CC BY
16
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
УДК 616.895.8:615
Скриптков A.M., Шиндер В.В.
ПОПВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРАПЕВТИЧН01 ЕФЕКТИВН0СТ1 РИСПЕРОНУ ТА КВЕТИРОНУ ПРИ Л1КУВАНН1 ДЕПРЕСИВН0-ПАРАН01ДНИХ CTAHIB У ХВОРИХ НА ШИ30ФРЕН1Ю
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава Полтавська обласна кпш1чна псих1атрична л1карня ¡м. О.Ф.Мальцева
В po6omi представлет результаты пор{внялъного досл{дження застосування npenapamie риспе-рон та кветирон в якост{ антипсихотичних 3aco6ie в mepanii депресивно - параногдних cmauie при шизофрени. Використат dei паралелът групи пащент1в, ят отримували рисперон та кветирон. Оцтка ефективност{ проводилась з використанням оцточних шкал HAMD - 21та PANSS. Показано бшъш швидку та глибоку редукщю супутньог депресивног симптоматики при шизофрени рисперону, але менш глибокий вплив його на параногдний синдром, тж кветирону в досл^жуваних дозах. Рисперон та кветирон мали добру переносим{стъ та не виявляли в наших спостереженнях eKcmpanipaMidnux розлад{в у вищеозначених дозах, сприяли розвитку симпто-матичног peMicii.
Ключов1 слова : шизофрения, рисперон, кветирон, депресивно ■
Вступ
.ГПкування па^енгпв з шизофрежею залиша-еться оджею з найбтьш актуальних проблем сучасноТ псих1атри. Основним напрямком пси-хофармакотерапи е призначення максимально ефективних антипсихотиш, як1 в достатнш м1р1 в найкоротцл термши лкування впливають на пси-хотичну та негативну психопатолопчну симптоматику, покращують когжтивж функци та воло-дшть мш1мальною поб1чною д1ею [1,6]. Важли-вим фактором також е можливють швидкого вщ-новлення якосп життя та соц1ального функцю-нування у хворих на шизофрежю [1,9,3,8]. Да-ним критер1ям вщповщають сучасж антипсихо-тики 2-го та 3-го поколшня [1,10,11]. Рацюналь-ний пщхщ до лкування депресивно - парано'щ-них стажв при шизофрени на сьогоджшнш день привертае увагу багатьох науковц1в та л1кар1в. Останжм часом спостер1гаеться збтьшення ча-стоти депресивно - паранощних стажв при шизофренП' з1 збтьшенням числа сущидальних вчинш, що наочно пщтверджуеться збтьшенням частоти госттал1зацш з даного приводу [2,4].
Не може залишатися поза увагою той факт, що близько 50% хворих шизофрежею за 20 лп--нш перюд здшснили сущидальну спробу, причо-му 10 % ¡з них завершились летальнютю [2]. Найбтьш сущидонебезпечними являються перш! 3-5 рош захворювання [2,7]. Максимум су'Г-цид1в у жшок приходиться на 3-4 та 7-8 роки захворювання. До здшснення сущид1в найбтьш схильж пац1енти з параноТдною формою шизофрежею. Розширюе картину дано'Г проблеми на-явнють у пац1ент1в постшизофрежчноТ депреси, яка коливаеться в межах вщ 36% до 63%. При цьому ризик виникнення депреси' пюля першого етзоду шизофренП' вищий, жж при повторних [4]. Тому удосконалення метод1в д1агностики, лкування та профтактики шизофренП - одне ¡з головних завдань охорони здоров'я.
На фож економ1чноТ кризи в Укра'Гж з1 суттевим зниженням загального попиту на р1зномажтну продукцш внутр1шнього ринку посадов1 кер1вни-
параноТды стани, сущид.
