CC BY
20
УкраТнський журнал гематологи та трансфузюлоги. // Мат. 9-го М1жнародного медичного конгресу сту-
- 2006. - Т.6, №2. - С.30-34. дент1в та молодих учених (Тернопть, 21-12 кв1тня
13. Колмаков В.Н. Значение определения проницае- 2005 р.). - Тернопть : Укрмедкнига, 2005. - С. 149. мости эритроцитарных мембран в диагностике 17. Ходоровський В.М., Коломоець М.Ю. Морфофунк-хронических заболеваний печени / В.Н. Колмаков, цюнальний стан еритроцитв при експерименталь-
B.Г. Радченко // Терапевт. архив. - 1982. - №2. - нш залЬодефщитнш анеми в npoqeci ферротерапп
C.59-62. / В.М. Ходоровський // Щормш терапевтичы читан-
14. Патофизиология заболеваний сердечно- ня: терапевтична KniHiKa вщ науки до практично! сосудистой системы / Под ред. Л. Лилли. - М. : охорони здоров'я: Матер1али науково-практичноТ БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. - 598с. конференций присвяченоТ пам'ят1 академка Л.Т.
15. Попович Ю.Ю. Изменение метаболизма глюкозы в Мало', 11 кв'тня 2006 P. - ХаРк'в, 2006. - 173. эритроцитах больных железодефицитной анемией 18. Аношина М.Ю. Про взаемозв'язок ендогенноТ ¡нток-пожилого и старческого возраста / Ю.Ю. Попович // сикацп, активное^ перекисного окисления лтщю та Нове в гематологи та трансфузюлоги. - 2006. - проникливост1 мембрани еритроцитв у хворих на Вип.4. - С.180-184. зал1зодефщитну анем1ю / М.Ю. Аношина, Н.М. Тре-
16. Ходоровський В.М. Механмна резистентнють ерит- тяк, ^20<0В4Д-Kr Н1В- ™а750Л0Г'' Т3 трансфу-роцитв та проникпивють ixHix мембран при експе- зюлоги. 2004. Вип.1. С.69-75. риментальному зал1зодефщит1 / В.М. Ходоровський
Реферат
ПРОНИЦАЕМОСТЬ ЭРИТРОЦИТАРНЫХ МЕМБРАН У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА С СОПУТСТВУЮЩИМ АНЕМИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ Павлюкович Н.Д.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, анемия эритроцит
Статья посвящена роли изучения изменений функциональных свойств эритроцитов в патогенезе ишемической болезни сердца на фоне сопутствующего анемического синдрома. Автор анализирует динамику изменений проницаемости эритроцитарных мембран при ишемической болезни сердца в зависимости от степени тяжести сопутствующей анемии у больных пожилого и старческого возраста.
Summary
ERYTHROCYTES MEMBRANE PERMEABILITY IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AND CONCOMITANT ANEMIC SYNDROME Pavliukovytch N.D.
Key words: ischemic heart disease, anemia, erythrocyte
The article is dedicated to the role of investigation of functional properties of erythrocytes in pathogenesis of ischemic heart disease associated with anemic syndrome. The dynamics in changes of erythrocytes membranes permeability in elderly and senile patients with ischemic heart disease depending on the severity of the concomitant anemia has been carefully studied.
УДК: 614:[616.921.5+616.98]-084
0РГАН13АЦ1Я ПР0Ф1ЛАКТИКИ ГРИПУ ТА ГРВ1 В Р0Б0Т1 С1МЕЙН0Г0 Л1КАРЯ
Пловецька I.A., Надута-Скринник O.K.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я»
Сьогодш у б'тьшост! кра)'н св'пу перевага надаеться попередженню хвороб, ocbítí в сфер1 охорони здоров'я та рекламi здорового способу життя. В основу проф1лактичноi роботи с'!мейного л'!ка-ря з працюючим населенням нами була запропонована модель iнформацiйного забезпечення чле-шв колективу. Впровадження запропонованоУ моделi дозволило: знизити кiлькiсть випадкiв непра-цездатностi працюючого населення; зменшити кiлькiсть дшв непрацездатностi; зменшити середню тривалсть одного випадку непрацездатност!; покращити iнформацiйну, територ'!альну, ф'!нансову, функ^ональну, психолопчну та культурну доступнсть до заходiв профiлактики. Ключов1 слова: орган1зац1я профтактики грипу та ГРВ1; л1кар загальноТ практики - амейноТ медицини.
