CC BY
228
and family physicians were polled by a specially designed questionnaire. Results and discussion. In their daily practice general practitioners and family doctors spend about 14.7% of time on the disease-preventive services. The commonest screening investigations carried out by general practitioners in their daily practice include chest x-ray (93.5%), screening for hypertension (75.4%). In addition, doctors examine women to detect breast cancer (52.6%), cervical cancer (21.4%); they determine blood cholesterol (19.6%) and blood sugar level (20.8%). The basic directions of their disease-preventive services involve the diagnostic, monitoring, education, and community health activities. Conclusions. The main forms propagating and promoting preventive healthcare are booklets, posters, models, slides, video- and audio materials, media, as well as meeting and round-table with healthcare professionals.
УДК 616.12/.14-002(М77.53) Хорош М.В.
СЕРЦЕВО-СУДИННА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ, ЯК СКЛАДОВА НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ КАДЮЛОГ1ЧНО1 ПАТОЛОГИ М1СТО ПОЛТАВА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
Проведене досл'дження висвтлюе загальносвтовий стан проблеми серцево-судинно! патологи, стан захворюваностi та поширеностi кардюлог1'чно)' патолог) в УкраЫ, показуе основн норматив-но-правовi документи, якими керована кардюлогiчна служба нашоi областi. Особлива увага придля-еться динамiцi поширеностi та захворюваностi на серцево-судинн захворювання серед жител'т Полтавськоi областi. Дослiдження проводилось б'бл'осемантичним та статистико-математичним методами. Було проанал'зовано б'блограф'чн'! джерела щодо питань серцево-судинного ризику, еп/'дем/'олог/'чно)' ситуаци стосовно не/'нфекц/'йних захворювань. На другому етап було проанал'зовано статистичн дан Обласного iнформацiйно-аналiтичного центру медично! статистики стосовно поширеност!', захворюваностi (за 10 рок'т) та 1'нвал1'дизаци (за 5 рок'т) вна-сл'док серцево-судинно)' патологи. Дан пддано комп'ютернiй статистичнй обробцi за допомогою програмного забезпечення M^rosoft Office Excel 2003 та IBM SPSS Statistics 20.
Ключов1 слова: система охорони здоров'я, серцево-судинн захворювання, фактори ризику, профтактика захворювань. Робота е фрагментом науково-дослiдно'í роботи «Наукове обфунтування технологiй управлiння i органiзацii' рiзних видiв медично), в тому числi стоматологiчноi', допомоги дорослому та дитячому населенню в перiод реформування системи охорони здоров'я», номер державно'!'реестрацп № 0113U004778.
Всесв^ня оргашза^я охорони здоров'я (ВООЗ), що е провщним агентством оргашзацп об'еднаних нацш (ООН) у сферi охорони здоров'я, за останш роки все бтьше значення на-дае проблемi профтактики та контролю нешфе-кцшних захворювань (Н1З).
Основы Н1З об'еднано в 4 групи хвороб - се-рцево-судинш хвороби та онколопчш захворювання, хрошчш хвороби легешв та цукровий дiа-бет, що е основними причинами смертност у свт. Так, за даними статистики 2010 року, понад 36 мтьйошв оаб щорiчно гине внаслщок Н1З (що складае 63% вщ уах випадш смертей в за-гальносвтовому масштаб^.
Серцево-судинш захворювання (ССЗ) е основною причиною швалщизацп та смертност в усьому свт. Згщно даним Всесв^ньоТ' оргашзацп охорони здоров'я щорiчно вщ шфаркту мюкарду та шших захворювань серцево-судинноТ системи помирае 17 мтьйошв оаб [1].
За оцшками, в 2008 роц вщ ССЗ померло 17,3 мтьйошв оаб, що склало 30% уах випадюв смертей в свт [1]. 1з цього числа 7,3 мтьйони оаб померло вщ iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) та 6,2 мтьйони оаб в результат шсульту [2].
До 2030 року близько 23,3 мтьйошв оаб за-
гине вщ ССЗ [1, 3], головним чином вщ захворювань серця та шсульту, яю, за прогнозами, ли-шатимуться единими основними причинами смертк
Бтьшють серцево-судинних захворювань можна попередити шляхом застосування заходiв по вщношенню таких факторiв ризику як вжи-вання тютюнових виробiв, нездорове харчуван-ня та ожиршня, вщсутнють фiзичноТ активности пщвищений кров'яний тиск, дiабет та пщвище-ний рiвень лт^в.
9,4 мтьйони щорiчних випадкiв смертi, або 16,5% уах випадш смертi, може бути обумов-лено пiдвищенням кров'яного тиску. В це число входять 51% випадюв смерт в результат шсу-льтiв та 45% випадюв смертi в результатi шемн чноТ хвороби серця [4].
У вщповщь на цю епiдемiю краТни члени ВООЗ узгодили мiж собою перелк цiльових по-казникiв по зниженню смертност на 25% до 2025 року вщ чотирьох основних нешфекцшних хвороб у осiб у вiцi 30-70 рокiв [5].
З кшця 1960-х рокiв смертнiсть вiд ССЗ в УкраТ-нi неухильно збтьшуеться: за минуле десятирiччя вона зросла майже на 40 % i становить 72 % у струю^ загальноТ смертностi ж1нок, в той час як у
чоловiчого населення цей показник дорiвнюe 54 % [6]. Рiвень смертностi вiд серцево-судинних захво-рювань, займае перше мюце серед рiзних причин всього населення (61,7%), i друге мiсце серед оаб працездатного BiKy. Залишаеться тенденцГя збть-шення смертностi (на 20%) вщ ССЗ серед осiб молодого BiKy [7].
