CC BY
64
© Трибрат Т. А., Шуть С. В., 1щенко Л. В.
УДК 616. 1-084:614. 2
Трибрат Т. А., Шуть С. В., 1щенко Л. В.
ДОСВЩ ОРГАШЗАЦЙ"ПРОФШАКТИКИ ХРОНiЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
КРОВООБiГУ В укратж
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Особливост перебiгу та прогнозу метаболiчного синдрому з ура-хуванням генетичних, вкових, гендерних аспектiв хворих, наявност у них рiзних компонен^в метабо-лiчного синдрому i конкретно! супутньо! патологiI та шляхи корекцп виявлених порушень».
В УкраIнi, як i в бiльшостi европейських кра!н, по-ширенiсть хронiчних захворювань кровооб^ е прю-ритетною проблемою громадського здоров'я.
Згщно статистики ВсесвiтньоI оргаызацп охоро-ни здоров'я (ВООЗ), у свт близько 9,4 млн. людей щороку помирають вiд серцево-судинних захворювань (ССЗ). Серед них 51% людей помирають вщ ш-сульту i 45% - вiд iшемiчноI хвороби серця. Укра!на посiдае перше мюце у Gвропi за юльюстю смертей вiд ССЗ. За даними ВООЗ, ттьки у 2011-2012 рр. вщ ССЗ померли 440 тис. украшав. I в 2013 рощ в Укра!н близько половини смертей було зумовлено ССЗ. По-рiвняно з 2012 роком показники смертност в УкраIнi практично не змшилися. Причини тако! складно! си-туацп мають як об'ективний (низький матерiальний рiвень життя), так i суб'ективний (спосiб життя) характер. Укра!на посiдае 34-те мiсце за показником оч^вано! тривалостi життя серед 43 европейських держав, США i Канади. Особливе занепокоення ви-кликае проблема передчасно! смертностi чоловiкiв, показник яко! у працездатному вiцi в 3,5 разу вищий вщповщного показника серед жшочого населення. Тривалiсть життя чоловкв в Укра!нi протягом 19912010 роюв збiльшилася лише на один рк, на вщм^ ну вщ кра!н бвропейського Союзу, де вона зросла на 5,2 року, в кра!нах бвропейського репону на 3,6 року. У 2010 рощ в Укра!н тривалють життя жiнок була на 7,5 року коротша, ыж в середньому у кра!нах бвропейського Союзу, чоловЫв - майже на 12 роюв. Середня оч^вана тривалють життя населення до-рiвнюе 70,3 року, що зумовлюе !! розрив iз середньо-европейським показником до шести, а з показника-ми кра!н 6С - до 10 роюв. На вщмЫу вiд економiчно розвинених европейських кра!н в Укра!н зберкаеть-ся вiд'емний прирiст населення (- 4,4 на 1000), хоча порiвняно з попередыми роками його темп вдалося зменшити [5, 7].
Результати доогмджень свiдчать,що основним фактором ризику iшемiчно! хвороби серця та це-реброваскулярних захворювань, якi на 88 % ви-значають рiвень смертностi вiд хвороб системи
кровооб^ - головно! причини смертi населення Укра!ни, е артерiальна гiпертензiя (АГ). За результатами проведених доотджень вона визначаеться у третини населення (36 %), частше - серед чоловшв. Так, нав^ь у молодому вц (25-34 роки) пiдвищення артерiального тиску (АТ) виявляють у кожного шос-того чоловiка, в 35-44 роки - у кожного третього, а в 45-54 - у кожного другого. Серед жшок вком 25-34 роки АГ зафксована у кожно! двадцято!, в подаль-шому динамiка !! поширеностi аналогiчна таюй у чо-ловiчiй популяцi! [1, 2].
Так, щорiчно вiд 100 до 110 тис. жителiв Укра!-ни вперше захворюють мозковим шсультом. У 2010 роцi ця цифра склала 106 427 випадюв, що на 100 тис. населення становить 282,3. Це вище, ыж се-реднм показник в бвропейських кра!нах ( 200 на 100 тис. населення). Третина шсульпв вщбуваеть-ся у людей працездатного в^. Внаслщок iнсульту в Укра!нi щорiчно вмирае вщ 40 до 43 тис. жителiв кра!ни. У 2010 рощ ця цифра склала 39 694, що на 100 тис. населення становить 86,7. Це майже в 2 рази вище, ыж у розвинених кра!нах бвропи, проте менше, ыж у Роси. В останн 5 роюв намггилася тен-денщя до стабiлiзацi! i навiть до зниження показника смертност вiд мозкового шсульту в нашiй кра!нi.
