CC BY
37
СОЦ1АЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ОХОРОНИ ЗДОРОВЬЯ
© Безугла О. Р.
УДК:614.8.067.1:656.2-056.265 Безугла О. Р.
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В ЗАХВОРЮВАНОСТ1 З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ТА ГОСП1ТАЛ1ЗОВАНО1" ЗАХВОРЮВАНОСТ1
СЕРЕД ПРАЦ1ВНИК1В ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iм. М. I. Пирогова (м. Вшниця)
Дана робота е фрагментом НДР «Вивчення по-казникiв здоров'я рiзних груп населення як основа для реформування системи охорони здоров'я Украши», № державно! реестраци - 011011000522.
Вступ. Проблеми медицини прац у будь-яюй краíнi мають вважатися прiоритетними, осюльки здоров'я працюючого населення визначае рiвень економiчного розвитку держави та добробуту гро-мадян [10]. Економiчнi збитки, пов'язан з втратою трудового потен^алу залiзничникiв, вщшкодуван-ням компенсацiй у зв'язку з втратою працездат-ност^ медичними витратами на лiкування та реабг лiтацiю хворих, а також вщтворенням робочо! сили, роблять проблему профтактики i ранньо! дiагности-ки захворювань у працiвникiв залiзничноí медицини одыею з прiоритетних у сферi медицини працi, як в Укра!ы, так i на мiжнародному рiвнi [1].
Серед основних медичних показниюв пра^вни-кiв залiзничного транспорту особливе мюце посг дае аналiз показниюв захворюваностi. Медико-со-цiальне значення цих показниюв визначаеться тим, що саме захворювання е основною причиною тим-часово! та стiйкоí втрати працездатносД що у свою чергу призводить до великих економiчних втрат сус-пiльства [7,8,9,11].
За даними Головного управлшня медичних за-кладiв Укрзалiзницi до найважливiших чинникiв дiяльностi медичних закладiв залiзничного транспорту належить часткова змша та вдосконалення економiчних принципiв дiяльностi медичних закла-дiв [3,4]. Тому при аналiзi лтературних джерел ми звернули увагу на питання оптимiзацií показникiв лiжкового фонду в умовах його неефективно! робо-ти [5].
При аналiзi лтературних джерел ми визначили, що у полклшках виíзнi засiдання лкарсько-контр-ольно! комiсií проводять рiдко, бувають випадки за-
пiзнiлого направлення хворих на медико-со^альну експертну комiсiю (МСЕК), не завжди проводиться експертна оцiнка роботи лiкарiв з експертизи тим-часово'| втрати працездатностi. Бувають помилки в послщовност обстеження хворих у полклшМ й стацiонарах, не завжди дотримуються термiнiв госпiталiзацií хворих. Часом хворих госпiталiзують, не беручи до уваги лкування на догоспiтальному етапi й можливост лiкування хворих без вщриву вiд виробництва. Не завжди термш перебування хворого в стацiонарi визначають з урахуванням по-переднього л^вання. 6 випадки затримки хворих у стацюнарах для виконання плану лiжко-днiв. У де-яких полiклiнiках мало уваги придтяють своечас-ному та рацюнальному працевлаштуванню хворих залiзничникiв [2].
Проблему високо'| частоти повторних гостта-лiзацiй, як показника неефективноí дiяльностi системи охорони здоров'я та и збитковостi висвiтлюе у сво'|й роботi також А. А. Датченко i М. В. Рогов, що описували систему оргаызацп надання медично'| до-помоги залiзничникам та пенсюнерам залiзничного транспорту Донецькоí залiзницi [6]. Це безумовно зосереджуе нашу увагу на вивченн даних резервiв профтактично'| ланки медицини транспорту.
Мета роботи - провести оцшку показникiв за-хворюваностi за 5-рiчний перiод спостереження для виявлення резервiв профiлактики захворюваност серед працiвникiв залiзничного транспорту.
Об'ект I методи досл1дження. На базi Вузловоí клiнiчноí лiкарнi ст. ВЫниця за перiод 2008-2012 рокiв нами було обстежено 819 пащен^в, пра^вниюв за-лiзничного транспорту. Данi пащенти входили до складу групи спостереження. Критерiями включен-ня в групи спостереження була належнють до про-фесiйноí групи працiвникiв залiзничного транспорту, що безпосередньо пов'язан iз забезпеченням без-
пеки руху та обслуговуванням залiзничного транспорту та пщлягали обов'язковому попередньому та перюдичним медичним оглядам на базi Вузлово! клiнiчноI лкары ст. Вiнниця.
