CC BY
79
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 100-112.
doi: 10.15421/111811
Olesia H. Kornus, Anatolii O. Kornus,
Volodymyr D.Shyshchuk Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 100-112.
Географiчнi вщмшност захворюваност та поширеност хвороб системи Kp0B006iry серед населення СумськоУ област
О. Г. Корнус1, А. О. Корнус1, В. Д. Шищук2
1Сумський державний педагоггчний утверситет ¡мет А. С. Макаренка, УкраХна, e-mail: [email protected]
2Сумський державний утверситет, Украта, e-mail: [email protected]
Анотащя. Проанал1зовано ргвенъ первинноХ захворюваностг населення та по-Received 19.01.2018 ширеност1 хвороб системи кровообту серед мешканц1в СумсъкоХ область
Received in revisedform 30.02.2018 Встановлено, що нозологй цъого класу лгдируютъу загалънш структурi поши-Accepted 04.03.2018 реностi хвороб серед населення СумсъкоХ областi. Окремо розглянуто дина-
мту захворюваностi та nоширеностi протягом 2005-2016 роюв. Виявлено, що протягом згаданого часу первинна захворювашстъ населення на хвороби системи кровооб^у зросла на 24,9 %, а поширетстъ серцево-судинних патологш збтъшилася на 19,4 %. З 'ясовано, що у структурi розnовсюдженостi хвороб системи кро-вооб^ на першому мющ гтертошчш хвороби, як демонструютъ i найвищi рiвнi зростання первинноХ захворюваностi протягом 2005-2016роюв, що в окремих районах перевищуютъ 100 %о. Захворювашстъ населення на шемiчнi хвороби у Сумсъюй областi за цей же перюд зросла на 31,5 %, а Хх поширетстъ - на 18,7 %, таю ж показники для цереброваскулярних хвороб становлятъ 25,7 % та 12,0 % вiдnовiдно. Охарактеризовано географiчнi закономiрностi захворюваностi населення та по-ширеностi серцево-судинних хвороб серед мешканщв регюну. За допомогою кластерного аналiзу видтено групи райотв, як об'еднали адмтютративш одинищ, що маютъ схожi показники захворюваностi населення, nоширеностi хвороб системи кровооб^ тарiвня забезnеченостi населення лжувалъними закладами й фахiвцями вiдnовiдного профтю. Виявлено географi-чш невiдnовiдностi мiж рiвнями захворюваностi населення та сnецiалiзованого медико-кардiологiчного обслуговування.
Ключовi слова: первинна захворювашстъ, поширетстъ хвороб, хвороби системи кровообсмерттстъ, Сумсъка областъ
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
Geographical differences of morbidity and prevalence of the circulatory system diseases among the population of the Sumy region
O. H. Kornus1, A. O. Kornus1, V. D. Shyshchuk2
JSumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Ukraine, e-mail: a_kornus@ukr. net 2Sumy State University, Ukraine, e-mail: vdshyschuk@gmail. com
Abstract. Analyzed the level of primary incidence of population and the prevalence of circulatory system diseases among the residents of the Sumy region. It is established that nosologies of this class are leading in the overall structure of disease's prevalence among the inhabitants of the Sumy region, significantly outstripping a respiratory diseases, diseases of digestive system and eating disorders and diseases of other nosological classes. The dynamics of incidence and prevalence of diseases was separately examined during 20052016. Moreover, it was revealed that the situation with the morbidity by nosologies of this group during 2005-2016 has been deteriorating. For example, the primary incidence of population of the Sumy region by diseases of circulatory system increased by 24.9 %, and the prevalence of cardiovascular pathology among inhabitants of the Sumy region for the above indicated period increased by 19.4 %. It is established that in the structure of prevalence of the circulatory system diseases on the first place are hypertensive diseases, which have the highest levels of primary incidence's growth during 2005-2016, which in some regions exceed 100 %. The incidence of population by the ischemic diseases in the Sumy region for the same period increased by 31.5 %, and their prevalence by 18.7 %, the same figures for the cerebrovascular diseases are 25.7 % and 12.0 % respectively. Consequently, the growth of the primary incidence of population by cardiovascular diseases and the increase of prevalence of these nosologies led to an increase of their percentage in the structure of the mortality causes in the region, which exceeds 64 %. In the Sumy region, the mortality rate due to the diseases of the circulatory system in 2016 was 1,060.3 deaths per 100,000 inhabitants (whereas in 2010 this percentage was 1,046.6 cases per 100,000 inhabitants), including among the working-age population - 126.8 deaths per 100,000 inhabitants (only during 2014-2016 the mortality rate of working age population due to cardiovascular pathologies increased by 2.3 %). The benefit of this study is analyses
of the geographical patterns of incidence of the population as well as prevalence of the cardiovascular diseases among the inhabitants of the region. With help the cluster analysis, groups of districts that combined administrative units with similar rates of incidence of population, same prevalence of the circulatory system diseases and similar level of provision of the population by medical institutions and specialists of the appropriate profile were identified. The geographical discrepancies between the level of the incidence of population and the level of specialized medical-cardiological care are revealed. It has been established that in many administrative districts of the region there are no cardiologists at all among the specialists providing medical assistance, and cardiac beds (or both) are absent in medical and preventive institutions. Consequently the population is not provided with the proper level of cardiac care. Considering the above, it should be said that in some districts the temporal principle known as the "golden hour", when the patient needs to be delivered to a cardiologist, will not be kept.
Key words: primary morbidity, prevalence of diseases, diseases of the circulatory system, the morbidity rate, Sumy region
Вступ. Стан здоров'я населення - це один з шди-KaTopiB соцiально-економiчного розвитку кра!ни та якосп И регюнального людського потенщалу. Проблема збереження стану здоров'я населення зумовлюе необхщшсть i актуальшсть прове-дення комплексних наукових дослщжень на мiж-галузевому рiвнi, за участю не тшьки лiкарiв, а й фахiвцiв з шших галузей науки i практики: гео-графiв, соцюлопв, економюпв, еколопв, бюло-пв та ш. Ц дослщження необхщш для розроб-лення оптимальних стратегш розвитку регюна-льних систем охорони здоров'я. Аналiз тенден-цш захворюваносп та поширеност хвороб - ва-жлива складова планування стратепчних напря-мiв розвитку медичного обслуговування, основа для розроблення ефективно! науково обгрунто-вано! системи збереження та змщнення здоров'я населення.
Найбшьш поширеними хворобами як у свт, так i в Украш та Сумськш обласп зокрема, стали серцево-судинш захворювання, яю займа-ють провiднi позицп за бiльшiстю медико-стати-стичних показниюв, що характеризують захво-рюванiсть населення (первинна захворювашсть, поширення хвороб, смертнють, тимчасова непра-цездатнiсть, iнвалiднiсть тощо).
