CC BY
44
УДК 330.341:336.76:343.53:005.334-048.44 DOI: 10.5281/zenodo.2678004
КОЛОД1ЙЧУК А.В.
1нформацшно-технолопчш системи фондового ринку i загрози фшансового кiбершахрайства
Предметом домдження е iнформацiйнi системи - оператори фондових ринк'1в та ризики фi-нансового юбершахрайства.
Метою до^дження е огляд iнформацiйно-технологiчних систем сучасного фондового ринку та ix функцональних можливостей, а також виявлення найпопулярн'1ших вид'1в електронного фi-нансового шахрайства.
Методи досл'!дження. В робот використан'1 далектичний метод наукового пзнання, метод анал'зу i синтезу, пор'1вняльний метод, метод узагальнення даних.
Результат роботи. У статт'1 розглянут'1 ключовi особливост'1 сучасних фондових iнформа-цйно-комун'/кацйних технолопй («Reuters 3000 Xtra», «MetaTrader», «QUIK», «NetTradeX», «TraderStar» тощо). Робиться акцент на необхщност.i врахування 1х модульноi будови при вибор'1 вщповщного пакету програмного забезпечення для вир'1шення конкретно-оперативних задач на електронному ринку ц'1нних папер'1в. Визначен'1 i охарактеризован найбльш поширен'1 види фiнан-сового юбершахрайства в Укран та св'т.
Висновки. 1нформа^йно-технолопчн системи обслуговування фондового ринку мають р'зну структуру та операцйне призначення. Помiж тим, одн спираються на нечтк множини, друг - на 'ттацйш модел'1, трет - на елементи штучного нтелекту. Фiнансово-ринковi загрози фондових 1КТ включають операцйно-технолопчн'1, суб'ектно-оргаызацйы, контрольно-регуляторы та '¡нстру-ментно-об'ектн ризики. Найпоширен'1шими видами фiнансового юбершахрайства на даний час за-лишаються в'1шинг, iвсдроппiнг, скiммiнг, криптовимивання капталу з нацюнальноi економки.
Ключов-! слова: iнформацiйнi системи, технолопя, електронн платформи, 1нвестиц1йн'1 банки, в'1шинг, фондовий ринок, ризики, фнансове шахрайство.
КОЛОДИЙЧУК А.В.
Информационно-технологические системы фондового рынка и угрозы финансового кибермошенничества
Предметом исследования являются системы - операторы фондовых рынков и риски финансового кибермошенничества.
Целью исследования является обзор информационно-технологических систем современного фондового рынка и их функциональных возможностей, а также выявление самых популярных видов электронного финансового мошенничества.
Методы исследования. В работе использованы диалектический метод научного познания, метод анализа и синтеза, сравнительный метод, метод обобщения данных.
Результаты работы. В статье рассмотрены ключевые особенности современных фондовых информационно-коммуникационных технологий («Reuters 3000 Xtra», «MetaTrader», «QUIK», «NetTradeX», «TraderStar» и т. д.). Делается акцент на необходимости учета их модульного построения при выборе соответствующего пакета программного обеспечения для решения конкретно-оперативных задач на электронном рынке ценных бумаг. Определены и охарактеризованы наиболее распространенные виды финансового кибермошенничества в Украине и мире.
Выводы. Информационно-технологические системы обслуживания фондового рынка имеют различную структуру и операционное назначение. Между тем, одни опираются на нечеткие множества, вторые - на имитационные модели, третьи - на элементы искусственного интеллекта. Финансово-рыночные угрозы фондовых ИКТ включают операционно-технологические, субъектно-организационные, контрольно-регуляторные и инструментно-объектные риски. Наиболее распространенными видами финансового кибермошенничества в настоящее время оста-
© КОЛОД1ЙЧУК А.В., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (214)/2019 19
ются вишинг, ивсдроппинг, скимминг, криптовымывание капитала из национальной экономики.