Виршенню проблеми високо! смертностi вiд ССЗ в Укра!н сприяють комплекснi популяцмы до-слiдження з оцiнкою динамки профтю ризику, ви-значенням впливу на рiвнi смертностi основних фак-торiв ризику, встановленням !х оптимальних рiвнiв та науковим обфунтуванням прюрите^в профтак-тичних заходiв не ттьки у чоловЫв, а i серед жшок.
На сьогодншнм день численними доотдження-ми доведена висока ефективнють таких профтак-тичних немедикаментозних заходiв, як нормалiзацiя маси тiла при !! надлишку, зменшення вживання ку-хонно! солi, обмеження вживання насичених жирiв, алкогольних напо!в, вiдмова вщ тютюнопалiння та пiдвищення рiвня фiзично! активностi. Однак згiдно з даними проведеного дослщження шляхом опиту-вання - рекомендаци вiд дiльничних або Ымейних л^ карiв вiдносно зменшення маси тта отримують тть-ки9 % пацiентiв, вiдносно вiдмови вщ палiння - 10 % чоловшв i 11% жiнок. Поради щодо обмеження в харчовому рацюы кухонно! солi отримують лише 7 % оЫб iз пiдвищеним АТ, стосовно обмеження жирiв - 11 % опитуваних, вщносно зменшення вживання
алкогольних напо1в - 2 % oci6, i лише в 3 % випадюв дiльничнi лiкарi радять патентам пiдвищити piBeHb фiзичноI активностi [1,5].
Мiжнародний досвiд довiв високу ефектив-нiсть профiлактичноI роботи у 6opo^6i з епщем^ ею тютюнопалiння. Bei форми споживання тютюну, включаючи палшня сигарет, сигар, трубок, жуваль-ного або нюхального тютюну, а також вплив продук-тiв його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене палшня), значно пщвищують захворюва-нiсть i передчасну смертнють, що спричиняються бiльш як 20 рiзними хворобами. Бiльшiсть досл^ джень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як вiд юлькост випалюваних сигарет, так i вщ тривалостi палiння. Проблема тютюнопалш-ня вкрай актуальна для Укра!ни, яка поста перше мюце в бвропи за кiлькiстю курцiв. За даними Мшю-терства охорони здоров'я Укра'ши в сучасних умо-вах кожна п'ята жшка -- активний курець. Особливо занепокоюе те, що ця шкщпива звичка припадае на вк до 35 рокiв. У наш час палять 51 % чоловшв працездатного в^ в мiськiй i 60% - в сiльськiй мю-цевостi. Найбiльша частота палiння рееструеться серед чоловшв вiком 20-29 роюв. Встановлено, що iстотний внесок у розвиток iшемiчноI хвороби серця у жшок вiком до 55 роюв вносять такi фактори, як тю-тюнопалiння у поеднаннi з гiперглiкемiею, вщхилен-ня у лiпiдному профл гiнекологiчнi захворювання та хвороби щитоподiбноI залози [1].
Не менш вагомим чинником ризику е маса тта. Щоправда, останнiми роками виникли деяк диску-сiйнi питання щодо поеднання маси тта зi смерт-нютю, але вони вимагають подальшого вивчення. У будь-якому випадку маса тта е значимим чинником ризику серцево-судинних захворювань. У нашм державi не сформована ментальнють стосовно цього чиннику ризику. Так, лише 6% населення до-тримуеться низькохолестериново! дiети, абсолютна бiльшiсть украIнцiв взагалi неправильно харчуються, i все це залежить як вщ самих пацiентiв, харчових традицм, так i, безумовно, вщ рекомендацiй, що !х надають лкарк Ми звикли вважати, що вщ нас залежить лише 8-10% особистого здоров'я, але це хибне уявлення. За даними дослщжень, як прово-дяться в останнi десять роюв фахiвцями 1нституту кардiологiI iменi М. Д. Стражеско, доведено реальну можливють змiн ментальностi пацiентiв, як зверта-ються за медичною допомогою. Як вже зазначало-ся, бтьшють чинникiв ризику можуть бути модиф^ кованими - це загальновизнанi у свт чинники, на якi необхщно зосередити увагу лiкарiв, адмшютрато-рiв, керiвництва держави для формування здорово! ментальной у нацiональному масштабi [1,2, 5].
