CC BY
25
УДК: 614:616.12-008.331.1 Хорош М.В.
АНАЛ1З ВПЛИВУ ФАКТОР1В РИЗИКУ
НА ФОРМУВАННЯ АРТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗ11 СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ М1СТА ПОЛТАВИ ТА ШЛЯХИ IX УСУНЕННЯ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академия», м. Полтава.
В наш час проблема профтактики серцево-судинних захворювань е одн'!ею з ключових для системи охорони здоров'я як в УкраТы, так i в краУнах усього свту. Враховуючи надзвичайну поширенсть не-¡'нфекц'йних захворювань, складовою яких е серцево-судинна патологiя, Всесвтня орган/зац/я охорони здоров'я за сприянням Гзнерально'У АсамблеУ Оргашзаци Об'еднаних Нац/й затвердила глоба-льний план зменшення серцево-судинноУ захворюваност/, метою якого е зниження показник'т сер-цево-судинноУ захворюваностi на 25% до 2025 року. З метою визначення основних фактор/в ризику серцево-судинноУ патологи та основних тенденций профтактики серцево-судинних захворювань використовувався б'бл'юсемантичний метод. Дослiдження впливу фактор/в ризику на формування серцево-судинноУ патологи проводилось епiдемiологiчним та статистичним методами: данi про фактори ризику були отриманi шляхом анонмного анкетування (1285 ос/б), обробленi методом ло-гютично'У регреси за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistic 22.0 та MS Ехсе1 2010. В результатi проведеного дослдження було встановлено що статистично доказаний вплив на формування артер/альноУ г/пертензи серед населення м'!ста Полтави притаманний наступним чинникам: в/'к, стать, надлишкова вага та ожирiння, палiння, особливостi харчовоУ поведнки (злов-живання свининою, копченостями та солодощами, а також недостатнiй вм'!ст у рацiонi яловичини та молочних продукт/в), порушення сну, стресовi ситуаци, низька фiзична активнють, обтяжений кардiологiчний анамнез, наявнють скарг та неприемних в/дчутт/в з боку серця, самол'!кування а також нехтування зверненням до л/каря. В статтi в/дм/ченi основн напрямки первинноУ профтактики, що Грунтуються на пдходi модершзаци поведнки. Кпючов1 слова: серцево-судины захворювання, фактори ризику, модерн1зац1я поведЫки.
Стаття е фрагментом науково-досл/дницькоТ роботи «Наукове обГрунтування технолога управлння i орган/зацП' р/зних вид/в медичноУ, в тому числi стоматолог/чноТ, допомоги дорослому та дитячому населению в пер/од реформування системи охорони здоров'я». № державно)'реестрац/Т № 0113U004778
Вступ
Проблема нешфекцмноТ захворюваност^ одшею i3 скпадових якоТ е серцево-судинна за-хворюванють, в розрiзi сьогодення посщае про-вщш мюця в свтовш структурi захворюваност^ швапщизаци та смертност [1].
За даними статистичних дослщжень, в УкраТ-н серцево-судинн хвороби займають провщш позици в структурi захворюваност та поширено-CTi, а також е основною причиною смертност населення. За даними л^ератури, в Поптавськш обпаст протягом останшх 10 рош спостер^а-еться поступове зменшення серцево-судинноТ захворюваност^ проте поширенють i смертнють внаспщок ^еТ патологи продовжуе неукпшно зростати [2,3,4,5].
Вщповщно до плану дш, запропонованого Все-св^ньою оргашза^ею охорони здоров'я в 2013 рощ основне цтеспрямування охорони здоров'я стосовно неЫфекцмних захворювань мае зосере-дитись на зниженн показнимв неЫфекцшноТ за-хворюваностi на 25% до 2025 року [1, 6].
Велику роль в досягненн ^еТ мети в^грае профiпактична складова боротьби iз захворю-ваннями серцево-судинноТ системи, i особливо первинна профiпактика на уах рiвнях - попупя-цiйному, груповому та шдивщуапьному [7, 8].
Мета дослщження
Доспiдити структуру впливу факторiв ризику серцево-судинноТ патопогiТ серед населення мь ста Полтави та проаналiзувати основнi напрямки Тх первинноТ профiпактики.