Ключевые слова: информационные системы, технология, электронные платформы, инвестиционные банки, вишинг, фондовый рынок, риски, финансовое мошенничество.
KOLODIYCHUK A.V.
Information technology systems of the stock market and threats of financial cyber-fraud
The subject of the study is the information systems - operators of stock markets and risks of financial cyber-fraud.
The aim of the study is to review information and technology systems of the modern stock market and their functional capabilities, as well as to identify the most popular types of electronic financial fraud.
Research methods. The work uses the dialectical method of scientific knowledge, the method of analysis and synthesis, the comparative method, the method of data generalization.
Results of work. The article considers the keyfeatures of modern stock information and communication technologies («Reuters 3000 Xtra», «MetaTrader», «QUIK», «NetTradeX», «TraderStar», etc.). The emphasis is on the need to take into account their modular structure when choosing the appropriate software package to solve specific operational problems in the electronic securities market. The most common types of financial cyber-crime in Ukraine and in the world are described and characterized.
Conclusions: Information systems technology of stock market services have a different structure and operational purpose. Between them, some rely on fuzzy sets, the other - on simulation models, and the third - on elements of artificial intelligence. Financial-market threats to stock ICTs include operational-technological, subjective-organizational, regulatory, and instrumental and object-oriented risks. The most widespread types of financial cybercrime are now vishning, andsdropping, skimming, and cryptography of capital from the national economy.
Keywords: information systems, technology, ele ctronic platforms, investment banks, vishings, stock market, risks, financial fraud.
Постановка проблеми. 1нформац1йн1 систе-ми фондового ринку покликан! забезпечити елек-тронний оборот ц1нних папер1в, а саме е-облк Тх випуску, розподту м1ж держателями ф1нансових 1нструмент1в, реал1зац1ю процедури Тх андерай-тингу (першого розмщення) на фондов1й б1рж1, а також зд1йснення куп1вл—продажу розмщених ран0е ц1нних папер1в на електронних торговель-них майданчиках й проведення онлайн-торпв на звичайних фондових б1ржах. Кр1м того, ц1 системи дозволяють ефективно оргаызувати ф1нансово-посередницьку д1яльнють (брокер1в, Ывестиц1йних компаый, Ывестиц1йних банк1в) суб'ект1в на ф1нан-сових ринках. Одним з ключових завдань фондових Ыформац1йних систем являеться всеб1чний моыторинг I анал1з заруб1жних промислових й фг нансових Ыдекс1в (автоматизоване проведення процедур фундаментального й техычного анал1зу стану ф1нансових ринк1в), результат1в зд1йснених операц1й на валютних ринках, а також Ыформа-ц1йне обслуговування депозитарноТ системи фондового ринку, яка, власне, I забезпечуе збер1гання I котирування ц1нних папер1в.
Анал'1з останшх досл'!джень та публкацШ.
Вивчення ¡нформафйних систем, яю обслугову-ють дiяльнiсть суб'ек^в на ринках кутвлНпрода-жу цiнних nanepiB знаходилося в полi зору бага-тьох дослщниюв-економю^в, серед яких можна назвати прац К. Бовкуна, Б. Брустовського, С. Дiдeнкa, Т. Драгана, 6. 1ванова, О. Мозгового, К. Отченаша, Е. Пейтела, Б. Фафенберга та Ы. Однак, чимало з цих дослщжень зacтaрiли на сьогодышый день, в умовах бурхливого розвитку 1КТ; потребуе уваги з'ясування пов'язаних з цими Ыформа^йно-технолопчними системами най-aктyaльнiших i нaйбiльш поширених видiв фiнaн-сового кiбeршaхрaйcтвa. Тому вЫ цi питання по-требують бтьш детального розгляду.
Мета статт - визначити можливос^ i перспективы горизонти розвитку iнформaцiйних систем фондового ринку й окреслити загрози цьому процесу.
