CC BY
100
УДК 616.1-056 (477)
Гандзюк В. А., Дячук Д. Д., Кондратюк Н. Ю.
ДИНАМ1КА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТА СМЕРТНОСТ1 ВНАСЛ1ДОК ХВОРОБ
СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ В УКРАШ! (РЕГ1ОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
Державна наукова установа «Науково практичний центр профшактично'Г та кл^чно'Г медицини» Державного управлшня справами (м. КиГв)
Стаття е фрагментом НДР «Розробка моделi ор-ганiзацiI багатофакторно! профтактики та управлн ня якiстю медично! допомоги при окремих хронiчних нешфекцмних захворюваннях прикрiпленого насе-лення» (термЫ виконання - 2014-2018 рр., № державно! реестраци 011Ы002118).
Вступ. Серцево-судинна патологiя займае перше мюце у структурi як захворюваностi, так i смертностi населення в Украшк У структурi причин смертностi, зокрема передчасно! смертностi дорос-лого населення ХСК становлять 66,5%, тодi як втра-ти вiд онкопатологп - 13,9% [1,6].
За даними галузево! звп*ност встановлено, що коефiцiенти смертност населення, особливо за причинами смерти е не тiльки демографiчними по-казниками, але й показниками стану здоров'я, як характеризують не лише соцiально-економiчну си-туацiю в кра!ы, але й дiяльнiсть системи охорони здоров'я [4-5].
Одним iз провщних класiв хвороб, що формують глобальний тягар нешфекцмних захворювань (Н1З) як в Укра!ы, так i в свт е хвороби системи кровооб^ гу (ХСК).
Аналiз динамiки показника загально! смертностi свiдчить, що до 2007 р. вЫ невпинно зростав i почав знижуватися з 2008 р. У структурi причин смертност перше мiсце стабiльно посiдають хвороби системи кровооб^, друге мiсце - новоутворення, трете -зовншы причини смерт (травми та отруення). При цьому смертнють вiд хвороб системи кровооб^ до 2008 р. невпинно зростала, а з 2009 р. стала змен-шуватися. Незважаючи на це, показники Укра!ни залишаються вищими, нiж бiльшостi кра!н бвропи, Канади, США, Австрали [2].
Якщо висока захворюванють на хвороби системи кровооб^, особливо серцево-судинна i судин-но-мозкова патологiя, пов'язана з негативним впли-вом комплексу несприятливих чинниюв соцiального i природного середовища, то наведен данi перекон-ливо свщчать, що порiвняно висока смертнiсть вщ цереброваскулярних захворювань, iнфаркту мюкар-да та шших форм iшемiчно! хвороби серця залежить вщ недосконалостi медично! допомоги населенню [3,7-8].
Метою досл1дження було проведення аналiзу та встановлення регюнальних вiдмiнностей у показ-никах смертности первинно! захворюваностi та по-ширеностi хвороб системи кровообiгу.
Об'ект I методи досл1дження. У дослiдженнi використано офiцiйнi статистичнi данi, застосовано бiблiографiчний, iнформацiйно-аналiтичний, ста-тистичний методи аналiзу.
Результати досл1джень та Ух обговорення. Сучасна структура причин смерт населення Укра-!ни поеднуе у собi елементи традицiйно! i сучасно! структури патологi!, у якiй високий рiвень смертнос-тi вiд ендогенних причин - нешфекцмних захворювань (хвороби системи кровооб^у, новоутворень, хвороб оргаыв дихання та органiв травлення) межуе з не менш значущою смертнiстю вiд екзогенних причин (нещасн випадки, травми та отруення, Ыфекцм-нi хвороби тощо). У середньому до 86% уЫх смерт-них випадкiв нинi в Укра!ы припадае на три основнi класи причин смертк хвороби системи кровооб^, новоутворення i зовнiшнi причини смерт (табл. 1).