За даними ВООЗ, хвороби системи крово-обiгу залишаються головною причиною смертности населення. У 2015 рощ вщ нозологiй цього класу в свт померло близько 15 млн ошб, перш за все, вщ iшемiчноl хвороби серця (8,76 млн осiб) та iнсульту (6,24 млн). У Сврош вiд сер-цево-судинних патологiй щорiчно помирае 4,35 млн оаб (The top..., 2017).
Не е винятком i Укра!на, де патологи сер-цево-судинно! системи мають 57,5 % населення або 26,4 млн ошб, з них 9,6 млн - люди працезда-тного вшу. Внаслщок цих хвороб швалщами що-року стають близько 14-15 осiб на кожш 10 тис. дорослого населення, а питома вага серцево-су-динних захворювань у загальнш структурi смер-тностi становить 65 %. За даними МОЗ Укра!ни, 86 % усiх смертей в Украш припадае на три ос-новш класи причин смерти хвороби системи кро-вообiгу, новоутворення i зовнiшнi причини сме-рт (Kornatskyi, 2009).
Загальна структура поширеностi хвороб у Сумськiй областi виглядае так: лiдирують хвороби системи кровооб^у (56 914,63 на 100 тис. осiб, або 33,2 %), на другому мющ - захворювання оргашв дихання (29 476,16 на 100 тис. оаб, або 17,2 %), на третьому розташувалися хвороби оргашв травлення та розлади харчування (16 742,42 або 9,75 %), далi йдуть захворювання ендокринно1 (9 709,43 або 5,7 %) та сечостатево1' системи (9 378,4 випадюв на 100 тис. оаб, або 5,5 %) (Dovidnyk..., 2017; Shafranskyi, 2017). Така значна поширешсть хвороб системи крово-обiгу серед населення регюну, вiдсутнiсть порiв-няльних даних про цю патологiю у розрiзi адм> нiстративних одиниць, недостатня вивчешсть факторiв, що ïï спричиняють, визначають особ-ливу важливiсть вивчення захворюваносп жите-лiв Сумськоï обласп, що й зумовило формулю-вання мети цього дослщження.
Зважаючи на це, а також на те, що терито-рiальна диференщащя регiональних показникiв серцево-судинноï захворюваностi населення та 1'х динамiка у Сумськш обласп вивчеш недоста-тньо, а також враховуючи високу частку сер-цево-судинних хвороб у структурi захворювано-стi населення, дослщження ще1" групи нозологiй та 1'х територiальнi особливостi стали актуаль-ним завданням суспiльноï та медичноï географiï.
Мета статтi - з'ясувати географiчнi особ-ливостi захворюваностi населення на хвороби системи кровооб^у та оцшити поширенiсть цього типу нозологш серед мешканцiв Сумськоï областi.
MaTepian i методи дослiдження. Спостережен-ням охоплено перюд 2005-2016 рокiв. Проаналь зовано данi щорiчних статистичних звтв меди-чних закладiв Сумсько1' обласп, пщпорядкова-них системi МОЗ Украши, та у географiчному аспект дослiджено динамiку показникiв захворюваносп та поширеностi основних серцево-судин-них хвороб. Серед останшх - гостра ревматична гарячка, хрошчш ревматичнi хвороби серця, у т. ч. ревматичш ураження клапанiв серця, всi фо-рми гiпертонiчноï хвороби, вторинна гiпертензiя, iшемiчна хвороба серця, гострий та повторний шфаркт мiокарда, кардiомiопатiï, порушення
пров1дност1 серця, пароксизмальна тах1кард1я, цереброваскулярш хвороби, шсульти (yci фо-рми), атеросклероз, флебгг, тромбофлебiт, вари-козне розширення вен.
Для оцiнювання якостi медичного обслу-говування з'ясовано закономiрностi розмщення по областi стацiонарних кардiологiчних вщд> лень, кiлькiсть кардiологiчних лiжок у лшарнях та забезпеченiсть останнiх лшарями-кардюло-гами. Названi показники дозволяють установити рiвень та географiчнi особливостi захворювано-стi населення та поширеностi хвороб. Також вони дають можливiсть ощнити ефективнiсть ль карсько1 допомоги i профiлактики та становлять базу для розроблення програм розвитку системи медико-кардiологiчноï допомоги.
У робот застосовано системний шдхщ, по-рiвняльно-географiчний, статистичний, картог-рафiчний, аналiтичний та iншi методи наукового дослщження. Всi розрахунки та обчислення, а також графiчнi побудови отримано за допомогою можливостей комп'ютерних програм SPSS Statistic 17.0 компанп SPSS Inc., Microsoft Excel 2010 та Statistica 10 компанiï StatSoft Inc. Результати i обговорення. За тдсумками 2016 року первинна захворюванють населення на хво-
4 600
4 400
'53 о
6 S H
о 4 000
й К
.« 3 800 И
п а с
я 3 600 п
4 200
3 400
роби системи кровообiгу в Сумськш областi ста-новила 4 394,71 випадюв на 100 тис. оаб, при-чому за перюд 2005-2016 рокiв цей показник зрю на 24,9 %. Протягом згаданого часу зростала не лише захворюванють, а й поширенють серцево-судинних патологш серед мешканщв Сумщини, яка за вказаний перюд збшьшилася на 19,4 % (Dovidnyk, 2017, Merezha, 2012). Частка хвороб системи кровооб^у в загальнiй поширеностi всiх захворювань серед жителiв регiону перевищуе 1/3 (рис. 1).
Причинами такого зростання стали низь-кий рiвень життя населення, збiльшення частки людей похилого вшу у статево-вшовш структурi мешканщв обласп, особливо серед жителiв сшь-сько! мiсцевостi, !х нездоровий споиб життя (па-лiння, зловживання алкоголем, неращональне харчування, недостатня фiзична активнють), психоемоцiйний стрес, шкiдливi умови пращ на виробницга, неналежне фiнансування системи охорони здоров'я, з яким пов'язана недостатня матерiально-технiчна база лшувально-профшак-тичних установ та !х незадовiльне кадрове забез-печення, вiдсутнiсть профiлактичних оглядiв серед мешканцiв регiону тощо (Komus О., 2015).
58 000
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
56 000
54 000
52 000
50 000
48 000
46 000
'53 о
6 s
H о о
ев К ю
'S3 «
ев С
s ю
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
- захворюванють населення (л1ва шкала) —— — - поширенють захворювань (права шкала)
Рис. 1. Динамка первин^ захворюваносл населення на хвороби системи кровооб1гу та поширеносл цих хвороб серед населення Сумсь^ област
Також до факторiв, що викликають хвороби серцево-сyдинноï системи, останнiми роками вщносять незадовiльний стан навколиш-нього середовища, забруднення води, грунту та якють атмосферного повiтря (з якою тюно пов'язанi такi нозологп цieï групи як iнфаркти,
порушення провщносп серця, фiбрилiï та тршо-тiння передсердь) (Kornus A., 2015). На початку ХХ1 столiття навпъ з'явилося поняття «серцево-сyдиннi захворювання, зумовлеш факторами на-вколишнього середовища». Так, наприклад, на
патогенез атеросклерозу вшцевих артер1и негативно впливають окрем1 техногенш речовини, що забруднюють повпря, серед яких формальде-гщ, фенол, дюксид азоту та оксид вуглецю (Komatskyi, 2013). Попередшми дослщженнями встановлено, що в Сумськш област з якютю атмосферного повпря корелюють порушення про-вщносп серця (г = 0,905, р < 0,001) та ф1брил1я 1 тршотшня передсердь (г = 0,829, р <0,001) (Когпш А., 2015).