За рiзними даними ттьки у 17—25% дорос-лого населення кражи не мае нi ГшемГчно'' хво-роби серця, нi чинникiв ризику. Решта дорослого населення потребуе первинно' i/або вторинно' профiлактики [8, 9].
Мета дослщження
Вивчити питання поширеност та захворюва-ностi на серцево-судинну патолопю в свiтi; до-слщити вплив факторiв ризику на формування кардюлопчноТ патологи; провести аналiз норма-тивно-правово' бази стосовно серцево-судинних захворювань; вивчити поширенiсть серцево-судинних захворювань та факторiв ризику, якi 'х спричиняють серед жителiв Полтавсько' область
Матерiал i методи дослiдження
Серцево-судинну захворюванють вивчали за загальноприйнятими показниками:
- показник захворюваност (первинно' захво-рюваностi) на 10000 населення;
- показник поширеност на 10000 населення;
- структура захворюваност серцево-судинною патологiею;
- структура поширеностi серцево-судинно' патологiТ.
Матерiалами дослiдження була статистична зв^нють Обласного iнформацiйно-аналiтичного центру медично' статистики, довiдники показни-кiв дiяльностi лiкyвально-профiлактичних закла-дiв областi з 2003 по 2013 роки.
Нормативно-правову базу щодо серцево-судинних захворювань вивчали за допомогою контент аналiзy.
Проведено математичну обробку даних з розрахунками штенсивних показниш та екстен-сивних показникiв. Динамiкy захворюваностi та поширеност вивчали за допомогою динамiчних рядiв.
У процесi виконання дослщження використанi такi методи як квалiметричний, ретроспектив-ний, соцiологiчний, статистичний, математичний, структурно-лопчного аналiзy з урахуванням принцишв системностi.
Отриманi епiдемiологiчнi данi опитування об-робленi автоматизованим способом на персональному комп'ютерi з використанням програм „Miсrosoft Office Excel 2003" и „IBM SPSS Statistics 20".
Результати дослщження та '¡'х обговорення
За даними ВООЗ, у розвитку передчасно''
ССЗ смертност ютотну роль вщГграють 3 факто-ри ризику: артерiальна гiпертонiя, палiння та п-перхолестеринемiя. В 2004 роцi були опублко-ванi результати одного крупномасштабного мГж-народного дослiдження INTERHEART, в якому приймали участь дослщники 52 кра'н свiтy [10]. В контрольованому дослщженш у 26 тисяч пацн ентiв, госпiталiзованих у вiддiлення штенсивно' кардiологiТ, вивчали зв'язок гострого коронарного синдрому та 9-ти факторiв ризику. Було показано, що наряду з класичними факторами ризику у розвитку шфаркту мюкарда важливу роль вiдiграють i новi фактори ризику (стрес/депресiя, ожирiння, цукровий дiабет, низький рiвень ХС ЛВЩ та низький рiвень вживання у 'жу овочем та фрyктiв) [11].
За даними лГтератури спадковiсть вщГграе важливу роль в розвитку серцево-судинних захворювань. До спадкових фактов вщноситься наявнiсть серцево-судинно' патологи у родичiв першого сту-пеню (мати, батько i т.iн.) що проявились у вiцi до 55 рош у чоловiкiв та 65 рош у ж1нок, тобто, в такому випадку, наявна обтяженють спадковост по серцево-сyдиннiй патологГ'' [12].
Статистично доведено, що чоловки страж-дають на кардiологiчнy патологiю часпше за жъ нок: в вщГ 35-65 рокГв ризик розвитку патологГ' у чоловшв на 30% вище за жшок, а в подальшому ризик приблизно вирГвнюеться [13, 14].
Значення тютюнопалшня як фактора ризику ССЗ i передчасно' смертГ доведено численними дослщженнями i е загальновизнаним фактом. За даними Фремшгемського дослщження [15], тютюнопалшня вдвГчГ пщвищуе ризик розвитку сте-нокарди та шфаркту мюкарда (1М) i майже в 5 разГв — виникнення раптово' смертГ. Встанов-лено, що близько третини випадкГв смертГ вщ ГшемГчно' хвороби серця (1ХС) пов'язано з тютю-нопалГнням [16].
За даними лГтератури ризик виникнення 1ХС при пГдвищеному рГвнГ холестерину збтьшуеть-ся в 2,2-5,5 рази [17]. ЕкспериментальнГ, епще-мГологГчнГ i клшГчш дослГдження, проведенГ за останнГ 50 рош, виявили тюний зв'язок мГж по-рушенням лГпГдного спектра (дислтщемГями) i розвитком атеросклерозу. На теперГшнш час встановлено прямий кореляцГйний зв'язок мГж захворюванГстю i смертнГстю вщ 1ХС, з одного боку, i рГвнем холестерину в кровГ, з шшого, а п-перхолестеринемГя, поряд з палшням, ожирш-ням, артерГальною гГпертензГею, цукровим дГа-бетом i вГком визначена головним предиктором розвитку атеросклерозу i його ускладнень. Пщ-твердження прогностичного значення пперхоле-стеринеми отримано за результатами багатоце-нтрових дослщжень, насамперед таких як MRFIT (Multiple Risk Factor Intervention Trial) та Seven Countries Study, згщно з якими на великих попу-ляцГях продемонстровано зростання абсолют-
них i вщносних характеристик смертност вщ 1ХС у прямiй залежност вiд рiвня загального холес-терину[18].
Фiзична активнiсть - э одним з факторiв, на який можна активно впливати. Слщ зазначити, що в оаб, як ведуть малорухомий спосiб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, нiж у фн зично активних [19].
