CC BY
93
© Ященко Ю. Б., *Ященко Л. В., **Заболотна I. Е.
УДК 616-085-084-053. 2/. 6:303. 4
Ященко Ю. Б., *Ященко Л. В., **Заболотна I. Е.
СТРАТЕГ1Я ПРОФ1ЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ
У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В
ДУ «УкраГнський iнститут стратегiчних дослiджень МОЗ УкраГни» (м. КиГв) *Медичний центр «Ушверсальна клiнiка «Оберю> (ООО «КАП1ТАЛ») (м. КиГв) **Буковинський державний медичний унiверситет (м. Чернiвцi)
Дане дослiдження е фрагментом науково-до-слiдних робiт ДУ «Укра!нський iнститут стратегiчних дослiджень МОЗ Укра!ни» «Методологiя розробки програм масового скриынгу неiнфекцiйних захво-рювань серед населення на рiвнi первинно! ланки медико-санггарно! допомоги» (№ держ. реестрацiI 011311002873) та Буковинського державного медич-ного уыверситету «Особливостi морфофункцюналь-ного стану системи кровооб^ у дiтей. Скринiнговi методи його оцiнки. Фактори ризику формування серцево-судинно! патологiI» (№ держ. реестраци 0112Ш03544).
Вступ. ТенденцiI змЫ структури та основних причин смертност населення друго! половини ХХ сто-рiччя проявилися лiдерством у структурi смертностi хронiчних неiнфекцiйних захворювань (ХН1З), якi на сьогоднi набули глобальност та серйозного впли-ву не ттьки на соцiальну сферу багатьох кра!н, але й лягли тягарем на !х економiку [2, 11]. Вщповщно рекомендацiям ВООЗ сучасна стратепя боротьби з ХН1З базуеться на попередженн та ранньому вияв-леннi тих хвороб, якi е основними причинами смерт-ностi у свт. Серед таких (новоутворення, цукровий
дiабет, хронiчнi захворювання легенiв) хвороби системи кровооб^ (ХСК) посщають перше рангове мiсце [8].
Ще до недавно дiтей та тдглтюв традицiйно вщ-носили до групи низького ризику розвитку ХСК, проте, сучасн ктмычы та епiдемiологiчнi доотджен-ня свiдчать, що, наприклад, джерела артерiально! п-пертензи (АГ), яка значно поширена у популяци слщ шукати саме в дитячому та тдттковому вiцi [4]. Крiм того, у пдттюв, якi мають артерiальний тиск вищий за середнiй рiвень, iз вiком зберiгаеться тенденцiя до його пщвищення й АГ збер^аеться у 33,0-42,0%, а ще в 17,0-26,0% тдттюв АГ прогресуе. Це озна-чае, що в кожного третього тдлггка, у якого реестру-ються пiдйоми артерiального тиску, надалi можливе формування ппертоычно! хвороби [1, 3, 5].
З огляду на це рання дiагностика та розробка програм попередження розвитку ХСК починаючи з дитячого та тдтткового в^ е важливими та практично значимими осктьки своечасне виявлення па-тологiчних тенденцiй у розвитку серцево-судинних порушень та адекватна !х корек^я у дано! категорп
Рис. Структура поширеност1 хвороб серед п1дл1тк1в у 2001 та 2012 роках.
хворих можуть суттево вплинути на стан здоров'я дорослого населення.
Мета дослщження - на основi свiтового досвщу та сучасних рекомендацiй висвiтлити прюритеты напрямки профiлактики хвороб системи кровооб^ у дiтей та пiдлiткiв.
Методи дослщження - шформацмно-анал^ тичний, порiвняльний та систематичний аналiз.
Результати дослщжень та Ух обговорення. В УкраIнi останнiми десятирiччями в структурi смерт-ностi населення ХСК стало посщають перше рангове мiсце i за питомою вагою (65,8%) значно перевищу-ють iншi найпоширенiшi хвороби. У структурi захво-рюваностi населення Укра!ни на ХСК питома вага п-пертонiчноI хвороби найбiльша i становить 47,2%, а у структурi поширеност хвороб даного класу - 53,3%. Щорiчно це захворювання виявляеться у одного мтьйона украIнцiв. Порiвняно з 1991 роком рiвень захворюваностi на ппертоычну хворобу зрiс майже у 3 рази [12, 13].