Виклад основного мате^алу. У свтов^ еко-номiцi широко вiдомi тaкi Ыформа^йы системи та eлeктроннi платформи глобальних фондових ринюв, як-то: «Bloomberg Terminal», «Dow-Jones
Telerate», «Reuters 3000Xtra», «Thomson Reuters Eikon», «Tenfore», «CQG», «DBC», «NetTradeX», «QUIK», «MetaTrader 4-5», «Adaptive Modeler», «ProRealTime», «MultiCharts», «TradeStation», «TraderMade», «ShareScope», «Sierra Chart», «Statmetrics», «Wealth Lab», «eSignal» тощо. 1н-формац^на система «Reuters 3000 Xtra», яка техычно пщтримувалась до 2013 року, a ïi цтьо-вою aудиторieю був здебтьшого експертно-ана-лiзaторський персонал в торгових залах фЫансо-вих 6ipœ, успадкувала користувацький Ытерфейс вiд своТх систем-попередниюв «Equities 2000», «Dealing 2000-2» i виявилась ix удосконале-но-розширеною вершею. Вона виконувала три основнi функцм: iнформaцiйну, розрахункову, тор-говельну. Перша фунщя платформи дозволяе оперативно складати повну iнформaцiйну картину у план монiторингу ринковоТ кон'юнктури на фондових бiржax для прийняття власниками цЫ-них пaперiв та посередниками правильних фЫан-сових рiшень. У цьому конкретному випадку дана фунщя реaлiзовуeться за допомогою вбудованоТ програми-оператора «Kobra». Друга iз них дося-гаеться за рахунок всебiчноï Ытеграцм ^еТ платформи з еталонною у своему клас офiсною про-грамою «MS Excel» (вбудований в електронну платформу спе^альна службова програмаНн-струмент «Reuters Power Plus Pro»). Третя функ-цiя полягае у можливостях здiйснення трейдером перехресного замовлення на кутвлю пакету цЫних пaперiв на декiлькоx фондових ринкових електронних майданчиках. В цтому, програмний комплекс працюе з опцiонaми, ф'ючерсами, варрантами, ащями, облiгaцiями, валютою, продо-вольчими i непродовольчими товарами.
Особливютю ЫшоТ Ыформа^йно-фЫансо-воТ платформи - «Meta Trader» вер^й 4-5, е ïi орieнтовaнiсть на зд^снення процедур спекулятивно'!' (маржинальной та контрактно^знице-воТ торгiвлi на фЫансових, валютних i товарних ринках. Здебтьшого iнформaтивно-aнaлiтич-ну спрямовaнiсть мае Блумберзький термЫал, що е цiлою складною Ыфраструктурою типу «кпг eнт-юнiкс-сервер», до якоТ пiдключено уже бть-ше 300 тисяч фiрм-aбонентiв по св^у. Разом з тим, програмна система «Блумберг профешнл» наочно показала ризики, як виникають в процесi експлуатацй таких систем, особливо в сучасних соцiaльно-економiчниx умовах перiоду глобалг зацГ(. Вони полягають в наступному: це високий
цЫовий ценз на пщкпючення до таких систем; це також несанкцюнований доступ до банюв^ких даних i fx витiк був виявпений у фй системi спе-^алютами великого iнвестицiйного банку «Голд-ман Сакс» в 2013 роцк У свою чергу, платформа «QUIK» спецiaлiзуeтbся на iнтернет-трейдингу, тобто здiйсненнi бiржовоï торгiвпi цiнними папе-рами через 1нтернет. Вона набупа велико''' попу-пярностi серед вiтчизняниx користувaчiв, поряд з Ышими системами, такими як: «OnlineBroker», «Aton-Line», «Апbфa-дiрект» та «MetaTrader». Ризики участ в iнтернет-трейдингу рiзномaнiтнi: юридична непiдконтропbнiстb брокерських опе-рафй на фiнaнсовому онлайн-ринку; загрози фг нансового шахрайства i втрати Ывести^й; ризики спекулятивно''' фондово''' (часто - фaлbшивоï) Ыформацм' задля досягнення впливу на цЫу конкретного фЫансового iнструменту.