Показник смертностi вщ ХСК в Укра!нi протягом останых десятирiчь пiдвищився в 1,7 рази, тодi як у кра!нах 6С, навпаки, майже настiльки ж знизився.
Найвищим показник смертностi вiд ХСК в Укра-!нi зареестровано у 2008 р. 1039,4 на 100 тис. населення. Не зважаючи на зниження смертност вщ ХСК у перюд з 2010 по 2012 рр. (iз 1013,9 на 100 тис. нас. до 957,5 на 100 тис. нас. вщповщно) при побу-довi тренду степенево! залежностi спостерiгаеться тенденцiя до його помiрного зростання - рiвня 2002 року. (у = 0,1107х3 - 4,5023х2 + 51,513х + 840,16), де Я1 = 0,804, що свщчить про високу ступiнь ствпадЫ-ня лiнi! тренду iз наведеними даними (рис. 1).
У структурi захворюваност дорослого населення Укра!ни в 2015 р. перше мюце, як i в попереднi роки, належить хворобам оргаыв дихання (31,3%), друге мюце займають хвороби системи крово-обiгу (10,4%), трете мюце посщають хвороби сечо-статево! системи (9,3%), четверте мюце належить травмам, отруенням та деяким Ышим наслщкам дм зовнiшнiх чинникiв (7,7%), п'яте - хворобам ока та його придаткового апарату (6,3%) (рис. 2).
Найвищi рiвнi первинно! захворюваност на хвороби системи кровооб^у у 2015 роц спостерiгались у Дыпропетровсьюй - 6959,2 на 100 тис. нас., 1ва-но-Франкiвськiй - 7567,8 на 100 тис. нас. та Мико-ла!всьюй - 8149,3 на 100 тис. нас. областях. Варто зазначити, що медiанне значення цього показника характерне для Сумсько! - 4972,6 на 100 тис. нас., Ки!всько! - 5309,5 на 100 тис. нас. та Вшницько! -5331,6 на 100 тис. нас. областей. Найнижчою пер-
Таблиця 1.
Смертнiсть населення Укра'Гни за причинами смертi у 2011-2014 рр. (на 100 тис. нас.)
Причина смерт1 2011 2012 2013 2014
Усього померлих 1454,0 1454,5 1456,1 1470,4
Хвороби системи кровооб1гу 963,4 957,5 968,2 989,8
у т. ч. 1шем1чна хвороба серця 626,0 631,6 648,6 678,0
Хвороби оргашв дихання 39,1 37,2 36,1 34,4
Хвороби оргашв травлення 55,2 60,8 61,5 58,7
Деяк 1нфекц1йн1 та паразитарш хвороби, у т. ч.: 30,7 30,2 27,9 25,5
Новоутворення 194,6 203,2 202,7 195,1
Ендокринш хвороби, розлади харч. та порушення обм1ну речовин 5,5 5,5 5,3 5,2
Розлади психки та повед1нки 3,2 3,4 3,6 3,7
Хвороби нервовот системи 13,2 13 13,1 13,7
Хвороби сечостатевот системи 6,5 6,9 6,7 6,3
Зовн1шн1 причини смертност1 92,7 90 87 93,3
Рис. 1. Динам1ка смертност1 населення Укра'Гни в1д хвороб системи кровооб1гу у 1999-2014 рр. (на 100 тис. нас.).
Рис. 2. Структура захворюваност1 рослого населення Укра'Гни за класами хвороб у 2015 р. (%).
Примiтка. * - за даними ДП «Центр медичноТ статистики МОЗ УкраТни», КиТв, 2016 [6].
винна захворюванють на ХСК у 2015 рощ була у Запорiзькiй -3535,9 на 100 тис. нас., Херсон-сьюй - 4280,1 на 100 тис. нас. та Волинсьюй - 4554,4 на 100 тис. нас. областях.