Досвщ розвинених кра'ш св^ пiдтвердив мож-ливiсть управлiння чинниками ризику та знижен-ня захворюваност населення на серцево-судиннi хвороби.
Так, на початку 1970-х роюв минулого столбя в США на федеральному рiвнi розроблено цтеспря-мованi заходи щодо боротьби з артерiальною ппер-тензiею, якi згодом дали феноменальнi результати:
смертнють вщ мозкових iнсультiв за 20 роюв змен-шилася вдвiчi, вiд iнфаркту мiокарда - на 40%:. За-вдяки реалiзацiI аналопчних програм у ЯпонiI смертнють вiд iнсультiв скоротилася в 4 рази, Нмеччиы у 2 рази., у Фшлянди здiйснення проекту « Пiвнiчна Ка-релiя» шляхом проведення заходiв у боротьбi з такими чинниками ризику, як артерiальна гiпертензiя, гiперхолестеренемiя i тютюнопалiння, зменшилась частота iшемiчноI хвороби серця серед чоловiчого населення працездатного вiку на 80% [ 3].
В Укра1ы профтактичний напрям проголоше-но стратепчним у дiяльностi нацiональноI охорони здоров'я. Так, у статт 49 Конституцп Укра1ни вказано, що « Охорона здоров'я забезпечуеться державним фiнансуванням вiдповiдних соцiально -економiчних, медико-санггарних i оздоровчо-проф^ лактичних програм» [3, 4].
Стаття 4 Закону Укра'ши «Основи законодавства Укра'ши про охорону здоров'я» проголошуе, що «... основними принципами охорони здоров'я в Укради е попереджувально-профiлактичний характер, комплексний сощальний, екологiчний та медичний пщхщ до охорони здоров'я» [6, 9].
Офщмну домовленiсть МОЗ Укра1ни з ВООЗ було пщписано в 1994р.,базовим документом е «Протокол 3!Ы01- Укра1на» i наказ МОЗ Укра'ши вщ 30. 05. 1995 р., про виконання програми 3!Ы0! [6].
3 2006-2010 рр. була впроваджена «Державна програма запоб^ання серцево-судинних i судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 рр. », мета яко! -- запобiгання i зниження рiвня захворювання на серцево-судинн та судинно-мозковi хвороби, шва-лiдностi та смертностi вщ !х ускладнень, збiльшення тривалостi ! пiдвищення якостi життя населення.
Виконання програми дало змогу збiльшити се-редню тривалiсть життя населення, орiентовно зни-зити рiвень смертностi вщ iнсультiв на 3%, iшемiчноI хвороби серця - до 5 %, зменшити рiвень первинно! iнвалiдностi, зумовлено! серцево-судинними й су-динно-мозковими захворюваннями у працездатно-му вiцi до 5% у 2008р. та до 10% у 2010 рощ [8].
Започаткован i виконуються «Програма проф^ лактики i лiкування артерiальноI ппертензп в Укра-!нi», затверджена Наказом Президента Украши вiд 4. 02. 1999р. №117/99, мiжгалузева програма «Здоров'я наци», пщставою для виконання яко! була Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши №14 вiд 10 сiчня 2002 року «Державна програма запоб^ання та л^вання серцево-судинних i судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки», затверджена поста-новою Кабiнету Мiнiстрiв №761 вщ 31 травня 2006р. З часу запровадження минуло бiльше 10 роюв. Пе-редбачалося, що через 10-12 роюв цтеспрямова-них зусиль можна очкувати зменшення смертностi вщ мозкових iнсультiв на 20 - 30%, вщ iшемiчноI хвороби серця на 10%, що в цтому приведе до збть-шення загально! тривалостi життя. Початковий етап виконання Програми був спрямований на активне виявлення пащетчв з артерiальною гiпертензiею та широке iнформування населення про хворобу та II наслщки, стратифкацт груп ризику розвитку
ускладнень, вттення нових технологiй лiкування, навчання й пщвищення квалiфiкацiI медичних пра-цiвникiв, тощо [6,8, 9].