За даними Всесв1тньоТ оргаызаци охорони здо- пчноТ недостатносп, провщне мюце займають tí, ров'я, кожен третш житель планети щор1чно хво- що часто та тривало хвор1ють на ГРВ1, осктьки ц1 pie на ГРВ1. MacoBi ураження людей, ¡н1ц1йован1 ¡нфекц|| призводять до розвитку тимчасового ¡му-BipycaMH грипу й ¡нших ГРВ1, спостер1гаються в нодеф1циту, який, в свою чергу, полегшуе повто-ycix perioHax планети. Тому ставлення ВООЗ до рне заражения респ1раторними в1русами. Визна-дано1 проблеми надзвичайно серйозне. Серед чне м1сце у проф1лактиц1 гострими в1русними ¡н-oci6, що входять в групу ризику розвитку ¡муноло- фекц1ями займае с1мейний л1кар (ЗПСМ).
* Науково-методичне та iнформаи/йно-методичне забезпечення виконання м1жгалузево'(комплексно!'програми «Здоров'я наци» на 2002-2011роки №Д/р 017U000351 mepMÍH виконання сочень 2001 - грудень 2011р.р.
Первинна медико-саштарна допомога здшс-нюе головну функцш \ е центральною ланкою системи охорони здоров'я УкраТ'ни, основним за-собом надання медико-саштарноТ допомоги. В уах краТ'нах, як1 згщно вимогам ВООЗ перемю-тили точки доступу в систему охорони здоров'я з1 спец1ал1зованих лкарень в амбулаторш установи загального профтю це створило переду-мови для всеб1чноТ, безперервноТ й ор1ентованоТ на пащента допомоги.
Починаючи з 1980 рош, бтьшють краТ'н св1ту полтшили сшввщношення м1ж спец1ал1зованою лкувальною допомогою, первинною допомогою та пропагандою здорового способу життя, про-фтактикою захворюваностк Протягом останшх 30 рош це сприяло значному полтшенню результате заход1в щодо охорони здоров'я. Сьо-годш у бтьшосп краТ'н св1ту перевага надаеться попередженню хвороб, освт в сфер1 охорони здоров'я та реклам! здорового способу життя.
McWhinney пщсумував профтактичну допомо-гу, надавану на р1вн1 загальноТ практики, пщроз-дт1в и на 4 типи:
• рутинш програми ¡мунопрофтактики серед Д|тей;
• осв1ты програми з питань здоров'я (зокрема, консультування й рекомендацп з1 здорового способу життя, а також навчання пащетчв, як спра-влятися ¡з проблемами, пов'язаними з1 здоро-в'ям);
• спостереження за розвитком;
• скриншг \ виявлення лкарями загальноТ практики проблем у своТ'х пац1ент1в, що вщносяться до групи ризику.
Можливосп профтактичноТ допомоги в зага-льнш практик величезш. Лкар загальноТ практики - це лкар, що робить персональну, первинну й безперервну медичну допомогу окремим особам \ родинам. Його втручання мютять у соб1 осв1тню, профтактичну й терапевтичну спрямо-ванють для змщнення здоров'я патента.
Тому метою нашого дослщження було ви-вчення оргашзацп саштарно-просвп"ницькоТ ро-боти ¡з профтактики грипу та ГРВ1 в робот1 лка-ря загальноТ практики амейноТ медицини.
Матерали та методи дослдження
Робота проводилась на баз1 КомсомольськоТ мюькоТ лкарнк Нами були обстежеш статистичш талони ф. 956. за 2007 та 2008 роки серед пра-цюючого населения.
Методами дослщження стали: б1блюсеманти-чний, описового моделювання, експертних оцн нок.
Результати та Тх обговорення
При вивченш захворюваносп виявили 2 групи,
як1 мали захворюванють грипом та ГРВ1 у два сум1жш роки (¡мунореактивна група - 38,6%), та т1, як1 хворти один раз (¡мунорезистентна група - 62,4%.).
В основу сан1тарно-просв1тницькоТ роботи а-мейного лкаря покладалося ¡нформування робн тниш щодо:
1) властивостей засоб1в профтактики;
2) небезпечносп переб1гу грипу, ГРВ1 та Тх ускладнень;
3) шкщливих фактор1в виробництва, як чинни-ш пошкодження ¡мунноТсистеми;
4) про важливють ¡ндивщуальних засоб1в захи-сту на виробництвк
В основу профтактичноТ роботи амейного л1-каря з працюючим населениям була запропоно-вана модель ¡нформацшного забезпечення чле-шв колективу (мал. 1, 2).
