CC BY
40
ДОРОГОЙ А.П.
Нац1ональний науковий центр «Нститут кардюлогп ¡м. акад. М.Д. Стражеска» АМН Украни, м. Кив
ТЕРМЫ ВИКОНАННЯ «ПРОГРАМИ ПРОФ^КТИКИ i Л^УВАННЯ АРТЕРiАЛЬНОÍ ППЕРТЕНЗП В УКРАМ» ЗАЮНЧИВСЯ, ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЯ. ЩО ДАЛi?
Резюме. Ухронолог1чному порядку викладет основт в1хи формування поглядгв на систему кровообщ взагалг й на артер1альну гшертензт (АГ) зокрема. Наведет ¡сторичт факти й подП щодо АГ. Лише в 60—70-хроках минулого столття остаточно доведено, що АГ е переконливим фактором ризику серцево-судинних хвороб, передчасно'1 смертности твал1дност1, розвитку мозкових тсультгв та тфаркту мюкарда, атеросклерозу та шем1чно1 хвороби серця (1ХС). Узв'язку з цим у багатьохрозвинених кратах свтурозроблялися та втыюва-лися в життя програми боротьби з АГ. У1977р. Об'еднаний нацшнальний комтет (ШС) США опублкував першу доповгдь для практичнихлжар1в гзрекомендащями щодо д1агностики йл1кування АГ, пот1му1980,1984, 1988, 1993; в 1997рощ. Остання, 7-ма доповгдь опублкована в 2003р.
В УкраМ Указом Президента Украти вгд 4 лютого 1999року № 117/99 вперше була прийнята на державному р1вт «Програма профлактики ; л1кування артер1альног гшертензп в Украт» (дал1 Програма). Термт вико-нання Програми зактчився в 2010 роц1.
Мета даног роботи полягала у висв1тлент сучасних, станом на 2010рк, проблем з АГ в Украти Проведено анал1з показнитв поширеност1, захворюваност1, смертност1 й тривалост1 життя на фот АГ. Показники поширеност1 АГ серед дорослого населення Украти 18 ротв ; старших становили 32 154,0 на 100 тисяч в1дпов1дного населення (абсолютт дат — 12 122 512), захворюваност1 — 2 536,1 (абсолютт дат — 956134). Показники поширеност1 АГ й захворюваност1 на нег серед працездатного населення Украти становили в1дпов1дно 18865,8; 1938,4на 100тисяч працездатних та 52072471535035в абсолютних даних. За час виконання Програми щ показники вдалося покращити майже наполовину, одночасно збльшилася кль-ккть виявлених пащент1вз АГ в працездатному вщ. Близько 85% з них взято тд диспансерне спостереження. Дал1 проанал1зоват стани, асоцшоват з АГ, — шем1чна хвороба серця (ГХС) та цереброваскулярт хвороби (ЦВХ) ; розрахована тривал1сть життя при поеднатй патологИ На фот АГ при 1ХС тривалсть життя збгльшуеться на 1,1 року, на фот ЦВХ— зменшуеться на 3,4 року. Отже, досягнення цгльового артер1ального тиску при ЦВХ е ключовою проблемою.
Ключовi слова: Програма, артер1альна гшертенз1я, поширетсть, захворюватсть, профлактика, смерттсть, тривал1сть життя, диспансеризащя.
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
АРТЕРИАЛЬНАЯ
Р ГИПЕРТЕНЗИЯ
Еволющя розвитку вчення про apTepiOAbHy ппертензю i поглядо на не
Видатний англшський лкар i дослщник, засновник науково'1' фiзiологiï Втьям Гарвей (Harvey William, 1578— 1657), вперше описав замкнуту систему кровообиу в правд «Анатом1чне дослщження про рух серця i кровi у тва-рин», що вийшла в свгг у 1628 р. Тим самим вш остаточно зруйнував столлтями юнукш схоластичш погляди на рух кровi класика антично!' медицини, римського лжаря Га-лена Клавдя (Galenus Claudius, 131—211 роки). М. Маль-пт завершив вчення В. Гарвея про систему кровообиу, вщкривши в 1661 р. за допомогою мкроскопа кашляри. Отже, на формування початкових уявлень про систему кровообиу людству тощбно було бтьше нж щвтори тисячi рокв!
Згодом почали рееструвати новi важлт сторони системи кровообиу: встановлення i вимiрювання аргерь
ального тиску (АТ), розрахунки роботи серця, вщкриття кисню, з'ясування сутносп дихання та рот кровообиу в газообмт, регуляци кровообиу тощо.
Майже через 150 роив тсля вщкриття кровообиу дослщник Hales в 1773 р. встановив наявшсть АТ шляхом введення в артерю коня скляно! трубки, в якй було зафж-совано пщйом рiвня кровi. Ще через швсголптя для прямого вимрювання АТ у тварини J.-L.M. Pbnselle в 1828 р. застосував сфймоманометр. Для неiнвазивного визначен-ня АТ у людини E. Marey в 1876 р., тобто ще через 50 роюв, розробив пальпаторний метод осцилометри (пальпацiя пульсу на артерц). У 1905 р. росiйський вшськовий хiрург Н.С. Коротков запропонував свш неiнвазивний аускуль-тативний метод вимрювання АТ, який сьогоднi е най-бiльш точним i вважаеться золотим стандартом.
