CC BY
60
у оргаызацм системи оцЫювання та моыторин-гу фЫансово( стiйкостi банювсько( системи (яка базуеться Ha дуaлbному пiдxодi, враховуючи мг кро - та макро piBHi) яка повиннa по8днувaти на-ступнi пiдсистеми, тaкi як: оцЫювання, поперед-ження, подолання кризових явищ, сучaснi стратеги реструктуризацм та застосування нестандартних методiв в упрaвлiннi топ-менеджментом банку.
Список використаних джерел
1. Вербенська В.М. Стiйкiсть банювсько[ системи в умовах лiберaлiзaцN мiжнaродноí торгiвлi фЬ нансовими послугами (на приклaдi кра'н Центрально!' та Схщно'!' бвропи) : автореф. дис... канд. екон. наук / В.М. Вербенська, Ки'в. нац. ун-т iм. Т.Шевченка. - К., 2006. - 20 с.
2. Довгань Ж. М. ФЫансова слйюсть бaнкiвськоí системи Укра'ни : автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроом, фЫанси i кредит» / Ж. М. Довгань. - Суми, 2012. - 21 с.
3. Довгань Ж. Узагальнення наукових засад до-^дження слйкост банювсько'!' системи / Ж. Довгань. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://anchive.nbuv.gov.ua/pontal/Soc_Gum%20/ Inek/2011_5/260.pdf
4. Жихор О.Б. ФЫансова стiйкiсть суб'eктiв господа-рювання в умовах кризи // Жихор О.Б., Троненко М.1., Медведев Д.О. / Збiрник тез IV мiжнaродноí науково-практично!' iнтернет-конференцií <^знес-адмУстру-вання в умовах турбулентное економки», 01-28 лютого 2018 року. - Харюв: ХНУМГ iм. О.М. Бекетова. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ojs. kname.edu.ua
5. Ильясов С.М. Устойчивость банковской системы: механизмы управления, региональные особенности // [Текст] / С.М. Ильясов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 345 с.
6. 1ндикатори фЫансово[ стабтьност [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http: // www.bank.gov.ua.
7. Каменський А. Анaлiз системи ризик-менедж-менту в банках Укради / А. Каменський // Банюв-ська справа. - 2005. - № 6 (66). — С. 10-19.
8. Клюско Л. А. ФЫансова слйюсть комерцмного банку, методи и оцЫки та змщнення: автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.04.01 «ФЫанси, грошовий об^ i кредит» / Л. А. Клюско. - К., 2002. - 17 с.
9. Клюско Л. А. ФЫансова слйюсть комерцмного банку, методи и оцiнки та змщнення: дис.... канд. екон. наук: 08.04.01 / Клюско Лщя Антоывна ; Науково-дослiдний фiнaнсовий iH-т при Мiнiстерствi фiнaнсiв Укради. - К, 2002. - 222 с.
10. Методика розрахунку економiчниx норматив регулювання дiяльностi бaнкiв в УкраУ, затверджена Постановою № 315 ПравлЫня Нaцiонaльного банку Укради вiд 2 червня 2009 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.nada.gov.ua/laws/ show/v0315500-09
11. Попов А.О., Жихор О.Б. Сучасн пщходи до оцЬ нювання фЫансово[ стiйкостi бaнкiв // Збiрник тез доповiдей XVI Мiжнaроднa науково-практична кон-ференцiя «Свiтовi тенденци та перспективи розвитку фiнaнсовоí системи Укради» 29 вересня 201 7 року, Ки[вський нaцiонaльний уыверситет iменi Тараса Шевченка. - За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: Логос, 2017. - С.57-60.
12. Фiнaнсовa безпека суб"еклв господарювання: пiдручник з грифом МОНУ / авт. кол.; за ред. д-ра екон. наук, проф. О.Б. Жихор. - К: УБС НБУ, 2014. - 605 с.