В Укра!ы дiе Державна цiльова сощальна про-грама зменшення шкiдливого впливу тютюну на здоров'я населення, затверджена Постановою Каб^ нету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 3вересня 2009 р. №940. За останн 4 роки юльюсть курцiв в УкраIнi зменшилася до 8,35 млн. оЫб з 10,07 млн., тобто на 17%.
Для того, щоб виршити проблему профтактики ССЗ, необхiднi спiльнi зусилля фахiвцiв, активiстiв i громадськостi. Одним iз базових напрямiв виршен-ня проблеми е просвтицька дiяльнiсть серед груп високого ризику. Поряд з профтактикою та л^ван-ням серцево-судинних захворювань особливе мюце в покращеннi якост життя лiтнiх людей займае ак-тивний спосiб життя, включаючи вщповщне фiзичне навантаження. Отже, завдяки просв^ницьюй роботi та консультацiям фахiвцiв можливо розповсюдити практику здорового способу життя.
Всеукра!нську громадську органiзацiю «Асощ-а^я превентивно! та антиейджинг медицини» за пщтримки фармацевтично! компани «Сандоз», цiювати проект «60+ Кардiо» змусила статистика: в Укра!ы кожнi 5 хвилин стаеться шсульт i кожн 10 хви-лин - шфаркт мiокарда, маючи надiю, що со^альна iнiцiатива допоможе багатьом людям зрозумiти, що вони не залишилися сам на сам зi сво!ми проблемами, що про серцево-судинну систему можна й потрiбно дбати в будь-якому вщ^ i нинi для цього юнують доступнi та ефективн засоби.
Дотримання принципiв здорового способу життя в профтактищ серцево-судинних захворювань стосуеться i людей, якi мають фах лкаря. Тому за шщативи «АсоцiацiI превентивно! та антиейджинг медицини» в рамках Нацюнально! програми з профтактики серцево-судинних захворювань «Серце-во-судинний ризик пщ контролем» створюеться ! Нацюнальний реестр з контролю серцево-судинно-го ризику у медиюв.
У сучасних умовах важливим е потен^ал та ра-цiональнiсть в робот системи охорони здоров'я, який вщповщно до полiтики «Здоров'я - 2020: Укра-!нський вибiр», розробленого вщповщно до Поло-ження про Мастерство охорони здоров'я Укра!ни, затвердженого Указом Президента Укра!ни вiд 13. 04. 2011 № 467, з метою вдосконалення пiдходiв до охорони громадського здоров'я в Укра!ы, полягае в тому, щоб покращити показники и функцюнуван-ня та знизити витрати шляхом збтьшення обсягу швестицм, залучених для здiйснення заходiв щодо змiцнення здоров'я та профiлактики захворювань, а також пщвищити ефективнiсть л^вання та реабт^ таци хворих.
Розроблений проект Програми спрямовано на:
- профтактику нешфекцмних захворювань та формування усвщомленого та вiдповiдального став-лення населення до власного здоров'я;
- пщвищення ефективност заходiв з !х проф^ лактики та формування здорового способу життя.
Досягнення визначено! мети Програми можли-ве шляхом: розроблення та впровадження новiтнiх технологiй мiнiмiзацiI факторiв (чинникiв) ризику захворювань та створення сприятливого для здоров'я середовища на основi даних наукових доогмджень; розроблення стратеги з питань формування усв^ домленого та вщповщального ставлення населення до власного здоров'я та особисто! безпеки; пщвищення якост кадрового забезпечення та рiвня про-фесiйноI пiдготовки фахiвцiв з питань профтактики i раннього виявлення хвороб, дiагностики та лку-вання; проведення сучасних шновацмних наукових розробок з обов'язковим створенням ефективно! системи впровадження !х результатiв в практику охорони здоров'я (взаемодiя iз зворотним зв'язком); проведення наукових дослщжень iз збережен-ня та змщнення здоров'я населення, первинно! профiлактики захворювань, вивчення негативного впливу факторiв ризику i соцiальних детерм^ нант на здоров'я та шляхiв його мiнiмiзацiI, формування громадсько! системи охорони здоров'я. ТермЫ виконання Програми: 2013 - 2020 роки.