На початку 60-х роыв минулого столптя були роз-роблеш системи холгерiвського монiгорування ЕКГ,
а трохи тзнше напiвавтоматичнi тонометри Remler M2000 — прототип сучасних MOHiTopiB. Для добового моннорування АТ спочатку (з 1966 р.) застосовувався iнвазивний «оксфордський» метод. Нешвазивш прилади з вмонтованими мжропроцесорами та пoвнiстю автома-тизованими системами з'явилися напpикiнцi 1960-х роив. У 1976 р. E. Marey випустив перший мoдифiкoваний прилжковий осцилометричний автоматичний вимрю-вач АТ. У 1980-х роках з'явилися переносы манометри для вимipювання АТ. Сьогодт осцилометричш прилади е основними при амбулаторному добовому вимipюваннi АТ. 1снують також iRmi неiнвазивнi кoмпенсацiйнi мето-ди вимipювання АТ, якi заснoванi на безперервнш oцiнцi за допомогою фотоплетизмографц об'ему судин пальця (J. Penaz, 1969 р.). Такi стацioнаpнi прилади називають Finapres, а пеpенoснi — Portapres (I i II). Вони значно дopoжчi за традицшт моштори i мають певнi принци-пoвi недoлiки: дiастoлiчний АТ в пальцях нижчий, нiж у плечoвiй артерц, а систoлiчний АТ у молодих пацiентiв в пальцях вищий, нж у плечoвiй артерц, але нижчий у лигах людей [1].
Паралельно з методичною дoскoналiстю при вимрю-ваннi АТ мiнялися i погляди на артер1альну гiпеpтензiю (АГ). Частково вони були зyмoвленi тим, що АГ — одна iз тих piдкiсних хвороб в ктгачгай пpактицi, якi не мають специфiчнol кттчно! симптоматики, тому ц назвали «тихим (безмовним) вбивцею» (silent killer). Пащенти в бiльmoстi випадкiв не вщчувають безпосередньо! небез-пеки вщ АГ. Скарги з'являються переважно при виник-ненRi ускладнень або розвитку супутньо1 патологи.
1сторично цiкавi думки лiкаpiв iз недалекого мину-лого (30-т1 — 40-вi роки ХХ столптя) про фiзioлoгiчне значення АТ опублжував екс-директор Нацioнальнoгo iRститyгy серця, легенiв i кpoвi Нацioнальнoгo iнститyтy здоров'я США Клод Ланфан (Claude Lenfant) [2]. 1х варто процитувати.
Зокрема, у 1931 р. вважали, що «есть некоторая доля истины в том, что наибольшая опасность для человека с высоким давлением заключается как в самом открытии этого феномена, так и в том, что обязательно найдется глупец, который захочет его снизить» [3].
Подабну думку висловлював один iз перших дослд-никв ппертонц E. Weiss [4], який писав: «Легко признается тот факт, что высота уровня давления крови является одним из показателей здоровья и критерием прогноза для больных эссенциальной гипертонией, но прилагать усилия к тому, чтобы его снизить, будет означать нанесение непоправимого вреда пациенту».
Пщвищений АТ спочатку розглядали скорше як суб'ективну характеристику, подабну збтьшенню маси тла i росту з вжом, типу кольору волосся або навпъ про-суванню по слyжбi: чим вища посада, тим вищий АТ. За нормальний АТ приймали такий, при якому людина по-чувае себе добре.
Вперше про серйозну загрозу вщ АГ почали говори-ти не лкар1, а страхов1 компани США. Спочатку Сшл-ка статистик1в у 1925 р. заявила, що АГ прямо загрожуе зменшенням тривалосп життя. У 1940 р. повторна ре-акщя статистиыв була бтъш жорсткою. 1шла мова про те, що навпъ незначне пщвищення АТ може бути причиною передчасно! смерп. Фактично поштовхом для серйозного вивчення цих заяв став один трайчний ви-падок, який нав1в перший голова Об'еднаного комнету з визначення, ощнки й лшування високого АТ (JNC) США М. Мозер [5].
Президент США Франктн Д. Рузвельт довгий час страждав вщ артер1алъно1 ппергензц, АТ перевищував показники 180/100 мм рт.ст., з 1941 р. — 185/105 мм рт.ст., з 1944 р. — 230/125 мм рт.ст. Суб'ективно н1яких проблем внаслщок ппертонц вщ не вщчував. Життя президента об1рвалося раптово в 1945 р. через розвиток геморайч-ного мозкового 1нсулъту. Особистий л1кар президента заявив, що ця смерть для нъого була «як грш серед ясного неба», тому що президент «не мав гаяких проблем з ппертогаею...». У р1к смерп у пащента не було навпъ не-житю. Лише к1лъка дшв напередодта смерп вщмчалося легке нездужання.
Майже через 50 ройв оприлюднеш даш американ-съких страхових компанш i Сптки статистийв стали основою для створення в 1972 р. при Нащональному iнститутi здоров'я США (NIH) Об'еднаного нащо-налъного координацiйного комиету з визначення, оцiнки й лжування високого АТ (JNC). Цей Комиет розробив i очолив Нацiоналъну освиню програму з високого АТ (National High Blood Pressure Educational Program), що, як з'ясувалося шзшше, виявилася най-бiлъш успiшною в профтактичнш медицинi ХХ сто-лiття.