Об'ект i методи дослщження
З метою визначення основних факторiв ризику серцево-судинноТ патологи та основних тен-денцш профiпактики серцево-судинних захворювань використовувався бiблiосемантичний метод [7,8,9]. Дослщження впливу факторiв ризику на формування серцево-судинноТ патологи проводилось епщемюпопчним та статистичним методами: дат про фактори ризику були отри-ман шляхом аношмного анкетування (1285 оаб), обробпен методом лопстичноТ регресiТ за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistic 22.0 та MS Ехсе1 2010.
Результати дослщжень та |'х обговорення
В результат проведеного дослщження було виявпено фактори ризику що мапи дост^рний вплив на формування серцево-судинноТ патологи (табл.1).
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Фактори ризику Основна група Пiдвищений тиск (п=) п(%) Група порiвняння Нормальний тиск (п=) п(%) ВШ (Д1) Р
Вк (шсля 40) 370 (72,4) 141 (27,6) 7,900 (6,132-10,176) <0.001
Стать (чолс^ча) 263 (53,6) 228 (46,4) 1,899 (1,512-2,386) <0.001
Освта (середня) 277 (45) 338 (55) 1,100 (0,883-1,372) 0,396
1МТ (ожиршня) 356 (60,5) 232 (39,5) 3,632 (2,881-4,580) <0.001
Палiння (палить) 223 (59,6) 151 (40,4) 1,918 (1,263-2,913) 0,002
Алкоголь (зловживання) 120 (52,9) 107 (47,1) 1,177 (0,883-1,569) 0,150
Фрукти (зрiдка) 59 (39,6) 90 (60,4) 0,822 (0,580-1,165) 0,270
Овочi (зрщка) 13 (31,7) 28 (68,3) 0,586 (0,301-1,142) 0,112
Молоко (зрiдка) 185 (51,7) 173 (48,3) 1,553 (1,215-1,985) <0.001
Риба (зрiдка) 371 (42,8) 496 (57,2) 0,880 (0,696-1,113) 0,288
Птиця (зрщка) 214 (41,1) 307 (58,9) 0,829 (0,662-1,038) 0,102
Свинина (часто) 433 (51,3) 411 (48,7) 1,805 (1,422-2,290) <0.001
Яловичина (зрщка) 418 (52,2) 383 (47,8) 1,547 (1,229-1,949) 0.006
Сало (часто) 431 (44,6) 536 (55,4) 1,133 (0,877-1,464) 0,340
Копченост (часто) 399 (53,2) 351 (46,8) 1,341 (1,070-1,678) 0,006
Солодощi (часто) 326 (51,1) 312 (48,9) 1,510 (1,210-1,884) <0.001
Нiчний сон (неспокшний) 99 (55,9) 78 (44,1) 1,762 (1,279-2,426) <0.001
Тривалють сну (менше 6 годин) 65 (55,1) 53 (44,9) 1,648 (1,126-2,411) 0,010
Фiзична активнють (низька) 196 (62,4) 118 (37,6) 2,734 (2,102-3,555) <0.001
Стосунки вдома (напружеш) 38 (79,2) 10 (20,8) 3,072 (1,517-6,221) 0,001
Вщчуття стресу (постшно) 384 (51,8) 358 (48,2) 1,537 (1,227-1,926) <0.001
Характер вщпочинку (пасив-ний) 377 (53,7) 325 (46,3) 2,476 (1,970-3,112) <0.001
Умови прац (тяжю) 90 (42,5) 122 (57,5) 0,936 (0,695-1,260) 0,662
ССЗ в родинi (наявнiсть у близьких) 426 (53,1) 376 (46,9) 1,397 (1,110-1,758) 0,004
Чи контролюете АТ (так) 427 (39,0) 669 (61,0) 0,249 (0,177-0,349) <0.001
Вщчуття дискомфорту в дн лянц серця (наявне) 382 (56,6) 293 (43,4) 3,090 (2,453-3,893) <0.001
Звернення за допомогою (самол^вання) 411 (64,3) 228 (35,7) 1,942 (1,553-2,428) <0.001
Аналiзуючи отримаш данi, було встановлено достовiрний вплив на формування серцево-судинноТ патологи виявлений для наступних фа-кторiв ризику:
- Вiк понад 40 ромв, вiдношення шансiв -7,900, р<0,001
- Чоловiча стать, ВШ - 1,899, р<0,001
- 1МТ (надмiрна вага тiла або ожиршня), ВШ
- 3,632, р<0,001
- Палiння, ВШ - 1,918, р=0,002
- Надмiрне вживання свинини, ВШ - 1,805, р<0,001
- Недостатне вживання молочноТ продукцiТ, ВШ - 1,553, р<0,001
- Недостатне вживання яловичини, ВШ -1,547, р=0,006
- Надмiрне вживання копченостей, ВШ -1,341, р=0,006
- Надмiрне вживання солодощiв, ВШ - 1,510, р<0,001
- Неспокiйний нiчний сон (часто прокидаю-чись або безсоння), ВШ - 1,762, р<0,001
- Тривалють шчного сну (менше 6 годин), ВШ
- 1,648, р=0,01
- Низька фiзична активнiсть, ВШ - 2,734, р<0,001
- Пасивний характер вiдпочинку, ВШ - 2,476, р<0,001
Таблиця 1.