Пщвищений артерiальний тиск (АТ) е одним з важливих факторiв ризику серцево-судинних захворювань як у загальнш популяцп, так i у хво-рих з цукровим дiабетом. Припускають, що 35-75 % усiх випадш серцево-судинних та ниркових ускладнень ЦД обумовлен саме артерiальною гiпертензiею [20].
Контроль АГ в популяцп вважаеться одним iз провщних напрямкiв у системi лкувально-профiлактичних заходiв щодо серцево-судинних захворювань. До цього часу в нашш краТнi i за кордоном накопичено значний обсяг наукових даних про пщвищений АТ i шляхи його контролю. У США шсля впровадження державних програм, спрямованих на полтшення якосп контролю АГ вдалося втричi (вщ 10 до 34%) збть-шити кшьмсть хворих з цтьовими значеннями АТ [21, 22].
КонцепцГя про значення психосоцiальних фак-торiв розвитку ССЗ сформувалась в 50-х роках ХХ сторiччя. В 70чроки було введено термiн «по-ведшка типу А», що характеризуеться двома ос-новними характеристиками - дефщит часу и легко виникаюча дратiвливiсть та ворож1сть. Люди iз поведiнкою типу А вдвiчi бтьше схильнi до розвитку 1ХС [23].
Не дивлячись на дослщжеы причини виникнення ССЗ, на сьогодн недостатньо вивчено епн демюлопчы особливостi поширеностi ССЗ в УкраТн та ïхнi фактори ризику, як несприятливо впливають на стан здоров'я населення, тому Тх вивчення буде актуальним та своечасним вкладом в розумшня факторiв ризику ССЗ, що дозволить не лише на раных стадiях вiдслiдковувати людей iз початковими ознаками кардiологiчних захворювань, а в першу чергу виявляти людей з наявними факторами ризику розвитку серцево-судинно'1' патологiï та проводити профтактичы заходи щодо ïï розвитку [24].
Шляхи медико-правового регулювання профГ-лактики серцево-судинних захворювань Полтав-ськоТ областi. Успiх профiлактики визначають, перш за все, мехаызми скоординованоТ взаемодiï мiжнародних органiзацiй, МОЗ УкраТни та органiв мiсцевого самоврядування, що формують репо-нальну полiтику, представниш неурядових орга-нiзацiй i широких верств громадськосп.
Щорiчно з 2000 року European Heart Network разом з Всесвптою оргаыза^ею охорони здоров'я (ВООЗ), проектом MONICA (моыторинг ос-новних тенденцiй, що стосуються серцево-
судинних захворювань, що проводиться пщ еп-дою ВООЗ), бвропейською спiлкою кардiологiв, бвропейським Союзом (ЕС), ООН та шшими мГж-народними сптками збирае статистичнi данi, щодо серцево-судинноТ захворюваностi та смертности в европейських краТнах [25]. Це найбтьш по-вна пщбГрка iнформацiï, що вiдображае тяжкiсть кардюваскулярноТ патологГТ в eвропi.
Як ми дослщили, законодавство в цГлому, можна вважати, що на сьогодн в УкраТн сформована державна система профтактики ССЗ вщповн дно до наступних законодавчих актГв:
Указом Президента УкраТни вГд 4 лютого 1999 року № 117/99 була прийнята на державному рГв-н «Програма профiлактики i лiкування артерГаль-ноТ гiпертензiï в УкрашЬ. Трохи згодом була за-тверджена «Державна програма запобГгання та лiкування серцево-судинних i судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки», пщставою для виконання якоТ була Постанова Кабшету МГнГстрГв УкраТни вГд 31 травня 2006 року № 761. Держав-ним замовником цих програм виступало Мшютер-ство охорони здоров'я УкраТни. ТермГн Тх виконання закГнчився в 2010 роцк
ПершГ результати виконання програм засвщчи-ли двГ найголовнГшГ тези. По-перше, виявлена i реально встановлена поширенють i щорГчна захворюванють на АГ i асоцшоваы з нею стани [26].
По-друге, контроль АГ i пов'язаний з нею ризик розвитку серцево-судинних хвороб i ускладнень на популяцшному рГвнГ поки що не вщповщае результатам мГжнародних багатоцентрових плаце-бо-контрольованих наукових дослщжень, якГ про-демонстрували високу ефективнють лГкування i покращення прогнозу не ттьки при АГ, але i при поеднаних з нею хворобах. Навпъ у розвинених краТнах цтьовий контроль АТ становить 35,6 % у чоловшв i 33,5 % у жшок [27].
ОстаннГм часом в УкраТн затвердженГ накази, що оптимГзують роботу кардюлопчноТ служби:
1. Наказ Головного управлшня охорони здоров'я облдержадмГнГстрацГТ № 299 вщ 26 червня 2008р. «Про оргаызацш роботи виТзних бригад лГкарГв з метою проведення оргаызацшно-методичноТ роботи з метою впровадження систе-ми передачГ ЕКГ по телефону».
2. Наказ МОЗ УкраТни №193/20 вщ 11.03.2013 року «Про систему кардюхГрурпчноТ допомоги в УкрашЬ, який зареестровано у МГнГстерствГ юсти-цп УкраТни 22.03.2013 р. за № 481/23013.
3. Наказ МОЗ УкраТни № 211/24 вщ 18.03.2013 р. «Про оргаызацш i роботу системи з рентгенендоваскулярноТ дГагностики та лГкування у закладах охорони здоров'я в УкрашЬ, який зареестровано у МГнГстерствГ юстицГТ УкраТни 01.04.2013 р. за № 532/23064.