13. ФЫанси: курс для бан^в. Пщручник. / За ред. Тридща О.М., Жихор О.Б. - К.: УБС НБУ, 2012. - 507 с. (з грифом МОНУ)
14. ФЫанси: курс для фЫансис^в. Пщручник. / За ред. д.е.н., проф. Буряка П.Ю., д.е.н., проф. Жихор О.Б. -К.: «Хай-Тек Прес», 2010. - 528 с. (з грифом МОНУ)
1.В. СИДОРЕНКО, мапстр, власник компани Well ATS
1нформацшна шфраструктура мiжнародного фондового ринку
1нформа^йна нфраструктура е однею з найважлив'1ших складових загально! нфраструктури фнансових ринк'1в, оскльки забезпечуе доступнсть та прозорють iнформацií для ycix учасниюв ринку. Забезпеченсть нвестора своечасною та повною iнформацiею е найважлив'1шою умовою вироблення успшноiiнвестицйноi стратеги i тактики, формування яксного анал'тичного прогнозу, вибору об'екта нвестування, а також моменту куп'1вл'1 та продажу конкретного цнного паперу. В 'щ-сутнсть iнформацií означае припинення функцюнування i самого ф'шансового ринку.
36 Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018
© 1.В. СИДОРЕНКО, 2018
Ключов! слова: фiнансовi ринки, iнформацiйна iнфраструктура, фiнансовi активи, емтенти фi-нансових нструментв.
И.В. СИДОРЕНКО, магистр, владелец компании Well ATS
Информационная инфраструктура международного фондового рынка
Информационная инфраструктура является одной из важнейших составляющих общей инфраструктуры финансовых рынков, поскольку обеспечивает доступность и прозрачность информации для всех участников рынка. Обеспеченность инвестора своевременной и полной информацией является важнейшим условием выработки успешной инвестиционной стратегии и тактики, формирование качественного аналитического прогноза, выбора объекта инвестирования, а также момента покупки и продажи конкретной ценной бумаги. Отсутствие информации означает прекращение функционирования и самого рынка.
Ключевые слова: финансовые рынки, информационная инфраструктура, финансовые активы, эмитенты финансовых инструментов.
I. SIDORENKO, master's degree, owner of Well ATS
Information infrastructure of the international stock market
Information Infrastructure is one of the most important components of the overall financial market infrastructure as it provides access and transparency to all market participants. Provision of the investor with timely and complete information is the most important condition for the development of a successful investment strategy and tactics, the formation of a qualitative analytical forecast, the choice of the investment object, as well as the moment of purchase and sale of specific securities. Lack of information means the cessation of the financial market itself.
Key words: financial markets, information infrastructure, financial assets, issuers of financial instruments.
Постановка проблеми. 1нформац1йна ¡нфра-структура ф1нансових ринк1в е найбтьш важли-вою для залучення ф1нансових 1нвестиц1й в кра-Тну. Науково-техычна революц1я на ф1нансових ринках зумовила появу нових тип1в Ыформацп та нових учасниюв 1нформац1йноТ Ыфраструктури. Тому виникла необхщнють дати визначення но-вим видам Ыформацм та ТТ постачальникам.
Метою статл е удосконалення класифкацм учасниюв 1нформац1йноТ Ыфраструктури та тип1в Ыформацм на ф1нансовому ринку.
Виклад основного материалу. Пщ 1нформац1ею як економ1чним ресурсом розглядають так1 повщо-млення або дан1, що передаються вщ одних ринко-вих суб'ект1в до Ыших, як1 зменшують невизначе-н1сть щодо переб1гу економ1чних процес1в [1, с.14].
1нформац1йна 1нфраструктура являе собою су-купнють спец1ал1зованих учасник1в ф1нансових ринк1в, як1 зд1йснюють д1яльн1сть щодо збирання, обробки та поширення Ыформацм про стан рин-к1в, ем1тент1в, ф1нансов1 Ыструменти, ц1ни та обся-ги торпвл1 ф1нансовими 1нструментами тощо [2].
