв'язку з чим B4eHi (напр. Р.Пол) вiдзначають, що великорозмiрний CBiT не може бути освоений людьми з монолопчним типом мислення, що зростаюче число проблем з увагою на ix полiмодальний характер вимагае вiдповiдного мiждисциплiнарного аналiзу та синтезу. При ix розв'язуванш необxiдний пошук консенсусу мiж рiзними альтернативними позицiями i образами мислення.
Мiж тим результати аналiзу стану мистецько! освiти, проведеного нами, показують, що стан справ в системi освiти в галузi художньо-проектно! творчост (сфера дизайну й декоративно-прикладного мистецтва) сьогодш е далеким вiд досконалосп. З одного боку, програми тдготовки фаxiвцiв у традицiйниx навчальних закладах художнього напрямку i в системi професшно! освiти прикладного та декоративного мистецтва орiентованi на сформованi стереотипи практично! дiяльностi. З iншого боку, з'являються i дiють на ринку дизайнерських послуг оргашзацп, якi вщчувають гостру потребу в квалiфiкованиx фаxiвцяx. Тому зараз надзвичайно актуальнi пошуки iнновацiйниx шляxiв ефективного розв'язання цих проблем. Все бтьш активне проникнення в сферу художньо-проектно! дiяльностi шформацшно-шформацшно-комушкацшних теxнологiй, поява нових галузей дизайну потребуе перегляду стану дизайн-осв^и та професшно! освiти в галузi прикладного та декоративного мистецтва. Особливо гостро постае питання пошуку нових концептуальних пiдxодiв до використання iнформацiйниx технологш в дизайн-освiтi, створення вiдповiдниx вимогам часу технологш навчання навчальних дисциплш, нових зм^у, засобiв, методiв, прийомiв i форм навчання. У цих умовах перед професшною освiтою за спещальностями «Дизайн» та «Декоративно-прикладне мистецтво» гостро сто'ть завдання пiдготовки фаxiвцiв до професшно! дiяльностi з використанням шформацшних теxнологiй.
Перспективним шляхом розв'язання розглядуваних проблем е впровадження в навчальний процес шформацшно-комушкацшних технологш навчального i професшного призначення, що базуються на системному пiдxодi та диференщацп навчання. Масштаби та ефективнiсть використання комп'ютерно! теxнiки та сучасних шформацшно-комушкацшних технологш зумовлюють високi вимоги до шформатично! культури фаxiвцiв, вiд чого залежить науково-техшчний i економiчний потенщал держави. Саме тому iнформатична культура розглядаеться зараз як необхщний атрибут осв^и спецiалiста будь-якого профiлю й основи !! необxiдно формувати пщ час навчання в рiзноманiтниx навчальних закладах. Деяк пiдxоди до розв'язання розглядуваних проблем запропоновано в дисертацшному дослщженш автора "Формування основ шформацшно! культури у студентiв вищих навчальних закладiв прикладного та декоративного мистецтва" [4].
Провщними завданнями створення i функцiонування IТ-орiентованоí системи навчання шформацшних технологш мають стати: актуалiзацiя свщомого оволодiння засобами 1КТ студентами, формування готовности студентiв до застосування 1КТ у майбутнiй професiйнiй дiяльностi i самовдосконалення знань у галузi 1КТ [5].
Результати аналiзу суперечностей мiж вимогами iнформацiйного суспiльства та наявним рiвнем пiдготовленостi студентiв етнодизайнерських спещальностей до застосування 1КТ свiдчать про необхщшсть перебудови системи !хнього навчання у вишах художнього напрямку, надання ознак технолопчносп в розумiннi обов'язковост досягнення наперед запланованого результату — готовносл до застосування 1КТ у майбутнш професiйнiй дiяльностi та з метою самовдосконалення.
Дiалектичний зв'язок мiж застосовуванням 1КТ у навчаннi студенев етнодизайнерських спецiальностей та рiвнем вщповщносп результатiв !хнього навчання запитам сусшльства може розглядатись як системотвiрний чинник системи навчання шформацшних технологш. Метою впровадження системи навчання шформацшних технологш у навчально-виховний процес закладiв художнього напрямку е формування системи 1КТ-компетентностей студетчв етнодизайнерських спещальностей як важливо! складово! професшно! готовностi. Система навчання шформацшних технологш вiдрiзняеться вiд систем, розроблених i описаних ранiше, що передбачае: штенсивне застосування засобiв i методiв 1КТ як об'ектiв вивчення, так i засобiв навчання; оргашчне поеднання групових i мережних оргашзацшних форм навчально! дiяльностi студентiв.