ки внесли змши до деяких закожв Украши щодо мш1м1зацп впливу фшансовоТ кризи на розвиток вп"чизняноТ економки. Так, з 1-го ачня 2009 року набрав чинносп Закон Украши № 694Л/1 «Про внесения змш до деяких закожв Украши щодо мш1м1заци впливу фшансовоТ кризи на розвиток вп"чизняноТ економки». в якому вказано: «...з метою захисту вп"чизняноТ економки вщ наслщ-мв св1товоТ' фшансово-економ1чноТ' кризи тимча-сово, до 1 ачня 2011 року встановити, що заку-твля товар1в, роб1т \ послуг за державж кошти здшснюеться у вп"чизняних виробниш цих това-р1в, роб1т \ послуг (юридичних та ф1зичних оаб), кр1м товар1в, як1 не виробляються в УкраТ'ж» [5]. Даний наказ, без сумжву, поширюеться \ на ме-дичну галузь, зокрема - на псих1атрш, в сфер1 послуг яко'Г е надання псих1атричноТ' допомоги населению з призначенням у бтьшосп випадюв медикаментозних препарате.
На тепер1шнш час в псих1атрП е досить широкий перелк психотропних засоб1в, питома вага яких - це продукт виробництва заруб1жних фар-мацевтичних компанш. Слщ врахувати й той факт, що сучасних брендових антипсихотичних засоб1в украшська фармацевтична ¡ндустр1я не виробляе. Щодо присутносп генеричних вп"чиз-няних препарат1в, то простежуеться поступова тенденц1я до Тх зростання. Так, з атипових нейролептике, як1 найбтьш економ1чно доступн1 та являються антипсихотиками другого поколшня, застосовуються генеричж препарати з групи ри-сперидону - нейриспш та рисперон («Фарма Стар»), з групи кветиап1нового ряду - кветирон («Фарма Старт»), з групи амюульпирид1в - со-лерон (« Фарма Старт»), Згщно медичних прото-кол1в, хворим на шизофрежю на етап1 активно'!' та стабт1зуючоТ терапм перевага в л1куванн1 на-даеться саме антипсихотикам другого поколшня, як1 мають менший спектр поб1чних явищ.
Мета дослщження: вивчення особливостей динамки псих1чного стану у хворих з депресив-но-парано'|'дною симптоматикою в рамках шизофренП пщ впливом рисперону (реестрац1йне по-свщчення №иА/1346/01/01) та кветирону (реест-рац1йне посвщчення № 11А/8372/01/01, №
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
и А/8372/01/02, №11А/8372/01/03).
Матср1али та методи дослпджсння
Нами обстежено 30 жшок, хворих на парано'щ-ну шизофрению, в клш1чнш картиш яких виявля-лася депресивно-параноТдна симптоматика. Критер1ями включения були згода патента на участь в дослщжены, наявнють депресивно -параноТдного синдрому в рамках шизофрени ¡з загальною ктькютю бал1в по шкал1 НАМР - 21 > 16 та шкал1 РАИББ > 60. Критери виключення були: в1к до 18 рош, вщсутнють згоди в проведены дослщження, псих1чн1 розлади, як1 не вщ-повщають рубриц1 Р20, знаходження на момент включения пщ д1ею пролонгованих форм анти-психотичних препарат1в.В1к пац1енток складав вщ 20 до 65 рош (середнш в1к = 32,8 ± 2,2 роки). В1к ендогенного захворювання у пац1ент1в в се-редньому становив 9,9±1,2 рок1в.
Дослщження було експериментальним вщкри-тим, пор1вняльним в паралельних трупах хворих, як1 проходили курс лкування у стацюнарних умовах ПОКПЛ 2009 - 2010 року.
На еташ скриншгу ва пац1енти оцшювались за основними критер1ями включения та виключення, проходили клшко- психопатолопчне обсте-ження за клш1чними шкалами НАМО-21 (шкала Гамтьтона для оцшки вираженносп симптом1в депреси) та РАИББ (шкала оцшки позитивних та негативних симптом1в). Пщ час прерандом1за-цшного перюду шсля скриншгу патентам, як1 вщповщали критер1ям включения, було вщмше-но попередню терашю антипсихотичними препаратами та, за необхщносп, Тм проводилась ¡нфузшна крапельна терашя за традицшними схемами.