1) Постшна ¡нформацшно-просв1тня та сашта-рно-профтактична робота:
- для оаб, як1 поступають на роботу, була на-дана ¡нформац1я про вплив шкщливих виробни-чих чинниш робочого мюця роб1тника, про важ-ливють первинноТ в1тамшопрофтактики як заходу, що пщвищуе ¡муытет оаб, як1 будуть працю-вати в колектив1, де склався колективний ¡мунн тет
- для оаб, як1 певний час працюють на даному виробництв1, видтилидв1 групи:
а) ¡мунореактивна - роб1тники, як1 хворти протягом двох останшх рош ;
б) ¡мунорезистентна - роб1тники, як1 протягом двох останшх рош не хворти.
- для ¡мунореактивних про необхщнють сана-цп вогнищ ¡нфекцп;
- для ¡мунореактивних та ¡мунорезистентних ¡нформування про ефекти та особливосп ¡муно-профтактики - щор1чна ¡мунопрофтактика.
2)У перюд можливого виникнення епщемп грипу та ГРВ1 (осшньо-зимовий перюд) ¡нформування працюючого населения щодо:
- властивостей препарате, як1 використову-ютьсядля профтактики грипу та ГРВ1 (мал. 1,2);
- особливостей стану ¡мунноТ системи людей працюючих в умовах несприятливого виробни-чого м1крокл1мату;
- загальн1 знания щодо переб1гу та ускладнень грипу та ГРВ1.
1нформац1йно-осв1тне забезпечення роб1тниш зд1йснюеться с1мейним л1карем у вигляд1 бес1д. (мал. 1, 2). Увагу роб1тник1в акцентують на перевагах неспециф1чноТ проф1лактики ¡муностимо-делюючими препаратами на приклад! ам1зону, оск1льки вш п1двищуе резистентн1сть до ГРВ1, одночасно посилюючи ¡муномодулюючу д1ю ¡н-ших засоб1в.
Перюд можливого виникнення ешдемй грипу та ГРВ1 робтгшдав
Гиформуваиня про вплив шкщливих
виробиичих ЧИННИК1В робочого мкця робггника. Первинна вггамшопрофшакти ка
Властивост! заеоб1в профилактики
Небезпечшсть перебиу грипу, ГРВ1 та IX
Загальнозмщнююч1 заходи профтактики
Санащя во гни щ шфекцй
1НДИВЩУАЛЬШ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ НА ВИРОБНИЦТВ1
Шкщлив1 фактори
Ппимггка:| | -юнуючи, -частково змшеш, ^^-запропоноваш елементи системи.
Рис.1. Модель шформацшно-оевгшього забезпечення робшшк1в промислового виробництва медико-саштарними знаниями що до профтактики грипу та ГРВ1
Рис. 2. Змют шформацшно-просвшшцькш роботи в г
Ам1зон - новий ненаркотичний анальгетик який виявляе виражену протизапальну, жарознижу-вальну, ¡нтерфероногенну та ¡муномодулюваль-ну д1ю. Ам1зон - похщний ¡зоыкотиново! кислоти (Ы-метил-4-бензил карбамщотридинш йодид). Пщ торговельною маркою „Ам1зон" препарат ви-пускае ВАТ «Фармак». Ам1зон не викликае по-
можливого виникнення епщемЙ грипу та ГРВ1.
дразнення слизово! оболонки травного тракту, що е його важливою особливютю \ вигщно вир1з-няеться серед ¡нших нестероТдних протизапаль-них препара^в, не пригычуе кютковомозкове кровотворення. 1нтерфероногенний ефект амь зону дае пщетави вважати його перспективним для профтактики та лкування р1зних захворю-
вань BipycHOi етюлогп. Ам1зон малотоксичний, не виявляе алерпзуючоТ, канцерогенно!, тератоген-HOi, мутагенноТ, ембрютоксичноТ дм. У pa3i за-стосування у терапевтичних дозах препарат добре переноситься. no6i4Hi ефекти розвиваються piflKO, ¡HOfli можлив1 вщчуття г1ркоти в poTi та не-значний набряк слизовоТ оболонки ротовоТ по-рожнини, що не потребуе вщмши препарату чи призначення додатковоТ терапи. Ам1зон застосо-вують, насамперед, для профтактики грипу та ¡нших гострих ресшраторних в1русних ¡нфекцш (ГРВ1) nifl час епщемп (мал. 2).