4. Наказ МОЗ УкраТни №621/60 вщ 24.07.2013 року «Про систему кардюлопчноТ допомоги у закладах охорони здоров'я УкраТни», який зареест-
ровано у Мшютерс^ юстици УкраТни 09.08.2013 р. за № 1365/23897.
5. Наказ МОЗ УкраТни №670/65 вiд 31.07.2013 року «Про оргаызацш та роботу системи функцн ональноТ дiагностики у закладах охорони здо-ров'я УкраТни», який зареестровано у Мiнiстерствi юстици УкраТни 20.08.2013 р. за № 1437/23969.
Реалiзацiя цих заходiв сприятиме: удоскона-ленню органiзацiТ невщкладноТ допомоги особам. хворим на гострий шфаркт та шсульт, шляхом вiдкриття кард^рурпчних центрiв (вiддiлень) i центрiв (вщдтень) рентгенендоваскулярноТ дiа-гностики та лкування в кожнiй областi; розвитку i пiдтримцi мереж1 регiональних кардiохiрургiчних центрiв; наближенню доступностi високоспе^а-лiзованоТ медичноТ допомоги цим хворим; рефо-рмуванню високоспецiалiзованоТ медичноТ допомоги патентам iз серцево-судинною патологi-ею.
В Полтавськш областi регiональнi освiтнi та шформацшн програми з метою протидп Н1З та контролю факторiв ризику Тх виникнення
- «Програма розвитку первинноТ медико-санiтарноТ допомоги на засадах амейноТ медицини в м. Полтавi на перiод 2011-2015 роки», 01.11.2011 року.
- «Репродуктивне здоров'я населення мюта Полтави на перюд 2011-2015 роки», 28.03.2008 року.
- «Програма запоб^ання та лiкування судин-но-мозкових захворювань у м. Полтавi на 2011 -2015 роки», 01.11.2011 року.
- Робота, спрямована на виконання Указу Президента УкраТни «Про нацюнальний план дш щодо впровадження програми економiчних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне сусшльст-во, конкурентоспроможна економка, ефективна держава».
- Робота по виконанню Постанови Кабшету
Мiнiстрiв УкраТни вщ 25.04.2012 р. №340 «Про реалiзацiю пiлотного проекту щодо запрова-дження державного регулювання цiн на лкарсьм засоби для лiкування осiб з ппертошчною хворобою».
Рiвень поширення серцево-судинних захворювань та факторiв ризику, як Тх спричиняють в Полтавькш областi.
Проблеми серцево-судинноТ патологи поа-дають перше мiсце в структурi захворюваностi як в УкраТнi в цтому, так i в м. Полтава. Смерт-нiсть вiд серцево-судинних та судинно-мозкових хвороб складае 1200,1 на 100 тис. населення та 321,5 на 100 тис. населення вщповщно [28].
При дослщженн стану захворюваност вияв-лено, що кшьмсть хвороб системи кровооб^у постiйно зростае - середнш показник зросту складае 2,12 (з 6347,5 на 10 тис. населення в 2003 роц до 7958,7 на 10 тис. населення в 2012 роцО. Така ж динамка показниш захворюванос-т спостер^аеться i для окремих нозолопчних одиниць: гiпертонiчна хвороба - з 2950,8 на 10 тис. населення в 2003 роц до 3826,1 на 10 тис населення в 2012 роц^ iшемiчна хвороба серця - з 1872,1 на 10 тис. населення в 2003 роц до 2473,4 в 2012 роцк Середнш показник зросту складае 2,71 при ГХ та 2,63 при 1ХС (мал. 1).
В той же час спостер^аеться зменшення за-хворюваностк з 669,1 на 10 тис населення - в 2003 роц до 495 на 10 тис населення в 2012 ро-Ф, середнш показник зросту складае -3,1 (при ГХ —3,78, при 1ХС —3,45). Аналопчна картина спостер^аеться i по нозолопчним формам: п-пертошчна хвороба - з 284,8 на 10 тис. населення в 2003 роц до 200,0 на 10 тис. населення в 2012 роф; iшемiчна хвороба серця - з 195,2 на 10 тис. населення в 2003 роц до 136,1 на 10 тис. населення в 2012 роц (мал. 2).
9000
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
-♦-Поишрешсть (загапьна) -§-Впр1внювання по хворобливосп
-*- Поширешсть (ГХ) — Вир1внюванкя по ГХ
-+-Поширенкть (1ХС) -^-Виртнюваши по 1ХС
Мал. 1. Динамка поширеностi ССЗ в Полтавськй област'1 за 2003-2012 рр.
Мал. 2. Динамка захворюваност'1 ССЗ в Полтавсьюй облат за 2003-2012 рр.
Мал.3. Динамка темпу росту показник1в поширеност1 ССЗ серед населення ПолтавськоТ области за 2002-2012 рр.
Мал.4. Динамка темпу росту показниш захворюваност/' населення ПолтавськоТ области на ССЗ за 2002-2012 рр.
Проаналiзувавши динамiчний ряд поширено-ст ССЗ в Полтавськш обласп, було встановле-но, що темп приросту загальноТ поширеност по-ступово зменшуеться як по загальнш кiлькостi ССЗ (вщ 2,29 в 2004 роцi до 1,93 в 2012 роцi), так i по окремих нозолопчних одиницях: з 2,99 в 2004 роц до 2,42 в 2012 роц при гiпертонiчнiй хворобi та з 2,91 в 2004 роц до 2,36 в 2012 роц при iшемiчнiй хворобi серця.
