CC BY
19
УДК 614.2:616-005-084:004.94
Коваленко А.В., Клименко В.1., Ткалич 1.В.
ШФОРМАЩЙНО-ОСВГГНе ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ населення працездатного В1КУ ПРО ЧИННИКИ РИЗИКУ - ОСНОВА ПРОФ1ЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ
Запорiзький державний медичний уыверситет, м. Запорiжжя
1нтенсивне вивчення не/'нфекц/'йних хвороб протягом останшх рок'т виявило сптьн1 фактори ризи-ку, що тсно пов'язаш 3i способом життя особистостi. Метою досл'дження стало обфунтування функц1онально-структурно'У моделi системи профтактики хвороб системи кровообгу на м'жсек-торальному р'тш. За даними соц1олог1чного опитування анкетами закритого типу 100 л1кар1в пер-винноУ та вторинноУ ланки виявлено пров1дний недолк у Ух профтактичн1й роботi, яким е недоста-тн1й р'тень ¡нформованост1 населення працездатного вку про здоровий спосб життя та керован чинники ризику хвороб системи кровообгу, що призводить до хибного уявлення населенням про вплив способу життя на Ух стан здоров'я та в'дсутностi мотивацИ до здорового способу життя. Неефективнсть ¡нформац1'йно-осв1'тн1'х заход'т вторинноУ та третинноУ профлактик хвороб системи кровообгу серед населення працездатного вку пдтверджуеться тим, що 45,45±15,01% населення працездатного вку, псля перенесеного ускладнення, в'дв'дують л1каря однократно при ви-писц ¡з стацонару, а пров1дними причинами небажання лкуватися е в'дсутн'ють грошей та боязнь поб1чних дш препарат'т в р1вних долях по 33,33±13,61%. Особливстю запропоновано'У функцональ-но-структурноУ моделi системи ¡нформац1йно-осв1тнього забезпечення профтактики хвороб системи кровообгу на м'жсекторальному р1вн1 стало розроблення та запровадження регональноУ ¡н-тегральноУ ц'тьово'У програми «Формування здорового способу життя та профтактики хвороб системи кровообгу», в якш повиннi бути врахован культурн1, етн1чн1, духовн та ¡н. особливостi ре-гону, кабинету здорового способу життя на первинному р'тш надання медичноУ допомоги. Впрова-дження окремих елемент1в запропоновано'У моделi позитивно вплинуло на всi етапи формування здорового способу життя: зростання р'тня ¡нформованост1 населення серед населення, що в'руе в Бога, на 33,4% (95% С1: 27,4-39,4%); зростання рвня вироблення мотивацп в 18,9 раз/в серед населення (OR=18,88; 95% С1: 8,84-40,31); зб'тьшення ктькост1 трен'/нг'в за рахунок служб у церквах в 10 раз 'т; мон1торинг способу життя населення з необх'дною корекц1ею у повед1нц1 особистостi пд час спов'дей та служб за потребою.
Ключов1 слова: Ыформацмно-освтне забезпечення, чинники ризику, хвороби системи кровооб1гу, профтактика. Стаття е фрагментом плановоУ науково-досл1дно'У роботи "Оптим1зац1я надання медичноУ допомоги р1зним верствам населення великого промислового мста в умовах реформування системи охорони здоров'я", (№ державноУ реестрацп 0111U005861, термни виконання 2011-2015 рр).
Вступ
Нешфекцшш хвороби е одним i3 основних ви-клиш XXI стол^тя, створюючи загрозу для соцн ально-економiчного добробуту в усьому свт [1]. 1х штенсивне вивчення протягом останшх рош виявило сптьн фактори ризику (ФР) розвитку артерiальноТ ппертензи (АГ), iшемiчноТ хвороби серця (1ХС), хвороб периферичних артерш, ожи-ршня, цукрового дiабету, психоемоцшних розла-дiв, депреси та шшоТ патологи [2-4]. Bci вони тю-но пов'язаш зi способом життя особистост [14]. На тепершнш час у кардюлоги сформувалися три стратеги профтактики хвороб системи кро-вооб^у (ХСК) - популяцшна, високого ризику i вторинноТ профтактики [13]. Популяцшна стра-тепя включае не ттьки масову пропаганду здорового способу життя (ЗСЖ) серед всього населення краТни чи репону, але i створення в дер-жавi (репош) умов для IT реалiзацiТ через розро-бку громадськоТ пол^ики змщнення здоров'я, створення сприятливого навколишнього середо-вища, що визначае якють життя, посилення громадськоТ активности розвиток особистих вмшь i знань вах контингент населення i переорiента-
ц|ю системи охорони здоров'я вщповщно до су-часних вимог та завдань [5, 7, 8, 10-12].