Рандом1зац1я пац1ент1в проводилась на 8-й день шсля скриншгового дослщження шляхом випадкового вщбору у 2 паралельш групи, по 15 оаб кожна. На момент включения в дослщження активну комбшовану пероральну терашю нейролептиками фенот1азинового та бутирофеноново-го ряду приймали 22 особи, 8 оаб приймали
атипов1 нейролептики ¡нших виробниш.
Пац1енти були подтеж на 2 групи по 15 жшок. До першо'Г групи увшшли пац1енти, як1 приймали рисперон в доз1 2-4 мг/добу, до друго'Г групи -кветирон 300-400 мг/добу. Дозування препарате проводилось щоденним титруванням. Добова доза препарате на еташ активно'!' терапи вста-новлювалася згщно шструкци для дано'Г нозоло-пчноТ одиниц1 в межах середньотерапевтичноТ. Д1агностика псих1чного стану проводилась згщно д1агностичних критерив МКХ-10. Протягом 9-тижневого перюду прийому дослщжуваних препарате обстеження пац1ент1в здшснювалось 1 раз на тиждень. Завершальне обстеження проводилось в останнш день 9-го тижня.
Результати обстеження та 1х обговорення
Результати скриншгового прерандом1зацшного обстеження за обраними шкалами були наступ-ними: за шкалою НАМР - 21 середнш бал скпав у I груш пац1ент1в, як1 приймали рисперон - 27,4, у II груш пац1ент1в, як1 приймали кветирон - 27, 2. За шкалою РАИББ у рубриц1 позитивних сим-птом1в середнш бал у I груш склав 32,2,у II груш - 32,4. В рубриц1 негативних симптом1в у I груш -36,4, у II груш - 35,15.
Динамку основних показниш протягом 9-ти тижневого перюду лкування за шкалою НАМР -21 наведено в таблиц! 1 та малюнку 1.
Таблиця 1
Динамка показниюв за шкалою НАМО-21 протягом 9-ти
тижневого перюду лкування
Тиждень лкування Iгрупа II група
0 27,4 27,2
1 27,8 28,0
2 26,6 27,2
3 23,0 26,3
4 20,1 25,2
5 18,8 24,4
6 16,6 22,2
7 15,3 19,6
8 14.7 18,8
9 13,2 17,9
Р1зниця кпж показниками до \ шсля лкування 14,2 9,3
НАМО-21
30 25 20 15 10 5 0
тиждень лкування
— - * - - I група -•-II група
Малюнок 1. Динамка показнишв за шкалою НАМО-21 протягом 9-ти тижневого перюду лкування
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
3 цього графку видно, що протягом 9-тижневого перюду лкування показники депреси-вноТ симптоматики у пац1ент1в обох груп практично не змшювались до кшця 2-го тижня. Чиже розходження показниш за означеною шкалою м1ж патентами обох груп було виявлено на 3-му тижш, коли середнш бал за НАМР - 21 знизився до 23,0 у 1-й груш та до 26,3 вщповщно - у 2-й. Бтьш виражена р1зниця показниш оцшювання спостеркаеться в кшц1 лкування, причому у па-ц1ент1в 1-1 групи середнш бал скпав 13,2,а у 2-Т -17,9. А р1зниця показниш на 9 тижш терапи по-р1вняно з показниками до лкування в I груш була 14,2 , в той час у друпй вона склала 9,3 (р < 0,05).
Результати рандом1зацшного обстеження за
шкалою РАИББ наведеш в таблиц! 2-3 та малю-нку 2-3.