1нформа^я про цЫи та якicть акт^в лежить в ochobî ефективно функцюнуючих фЫансових рин-kîb. Глобальна фЫансово-економнна криза 2008 р. з услбю очевиднicтю пiдтвердилa вaжливicть iH-формацм' для роботи фiнaнсовиx ринкiв, а також показала, що бтьшють його грaвцiв - як Ывест^в та емiтентiв, так i державних регуляторiв - не ма-ють достатньо!' Ыформацм' для прийняття оптималь-них економiчниx рiшень. Значною мiрою це зумов-лено проблемами в робот iнститутiв Ыформа^йно!' iнфрaструктури фЫансових ринкiв, недосконалю-тю методик, як вони застосовують для оцiнки якос-тi фiнaнсовиx aктивiв, емiтентiв фЫансових Ыстру-ментiв, нaявнiстю конфлiкту Ытереав при нaдaннi вiдповiдниx послуг. Вщсушсть розвинено!' нфор-мацйно!' iнфрaструктури фЫансових ринкiв не дае змоги ïx учасникам вивчати потенцiйнi ризики, зна-ходити платоспроможних клi8нтiв сво'(х послуг i таким чином зумовлюе стискання розмiрiв фнансо-вих ринюв. Учасники ринкiв у таких умовах часто приймають р0ення на основi непублiчноï Ыформа-ци, що пщвищуе ризиковaнiсть (хньо''' дiяльностi.
1нформа^йна ¡нфраструктура е складо-вою загапьно!' ¡нфраструктури ôiHaHCOBèx рин-KiB. Остання, у свою чергу, явпяе собою багато-сторонню систему, що вкпючае оперaторiв, якi здiйснюють ре8стрaцiю, кпiринг або виконання платеж^в, операцм' з цЫними паперами, дерива-тивами або ^rni фiнaнсовi транзакцм'. 1нфраструк-тура фЫансових ринкiв встановпюе нaбiр спть-них правил i процедур для вЫх учaсникiв, теxнiчне забезпечення i спе^альы практики менеджменту ризикiв. 1нфраструктура фiнaнсовиx ринкiв за-безпечуе учасниюв центрaпiзовaними системами реестрацм', ктрингу, неттiнгу i розрaxункiв за фЫансовими трaнзaкцiями мiж цими учасника-ми або мiж кожним iз них та центрапьним контрагентом для того, щоб забезпечити бтьшу ефек-тивнiсть i скоротити втрати та ризики. Завдяки центрaлiзaцïí специфiчниx видiв дiяпьностi Ыф-раструктура фiнaнсовиx ринюв також дае змо-гу учасникам управляти сво'ми ризиками бiпьш результативно та ефективно i, у деякиx випад-кax, взaгaпi усувати певн ризики. 1нфраструкту-ра фiнaнсовиx ринюв може також забезпечува-ти збтьшення прозоростi окремиx ринкiв. Деякi Ыститути фЫансово''' iнфрaструктури вiдiгрaють надзвичайно важливу роль при проведеннi цен-тральним банком грошово-кредитно!' попiтики та пщтримц фЫансово''' стaбiпьностi.
lнформaцiйнa iнфрaструктурa як складова за-гально!' iнфрaструктури фiнaнсовиx ринкiв ство-рюе умови для ïx розвитку, дотримання ринково!' дисциплЫи, ефективного здiйснення державного нагляду. 1нформа^йна iнфрaструктурa, по-перше, включае iнституцiйний устрiй i структури, що впливають на якють, доступнiсть та прозо-рiсть Ыформацм' щодо монетaрниx i фЫансо-виx умов та полiтики на рiзниx рiвняx; по-друге, являе собою стимули й оргаызафйы структури, необxiднi для провадження державно!' полiти-ки щодо регулювання фiнaнсовиx ринкiв. Таким чином, iнформaцiйнa Ыфраструктура включае: а) устрiй для забезпечення прозорост моне-тарно''' i фЫансово'' попiтики; б) рамки зд^снен-ня буxгaлтерського обпiку та аудиту, що допома-гають визначати та перевiряти iнформaцiю, яка розкриваеться для громадськост i регупяторниx оргaнiв; в) меxaнiзми збирання обробки i поши-рення Ыформацм щодо фiнaнсовиx умов i креди-тоспроможностi позичaпьникiв та iншиx емтен-тiв фiнaнсовиx зобов'язань [10, с. 241].