Стратепя високого ризику передбачае ранне виявлення I усунення ФР на популяцшному р1вн1 для попередження нових випадк1в ХСК (первин-на профтактика). Вторинна профтактика одно-часно забезпечуе корекцш ФР I лкування з метою запоб1гання передчасного розвитку усклад-нень I передчасно! смертност [13].
Поряд з цим юнуе I третинна профтактика, до завдань оргашв I установ охорони здоров'я яко! вщносяться планом1рне саштарно-гтешчне виховання та консультування з питань збере-ження I змщнення здоров'я; проведення комплексно! диспансеризаци швалщ1в у зв'язку з ХСК, включаючи диспансеры огляди, спостереження, л1кування та !'х реабт1тац1ю, а також контроль та виконання шдивщуально! програми реабт1таци швал1д1в.
Про першоряднють важливост профтактич-них заход1в, як основи охорони здоров'я населення, свщчить значне поширення ФР серед населення Укра'ни. Досвщ розвинених кра'н св1ту показуе, що найбтьш ефективними щодо зни-
ження смертност вщ ХСК е профiлактичнi заходи первинно'1 профтактики на популяцiйному pi-BHi та вторинна профтактика. Зниження смерт-ност вiд 1ХС у США за останн 20 pокiв (1980— 2000 р.р.) на 44 % зумовлено боротьбою з ЧР i ттьки на 5 % - застосуванням сучасних методiв реваскуляризацп мюкарда [9].
Таким чином, враховуючи все вище наведене залишаеться актуальним питання оргашзацп пpофiлактичних заходiв щодо ХСК, а провщним методом е формування у населення здорового способу життя (ЗСЖ).
Мета дослiдження
Обфунтування функцюнально-структурно'Г моделi системи пpофiлактики хвороб системи кровооб^у на мiжсектоpальному piвнi.
Матерiали та методи дослщження
Аналiз нормативно-правово'1 бази оргашзацп пpофiлактичних заходiв населенню працездат-ного вiку Украши. Соцiологiчне опитування 100 лiкаpiв первинно'1 та вторинно'1 ланки, що нада-ють медичну допомогу населенню та хворим на ХСК по анкетах закритого типу. Аношмне меди-ко-со^альне опитування за спе^ально розроб-леною авторською анкетою 525 оаб, формуван-ня сукупностей здшснювалось комбiнованим методом (когортний та гшздовий) на репрезентати-внш гpупi в залежностi вiд вipи в Бога.
Обробка отриманих даних потребувала фор-мування комп'ютерно'1 бази даних на основi Microsoft Excel, де результати дослщження гру-пувались за мюцем проживання (мiськi, сшьсьм мешканцi), статтю (чоловiки, ж1нки) та вipосповi-дання. Статистична обробка отриманого матерн алу проводилась шляхом розрахунку частоти поширення чинникiв на 100 опитаних та похибки (±m). Оцшка достовipностi piзницi отриманих даних в piзних групах спостереження та пеpевipка нульово'1 гiпотези здiйснювалась шляхом розра-хунку кpитеpiю вiдповiдностi хнквадрат (х2). Оскiльки проведене дослiдження за дизайном належить до ретроспективних анал^ичних, то виявлення чинниш, що впливають на шформа-цiйно-освiтне забезпечення населення щодо профтактики ХСК здшснювалось з використан-ням методики розрахунку показника вщношення шанав (OR) та його 95% довipчого iнтеpвалу (95% С1).
Результати дослiдження
Анонiмне медико-соцiальне опитування населення працездатного вку за спе^ально роз-робленою авторською показало, що майже половина респондент (49,5±4,97%) вважають, що хвороба - це наслщок неправильного способу життя, а 42,6±4,92 %, що це закономipний при-родний стан оргашзму, який виникае незалежно вiд способу життя, тобто не усвщомлюють про вплив способу життя на Тх стан здоров'я. Генде-рних вщмшностей при вiдповiдi на цi запитання
не встановлено. Поряд з цим нами встановлено показано значну поширенють провщних ФР та недостатню шформованють населення вiдносно них, а також вщсутнють мотивацп у населення формувати ЗСЖ.