Таблиця 2
Динамка показниюв за шкалою позитивних синдромов РАЫЭЭ протягом 9-ти тижневого перюду лкування
Тиждень лкування Iгрупа II група
0 32,2 32,4
1 36,6 33,2
2 35,15 30,4
3 33,7 28,2
4 32,4 26,3
5 31,8 24,2
6 28,6 21,3
7 26,4 18,2
8 22,4 16,6
9 18,8 14, 3
Р1зниця м1ж показниками до \ шсля лкування 13,4 18,1
Таблиця 3
Динамка показниюв за шкалою негативних синдромов РАЫЭЭ протягом 9-ти тижневого перюду лкування
Тиждень лкування Iгрупа II група
0 36,4 34,8
1 36,8 35,4
2 35,4 34,2
3 34,4 32,1
4 33,2 30,8
5 30,4 29,3
6 29,2 28,1
7 28,9 27,0
8 27,9 26,8
9 27,4 26, 2
Р1зниця м1ж показниками до I шсля лкування 9 8,6
Малюнок 2. Динамка показнишв за шкалою позитивних синдром 'т РАЫЭЭ протягом 9-ти тижневого перюду лкування
3 цього графку видно, що протягом 9 - тижневого перюду лкування показники позитивних си-ндром1в мали тенденцш до зниження, причому у 2-й груш редукц1я позитивно'!' патопсихолопчноТ симптоматики мала характер бтьш швидкого, р1вном1рного та вираженого. Кшцева р1зниця
«ефективносп» дм на психопатолопчну симптоматику м1ж кветироном та риспероном склала 4,7. При цьому у I груш середнш бал на 9-му тижш лкування по шкал1 позитивних симптом1в РАИББ становив 18,8, а в II -й 14,3 ( р < 0,05).
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Малюнок 3. Динамма показнишв за шкалою негативних cuHdpoMie PANSS протягом 9-ти тижневого nepiody лмування
RANSS
АО 35 ЗО 25 20 15 Ю 5 О
— I група — II група
таждень л1кування
3 цього графку видно, що протягом 9 - тижневого перюду лкування показники негативних си-ндром1в мали тенденцш до зниження, причому суттевоТ' статистично значущоТ' р1зниц1 дм обох препарат1в на негативну симптоматику не спо-стер1галося (р> 0,05).
Bei графой показово вщображують, що сутте-вих, статистично значущих змш за основними оцшочними шкалами не вщбулось, але просте-жувалася тенденц1я до попршення псих1чного стану yeix пац1ент1в в предрандом1зацшному пе-piofli.
Наочна ефективнють дм обох препарате спо-стер1галася на 3-му тижш лкування з подаль-шою редукц1ею психопатолопчноТ' симптоматики, причому кветирон в вищевказаних дозах бтьш ¡нтенсивно впливае на позитивну симптоматику при шизофрени, але менш д1евий, шж рисперон, на супутню депресивну симптоматику. Щодо дм на негативш синдроми, то ми не спостер1гали переважання дП' будь-якого з даних препарате. Редукц1я негативно'!' психопатолопчноТ симптоматики в обох трупах мала характер поступово-го, piBHOMipHoro. За оцшкою клшшо - психопато-лопчного методу ми спостер1гали в обох трупах поступову редукцш психопатолопчноТ симптоматики, при чому спочатку вщбувалось змен-шення ¡нтенсивносп продуктивних симптом1в з поступовим зниженням соц1альноТ' вщгородже-HOCTi, пщозр1лост1. В одному випадку в 1-й rpyni вщм1чалась активац1я у хворо'!' з неадекватним пщвищенням д1яльност1. У 11-й rpyni вщм1чався ортостатичний синдром у двох випадках та в одному випадку психомоторне збудження з поси-ленням вербальноТ' галюцинаторноТ' симптоматики.