Позитивы ефекти вщ добре налагоджено'' та функцюнуючо' Ыформа^йно'' iнфрaструктури фг нaнсовиx ринкiв очевиднк Вони полягають на-самперед у забезпеченн стaбiпьностi фЫансо-виx ринюв, мiнiмiзaцiï втрат ï'x бaзовиx учасниюв, урiвновaженнi попиту i пропозицм' фiнaнсовиx послуг, формувaннi ефективниx ринковиx цЫ на фiнaнсовi послуги та фiнaнсовi iнструменти, за-безпеченнi пiквiдностi фiнaнсовиx ринкiв тощо. Непрозорiсть взa8Mовiдносин мiж учасниками ринку, ïx пов'язaнiсть неформальними зв'язками, нерозкриття Ыформацп про кiнцевиx впaсникiв професiйниx учaсникiв фiнaнсовиx ринюв поси-люе урaзпивiсть фЫансово''' системи кра'ни за-галом до кризовиx явищ, погiршу8 конкуренцiю на фiнaнсовиx ринкax.[2]
Для розкриття aрxiтектури Ыформафйно' Ыф-раструктури фiнaнсовиx ринкiв доцтьно видти-ти iнститути, що складають ïï основу, визначити взаемозв'язки мiж ними та iншими учасниками фiнaнсовиx ринкiв, державними регуляторами.
Значна роль в процес продукування первинно' Ыформацм вiдведенa центральним банкам (ЦБ). Вони оприлюднюють офщйы курси валют та об-пiковi ставки. Також центральн банки формують комппекснi iнформaцiйнi масиви стосовно ма-кроекономiчниx покaзникiв та розмщують ''x на сво''* iнформaцiйниx ресурсax. Також оргаызацг ями, що продукують Ыформацш щодо вaпютниx курЫв е вaпютнi бiржi, оскiпьки саме на ниx вщ-буваються процеси купiвлi продажу валюти.
Важливою складовою iнформaцiйного напо-внення мiжнaродниx ринюв aкцiй е вiдомостi про суб'ектв, якi функцiонують на фiнaнсовому ринку (зокрема емтентв цiнниx пaперiв). У США розкриття ^e'f Ыформацп вiдбувa8ться через систему автоматичного збору та обробки дaниx -EDGAR (Electronic Data Gathering, Analysis and Retrieval), яка з 1995 року фЫансуеться Комю-ею з цiнниx пaперiв i бiрж (SEC) [3].
EDGAR - це система електронного збору, ана-лiзу та пошуку Ыформацм', яка виконуе автома-тичний збiр, перевiрку, iндексaцiю мaтерiaлiв на-дiслaниx компaнiями та Ышими установами, якi за законом повинн подавати форми до Комг см' з цiнниx пaперiв i фондовиx бiрж (Securities and Exchange Commission, SEC) (дaлi - Комг ^я). lï основна мета - пщвищити ефективнiсть та спрaведливiсть на ринкax цiнниx пaперiв в Ытер-есax iнвесторiв, корпорaцiй та економiки в цто-
Ocнoвнi елементи iнфopмaцiйнoï iнфpacтpуктуpи
Джерело: розроблено автором
му, шляxoм пpиcкopeння oтpимaння, poзпoвcю-джeння ïa aнaлiз чyтливoï дo чacy iнфopмaцiï, якa нaдicлaнa дo гамС [4].
Одними з ocнoвниx фopм е 1Q-K ïa 1Q-Q, якi е piчними xa квapтaльними звiтaми пyблiчниx a^i-oнepниx тoвapиcтв. Boни пoвиннi 6УТИ нaдicлaнi дo Koмiciï нe пiзнiшe нiж чepeз 9Q днiв пicля зaвepшeн-ня фiнaнcoвoгo poKy, ra 45 дыв пicля зaвepшeння фiнaнcoвoгo квapтaлy вiдпoвiднo. Iнфopмaцiя нaвe-
дeнa в циx фopмax cильнo впливa8 нa ^гаву вap-тicть aкцiй eмiтeнтa, ock^m мicтить в co6í ocнoвнi пoкaзники дiяльнocтi кoмпaнiï зa вiдпoвiдний пepioд, jaKi як чистий пpибyтoк aбo збитак кoмпaнiï, пpибy-так нa aкцiю (EPS), звiJ o дoxoдax i зaJpaJax, збiль-шeння/змeншeння пpибyIкy aбo з6ИТКУ пo вiднo-о^ню дo пoпepeднix пepioдiв i т. д.[5]
Окpiм вищeзaзнaчeниx фopм, знaчний вплив нa кypcoвy вapJicJь цiннoгo пaпepy мaюJь фopми
4 та 144. Форма 4 - це 3bît про змЫи 6eHeôe4Î-арних влаcникiв цiнниx nanepiB. Кожен директор, посадова особа або власник бтьш Hiœ 10 % ак-^й класу А, повинен протягом 2 дыв пiсля покупки або продажу цЫних пaпepiв подати до Комюм 3BÎT про змЫу прав власностк Форма 144 - цe звiт про нaмip посадовоТ особи пyблiчного акцг онepного товариства продати протягом 90 дыв акцй вартютю бiльш Hiœ 50 000 долapiв США, або кiлькiсть яких пepeвищye 5 000 [6].