У 60—'70-п роки минулого столптя остаточно доведено, що АГ е переконливим фактором ризику серщево-судинних хвороб, передчасно! смертносп, iнвалiдностi, розвитку мозкових шсультш та iнфаркту мiокарда, атеросклерозу та шемчно! хвороби серця. У багатьох до-слщженнях високого рангу переконливо встановлена користъ вщ лкування АГ. На основi резулътатiв таких дослщженъ була подготовлена низка мiжнародних i нащ-оналъних рекомендацiй з найбтъш ефективних методов виявлення, лкування i контролю АГ.
У 1977 р. Об'еднаний нацiоналъний комiтет (JNC) США опублiкував першу свою доповщъ для практичних лiкарiв iз рекомендащями про диагностику i лiкування АГ. Наступи доповщд були опублiкованi в 1980, 1984, 1988, 1993 i в 1997 рр. Остання, 7-ма доповщъ опублiкована в 2003 р.
В шдусщально розвинених кра!нах почали стрiмко розроблятися i втiлюватися в життя державш антиппер-тензивнi програми лiкування ппертонц, створювалися i вивчалися антигiпертензивнi препарати рiзних класiв.
Сучасний стан проблемы артер^альног гхпертензй' в УкраМ. Указом Президента Украши вщ 4 лютого 1999 року № 117/99 була прийнята на державному piBHi «Про-грама профилактики i лiкування aртерiaльноï гшертензц в УкраЫ» (далi Програма). Трохи згодом була затверджена «Державна програма запобиання та л1кування серцево-судинних i судинно-мозкових захворювань на 2006—2010 роки», пщставою для виконання яко!' була Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украïни вщ 31 травня 2006 року № 761. Державним замовником цих програм виступало Мшютерство охорони здоров'я Украïни. Терм1н к виконання заынчився в 2010 рощ.
Першi результати виконання програм засвщчили двi найголовнiшi, на наш погляд, тези. По-перше, виявлена i реально встановлена поширешсть i що-рiчна захворюванiсть на АГ i асоцшоваш з нею ста-ни [6, 7]. По-друге, контроль АГ i пов'язаний з нею ризик розвитку серцево-судинних хвороб i усклад-нень на популяцшному рiвнi поки що не вщповщае результатам м1жнародних багатоцентрових плацебо-контрольованих наукових дослщжень, якi продемон-стрували високу ефектившсть лiкування i покращен-ня прогнозу не тгльки при АГ, але i при поеднаних з нею хворобах. Навпъ у розвинених кранах цiльовий контроль АТ становить 35,6 % у чоловшв i 33,5 % у жшок [8].
Одшею з причин недосягнення цтьового АТ у пере-важно!' бтьшосп пащенпв з АГ дослщники вважають низьку прихильнiсть до л1кування. Вона залежить як вщ самих пацiенгiв, так i вщ л1кар1в [9, 10]. Усшшно конт-ролювати АТ не можна без спiвпрацi л1каря i пащента — вони разом повинш намагатися досягнути цiлi!
Неконтрольована АГ сьогодш вважаеться одним iз найбтьш вагомих чинникiв зменшення тривалостi жит-тя населення, через що ця проблема вимагае системного ставлення до не!' i розв'язання на загальнодержавному рiвнi.
Серед 10 найважлив1ших досягнень за 2010 р1к спе-Шатсти Американсько!' асоцiацiï серця (American Heart Association — AHA) та Американсько'' асоц1ацп' iнсульту (ASA) однозначно видлили здоровий спосб життя як шлях до зменшення ризику розвитку серцево-судинних хвороб i шсулытв [11]. Обидвi оргашзацц назвали досль дження, в яких доведено, що скорочення споживання солi в деп до 3 г на день потенцшно може зберегти 90 000 життiв за рк. У списку топ-досягнень е результати все-свiтнього дослщження INTERSTROKE, в якому визна-ченi найголовнiшi чинники розвитку всх типiв iнсультiв. Серед них провщне мiсце вiдведено АТ. Саме на здоровому способ( життя Грунтуеться концепця США про по-лiпшення громадського здоров'я американцв на 20 % до 2020 року.
Для покращення прихильносп до змiн способу життя паденив i до ефективного лiкування з АГ в першу чергу
приклад повиннi показувати саме лiкарi за принципом: «Хочеш змшити свiт — почни з себе!» [12].
Поширетсть, захворюватсть, смертность i трыва-лiсть життя на фот артерiальноï г^ртензй' в Украхт. Станом на 2010 рш в УкраМ показники поширеносп уах форм ппертотчно1' хвороби у дорослих (18 роыв i бiльше) наведенi в табл. 1. Серед хвороб системи крово-обiгу (ХСК) вони становлять 46,8 % (найвищi показники в Львiвськiй i Хмельницькiй областях — 53,7 i 52,0 % вщповщно, найнижчi — у Кишськш i Чернтвськш областях — 40,4 i 42,1 % вщповщно). Серед усх па^енив iз ХСК хворi з уперше встановленим диагнозом пперто-шчно'1' хвороби (захворюванiсть) становлять 41,5 % (мак-симальнi показники в Львiвськiй обласп та Авгономнiй Респубтщ Крим — 48,7 i 46,1 % вщповщно, мттальш — в Кишськш i Тернопiльськiй областях — 34,2 i 35,9 %). З наведених даних виходить, що серед уах пaцiентiв iз ХСК майже половина мають АГ.