Виконання Програми дасть змогу:
- збтьшити середню оч^вану тривалiсть життя на 2,2 року;
- стаб^зувати та досягти тенденци до знижен-ня смертност вiд хронiчних неiнфекцiйних захворювань на 10 вщсотюв;
- стаб^зувати та досягти тенденцiI до знижен-ня передчасно! смертностi оЫб працездатного вiку на 10 вщсотюв;
- досягти тенденци щорiчного скорочення по-ширеностi тютюнопалiння на 1 вщсоток;
- досягти тенденци щорiчного скорочення по-ширеностi зловживання алкоголем на 1 вщсоток;
- досягти зниження частки оЫб з надунрною масою тта та ожирiнням на 8 вщсотюв;
- знизити на 7 вщсотюв рiвень первинного ви-ходу на швалщнють (насамперед населення працездатного в^) шляхом запоб^ання ускладненням неiнфекцiйних захворювань серед населення; та н [7].
Висновок. Отже, необхщно визнати, що зниження захворюваност^ iнвалiдностi та смертностi вщ хвороб системи кровообiгу - проблема не лише охорони здоров'я, це со^альна проблема всього сусптьства, вщповщно i шляхи вирiшення цiеI проблеми мають бути загальнодержавними заходами за участю вЫею сптьноти з урахуванням мюцевих особливостей, традицiй та Ыших аспектiв, що до-зволяе найефективыше використовувати наявнi ре-сурси й досягти бтьших успiхiв.
Л^ература
1. Горбась I. М. Оцшка поширеностi та контролю факторiв ризику серцево-судинних захворювань серед населення та лiкарiв / I. М. Горбась, О. М. Барна, В. Ю. Сакалош, М. А. Бакуменко // Лки УкраУни. - 2010. - № 1. -С. 4-9.
2. Москаленко В. Ф. Концептуальш тдходи до формування новоУ профУлактичноУ стратеги у сферi охорони здоров'я / В. Ф. Москаленко // Здоров'я УкраУни. - 2009. - № 23(228). - С. 48-49.
3. Москаленко В. Ф. Формування глобальноУ комплесноУ ЫтегральноУ мiж секторальноУ системи профУлактики -iнновацiйний пiдхiд до вирУшення сучасних проблем громадського здоров'я ( аналiтичний огляд лiтератури та власних дослуджень ) / В. Ф. Москаленко //Журнал Академп медичних наук УкраУни. - 2009. - Т. 15, № 3. - С. 516-542.
4. Москаленко В. Ф. Чинники ризику як концептуальна основа глобальних стратепй профУлактичних програм / В. Ф. Москаленко // Науковий вюник нацюнального медичного ушверситету iменi О. О. Богомольця. - 2009. - № 1. - С. 9-24.
5. Регюнальш особливост рiвня здоров'я населення народу УкраУни. Аналiтично-статистичний посiбник рекомендова-ний для кардюлопв, ревматологiв, терапевтiв, органiзаторiв охорони здоров'я та лiкарiв загальноУ практики / Пiд ред. . В. М., Коваленко, В. М. Корнацького. -2011. - 164 с.
6. Ревенько I. Л. Серцево-судинш i судинно-мозковi захворювання. Регiональнi шляхи оптимУзацУУ медичноУ допомоги // I. Л. Ревенько, В. А. Гандзюк. - К., 2012. - 191 с.
7. Проект Закону УкраУни «Про затвердження ЗагальнодержавноУ програми «Здоров'я - 2020: УкраУнський вибiр» : Режим доступу /www. moz. gov. ua.
8. Смiрнова I. П. Результати реалiзацii Програми профУпактики i лiкування артерУальноУ ппертензп / I. П. Смiрнова, I. М. Горбась // Нова медицина. - 2004. - № 4. - С. 12-14.
9. Тобен Д. Змши на популяцмному рУвш сприятимуть серцево-судинному здоров'ю / Д. Тобен //Превентивна медицина. - 2012. - № 9-10(95-96). - С. 10-16.
УДК 616. 12 - 008-056. 24
ДОСВЩ ОРГАШЗАЦП ПРОФШАКТИКИ ХРОЫЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КРОВООБiГУ В УКРАН
Трибрат Т. А., Шуть С. В., ^енко Л. В.
Резюме. В Украiнi, як i в бтьшост европейських краУн, поширенiсть хроычних захворювань кровооб^у е прюритетною проблемою громадського здоров'я, як ютотно впливають на тривалють життя населення, зумовлюючи третину причин швалщност та двУ третини вЫх випадюв смертг
Проаналiзований досвщ оргашзацм профiлактики захворювань системи кровообiгу в УкраУш.