Поширенють хвороб системи кровооб^ в репональному аспект^ не дивлячись на загаль-ноукра1нську тенденцiю до зрос-тання цього показника, також характеризуемся певною вщмш-нiстю. При проведеннi порiвняння вiдповiдних показникiв у 2008 та 2015 роках встановлено, що най-бiльше вiн зрiс у Житомирсьюй -на 34,11% (iз 47243,4 на 100 тис. нас. до 71703,6 на 100 тис. нас.), Рiвненськiй на 30,17% Оз 44707,7 на 100 тис. нас. до 64019,2 на 100 тис. нас.) та Микола1всьюй - на 29,32% Оз 54784,9 на 100 тис. нас. до 77510,8 на 100 тис. нас.) областях вщповщно (табл. 2).
При проведены розрахунюв шдексу накопичення ХСК, встановлено, що цей показник, як i рiвнi поширеност та первинно! захворюваност вищеназваного класу хвороб мае тенденцю до зростання у переважнiй бтьшост регiонiв Укра!ни (рис. 3).
Загалом, середньо-украш-ський показник iндексу накопичення ХСК у 2015 роц на 18,25% зрю у порiвняннi до вщповщного показника 2008 року. Скоротили-ся цi показники лише у Микола!в-ськiй (на 6,32%; iз 10,1 у 2008 р.
•2008 —Ш-2011 —2015
Рис. 3. Динамiка iндeкcу накoпичeння XCK (2008 р. дo 2015 р.).
Tаблиця 2.
Gcнoвнi пoказники рiвнiв первинн^Г заxвoрюванocтi та пoширeнocтi XCK
(2008, 2011 та 2015 рр.)
Адмшютративно-теpитоpiальна одиниця Первинна захворюванють (на 1QQ тис. нас.) Пошиpенiсть (на 1QQ тис. нас.) Iндекс накопичення XCK
2QQ8 2Q11 2Q15 2QQ8 2Q11 2Q15 2QQ8 2Q11 2Q15
УкраУна 5363,6 5145,2 5Q64,2 55315,5 57967,2 63684,8 Ю,3 11,3 12,6
Вiнницька 6237,7 56Q1,1 5331,6 62Q4Q,5 63288,7 72Q8Q,6 9,9 11,3 13,5
Волинська 4858,7 4145,1 4554,4 525Q9,8 51877,5 65759,5 Ю,8 12,5 14,4
Днiпpопетpовська 565Q,9 5372,6 6959,2 6Q318,4 63466,6 8Q278,2 Ю,7 11,8 11,5
Донецька 5663,8 5541,1 5832,1 556Q9,2 58967,2 6653Q,7 9,8 Ю,6 11,4
Житомирська 3Q83,9 3453,1 4859,6 47243,4 51519,1 717Q3,6 15,3 14,9 14,8
Закарпатська 7587,1 6QQ4,Q 6Q25,1 54Q64,6 56124,6 66Q5Q,5 7,1 9,3 11,Q
Запоpiзька 3383,Q 3Q86,2 3535,9 53339,4 53421,8 64Q25,8 15,8 17,3 18,1
Iвано-Фpанкiвська 658Q,6 6545,9 7567,8 5Q612,6 52481,9 6539Q,5 7,7 8,Q 8,6
Кивська 4256,3 4344,5 53Q9,5 59813,9 61543,5 77751,9 14,1 14,2 14,6
Юровоградська 4Ю1,5 42Q2,4 4923,Q 58556,2 61351,9 75782,2 14,3 14,6 15,4
Луганська 3551,1 3513,6 3195,2 5835Q,9 6Q353,2 7Q348,8 16,4 17,2 22,Q
Львiвська 555Q,8 5343,2 5441,9 41392,8 44151,3 53432,5 7,5 8,3 9,8
МиколаТвська 5444,7 6387,5 8149,3 54784,9 59286,1 775Ю,8 Ю,1 9,3 9,5
Одеська 6Q96,8 62Q7,2 6465,1 57233,1 6119Q,6 7285Q,4 9,4 9,9 11,3
Полтавська 5193,2 4414,7 4672,7 67742,3 669Q6,4 768Q9,Q 13,Q 15,2 16,4
Piвненська 52Q7,3 465Q,9 5483,Q 447Q7,7 47399,6 64Q19,2 8,6 Ю,2 11,7
Сумська 3848,2 4131,7 4972,6 48742,2 514QQ,4 65511,7 12,7 12,4 13,2
Теpнопiльська 476Q,9 48Q8,9 5429,9 55628^ 58364,8 73292,7 11,7 12,1 13,5