Форма 8-К е звiтом про бyдь-якi вaжливi подй якi впливають на фЫансовий стан компанй, œ-peд яких - 3MiHa диpeктоpa, pозмiщeння нового па^ту акцй або облiгaцiй, сyдовi позови, покупка або зливання з Ышими компaнiями [7].
Слiд зазначити, що iнфоpмaцiя щодо розслщу-вання Комоею з цiнниx пaпepiв i фондових бipж дг яльностi пyблiчного aкцiонepного товариства можe значно змeншити курсову вapтiсть aкцiй eмiтeнтa.
Повiдомлeння про iстотнi факти, якi здатн впли-нути на цiни ащй, розкриваються у виглядi пpeс-peлiзiв, i eмiтeнт повинeн зaбeзпeчити |'х максимально шиpокe пошиpeння. У США Комiсiя надае доступ до пepвинноï Ыформацй чepeз Mepeœy iH-тepнeт, а також продае Ыформацга «оптом» iH-фоpмaцiйним коpпоpaцiям. Ц iнфоpмaцiйнi кор-порацй здiйснюють pоздpiбний продаж Ыформацм, здeбiльшого з доданою вартютю, яка додаеть-ся за piзномaнiтнi засоби оргаызацй (пpeдстaв-лeння) Ыформацм; за yдосконaлeнi та pозвинeнi можливостi пошуку або за конвepтaцiю Ыформа-цй у iнший eлeктpонний формат та пaпepовy форму. Оpieнтовнa сума, яку iнфоpмaцiйнi корпорацй сплачують SEC, за право пepeпpодaвaти Ыфор-мaцiю складае приблизно 200 000 долapiв США на рк. Таким чином, пepвиннa iнфоpмaцiя EDGAR пepeтвоpюeться у piзномaнiтнi та корисн для ана-лiтикiв та iнвeстоpiв продукти.
У Beликобpитaнiï всi вaжливi новини eмiтeнтiв повиннi розсилатися чepeз однe з восьми упо-вновaжeниx aгeнтств, якi називаються Primary Information Provider (PIP) [2].
До спeцiaлiзовaниx приватних aгeнтств нaлe-жать Bloomberg, Reuters, Briefing, Wall Street Journal, Finviz, Seeking Alpha, Street Insider, The Street, Zero Hedge, Market Watch, Quandl, Citron Research i т.д. Слщ зазначити що дeякi з цих агентств пропонують своТм ктентам спeцiaлiзо-ван программ зaбeзпeчeння, якi спряють бiльш швидкому пошуку Ыформацп щодо eмiтeнтa, га-
лyзi економки або eKOHOMÎK кра'н та CBÎTy в цг лому. Серед таких е Thomson Reuters Eikon, та Bloomberg Terminal. Вартють такого аналiтич-ного програмного забезпечення становить приблизно 2 000 доларiв США на мiсяць.
Важливими елементами в Ыформац^ый Ыф-растрyктyрi е фондовi iндeкси. Серед основних фондових Ыдек^в е Dow Jones 30, Standard & Poor 's 500, NASDAQ Composite, NASDAQ 100, Russell 3000 Index, Nikkei 225, DAX 30, FTSE 100, CAC40. Фондовi Ыдекси та 'fx роль розгляну-то в чисельних працях науков^в. Тому, вважаемо, що детально зупинятися на методах '¿х розрахун-ку та '¿х впливу на фiнансовi ринки немае потреби.