Неспециф1чна в1тамшопрофтактика здшсню-еться за допомогою в1тамшного комплексу «Ре-BiT»— препарат, що мютить аскорбшову кислоту, ретинолу ацетат, тиамшу хлорид, рибофлавш ( мал. 2).
Специф1чна профтактика проводиться вакциною «1нфлувак». Зареестрована в УкраТы в 1999 р. субодинична ¡нактивована вакцина «1нфлу-вак» виробництва Солвей Фармасьюткалз (Hi-дерланди). «1нфлувак» - розвивае специф1чний ¡муытет до BipyciB грипу типу А i В ,забезпечуе захист в1д грипу. Волод1е високою ¡муногеннютю i низькою реактогеннютю. Антигенний склад гри-позно1 вакцини «1нфлувак» щор1чно оновлюеть-ся згщно рекомендац1ям ВООЗ; кожний piK ука-зують BipycHi штами для нового сезону. Очищеш антигени (гемаглютинш i нейрамшщаза), як1 мю-тяться у вакцин «1нфлувак» викликають пщви-щення титру антитт, яке необхщне для захисно-го ефекту, що настае, як правило, через 14 дыв пюля ¡н'екц!Т. Тривалють пюлявакцинального ¡муытету збер1гаеться до 12 мюяц1в.
У той же час пщкреслюеться, що вакцинац1я препаратом «1нфлувак» су провод жует ься недов-готривалою (2-3 дш) мюцевою реакц1ею почер-воншня та вщчуття болю, а в окремих випадках - слабмстю та головним болем, що не е свщ-ченням шкщливосп препарату, а лише ознакою формування специф1чного ¡муштету до того чи ¡ншого Bipycy грипу. Наголошуеться, що захис-ний ефект вщ введения вакцини «1нфлувак» настае лише через 2 тижы, тому вакцинац1ю необ-х1дно здшснювати заздалегщь до початку епще-
MN.
Здшснюючи ¡нформацш щодо вид1в та 3aco6iB медикаментозноТ профтактики акцентують ува-гу роб1тник1в на протипоказаннях того чи ¡ншого способу профтактики грипу та ГРВ1. Застосу-вання ам1зону протипоказано ваптним у першо-му триместр! BariTHOCTi та особам ¡з пщвищеною чутливютю до препарат1в йоду, «1нфлувак» -особам ¡з пщвищеною температурою, алерпею на курячий бток, рев1т - особам ¡з ппервп"амшо-зом А та алерпчними реакц1ями.
Медична ефективнють профтактичних заход1в визначаеться зниженням захворюваносп ¡муно-реактивноТ групи, до р1вня ¡мунорезистентноТ групи, як1 не отримували профтактики, i склала 56,54±5,74 випадки на 100 oci6, а у oci6 ¡мунорезистентноТ групи - до 18,81±2,52 випадки на 100
оаб.
Згщно висновюв експерт1в, визнано запропо-новану модель профтактики грипу та ГРВ1 доцн льною (98,20±9,3% експертних висновюв). Реа-л1зац1я запропонованоТ модел1 профтактики серед працездатного населения в одному вироб-ничому колектив1 дозволяе:
1. зменшити ктькють випадмв непрацездатност! (98,42±10,2% експертних висновюв);
2. зменшити ктькють дыв непрацездатнос-т1 (96,46±11,3% експертних висновюв);
3. зменшити середню тривалють одного випадку непрацездатност! (98,50±9,9%).
Запропонована система профтактики грипу та ГРВ1 дозволяе також :
1. наблизити профтактичш заходи до кожного працюючого, розширити ¡нформацшну до-ступнють (полтшились медико-саштарш знания роб1тнимв (92,80±8,9% експертних висновюв);
2. територ1альну, фшансову, функцюналь-ну, психолопчну та культурну доступнють до за-ход1в профтактики (95,6±9,6% експертних ви-сновш);
3. забезпечити свободу вибору кожного ро-б1тника на той чи ¡нший вид профтактики;
4. збтьшити р1вень осв1ти роб1тниш щодо засоб1в профтактики, переб1гу грипу та ГРВ1 (засвоено роб1тниками навички профтактики (97,70±9,2% експертних висновш).