Xаpкiвська 9219,6 8495,5 6Q14,1 5939Q,4 613Q6,Q 664Q4,3 6,4 7,2 11 ,Q
Херсонська 5317,5 4792,6 428Q,1 52585,8 55742,4 71588,4 9,9 11,6 16,7
Xмельницька 5351,1 5669,1 6362,3 527Q4,2 6Q618,5 76361,4 9,8 Ю,7 12,Q
Черкаська 5212,1 5152,5 4735,3 61731,2 62622 67916^ 11,8 12,2 14,3
Чеpнiвецька 3594,1 4681,4 4815,9 491Ю,2 5629Q,Q 71275,2 13,7 12,Q 14,8
Чеpнiгiвська 4598,6 44Q3,2 4716,1 5Q583,7 54616,4 69194,Q 11 ,Q 12,4 14,7
до 9,5 у 2015 р.) та Житомирсьюй (на 3,38%; i3 15,3 до 14,8 вщповщно) областях.
Висновки. Отриман данi вказали на диферен-цiацiю мiж регiонами в показниках первинно'| за-хворюваностi, поширеност та iндексу накопичення ХСК. Мiж показниками первинно! захворюваностi на ХСК та поширеност хвороб даного класу серед на-селення не встановлено достовiрних зв'язкiв. У на-копиченн ХСК формуючою ознакою виступае пер-винна захворюванiсть.
Пiд час аналiзу проблем, пов'язаних iз ХСК (за-хворюванiсть, iнвалiднiсть, смертнiсть), на рiвнi ре-гiону доцiльно використовувати штегральний пщ-хiд, який передбачае вивчення не ттьки кiлькiсних показникiв (захворюванють та поширенiсть), але i яюсних (iндекс накопичення) порiвняно з рiвнем смертностi вiд ХСК з урахування вково! структури населення.
Отже, при проведены аналiзу показникiв здоров'я населення в розрiзi регiонiв, встановлено, що для УкраУни характерною е значна диферен^а-цiя у рiвнях смертностi вщ ХСК та у показниках за-хворюваностi й поширеностi у розрiзi регiонiв, що пов'язано з проблемами раннього виявлення, лку-вання та попередження смертностi вiд цього класу хвороб серед населення.
Перспективи подальших дослiджень. Прове-дення подальших дослiджень показникiв здоров'я населення, зокрема, основного класу хвороб, що формуе глобальний тягар Н1З - хвороб системи кровооб^ повинно мати систематичний характер. Лише результати наукових доогмджень е пщфунтям для вибору стратепчних напрямiв в сферi охорони здоров'я.
Л^ература
1. Дячук Д.Д. Поширенiсть хвороб системи кровооб^у серед дорослого населення, якому надаеться медична допомога у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС / Д.Д. Дячук, Ю.Б. Ященко, 1.Ю. Лисенко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - Вип. 2, том 1 (118). - С. 290-294.
2. Нацюнальна доповщь про людський розвиток 2011. УкраУна на шляху до сощального залучення [Електронний ресурс] / пщ ред. Ру ^ффп"с. - К., 2011. - 124 с. - Режим доступу: www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr.pdf. - Назва з екрану.
3. Стан демографiчноi ситуацп в УкраУш: проблеми та шляхи Ух виршення / Л.А. Чепелевська, Ю.Б. Ященко, О.А. Семенюк, Н.Ю. Кондратюк // УкраУна. Здоров'я наци. - 2012. - № 2-3 (22-23). - С. 251-255.