Серед адмшютративних одиниць регюну лщерами за зростанням первинно! захворюваносл населення стали НедригаИл1вськиИ та Липо-водолинськиИ раИони, у мешканщв яких протя-гом
2005-2016 рр. вона зросла у 1,5 раза, у тоИ час як у Бшопшьському, Великописарiвському, Ямпшьському раИонах щ показники, навпаки, хоч { не значно, але знизилися (рис. 2).
У жоднш з адмшютративних одиниць об-ласл не зафшсовано зменшення поширеносп хвороб системи кровооб1гу за перюд нашого до-слщження, хоча в окрем1 часов! вщтинки поде-куди вщм!чалися тенденци до зниження цього показника. Протягом дослщжуваного перюду наИбшьше зростання поширеносп хвороб ще!
КонотопськиИ ОхтирськиИ КраснопiльськиИ ЛиповодолинськиИ НедригаИлiвськиИ РоменськиИ ТростянецькиИ ГлухiвськиИ Середино-БудськиИ ВеликописарiвськиИ Сумська область ПутивльськиИ ЛебединськиИ КролевецькиИ ШосткинськиИ БуринськиИ СумськиИ м. Суми ЯмпiльськиИ БшопшьськиИ и3
групи зафшсоване (рис. 2) у мешканщв Конотоп-ського (на 52,7 %), Охтирського (32,9 %), Крас-нопшьського (на 32,1 %) та Липоводолинського (31,2 %) раИошв, а наИбшьш поширеш нозологи ц1е! групи - це гшертошчш хвороби, шем!чна хвороба серця, цереброваскулярш захворювання та шсульти. Розглянемо кожну з них детальшше.
Гтертотчт хвороби у структур! хвороб системи кровооб1гу перебувають на першому м> сщ (24 196,51 випадюв на 100 тис. оаб). Захворювання цього типу характеризуются шдвище-ним артер1альним тиском та поширеш перева-жно серед населення старше 40 роюв { можуть поеднуватися з атеросклерозом, спричиняти про-гресування !шем!чно! хвороби серця. Хоча останшми роками гшертошчна хвороба «помо-лодша», И на шдвищениИ тиск скаржиться все б> льше людеИ молодого вшу. До фактор1в, що впливають на розвиток гшертошчних хвороб ¿з вшом, належать спадковють, отримання чере-пно-мозкових травм, вшов! змши у робот нерво-во! та ендокринно! систем, ожиршня, хвороби нирок, психоемоцшш перенавантаження та стреси, постшне розумове перенапруження, гшо-динам1я, надм1рне вживання кухонно! сол1, кави, цукру.
- поширенють хвороб; □ - первинна захворювашсть.
-50
0
50
100
150
200 %
Рис. 2. Зростання / зменшення первинно! захворюваносл населення адтшстративних одиниць Сумсько! област на хвороби системи кровооб1гу та динамжа поширеносп цих хвороб протягом 2005-2016 рр. (%) (побудовано за даними Dovidnyk, 2017; Merezha, 2012)
Серед адмшютративних раИошв Сумщини наИвищ1 показники первинно! захворюваносл населення на гшертошчш хвороби мали Сере-
дино-БудськиИ (2 585,85 випадюв на 100 тис. населення), Великописар1вськиИ (2 386,39), ЛебединськиИ (2 343,62), РоменськиИ (2 289,51), ЛиповодолинськиИ (2 281,45), НедригаИтвськиИ
(2 171,21), ^олевецький (2 157,29), Путивльсь-кий (2 018,3), Cyмський (1 904,02), Oxтиpський (1 901,84) та Глyxiвський (1 838,95 випадюв на 1GG тис. ошб). Показники нижче сеpедньооблас-ного значення (1804,05 на 1GG тис. населення) мали Шосткинський (1 801,99), Конотопський (1 739,19), Бypинський (1 609,19), Ямпшьський (1 541,86), Kpаснопiльський (1 383,12), Tpостя-нецький (1 259,84) та Бшопшьський (845,68) pай-они та м. Cyми (1 657,82 випадюв на 1GG тис. населення).
У вщносному вимipi, пpотягом 2GG5-2G16 pp. y цшому по област пошиpенiсть гiпеpтонiч-ниx xвоpоб зpосла на 24,9 %, а пеpвинна заxво-pюванiсть - на 38,2 %. Bаpто зазначити, що потягом зазначеного пеpiодy y тpьоx pайонаx обла-стi зафiксоване зниження пеpвинноï заxвоpюва-ностi на гiпеpтонiчнi xвоpоби: y Bеликописаpiв-ському (на 3,2 %), Ямпшьському (16,2 %) та Бь лопiльськомy (на 21,8 %). Однак в iншиx pайонаx зpостання заxвоpюваностi на гiпеpтонiю вщбува-лося значно вищими темпами, особливо сеpед населення Конотопського (на 116,3 %), Липово-долинського (168,7 %) та Hедpигайлiвського (174,7 %) pайонiв (pис. 3) за сеpедньообласного значення ^^осту менше 5G %.
Так само неpiвномipною виявилася й по-шиpенiсть гiпеpтонiчниx xвоpоб по теpитоpiï об-ластi. Рiвнi вище сеpедньообласного показника
мають дев'ять адмiнiстpативниx одиниць: Лебе-динський (27 330,73 випадюв на 1GG тис. осiб), Глyxiвський (27 068,82), Роменський (27 035,27), Bеликописаpiвський (26 895,15), Шосткинський (26 835,05), Oxrap^^ (26 508,18), Hедpи-гайлiвський (26 343,46), Липоводолинський (25 925,54) та ^олевецький (25 820,57) pайони. Найменше pозповсюдженi гiпеpтонiчнi xвоpоби сеpед жителiв Бypинського (23 880,01), Cеpе-дино-Будського (23 634,42) та Cyмського (22 829,01 на 100 тис. випадюв) pайонiв.
Як i для нозокласу сеpцево-сyдинниx xво-pоб y цiломy, за дослiджyваний œp^ пош^е-нiсть гiпеpтонiчниx xвоpоб сеpед населення в yсix адмiнiстpативниx одиницяx зpосла, а найбь льше - сеpед жителiв Конотопського pайонy (50,7 %) (pис. 3).