За мiсцем проживання обстежуван пацieнти роздiлилися наступним чином: мешканц села 37%, мешканцi мюта 59%, мешканцi смт. 4%.
Одним iз найбiльш об'ективних та достовiрних iнформацiйних джерел про захворюванiсть е ретроспективна iнформацiя облiкових докумен^в л^ кувально-профiлактичних закладiв. Пiд час етапу збору статистично! iнформацiI дослщження ми провели викопiювання даних по захворюваност iз медично! картки амбулаторного патента 819 до-слiджуваних пращвниюв залiзничного транспорту (ф№025/о), 2588 карт хворого, що вибув зi стацюна-ру (ф№066/о), 819 статистичних карт динамiчного спостереження стану захворюваностi, набуття про-фнепридатностi та використання медичних послуг пращвниками залiзничного транспорту.
Результати дослщження та Ух обговорення. Захворюванють iз тимчасовою втратою працездат-ност (ЗТВП) вивчаеться серед працюючих i врахо-вуе випадки захворювань, результатом яких е неви-хiд на роботу. Цей вид захворюваност складае вiд 25 до 75% первинних звертань за медичною допо-могою.
Захворюванiсть працюючих призводить до зна-чних економiчних втрат суспiльства, чим обумов-лене велике соцiально-економiчне значення дано! проблеми. Одиницею облiку е випадок втрати пра-цездатностi.
Аналiз показникiв ЗТВП проводився перiод iз 2008 по 2012 роки. Основними показниками, що пщлягали дослiдженню були: рiвень ЗТВП на 100 працюючих (у випадках), рiвень ЗТВП на 100 працюючих (у днях), середня тривалють одного випадку, структура ЗТВП, i рiвень госпiталiзацi! пращвниюв залiзничного транспорту, що вiдображенi у таблица
Рiвень ЗТВП у випадках на 100 працюючих (по-казник частоти) вказуе на рiвень захворюваност працюючих. Протягом перiоду спостереження даний показник збтышився майже удвiчi. Проте, це не де-монструе значних економiчних негараздiв, так як у 2008 рощ рiвень ЗТВП склав 24,1±1,5, що згiдно iз шкалою оцшки показникiв ЗТВП по Е. Л. Ноткшу вщ-повiдае дуже низькому рiвню. Незважаючи на збть-шення майже удвiчi цього показника за перюд спостереження суттевих економiчних втрат пов'язаних iз втратою робочо! сили на залiзницi ми не очкуемо, так як рiвень ЗТВП у 2012 рощ за шкалою оцЫки по-казникiв ЗТВП по Е. Л. Нотюну все одно вщповщае низькому: 57,1±1,7 на 100 працюючих.
Ктькють днiв непрацездатност на 100 працюючих залежить вщ багатьох факторiв, що впливають на тривалють непрацездатност i характеризуе, в основному, тяжкiсть захворювання. Оцшюючи тяжкiсть хвороби було зафксовано збiльшення показника майже у двiчi. Так, у 2008 роцi ктькють дыв непра-цездатностi на 100 працюючих склала 264 дня, що е дуже низькою. У 2012 рощ вщбувся перехщ дано-го показника до рiвня нижче середнього: 625,4 дня, тобто за Б^чний перюд спостереження мало мюце посилення тяжкост захворювань.
Середня тривалiсть випадку непрацездатнос-тi вiдображае тяжкiсть захворювань i залежить вiд рiвня експертно! оцiнки працездатностi. Крiм того, цей показник характеризуе працевтрати - сктьки в середньому пщприемство втрачае через невихщ на роботу з приводу якого-небудь захворювання, або групи захворювань. Даний показник проде-монстрував свою стабтьнють на рiвнi 10,9 дыв, що може бути обумовлено певною регламентащею пе-рiоду непрацездатностi страховою компаыею.
Питома вага непрацездатних оЫб в бiльшостi зарубiжних кра!н е основною, а iнодi i единою при характеристик захворюваностi робiтникiв. Вона ви-значае основну частку робочих iз загального числа,
Таблиця.