Формування готовносл студентiв до застосування шформацшно-комушкацшних технологш у майбутнш професшнш дiяльностi та з метою самовдосконалення (ГГ-готовносп) за системою навчання iнформацiйниx технологш мае три напрями: використання 1КТ як об'екту навчання, засобу навчання та засобу навчально-пошуково! професшно орiентованоi дiяльностi. Використання 1КТ як об'екта вивчення передбачаеться в процеа навчання дисциплш «1нформатика», «Основи комп'ютерно! графти» (I освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень) та «Комп'ютерне проектування» (II i III освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi). Використання IКТ як засобiв навчання передбачае ix застосування викладачами ВНЗ художнього напрямку в процеа навчання як !КТ, так i професiйно-орiентованиx дисциплiн, що вимагае розроблення шдсистеми системи навчання шформацшних технологш, призначено! для пiдвищення квалiфiкацii викладачiв. Використання IКТ як засобiв дiяльностi передбачае ix застосування в дiяльностi як викладачiв, так i студентiв
з метою формування практичних навичок. У системi навчання шформацшних технологш рiвень знань та попередньоТ пiдготовки студента в галузi 1КТ розглядаеться як сигнальний параметр, тому переб^ процесу навчання для кожного студента залежить вщ темпу засвоення ним навчального матерiалу, який, у свою чергу, визначаеться особиспсними характеристиками самого студента.
Запропонована система навчання шформацшних технологш е особиспсно зорiентованою -процес навчання здшснюеться в такому темш, який буде доступним кожному студентовi. Система навчання 1КТ характеризуеться поеднанням педагогiчного управлiння з шщативою та самостiйнiстю студентiв. Викладач спрямовуе навчально-шзнавальну дiяльнiсть студентiв, одночасно стимулюючи Тхню самостiйну роботу, впровадження системи навчання iнформацiйних технологiй, спрямовану на розвиток особистосп, зокрема на забезпечення активност студентiв у навчальному процеа, на Тх саморозвиток, сприяе Тх гармонiйному розвитку та дае змогу ефективно сформувати належш знання та вмшня з 1КТ у студенев - майбутнiх фахiвцiв у галузi етнодизайну з рiзним рiвнем здiбностей i попередньоТ пiдготовки. Зпдно з системою навчання iнформацiйних технологш студенти набувають знань шляхом власних вщкритпв; формують своТ пiзнавальнi якосл, розвивають продуктивнiсть мислення, самостiйно роблять узагальнення, набувають умшь та навичок практичного застосування 1КТ.
Застосування системи навчання шформацшних технологш забезпечить випереджальне навчання студенев, формування в них потреби безперервного саморозвитку, умшь та навичок самоосвiти, самосшного та творчого пщходу до процесу набуття знань. Стан i тенденцп розвитку сощуму дають можливiсть прогнозувати необхiднiсть подальшою розвитку системи навчання iнформацiйних технологш, оскшьки результати навчання мають вщповщати соцiальним, науковим i технологiчним цтям, рiвневi розвитку суспiльства, внутрiшнiм цтям i потребам системи освiти.
Висновки. Проведений аналiз культуролопчноТ, мистецтвознавчоТ, педагопчноТ лiтератури з проблем використання шформацшно-комушкацшних технологiй у життi людини, професшноТ дiяльностi в галузi освiти показав, що перiод шформатизаци суспiльства в уах розвинених краТнах закономiрно привiв до формулювання нових вимог, що пред'являються до системи освп"и i до принципiв оргашзаци процесу трансляцп культурно-iсторичного досвiду в спадкоемностi поколшь.
У ходi педагогiчного аналiзу можливостей застосування комп'ютерноТ графiки у професшнш пiдготовцi фахiвцiв у галузi прикладного та декоративного мистецтва, з'ясованi основы теоретичш пiдходи до штеграци 1КТ в сферу навчання у вищому навчальному закладi художнього напрямку. Перший з них стосуеться можливостi штегрального подання змiсту предметного середовища, що створюеться на основi використання комп'ютера i в якому органiчно поеднуються конкретш структури знань (гуманiтарних i природничих), повноцiнно представляеться змiст вщповщних об'ектiв засвоення. Другий пiдхiд пов'язаний з забезпеченням найбтьш ефективних умов для формування узагальнених способiв навчальноТ дiяльностi, що обумовлюють розвиток у студенев повноцiнних форм рефлексивно-теоретичного мислення.
На основi цих пiдходiв у дослщженш розроблена педагогiчна модель штеграци шформацшно-комунiкацiйних технологiй до процесу подготовки фахiвцiв художньо-проектного напряму - майбутшх художникiв прикладного та декоративного мистецтва. Для реалiзацiТ моделi розроблеш адекватнi Тй технологи навчання та педагопчш умови використання комп'ютерноТ графти, що представляють собою цiлiсну систему цшьового, змiстового, технологiчного пiдходiв, що забезпечуе ефектившсть пiдготовки фахiвцiв-дизайнерiв в навчальних закладах прикладного та декоративного мистецтва.