Kлючовi слова: профтактика, хвороби систем кровообУгу, фактори ризику.
УДК 616. 12 - 008-056. 24
ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОФИЛАКТИКИ ХРОНИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ КРОВООБРАЩЕНИЯ В УКРАИНЕ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Ищенко Л. В.
Резюме. В Украине, как и в большинстве европейских стран, распространенность хронических заболеваний кровообращения является приоритетной проблемой общественного здоровья, которые существенно влияют на продолжительность жизни населения, вызывая треть причин инвалидности и две трети всех случаев смерти.
Проанализирован опыт организации профилактики заболеваний системы кровообращения в Украине.
Ключевые слова: профилактика, болезни системы кровообращения, факторы риска.
UDC 616. 12 - 008-056. 24
The Experience of Prevention of Chronic Diseases of Blood Circulation in Ukraine
Trybrat T. A, Shut S. V., Ischenko L. V.
Abstract. In Ukraine, as in most European countries, the prevalence of chronic diseases of circulatory system is a priority public health problem.
According to statistics of the World Health Organization (WHO) Ukraine leader among European countries in terms of mortality from cardiovascular disease (CVD). Thus, in 2011-2012,440 thousand Ukrainians died of CVD.
Studies indicate widespread risk factors for cardiovascular and cerebrovascular diseases in Ukraine (33. 5 % of adults revealed hypertension, 56. 8 % - are overweight, 44 % of men and 16. 5% of women smoke).
The experience of developed countries confirmed ability to control risk factors and reduce morbidity from cardiovascular disease.
Through programs in Japan the death rate from stroke declined by 4 times, 2 times in Germany, in Finland the project "North Karelia" through measures against such risk factors as hypertension, smoking, hypercholesterolemia, the incidence of coronary heart disease among male population of working age decreased to 80 %.
Ukraine has announced the strategic direction of preventive activities in national health care. From 20062010 it was introduced "State program of prevention of cardiovascular and cerebrovascular diseases for 20062010 ", which aims - to prevent disease and reduce cardiovascular and vascular - brain disease, disability and mortality their complications, prolonging her quality of life of the population.
The program helped to increase the average life expectancy, estimated to reduce mortality from stroke by 3%, coronary heart disease - up to 5 %, reduce the level of primary disability caused by cardiovascular and cerebrovascular diseases in the working age to 5 % in 2008 and to 10 % in 2010.
Initiated and performed «The program of prevention and treatment of hypertension in Ukraine», approved by the President of Ukraine 4. 02. 1999r. Number 117/ 99, interdisciplinary program « Health of the Nation», the basis for the implementation of which was the Cabinet of Ministers of Ukraine № 14 dated 10 January 2002 «State program of prevention and treatment of cardiovascular and cerebrovascular diseases for 2006-2010" approved Cabinet of Ministers № 761 of May 31, 2006. Since its introduction more than 10 years have passed. It was assumed that after 10-12 years of focused effort can expect a decrease in mortality from cerebral stroke by 20 - 30% of coronary heart disease by 10 %, which generally leads to an increase in overall life expectancy.
The initial phase of implementation of the program was aimed at identifying active patients with arterial hypertension and widespread public awareness about the disease and its consequences, the stratification of risk groups for complications, implementation of new treatment technologies, education and training of health workers, and others.
Ukraine has a government social program to reduce the harmful effects of tobacco on health, approved by the Cabinet of Ministers Ukraine on September 3, 2009 number 940, and as a result over the past 4 years, the number of smokers in Ukraine has decreased by 17%.
Commitment to a healthy lifestyle in the prevention of cardiovascular disease applies to people who have a doctor's specialty. Therefore, at the initiative of the Association of preventive and anti-aging medicine as part of the national program for the prevention of cardiovascular diseases "cardiovascular risk under control" was created the I National Register of controlling cardiovascular risk in physicians.
In modern conditions it is important to potential and rationality in the health care system, which according to the policy of " Health - 2020: Ukrainian Dimension", is to improve the performance of its operations and reduce costs by increasing the amount of investment attracted to implementation of measures to promote health and prevent disease, and increase the effectiveness of treatment and rehabilitation of patients with circulatory diseases.
Key words: prevention, diseases of circulatory system, risk factors.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 22. 04. 2014 р.