Динамка показник1в ЗТВП та госштал1зовано'|' захворюваност1 за пер1од 2008-2012 рр. серед прац1вник1в зал1зничного транспорту, (п=819)
Показник Роки спостереження
2008 2009 2010 2011 2012
Р т Р т Р т Р т Р т
Р1вень ЗТВП у випадках 24,1 1,5 29,9 1,6 54,1 1,7 49,6 1,7 57,1 1,7
Р1вень ЗТВП у днях 264 368 667,4 474,6 625,4
Середня тривалють одного випадку ЗТВП, у днях 10,9 12,3 12,3 9,6 10,9
Питома вага прац1вник1в, що хвор1ють 23 1,5 26 1,5 41 1,7 33 1,6 38 1,7
Питома вага часто хвор1ючих 1,3 0,4 1,6 0,4 1,2 0,4
Питома вага тривало хвор1ючих 0,6 0,3 1,8 0,5 1,1 0,4 1,8 0,5
Р1вень госп1тал1заци 4,6 0,7 7,3 0,9 17,5 1,3 17,6 1,3 25,4 1,5
Питома вага госп1тал1зац1й (денний стац1онар) 15,8 5,9 8,3 3,6 15,4 3,0 23,6 3,5 17,3 2,6
Питома вага госп1тал1зац1й (ц1лодобовий стац1онар) 88,8 5,1 91,7 3,6 84,6 3,0 76,4 3,5 82,7 2,6
що в середньому протягом одного року не брали участ в виробничому процес внаслiдок хвороби. За даними 2008 та 2009 роюв хворти протягом року лише 23±1,5% i 26±1,5% працiвникiв вiдповiдно. Проте у наступному роц íх ктькють значно збть-шилась до рiвня 41±1,7%. У 2011 роцi мали незна-чне зменшення кiлькостi хворючих працiвникiв до 33±1,6%, та у 2012 роц показник склав 38±1,7%.
Госпiталiзована захворюванiсть демонструе частину населення, яка потребуе л^вання захво-рювання в умовах стацюнару. Показник рiвня гос-пiталiзованоí захворюваностi залежить вщ багатьох чинникiв: нозологiчноí форми захворювань, доступ-ностi стацiонарноí медичноí допомоги, показань до госттального лiкування, можливост надання допомоги вдома, вкових, соцiально-побутових чинникiв та iн.[6].
Аналiз рiвня госпiталiзацií за перiод спостере-ження мав тенденцiю до стрiмкого зростання, так у 2008 рощ вш склав 4,6±0,7 на 100 працюючих за-лiзничникiв, а у 2012 рощ вщ досяг рiвня 25,4±1,5. Зростання рiвня госпiталiзацií можна поеднати iз стрiмким збiльшенням показниюв захворюваностi з тимчасовою втратою працездатност серед дано'| категорií населення. Показник середньо'| тривалостi перебування хворого у стацiонарi склав 11 днiв, та не мав суттевих змiн за перюд спостереження.
Як зазначалось вище, наше дослiдження проводилось на базi Вузловоí клiнiчноí лiкарнi станци Вiнниця, що мае у своему складi цiлодобовий та денний стацюнар. В ходi нашого дослiдження було визначено у 2008 рощ, що 15,8±5,9% пащен^в пе-ребували на стацюнарному лiкуваннi у вiдцiленнi денного стацюнару, а 88,8±5,1% у цтодобовому. Незважаючи на збiльшення загального показника рiвня госпiталiзацií за перiод спостереження майже у п'ять разiв, пропорци вiдношення пацiентiв до цг лодобового та денного стацюнару практично не змг нились i станом на 2012 рк вiдповiдали 17,3±2,6% i 82,7±2,6% вiдповiдно.
В цiлому можемо вiдмiтити зростання показни-кiв госпiталiзованоí захворюваностi за перiод спостереження. Цкавим е, що 80-90% пращвниюв за-лiзничного транспорту у бтыхмй мiрi перебували на лiкуваннi у цтодобовому стацюнар^ в той час як денний стацюнар працював iз значно нижчою ефек-
тивнiстю. Враховуючи той факт, що денний стацюнар функцюнуе при пол^ычному заклада i метою його роботи в певнм мiрi е iнтенсифiкацiя роботи полкл^чного вiццiлення, як важливоí ланки надання первинно'| медичноí допомоги, можемо зробити висновок про дещо упереджене ставлення пащен^в до первинно'| медичноí допомоги, як i до и лiкарiв, через певнi недолки у íх лiкувально-профiлактичнiй роботi.