4. Щборовський О.М. Динамка демографiчноi ситуацп у зв'язку з соцiально-економiчними умовами в УкраУш / О.М. Цбо-ровський. - К., 2010. - 99 с.
5. Чепелевська Л.А. Медико-сощальш особливост смертност населення УкраУни / Л.А. Чепелевська // УкраУна. Здоров'я наци. - 2010. - № 4 (16). - С. 37-42.
6. Щорiчна доповщь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуащю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я УкраУни. 2015 рк / за ред. О. Квп"ашвУж; МОЗ УкраУни, ДУ «У1СД МОЗ УкраУни». - КиУв: МВЦ «Медшформ», 2016. - 461 с.
7. Ященко Ю.Б. Динамка захворюваност та смертност внаслщок хвороб системи кровооб^у в УкраУш (репональний аспект) / Ю.Б. Ященко, Н.Ю. Кондратюк // УкраУна. Здоров'я наци. - 2013. - 1 (25). - С. 20-27.
8. Ященко Ю.Б. Динамка захворюваност та смертност внаслщок хвороб системи кровооб^ в УкраУш в регюнальному ас-пекл / Ю.Б. Ященко, Н.Ю. Кондратюк // Вюн. соц. ппени та орг. охорони здоров'я УкраУни. - 2012. - № 3 (53). - С. 25-29.
УДК 616.1-056 (477)
ДИНАМ1КА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТА СМЕРТНОСТ1 ВНАСЛЩОК ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ В УКРАТШ (РЕГ1ОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
Гандзюк В. А., Дячук Д. Д., Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Проаналiзовано основнi показники поширеност^ захворюваностi та смертностi вiд хвороб системи кровооб^. Отриманi дан вказали на диференцiацiю мiж репонами показникiв первинноУ захворюва-ностi, поширеност та iндексу накопичення ХСК.
Ключовi слова: хвороби системи кровообiгу, захворюванють, смертнють, поширенiсть, iндекс накопи-чення ХСК.
УДК 616.1-056 (477)
ДИНАМИКА ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ И СМЕРТНОСТИ В РЕЗУЛЬТАТЕ БОЛЕЗНЕЙ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ В УКРАИНЕ (РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ)
Гандзюк В. А., Дячук Д. Д., Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Проанализированы основные показатели распространенности, заболеваемости и смертности от болезней системы кровообращения. Полученные данные указали на дифференциацию между регионами в показателях первичной заболеваемости, распространенности и индекса накопления БСК.
Ключевые слова: болезни системы кровообращения, заболеваемость, смертность, распространенность, индекс накопления БСК.
UDC 616.1-056 (477)
DYNAMICS OF MORBIDITY AND MORTALITY DUE TO BLOOD CIRCULATORY DISEASES IN UKRAINE (REGIONAL ASPECT)
Gandzyuk V. A., Dyachuk D. D., Kondratyuk N. Yu.
Abstract. Cardiovascular disease ranks first in the structure of both morbidity and mortality in Ukraine. The structure of causes of death, including premature adult deaths CVD are 66.5%, while losses from cancer pathology — 13.9%. One of the major classes of diseases that form the global burden of noncommunicable diseases (NCD) both in Ukraine and in the world is cardiovascular diseases (CVD).
The aim of the study was to analyze and establish regional differences in mortality, morbidity and prevalence of primary cardiovascular diseases.
Object and methods. The study used official statistics, applied bibliographic, information-analytical, statistical methods of analysis.
Results and discussion. The current structure of causes of death for the population of Ukraine combines elements of traditional and modern patterns of pathology, in which the high death rate from endogenous causes — non-communicable diseases (cardiovascular diseases, tumors, respiratory diseases and digestive system) borders the least significant mortality exogenous causes (accidents, injuries and poisoning, infectious diseases, etc.).