Серед усх виявлених пaцiентiв з АГ за останш роки вдалося охопити диспансерним наглядом близько 80 %, проте увага оргamзaторiв охорони здоров'я до диспан-серизацц залишаеться недостатньою. Рутинна робота дльничного чи сiмейного лiкaря суттево вiдрiзняеться вщ роботи з диспансерною групою. Вона вимагае додат-кових знань, професiйних навичок i зусиль, тому, на наш погляд, повинна заохочуватися додатково (мaтерiaльно i морально).
У табл. 2 наведет показники поширеносп пперто-нiчноï хвороби й захворюваносп на не' серед працездат-ного населення. Слщ вщзначити, що в структурi ХСК показник поширеностi становить 55,0 % (максимально в Житомирськш i Хмельницькш областях — 65,7 i 65,4 % вщповщно, мшшально — в Кшвськш i Хaркiвськiй областях — 45,2 i 49,3 %), захворюваносп — 45,6 % (максимально в Автономий Респубшщ Крим i Львiвськiй обласп — 53,4 i 51,8 % вщповщно, мшшально в Кишськш i Тернотльськш областях — 35,8 i 37,3 % вщповщно).
Показник поширеносп АГ вщ усх зареестрованих з АГ в працездатному вiцi становив 43,0 % (нaйбiльший в Чершвецькш i Рiвненськiй областях — 70,5 i 58,9 % вщповщно, найменший — у Зaпорiзькiй i Черкаськш областях та м. Севастопол — 32,2; 36,4 i 20,3 % вщповщно), показник захворюваносп — 46 % (найбтьший у Чершвецькш i Рiвненськiй областях — 77,3 i 72,2 %, найменший у Чернтвськш, Полтавськш областях — 49 i 50,2 % та м. Севастопот — 38 %).
За час виконання Програми ш показники вдалося по-кращити майже наполовину, тобто збтьшилася кiлькiсть виявлених пaцiентiв з АГ в працездатному вщ. Близько 85 % з них взято пщ диспансерний нагляд.
Таким чином, з наведених даних видно, що майже половина проблем в клаа ХСК пов'язана з АГ, що дае повне право вщнести цю патолопю до соцiaльно значу-що!' проблеми в нaшiй краЫ.
Таблиця 1. Показники поширеност ппертон1чно1 хвороби та захворюваност на не/ серед дорослого населенняУкра/ни (18роювiбльше) (шифр МКХ-ХI10-I13,120.X.7), 2010рк
Регiони Поширетсть Захворюватсть Диспансеризащя
Абс. дан На 100 тис. Абс. дат На 100 тис. Абс. дат На 100 тис.
Укра'ша 12 122 512 32 154,0 956 134 2536,1 9 595 394 25 451,0
АРК 522 205 32 220,1 40 955 2526,9 381 563 23 542,5
Вiнницька 465 415 34 806,0 36 818 2753,4 420 181 31 423,2
Волинська 253 602 31 744,7 17 572 2199,6 144201 18 050,4
Днтропетровська 996 593 35 706,8 76 766 2750,4 780 620 27 968,7
Донецька 1 167 583 30 882,5 108 533 2870,7 1 045 768 27 660,5
Житомирська 314808 30 439,8 15 587 1507,2 266150 25 734,9
Закарпатська 335 431 35 103,7 29 260 3062,1 295 555 30 930,6
3anopi3bKa 440182 29 021,5 19 201 1265,9 382 033 25 187,7
lвано-Франкiвська 342 802 31 500,9 34 011 3125,4 279 674 25 699,9
Кшвська 419164 29 715,0 24 474 1735,0 220 769 15 650,5
Кiровоградська 293 256 35 238,0 17 536 2107,1 189 852 22 812,9
Луганська 618 410 31 514,1 28 594 1457,1 565 133 28 799,1
Львiвська 581 598 28 595,1 64 110 3152,1 484 553 23 823,7
Микола!'вська 319 383 32 731,0 30 886 3165,3 250 558 25 677,7
Одеська 650 034 33 428,4 62 315 3204,6 515 446 26 507,1
Полтавська 473 573 38 010,7 23 752 1906,4 390 348 31 330,7
Рiвненська 246 321 28 040,2 19 857 2260,4 214554 24 423,9
Сумська 266 326 27 081,5 19 560 1989,0 245 455 24 959,2
Терноптьська 275 990 31 705,2 17 374 1995,9 161 280 18 527,5
Харкiвська 722 672 30 955,0 97 806 4189,4 557219 23 868,0
Херсонська 292 244 32 840,1 22 434 2521,0 229 879 25 832,0
Хмельницька 385 778 35 685,1 32 099 2969,2 316756 29 300,5
Черкаська 384 320 35 828,9 22 691 2115,4 327 112 30 495,6
Черывецька 231 238 32 397,8 16 884 2365,5 209 338 29 329,5
Чернiгiвська 243 695 26 337,1 18 500 1999,4 184 123 19 899,0
м. Ки1в 752 813 32 669,2 54 889 2382,0 468 711 20 340,2
м. Севастополь 127 076 39 844,6 3670 1150,7 68 563 21 497,9
З практично! точки зору найбтьше значення ма-ють асоцшоваМ стани АГ (табл. 3) з шем1чною хворобою серця (1ХС) та цереброваскулярними хворобами (ЦВХ).
Поширенють АГ, асоцшовано! з 1ХС, серед дорослого населення в 2010 р. становить 63,3 % випадыв, захворю-ванють — 58,8 %. Поршняно з 1999 р. назван! показники зросли вщповщно на 25,1 (з 50,3 до 63,3 %) i 29,8 % (з 45,3 до 58,8 %), що можна вважати фактом пщвищення р!вня диагностики.