За результатами соцюлопчного опитування лiкарiв виявлено суттeвi медико-органiзацiйнi недолги, у першу чергу, щодо шформування населення про провiднi ФР ХСК. 83,33±7,61% всiх опитаних нами лiкарiв терапевтичного про-фiлю незалежно вщ спецiальностi вiдповiли, що проводять бесщу про зСж та його корекцш з пацieнтами лише тiльки при наявност вiльного часу. Спостерiгаeться достовiрна рiзниця мiж лн карями терапевтичного профтю в залежностi вiд рiвня надання медичноТ допомоги: 100% сн мейних лiкарiв проти 55,56±16,56% лiкарiв вузь-ких спецiальностей (р<0,05), що працюють в стацiонарному секторi, проводять бесщу про ЗСЖ з патентами лише ттьки при наявносп вн льного часу, а 44,44±16,56 % лiкарiв вузьких спецiальностей (р<0,05) завжди проводять бесн ду з патентами про корекцiю способу життя.
Пщ час проведення аналiзу первинноТ оперативно! документаци нами встановлено, що в уах медичних картах стацюнарного хворого (ф.№ 003/0) е в наявност «1нформована добровiльна згода патента на проведення дiагностики, лку-вання та на проведення операци та знеболення» (ф. № 003-6/о), що ствпадае з результатами ан-кетування лiкарiв терапевтичного профiлю, що працюють у стацюнарному секторi, якi у 100% випадш iнформують пацiентiв про ЧР АГ та и вплив на Тх стан здоров'я. В жоднш медичнш ка-ртцi амбулаторного хворого (ф.№ 025/0) не знайдено шформованоТ' добровiльноТ згоди пацн ента на проведення дiагностики, лiкування та на проведення операци та знеболення (ф.№ 003-6/о). 13,33±8,78% амейних лiкарiв пов'язують це з браком часу для проведення шформування па^етчв про ФР АГ.
Нами проведено аналiз щодо шформування населення про провщы керован ФР ХСК лка-рями, до яких воно звертаеться за медичною допомогою. Про наявнють тютюнопалiння опи-туе пацiентiв 83,33±7,61% лiкарiв при кожному зверненнi до них за медичною допомогою: 100% лiкарiв, що працюють в стацюнарному сектора проти 73,33±11,42% сiмейних лiкарiв (р<0,05), решта 26,67 ± 11,42% амейних лiкaрiв роблять це школи. Про вживання алкоголю кожного разу на прийомi запитують лише 50,0±10,21 % лiкaрiв, 16,67±7,61% лiкaрiв iнодi задають питання патентам щодо прийому алкогольних напоТв, а 33,33±9,62% взaгaлi вважають, що це необхщно з'ясовувати якщо ттьки е пщстави для даного питання. ВiрогiдноТ рiзницi стосовно шформування населення про вплив алкоголю на виник-нення та ускладнення переб^у ХСК мiж лiкaрями первинного та вторинного рiвнiв не встановлено.
Якщо шкщливш дiТ тютюнопaлiння та вжи-ванню алкоголю населенням присвячено дуже
велике значення не ттьки медичними пра^вни-ками, але i засобами масовоГ шформацп, гро-мадськими спiлками та нав^ь е вiдповiдна нор-мативно-правова база щодо боротьби з ними, то гipший стан з опитуванням про заняття фiзични-ми вправами, аналiзом харчування (дотримання режиму, дiети та збалансованого харчування), що ще й вимагае додаткових витрат самого населення. Про piвень фiзичноï активност у населення постшно питае переважна бтьшють лка-piв терапевтичного пpофiлю - 79,17±8,29%, реш-та також цкавиться нею, але iнколи -20,83±8,29%. 75,0±8,84% лiкаpiв завжди доводить до свщомосп пацiентiв про важливють та доцiльнiсть фiзичних вправ, 20,83±8,29% - iнодi, а 4,17±4,08% - якщо мають час. Поряд з цим 100% лiкаpiв шформують па^етчв про необхщ-нiсть дотримання дiети в хаpчуваннi.
Таким чином, лiкаpi переважно iнфоpмують населення про шкщливий вплив ЧР на стан здо-ров'я, але цього не достатньо для формування ЗСЖ, наступними дуже важливими кроками мають бути вироблення мотивацп у населення та навчання (треншги) його.