У процеа дослщно-експериментальноТ дiяльностi на практик пiдтверджено основнi теоретичш положення дослщження i виявлено, що студенти експериментальноТ групи, якi волод^ть навичками роботи з рiзними графiчними пакетами i використовують засоби комп'ютерноТ графти, мають бiльш стiйким зростання професшних умiнь i навичок.
На основi результатiв дослiдження можна дшти висновку, що можливе включення комп'ютерноТ графти в структуру процесу навчання шших дисциплiн професiйного художнього циклу (ергоном^а, iсторiя мистецтв, дисциплiни спецiалiзацiТ та iн.) з реалiзацiею вщповщних технологiй. Для цього доцiльно створювати iнтегрованi курси комп'ютерноТ графiки за такою схемою (погоджуючись з окремими положеннями дисертаци Гребеншкова К.А.) [6]:
• Визначення мкця комп'ютерноТ графти в структурi дисциплiни в залежносп вiд iерархiТ цiлей i завдань вивчення даноТ дисциплiни.
• Вибiр локальних цiлей навчання пiд час використання комп'ютерноТ графти.
• Подш навчання на блоки з урахуванням локальних цтей навчання.
• Визначення зм^у курсу, форм i методiв навчання.
• Вибiр програмних засобiв на основi розроблених критерГТв.
• Розробка вщповщних iнструментaльно-aлгоритмiчних способiв навчання.
Таким чином, aнaлiз результат дослщно-експериментально! роботи доводить, що на основi технолопчно! реaлiзaцií моделi штегрування iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологiй до процесу шдготовки фaхiвцiв художньо-проектного профiлю на основi розроблених науково-методичних пiдходiв забезпечуеться можливiсть створювати реaльнi умови для усшшно! професшно! пiдготовки фaхiвцiв в навчальних закладах прикладного та декоративного мистецтва та дизайну.
Подальшого дослщження потребують тaкi основнi положення:
1. Концептуальна модель педагопчно! штеграци iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологш до процесу пiдготовки фaхiвцiв художньо-проектного профшю являе собою цiлiсну сукупшсть евристико-методологiчних, сутнiсно-кaтегорiaльних, загальнотеоретичних (в тому чи^ структурно-морфологiчних), iнструментaльно-методологiчних i технолого-методологiчних складових, мiж якими кнуе взaемозaлежнiсть, взaемозумовленiсть i взaемодоповнювaнiсть. Це певною мiрою дае можливiсть стверджувати, що сутнiсть представлено! моделi становить системний синергетизм - "гармоншне i своерiдне поеднання i взаемозв'язки вах елементiв системи" (Н.М.Таланчук) [7].
2. Педагопчна модель штеграци iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологш до процесу подготовки фaхiвцiв художньо-проектного профтю i и практична реaлiзaцiя в навчальних закладах прикладного та декоративного мистецтва за спещальшстю «Дизайн».
Список використаних джерел
1. Жалдак М.1. Проблеми шформатизаци навчального процесу в середшх i вищих навчальних закладах // Комп'ютер в школi та ам'!. - № 3. - 2013. - С. 8-15.
2. Пышкало A.M. Методическая система обучения геометрии в начальной школе. Авторский доклад по монографии «Методика обучения геометрии в начальных классах», предст. на соиск. уч. степ. докт. пед. наук. - М., 1975.
3. Гужвенко Е.И. Координирующая модель методической системы обучения информатике и информационным технологиям. 13.00.02 - теория и методика обучения и воспитания (информатика, уровень высшего профессионального образования). Авт.-т дисс... докт. пед. наук: Учреждение РАО «Институт информатизации образования». - М., 2010. - 56с.
4. Близнюк М.М. Формування основ шформацшно! культури у студенев вищих навчальних зaклaдiв прикладного та декоративного мистецтва / Автореф. дис. канд. пед. наук.: 13.00.02, Нацюнальний педагопчний ушверситет iм. М.П.Драгоманова: Ки!в, 2001. - 20 с.
5. Карташова Л. А. Система навчання шформацшних технологш студенев гумаштарних спещальностей у вищих педагопчних навчальних закладах. - На правах рукопису. Дисерта^я на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук за спещальшстю 13.00.02 - теорiя та методика навчання (техшчш дисциплши).- 1нститут педагопки НАПН Украши. - Ки!в, 2011.
6. Гребенников К. А. Компьютерная графика как средство профессиональной подготовки специалистов-дизайнеров: на материалах среднего профессионального образования/ Диссертация канд. пед. наук: 13.00.08. - Воронеж, 2002. - 195 с.