На фон! ЦВХ показник поширеност! артер1ально! ппертензц серед всього населення становив 64 %, захворюваносл — 56,5 %. Назван! показники пор!вняно з 1999 р. також зросли вщповщно на 25,2 i 35,5 %.
Динамка асоцшованих стан!в АГ в працездатному вщ1 наведена в табл. 4.
Поширетсть АГ з 1ХС становила 57,5 %, захворюватсть — 56,3 %. Це означае, що бтьше нж у полови-ш випадюв на фон! АГ 1ХС розвиваеться вже в працездатному вщ1. Очевидно, що пполтщем1чна терап!я, включаючи вщповщну дету, у патента з АГ повинна призначатися якомога ранте й не тльки для лкуван-ня, але i для профтактики передчасного розвитку атеросклерозу.
Поширенють ЦВХ в працездатному вщ1 на фон! АГ досягала 56,9 %, захворюванють — 53,8 %. Кзниця м!ж показниками асоц!йованих станш АГ i 1ХС та ЦВХ практично вщсутня.
Отже, АГ треба розглядати як провщний фактор ри-зику розвитку карщально! i цереброваскулярно! патолог!!', що суттево впливае на наслщки i триватсть життя при данш патологи (табл. 5).
Таблиця 2. Показники поширеност ппертошчноУ хвороби i захворюваност на не/ серед працездатного населення Укра/ни (шифр МКХ-ХI10-I13,120.X.7), 2010 рк
Репони Поширешсть Захворюватсть Диспансеризащя
Абс. даш На 100 тис. Абс. даш На 100 тис. Абс. даш На 100 тис.
Укра'ша 5 207 247 18 865,8 535 035 1938,4 4 414 231 15 992,7
АРК 221 427 18 599,7 23 470 1971,5 189 330 15 903,6
Вшницька 214 176 22 609,6 19 801 2090,3 193 765 20 454,9
Волинська 130 061 21 180,1 10 863 1769,0 92 062 14 992,0
Днтропетровська 427 972 21 102,3 46 617 2298,6 350 518 17 283,2
Донецька 469 862 17 500,8 55 048 2050,4 414780 15 449,2
Житомирська 121 930 16 302,8 9231 1234,2 110 085 14 719,0
Закарпатська 192 895 25 431,7 17 827 2350,4 169 842 22 392,4
3anopi3bKa 141 609 12 935,9 9666 883,0 127177 11 617,5
1вано-Франювська 183 295 22 101,4 20 326 2450,9 174 799 21 077,0
Кшвська 180 358 17 518,9 13 721 1332,8 105 372 10 235,2
Кiровоградська 132 475 22 555,3 11 195 1906,1 105615 17 982,1
Луганська 239 764 17 038,4 15 330 1089,4 226 744 16 113,1
Львiвська 241 951 15 711,7 34 370 2231,9 205 299 13 331,6
Микола!'вська 130 375 18 096,8 18 123 2515,6 110 095 15 281,8
Одеська 300 142 20 734,8 34 875 2409,3 260 831 18 019,1
Полтавська 175 816 19 917,5 11 933 1351,8 159 222 18 037,6
Рiвненська 145 008 21 173,5 14 335 2093,1 130122 18 999,9
Сумська 101 370 14 476,3 9861 1408,2 93 183 13 307,2
Терноптьська 120 522 18 756,7 9149 1423,8 86 442 13 452,9
Харкiвська 289 505 17 002,3 53 262 3128,0 235 400 13 824,8
Херсонська 135 441 20 524,8 13 097 1984,7 109 520 16 596,7
Хмельницька 185 396 23 913,4 17 440 2249,5 160918 20 756,1
Черкаська 139 710 18 592,7 12 039 1602,2 125 362 16 683,3
Черывецька 162 755 30 069,0 13 051 2411,2 152 472 28 169,3
Чернiгiвська 89 830 14 232,3 9073 1437,5 77 959 12 351,5
м. Ки1в 307 773 17 360,7 29 939 1688,8 229 171 12 927,0
м. Севастополь 25 829 11 255,9 1393 607,0 18 146 7 907,8
З даних табл. 5 видно, що з уск померлих вщ 1ХС (n = 311 075) супутнш даагноз АГ був становлений лише у 16,7 % випадыв (серед чоловiкiв — 14,5 %, серед ж1-нок — 18,5 %), у той час як за показниками поширенос-т й захворюваностi асоцiативнi стани досягаютъ 63,3 i 58,8 % вщповщно (табл. 3). З наведених даних можна зробити единий висновок, що р1венъ посмертно! диагностики при асоцшованих станах дуже низький, вста-новляетъся лише основний даагноз без згадки про АГ. Вщомо, що ефективнiстъ лiкування прямо зал ежить вщ точно! та яйсно! диагностики. Розбiжнiстъ в показ-никах, на яку ми звертаемо увагу, повинна зацшавити головних кардаолопв у репонах.
У третьому стовпчику табл. 5 наведено середню три-валiстъ життя (ТЖ) пацiентiв, якi померли вщ 1ХС та ЦВХ, залежно вщ наявностi супутньо! АГ. У наступнш
колонцi розрахована рiзниця в ТЖ на фош АГ i без не! (А, роки).