При медико-со^альному опитуванн па^етчв встановлено структуру причин вiдвiдування ме-дичного закладу хворими на АГ: 69,57±4,8% - з метою корекцп АТ; 17,39±3,95% - для отримання рецеп^в на лiкаpськi засоби 17,39±3,95% - для отримання направлення на госпiталiзацiю, 3,26±1,85% - для отриманн путiвки на реаб^та-цю Достовipноï piзницi в залежностi вщ со^а-льного статусу не встановлено (р>0,05).
Тобто населення не мотивовано вщвщувати медичнi заклади з метою профтактики. Для оцн нки виконання Наказу МОЗ Украши вщ 27.08.2010р. №728 "Про диспансеризацш населення" [6] нами проведено аналiз первинно!' об-лiковоï документацiï "Контрольна карта диспансерного нагляду" (ф. № 030/о) хворих на АГ, якш належить пpовiдне мiсце в стpуктуpi захворюва-ностi та пошиpеностi ХСК. Встановлено, що 82,35±6,54% pеспондентiв приймають антиппер-тензивнi препарати, переважно один раз на добу (50,0±8,57%), а регулярно - 55,88±8,52%, тому цтьовий piвень АТ досягнуто у 51,3% па^етчв. Соцiальна значущiсть ХСК пов'язана з тим, що хвоpiе працездатне населення, а терашя потре-буе постшного приймання лiкiв, що е не звичай-ним для особистосп, потребуе додаткових фн нансових затрат. В той же час ва 100% лiкаpiв терапевтичного напрямку незалежно вщ piвня надання медичноï допомоги вщповти, що па^е-нтам призначаеться постшна медикаментозна теpапiя, але за спостереженням лiкаpiв систематично приймають лки тiльки 66,67±9,62% па-^етчв. Нами встановлено пpовiднi причини не-бажання лiкуватися серед населення працезда-
тного вiку, яке працюе: вщсутнють грошей та боязнь побiчних дш пpепаpатiв в piвних долях по 33,33±13,61%. В зв'язку з цим 25,0±12,5% хворих на АГ лкуються альтернативними методами. Як наслщок, всього вищезазначеного, у 50,0±8,57% хворих рееструються ппертошчш кризи один (52,94±12,11 %) або два (41,18±11,94%) рази на piк, якi, на Гх думку, ви-никають через стреси (46,43±9,42%) або змiну погодних умов (39,29±9,23%) i тiльки 3,57±3,51% пов'язують гiпеpтонiчнi кризи з нерегулярним прийомом антиппертензивних пpепаpатiв. Спо-стер^аеться вipогiдна piзниця мiж постiйним прийманням лтв i в залежностi вщ того хто ïх призначив лкар вузькоï спецiальностi чи амей-ний лкар. Так за даними спостереження лiкаpiв вузьких спецiальностей постiйно приймають ме-дикаментозну теpапiю 88,89 ± 10,48% проти даних амейних лiкapiв, якi вважають, що постшно приймають призначену терапш лише 53,33 ± 12,88% пaцiентiв (р<0,05). Пщтвердженням не-ефективного лiкувaння та вщсутносп профтак-тичних дiй серед па^етчв працездатного вiку е той факт, що 8,82±4,86% хворих на ГХ перенесли шфаркт мiокapду або шсульт протягом року, пiсля встановлення 1м дiaгнозу ГХ. З них 25,0±15,31 % мали повторне ускладнення в той же рк, 37,5±17,12% - протягом 2 рош, а 37,5±17,12% через 3 роки. Нав^ь нaявнiсть ускладнення не пщвищило мотивaцiю до лкува-льно-пpофiлaктичних зaходiв: 45,45±15,01% населення працездатного вку вiдвiдaло лiкapя, ш-сля перенесеного ускладнення однократно, пю-ля виписки iз стaцiонapу.
Таким чином, доведено, що одыею з провщних причин неефективност профтактики з ХСК в УкраМ е вщсутнють шформацшно-пpосвiтницькоï системи навчання населення ЗСЖ на вах piвнях надання медичноï допомоги. lнфоpмaцiйно-освiтне забезпечення профтактики ХСК оргашзуються та регулюються низкою нормативно-правових документ, aнaлiз яких вказуе на ïх недосконалють та неузгодженiсть стосовно pозподiлу функцш в зaлежностi вiд piв-ня охорони здоров'я.