7. Таланчук Н.М. Новое содержание общепедагогической подготовки педагогических кадров: Системно-синергетическая педагогическая теория: В 2 ч. - Ч. 1. - Казань: ИССО РАО, 1996. - 97 с.
Анота^я. Близнюк М.М. lнформацiйнi технологи в навчанн прикладному та декоративному мистецтву.
В данш cmammi описано найбльш доцтьш напрями та форми '¡нтеграцп iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй до процесу пдготовки фахiвцiв прикладного та декоративного мистецтва.
Виявлено основн тенденци iнформатизацil' мистецько/ ос&ти: iнформацiйний ресурс стае суттевим у розвитку мистецьких вуз'в художньо-проектного напрямку; оснащення вуз>в програмно-технчними i телекомунiкацiйними засобами; автоматизаця управлiння навчальним процесом та профеайною дiяльнiстю фахiвцiв художньо-проектного напрямку; iнформатична пдготовка майбутнього фахiвця в галузi прикладного та декоративного мистецтва як цлеспрямований процес формування у студент 'в теоретичних основ i практичних навичок використання 1КТ для вир>шення завдань художньо-профеайноУ д'1яльност'1; розвиток iнфраструктури, органiзацiя iнформатичноУ тдготовки майбутшх художнишв прикладного та декоративного мистецтва; встановлення единих стандарт>в подання та обмiну повдомленнями у професiйноí д'тльностi художньо-проектного напрямку.
Показано, що в умовах вищого мистецького навчального закладу виникае завдання регламентам часу, в!дведеного на тдготовку студент'в до занять. Варiативне використання
комп'ютерного часу дозволяе виявити студент'!в, яким необх'!дний додатковий час для роботи Í3 засобами 1КТ, провести ранжування студент>в за виявленими знаннями та зд>бностями до роботи з 1КТ, виявити групи студент>в, виходячи з ÏX пдготовки з дисциплiни i особистих зд'бностей.
Ключовi слова: iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, прикладне та декоративне мистецтво, навчальний процес.
Аннотация. Блызнюк Н.Н. Информационные технологии в преподавании декоративно-прикладного искусства.
В данной статье описаны наиболее оптимальные пути и формы интеграции информационно-коммуникационных технологий в процессе подготовки специалистов прикладного и декоративного искусства.
Основные тенденции информатизации художественного образования: информационный ресурс является важным для развития художественных вузов искусство и дизайн направление; оснащение / университеты программного обеспечения, вычислительной техники и телекоммуникации; автоматизация управления образовательным процессом и профессиональной деятельности специалистов художественно-дизайнерское направление; информатическая подготовка будущего специалиста в области декоративно-прикладного искусства как целенаправленного процесса формирования у студентов теоретических основ и практических навыков использования ИКТ для решения задач художественно-профессиональной деятельности; развитие инфраструктуры, организация информационной подготовки будущих художников декоративно-прикладного искусства; установление единых стандартов представления и обмена сообщениями деятельности в профессиональной художественно-конструкторское направление.
Показано, что в условиях высших художественных учебных заведений, возникает задача основное время, отведенное для подготовки студентов к занятиям. Эффективное использование машинного времени позволяет выявить студентов, нуждающихся в дополнительном времени для работы со средствами ИКТ, для проведения рейтинга студентов о выявленных знаний, умений и навыков работы с ИКТ, выявление групп учащихся с учетом их подготовки по данной дисциплине и личных навыков.
Ключевые слова: информационные и коммуникационные технологии, декоративно-прикладного искусства, образовательный процесс.
Abstract. Blyzniuk M.M. Information technology in teaching of applied and decorative art.
This article describes the best ways and forms of integration of information and communication technologies in the process of training of specialists of applied and decorative arts.
The main tendencies of informatisation in art education: an information resource is important for the development of the art institutes art and design direction; vehicle universities software, computing and telecommunications; automation of management of educational process and professional activity of specialists of artistic and design direction; informatics training of future specialist in the field of decorative-applied art as a purposeful process of formation at students the theoretical foundations and practical skills to use ICTfor solving problems of artistic and professional activities; infrastructure development, organization of information preparation of future artists of decorative and applied arts; establishment of uniform standards for reporting and messaging activities in a professional artistic and design direction.
It is shown that in conditions of higher art educational institutions, the challenge is the main time allotted to prepare students for classes. The is efficient use of machine time allows us to identify students in need hidne additional time to work with the tools of ICT, to conduct the rating of students on the identified knowledge, skills, and knowledge of ICT, identifying groups of students based on their preparation in the discipline and personal skills.
Keywords: information and communication technology, applied and decorative art, educational process.