Розрахунки показують, що 51 885 пацiентiв (16,7 %) при 1ХС з АГ порiвняно з пацiентами без ппертензц (n = 259 190; 83,3 % ) жили на 1,1 року довше (50 073 до-даткових рок1в). У чолов1к1в рiзниця в прожитих роках була бтьш вираженою (+ 2,4 року), у жшок при Г1М — + 0,7 року. При мониторингу цих показниыв протягом багатьох рок1в, починаючи з 1995 року, вщмчена тен-денц1я була стабiлъною як при гострому iнфарктi мю-карда (Г1М), так i при iнших формах 1ХС. Це дае нам пщстави стверджувати про ц закономiрнiстъ, а не про випадковють. Очевидно, що при асощаци АГ з 1ХС проявляться компенсаторний, захисний фактор, який змен-шуе ймов1ртсть смертельного наслгдку при Г1Мта тших формах 1ХС.
При ЦВХ, навпаки, тривалiсть життя на фонi АГ зменшуеться на 3,4 року (у чоловтв — на 3,2, у жшок — на 3,5 року). У кожному третьому випадку така асощац1я загрозлива i приводить до смертель-них наслiдкiв. Отже, наведет дат пщтверджують прогностично негативне значення АГ в поеднаннi з ЦВХ. У таких пащенпв ефективний контроль АГ з безумовним досягненням цтьового АТ повинен стати першою i головною ознакою високо! квашфжаци кардiолога.
При летальних гемораг1чних мозкових 1нсультах (ГМ1) АГ виявлялася в 55,7 % пащенпв (у жшок частше, нж у чоловшв), при шемчних мозкових 1нсультах (1М1) рщше — у 33,9 %. Вщзначимо ще одну деталь. На початку виконання Програми (1999 р.) асощащя АГ з ГМ1 ско-рочувала тривалiсть життя на 1,4 року, при внутршньо-черепних крововиливах — на 2,1 року. Через п'ять роив негативна тенденц1я зм1нилася на краще, проте ГМ1 на фот АГ скорочуе тривалiсть життя пор1вняно з 1М1 май-же на 8 роыв.
При аналiзi смертносп вщ мозкових iнсультiв було встановлено, що АГ сильнiше пов'язана з роз-витком мозкових iнсультiв, особливо геморапчних, у молодих пацiентiв (до 45—59 ройв), н1ж у вщ 60 рокiв i старше.
Завершуючи поточний аналiз сучасних проблем артерiальноl ттпертензц в УкраЫ, наведемо дат щодо ефективностi контролю АТ (табл. 6).
Витрати при неконтрольованiй АГ збтьшуються вщ 8 до 25 разiв! Це ще один доказ того, що ефективний контроль АТ у 12 мтьйотв наших пащенпв може стати вщчутною «швестищею» в бюджет крайни. Саме тому в багатьох публжац1ях [13, 14] наголо-шуеться на продовженш ди положень Програми, по-дальшш розробцi та удосконаленнi профiлаkтичних i лiкувальних заходав при АГ в Укра!т. Нагадаемо, що в США безперервно з 1972 р. координуе роботу в цьому напрямку Об'еднаний нацiональний коорди-нацiйний комiтет з визначення, оцiнки й лiкування високого АТ (ШС).
Таблиця 3. Динамка показниюв хвороб, асоцйованих з артер1альною ппертенз1ею, серед дорослого
населення Укра/'ни (18 роюв i бльше), 2010 р.
Хвороби Шифр МКХ-10 Роки Поширешсть Захворювашсть
Абс. дан На 100 тис. Абс. дан На 100 тис.
1ХС 120-125 1999 5 252 609 12 932,9 500 439 1232,2
2010 8 843 165 23 455,8 644 079 1708,4
У т.ч. з АГ 120.Х.7-125.Х.7 1999 2 640 449 6 501,3 226 724 558,2
2010 5 594 591 14 839,2 378 500 1003,9
63,3 % 58,8 %
ЦВХ 160-169 1999 2 327 416 5 730,6 341 414 840,6
2010 3 198 061 8 482,6 369 134 979,1
У т.ч. з АГ 160.Х.7-169.Х.7 1999 1 190 236 2 930,6 142 215 350,2
2010 2 046 923 5 429,3 208 495 553,0
64,0 % 56,5
Хвороби Шифр МКХ-10 Роки Поширешсть Захворювашсть
Абс. дан На 100 тис. Абс. даш На 100 тис.
1ХС 120-125 1999 1 461 865 5184,0 220 463 781,8
2010 2 580 814 9350,3 28 5416 1034,1
У т.ч. з АГ 120.Х.7-125.Х.7 1999 697 999 2475,2 97 800 346,8
2010 1484154 5377,1 160 686 582,2
57,5 % 56,3 %
ЦВХ 160-169 1999 489 520 1731,1 109 720 388,0
2010 673 996 2441,9 125 079 453,2
У т.ч. з АГ 160.Х.7-169.Х.7 1999 249 246* 881,4* 51 311 181,5
2010 384 087 1391,5 67 232 243,6
56,9 % 53,8 %
Примтка: * — дан за 2000 рк.
Таблиця 4. Динамка показниюв хвороб, асоцйованих з артер1альною г1пертенз1ею, серед працездат-
ного населення Укра/'ни, 2010 р.
Таблиця 5. Структура смертност при асоцйованих з артер1альною ппертенз1ею станах i тривалсть
життя населення Укра/'ни (2004 р.)