Нами запропонована функцюнально-структурна модель системи шформацшно-осв^нього забезпечення пpофiлaктики хвороб системи кровооб^у на мiжсектоpaльному piвнi (рис. 1), яка передбачае визначення мети, видiв профтактики, виконав^в, соцiaльних ролей держави та пщсистеми медичноï допомоги, а також форми ïï pеaлiзaцiï на pегiонaльному piвнi.
Стpaтегiчний напрямок моделi спрямовував-ся на покращання стану здоров'я населення працездатного вку через pеaлiзaцiю комплексу iнфоpмaцiйно-освiтнього забезпечення первин-ноï, втоpинноï i третинноГ пpофiлaктики ХСК.
Тактичним напрямком моделi стало залучен-ня для формування ЗСЖ у населення Укра'ни не ттьки медичних пра^вниш, а i сусптьства, громади, громадських та релтйних оргашзацш, а також розподт ролей i функцюнальних взае-мозв'язкiв мiж всiма зацкавленими в досягненнi iнформацiйно-освiтнього забезпечення формування ЗСЖ для профтактики ХСК населення Укра'ши на державному, регюнальному, групо-вому та шдивщуальному рiвнях.
Особливютю структурно' побудови моделi стало включення до не!':
- юнуючих елементiв системи охорони здоров'я;
- 'х функцюнально' оптимiзацiï;
- якюно нових елементiв (регiональна штег-ральна цiльова програма «Формування здорового способу життя та профтактики хвороб систем кровооб^у» та «Кабшет здорового способу життя» при центрах первинно' медико-саштарно' допомоги (ЦПМСД)), iнтеграцiя яких з ранiше ю-нуючими та функцiонально удосконаленими на-дала моделi, як системi, нових якостей iз спри-яння досягнення головно' мети дослiдження.
Таким чином, структурну основу моделi скла-дають iснуючi пiдроздiли та напрямки дiяльностi медично' служби по профiлактицi ХСК, а ïï впро-вадження не вимагае особливих додаткових фн нансових витрат.
В той же час, на вщмшу вщ ранiше юнуючих
вах форм профтактики ХСК запропонована модель вперше:
- забезпечуе системнють та комплекснють пщходу до вирiшення задачу
- визначае в цьому напрямку роль медичних пра^вниш, суспiльства, громади, громадських та релтйних оргашзацш, церков;
- дозволяе усунути диспропорцп у наданн iнформацiйно-освiтнього забезпечення профта-ктики ХСК, виявленi при ïï аналiзi.
Концептуальна орiентованiсть запропонова-но' модели зокрема ''' якiсно нового елементу -«Кабшет здорового способу життя» при ЦПМСД, в яких лкар^ досвщчеш фаxiвцi, вченi, викладачi навчальних закладiв та громадських i релтйних оргашзацш за спе^ально розробленими про-грамами читатимуть лекцiï та проводитимуть за-няття на медичну тематику, придтяючи особли-ву увагу питаннями профiлактики ХСК та рацю-нального гтешчного виховання. Провiдне мiсце в «Кабшет здорового способу життя» належить амейному лiкарю, який в силу щеологп самого поняття, як лкар первинно' ланки охорони здоров'я, покликання якого забезпечити доступну всебiчну безперервну цтюну медичну допомогу i стати справжшм координатором та порадником у багаточисельних медичних i немедичних проблемах пщошчного йому контингенту спостере-ження.
Тюна спiвпраця громадських та релтйних ор-
гашзацш з засобами масовоТ iнформaцiТ, центрами здоров'я, ЦПМСД через кабшет здорового способу життя, а також Тх активна участь у регюнальнш ¡нтегральнш цшьовш програм1
«Формування здорового способу життя та профтактики хвороб систем кровооб^у» дозволять прискорити формування зСж на вах його ета-пах формування (рис.2).