Висновки
1. При проведеннi дослiдження ми спостеркали зростання показникiв госпiталiзованоí захворюва-ностi вiд 4,6 до 25,4 на 100 працюючих пращвниюв залiзничного транспорту.
2. Зростання показника госпiталiзованоí за-хворюваностi спiвпадае iз збтьшенням показникiв захворюваностi з тимчасовою втратою працез-датностi серед залiзничникiв, та дозволяе зробити припущення, що бтьша частина випадюв ЗТВП приходяться на стацюнарне лiкування, в той час як в загальнм популяцп на один випадок госпiталiзацií приходиться 4-5 випадюв захворювань, якi л^ють-ся амбулаторно.
3. Про недолки медичного обслуговування за-лiзничникiв свщчить i середня тривалiсть ЗТВП, що складала 10,9 дыв, тодi як середня тривалють перебування хворого у стацiонарi по мiстi Вшни-ц була 13 днiв. Тобто, тривалють перебування на лкарняному фактично покривае лише час перебування в стацюнар^ унеможливлюючи реабтг тацiйний процес. Виходячи iз вищевказаного, об-слуговуються здебтьшого тяжкi розлади здоров'я залiзничникiв, що може бути обумовлено вадами доступной медичноí допомоги, якi особливо ви-разнi при звертаннi за медичною допомогою у ви-падках нетяжких захворювань, що не потребують госпiталiзацií.
Перспективи подальших досл1джень. У по-дальшому зважаючи на результати дослщження бу-дуть обфунтоваы заходи корекцп та удосконалення iснуючоí системи медичного забезпечення залiзнич-никiв з головною метою - випереджувальним характером реабттацмних заходiв, що дасть можпивють зменшити ризики важливих медичних подм - втрати профпридатностi та госпiталiзацií з важливим еко-номiчним виграшем.
Лiтература
1. Басанець А. В. Проблеми професмноУ патологй' та шляхи ïx вирiшення на сучасному eTani / А. В. Басанець, I. П. Лубянова //
УкраУнський журнал з проблем медицини працк - 2008. - № 1(17). - С.3-11.
2. Величко Н. И. Организация изучения заболеваемости с временной утратой трудоспособности у работников железнодорож-
ного транспорта / Н. И. Величко // Медицина зaлiзничного транспорту УкраУни. - 2004. - № 3. - С.14-18.
3. Датченко А. А. Оргашзащя надання медичноУ допомоги зaлiзничникaм та пенсюнерам зaлiзничного транспорту ДонецькоУ
зaлiзницi / А. А. Датченко, М. В. Рогов // Медицина транспорту УкраУни. - 2008. - №1. - С.6-9.
4. Ткачук I. С. Медицина на зaлiзничному транспорт УкраУни: дiяльнiсть в умовах реформування / I. С. Ткачук - Медицина
транспорту УкраУни. - 2012. - № 1. - С. 6-8.
5. Остапчук В. М. Збереження здоров'я зaлiзничникiв як основна мета медичноУ служби на ^вденшй зaлiзницi / В. М. Остапчук,
О. М. бгоров // Медицина транспорту УкраУни. - 2009. - №2. - С.8-10.
6. Статистика охорони здоров'я: Пщручник. /за ред. Г. С. Столярова, Ю. В. Вороненко, М. В. Голубчикова. - К., 2002. - 230 с.
7. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я: Пщручник. /за ред. В. Ф. Москаленко- К., 2010. - 247 с.
8. Management in health care practice. Handbook for teachers, researchers and health professionals. / L. Kovacic, L. Zalatel-Kragelj -
Z., 2008. -676 p.
9. Public Health: What it is and How It Works. Fifth Edition. / J. Bernard Turnock. - NY: Jons and Barlett LEARING, 2012.- 537 p.
10. Shirom A. Work-Based Predictors of Mortality: A 20-Year Follow-Up of Healthy Employees / A. Shirom, S. Toker, Y Alkaly // Health
Psychology.- 2011. - №3 (30). - P. 268 -275
11. The new public health. 2nd edition / H. T. Tulchinsky, E. A. Varavikova. - LA., 2009. - 467 р.
УДК:614.8.067.1:656.2-056.265
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В ЗАХВОРЮВАНОСТ1 З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ТА ГОС-П1ТАЛ1ЗОВАНОТ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 СЕРЕД ПРАЦ1ВНИК1В ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ.