Дiaгноз Обидвi стал Чоловки Жшки
Кшькють померлих ТЖ, роки ДР Кшькють померлих ТЖ, роки ДР Кшькють померлих ТЖ, роки ДР
1ХС, n 311 075 73,9 - 140738 69,7 - 170 337 77,3 -
У т.ч. з АГ, % 16,7 74,8 1,1 14,5 71,7 2,4 18,5 76,7 -0,7
Без АГ, % 83,3 73,7 - 85,5 69,3 - 81,5 77,4 -
Г1М, Bci, n 9528 66,4 5618 63,0 3910 71,2
У т.ч. з АГ, % 20,4 68,7 2,9 18,6 66,1 3,8 23,0 71,7 0,7
Без АГ, % 79,6 65,8 62,3 71,0
ЦВХ, n 103 732 73,8 - 41 849 69,8 - 61 883 76,6 -
У т.ч. з АГ, % 33,9 71,6 -3,4 34,0 67,6 -3,2 33,9 74,3 -3,5
Без АГ, % 66,1 75,0 - 66,0 70,9 - 66,1 77,8 -
ГМ1, Bci, n 16 082 62,2 8423 59,3 7659 65,4
У т.ч. з АГ, % 55,7 62,6 0,9 53,9 60,1 1,6 57,7 65,3 -0,3
Без АГ, % 44,3 61,7 58,5 65,6
1М1, Bci, n 28 237 71,2 12 323 68,2 15 914 73,6
У т.ч. з АГ, % 33,9 70,5 -1,1 32,6 67,5 -1,0 35,0 72,7 -1,4
Без АГ, % 66,1 71,6 68,5 74,0
Примтки: ТЖ — тривалсть життя; ДР — додатковi роки як рiзниця в ТЖ на фон АГ i без не)'.
Таблиця 6. Витрати при контрольованй i неконтрольованй АГ в кра/нах ЕС*
Серцево-судинш ускладнення Витрати, млрд доларiв
Неконтрольований АТ Контрольований, цшьовий АТ Рiзниця
Г1М 2,22 0,09 24,7 раза
ХСН 2,99 0,45 6,6 раза
1нсульти 5,09 0,72 7,1 раза
Усього 10,3 1,26 8,2 раза
Прим'пка: * Blood Press. — 2002. — 1135-1145.
Отже, у вщповщь на питання «Що робити дат?» хо-чемо навести слова О. Бальзака: «Чтобы дойти до цели, надо прежде всего идти».
Список дггератури
1. Стародубова А.В., КопелевА.А Суточноемониторирование артериального давления // Практична ангiологiя. — 2011. — № 2 (41). — С. 50-55.
2. Ланфан К. Артериальное давление: каковы наши успехи в его снижении?//Тер. архив. — 2009. — № 5. — С. 47-50.
3. Hay J. The significance ofa raised bloodpressure//Br. Med. J. — 1931. — Vol. 2. — Р. 43-47.
4. Weiss E. Recent advance in the pathogenesis and treatment of hypertension // Psychosom. Med. —1939. — Vol. 1. — P. 180-198.
5. Бокарев И.Н. Артериальная гипертония — болезнь или фактор риска?//Клин. мед. — 2004. — Т. 82, № 9. — С. 6971.
6. Сренко Ю.М. Виконання Програми профлактики i лжу-вання артершльно1 гinертензiï в Украт (1999—2007роки) //Артериальная гипертензия. — 2008. — № 2. — С. 83-88.
7. Горбась 1.М, Смирнова О. О., Кваша 1.П., Дорогой А.П. Ощнка ефективнот «Програми профтактики i лкування ар-mepimbmi гiпертензii в Укратi» за даними епiдемiологiчних до-Ыджень // Артериальная гипертензия. — 2010. — № 6(14). — С. 51-67.
8. Kearney P.M., Whelton M, Reynolds K. et al. Worldwide prevalence of Hypertension: a systematic review // J. Hypertens. — 2004. — Vol. 22. — P. 11-19!.
9. Погосова Г.В., Колтунов И.Е., Мелик-Оганджа-нян Г.Ю., Соколова О.Ю. Приверженность лечения сердеч-но-сосудистьк заболеваний: проблема врачей и пациентов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2009. — № 8 (4). — С. 98-101.
10. Кобалава Ж.Д., Виллевальде С.В., Исикова Х.В. Повышение приверженности и мотивации к антигипертензивной терапии у больных артериальной гипертонией с помощью образовательных программ и рационального применения ингибитора ангиотензинпревращающего фермента периндоприла. Результаты исследования ПРИЗМА // Кардиология. — 2010. — Т. 50, № 11. — С. 17-25.
11. Sattelmair J.R., Kurth T., Buring J.E. et al. Physical activity and risk ofstroke in women//Stroke. — 2010. — Vol. 41. — P. 1243-1250.
12. Радченко Г.Д., Марцовенко 1.М., Оренко Ю.М. Профтак-тика серцево-судинних захворювань: що знають про свое здоров 'я лкар, якх займаються лжуванням пащентв з артеральною гiпертензiею//Артериальная гипертензия. — 2011. — №1(15). — С. 37-42.
13. Коваленко В.М, Корнацький В.М. Виконання Державно'i програми боротьби з гiпертензiями в Украш // Украгнський кар-дШогтний журнал. — 2010. — № 6. — С. 7-12.
14. Свiщенко 6.ПВиявлення та лжування артершльног гiпер-текзи в Украж: реальнисть та перспективи // Украгнський кар-дШогтний журнал. — 2010. — Додаток 1. — С. 13-15.