При аналiзi динамiчного ряду захворюваностi ССЗ в Полтавськш обласп було встановлено, що темп приросту захворюваност за ва про-аналiзованi роки був вщ'емним та продовжував знижуватись як по загальнш захворюваност (вiд -2,80 в 2004 роц до -3,60 в 2012 роцО, так i по окремих нозологiчних одиницях: з -3,34 в 2004 роц до -4,57 в 2012 роц при ппертошчнш хво-робi та з -3,08 в 2004 роц до -4,08 в 2012 роц при iшемiчнiй хворобi серця.
При аналiзi темпу росту видно, що спостерн гаеться поступове зниження приросту як поши-реностi так i захворюваност ССЗ протягом до-слiджуваного часу. При цьому якщо темп росту поширеност поступово зменшуеться, то зниження рiвня захворюваност - збтьшуеться (мал.3,4).
При вивченнi структури поширеностi ССЗ протягом 10 рош встановлено, що найбтьшу питому вагу займае ппертошчна хвороба -в межах -45-48%, в структурi захворюваностi - 4048%. Друге мiсце займае iшемiчна хвороба серця - в структурi поширеностi - в межах 29-31%, в структурi захворюваностi - 28-31%.
Йвень факторiв ризику серед жителiв ПолтавськоТ областi
Пщвищений артерiальний тиск серед жителiв ПолтавськоТ обласп в мiськiй популяцiТ складае
29,3 %, у тому числi 32,5 % серед чоловiкiв i 25,3 % серед ж1нок, у стьськш популяцiТ — 36,3 %, серед чоловiкiв — 37,9 %, серед жiнок — 35,1 %.
Одним з керованих факторiв ризику серцево-судинних захворювань е характер харчування.
За данними маркетингових дослщжень спо-стерiгаеться наступна картина щодо споживання основних продовольчих товарiв населенням мю-та Полтава [29]:
- Спостер^аеться недоскональне пiдвищення споживання овочiв, фруктiв, м'ясноТ продукцiТ на одну особу кiлограмiв за рiк;
- Зменшення рiвня споживання хлiба та бо-рошняних виробiв, молочноТ продукцп, риби на одну особу кiлограмiв за рiк.
- Рiвень споживання цукру лишаеться сталим (мал. 5).
Метаболiчнi фактори. Поширенiсть недостат-ньоТ, надмiрноТ ваги та ожирiння серед населення Полтави та ПолтавськоТ обласп (з урахуван-ням вку та статi): Серед населення ПолтавськоТ обласп тучнi люди, чий 1МТ перевищуе значення 30, 16 % чоловшв i 20% ж1нок страждають на ожирiння. Стандартизований за вком показник поширеностi надлишковоТ маси тта становить 33% у чоловiкiв i 27% серед ж1нок. Пiдвищений рiвень холестерину спостерiгаеться у 7% чоловн кiв i 50% ж1нок. Пщвищений рiвень глюкози у кровi спостер^аеться у 2,9% населення у 2012 роцк Фiзична активнiсть. Поширенiсть низькоТ фiзичноТ активностi серед населення Полтави та ПолтавськоТ обласп складае - бтьше третини (37%) чоловiкiв i майже половина (48%) жiнок ведуть малорухливий спосiб життя. Тютюн. Споживання тютюнових виробiв серед населення мюта Полтави та ПолтавськоТ обласп складае 45% серед чоловтв та 16% серед жiнок.
Мал. 5. Р1вень споживання продукт1в харчування жителями ПолтавськоГ област1.
Вживання алкоголю. Споживання алкоголь-них виробiв серед населення Полтави та ПолтавськоГ област складае - загальний показник 1352,13 на 100 тис. населення.
Висновки
Таким чином, проведене нами дослщження щодо аналiзу показниш серцево-судинноГ за-хворюваностi, як складовоГ неiнфекцiйних за-хворювань та факторiв ризику, як Гх спричиня-ють, серед жителiв ПолтавськоГ областi засвщ-чило, що:
1. В УкраГш сформована державна система профтактики ССЗ, реалiзацiя яких сприятиме зменшенню серцево-судинноГ захворюваностi.
2. При вивченн показникiв поширеностi та захворюваност на ССЗ в Полтавськш областi за 2003-2012 роки встановлено:
- постшне зростання рiвня поширеност ССЗ: з 6347,5 на 10 тис. населення в 2003 роц до 7958,7 на 10 тис. населення в 2012 роцк Така ж динамка спостер^аеться i по окремих нозолоп-ях: гiпертонiчна хвороба - з 2950,8 на 10 тис. населення в 2003 роц до 3826,1 на 10 тис населення в 2012 роф; iшемiчна хвороба серця - з 1872,1 на 10 тис. населення в 2003 роц до 2473,4 в 2012 роцк Середнш темп приросту по-ширеност складае: загальний - 2,12, при ГХ -2,71, при 1ХС - 2,63;
- зменшуеться рiвень первинноГ захворюва-ностi ССЗ: з 669,1 на 10 тис населення - в 2003 роц до 495 на 10 тис населення в 2012 роцк По окремих нозолопчних формах: ппертошчна хвороба - з 284,8 на 10 тис. населення в 2003 роц до 200,0 на 10 тис. населення в 2012 роц^ ше-мiчна хвороба серця - з 195,2 на 10 тис. населення в 2003 роц до 136,1 на 10 тис. населення в 2012 роцк Середнш темп приросту поширено-ст складае: загальний - -3,1, при ГХ - -3,78, при 1ХС - -3,45;
- в^^чаеться зниження темпу приросту по-казниш поширеност ССЗ вщ 2,29 в 2004 роц до 1,93 в 2012 роц та захворюваност ССЗ вщ -2,80 в 2004 роц до -3,60 в 2012 рощ
Рiвень факторiв ризику серед жителiв ПолтавськоГ областi:
- рiвень споживання фруктiв, риби, м'яса за-лишаеться низьким, не дивлячись на зрют споживання фрук^в, м'яса. В той час, як такий важ-ливий для дiяльностi серцево-судинноГ системи продукт, як риба, залишаеться на низькому рiвнi споживання.