Вплив факmорiв ризику на формування артеральноТ апертензп
серед населення мста Полтава
- Напружен стосунки в родиш, ВШ - 3,072, р=0,001
- Постшне вщчуття стресу, ВШ - 1,537, р<0,001
- Обтяжений кардюлопчний анамнез, ВШ -1,397, р=0,004
- Наявнють скарг з боку серцево-судинноТ системи, ВШ - 3,090, р<0,001
- Нехтування зверненням до лкаря та са-молiкування, ВШ - 1,942, р<0,001 (мал. 1).
Як видно на малюнку 1, найбтьший вплив на формування серцево-судинноТ патологи вiдiграе вiк понад 40 рош - збiльшуе ризик розвитку ССЗ в 7,9 разу, наступним за рiвнем впливу ви-ступае надлишкова вага тiла та ожиршня - ризик розвитку ССЗ збтьшуеться в 3,632 разу, трете та четверте мюце посщають наявнiсть скарг та неприемних вщчутпв в дтянц серця та напру-женi стосунки в родиш - ризик збтьшуеться в 3,09 та 3,072 вщповщно. Iншi фактори збтьшу-ють ризик розвитку ССЗ в 1,4-2,7 разу: низька фiзична активнють (в 2,734 разу), пасивний вщ-починок (в 2,476 разу), самолкування (в 1,942 разу), палшня (в 1,918 разу), чоловiча стать (в 1,899 разу), надмiрне вживання в рацiонi свинини (в 1,805 разу), неспокшний шчний сон та безсоння (в 1,762 разу), недосипання - тривалють шчного сну менше 6 годин (в 1,68 разу), недо-
статне вживання в рацюш молочноТ продукци та яловичини (в 1,553 та 1,547 разу вщповщно), по-стiйне вiдчуття стресу (в 1,537 разу), надмiрне вживання солодощ1в (в 1,51 разу), обтяжений
амейний анамнез (в 1,397 разу) та надмiрне вживання копченостей (в 1,341 разу)
Надлфне вживання копченостей Обтяжений кардюлогЕчний анамнез Надмфне вживання солодощш Посшне вщчуття стресу Недостатке вживання яловичини Недостатне вживання молочноТ продукци Тривал1сть ннного сну Неспокшний ннний сон Надм1рне вживання свинини Чолов1ча стать ПалЫня
Нехтування зверненням до лтаря Пасивний характер в1дпочинку Низька фЬична активноь Напружен! стосунки в родит Наявшстьскаргз боку серцево-судинно! системи
1МТ
В)к понад 40 рокт
Малюнок 1. Вплив факmорiв ризику на
Аналiзуючи фактори ризику iз достовiрним впливом на формування артерiальноТ гiпертензiТ видно, що переважна бтьшють носить поведш-ковий характер, тобто стосуеться характеру хар-човоТ поведiнки, характеру фiзичноТ активностi, вщношення до власного здоров'я [7].
Таким чином, слщ вiдмiтити, що важливою складовою профiлактики розвитку артерiальноТ, ппертензп мае бути спроба усунення дм саме цих факторiв ризику, тобто слщ придтяти увагу безпосередньо питанням модифкаци поведiнки: всебiчна пропаганда засад здорового харчуван-ня, вiдмови вщ шкiдливих звичок, роз'яснення переваг шклування за власним здоров'ям та шкоди безконтрольного самолiкування.