Наступною скпадовою Ыформа^йно''' Ыфра-структури е кредиты рейтинги. Кредиты рейтинги - це думка рейтингового агентства про кредито-спроможнють об'екту рейтингування загалом або вщносно його окремого боргового зобов'язання чи Ышого фiнансового iнстрyмeнтy, яка вираже-на у виглядi оцЫки за шкалою кредитних рейтинпв. Не пiдпадають пiд визначення кредитних рейтинпв оцiнки, що присвоeнi виключно з вико-ристанням моделей кредитних балiв, кредитного скорiнгy та Ыших подiбниx систем.
Рейтингове агентство - це юридична особа, яка надае профес^ы послуги на ринку цЫних па-пeрiв та спeцiалiзyeться на визначенн кредитних рeйтингiв та наданн iнформацiйно-аналiтичниx послуг, пов'язаних iз забезпеченням дiяльностi з визначення кредитних рейтинпв.
Таю всесвтьо вiдомi рeйтинговi агентства як Moody's Investors Service, Standard & Poor's, Fitch Ratings мають тривалу юторш свого становлення та розвитку. Пщтверджуе роль цих трьох агентств '¿хый статус «нацiональниx статистичних рейтин-гових органiзацiй», наданий Комюею з цiнниx па-пeрiв i фондових бiрж США [8].
Однак не зважаючи на тривалу юторш та статус Moody's Investors Service, Standard & Poor's, та Fitch Ratings, так звана «Велика тр^ка» у 2008 роц оцiнювали такi Ывестифйы банки, як Bear Stearns та Lehman Brothers майже найвищими оцЫками «АА» з можливих «ААА» за мюяць до fx банкрутства. Страхов^ корпорацп AIG було на-дано оцЫку «АА» незадовго до початку програми субсидування. Розумшчи ризики Ывестування у деривативи пов'язанi з вщкладеними борговими зобов'язаннями, вони все одно надавали ризи-ковим цiнним паперам рейтинги «АА» та «ААА»,
заробляючи на цьому велик комiсiйнi. В перг од з 2000 по 2007 роки дохщ Standard & Poor's збтьшився майже вчетверо. На допит в конгре-сi США ïx представники заявили, що надан ними рейтинги були лише ïx «думкою».
Окрiм рейтингових агентств, брокерськ фiрми та iнвестицiйнi банки, тaкi як Morgan Stanley, Wells Fargo, JP Morgan, також надають публiчним акцю-нерним товариствам рейтинговi оцiнки, як мають назву «Upgrades» та «Downgrades». Серед осно-вних оцiнок е «Strong Buy», «Outperform», «Buy», «Hold», «Sell», «Underperform», «Strong Sell».
Останым часом у зв'язку iз збтьшенням обсягу aлгоритмiчноï торгiвлi, значну роль в Ыформац^-нiй iнфрaструктурi фЫансових ринкiв вiдiгрaють постачальники iсторичниx та потокових даних бiр-жових котирувань фЫансових iнструментiв. Серед таких е Yahoo Finance, Zacks Investment Research, Morningstar, Eod Data, Fact Set, Quandl, CQG, Bloomberg L.P., Interactive Data, Fidessa, Ycharts, Tick Data. З розвитком комп'ютерних технолопй все бтьше iнвестицiйниx бaнкiв та xедж-фондiв почали використовувати склaднi стaтистичнi мо-делi в процесi прийняття Ывестиц^них рiшень. Серед основних грaвцiв в сферi aлгоритмiчноï торгiвлi та HFT трейдингу (High frequency trading) е Citadel, Renaissance Technology та AQR. Сьо-годнi нaвiть привaтнi Ывестори з порiвняно невеликим капралом використовують математич-Hi моделi для розробки Ывестиц^них стрaтегiй та алгорт^зують ïx шляхом написання програмно-го коду, або за допомогою спецiaлiзовaного про-грамного забезпечення. Це призвело до рiзкого зростання попиту на Ыформацга такого типу з боку роздрiбниx iнвесторiв. Вaртiсть таких даних за-лежить вiд юридичного статусу покупця, обсягу та дискретност даних.