Дpyге мiсце y стpyктypi пошиpеностi xво-pоб системи кpовообiгy посiла iшемiчна хвороба серця - одне з найбшьш пошиpениx заxвоpювань сеpцево-сyдинноï системи, яке об'еднуе стенока-pдiю, iнфаpкт мiокаpда та атеpосклеpотичний ка-pдiосклеpоз. У piзниx кpаïнаx Gвpопи вiд стено-каpдiï стpаждають вiд 20 до 40 тис. ошб на 1 млн населення. В Укpаïнi наpаxовyeться 8,5 млн осiб, xвоpиx на iшемiчнy xвоpобy сеpця, а смеpтнiсть вiд не1' y 2-3 pази вища, нiж y Gвpопi (Bachynska, 2013).
Hедpигайлiвський Липоводолинський Конотопський Путивльський Cеpедино-Бyдський Лебединський Tpостянецький Oxтиpський Cyмський Kpолевецький Cyмська область Роменський м. Cyми Kpаснопiльський Глyxiвський Бypинський Шосткинський Bеликописаpiвський Ямпiльський Бiлопiльський
-50
||Щ]ШШ11|1ПППППППП1ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ1
50 100 150
]- пошиpеиiсть xвоpоб;
200 %
Рис. 3. Зpостання / змеишеиия пеpвинноï заxвоpюваиостi иаселеиия на гiпеpтоиiчиi xвоpоби та пошиpеиостi unx xвоpоб сеpед мешкаицiв адмiиiстpативииx одиницБ Cyмськоï обласп пpотягом 2005-2016 pp. (%) (побудовано за даними Dovidnyk, 2017; Merezha, 2012)
Головнi фактоpи, що спpичиняють pозви-ток цieï xвоpоби - це e нездоpовий спосiб життя, y т. ч. палiння, стpес, висококалоpiйне xаpчy-вання, аpтеpiальна гiпеpтензiя, цyкpовий дiабет,
спадковi чинники, гiпеpлiпiдемiя, надлишкова маса тiла, гiподинамiя, вiковi змiни, запалення, вiдсyтнiсть пpофiлактичниx оглядiв, несвоечасна
0
дiагностика. Наприклад, вчасно зроблена кардю-грама може запобэти виникненню iнфаркту Mio-карда та смерти
KpiM того, останшми роками до фактoрiв, що спричиняють iшемiчнi хвороби серця, науко-вцi вiднoсять рiзнi хiмiчнi токсичш речовини, що потрапляють в оргашзм. Однi з видiв токсичного впливу в багатьох випадках - це шкiдливi вироб-ничi процеси, таю як паяння, зварювання та галь-ванiка, робота з лаками, фарбами, кислотами i лугами, oтрутoхiмiкатами, оргашчними пластма-сами, а також пилове забруднення повггря. Пря-мий токсичний вплив на мюкард чинять сoлi Со, Cd, Pb, Cr i As, хлор-, фтор- i ртутьумюш оргаш-чнi сполуки та велика кшькють летких речовин (Yuzych, 2016).
Вивчаючи зумoвленoстi захвoрюванoстi населення Сумсько! oбластi факторами дoвкiлля (Kornus A., 2015), установили, що найтiснiше i3 вмiстoм Pb у rрунтi корелюють такi хвороби системи кровооб^у як гострий та повторний ш-фаркт мioкарда (r = 0,574, p = 0,01), неревматичнi ураження клапанiв серця (r = 0,565, p = 0,01), фь брилп та трiпoтiння передсердь (r = 0,461, p = 0,05). Також юнуе дoвoлi надiйний зв'язок мiж умiстoм Cd у грунтах Сумсько! обласп i пошире-нiстю анемш, гострих та повторних iнфарктiв мь окарда, неревматичних уражень клапанiв серця.
У Сумськш обласп первинна захворюва-нiсть на iшемiчну хворобу серця вища за серед-ньообласний показник (1 245,3 випадюв на 100 тис. ошб), спoстерiгаеться у 13 адмшютративних одиницях, особливо значна вона у Великопи-сарiвськoму (1 792,33), Липоводолинському (1 669,6), Лебединському (1 585,32), Охтирсь-кому (1 493,16), Середино-Будському (1 476,78), Недригайтвському (1 464,86), Ямпшьському (1 378,27), Сумському (1 354,07), Гл^вському (1 333,94), Путивльському (1 298,24), Роменсь-кому (1 279,24), Кролевецькому (1 261,42) районах та м. Суми (1 316,58 випадюв на 100 тис. ошб). Найнижчi показники первинно! захворюваносл мають Тростянецький (839,89), Красно-пiльський (792,81) та Бшопшьський (606,3 на 100 тис. населення) райони.
Протягом 2005-2016 роюв первинна захво-рюванiсть населення на iшемiчнi хвороби в бшь-шoстi адмiнiстративних одиниць зросла. Для Сумсько! обласл у цiлoму зростання становить на 31,5 %. Лише у двох районах захворюванють знизилася - Ямпшьському (-5,1 %) та Бшопшьському (-14,7 %), у той час як у Липоводолинському (+106,5 %) та Недригайлiвськoму (+142,8 %) районах спостертаеться зростання захворюваносл бшьше шж удвiчi (рис. 4).
Середньообласний показник поширення meMÎ4Ho! хвороби серця у регюш становить 18 378,32 випадюв на 100 тис. оаб, а лщерами за розповсюдженютю ще! нозологи стали мешканщ Великописар!вського (21 431,84) та Лебединсь-кого (21 058,17) райошв. Найменш поширене це захворювання серед населення Сумського (15 396,79) та Краснопшьського (15 663,93 випа-дкiв на 100 тис. оаб) районiв.
За перiод 2005-2016 роюв поширенiсть iшемiчних хвороб серед населення обласл зросла на 18,7 %. Найбшьше зростання зафксоване у Бшопшьському (34,1 %), Конотопському (38,2 %) та Великописаршському (49,3 %) районах, у той час як у жителiв Шосткинського (5,1 %) та Буринського (5,5 %) райошв щ показники найнижчi (рис. 4).
Трете мюце у груш серцево-судинних за-хворювань за поширенютю серед населення реп-ону посщають цереброваскулярш хвороби (кро-вовилив, шфаркт мозку, iнсульт, закупорка й стеноз прецеребральних та церебральних артерш тощо). Експерти ВООЗ зазначають, що у 2000 р. вони стали причиною 9,2 % ушх смертей у свт (в економiчно розвинених кра!нах - 13,7 %, в слабко розвинених - 8 %) (Global..., 2017). Стандартизован показники смертносп вiд мозкових шсульлв у розвинених кра!нах становлять 50100 випадкiв на 100 тис. ошб, тодi як в Укра!ш -222 (2008 р.). Пащенти, якi перенесли цю хворобу, у 15 % випадюв залишаються прикутими до лiжка до кшця життя або мають стiйкi резиду-альнi змiни, 60 % стають iнвалiдами, i лише 10 % вщновлюють працездатнiсть. Витрати, пов'язанi з лшуванням мозкових iнсультiв та !х наслiдкiв, досягають 4 % вщ усiх безпосереднiх витрат на охорону здоров'я (Dorohoi, 2017). Кiлькiсть шсульлв у свт зростае - щороку фiксуеться близько 16 млн нових випадюв, з них 5,7 млн призводять до смертi. За даними ВООЗ (Vilenskij, 2007), якщо ситуацiя не змiниться, то до 2030 р. частота шсульлв у свт становитиме 23 млн на рш, а помира-тиме вщ них близько 8 млн ошб.