Територ1альна доступнють означае, що вщ-стань до медичноТ установи, час проТ'зду \ вар-тють транспортних витрат прийнятн1 для роб1т-ниш. Ф1нансова доступн1сть виражаеться в тому, що незалежно в1д системи оплати за медич-ну допомогу витрати на охорону здоров'я не ви-ходили за меж1 можливостей роб1тник1в. Культурна доступн1сть зводиться до того, що техн1чн1 й орган1зац1йн1 методи, що використовуються, вщ-пов1дають культурному укладу прац1вник1в. Фун-кц1ональна доступн1сть означае, що необхщний вид медичноТ допомоги надаеться тим, хто 1Т потребуе, на постшнш основ1, в будь-який час силами бригад и охорони здоров'я, належно пщ готовлено! для ц1еТ роботи. 1нформац1йна доступ-нють - кожний роб1тник мае можливють на доступному йому р1вш ознайомитися з методами проф1лактики, переб1гом та можливими ускпад-неннями щодо грипу та ГРВ1.
Психолог1чна доступн1сть пюля проведеного ¡нформац1йного забезпечення створюе позитив щодо проведения профтактичних заход1в, а можливють кожному роб1тнику обрати той чи ¡н-ший вид профтактики створюе переконану думку людини особистого прийняття в Н1Й ЭКТИВН01 учасл
Висновки: Впровадження модел1 саштарно-просв1тницько! роботи ¡з проф1лактики грипу та ГРВ1 в робот1 лкаря загально! практики с1мейно! медицини дозволило:
1. знизити к1льк1сть випадмв непрацездатност! працюючого населения;
2. зменшити ктькють дыв непрацездатност!;
3. зменшити середню тривалють одного випадку непрацездатност!, що доводить медич-ну ефективнють запропонованоТ' модел1 а також позитивно впливае на економку краТ'ни;
4. покращити ¡нформацшну; територ1альну, фшансову, функцюнальну, психолопчну та куль-турну доступнють до заход1в профтактики, що цтком BiflnoBiflae задачам первинноТ' медико-саштарноТ' допомоги.
Литература
1. Грипп: Обзор литературы / [ Н.С. Дудникова, В.В. Дрыгин, Л.О. Щербакова и др.] - Владимир : «OHM - РиАНИ», 2005. - 58 с.
2. Современные подходы к повышению эффективности терапии и профилактики гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций / H.A. Малышев, Л.В. Колобухина, Л.Н. Меркулова [и др.] // Клшмна ¡мунолопя. Аперголопя. 1нфектолопя. -2007. - № 1. - С. 39-42.
3. Андрейчин М.А. Против1русы засоби в лкуваны хворих на rocTpi pecnipaTopHi ¡нфекцп / М.А. Андрейчин, В.Д. Москалюк// Клшмна ¡мунолопя. Аперголопя. 1нфектолопя. - 2007. - № 2. - С. 46-49
4. Дзюблик I.B. Використання CITO TEST INFLUENZA A+B у вфусологннш практиц1 для д1агностики грипу / I.B Дзюблик., С.Г. Вороненко, А.П. М1роненко // Клшмна ¡мунолопя. Аперголопя. 1нфектолопя. -2007. - № 4. - С. 81-83.
5. Руденко A.A. Клинико-дифференциальная fliamoc-тика, лечение гриппа и других ОРЗ / A.A. Руденко // Профшактична медицина. - 2009. - №1. - С. 8491.
6. Рыженко С.А. Ограничение масштабов эпидемии гриппа: опыт работы здравоохранения Днепропетровской области / С. А. Рыженко, E.H. Курилов // Доктор. - 2006. - № 1. - С. 27-28.
7. Пловецька I.A. Анал1з захворюваност1 на грип та ГРВ1 роб1тник1в промислових п1дприемств / I.A. Пловецька // Медицина сьогодш i завтра . - 2007. -№4. - С. 150-153.
8. Starfield B. Policy relevant determinants of health: an international perspective / B. Starfield, L. Shi // Health Policy. - 2002. - № 60 . - P.201-218.
9. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров'я в Укра'1'Hi. - К.: Вид-во "Сфера", 2005. - 272 с.