Системи типу нiмецbкого зразка «TraderStar» дозволяють '''х операторам зд^снювати авто-номний теxнiчний aнaлiз на основi веб-даних про стан ринюв aкцiй, обпiгaцiй, свопiв, форвaрдiв, ф'ючерсiв, вaррaнтiв, персонaпbниx композит-них Ыструмен^в, угод про майбутню ставку процента (FRA-договорiв), свопцiонiв тощо. Цкавим i нaйбiпbш сучасним е вaрiaнт, коли ряд е-плат-форм фондового призначення реaлiзовaнi у фор-мaтi соцiaпbниx мереж, це «TradingView» (2011 рiк), нaдiпенa торговелbно-aнaлiтичними влас-тивостями для роботи з фЫансовими ринками. Сво''' особпивостi i власну н0у на ринку програм-ного забезпечення для здiйснення фундамен-тaпbного та теxнiчного aнaпiзу мае й платформа «ShareScope» (всього три версм': «Pro», «Plus», «Gold») - це ïï портфепbний формат, тобто мож-пивiстb оперативного керування портфелем ак-цiй, корпоративних обл^а^й, iншиx цiнниx папе-рiв; ^м того, комп'ютернi оператори таких систем маю^ вiпbний доступ до Ыструментарш мови «ShareScript» з широким набором можливостей створення власних пщпрограм-сценарм'в. Головною щеею побудови ще одые''' платформи, - системи «Money.Net», е хмарна теxнологiя виконан-ня цього пакету прикладних фiнaнсовиx програм, що робтъ aлbтернaтивою бiлbшостi указаних ви-ще електронних платформ. Програмний комплекс «NetTradeX», у свою чергу, зорieнтовaний на ви-користання спецiaлbного методу т.зв. персонaлb-них композитних Ыструмен^в «GEWORKO» для ведення портфелbноï торгiвлi, котрий дозволяе
оперативно створювати синтетичн цЫы папери i е потужним Ыструментом рeалiзацм фЫансово-торговельних cтратeгiй на фондовиx, валютниx та товарниx бiржаx. Як бачимо, подiбнi платформи мають модульну структуру, що дозволяе програ-мicтам швидко в^агоджувати усю систему у ви-падку виявлення вразливостей чи поломок. У ви-падку з програмою «NetTradeX» це модyлi «NTX Server» (оброблення торговельних опера^й), «NTX Risk Manager» (опрацювання i врахування ризикiв котирування цЫних папeрiв), «NTX Broker Terminal» (автоматиза^я брокерських опeрацiй на електронних фондових бiржаx) i т.д.
Група ризиюв фiнансового шахрайства пов'язана з цтеспрямованими шахрайськими дiями, що несуть втрати фЫансового характеру абонентам 1КТ-систем. Найпростiший i дуже поширений на просторах 1нтернету (особливо Уанету) спосiб по-дiбного шахрайства, розрахований на на'(внють ко-ристувача, - це випадкова поява повщомлень з вимогою негайно зд^снити перерахунок грошо-вих засобiв на банкiвськi картки шахра'(в за якiсь його «порушення» або наданi нiбито йому послу-ги, або за апгрейд (оновлення) програмного за-безпечення на комп'ютeрi чи смартфонк Цiкаво, що саме такий споаб захищае комп'ютерних зло-чинцiв вщ правоохоронних органiв, оскiльки жертва сама перерахувала кошти i взяла таким чином вщповщальнють за цей фЫансовий злочин. 