Слiд зазначити, що досягнення позитивного ефекту стосовно модершзаци поведiнки можли-ве лише за наявност комплексного пiдходу та залучення уах рiвнiв впливу - популяцшного, групового, iндивiдуального. На популяцiйному (державному) рiвнi доцiльно застосовувати ме-хашзми нормативно-правового регулювання (цн нова пол^ика тютюнових та алкогольних виро-бiв, забезпечення доступностi медикаментозних
формування арmерiальноí апертензп засобiв, органiзацiя медичноТ допомоги, тощо), депопуляриза^я шкiдливих звичок (со^альна реклама в засобах масовоТ шформацп), оргаш-зацiя пiшохiдних зон регюнальними органами влади тощо. Груповий рiвень мае включати ви-ховання навичок здорового способу життя на рi-вн колективiв (дитячi садки, школи), забезпечення умов на робочих мюцях (доступнiсть правильного харчування, оргашза^я паркiнгу для рiзних видiв транспорту тощо), створення груп софально'Т пiдтримки людей певних груп (сптки анонiмних алкоголiкiв та iн.).
На шдивщуальному рiвнi важливим е всебiч-ний вплив на людину та всебiчна пiдтримка ба-жання змши поведiнки: роз'яснювальнi бесiди з боку пра^вниш охорони здоров'я, ам'Т', близь-кого оточення. Важливо вiдмiтити те, що вплив, спрямований на змшу поведшки, мае проводи-тись безперервно, на вах етапах спiлкування, шформа^я мае подаватись в легкодоступнiй формк
При здiйсненнi операцiй по втручанню з метою модифкацп поведшки необхщно визначити три основнi моменти:
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
- Найбтьш повно сформулювати, що треба змшити;
- Всебiчно висвiтлити Bei надбання соцю-економiчних шляхiв впливу на конкретну змшю-вану рису способу життя;
- Визначити який з механiзмiв буде мати найбтьшу ефективнють в цьому питаннi.
При розробц методики впливу на поведiнку слщ мати чiтку уяву про риси поведшки та обсяг конкретних змш, що треба внести, а також визначити рiвень основного впливу - шдивщуаль-ний, груповий, популяцшний. В процесi пщготов-ки програми втручання необхщно визначити предмет втручання (цтьову популяцiю, групу чи шдивща), об'ем майбутнiх змiн (риси поведшки, що мають пiдлягати змiнам), можливi перешкоди для проведення втручання, а також шляхи ïx по-долання, ям додатковi соцiальнi фактори можуть сприяти втручанню та критерп' ефективност втручання [1,7,8,9].
Слщ враховувати, що деяк поведiнковi звич-ки, що мають негативний вплив на здоров'я, мо-жуть в свою чергу забезпечувати позитивний психолопчний вплив для окремих людей. Прикладом такоГ дм може бути палшня цигарок, що забезпечуе «перерву» в тяжких умовах. В той же час важливо враховувати, що внесення змш що-до одше'|' поведiнковоï риси може посилювати вплив шшок Прикладом такого зв'язку може бути збтьшення вживання 'ж^ як меxанiзм ком-пенсацп' при спробi вiдмови вщ палiння.
Важливим компонентом програми поведшко-вих змiн е ступiнь власно' мотивацiï пацieнта, оскiльки вiд цього залежить не лише успix дося-гнення змiн, а й об'ем зусиль, ям необxiдно при-класти для його досягнення (при низькому рiвнi мотиваци можуть бути необхщш додатковi шфо-рмацiйнi втручання).
Висновки
Таким чином, в результат проведеного дослщження було встановлено, що статистично до-казаний вплив на формування артерiальноï п-пертензи серед населення мюта Полтава при-таманний наступним чинникам:
- вк понад 40 ромв та чоловiча стать (р<0,001),
- надлишкова вага та ожирiння (р<0,001),
- палiння (р=0,002),
- особливостi харчово' поведiнки (зловжи-вання свининою (р<0,001), копченостями (р=0,006) та солодощами (р<0,001), а також не-достатнiй вмiст у рацюш яловичини (р=0,006) та молочних продуктв(р<0,001)),
- порушення якостi (р<0,001) та тривалост сну (р=0,01),
- стресовi ситуацiï вдома (р=0,001) та у по-всякденному життi (р<0,001),
- низька фiзичнa aктивнicть (p<0,001),
- oбтяжeний кapдioлoгiчний анамнез (p=0,004),
- наявнють а^г та нeпpиeмниx вщчугпв з бoкy cepця (p<0,001),
- caмoлiкyвaння, а тaкoж нexтyвaння звep-ненням дo лiкapя (p<0,001).