Рис.2. Етапи формування Нами було встановлено, що серед тих, хто вipуе в Бога, достовipно менше поширен шкщ-ливi звички: 11,3 % палить, а алкогольн нaпоï вживають тiльки на велик цеpковнi свята -73,6±2,32 %, решта взaгaлi 1х не вживае. Вщпо-вiдно до етатв формування ЗСЖ нами було проведено оцшку ефективностi залучення церкви до даного процесу. За даними нашого меди-ко-со^ального опитування встановлено зрос-тання piвня iнфоpмовaностi населення про ФР ХСК серед населення, що вipуе в Бога, на 33,4% (95% С1: 27,4-39,4%). В 18,9 paзiв зростае piвень вироблення мотивацп серед населення (OR=18,88; 95% С1: 8,84-40,31). Пщтверджен-ням останнього е той факт, що 70,7±1,97 % опитаних вщмовилися вщ шкiдливих звичок, пiсля того як усвщомили себе вipуючою людиною. Пщрахувавши кiлькiсть служб, в яких згадуеться про кероваш ЧР ХСК, та знаючи середню кть-кiсть вщвщування медичного закладу населен-ням працездатного вку (за даними соцюлопчно-го опитування), показано, що населення, яке вь руе в Бога та регулярно вщвщуе церкву, майже в 10 раз часпше навчаеться поведшц^ яка вщпо-вiдaе ЗСЖ. Враховуючи, що православна церква благословляе ЗСЖ, розумшчи пщ цим не ттьки правильне харчування, достатню рухову актив-нiсть, вiдсутнiсть шкiдливих звичок i загартову-вання, а й духовно-моральне благополуччя. Тому ЗСЖ - це, перш за все, моральний споаб життя. Християнство пропонуе людству багатю-щий арсенал для збереження духовного i душе-
здорового способу життя
вного здоров'я: Запов^д Бож1, церковн канони i правила, Таинства, молитву, пют. Православний шст - одна зi складових зСж населення. Тобто населення вже «попадае» в умови, що вщповн дають ЗСЖ. Пiд час сповщей вiдбувaеться монi-торинг ЗСЖ населення, пюля чого священнослужитель стимулюю чи корегуе його поведшку.
Таким чином, залучення громадських та релн гшних оpгaнiзaцiй до формування ЗСЖ е висо-коефективними елементами функцюнально-стpуктуpноï моделi системи шформацшно-освiтнього забезпечення пpофiлaктики ХСК на мiжсектоpaльному piвнi.
Висновки
1. Виявлено, що провщними медико-оpгaнiзaцiйними недолками пpофiлaктичноï ро-боти е недостатнш piвень iнфоpмовaностi населення працездатного вку медичними пpaцiвни-ками про здоровий споаб життя, кероваш чинни-ки ризику хвороб системи кровооб^у.
2. Встановлено, що низький piвень шформо-вaностi населення працездатного вку лiкapями про кеpовaнi чинники ризику хвороб системи кровооб^у призводить до хибного уявлення щодо впливу способу життя на 1х стан здоров'я: 42,6±4,92 % респондент вважають, що хвороба - це зaкономipний природний стан оргашзму, який виникае незалежно вщ способу життя та вщсутносп мотивaцiï до здорового способу життя, що пщтверджено структурою причин вщвщування медичного закладу хворими на apтеpiaль-ну ппертензш: 69,57±4,8% - з метою корекцп ар-
терiального тиску; 17,39±3,95% - для отримання рецеп^в на лкарсьм засоби 17,39±3,95% - для отримання направлення на госпiталiзацiю, 3,26±1,85% - для отриманн путiвки на реаб^та-цiю.
3. Показано неефективнiсть вторинно' та третинно' профiлактик хвороб системи кровообн гу серед населення працездатного вку: у 8,82±4,86% пацiентiв ппертошчна хвороба ускладнюеться протягом року, шсля верифiкацiï дiагнозу, серед яких у кожного четвертого спо-стерiгаеться повторне ускладнення в той же рк (25,0±15,31 %), а у кожного третього (по 37,5±17,12%) повторне ускладнення протягом 2 чи 3 та бтьше рош. Але нав^ь наявнiсть ускладнення не пщвищуе мотивацiю до корекцiï способу життя за допомогою медичних пра^вниш: 45,45±15,01% населення працездатного вку вщ-вiдало лiкаря, пiсля перенесеного ускладнення однократно, при виписц iз стацiонару, а провщ-ними причинами не бажання лкуватися е вщсу-тнiсть грошей та боязнь побiчниx дiй препаратiв в рiвниx долях по 33,33±13,61 %.
4. Особливютю запропонованоï функцюналь-но-структурноï моделi системи шформацшно-освiтнього забезпечення профтактики хвороб системи кровооб^у на мiжсекторальному рiвнi стало розроблення та запровадження регюна-льноï iнтегральноï цiльовоï програми «Формування здорового способу життя та профтактики хвороб системи кровооб^у», в якш повинн бути врахован культурнi, етнiчнi, дуxовнi та ш. особ-ливостi регiону, кабiнету здорового способу життя на первинному рiвнi надання медичноï допо-моги.