3 iH-шого боку, сума вимагання, як правило, не пере-вищуе тисячi гривень. Загалом, за пiдраxyнками Укра'(нсько'[ мiжбанкiвськоí асо^ацм члeнiв пла™-них систем EMA [5], за весь 2015 рк в наш^ кра-iHi зареестровано 3898 випадкiв маxiнацiй з платежами, в тому чи^ у 2771 випадюв (71,09%) це був в0инг (шаxрайськi тeлeфоннi дзвЫки банюв-ським клieнтам), у 1089 випадках (27,94%) мало мюце незаконне заволодЫня готiвковими засоба-ми та незаконний доступ до даних ктетлв в банкоматах (т.зв. сюммЫг й iвсдроппiнг вiдповiдно), а лише у 38 випадках (0,97%) ф^урували фiшинговi веб-сайти. До слова, з недавых операц^но-тех-нологiчниx фiнансовиx ризиюв 1КТ можна назва-ти старт дiяльностi першого у свiтi Бп"ко'(н-банку у Biднi [6], австрiйськiй столица яку зазвичай пока-зують як Ыновац^ну подiю глобального масштабу у свп"ов^ eкономiчнiй систeмi. Головним свтовим центром блокчeйн-тexнологiй i лiдeром по ix впро-вадженню залишаеться мюто Кпiвлeнд (штат Огайо, США). Саме тут зосереджен такi вiдомi бiзнeс-
акселератори криптоcтaртaпiв, як «FlashStarts» та «JumpStart». Однак, при вах новaцiйниx плюсах появи критповалютноТ Ыфраструктури з перспективами подальшого розширення, на сьогоднiшнiй день не вироблено повноцiнного меxaнiзму функ-цiонувaння в оборов даноТ криптовалюти, вiдсутнiй належний фiнaнсовий контроль з боку державно! монетарноТ системи, що породжуе й вищевказа-нi ризики фiнaнсового опера^йно-технолопчно-го характеру. Окрiм того, на до можливiсть об-мiну криптовалюти на евро (при курс 1 бпхоТн на 960 евро) i навпаки означае переведення рiзно-мaнiтниx вiртуaльниx мaxiнaцiй з псевдовалютою в реальн крупнi фiнaнсовi оперaцiйнi оборудки. Те ж саме, на нашу думку, стосуеться i значно менш мaсштaбниx, але aнaлогiчниx проектiв - вiртуaль-ноТ геймерськоТ валюти та бонусноТ системи за придбання послуг ZSilver, об'eднaниx у формам електронного гаманця геймера «Раиег ZVault».
Зовсiм новою тенденцieю стало легaлiзувaн-ня криптовалюти в якостi Ыструменту здiйснення подaтковиx плaтежiв пiдприeмствaми, а в пер-спективi - i фiзичними особами. Це великою мг рою стимулюе ведення бiзнес-оперaцiй у крип-товaлютi. Ризики, якi можуть виникнути у даному випадку: загрози xaкерськиx атак на урядовi по-дaтковi портали, шкiдливi прогрaми-вимaгaчi, загрози обвалу обмЫного курсу криптовалюти, низький попит на зд^снення подaтковиx опера-цiй у криптоформaтi, втрата секретного коду доступу до криптовалютного гаманця, зд^снення xибниx фiнaнсовиx трансакфй з неможливiстю повернення грошей назад, проблеми для пщпри-емств ЗЕД з легaлiзaцieю криптогрошей у рiзниx крaТнax свiту (наприклад, в РФ заборонен блок-чейн-операцм), можливi проблеми з конверта-цieю криптоaктивiв, упереджений режим опо-даткування щодо операфй з криптовалютою (в Польщi введений 19%-податок на доxiд з крип-тооперaцiй), загрози нестaбiльним нaцiонaльним валютам (рос^ський рубль, украТнська гривня), вщтоки кaпiтaлу з нацюнальноТ економiки у бтьш доxiднi сегменти свiтового криптовалютного ринку, швидкий крax криптовaлютниx бiрж (так, кожна друга бiржa в ниышы часи банкрутуе).