Bpaxoвyючи пpиpoдy фaктopiв poзвиткy apTe-piaльнoï гiпepтeнзiï визнaчeнi вaжливi кoмпoнeн-ти пpoфiлaктики cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь, щo пoлягaють y нeoбxiднocтi пpoвeдeння зaxo-дiв, cпpямoвaниx на мoдифiкaцiю мoдeлi пoвeдi-нки, зaпpoвaджeннi зacaд здopoвoгo cпocoбy життя. Bизнaчeнa нeoбxiднicть пpoвeдeння пpo-фiлaктики на вcix piвняx - пoпyляцiйнoмy, гpyпo-вoмy, iндивiдyaльнoмy.
Перспективи подальших дослiджень
Bpaxoвyючи cтaн cepцeвo-cyдиннoï зaxвopю-вaнocтi та пoшиpeнocтi, а ташж кapтинy poзпo-дiлy фaктopiв pизикy, зaплaнoвaнo пoдaльшe дocлiджeння впливу фaктopiв pизикy на фopмy-вання cepцeвo-cyдиннoï пaтoлoгiï з ypaxyвaнням ïx peгioнaльниx ocoбливocтeй з мeтoю poзpoбки та пoдaльшoгo впpoвaджeння мoдeлi пpoфiлaк-тики cepцeвo-cyдиннoï пaтoлoгiï з ypaxyвaнням пpинципiв мoдepнiзaцiï пoвeдiнки та piвнeвoгo (цeнтpaльний, peгioнaльний, iндивiдyaльний) пpинципy пpoфiлaктики cepцeвo-cyдинниx за-xвopювaнь.
Лiтература
1. Nascimento B. Глoбaльнe здopoв'я га cepцeвo-cyдиннi зaxвopю-вання / B. Nascimento, L. Brant, D. Moraes // Уфа^'н^кий ^дю-лoгiчний жypнaл. - 2015. - №4. - С. 123-133.
2. Mocкaлeнкo B^. Koмплeкcнa oцiнкa мeдикo-дeмoгpaфiчнoï c! туацп' як cкпaдoвa мeгoдoлoгiï poзpoбки дepжaвниx цiльoвиx пpoгpaм в oxopoнi здopoв'я / B.Ф. Mocкaлeнкo, Т.С. ^узева, Л.1. Гaлieнкo [га iн.] // Cxiднoeвpoпeйcький жypнaл гpoмaдcькoгo здopoв'я. - 2012. - №2-3(18-19). - С. 238-247.
3. Юэ^в^ка A.A. Дocлiджeння coцiaльнo-eпiдeмioлoгiчниx пoкaзни-кiв нaceлeння Уфа'ши внacлiдoк xвopoб cиcгeми кpoвooбiгy на дepжaвнoмy га peгioнaльнoмy piвняx / A.A. Korncnia, 1.О. Лoбo-ва // Bicm-n фapмaцiï. - 2012. - №4(72). - С.62-65.
4. Дячук Д.Д. Пoшиpeнicгь xвopoб cиcтeми кpoвooбiгy cepeд дopo-cлoгo на^лення, яюму нaдaeгьcя медична дoпoмoгa y ДНУ «НПЦ ПKM» ДУС / Д.Д. Дячук, Ю.Б. Ященга, 1.Ю. Лиceнкo // Bic-ник пpoблeм бioлoгiï i медицини. - 2015. - Т.1(118), Bип.2. - С. 290-294.
5. Хopoш M.B. Cepцeвo-cyдиннa зaxвopювaнicть як cклaдoвa нен нфeкцiйниx зaxвopювaнь га фaкгopи pизикy кapдioлoгiчнoï па-TCrnonï cepeд нaceлeння мicгa Пoлтaвa / Aкгyaльнi пpoблeми cyчacнoï медицини: вюник Укpaïнcькoï мeдичнoï cгoмaгoлoгiчнoï академп. - 2015. - №2 (50). - С.156-164.
6. Cardiovascular disease: risk assessment and reduction, including lipid modification [Елeктpoнний pecypc] // NICE. - 2015. - Режим дocтyпy дo pecypcy: nice.org.uk/guidance/cg181.