- стандартизований за вком показник поши-реностi надлишковоГ маси тта становить 33% у чоловiкiв i 27% серед ж1нок.
- пщвищений рiвень холестерину спостер^а-еться у 7% чоловшв i 50% жшок.
- поширенiсть низькоГ фiзичноГ активност серед населення Полтави та ПолтавськоГ обла-стi складае - бтьше третини (37%) чоловiкiв i майже половина (48%) жшок ведуть малорухли-вий споаб життя.
- Споживання тютюнових виробiв та алкоголю серед населення мюта Полтави та ПолтавськоГ област залишаеться високим.
Дослщжен фактори ризику мають безпосе-реднiй вплив на серцево-судинну захворюва-нiсть.
Лiтература
1. Global status report on noncommunicable diseases 2010: ВООЗ (Документи Всесв^«^ органiзацiT охорони здоров'я) / World Health Organization. - Geneva : WHO, 2011. - IX, 162 p.
2. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control / World Health Organization ; Ed. Sh. Mendis, P. Puska, B. Norrving.
- Geneva : WHO , 2011. - VI, 155 p.
3. Mathers C.D. Projections of global mortality and burden of disease from 2002 to 2030 / C.D. Mathers, D. Loncar. - 2006 [Electronic resource]. - Access mode : www/pubmed.gov
4. Lim S.S. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 / S.S. Lim, T. Vos, A.D. Flaxman // Lancet. -2012. - vol. 380. - P. 2224-2260.
5. Научные исследования в целях достижения всеобщего охвата населения медицинскими услугами / The World health report 2013 : Research for Universal health coverage: ВОЗ (Документы Всемирной организации здравоохранения). - Geneva : WHO. -
2013. - XVI. - 206 с.
6. Горбась 1.М. Оцшка поширеност та контролю фактс^в ризику серцево-судинних захворювань серед населення та лiкарiв // 1.М. Горбась, О.М. Барна, В.Ю. Сакалош. - Лки Укра'ши. - 2010.
- № 1. - C. 4-9.
7. Москаленко В.Ф. Концептуальш пщходи до формування ново'' профтактично''' стратеги у сферi охорони здоров'я / В.Ф. Москаленко // Здоров'я Укра'ни. - 2009. - № 21. - С. 58-59.
8. Очкарук 1.М. Поширенють основних фактс^в ризику у хворих ш-сля шфаркту мюкарда // 1.М. Очкарук, Н.Д. Сидор, Ю.Г. Кияк [та ш.] // Запорожский медицинский журнал. - 2010 р. - Т. 12. - № 4.
- С. 37-41.
9. Рингач Н.О. Серцево-судинш захворювання в Укра'ш: статисти-чний аналiз сучасно'' епщемюлопчно''' ситуацм // Н.О. Рингач, О.О. Чернобривенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://medstrana.com/articles/1639
10. Первичная медико-санитарная помощь: сегодня актуальнее, чем когда-либо: доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2008 г. - Женева : ВОЗ, 2008. - 152 с.
11. Гайдаев Ю.О. Проблеми здоров'я та напрямки його покращання в сучасних умовах / Ю.О. Гайдаев, В.М. Корнацький // Укра'нсь-кий кардюлопчний журнал. - 2007. - № 5. - С. 12-15.
12. Белозеров Ю.М. Наследственные болезни сердца у детей. -Иркутск, 2006. - 581 с.
13. Шатковська А.С. Медичш аспекти застосування комбшованих оральних контрацептивiв / А.С. Шатковська, О.Г. Шиманська // Медицинские аспекты здоров'я женщины. - 2010. - № 2. - С. 58.
14. Кваша О.О. Популяцшна оцшка внеску фактс^в ризику серцево-судинних захворювань в смертшсть за даними 20 рiчного проспективного дослщження : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня-дра мед. наук. / О.О. Кваша. - К., 2008. - 40 с.
15. Скибчик В.А. Прогностична цшшсть фактс^в ризику серцево-судинних захворювань для визначення тривалост життя 50-рiчних жшок / В.А. Скибчик, С.Д. Бабляк, Ю.О. Матвiенко // Укра-'нський медичний часопис. - 2012. - № 1 (84). - т. 1-11. - С. 131132.
16. Bernhard D. Cigarette smoking metalcatalyzed protein oxidation leads to vascular endothelial cell contraction by depolymerization of microtubules / D. Bernhard, A. Csordas, B. Hendenson [et all.] // FASEB J. - 2005. - vol.19. - P. 1096-1107.
17. Басиев В.А. Анализ факторов риска возникновения сердечнососудистых заболеваний / В.А. Басиев // Фундаментальные и прикладне аспекты создания биосферно-совместимых систем. -Международная научно-техническая интернет-конференция. -2012.
18. The Multiple Risk Factor Intervention Trial (MRFIT) — Importance Then and Now / Stamler Jeremiah, D. James Neaton // The Journal of American Medical Association. - 2008 [Electronic resource]. -Access mode : http://jama.jamanetwork.com/
19. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: малорухомий споЫб життя / Здоров'я Укра'ни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.health-ua.com
20. Кваша О.О. До проблеми вторинно'' профтактики артерiально''' ппертензм / О.О. Кваша, О.В. Малацювська // Охорона здоров'я Укра'ни. - 2005. - 34. - С. 36-40.