Аналiз даних статистично! звiтностi свiдчить, що за перiод 2001-2012 рокiв вщбулися змiни у структу-рi поширеност хвороб серед пiдлiткiв (рис.), серед яких найбтьших прирiст поряд з такими класами хвороб як новоутворення, природжен вади розви-тку, хвороби кровi та кровотворних органiв та орга-нiв дихання, мають й ХСК (табл.) [10].
Таблиця
Динам1ка показник1в поширеност1 хвороб,
як1 мали найбшьший темп приросту упродовж 2001-2012 рок1в серед п1дл1тк1в
Найменування клас1в хвороб Поширенють захворювань, на 1000 населення вком 15-17 роюв Прирют, %
2001 р1к 2012 р1к
Новоутворення 6,7 13,65 103,7
Природжен вади розвитку 12,2 24,0 96,9%
Хвороби системи кровооб1гу 41,8 75,5 80,7
Хвороби кров1 та кровотворних оргашв 11,02 19,04 72,8
Хвороби оргашв дихання 467,6 736,2 57,4
Вiдповiдно рекоменда^ям сучасно! кардiологiI загальнi пiдходи до профтактики ХСК повиннi базу-ватися на концепци чинникiв ризику розвитку серце-во-судинно! патологiI, основою яко! е модифiкацiя способу життя та зниження чинниюв ризику з метою попередження виникнення захворювань ще на до-клiнiчних стадiях !х розвитку. До загальних чинниюв ризику розвитку ХСК вщносять АГ, дислтщемю, тютюнопалшня, нерацiональне харчування (недо-статне вживання фрукпв, овочiв, надмiрне вживан-ня сол^ жирiв тваринного походження та надмiрна калорiйнiсть ш), низький рiвень фiзично! активнос-тi, пiдвищений рiвень глюкози у кровi, надмiрна маса тта та ожирiння, зловживання алкоголю [14].
Доведено, що саме АГ поряд з пперхолестерине-мiею та тютюнопалЫням е основними («великими») чинниками ризику розвитку ХСК, комбша^я яких пщвищуе ризик розвитку ХСК у 3-10 рази [9].
Реалiзацiя ^е! стратеги передбачае виконан-ня завдань за такими напрямками - формуван-ня здорового способу життя дтей та тдттюв та ранне виявлення, перш за все, АГ, дислтщемп, надмiрно! маси тiла та порушення толерантностi до глюкози з наступною своечасною !х корекцiею. Реалiзацiя першого напрямку можлива тiльки на основi мiжвiдомчого впливу та шляхом залучення до процесу бiзнесу та громадських структур, голов-ним завданням яких е забезпечення умов для ве-дення здорового способу життя. Другий напрям дм реалiзуеться в рамках сфери охорони здоров'я.
Перше завдання стратеги профтактики ХСК - це шформування про чинники ризику ХСК, пщвищення мотивацп до здорового способу життя та забез-печення для цього сприятливих умов, тобто забез-печення профтактично! роботи на популяцмному рiвнi. Запровадження популяцiйно! стратегi! з профiлактики ХСК не потребуе великих коштв, проте !! реалiзацiя не потребуе екстенсивно по-силювати сферу охорони здоров'я, особливо !! високовартiсну матерiально-технiчну базу та дае можливють охопити вЫх пацiентiв, якi мають рiзний ступшь ризику розвитку ХСК, а також хворих.
Основу популяцмно! стратегi! становить не-медична компонента. Поряд з навичками з читан-ня та писання дитина повинна оволодгги основами здорового способу життя, яю мають довести до не! батьки, вчителi та лкарк На сьогоднi роль медиюв в цьому процесi достатньо велика осюльки в кра!нi вщсутня ефективна iнформацiйно-комунiкативна полiтика, яка спрямована на створення единого нау-ково обфунтованого iнформацiйного простору з пи-тань профiлактики та запобiгання загострення ХСК. Наслщком комунiкацiйного вакууму з даного питання стало швидке заповнення Ыформацмного простору непрофесiйною та однобiчною iнформацiею, яка не-сприятливо, а iнодi й шкiдливо впливае на форму-вання ставлення населення до власного здоров'я, його мотивацп за контролем переб^ захворювань. Тому лiкарi мають стати iдеологами та авторами Ыформацмних матерiалiв для засобiв масово! iнформацi!, iнiцiаторами та «каталiзаторами» процесiв, якi спрямованi на профтактику ХСК. Координацiйну функцiю у практична реалiзацi! популяцiйно! стратегi! профтактики ХСК мають ви-конувати центри здоров'я.