5. Впровадження окремих елементв запро-понованоï моделi позитивно вплинуло на вс етапи формування здорового способу життя: зростання рiвня iнформованостi населення серед населення, що вiруе в Бога, на 33,4% (95% С1: 27,4-39,4%); зростання рiвня вироблення мо-тивацiï в 18,9 разiв серед населення (OR=18,88; 95% С1: 8,84-40,31); збтьшення кiлькостi тренш-гiв за рахунок служб у церквах в 10 разiв; мош-торинг способу життя населення з необхщною корек^ею у поведiнцi особистостi пiд час сповн дей та служб за потребою.
Перспективи подальших дослiджень поляга-тимуть у подальшому впровадженнi запропоно-ваноТ моделi та оцiнцi ТТ ефективностi.
Лiтература
1. Горбась 1.М. Профiлактика хронiчних неiнфекцiйних захворю-вань - реальний шлях полтшення демографiчноТ ситуацп в УкраТнi / 1.М. Горбась // УкраТнський кардiологiчний журнал. -2009. - № 3. - С. 6-11.
2. Грацианский Н.А. Еще одно подтверждение важности устранения пассивного курения. Уменьшение частоты возникновения инфаркта миокарда, связанное с общегородским постановлением о курении, содержащим запрет на курение в общественных местах / Н.А. Грацианский // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 1. - С. 72.
3. Грацианский Н.А. Запрет на курение в общественных местах сказался на частоте госпитализаций из-за инфаркта миокарда в области с населением 4 млн человек / Н.А. Грацианский // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 1. - С. 72-73.
4. Кобалава Ж.Д. Является ли обучение больных фактором, повышающим эффективность контроля артериальной гипертонии? / Ж.Д. Кобалава, С.В. Виллевальде // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 10. - С. 75-82.
5. Мониторинг вторичной профилактики ишемической болезни сердца в России и странах Европы: результаты международного многоцентрового исследования EUROASPIRE III / Г.В. Погосова, Р.Г. Органов, И.Е. Колтунов [и др.] // Кардиология (Kardiologiia). - 2011. - № 1. - С. 34-40.
6. Наказ МОЗ УкраТни вщ 24.05.2012 р. № 384 27.08.2010р. №728 «Про диспансеризацто населення» [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws
7. Оганов Р.Г. Современные стратегии профилактики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний / Р.Г. Оганов, Г.В. Погосо-ва // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 12. - С. 4-9.
8. Погосова Г.В. Улучшение приверженности к лечению артериальной гипертонии и ишемической болезни сердца - ключевое условие снижения сердечно-сосудистой смертности / Г.В. Погосова, И.Е. Колтунов, А.Н. Рославцева // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 3. - С. 79-84.
9. Радченко Г.Д. Визначення лкарями серцево-судинного ризику у патент з артерiальною гiпертензiею: чи можуть лекцп до-помогти покращити ситуацто / Г.Д. Радченко, 1.М. Марцовен-ко, Ю.М. Оренко // УкраТнський кардюлопчний журнал. -2011. - № 1. - С. 43-48.
10. Радченко Г.Д. Профтактика серцево-судинних захворювань -почни з себе. Результати аношмного опитування л^а|^в, як лкують па^енпв з артерiальною гiпертензiею / Г.Д. Радченко, 1.М. Марцовенко, Ю.М. Оренко // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2011. - № 4. - С. 54-58.
11. Органов Р.Г. РЕЛИФ - Регулярное Лечение и профилактика -ключ к улучшению ситуации с сердечно-сосудистыми заболеваниями в России: результаты российского многоцентрового исследования. Часть 1 / Р.Г. Органов, Г.В. Погосова, И.Е. Колтунов [и др.] // Кардиология (Kardiologiia). - 2007. - № 5. - С. 58-66.
12. Органов Р.Г. РЕЛИФ - Регулярное Лечение и профилактика -ключ к улучшению ситуации с сердечно-сосудистыми заболеваниями в России: результаты российского многоцентрового исследования. Часть 3 / Р.Г. Органов, Г.В. Погосова, И.Е. Колтунов [и др.] // Кардиология (Kardiologiia). - 2008. - № 4. - С. 46-53.
13. Ford E.S. Explaining the decrease in U.S. deaths from coronary disease, 1980 -2000 / E.S. Ford, U.A. Ajani, J.B. Croft [et al.] // New Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 356. - P. 2388-2398.