21. Chobanian A. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure / A. Chobanian, G. Bakris, H. Black // The OHK 7 Report. -NIH Publication №04-5230. - 2004. - 86 p.
22. Лашкул З.В. Со^ально-ппешчне дослщження фактс^в ризику серцево-судинних захворювань серед лiкарiв рiзних фахових груп, з'ясування ставлення л^а|^в до проблем профтактики / З.В. Лашкул, В.Л. Курочка // Запорiзький медичний журнал. -
2014. - № 3. - С. 23-25.
23. Погосова Г.В. Депрессия - новый фактор риска ишемической болезни сердца и предиктор коронарной смерти / Г.В. Погосова // Кардиология. 2002. - № 4. - С. 86-91.
24. Горбась 1.М. Епщемюлопчна ситуа^я щодо серцево-судинних захворювань в Укра'ш: 30^чне мошторування / 1.М. Горбась // Практическая анполопя [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://angiology.com.ua/article/357.html
25. Allender S. British Heart Foundation Health Promotion Research Group, Department of Public Health, University of Oxford. - Health Economic Research Group, Department of Public Health / S. Allender, P. Scarborough, V. Peto, M. Rayner // University of Oxford. European cardiovascular disease statistics, 2008. - [Electronic resource]. - Access mode : http://www.heartstats.org
26. Оренко Ю.М. Виконання Програми профтактики i лкування ар-терiально''' ппертензм в Укра'ш (1999-2007 роки) / Ю.М. Оренко // Артериальная гипертензия. - 2008. - № 2. - С. 83-88.
27. Горбась 1.М. Оцшка ефективност «Програми профтактики i ль кування артерiально''' ппертензм в Укра'ш» за даними епщемю-лопчних дослщжень / 1.М. Горбась, О.О. Смирнова, 1.П. Кваша
[та iH.] // Артериальная гипертензия. — 2010. — № 6 (14). — С. 51-67.
28. Державний центр медичноТ статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://medstat.gov.ua/ukr/
29. Баланси та споживання основних продукт харчування насе-ленням УкраТни: статистичний збiрник / За ред. Н.С. Власенко. -КиТв. - 2013. - 56 с.
References
1. Global status report on noncommunicable diseases 2010: VOOZ (Dokumenty Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia) / World Health Organization. - Geneva : WHO, 2011. - IX, 162 p.
2. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control / World Health Organization ; Ed. Sh. Mendis, P. Puska, B. Norrving.
- Geneva : WHO, 2011. - VI, 155 p.
3. Mathers C.D, Loncar D. Projections of global mortality and burden of disease from 2002 to 2030 / C.D. Mathers, D. Loncar. - 2006 [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa :www/pubmed.gov
4. Lim S.S. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 // S.S. Lim, T. Vos, A.D. Flaxman. - Lancet. -2012. - vol. 380. - P. 2224-2260.
5. Nauchnbie yssledovanyia v tseliakh dostyzhenyia vseobshcheho okhvata naselenyia medytsynskymy usluhamy // The World health report 2013 : Research for Universal health coverage: VOZ (Dokumentb Vsemyrnoi orhanyzatsyy zdravookhranenyia). -Geneva : WHO, 2013. - XVI, - 206 s.
6. Horbas I.M. Otsinka poshyrenosti ta kontroliu faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan sered naselennia ta likariv / I.M. Horbas, O.M. Barna, V.Iu. Sakalosh. - Liky Ukrainy. - 2010. - № 1.
- s. 4-9.
7. Moskalenko V.F. Kontseptualni pidkhody do formuvannia novoi profilaktychnoi stratehii u sferi okhorony zdorov'ia / V.F. Moskalenko // Zdorov'ia Ukrainy. - 2009. - № 21. - S. 58-59.
8. Sichkaruk I.M. Poshyrenist osnovnykh faktoriv ryzyku u khvorykh pislia infarktu miokarda / I.M. Sichkaruk, N.D. Sydor, Iu.H. Kyiak [ta in.] // Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal. - 2010. - T. 12. - № 4. -S. 37-41.
9. Rynhach N.O. Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia v Ukraini: statystychnyi analiz suchasnoi epidemiolohichnoi sytuatsii / N.O. Rynhach, O.O. Chernobryvenko [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://medstrana.com/articles/1639
10. Pervychnaia medyko-sanytarnaia pomoshch: sehodnia aktualnee, chem kohda-lybo: doklad o sostoianyy zdravookhranenyia v myre, 2008 h. - Zheneva: VOZ, 2008. - 152 s.
11. Haidaiev Iu.O. Problemy zdorov'ia ta napriamky yoho pokrashchannia v suchasnykh umovakh / Iu.O. Haidaiev, V.M. Kornatskyi // Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. - 2007. - № 5.- S. 12-15.
12. Belozerov Iu.M. Nasledstvennbe bolezny serdtsa u detei / Iu.M. Belozerov. - Yrkutsk, 2006. - 581 s.
13. Shatkovska A.S. Medychni aspekty zastosuvannia kombinovanykh oralnykh kontratseptyviv / A.S. Shatkovska, O.H. Shymanska // Medytsynskye aspekti zdorov'ia zhenshchyni. - 2010. - № 2. - S. 58.
14. Kvasha O.O. Populiatsiina otsinka vnesku faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan v smertnist za danymy 20-richnoho prospektyvnoho doslidzhennia : avtoref. dys. na zdob. nauk. stupeniadra med. nauk. / O.O. Kvasha. - K., 2008. - 40 s.