Друге завдання - оргаызащя ново! моделi диспансеризацi! та профтактичних оглядiв, яка базуеться на запровадженн скринiнгових програм у роботу лiкарiв первинно! ланки надання медично! допомоги населенню. Виконання другого завдання сприятиме реалiзацi! стратеги високого ризику з профтактики ХСК - виявлення пащен^в з пщвищеним рiвнем чинниюв ризику розвитку ХСК та проведення заходiв з !х корекци. Реалiзацiя даного завдання знаходиться у площин сфери охорони
здоров'я, ^ перш за все, на первиннм ланц надання медично! допомоги.
Наказами Мшютерства охорони здоров'я ре-гламентовано, що профiлактичний напрям у сферi охорони здоров'я забезпечують центри здоров'я та первинна ланка надання медично! допомоги [6, 7]. Проте, на сьогоды, на первиннм ланц вщсут-нi фахiвцi санологiчного напрямку дiяльностi, якi б могли професмно виконувати роботу з ппеычно-го виховання прикртленого дитячого населення, а л^вальна функцiя, яку виконують Ымейы лiкарi не завжди дае !м можливiсть повноцiнно проводити профiлактичну роботу за браком часу. Тому альянс за участю репональних центрiв здоров'я та мережi закладiв первинно! медично! допомоги населенню мае стати базисом процесу попередження ХСК.
Заходи, як мають бути впровадженi у роботу такого альянсу мають бути спрямован на розви-ток системи профтактики та формування здорового способу життя (епщемюлопчний монiторинг, iнформацiйно-комунiкацiйна кампаыя, методологiя забезпечення умов для здорового способу життя; визначення рiвня здоров'я та груп ризику з розвитку ХСК) та на розвиток первинно! медично! допомоги (ранне виявлення ХСК, диспансерне спостережен-ня за хворими). Саме така стратепя, основою яко! е формування здорового способу життя, пщви-щення мотиваци до власного здоров'я та здоров'я оточуючих, донозолопчний пiдхiд щодо оцiнки стану здоров'я та функцюнального стану органiзму, ранне виявлення найпоширеыших патологiчних станiв серцево-судинно! системи та супутньо! патологi!, профтактична робота з пацiентами груп ризику розвитку ХСК або !х загострення е сучасною, економiч-но вигщною для держави про що свщчать рекомен-дацi! ВООЗ.
Основы проблемы питання з профтактики ХСК сьогодення:
- вщсутнють у лiкарiв належно! настороженостi стосовно можливостi розвитку у дитини ХСК у май-бутньому дорослому перiодi життя;
- велика завантаженють лiкарiв, якi обслугову-ють дитяче населення лiкувальною роботою та не-достатня !х пошформованють про чинники ризику розвитку ХСК та способи !х виявлення;
- вщсутнють матерiально! зацiкавленостi у ме-дичних працiвникiв у профiлактичнiй дiяльностi та недостатня !х взаемодiя з педагопчним персоналом;
- низька мотива^я серед дiтей та !х батьюв щодо здорового способу життя;
- утруднення у прийнятт рiшень про необхщ-нiсть тривалого та/або постмного прийому лiкiв з боку пащетчв та !х батькiв.
Висновки. Прюритетне мiсце у профiлактицi ХСК займае мотивацмний компонент. Створення единого шформацмного простору з питань профтактики ХСК можливо шляхом модернiзацi! дiяльностi юну-ючо! мережi центрiв здоров'я за напрямком шфор-мацiйно-методичного супроводу роз'яснювально! роботи в закладах охорони здоров'я, перш за все первинно! ланки надання медично! допомоги населенню. Профтактичний напрям боротьби з ХСК мае базуватися на впровадженн скриынгових про-грам, переорiентацi! диспансеризаци з процесу дiагностики захворювання на виявлення чинниюв ризику найпоширенiших патолопчних станiв з боку серцево-судинно! системи, переорiентацi! охорони здоров'я на роботу зi здоровими людьми.