Серед жителiв Укра!ни щорiчно у 100-120 тис. осiб вперше дiагностують iнсульти, основною причиною яких стають артерiальна гшерте-нзiя та зловживання алкоголем. Це захворювання призводить до тимчасово! або стшко! швалщиза-цй' та значно попршуе якiсть життя людей; 3060 % ушх летальних випадкiв припадае на перший мюяць тсля перенесеного iнсульту, а з тих, що вижили, лише 10-15 % повертаються до пращ, натомють 50 % - потребують сторонньо! допомоги. Загалом iз загально! кiлькостi первинно визнаних швалщами 12,5 % - це пащенти, у яких був дiагностований шсульт (Ukrainska,
ммммммШ||||||||||||||||||||||||||||||||
2015). У 2015 роцi летальнiсть вiд iнсульту в ль кувальних стацiонарах в Укра!ш становила 19,23 %, а в Сумськш обласп - 19,32 % (за цим
Недригайлiвський Липоводолинський Лебединський Великописарiвський Сумський Роменський Охтирський Конотопський Тростянецький Путивльський Кролевецький Сумська область Глухiвський м. Суми Середино-Будський Шосткинський Буринський Краснопiльський Ямпiльський Бшопшьський
I
-20
показником регiон посщае 15-те мiсце в загаль-ноукра!нському рейтингу) (Shafranskyi, 2016).
20
40
60
80
100
120
140 160 %
]- поширешсть хвороб; □ -первинна захворювашсть
Рис. 4. Зростання / зменшення первинно! захворюваност1 населения на шем1чт хвороби та штиретсть цих хвороб серед жител1в адмiиiстративиих одинидь Сумсько! обласп протягом 2005-2016 рр. (%) (Dovidnyk, 2017; Merezha, 2012)
До факторiв, що спричиняють iнсульти, слщ вiднести: пiдвищений артерiальний тиск, надмiрну масу тiла, гiподинамiю, стреси, недо-статню фiзичну активнiсть, шкiдливi звички, п-перлiпiдемiю та гiперглiкемiю, неяюсне харчу-вання, метеозалежнiсть. Ранiше до перелiчених факторiв вiдносили й вш, однак, якщо ранiше ш-сульт був хворобою людей похилого вшу, то на сьогодш вш може траплятися i в молодому вщ^ i навiть у дiтей.
Серед адмшстративних одиниць Сумсько! областi найвища первинна захворюванiсть насе-лення на цереброваскулярш хвороби характерна для мешканщв Великописар1вського (1 258,77) та Липоводолинського (1 252,63 випадкiв на 100 тис. ошб) районiв. Натомiсть у таких адмшстра-тивних одиницях як Лебединський (590,5), Бшопшьський (531,42), Тростянецький (416,41) райони та м. Суми (521,93 випадюв на 100 тис. населення) захворювашсть найнижча.
За роки дослщження первинна захворювашсть населення Сумсько! обласп на цереброваскулярш хвороби зросла на 25,7 %. Певний пози-тивний момент бачиться в тому, що порiвняно з шшими патолопями серцево-судинно! системи, захворювашсть на цереброваскулярш хвороби у
семи районах обласп зменшилася. Разом iз тим, у трьох районах обласп показники ще! захворю-ваносп зросли бшьше шж удвiчi - Конотопсь-кому (114,6 %), Недригайл1вському (132,8 %) та Липоводолинському (171,9 %) (рис. 5).
Станом на 1.01.2017 року поширешсть це-реброваскулярних хвороб серед населення Сум-сько! обласп становить 8 951,06 випадюв на 100 тис. ошб. У розрiзi адмшстративних одиниць найвищi показники мають Буринський (11 186,91) та Шосткинський (10 935,62) райони. Найменше розповсюдження цих хвороб зареест-роване в Сумському (7 705,33) та Ямпшьському (6 482,52) районах. За поширенютю шсультв серед населення лщерами стали Кролевецький (411,44) та Глухiвський (236,49 випадюв на 100 тис. населення) райони.
Один з iндикаторiв стану охорони здоров'я та соцiально-економiчних умов життя - це пока-зник смертносп населення. Щорiчно в Укра!ш вiд серцево-судинних патологiй помирае 160 тис. ошб, що бшьше шж сукупна кiлькiсть випадкiв смерт вiд усiх видiв раку, туберкульозу, СН1Ду (Kornatskyi, 2009; Rosul, 2015; Sertsevo-sudynni, 2012). Ще у 60-х роках ХХ столггтя хвороби системи кровооб^у визнали епiдемiею, «мовчазним
убивцею», особливо це стосуеться iшемiчно! хвороби серця та артерiально! гiпертензi! (Kulchytska, 2001). Погiршуе ситуацiю той факт, що в Укра!нi фiксуеться висока смертнють вiд се-рцево-судинних патологш у населення працезда-тного вшу, що негативно впливае на сощально-економiчнi процеси в кра!нi та стримуе економ> чний розвиток, попршуючи кiлькiсний та якю-ний склад трудових ресурсiв. За даними ВООЗ, частка випадюв передчасно! смертi вщ хвороб системи кровообiгу у громадян кра!н iз високим
Липоводолинський Недригайлiвський Конотопський Охтирський Великописарiвський Середино-Будський Краснопiльський Тростянецький м. Суми Кролевецький Сумська область Лебединський Шосткинський Роменський Буринський Путивльський Ямпiльський Бiлопiльський Глухiвський Сумський
I—
-20
рiвнем доходiв становить лише 4 %, тодi як у кра-!нах iз низьким рiвнем доходiв - майже 42 %. За ощнками експертiв, нешфекцшш захворювання в кра!нах iз низьким та середшм рiвнями доходiв можуть знизити обсяги ВВП на 7 %, що пов'язано з численними випадками передчасно! смерти Тобто захворювання системи кровооб^у не тшьки мають негативнi медико-соцiальнi нас-лiдки, але й спричиняють значш економiчнi втрати (наприклад, для кра!н СС це приблизно 192 млрд. евро на рш) (Sertsevo-sudynni, 2015).
0
20
40
60
80 100 120 140 160 180 %
□ - поширешсть хвороб; □- первинна захворювашсть
Рис. 5. Зростання / змеишеиия первииио! захворюваиосп иаселеиия на цереброваскуляриi хвороби та поширешсть цих хвороб серед мешканщв адмшстративиих одиииць Сумсько! област протягом 2005-2016 рр. (%) (побудовано за даними Dovidnyk, 2017; Merezha, 2012)
Основний критерiй, який визначае важли-вiсть дослiдження тiе! чи шшо! нозологi! - це !! частка у структурi захворювань, що спричиняють смертнють населення. У Сумськш областi смертнiсть вiд хвороб системи кровооб^у у 2016 рощ становила 1 060,3 випадюв на 100 тис. осiб, у т. ч. серед населення працездатного вшу -126,8 смертей на 100 тис. населення. За останш три роки у регюш в цшому смертнють вщ цих патологш знизилася на 5,3 %, однак у шести районах спостер^аеться зростання !х ролi у структурi причин смертности Охтирському (на 1,16 %), Липоводолинському (1,93 %), Конотопському (2,37 %), Тростянецькому (3,71 %), Краснопшь-ському (4 %) та Недригайл1вському (на 7,35 %) (рис. 6).