Загалом учасники ринку подтяються на про-фесiйниx та непрофе^йних. До професiйниx належать будь-як юридичнi особи якi зареестро-ван в КомС з цiнниx пaперiв та фондових бiрж, будь яке державне агентство, будь-яка бiржa або асо^а^я цiнниx пaперiв, зaреeстровaнi Ывести-цiйнi консультанти, нaймaнi прaцiвники банюв або Ышо[ оргаызацй яка звтьняються вiд реестрацй вiдповiдно до федеральних закоыв. До непрофе-сiйниx учасниюв ринку належать фiзичнi особи яю не е корпорaцiями, оргaнiзaцiями, довiрчими фондами i т. д. Вартють баз даних для цих двох учас-никiв ринку може вiдрiзнятися в десятки рaзiв [9].
Загалом «потковЬ» ринковi дaнi мютять в собi код торгового ¡нструменту, код бiржi, цiну та час останньо''' угоди, об'ем укладено''' угоди.
Швидкють передaчi дaниx е критичною для тaкиx учaсникiв бiржовиx торпв як HFT фiрми, оскiльки ïx стратеги' будуються на швидкому ана-лiзi ¡нформацп' до того, як ¡нш! учасники ринку зможуть це зробити. Саме тому ц фiрми розмг щують сво' сервери, так зван чорнi ящики, поруч з будiвлями фондовиx бiрж. Цей процес отримав назву «colocation». Окремо слщ зазначити, що остaннiм часом брокерськ компанм' з великою кiлькiстю привaтниx iнвесторiв в якост ктен-тв, пропонують HFT фiрмaм потоков! дан орде-рГв свок ктентв на платый основк Висока швид-кють обробки ¡нформацп' та потоков! дан ордерГв iншиx учасникв ринку дозволяють HFT ф^мам створювати теxнологií' випереджaючиx угод.
АналГзуючи ¡нформацГйну ¡нфраструктуру свг тового ринку акцГй необxiдно окремо розглянути такий вид ¡нформацп як «чутки». Бтьшють тако' ¡нформацп' е недостовГрною. Особливо це стосу-еться ¡нформацп' про злиття та поглинання. Однг ею з причин виникнення «чуток» е велика моти-вацт крупниx учасникв ринку, осктьки «на кону» велик обсяги грошовиx коштв, тому вони зацг кавлен у виникненн ¡нформацп' яка ¡стотно впли-вае на вартють цiнниx паперю. НавГть так авторитеты видання як Wall Street Journal, Reuters, Bloomberg та ¡ншГ ¡нколи публкують таку ¡нфор-мацю Для учасникв торпв використання тако' ¡нформацп' в процес формування ¡нвестифйно' тактики супроводжуеться великими ризиками.
Âисновки
1нформацГйна ¡нфраструктура фiнaнсовиx рин-кв е найбтьш важливою для залучення фЫан-совиx ¡нвестифй в кра'ну. РГвень розвитку ¡нфор-мaцiйниx ¡нститулв фЫансового ринку США та бвропи значно перевищуе вГтчизняний, що за-лишае укра'нський фЫансовий ринок без довГри ¡ноземниx ¡нвесторГв. Центрами ¡нформафйно' ¡нфраструктури в розвинутиx ^a^ax е державы регулятори ф¡нaнсовиx ринкв, оскльки саме вони визначають порядок, види та форми розкриття ¡нформацп'. Основними учасниками ¡нформафй-но''' ¡нфраструктури е центральн банки, валют-н бГржГ, фондов! бГржГ, спефалГзоваы держав-н агентства, ¡нформацГйы агентства, рейтингов! агентства, спец^зоваы приваты агентства, ¡н-
вeстицiйнi банки, бро^рсью компани, пpивaтнi постачальники даних. Сepeд основних видiв iH-форма^е е облiковi ставки цeнтpaльниx банюв, обсяги опepaцiй цeнтpaльниx бaнкiв на вщкрито-му ринку, iнфоpмaцiя щодо суб'ек^в якi функцю-нують на ринку, фондовi iндeкси, peйтинги, юто-pичнi та потоковi дaнi котирувань цЫних пaпepiв, дaнi про заявки та угоди учасниюв тоpгiв.