Перспективи подальших розробок пов'язанi з вивченням ефективност впровадження серед дитячого населення рiзних форм заходiв з профтактики найпоширеыших патологiчних станiв з боку серце-во-судинно! системи на пiдставi медико-статистич-них показникiв та результа^в соцiологiчного опиту-вання дiтей та !х батькiв щодо !х участ у кампанiях з формування здорового способу життя та задоволе-ност медичним обслуговуванням.
Лiтература
1. Богмат Л. Ф. Поширенють артерiальноí ппертензп та ii факторiв ризику у школярiв популяцй' м. Харкова / Л. Ф. Богмат, Л. I. Пономарьова Л. I. // Артериальная гипертензия. - 2009. - № 2(4) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www. mif-ua. com/archive/article/8565.
2. Бойцов С. А. Профилактика хронических неинфекционных заболеваний. Рекомендации / С. А. Бойцов, А. Г. Чучалин. -Москва, 2013. - 128 с.
3. Клумбене Ю. Динамика артериального давления и прогнозирования артериальной гипертензии: данные 20летне-го наблюдения детской когорты / Ю. Клумбене, Ж. Милашаускене, И. Мисявичене [и др.] // Кардиология. - 2004. -№ 2. - С. 30-34.
4. Коренев Н. М. Артериальная гипертензия подросткового возраста: распространенность, механизмы формирования, подходы к лечению / Н. М. Коренев, Л. Ф. Богмат, Е. М. Носова [и др.] // Укр. кардюл. журн. - 2010. - Дод. 1. - С. 57-64.
5. Коренев М. М. Артерiальна гiпертензiя у тдл™в: фактори прогнозу переб^у / М. М. Коренев, Л. Ф. Богмат, О. М. Носова [та Ы.] // Артериальная гипертензия. - 2011. - № 1(15) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www. mif-ua. com/archive/article/15930.
6. Наказ МОЗ Укра'ни № 1 вщ 05. 01. 99 Оз змЫами внесеними наказом МОЗ Укра'ни № 326 вщ 08. 12. 2000) «Про полтшення дiяльностi оргашв i закладiв охорони здоров'я з питань формування здорового способу життя, ппешчного виховання населення».
7. Наказ МОЗ Укра'ни № 131 вщ 23. 02. 2012 «Примiрне положення про центр первинно'' медично'' (медико-саштарно'') допомоги».
8. План действий по реализации Европейской стратегии профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями, 2012-2016 гг. Копенгаген, Европейское региональное бюро ВОЗ, 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. euro. who. int/__data/assets/pdf_fle/0005/147731/wd12R_NCDs_111363-las. pdf.
9. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний в детском и подростковом возрасте. Российские рекомендации / председатель рабочей группы А. А. Александров // Российский кардиологический журнал. - 2012. - № 4 (96), приложение 1. - 40 с.
10. Центр медично'У статистики МОЗ УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // www. moz. gov. ua/ua/portal/ oth_stat. html.
11. Честнов О. П. Неинфекционные заболевания как приоритет глобального здравоохранения / О. П. Честнов, А. А. Куликов // Профилактическая медицина. - 2013. - Т. 16, № 4. - С. 3-5.
12. Щорiчна доповщь про стан здоров'я населення УкраУни та санiтарно-епiдемiчну ситуацю 2011 рк / за ред. Р. В. БогатирьовоУ. - К., 2012. - 440 с.
13. Щорiчна доповщь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуа^ю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я УкраУни. 2012 рк / за ред. Р. В. БогатирьовоУ. - К., 2013. - 464 с.
14. Global health risks: mortality and burden of disease attributable to selected major risks. Geneva, World Health Organization, 2009.
УДК 616-085-084-053. 2/. 6:303. 4
СТРАТЕГ1Я ПРОФ1ЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В
Ященко Ю. Б., Ященко Л. В., Заболотна I. Е.