1з побiжного аналiзу рисунка 6 може скла-стися враження полiпшення ситуацi!, що вира-жаеться у зменшенш частки хвороб системи кро-вообiгу у структурi причин, яю спричиняють смертнiсть населення. Однак, аналiзуючи смерт-нiсть вiд хвороб серцево-судинно! системи по окремих вшових групах, серед населення працездатного вшу спостер^аемо зростання !! частки на 2,3 %. Це свщчить, що, як уже вiдмiчалося рашше, для хвороб серцево-судинно! системи ха-рактерне значне «омолодження» контингенту пащентв. Серед адмiнiстративних районiв найбшьше зросла смертнiсть вiд цих нозологш серед мешканцiв Красноп1льського (33,5 %), Сумського (34 %) та Недригайтвського (35,6 %) райошв, якi перебувають у працездатному вщ (рис. 6).
Недригайлiвський СумськиИ КраснопiльськиИ КролевецькиИ ОхтирськиИ ЯмтльськиИ ЛебединськиИ РоменськиИ м. Суми Сумська область КонотопськиИ Середино-БудськиИ БшопшьськиИ ГлухiвськиИ ТростянецькиИ ШосткинськиИ ВеликописарiвськиИ ПутивльськиИ ЛиповодолинськиИ БуринськиИ
-40
-20
0
20
40 %
]- населения працездатного в1ку; □- все населения
Рис. 6. Зростання / зменшення частки смертност населення (у т. ч. оаб працездатного вжу) вщ хвороб системи кровооб1гу у загальнш структур1 смертносл населення за адмшстративними одиницями Сумсько! област протягом 2014-2016 рр. (%) (побудовано за даними Dovidnyk, 2017; Merezha, 2012)
Для групування адмшютративних раИошв Сумсько! област!, схожих за станом захворюва-ност! населення на хвороби системи кровооб!гу, ми застосовували процедуру кластерного анал!зу. Для цього взяли так! показники: ди-намша смертност! населення в!д хвороб системи кровооб!гу протягом 2014-2016 рр. (%), динамша смертност! працездатного населення протягом 2014-2016 рр. (%), смертнють населення працездатного вшу вщ хвороб системи кровооб!гу (випадк!в на 100 тис. ос!б), смертн!сть ушх вшо-вих груп населення вщ хвороб системи крово-об!гу (смертеИ на 100 тис. ос!б), первинна захво-рюван!сть на серцево-судинн! хвороби (захво-рювань на 100 тис. оаб), поширенють хвороб системи кровооб!гу (випадк!в на 100 тис. ос!б), ди-нам!ка первинно! захворюваносп на гшер-тон!чну хворобу протягом 2005-2016 рр. (%), ди-намша поширеност! г!пертон!чних хвороб протягом 2005-2016 рр. (%), динамша захворюваносп на цереброваскулярн! хвороби (%), динамша поширеност! цереброваскулярних хвороб протягом 2005-2016 рр. (%), динамша захворюваносп на шем!чш хвороби протягом 2005-2016 рр. (%), динамша поширеност! шем!чних хвороб протягом 2005-2016 рр. (%).
На побудован!И дендрограм! (рис. 7) ч!тко видно три групи адмшютративних одиниць, що мають под!бш показники та законом!рност! захворюваносп та поширеност! хвороб кровооб!гу.
Перший видшениИ кластер включае Великопи-сар!вськиИ, РоменськиИ та Б!лоп!льськиИ раИ-они. До другого кластера увшшли ЛиповодолинськиИ, НедригаИл!вськиИ, ОхтирськиИ, ПутивльськиИ та ЛебединськиИ раИони. ТретШ кластер склали СумськиИ, ЯмтльськиИ, Глух!всь-киИ, ШосткинськиИ, КролевецькиИ, КонотопськиИ, Середино-БудськиИ, БуринськиИ, ТростянецькиИ, КраснопшьськиИ раИони та м. Суми.
Для з'ясування можливостеИ подолання наслщюв захворюваносп населення на хвороби серцево-судинно! системи важливим бачиться анал!з стану кардюлопчно! допомоги населенню област!. За даними медично! статистики, на 01.01.2017 р. у Сумськш област! кардюлопчну медичну допомогу пац!ентам надавав 71 лшар-кард!олог, з них 23 працюють у раИонних лшу-вальних закладах. НаИбшьше - 48 фах!вщв -працюе в обласному центр!, з них 32 кардюлоги надають допомогу в лшувально-профшактичних закладах обласного р!вня (у м. Суми розташоваш обласн! л!кувально-проф!лактичн! заклади: кл!н!чна лшарня для дорослих, ОбласниИ кл!н!чниИ гостталь ветеран!в в!Ини, ОбласниИ кард!олог!чниИ диспансер, ОбласниИ диспансер рад!ацшного захисту населення, ОбласниИ д!агностичниИ центр, як! надають кардюлопчну допомогу населенню) та 16 - у мюьких лшуваль-них закладах (лшарш № 1, 4, 5).
Рис. 7. Дендрограма кластеризаци адшшстративних одиниць Сумсько! облает за станом захворюваносп населення на хвороби системи KpoBoo6iry
У perioHi ддать дев'ять стацюнарних кардюлопчних вiддiлeнь, що забезпечеш 396 каpдioлoгiчними лiжками (211 лiжoк - ум. Суми). У ЦРЛ ^yxiBCbrnro, Конотопського, Кролевецького та Лебединського райошв для надання медично! допомоги пащентам i3 сер-цево-судинними захворюваннями кардюлопчш лiжка opганiзoванi у терапевтичних вщдшеннях. Щодо решти pайoнiв, то у них взагалi вiдсyтнi каpдioлoги або кардюлопчш лiжка (або i те, й шше), а вiдтак населення не забезпечене належ-ним piвнeм каpдioлoгiчнoï допомоги.