Безугла О. Р.
Резюме. Мета роботи - провести оцЫку показниюв захворюваностi за 5^чний перiод спостереження для виявлення резервiв профiлактики захворюваностi серед працiвникiв залiзничного транспорту.
Об'ектi методи дослiдження. На 6a3i Вузлово! клiнiчноI лкары ст. Вiнниця за перiод 2008-2012 рр. нами було обстежено 819 пащен^в, пращвниюв залiзничного транспорту.
Результати дослiдження та ¡х обговорення. Рiвень ЗТВП у випадках на 100 працюючих протягом перюду спостереження збтышився майже удвiчi, проте згiдно i3 шкалою оцiнки показникiв ЗТВП по Е. Л. Нотюну вiдповiдае низыкому рiвню. Показник кiлыкостi днiв непрацездатност на 100 працюючих за перюд спостереження збiлышився вiд низыкого до рiвня нижче середныого, тобто з часом тяжкюты захворюваны посилю-етыся. Середня тривалiсты випадку непрацездатност була незмiнною та склала 10,9 дыв. Госпiталiзована захворюванiсты за перюд спостереження стрiмко збiлышиласы. Показник середныо! тривалостi перебування хворого у стацiонарi склав 11 днiв, та не мав суттевих змш за перюд спостереження. В цтому можемо вщ-мiтити зростання показникiв госпiталiзованоI захворюваност за перiод спостереження.
Висновки. В цтому можемо вiдмiтити зростання показниюв госпiталiзованоI захворюваностi за перiод спостереження вщ 4,6 до 25,4 на 100 працюючих залiзничникiв. Дане явище збiгаетыся iз стрiмким збты-шенням показникiв захворюваностi з тимчасовою втратою працездатностi серед залiзничникiв, та дозволяе зробити припущення що бiлыша частина випадюв ЗТВП приходятыся на стацюнарне лiкування, в той час як у загалынм популяцiI на один випадок госпiталiзацiI приходиться 4-5 випадюв захворюваны, якi лiкуютыся амбулаторно.
Перспективиподальшихдосл'1джень. У подалышому зважаючи на результати дослщження буде обфунто-вана заходи корекци та удосконалення юнуючо! системи медичного забезпечення залiзничникiв з головною метою - випереджувалыним характером реабттацмних заходiв, що дасты можливюты зменшення ризикiв важливих медичних подм - втрати профпридатностi та госпiталiзацiI з важливим економiчним виграшом.
Ключовi слова: медицина працi, працiвники залiзничного транспорту, захворюваностi з тимчасовою втратою працездатносД госпiталiзована захворюванiсты.
УДК:614.8.067.1:656.2-056.265
ОЦЕНКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ С ВРЕМЕННОЙ ПОТЕРЕЙ ТРУДОСПОСОБНОСТИ И ГОСПИТАЛИЗИРОВАННОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ СРЕДИ РАБОТНИКОВ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА.
Безуглая О. Р.
Резюме. Цель работы - провести оценку показателей заболеваемости за 5-летний период наблюдения для выявления резервов профилактики заболеваемости среди работников железнодорожного транспорта.
Объект и методы исследования. На базе Узловой клинической болыницы ст. Винница за период 20082012 гг. было обследовано 819 пациентов, работников железнодорожного транспорта.
Результаты исследования и их обсуждение. Уровены ЗТВП в случаях на 100 работающих в течение периода наблюдения увеличился почти вдвое, однако по шкале оценки показателей ЗТВП по Е. Л. Ноткину соответствует низкому уровню. Показателы количества дней нетрудоспособности на 100 работающих за период наблюдения увеличился с низкого до уровня ниже среднего, то есты со временем тяжесты заболеваний усиливается. Средняя продолжителыносты случаев нетрудоспособности была неизменной и составила 10,9 дней. Госпитализированная заболеваемосты за период наблюдения стремителыно увеличиласы. Показателы средней длителыности пребывания болыного в стационаре составил 11 дней, и не имел существенных изменений за период наблюдения.