10. Лехан В.М. Нормативно-правове забезпечення охорони здоров'я / В.М. Лехан, В.М. Рудий // Глав-ний врач. - 2006. - №2.- С. 36-42.
11. Лехан В. Системы здравоохранения в переходном периоде:Украина / В. Лехан, В. Рудый, Е. Нолт // Копенгаген, Европейское региональное бюро ВОЗ от имени Европейской Обсерватории по системам и политике здравоохранения - 2004. - 130 с.
12. Schoen C. 2006 US health system performance: a national scorecard / C. Schoen // Health Affairs. - 20 September 2006 . - (Web Exclusive, w457-w475).
13. Macinko J. Going to scale with community-based primary care: an analysis of the family health program and infant mortality in Brazil, 1999-2004./ J. Macinko // Social Science & Medicine. - 2007. - №65. -P.2070-2080.
14. The world health report 2008 : primary health care now more than ever.// WHO Press, World Health Organization. - 2008. - 152 c.
15. Boerma W., Fleming D. Роль общей практики в первичной медико-санитарной помощи / W. Boerma, D. Fleming // Европейское региональное бюро ВОЗ The Stationery Office, - 2001. - 182 c.
16. Солтман Р.Б. Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Солтман Р.Б., Фигейрас Дж.: Пер. с англ. - М.: ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 2000. - 432 с.
17. Гильманов А., Сагитова О.,. Латыпов Р Оценка эффективности оказания первичной медицинской помощи населению врачами общей практики // Врач - 2006. - №3.- С. 60-62.
18. Лшако С. Критичний аналЬ напрямюв фЫансуван-ня та продуктивное^ у сфер1 охорони здоров'я кра-|'н СС / С. Лшако // Главний врач - 2004. - №6. -С.31-35.
19. Системы здравоохранения: улучшение деятельности: Доклад о состоянии здравоохранения в мире 2000 г. // Всемирная Организация Здравоохранения. - Женева, 2000. - 232 с.
20. Мартин М. Здравоохранение и расширение Европейского Союза / Мартин Мак-Ки, Лаура Мак-Лехоз, Эллен Уолте: Пер. с англ. - М: Издательство «Весь Мир», 2002. — 291 с.(ВОЗ ЕРБ 2006)
21. Чопей I.B. С^ейна медицина у деяких зарубжних кра'шах та використання цього доевщу в Укра'Ши/ I.B. Чопей, I.M. Рогач // Охорона здоров'я Укра'Ши -№2(5) - 2002.- С.44-49
22. McWhinney, I.R. A Textbook of Family Medicine./ McWhinney, I.R. - N.Y. : Oxford University Press, 1989. - №29. - P.666 - 668.
Реферат
ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОФИЛАКТИКИ ГРИППА И ОРВИ В РАБОТЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА. Пловецкая И.А., Надутая-Скринник O.K.
Ключевые слова: организация профилактики гриппа и ОРВИ, врач общей практики семейной медицины. Сегодня в большинстве стран мира преимущество предоставляется предупреждению болезней, образованию в сфере здравоохранения и пропаганде здорового образа жизни. В основу профилактической работы семейного врача с работающим населением нами была предложена модель информационного обеспечения членов коллектива. Внедрение предложенной модели позволило снизить количество случаев нетрудоспособности работающего населения; уменьшить количество дней нетрудоспособности; уменьшить среднюю продолжительность одного случая нетрудоспособности; улучшить информационную, территориальную, финансовую, функциональную, психологическую и культурную доступность к мероприятиям профилактики.
Summury
ORGANIZATION OF INFLUENZA AND ARVI PREVENTION IN THE FAMILY MEDICINE PRACTICE Ploveckaya I.A., Naduta-Skrinnyk O.K.
Key words: community health, , general practice of the family medicine.
Nowadays the majority of countries in the world the pays much attention to the prevention of diseases, the health education and the promotion of the healthy life-style. We have developed and offered the model of informational support of health care workers which foundation in the family medicine practice. The implementation of the model allows to reduce the number of the cases of the inability for employed population; to reduce the term of incapacity to work; to reduce the average duration of a case of the incapacity to work; to improve the informational, territorial, financial, functional, psychological and cultural access to the preventive measures.
УДК: 616.89-008.442-02:616.895.7
КЛ1Н1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 СЕКСУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПАРАН01ДНУ ШИ30ФРЕН1Ю
Рахман Л.В., Петрина Н.Ю., Гнатюк С. M.I Льв1вський нацюнальний медичний умверситет ¡м. Данила Галицького, Комунальний заклад Львiвська обласна кл^чна псиxiатpична лжарня!