Для детального мeдикo-гeoгpафiчнoгo ви-вчення стану здоров'я населення, piвня медич-ного обслуговування та його тepитopiальних вщ-мiннoстeй, ^м статистичних мeтoдiв досл> дження, пoтpiбнo застосовувати й каpтoгpафiч-ний аналiз, який наочно показуе хopoлoгiю за-хвopюванoстi та пoшиpeнoстi хвороб серед жи-тeлiв конкретних тepитopiй. Створення й аналiз нoзoгeoгафiчних карт та карт медичного обслуговування дають можливють побачити взае-мозв'язки мiж piвнeм захвopюванoстi, поширен-ням захворювань i певними гeoгpафiчними факторами данoï тepитopiï, що мае вагоме значення
для розроблення лшувально-профшактичних за-хoдiв. Адже якщо висока захворювашсть на хвороби системи кровооб^у, особливо серцево-су-динна i судинно-мозкова патолопя, пов'язана з негативним впливом комплексу несприятливих чинниюв сoцiальнoгo i природного середовища, то висока смертнють вщ цереброваскулярних захворювань, шфаркту мioкаpда та iнших форм iшeмiчнoï хвороби серця переважно зумовлена неякюною каpдioлoгiчнoю допомогою насе-ленню (Tsiborovsky, 2015). Зважаючи на важли-вють oстанньoï, нами створено iнтeгpальнy картосхему медико-кардюлопчного обслуговування населення Сумсько1' oбластi, яка також пе-редае групування pайoнiв за piвнeм захворюва-нoстi на хвороби системи кровооб^у (рис. 8) i наочно показуе iснyючi диспpoпopцiï мiж захворю-ванiстю та забeзпeчeнiстю населення медичною допомогою каpдioлoгiчнoгo пpoфiлю.
Наприклад, у Нeдpигайлiвськoмy pайoнi зoвсiм вщсутня спeцiалiзoвана каpдioлoгiчна до-помога, хоча вш е лiдepoм в област за первин-ною захвopюванiстю населення як у цшому, так i за окремими нозолопями системи кровооб^у, -гшертошчними, iшeмiчними та цереброваскуля-
рними хворобами, а також тут найвищi показ-ники смертностi вiд патологш цього типу, як у груш людей працездатного вшу, так i для всього населення. Або ж Середино-Будський район, який входить до п'ялрки найпрших адмшютра-
тивних одиниць за динамiкою первинно1 захво-рюваносп населення на гiпертонiчнi хвороби, поширенютю гiпертонiчних та iшемiчних хвороб, i в той же час у райош вiдсутнi не лише кар-дюлопчне вщдшення, а й фах1вець-кардюлог.
Рис. 8. Система медико-кардюлопчного обслуговування населення Сумсько1 област
Хвороби системи кровооб^у часто виника-ють несподiвано (iнфаркт, iнсульт), тому потре-бують негайно1 медично1 допомоги, оскшьки вчасно надане лiкування не лише збертае життя пацieнта, а й зменшуе рiвень iнвалiдностi. Вiд се-рцево-судинних захворювань бiльшiсть людей помирае в першi двi години. Однак навгть побiж-ний аналiз картографiчних матерiалiв показуе, що у багатьох випадках не буде дотримано часового принципу «золото1 години», впродовж яко1 хворого необхщно доставити до фахiвця-кардiо-лога.
Висновки. Захворювання системи кровообiгу л> дирують у загальнш структурi поширеностi хвороб серед мешканщв Сумсько1 областi -56 914,63 випадюв на 100 тис. оаб (або 33,2 % вщ усiх захворювань), суттево випереджаючи хвороби органiв дихання (29 476,16 на 100 тис. осiб, або 17,2 %), захворювання оргашв трав-лення i розлади харчування (16 742,42 або 9,75 %) та хвороби шших нозолопчних класiв. Бшьше того, ситуацiя iз захворюванiстю на нозо-логi1 цiе1 групи попршуеться - протягом 20052016 рр. первинна захворюванють населення Сумсько1 област на хвороби системи кровообiгу
3pocna Ha 24,9 %, a nomupemcTb cep^Bo-cyguH-hhx naTonoriH cepeg MemKaH^B CyM^HHH 3a BKa-3aHHH nepiog 36inbmunaca Ha 19,4 %.
y CTpyKTypi p03n0Bcrog^eH0CTi xBopo6 cu-creMH Kp0B006iry Ha nepmoMy мicцi rinepTomnm xBopo6u (24 196,51 BHnagKiB Ha 100 thc. oci6). CaMe bohh geMOHcrpyroTb i HaHBH^i piBHi 3poc-TaHHa nepBHHHoi 3axBoproBaHocri, aKi b OKpeMHx paHoHax 3a 2005-2016 pp. nepeBH^yroTb 100 %, a y HunoBogonHHCbKOMy i HegpuraHniBcbKoMy Ha-6nu^aroTbca go 200 %. He Ha6araTO Kpa^a cmya-^a i 3 iHmHMH Ho3onoriaMH цboгo Knacy. TaK, 3a BKa3aHHH nepiog cnocTepe^eHb nepBHHHa 3axBO-proBamcTb HaceneHHa Ha imeMinm xBopo6u y CyMcbKiH o6nacri 3pocna Ha 31,5 %, a ix nomupemcTb - Ha 18,7 %; TaKi ^ noKa3HHKH gna ^pe6poBacKy-napHux xBopo6 cTaHOBnaTb 25,7 % Ta 12,0 % Big-noBigHO, 6inbme Toro, OKpeMi 3 hhx, aK ot iHcy-nbTH, cyTTeBo «noMonogmanu». ^K^o paHime iH-cynbT 6yB xBopo6oro nrogeH noxunoro BiKy, to Ha cborogHi BiH Moxe ctaraca i b Monogux, i HaBiTb y giTeH.
3pocTaHHa nepBHHHoi' 3axBoproBaHocri Hace-neHHa Ha KapgioBacKynapHi xBopo6u Ta 36inb-meHHa nomupeHocri цнx Ho3onoriH cnpuHHHuno 36inbmeHHa ix HacTKH y cTpyKTypi npuHHH cMepT-HocTi HaceneHHa perioHy, aKa nepeBH^ye 64 %. y CyMcbKiH o6nacTi cMepTHicTb Big xBopo6 cucTeMH KpoBoo6iry y 2016 p. cTaHoBuna 1 060,3 BunagKiB Ha 100 thc. oci6 (Togi aK y 2010 p. ^H noKa3HHK cKnaB 1 046,6 BunagKiB Ha 100 thc. oci6), y t. h. ce-peg HaceneHHa npaцeзgaтнoгo BiKy - 126,8 cMep-TeH Ha 100 thc. MemKaH^B (nume 3a 2014-2016 pp. cMepTHicTb HaceneHHa npa^3garaoro BiKy, Big ce-pцeвo-cygннннx naTonoriH 3pocna Ha 2,3 %).