Подaльшi дослiджeння пpоблeм iнфоpмaцiйноï iнфpaстpyктypи фЫансових pинкiв, на думку автора статт^ доцiльно спрямувати на розробку бтьш ширшоТ кпасифкацм видiв Ыформацм та ïï поста-чaльникiв, а також впливу розвитку Ыформа^й-них тexнологiй на iнфpaстpyктypy ринку в цтому.
Список використаних джерел
1. Бодров B. Г. Дepжaвнe peгyлювaння eкономi-ки та eкономiчнa полiтикa : навч. посiб. / B. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. I. Балдич. - К. : Акaдeмвидaв, 2010. - 520 с. - (Сepiя «Альмa-мaтep»).
2. Балдич H.I. 1нформацмна Ыфраструктура в систeмi peгyлювaння фiнaнсовиx ринюв / H.I. Балдич// Biсник Нацюнально! aкaдeмiï дepжaвного yпpaвлiння.- 2011.-С.154- Peжим доступу: http://visnyk.academy.gov. ua/wp-content/uploads/2013/11/2011-4-21.pdf
3. Сафонов Ю.М. Фyнкцiонyвaння Ыформацм-них Ыститупв на фiнaнсовомy ринку//Ю.М. Сафо-нов//Фaxовe нayковe видання «Eфeктивнa eкономi-ка» Peжим доступу: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2155
4. OôÎMÎéHèé caiéT U. S. Securities and Exchange Commission [EneKTpoHHi/ié pecypc]. -PeœiiM gocTy-ny: https://www.sec.gov/edgar/aboutedgar.htm
5. OôMéHi/ié caéT U. S. Securities and Exchange Commission [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]. - PeœiM gocTy-ny: https://www.sec.gov/fast-answers/answers-form10khtm.html
6. OôiMÎéHMé caéT U. S. Securities and Exchange Commission [EneKTpoHHié pecypc]. - PeœiM gocTyny: https://www.sec.gov/fast-answers/answersform 144htm.html
7. OôMéHi/ié caéT U. S. Securities and Exchange Commission [EneKTpoHHié pecypc]. - PeœiM gocTyny: https://www.sec.gov/fast-answers/answersform 8khtm.html
8. KapMiHcKèé A. M. Pei/m/iHri/i b экoнoммкe: MeTo-flonorin i npaKTiKa /A. M. KapMèHcKèé, A. A. nepe-ceqKèé, A. E. neTpoB; nog peg. A. M. KapMiHcKoro . - M.: OiHaHcu i cTaTicTiKa, 2005.- 240 c.
9. OôMéHi/ii/i caéT 6poKepcbKoï KoMnaHÎÏ Interactive Brokers [EneKTpoHHié pecypc]. - PeœiiM gocTyny: https://www.interactivebrokers.com/en/?f=%2F en%2Faccounts%2Ffees%2FprofessionalDefinations. php%3Fib_entity%3Dllc
10. Assessing Informationand Governance Infrastruc ture /Financial Sector Assessment: AHandbook / The InternationalBank for Reconstruction and Development / The World Bank / The International Monetary Fund, 2005. - P. 241-288. - PeœiiM gocTyny : http://www. imf.org/external/pubs/ft/fsa/eng/pdf/ch10.pdf
УДК 336.14
С.Я. СКВОРЦОВА, здобувач, кафедра ф1нанс1в, УДФС Украни
Бюджет у поняттсво-концептуальному контекст
В статт'1 автором визначено основн'1 концептуальн пщходи до трактування поняття «бюджет» в процес еволюцИ' людського сусп'льства, проанал1зовано р'зн вар'анти поняттевого тлумачення бюджету як зах'щних, так / втчизняних вчених / запропоновано власне визначення сутност / при-роди бюджету.
Ключов! слова: бюджет, бюджетний процес, суспльн блага, сусп'льний виб'1р.
С.Я. СКВОРЦОВА, соискатель, кафедра финансов, УГФС Украины
Бюджет в понятийно- концептуальном контексте
В статье автором определены основные концептуальные подходы к трактовке понятия «бюджет» в процессе эволюции человеческого общества, проанализированы различные варианты понятийного толкования бюджета как западных, так и отечественных ученых и предложено собственное определение сущности и природы бюджета.
Ключевые слова: бюджет, бюджетный процесс, общественные блага, общественный выбор.
42 Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018
© С.Я. СКВОРЦОВА, 2018