15. Skybchyk V.A. Prohnostychna tsinnist faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan dlia vyznachennia tryvalosti zhyttia 50-richnykh zhinok / V.A. Skybchyk, S.D. Babliak, Iu.O. Matviienko // Ukrainskyi medychnyi chasopys. - 2012. - № 1 (84). - t. I-II. - S. 131-132.
16. Cigarette smoking metalcatalyzed protein oxidation leads to vascular endothelial cell contraction by depolymerization of microtubules / D. Bernhard, A. Csordas, B. Hendenson [et all.] // FASEB J. - 2005. - vol.19. - P. 1096-1107.
17. Basyev V.A. Analyz faktorov ryska voznyknovenyia serdechno-sosudystbkh zabolevanyi / V.A. Basyev // Fundamentalnie y prykladne aspekti sozdanyia byosferno-sovmestymikh system. -Mezhdunarodnaia nauchno-tekhnycheskaia ynternet-konferentsyia 2012.
18. Stamler Jeremiah The Multiple Risk Factor Intervention Trial (MRFIT) - Importance Then and Now / Jeremiah Stamler, James D. Neaton // The Journal of American Medical Association. - 2008 [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://jama.jamanetwork.com/
19. Faktory ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: malorukhomyi sposib zhyttia // Zdorov'ia Ukrainy [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : www.health-ua.com
20. Kvasha O.O. Do problemy vtorynnoi profilaktyky arterialnoi hipertenzii / O.O. Kvasha, O.V. Malatskivska // Okhorona zdorov'ia Ukrainy. - 2005. - Vol. 3-4. - S. 36-40.
21. Chobanian A. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood
Pressure / A. Chobanian, G. Bakris, H. Black // The OHK 7 Report. -NIH Publication №04-5230. - 2004. - 86 p.
22. Lashkul Z.V. Sotsialno-hihiienichne doslidzhennia faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan sered likariv riznykh fakhovykh hrup, z'iasuvannia stavlennia likariv do problem profilaktyky / Z.V. Lashkul, V.L. Kurochka // Zaporizkyi medychnyi zhurnal. - 2014. -№ 3. - S. 23-25.
23. Pohosova H.V. Depressyia - novii faktor ryska yshemycheskoi bolezny serdtsa y predyktor koronarnoi smerty / H.V. Pohosova // Kardyolohyia. - 2002. - № 4. - S. 86-91.
24. Horbas I.M. Epidemiolohichna sytuatsiia shchodo sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan v Ukraini: 30-richne monitoruvannia / Praktycheskaia anhiolohiia [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://angiology.com.ua/article/357.html
25. Allender S. British Heart Foundation Health Promotion Research Group, Department of Public Health, University of Oxford; Leal J., Luengo-Fernandez R., Gray A.; Health Economic Research Group, Department of Public Health / S. Allender, P. Scarborough, V. Peto
[et all.] // University of Oxford. European cardiovascular disease statistics, 2008 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.heartstats.org
26. Sirenko lu.M. Vykonannia Prohramy profilaktyky i likuvannia arterialnoi hipertenzii v Ukraini (1999-2007 roky) / lu.M. Sirenko // Arteryalnaia hypertenzyia. - 2008. - № 2. - S. 83-88.
27. Horbas I.M. Otsinka efektyvnosti «Prohramy profilaktyky i likuvannia arterialnoi hipertenzii v Ukraini» za danymy epidemiolohichnykh doslidzhen / I.M. Horbas, O.O. Smyrnova, I.P. Kvasha [i dr.] // Arteryalnaia hypertenzyia. - 2010. - № 6 (14). - S. 51-67.
28. Derzhavnyi tsentr medychnoi statystyky [Elektronnyy resurs]. -Rezhim dostupa : http://medstat.gov.ua/ukr/
29. Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy: statystychnyi zbirnyk / Za red. N.S. Vlasenko. - Kyiv. - 2013. - 56 s.
Реферат
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И ФАКТОРЫ РИСКА КАРДИОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ. Хорош М.В.
Ключевые слова: система здравоохранения, сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска, профилактика заболеваний.
Анализ сердечно-сосудистой заболеваемости, как составляющей неинфекционных заболеваний и факторов риска, которые их вызывают среди населения Полтавской области.
Исследования проводились библиосемантическим и статистико-математическими методами. Были проанализированы библиографические источники относительно сердечно-сосудистого риска, эпидемиологической ситуации касательно неинфекционных заболеваний. На втором этапе были проанализированы статистические данные Областного информационно-аналитического центра медицинской статистики относительно распространенности, заболеваемости (за 10 лет) и инвалидизации (за 5 лет) вследствие сердечно-сосудистой патологии. Данные были подвергнуты компьютерной статистической обработке с помощью Mi^oson: Office Excel 2003 и IBM SPSS Statistics 20.
Summary
CARDIOVASCULAR MORBIDITY AS A COMPONENT OF NON-COMMUNICABLE DISEASES AND RISK FACTORS OF CARDIOLOGICAL PATHOLOGY Khorosh M.V.
Key words: health care system, cardiovascular diseases, risk factors, prevention of diseases.
This paper presents the survey of cardiovascular diseases as a component of non-communicable diseases and their risk factors prevailing among the population of the Poltava region. The study was based on biblio-semantic, statistical and mathematical methods. Bibliographical sources referring to cardiovascular risks, the epidemiological situation with regard to non-communicable diseases were carefully analyzed. The second stage stipulated the analysis of statistical data of the Regional Information and Analytical Centre of Health Statistics on the prevalence, morbidity (over 10 years) and disability (over 5 years) as a consequence of cardiovascular disease. Data were subjected to statistical analysis processing by MisrosoftOffice Excel 2003 and IBM SPSS Statistics 20.