В статтi проанал'!зовано кл1н1чн1 особливостi сексуальних порушень при афективних розладах в структурi парано)дноi шизофрени. Виявлено, що розлади афективноi сфери депресивного репстру в стpyктypi параноидно)' шизофрени визначають клiнiко—психопатологiчнi особливостi сексуальних порушень.
Ключей слова: парано'щна шизофрент, афективы розлади, сексуальы порушення.
Розлади в сексуальнш сфер1 у хворих на параноТдну шизофренш зустр1чаються у 80% ви-падш [1,2] i мають склады мехаызми розвитку. Значну роль у Тх виникненш Biflirpae поеднання дизонтогенетичних i соц1альних фактор1в, пато-генетичний вплив справляють також характеры! для шизофрени афективы розлади [3,4].
Сексуальы порушення, поеднаш з афективни-ми розладами в структур! параноТдноТ шизофрени, сягають 30 - 38% BCix випадмв [5,6,7,8] i про-являються найчаепше зниженням л1б1до та три-валосп статевого акту, rino- та аноргазм1ею, ri-поерекщею або ж Тх поеднанням [9,10,11,12]. Виникнення у даного контингенту хворих сексуально'! дезадаптаци часто е загрожуючим фактором CTaömbHOCTi ciM'T, тому являе собою не лише медичну, але i серйозну сощальну проблему. На необхщнють поглибленого вивчення сексуально!' патологи при ендогенних захворю-ваннях неодноразово вказували деяю автори, однак анал1з основних джерел л1тератури пока-зуе, що ця проблема на тепершнш час е недо-статньо вивчена [13,14,15,16].
Метою нашого дослщження було вивчення клш1чних особливостей сексуальних порушень у хворих з афективними розладами в структур! параноТдноТ шизофрени.
Пщ нашим спостереженням знаходилося 48 чоловшв, BiKOM Bifl 21 до 50 poKiB (середнш BiK 26 ± 2 роки ), хворих на параноТдну шизофренш. Нозолопчна д1агностика грунтувалася на крите-р1ях МКХ-10 i проводилася на 0CH0Bi даних KniHi-чних, екпериментально-психолопчних, лабора-торних та ¡нструментальних метод1в. Bei пац1ен-ти пщписали ¡нформовану згоду на участь у до-слщженш та отримували базову антипсихотичну терашю з призначенням нейролептиш у серед-
ньотерапевтичних дозах. КлЫчна картина параноТдноТ шизофренй' на момент дослщження на-бувала рис стабт1заци процесу. Одним ¡з голо-вних критерив включения була наявнють в KniHi-чн1й картин! сексуальних порушень, як1 виявля-лися шляхом опитування та дослщження по ста-ндартизованш шкал1 - «Сексуальна функ^я чо-ловшв» (СФЧ). Для виключення cynyTHix захво-рювань, ям могли би спричинити афективш розлади та викликати сексуальш порушення, Bei xBopi проходили ретельне соматичне обстежен-ня. Bei обстежеш нами пащенти перебували у шлюбк
3 метою психометричноТ оцшки шизофрешчноТ симптоматики використовувалася стандартизована шкала PANSS. Для визначення депресив-ноТ симптоматики використовувалася Шкала Га-мтьтона (21 пункт), для оцшки вираженост1 симптом1в основного захворювання (параноТдноТ шизофренй) використовувалася шкала загаль-ного ключного враження (CGI). Для виявлення сексуальних порушень з обстеженими категорн ями пац1ет1в проведено анкетування з викорис-танням стандартно'! шкали СФЧ [17], яка вщо-бражае 0CH0BHi параметри сексуального функцн онування особи та CTyniHb вщхилення Тх Bifl умо-вноТ норми. Для визначення типу статевоТ кон-ституцп використовувалася методика Г.С. Васи-льченка [18].
Bei обстежеш XBopi були розподтеш на 2 групи в залежност1 Bifl особливостей афективних розлад1в. В першу групу було включено 21 патент ¡з д1агнозом параноТдна шизофрешя та розладами афективноТ сфери у вигляд1 тривож-но-депресивноТ симптоматики. Друга група була представлена 27 хворими на параноТдну шизо-френш з депресивно-апатичною симптомати-