Висновки
Таким чином, рисперон в добовш доз1 2-4 мг сприяв бтьш швидкш та глибоюй редукцП' супут-ньо'|' депресивно'1 симптоматики, але повтьыше та менш р1вном1рно тамував позитивну психоси-
мптоматику. Редукц1я негативних синдром1в мала характер поступового та р1вном1рного, без суттево'1 р1зниц1 в обох трупах. Кветирон в добовш доз1 300 - 400 мг сприяв бтьш швидкш та глибокш редукци галюцинаторно-параноТ'дного синдрому, мав седативний ефект. Отже, рисперон можна рекомендувати при виражених де-пресивних порушеннях в рамках шизофрени, кветирон - при високому ризику до суТ'цидальних вчинш та ажитаци, при психомоторному збу-дженш з порушенням афективноТ' сфери при шизофрени. Рисперон та кветирон мали добру пе-реносимють та не виявляли в наших спостере-женнях екстрап1рамщних розлад1в у вищеозна-чених дозах, сприяли розвитку симптоматично'!' peMici'i'.
Л1тсратура
1. Абрамов В.А. Атипичний антипсихотик СОЛИАН : результаты исследования / Абрамов В.А. Денисов Е.М., Ряполова Т.Л. // Нейро News - 2008 -№ 2 - С 78 - 82
2. Каплан Г.И. Клиническая психиатрия : в 2т / Каплан Г.И.,Сэдок Б.Дж./ [пер. с англ., ил в двух томах]- М.: Медицина 1998 - 672с.
3. Напреенко В.К. Рисперон в лкуванш шизофрени / В.О. Напреен-ко, В.О.Процик, Л.С.Пампуха // Укра'шський в1сник психоневрологи. - 2006 Т. 14, вип 4 (49) .- С 89-92
4. Юрева Л.Н. KniHi4Ha су'щидолопя / Юрева Л.Н. - Днтропет-ровськ :Пороги, 2006,- 472 с
5. Закон Укра'ши № 694 - VI Про внесения змш до деяких закошв Укра'ши щодо м!н!м!зацГ|' впливу ф1нансовоТ кризи на розвиток в1тчизняноТ промисловостЦелектронний ресурс]. - Режим доступа : http:// www. president, gov. Ua/documents/8884. html
6. Andreassen N.C. Negative v positive schizophrenia : definition and validation / N.C.Andreassen, S. Olsen / Arch Gen Psychiatry. -1982.-V. 39-P 789-794
7. Kay S.R. The Positive and Negative Syndrome Scale ( PANSS) for schizophrenia / S.R.Kay, A.Fiszbein, L.A.Opler / Schizophr Bull. -1987.-V. 13.-P. 261 -276
8. Lasser R.A. Remission in schizofrenia : results from a 1-year study of long - acting risperidone injection / R.A.Lasser, C.A.Bossie, G.M.Gharabawi [et al.].// Schizophr Res. - 2005. - V. 77. - P. 215 -277
9. Leucht S. Measurement of response, remission, stability and relepse in schizophrenia / S.Leucht, J.M.Kane / J Clin Psychiatry. -2006.-V.67.-P. 1813-1814
10. Overall J.D. The Brief Psychiatric Rating Scale/ Overall J.D., Gor-ham D.R./ Psychol Rep 1962. - V.10,- P. 799 - 812
11. Van Os J. Standartized remission criteria in schizophrenia / Van Os J., Burns Т., Cavallaro R.et al. // Acta Psychiatr Scand .- 2006,-V.113.- P. 91-95
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ РИСПЕРОНА И КВЕТИРОНА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ДЕПРЕССИВНО-ПАРАНОИДНЫХ СОСТОЯНИЙ У БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ Скрипников А.Н., Шиндер В.В.
Ключевые слова : шизофрения, рисперон, кветирон, депрессивно - параноидные состояния, суицид
В работе представлены результаты сравнительного исследования применения препаратов рисперон и кветирон в качестве антипсихотических средств в терапии депрессивно - параноидных состояний при шизофрении. Использованы две параллельные группы пациентов, получавших рисперон и кветирон. Оценка эффективности проводилась с использованием оценочных шкал HAMD - 21 и PANSS. Показано более быструю и глубокую редукцию сопутствующей депрессивной симптоматики при шизофрении рисперона, но менее глубокую редукцию параноидного синдрома, чем у кветирона в исследуемых дозах.Рисперон и кветирон имели хорошую переносимость и не проявляли в наших наблюдениях экстрапирамидных расстройств в вышеуказанных дозах, способствовали развитию симптоматической ремиссии.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF RISPERON AND QUETIRON THERAPEUTIC EFFICACY IN THERAPY OF DEPRESSIVE AND PARANOID STATES IN SCHIZOPHRENIC PATIENTS Skripnikov A.N., Shynder V.V.