Отримано 15.05.11 □
Дорогой А.П.
Национальный научный центр «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» АМН Украины, г. Киев
СРОК ПРОВЕДЕНИЯ «ПРОГРАММЫ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В УКРАИНЕ» ЗАКОНЧИЛСЯ, ПРОБЛЕМЫ ОСТАЛИСЬ. ЧТО ДАЛЬШЕ?
Резюме. В хронологическом порядке изложены основные вехи формирования взглядов на систему кровообращения вообще и на артериальную гипертензию (АГ) в частности. Приведены исторические факты и события, имевшие отношение к АГ. Лишь в 60-70-х годах прошлого столетия окончательно доказано, что АГ является убедительным фактором риска сердечно-сосудистых болезней, преждевременной смертности, инвалидности, развития мозговых инсультов и инфаркта миокарда, атеросклероза и ишемической болезни сердца (ИБС). В связи с этим во многих развитых странах мира разрабатывались и воплощались в жизнь программы борьбы с АГ. В 1977 г. Объединенный национальный комитет (ЖС) США опубликовал первый доклад для практических врачей с рекомендациями относительно диагностики и лечения АГ, потом в 1980, 1984, 1988, 1993 и в 1997 году. Последний, 7-й доклад опубликован в 2003 г.
В Украине Указом Президента Украины от 4 февраля 1999 года № 117/99 впервые была принята на государственном уровне «Программа профилактики и лечения артериальной гипертензии в Украине» (далее Программа). Срок проведения Программы закончился в 2010 году.
Цель данной работы состояла в освещении современных, по состоянию на 2010 год, проблем по АГ в Украине. Проведен анализ показателей распространенности, заболеваемости, смертности и продолжительности жизни на фоне АГ.
Показатели распространенности АГ среди взрослого населения Украины 18 лет и старше составляли 32 154,0 на 100 тысяч соответствующего населения (абсолютные данные — 12 122 512), заболеваемости — 2 536,1 (абсолютные данные — 956 134). Показатели распространенности АГ и заболеваемости ею среди трудоспособного населения Украины составляли соответственно 18 865,8 и 1938,4 на 100 тысяч трудоспособных и 5 207 247 и 535 035 в абсолютных данных.
За время проведения Программы эти показатели удалось улучшить почти вдвое, одновременно увеличилось количество выявленных пациентов трудоспособного возраста с АГ. Около 85 % из них взято под диспансерное наблюдение.
Далее проанализированы состояния, ассоциированные с АГ, — ишемическая болезнь сердца и цереброваскулярные болезни (ЦВБ) и рассчитана продолжительность жизни при объединенной патологии. На фоне АГ при ИБС продолжительность жизни увеличивается на 1,1 года, на фоне ЦВБ — уменьшается на 3,4 года. Итак, достижение целевого артериального давления при ЦВБ является ключевой проблемой.
Ключевые слова: Программа, артериальная гипертензия, распространенность, заболеваемость, профилактика, смертность, продолжительность жизни, диспансеризация.
Dorogoy A.P.
National Scientific Center «Institute of Cardiology named after acad. M.D. Strazhesko», Kyiv, Ukraine
THE TERM OF «THE PROGRAM FOR PREVENTION AND TREATMENT OF ARTERIAL HYPERTENSION IN UKRAINE» IS UP, THE PROBLEMS HAVE RETAINED. WHAT THEN?
Summary. The basic stages of formation of the judgments about circulation system and particularly arterial hypertension (AH) have been chronically considered. The historical factors and events about AH have been presented. Just in 60—70 years of the last century AH was proved as a persuasive risk factor for cardiovascular diseases, early death, disablement, development of strokes and myocardial infarction, atherosclerosis and ischemic heart disease (IHD). In this connection the arterial hypertension programs were formed and realized in many developed countries. In 1977 Joint National Committee (JNC) of USA published the first report for practicing physicians containing the recommendations on AH diagnosis and treatment, then in 1980, 1984, 1988, 1993 and 1997. The last one, the 7th report was published in 2003.
In Ukraine according to the Order of President of Ukraine dated February 4 1999 № 117/99 the «Program for Prevention and Treatment of Arterial Hypertension in Ukraine» (hereunder Program) was first approved at the national level. The Program lasted till 2010.
The data aimed to illustrate the modern, for 2010, problems on AH in Ukraine. The parameters of prevalence, morbidity, mortality and life-span in patients with AH were analyzed.
The prevalence of AH among adult population aged 18 years old and more in Ukraine was 32 154.0 per 100 000 of the corresponding population (absolute data 12 122 512), the mortality was 2 536.1 (absolute data — 956 134). The AH prevalence and morbidity among able-bodied population of Ukraine were 18 865.8 and 938.4 per 100 000 able-bodied persons, respectively, and absolute data made up 5 207 247 and 535 035, respectively.
During that Program the mentioned parameters were managed to be improved in half. At the same time the number of newly diagnosed able-bodied patients with AH increased. Almost 85 % among them were regularly followed-up.
Then the AH associated conditions were analyzed — ischemic heart disease and cerebrovascular diseases (CVD) and life-span in concomitant pathology was calculated. In IHD associated with AH the life-span is 1.1 year increased, in CVD life-span 3.4 years decreased. Thus the achievement of target arterial blood pressure in CVD is a topic problem.
Key words: Program, arterial hypertension, prevalence, morbidity, prevention, mortality, life-span, clinical examination.