3po3yMino, ^o 3pocTaHHa 3axBoproBaHocri, nomupeHocri xBopo6 Ta cMepraocri HaceneHHa Big Ho3onoriH cep^Bo-cygHHHo! cucTeMH BHMarae no-cuneHoi yBaru go opгaнiзaцii cucTeMH MeguKo-Ka-pgionoriHHoi gonoMoru. HaToMicTb y 6araTbox ag-MiHicTpaTHBHHx paHoHax cepeg ^axiB^B, ^o Haga-roTb MeguHHy gonoMory, B3arani BigcyTHi Kapgio-noru, a b niKyBanbHo-npo^inaKTHHHHx 3aKnagax He cTBopeHi KapgionoriHHi ni^Ka (a6o i Te, H iHme), a
BigTaK HaceneHHa He 3a6e3neneHe Hane^HHM piB-
HeM KapgionoriHHoi gonoMoru. BpaxoByronu bh-^e3a3HaneHe, cnig 3ayBa^HTH, ^o y geaKux paHoHax He 6yge goTpuMaHo HacoBoro npннцнny «3o-noToi roguHH», BnpogoB^ aKoi xBoporo Heo6xigHo gocTaBHTH go $axiB^-Kapgionora. Pe3ynbTaTH go-cnig^eHHa Mo^yTb 6yra BHKopucTam nig Hac nna-HyBaHHa i peaniзaцii opгaнiзaцiHннx 3axogiB ^ogo ^opMyBaHHa Mepe^i niKyBanbHo-npo^inaKTHHHux 3aKnagiB y CyMcbKiH o6nacTi Ta Heo6xigHocri ix Ka-gpoBoro 3a6e3neneHHa.
Bi6^iorpa^iHHi nocn.iaHHH
Bachynska, I. V., 2013. Ishemichna khvoroba sertsia -aktualnist, poshyrenist, vplyv na invalidyzatsiiu ta smertnist. Hostryi koronarnyi syndrom -dominantna problema suchasnosti: statystychni fakty [Coronary heart disease - topicality, prevalence, the impact on incapacitation and mortality. Acute coronary syndrome as a dominant problem of the modern times: statistical facts]. Buk. Med. Herald. Vol. 17, № 4 (68), 174-178 (in Ukrainian).
Dorohoi, A. P., 2017. Dynamika serednoho viku smerti naselennia Ukrainy pry tserebrovaskuliarnykh khvorobakh [The dynamics of the middle age of population death of the Ukraine in cerebrovascular diseases]. Eurolab medical portal. Retrieved from URL:
http://www.eurolab.ua/encyclopedia/565/44034/ (in Ukrainian).
Dovidnyk pokaznykiv diialnosti ustanov okhorony zdorovia Sumskoi oblasti za 2016 rik, 2017. [Directory of indicators of the health care institutions activities of the Sumy region 2016]. Regional Information and Analytical Center for Medical Statistics. Sumy (in Ukrainian).
Global Health Observatory Data Repository, 2017. World Health Organisation. Retrieved from URL: http://apps.who.int/gho/data/node.home
Kornatskyi, V. M. & Silantieva O. V., 2013. Sertsevo-sudynni zakhvoryuvannya i shkidlyvi ekolohichni chynnyky [Cardiovascular diseases and harmful ecological factors]. Ukrain. Cardiol. Journ. №3. 2013, 109-116 (in Ukrainian).
Kornatskyi, V. M., 2009. Khvoroby systemy krovoobihu i psykhichne zdorovia [Diseases of the circulatory system and mental health]. Zdorovia. Kyiv (in Ukrainian).
Kornus, A. O. at al., 2015. Influence of Environmental Factors on the Population Health: Regional Approach for the Medical-Ecological Analysis (for Example, the Sumy Region of Ukraine). Europ. Journ. of Medicine. Vol. 8, Issue 2, 94-105. DOI: 10.13187/ejm.2015.8.94
Kornus, O. H., Kornus, A. O., Shyshchuk, V. D., 2015. Terytorialno-nozolohichna struktura
zakhvoriuvanosti naselennia Sumskoi oblasti [Ter-ritorial-nosological structure of population morbidity of the Sumy region]. Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko. Sumy. 2015 (in Ukrainian).
Kulchytska, T. K. at al., 2001. Osoblyvosti zakhvoriuvanosti dorosloho naselennia Ukrainy na khvoroby systemy krovoobihu [The features of morbidity of the adult population of Ukraine by diseases of the circulatory system]. Herald Soc. Hygiene & Health Care of Ukraine. № 2, 34-38 (in Ukrainian).
Merezha likuvalno-profilaktychnykh zakladiv okhorony zdorovia ta zakhvoriuvanosti naselennia Sumskoi oblasti za 2005-2011 roky, 2012. [The network of medical and preventive health care institutions and
the population morbidity of Sumy region for 2005-2011]. Regional Information and Analytical Center for Medical Statistics. Sumy (in Ukrainian).
Rosul, M. M. at al., 2015. Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: rol' simeinoho likaria [Prevention of cardiovascular diseases: the role of family doctor]. Ukraine. Health of Nation. 1(33), 178-180 (in Ukrainian).
Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia v Ukraini, 2012. [Cardiovascular diseases in Ukraine]. The platform of social partnership Hearts.in.ua. Retrieved from URL:
http://hearts.in.ua/articles/heart_statistics/656.php (in Ukrainian).
Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia v Ukraini: prohnozy -nevtishni, 2015. [Cardiovascular diseases in Ukraine: the forecasts - disappointing]. Vashe zdorovia. Retrieved from URL: http://www.vz.kiev.ua/sercevo-sudinni-zaxvoryuvannya-v-ukrayini-prognozi-nevtishni/ (in Ukrainian).
Shafranskyi, V.V. ed. by, 2016. Annual report about the public health state, sanitary-epidemiological situation and the activity results of the health care system of Ukraine. 2015 [Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidem-ichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2015 rik]. Ministry of health care of Ukraine, Ukrainian institute for strategic studies of the Ministry of health care of Ukraine. Kyiv (in Ukrainian).
The top 10 causes of death worldwide, 2017. WHO Media centre. Retrieved from URL:
http://www.who.int/mediacentre/fact-sheets/fs310/en/
Tsiborovsky, O. M., 2015. Zdorovia naselennia i faktory ryzyku, shcho vplyvaiut na yoho stan, yak obiekt upravlinnia (ohliad literatury) [Health of the population and risk factors affecting its condition as an object of management (literature review)]. Ukraine. Health of Nation. 2(34), 13-19 (in Ukrainian).
Ukrainska nevrolohiia sohodni, 2015. [Ukrainian neurology today]. Medical portal "Health of Ukraine". Retrieved from URL: http://health-ua.com/articles/1208 (in Ukrainian).
Vilenskij, B. S., 2007. Pjatnadcataja Evropejskaja konfer-encija po problemam insul'ta (Brjussel', 16-19 maja) [Fifteen European Conference on stroke issues (Brussels, May 16-19)] // The Neurol. Journ. № 2. C. 51-57 (in Russian).
Yuzych, I.A., 2016. Kliniko-funktsionalna diahnostyka i patofiziolohichni mekhanizmy vynyknennia vtorynnykh dylatatsiinykh kardiomiopatii [Clinical and functional diagnosis and pathophysiological mechanisms of secondary dilatation cardiomyopathies]. Dissertation on competition of the Candidate of Medical Sciences degree in specialty 14.01.11 - cardiology. -Danylo Halytsky Lviv National Medical University Ministry of Health of Ukraine, Lviv (in Ukrainian).