This paper presents the results of comparative study devoted to the application of such drugs as risperon quetiron as means of antipsychotic in the therapy of depression -paranoid states under schizophrenia. There have been used two parallel groups of patients taking risperon and quetiron. Evaluation has been conducted by using estimation scales HAMD - 21 and PANSS. There has been shown more rapid and profound reduction of concomitant depressive symptoms under schizophrenia by risperon but less deep reductions of paranoid syndrome produced by quetiron in studied doses. Risperon and quetiron are well tolerated and have produced no extrapyramidal disorders in the studied doses, contribute to the development of symptomatic remission.
УДК:[616.89-008.1:616.212]-089.168 Скриптков A.M., Боднар Л.A.
ПСИХ0Л0Г1ЧНА 0Ц1НКА ХВОРИХ 3 ДЕФЕКТАМИ ТА ДЕФ0РМАЦ1ЯМИ ЗОВШШНЬОГО НОСА В ДО - ТА П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ ПЕРЮДАХ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Проведет досл1дження показали, що клтто-психопатолог{чний стан у переважног бшъшост{ хво-рих з дефектами та деформац{ями носа теля ринопластики покращився: знизилася ситуацшна та oco6ucmicna тривожтстъ, виражетстъ депресивног симптоматики, тдвищилася самооцтка за показниками «щастя», «розум», «характер», «зовнгшнгсть». У 20 % обстежених, яш залиши-лисъ незадоволеними xipypzinnuM лжуванням та неадекватно оцтювали свою зовтштстъ, к/птко-психопатолог{чний стан не змтився. Тат пац{енти потребуютъ комплексного nidxody до лшу-вання, з призначенням психофармаколог{чних 3aco6ie та надання психотерапевтичног допомоги.
Ключов1 слова: психод1агностичне обстеження, дефекти та деформаци носа, ринопластика.
Вступ
Дефекти та деформаци носа е найпоширеш-шими серед косметичних патолопй обличчя [2]. У науковш л1тератур1 ¡снують лише окрем1 повщ-омлення про по-шчний стан пац1етчв з такими вадами. Доведено, що дефекти та деформаци носа впливають на особистють, змшюють характер, поведшку, спричиняють р1зного роду психо-генш реакцм та патопсихолопчы стани, яю спо-нукають людей звертатися за допомогою до пластичних х1рурпв [4-8]. Однак пюля проведе-ного оперативного втручання хвор1 часто зали-шаються незадоволеними результатом, що по-требуе проведения психотерапевтичних та реа-бтп"ацшних заход1в, основаних на вивченш кт-шко-психопатолопчних особливостей, особистн сних реакцш пац1ент1в до та пюля операцм, вщ-ношення |'х до ринопластики.
Мета досл1джснни
Мета дано'Г роботи - оцшити динамку кпшко-психопатолопчного стану хворих з дефектами та деформац1ями носа до та пюля ринопластики.
Матср1али та методи дгкипдженни
Для реал1зацп поставлено'!' мети обстежено 35 хворих (20 жшок та 15 чоловшв) у вщ1 вщ 18 до 45 рош, яю звернулися до пластичного х1рурга з метою проведения ринопластики. У 18 ¡з них бу-ла вроджена, у 17 - набута патолопя зовышньо-го носа. Вам хворим були виконаш реконструк-тивш операцм з приводу таких дефек^в та де-формацш: широю крила носа, горбопод1бний ню та широкий (роздвоений) кшчик носа, сщлоподн бна деформац1я, вроджене широке розташуван-ня носових кюток.
По-шчний стан пац1ент1в оцшювали комплекс-