Резюме. Вивчен сучасн тенденци змш показниюв захворюваност серед тдлггюв. На 0CH0Bi даних епщемюлопчних та кгмычних до^джень, яю свiдчать, що формування патологи з боку серцево-судинноУ системи починаеться ще в дитячому вц а також сучасних рекомендацм з профiлактики хвороб системи кровооб^ серед населення представлена стратегiя профтактики захворювань серцево-судинноУ системи у дтей на основi концепцiУ чинникiв ризику розвитку хвороб системи кровооб^.
Ключовi слова: дiти, пщлггки, профiлактика, хвороби системи кровооб^.
УДК 616-085-084-053. 2/. 6:303. 4
СТРАТЕГИЯ ПРОФИЛАКТИКИ БОЛЕЗНЕЙ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ У ДЕТЕЙ ПОДРОСТКОВ
Ященко Ю. Б., Ященко Л. В., Заболотная И. Э.
Резюме. Изучены современные тенденции изменений показателей заболеваемости детей и подростков. На основе данных эпидемиологических и клинических исследований свидетельствующих о том, что формирование болезней органов сердечно-сосудистой системы происходит в детском возрасте, а также современных рекомендаций относительно профилактики болезней системы кровообращения представлена стратегия профилактики заболеваний сердечно-сосудистой системы у детей на основе концепции факторов риска развития болезней системы кровообращения.
Ключевые слова: дети, подростки, профилактика, болезни системы кроообращения.
UDC616-085-084-053. 2/. 6:303. 4
Prevention Strategy of Cardiovascular Diseases at Children and Adolescents
Yashchenko Yu. B., Yashchenko L. V., Zabolotnaya I. E.
Abstract. Early detection of cardiovascular diseases (CVD) and working out of programs under prevention their development since childhood is scientifically important and practically significant because early detection of pathological tendencies in the development of cardiovascular disorders and adequate correction at the given category of patients can essentially affect the health state of adult population.
The purpose of the study - based on international experience and modern recommendations to highlight priority directions for prevention of cardiovascular diseases at children and adolescents.
Methods: Information and analytical, comparative and systematic analysis.
Results and discussions. Analysis of official statistical reports testifies that over the period 2001-2012 years, changes have happened in structure of prevalence of diseases among adolescents, including the largest increase along with such classes of diseases like tumors, congenital malformations, diseases of the blood and blood-forming organs and respiratory, have also cardiovascular diseases. Thus, from 2001 to 2012 the largest increase is marked for the following classes of diseases as neoplasms (by 103,7% - from 6,7 to 13,65 per 1000), congenital malformations (by 96,9% - from 12,2 to 24,0 per 1000), diseases of the circulatory system (by 80,7% - from 41,8 to 75,5 per 1000), blood and blood-forming organs (by 72,8% - from 11,02 to 19,04 1000), and respiratory (57,4% - from 467,6 to 736,2 per 1000).
In accordance with the recommendations of modern cardiology general approaches to prevention CVD must be based on the concept of risk factors for cardiovascular disease. The implementation of this strategy involves the tasks in the following directions - promoting healthy lifestyles for children and adolescents and early detection, first of all, hypertension, dyslipidemia, excess body weight and glucose intolerance, followed by their timely correction.
By existing orders of MoH of Ukraine is regulated that preventive direction in health care is provided with network of health centers and primary link of medical care. However, today, in primary care there are no relevant experts, such as experts of healthand educational direction of activities, which could perform professionally work on hygiene education of attached child's population, and therapeutic function, which is carried out by family doctors not always
enables them the opportunity to fully carry out preventive work for lack of time. Therefore alliance with regional health centers and the network of primary medical care should be the main basis of prevention CVD process.
Key measures, which should be implemented in the work of the alliance should be focused on development of prevention and promotion of healthy lifestyles (epidemiological monitoring, information and communication campaign, methodology to ensure conditions for healthy lifestyle, definition of health level and risk groups for development CVD) and on development of primary health care (early detection of CVD, dispensary supervision over patients). Such strategy, which is the basis of healthy lifestyle, increase motivation for their own health and health of associates, pre nosological approach to the assessment of health state and functional status of the body, early detection of the most common pathological conditions of the cardiovascular system and an accompanying pathology, preventive work with patients at risk groups of CVD or their exacerbation is modern, cost-effective for the state as evidenced by the WHO recommendations.
Key words: children, adolescents, prevention, circulatory system diseases.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 3. 04. 2014 р.