Висновки
lнформaцiйно-теxнологiчнi системи обслуго-вування фондового ринку мають рiзну структуру та опера^йне призначення. Помiж тим, однi спи-
раються на нечпга множини, дрyгi - на iмiтaцiй-нi модeлi, трeтi - на елементи штучного Ытелекту. Фiнaнcово-ринковi загрози фондових 1КТ вклю-чають таю пщгрупи, як опeрaцiйно-тeхнологiчнi (пов'язан з фiнaнcовими опeрaцiями та технологами функцюнування електронних систем фондових ринюв); cyб'8ктно-оргaнiзaцiйнi (заключають-ся у потенц^них загрозах, що можуть виникнути в рeзyльтaтi дiяльноcтi суб'ек^в електронних фондових бiрж); Ыструментно-об'екты (вони зв'язaнi iз обiгом фЫансових iнcтрyмeнтiв на електронних фг нансових бiржaх); контрольно-рeгyляторнi ризики (загрози вщ нeeфeктивноcтi державного контролю за дiяльнicтю e-бiрж та ризики, як випливають з нeдоcконaлоcтi регулюючого мехаызму цих про-цeciв). Нaйпоширeнiшими видами фЫансового кг бершахрайства на даний час залишаються вiшинг, iвcдроппiнг, сюммЫг, криптовимивання кaпiтaлy з нацюнально'( економки.
Список використаних джерел
1. Мозговой О. М. Фондовий ринок: навч. поабник. К.: КНЕУ, 2010. 316 с.
2. Орленко Н. С., Гужва В. М. ¡нформацйы системи фондового ринку: навч. поаб. К.: КНЕУ, 2009. 388 с.
3. Пейтел Э., Пейтел П. Internet-трейдинг: Полное руководство: Пер. с англ. М.: Вильямс, 2012. 320 с.
4. Фафенберг Б., Уолл Д. Толковый словарь по компьютерным технологиям и Internet. 6-е изд. К.: Диалектика, 2009. 480 с.
5. 100 млрд. на рк. Ринок мобтьного та Ытер-нет-банюнгу в Укра'У б'е рекорди // Новое время. Бизнес. 2016. 8 квгг. URL: http://biz.nv.ua/ukr/ publications/...108675.html
6. Vienna gets its first Bitcoin digital currency «bank» // The Local. 2017, 10 Feb. URL: http://www.thelocal. at/20170210/
References
1. Mozhovoy, O. M. (2010). Fondovyy rynok [Stock market]: Teaching manual. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].
2. Orlenko, N. S., & Huzhva, V. M. (2009). Infonmatsiyni systemy fondovoho rynku [Information systems of the stock market]: Teaching manual. Kyiv: KNEU, 2009. [in Ukrainian].
3. Paytel, E., & Paytel, P. (2012). Internet-treyding [Internet-trading]: Complete Guide: Translated from English. Moscow: Williams. [in Russian].
4. Fafenberg, B., & Wall, D. (2009). Tolkovyy slovar' po komp'yuternym tekhnologiyam i Internet [Explanatory Dictionary of Computer Technology and the Internet]. 6th ed. Kyiv: Dialectics. [in Russian].
5. 100 mlrd na rik. Rynok mobil'noho ta internet-bankinhu v Ukrayini b'ye rekordy [100 billion a year. The market of mobile and Internet banking in Ukraine is striking records] (2016, Apr 8). Novoe vremya. Biznes [New time. Business]. URL: http://biz.nv.ua/ukr/ publications/...108675.html [in Ukrainian].
6. Vienna gets its first Bitcoin digital currency "bank" (2017, Feb 10). The Local. URL: http://www.thelocal. at/20170210/
Даш про автора
Колодйчук Анатолй Володимирович,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-еконо-ммний Ыститут Кивського нацюнального торговель-но-економiчного уыверситету e-mail: info@utei-knteu.org.ua
Данные обавторе
Колодийчук Анатолий Владимирович,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: info@utei-knteu.org.ua
Data about author Anatoly Kolodiychuk,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University e-mail: info@utei-knteu.org.ua