7. Cardiovascular diseases and risk management / American Diabetes Association [Елeктpoнний pecypc] // Diabetes Care. - 2015. - vol. 38 (Suppl. 1). - P. S49-S57. - Режим дocтyпy дo pecypcy: http://care.diabetesjournals.org/content/38/Supplement_1/S49.short
8. Executive summary: Heart Disease and Stroke Statistics—2015 Update. A Report From the American Heart Association [Елею^^ ний pecypc] // Circulation. - 2015. - №131. - P. 434-441. Режим дocтyпy дo pecypcy: http://circ.ahajournals.org/content/131/4/434.full.pdf+html.
9. Townsend N. Cardiovascular disease in Europe - epidemiological update 2015 / N. Townsend, M. Nickhols, P. Scarborough // European Heart Journal. - 2015. - № 36. - P. 2696-2705.
Реферат
АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ РИСКА НА ФОРМИРОВАНИЕ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ ГОРОДА ПОЛТАВЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИХ УСТРАНЕНИЯ Хорош М.В.
Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска, модернизация поведения.
В наше время проблема профилактики сердечно-сосудистых заболеваний является одной из ключевых для системы здравоохранения как в Украине, так и в странах всего мира. Учитывая чрезвычайную распространенность неинфекционных заболеваний, составляющей которых является сердечнососудистая патология, Всемирная организация здравоохранения при содействии Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций утвердила глобальный план уменьшения сердечнососудистой заболеваемости, целью которого является снижение показателей сердечно-сосудистой заболеваемости на 25% до 2025 года. С целью определения основных факторов риска сердечнососудистой патологии и основных тенденций профилактики сердечно-сосудистых заболеваний использовался библиосемантический метод. Исследование влияния факторов риска на формирование сердечно-сосудистой патологии проводилось эпидемиологическим и статистическим методами: данные о факторах риска были получены путем анонимного анкетирования (1285 человек), обработанные методом логистической регрессии с помощью программного обеспечения IBM SPSS Statistic 22.0 и MS Ехсе1 2010. В результате проведенного исследования было установлено, что статистически доказанное влияние на формирование артериальной гипертензии среди населения города Полтава присуще следующим факторам: возраст, пол, избыточный вес и ожирение, курение, особенности пищевого поведения (злоупотребление свининой, копченостями и сладостями, а также недостаточное содержание в рационе говядины и молочных продуктов), нарушения сна, стрессовые ситуации, низкая физическая активность, отягощенный кардиологический анамнез, наличие жалоб и неприятных ощущений со стороны сердца, самолечение, а также пренебрежение обращением к врачу. В статье отмечены основные направления первичной профилактики, основанные на подходе модернизации поведения.
Summary
ANALYSIS OF INFLUENCE PRODUCED BY RISK FACTORS ON DEVELOPMENT OF ARTERIAL HYPERTENSION IN POPULATION OF POLTAVA AND PROSPECTS FOR THEIR ELIMINATION Khorosh M.V.
Key words: cardiovascular disease, risk factors, modification of behavior.
Nowadays the prevention of cardiovascular diseases is one of the key health care issues in Ukraine as well as throughout the world. Whereas the extraordinary prevalence of non-communicable diseases among which the share of cardiovascular diseases is considerably large, the World Health Organization under the maintenance of the UN General Assembly has adopted a global plan on reducing cardiovascular morbidity rate, which goals are to decrease cardiovascular morbidity rate by 25% to 2025. In order to identify the main risk factors for cardiovascular disease and major trends in the prevention of cardiovascular disease the applying of bibliosemantyc method is quite appropriate. The investigation risk factors' influences produced on the development of cardiovascular diseases was conducted by epidemiological and statistical methods, data on risk factors were obtained by anonymous questionnaires (1285 people) and processed by logistic regression with software IBM SPSS Statistic 22.0 and MS Excel 2010. The study has found out the following factors are statistically proved to impact on the development of hypertension in the population of Poltava as age, sex, excess weight and obesity, smoking, eating behavior (abuse of pork, smoked meat and sweets, as well as lack of beef and dairy products), sleep disorders, stress, physical inactivity, burdened cardiological history, the presence of heart complaints and discomfort, self-treatment and neglect of health care. The article describes the main directions of primary prevention based on the approach in behavior modification.