14. World Health Organization. The world health report 2002. -Reducing Risks, Promoting Healthy Life. - Geneva, 2002. - 112 c.
Реферат
ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ ТРУДОСПОСОБНОГО ВОЗРАСТА О ФАКТОРАХ РИСКА - ОСНОВА ПРОФИЛАКТИКИ БОЛЕЗНЕЙ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ Коваленко А.В., Клименко В.И., Ткалич И.В.
Ключевые слова: информационно-образовательное обеспечение, факторы риска, болезни системы кровообращения, профилактика.
Интенсивное изучение неинфекционных болезней в течение последних лет выявило общие факторы риска, которые тесно связаны с образом жизни самого человека. Целью исследования стало обоснование функционально-структурной модели системы профилактики болезней системы кровообращения на межсекторальном уровне. Данные социологического опроса 100 врачей первичного и вторичного звена по анкетам закрытого типа позволили установить ошибку в их профилактической работе - недостаточный уровень информированности населения трудоспособного возраста о здоро-
вом образе жизни и управляемых факторах риска болезней органов кровообращения, что приводит к ошибочному представлению населением о влиянии образа жизни на их состояние здоровья и отсутствию мотивации к нему. Неэффективность информационно-образовательных мероприятий при проведении вторичной и третичной профилактик болезней органов кровообращения среди населения трудоспособного возраста подтверждается тем, что 45,45±15,01% населения, после перенесенного осложнения, посещают врача однократно при выписке из стационара, а ведущими причинами нежелания лечиться являются отсутствие денег и боязнь побочных действий препаратов в равных долях по 33,33±13,61%. Особенностью предложенной функционально-структурной модели системы информационно-образовательного обеспечения профилактики болезней органов кровообращения на межсекторальном уровне стали разработка и внедрение региональной интегральной целевой программы «Формирование здорового образа жизни и профилактики болезней органов кровообращения», в которой должны быть учтены культурные, этнические, духовные и др. особенности региона, кабинета здорового образа жизни на первичном уровне оказания медицинской помощи. Внедрение отдельных элементов предложенной модели положительно повлияло на все этапы формирования здорового образа жизни: рост уровня информированности населения среди населения, верующего в Бога, на 33,4% (95% CI: 27,4-39,4%); рост уровня выработки мотивации в 18,9 раз среди населения (OR = 18,88, 95% CI: 8,84-40,31); увеличение количества тренингов за счет служб в церквях в 10 раз; мониторинг образа жизни населения с необходимой коррекцией в поведении личности во время исповеди и служб по необходимости.
Summary
INFORMATION AND EDUCATION OF WORKING AGE POPULATION ABOUT RISK FACTORS OF CIRCULATORY DISEASES AS GROUNDS FOR THEIR PREVENTION. Kovalenko A.V., Klymenko V.I., Tkalych I.V.
Key words: information and education implementation, risk factors, circulatory diseases, prevention.
Intensive study of non-communicable diseases in recent years has revealed common risk factors, closely related with lifestyle of a person. The aim of this research was to study the functional and structural model of the system designed to prevent circulatory diseases at intersectoral level. According to social study of 100 health care professionals of primary and secondary levels by applying closed questionnaire the leading drawback in their preventive activity was revealed. This was the lack of awareness of working age population about healthy lifestyle and controlled risk factors of circulatory diseases that leads to misconceptions about the impact of lifestyle on the health and lack of motivation for healthy lifestyle. Ineffectiveness of information and educational activities of secondary and tertiary prevention of circulatory diseases among the population of working age is confirmed by the fact, that 45.45±15.01% of the working age population having experienced complications consult physicians once at discharge from hospital, and leading causes in their reluctance to get any health care are mainly associated with the lack of money and fear of drug side effects in equal shares by33.33±13.61%. The feature of the suggested functional and structural model of informational and educational in order to prevent circulatory diseases at intersectional level is the development and implementation of integrated regional target program "Propagation of healthy lifestyle and prevention of cardiovascular diseases", which take into account cultural, ethnic, religious and other features of the region. Implementation of certain elements of the model suggested had a positive impact on all stages in the development of healthy lifestyle including an increase of the awareness of the population who believes in God, by 33.4% (95% CI: 27,4-39,4%); an increase in the motivation growth level in 18,9 times among the population (OR=18,88; 95% CI: 8,84-40,31); an elevation in the number of training programs provided by services in churches in 10 times; monitoring the lifestyle with necessary correction of individual behaviour during confession and services when necessary.