The data pointed to differentiate between regions in terms of primary incidence, prevalence and accumulation index CVD. Between the primary indicators CVD incidence and prevalence of disease among this class of the population does not have reliable connections. In the accumulation of forming a CVD basis serves the primary disease.
When analyzing the problems associated with CVD (morbidity, disability, mortality) at the regional level is advisable to use an integrated approach that involves the study not only quantitative indicators (incidence and prevalence) but also qualitative (accumulation index) compared to mortality CVD by taking into account the age structure of the population.
Therefore, when analyzing health indicators in the regions, it was found that Ukraine is characterized by a significant difference in the mortality rates of CVD and in terms of incidence and prevalence by region, due to problems with early detection, treatment and prevention mortality from this class of diseases in the population.
Keywords: diseases of the circulatory system, morbidity, mortality, prevalence, accumulation index diseases of the circulatory system.
Рецензент — проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 24.03.2017 року
УДК [614.23: 614.3] (378)
Лехан В. М., Крячкова Л. В., Борв'шко Е. В., Колесник В. I.
ПЕРСПЕКТИВИ П1ДГОТОВКИ КЕР1ВНИХ МЕДИЧНИХ КАДР1В ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ГРОМАДСЬКО!' ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Укра'Гни» (м. Дшпро)
Наукове дослОдження виконане в рамках НДР «На-укове обфунтування модерызацп системи медично-го обслуговування на репональному рiвнi», № державно! реестраци0114U000928.
Вступ. Протягом останых десяткглть здоров'я отримало загальне визнання у якост найважлившо-го громадського ресурсу, ключового фактору благо-получчя населення, економiчного та сощального роз-витку суспОльства [2]. Вивченням та забезпеченням здоров'я на популяцмному рiвнi займаеться сектор Public health, який у найбтыш повному та точному пе-рекладi трактуеться як громадське здоров'я та гро-мадська охорона здоров'я (ГЗ-ГОЗ) [5].
ГЗ-ГОЗ займае центральне мюце у реалiзацi! ев-ропейсько! полггики Здоров'я-2020, осктьки мае виконувати десять основних оперативних функцм громадсько! охорони здоров'я (ОФГОЗ), серед яких важливе мюце посщають: забезпечення стратепч-ного керiвництва в Ытересах здоров'я i благополуч-чя; забезпечення стмких оргаызацмних структур та фЫансування; комункацп та сощальна мобОтза^я в Ытересах здоров'я; сприяння розвитку дослщжень у сферi громадсько! охорони здоров'я для наукового обфунтування полiтики i практики [2].
В Укра!ы затверджено Концеп^ю розвитку системи громадського здоров'я, розроблено план за-ходiв МОЗ Укра!ни щодо !! реалiзацi!; «громадське здоров'я» внесене до перел^ спещальностей, за якими здмснюеться подготовка здобувачiв вищо! освiти; напрацьовуються освггы документи для забезпечення подготовки вщповщно до академiчних рiвнiв бакалаврату, магютратури та доктора фто-софи [1], проводяться дослщження, що стосуються аналiзу стану подготовки спещалю™ для громадсько! охорони здоров'я [5] та окремих аспекпв !! кадрового забезпечення. Однак дооглджень, як б торкалися пюлядипломно! пщготовки керiвних медичних кадрiв громадсько! охорони здоров'я та враховували засади европейсько! полiтики Здоров'я-2020 i тенденцп реформування ГЗ-ГОЗ в кра!ы бракуе, що i обумови-ло актуальнють проведеного дослщження.
Метою дослщження був аналiз стану подготовки спецiалiстiв керiвно! ланки для забезпечення д^ яльност громадсько! охорони здоров'я в контекст реалiзацi! основних оперативних функцiй ГЗ-ГОЗ в Украшк
Об'ект I методи дослщження. Об'ект доош-дження - система подготовки спещалю^в для забез-