Выводы. В целом можем отметиты рост показателей госпитализированной заболеваемости за период наблюдения от 4,6 до 25,4 на 100 работающих железнодорожников. Данное явление совпадает со стре-мителыным увеличением показателей заболеваемости с временной потерей трудоспособности среди железнодорожников, и позволяет сделаты предположение, что болышая часты случаев ЗТВП приходятся на стационарное лечение, когда в общей популяции на один случай госпитализации приходится 4-5 случаев заболеваний, которые лечатся амбулаторно.
Перспективы дальнейших исследований. В далынейшем в виду резулытатов исследования будут обоснованы меры коррекции и совершенствования существующей системы медицинского обеспечения железнодорожников с главной целыю - опережающим характером реабилитационных мероприятий, что позволит уменышиты риски важных медицинских событий - потери профпригодности и госпитализации с важным экономическим выигрышем.
Ключевые слова: медицина труда, работники железнодорожного транспорта, заболеваемость с временной потерей трудоспособности, госпитализированная заболеваемость.
UDC:614.8.067.1:656.2-056.265
EVALUATION OF MORBIDITY WITH TEMPORARY DISABILITY AND MORBIDITY AMONG HOSPITALIZED RAILWAY EMPLOYEES
Bezugla O. R.
Abstract. Objective: analyze morbidity for the 5-year period of observation to discover reserves the prevention of morbidity among railway employees.
Materials and methods. In nodal stations Vinnitsa hospital for the period 2008-2012 examined 819 patients railway employees. These patients were part of the group supervision. The criteria for inclusion in the observation group was belonging to a professional group of railway employees directly related to ensuring the safety and maintenance of railway transport and subject to mandatory preliminary and periodic medical examinations at the hospital nodal century Vinnitsa. During the stage of collecting statistical information research we were doing the copy of data on the incidence of out-patient medical card 819 railway employees researched (f№025 / o) 2,588 patient card that was out of the hospital (f№066 / o), 819 statistical maps dynamic monitoring of disease status, acquisition of professional unsuitability and use of health care workers of railway transport.
Results and discussion. Level of morbidity with temporary disability in cases of 100 employees during the observation period has almost doubled, from 24,1±1,5 in 2008 till 57,1±1,7 in 2012, but according to the assessment scale indicators it was low level. Index number of days of disability for 100 workers during the period of observation has increased from low to below average, which indicates that over time increases the severity of disease. Average time if disability was unchanged and amounted 10.9 days. Percentage fraction of employees with temporary disability determines the part of the total number of workers that on average one year have not participated in the production process because of illness. This indicator also increased during the observation period of 23 ± 1,5% to 38 ± 1,7%.
Hospitalized morbidity of the population shows that the disease requires treatment in a hospital. Hospitalized morbidity for the period increased rapidly, so in 2008 it was 4,6 ± 0,7 at 100 of railway workers, and in 2012 reached the level of 25,4 ± 1,5.
Increase of hospitalized morbidity can be combined with the rapid increase in morbidity with temporary disability among this population. Indicator of average duration patient stay in hospital was 11 days, and had no significant changes during the period of observation. During our study was defined in 2008 15,8 ± 5,9% of patients were hospitalized in the department day care, and 88,8 ± 5,1% in the hospital around the clock.
Conclusions. In general we can note the growth of hospital morbidity indicators for the observation period of 4,6 to 25,4 per 100 railroad workers. This phenomenon coincides with the fact that the incidence of temporary disability among railroad also increased rapidly. This allows us to assume that most of the morbidity with temporary disability gets in-patient treatment, while in the general population in one case of hospitalization is 4-5 cases that are treated as outpatients. On the disadvantages of health care railroad shows and average duration of stay of patients of morbidity with temporary was 10.9 days, while the average duration in hospitals in the city of Vinnitsa was 13 days. That is, the duration of stay in a hospital actually covers only stay in the hospital, making the rehabilitation process impossible. Based on these data, in this hospital were serviced mostly serious health disorders of railway workers. This may be due to impaired access to care, which is particularly pronounced when applying for medical assistance in cases of mild illnesses that do not require hospitalization.
Prospects for further research. In the future, given the results of the study will be based measures of correction and improvement of the existing health care system railway workers with the main aim - proactive nature of rehabilitation, which will allow to reduce the risks of important medical events - loss of proficiency and hospitalization important economic gains.
Keywords: Occupational Medicine, railway employees, morbidity with temporary disability, hospitalized morbidity.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 05.10.2015 р.
