CC BY
32
УДК 636.4:636.087.7
Гриб Ю. В., астрантка © Захаренко М.О., д.б.н., професор, член-кореспондент НААН Укра!ни Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши, м. Кигв
ВПЛИВ ГЛ1ЦИНАТ1В М1КРОЕЛЕМЕНТ1В НА ПРОЦЕСИ ГЕМОПОЕЗУ ТА МЕТАБОЛ1ЧНИЙ СТАТУС ПОРОСЯТ
Встановлено, що використання в годгелг свиноматок глщинат1в зал1за, м1д1, цинку, марганцю та кобальту тдвищуе багатопл1дшсть на 11,4%, сприяе збтьшенню маси гтзда на 11,2%, стимулюе еритропоез у поросят та покращуе економ\чну ефективтсть виробництва свинини.
Ключовi слова: свиноматки, поросята, мшеральний премтс, глщинати м\д1, цинку, марганцю, кобальту, зал1за.
Вступ. Вщтворна здатшсть, термш використання та продуктившсть свиноматок значною мiрою залежать вщ вмюту поживних та бюлопчно активних речовин в комбжормах. До останшх вщносять мжроелементи, як забезпечують стiйкiсть фiзiолого-бiохiмiчних процесiв та клшчного стану органiзму. Навiть незначнi коливання вмюту мiкроелементiв в кормах можуть викликати глибокi функцiональнi змiни як окремих оргашв, так i цших систем органiзму свиней [1].
Основним джерелом мшроелеменив у премiксах для свиней е солi неорганiчних кислот, яю часто не дають оч^ваного ефекту через низький рiвень !х засвоення у шлунково-кишковому трактi [3, 10]. Особливо це актуально у профшактищ анемп новонароджених поросят. Значна увага при цьому придiляеться мшеральному живленню тварин, оскiльки причиною виникнення та розвитку алiментарно! анеми у поросят е не тшьки недостатня кшьюсть залiза в молозивi свиноматок, а й дефщит мiдi, кобальту, цинку, марганцю та шших речовин [4].
Особливий штерес в цьому аспектi набувають хелатнi сполуки мiкроелементiв, якi позитивно впливають на продуктивнiсть тварин i використовуються для профiлактики мiкроелементозiв, мають стимулюючий вплив на процеси обмiну речовин в органiзмi, знижують затрати кормiв на одиницю продукцп, тим самим пщвищуючи ефективнiсть виробництва свинини [6, 2].
Матер1али 1 методи дослщження. Дослiдження з вивчення впливу глщинаив мiкроелементiв на вiдтворну здатшсть свиноматок проведено на базi СТОВ "Агрофiрма "Куйбишево" Полтавсько! областi. В дослвд використано поросят одержаних вщ свиноматок велико! бшо! породи. В кожнш групi по 5 свиноматок з поросятами. В контрольнш груш кшьюсть поросят - 44, в першш дослщнш групi - 49, в другш дослiднiй групi - 45 голiв. Утримували свиноматок з поросятами в шдив^альних станках, а годували сухими комбiкормами з вшьним доступом до води. Свиноматкам контрольно! групи тсля осiменiння згодовували комбшорм з сульфатами залiза, мiдi, цинку, марганцю та хлорид кобальту,
© Гриб Ю. В., Захаренко М.О., 2011
вщповщно потреби тварин у даних мжроелементах. Свиноматкам першо1 дослщно1 групи згодовували з комбшормом сумiш глiцинатiв залiза, мiдi, цинку, кобальту та марганцю, вiдповiдно до потреби тварин у цих сполуках. Тваринам друго1 дослiдноï групи дозу глщинаив мiкроелементiв зменшували у 2 рази порiвняно iз свиноматками першоï дослiдноï групи.
В пiдсисний перюд свиноматкам контрольноï групи згодовували сульфат залiза, мiдi, марганцю, цинку та хлорид кобальту, масова частка мжроелеменив становила: Fe - 597 мг, Cu - 88 мг, Mn - 242 мг, Zn - 488 мг, Co - 9 мг на голову за добу. Свиноматкам першоï дослiдноï групи згодовували сумш глщинаив мiкроелементiв масова частка яких складала: Fe - 597 мг, Cu - 88 мг, Mn - 242 мг, Zn - 488 мг, Co - 9 мг на голову за добу. Тваринам друго1' дослщнох' групи згодовували також глщинати мжроелеменив iз розрахунку Fe - 298,5 мг, Cu - 44 мг, Mn - 121 мг, Zn - 224 мг, Co - 4,5 мг на голову за добу.
Пщ час дослщу контролювали клмчний стан свиноматок, а тсля ïx опоросу i поросят. Спостерiгали за ïx поведiнкою, споживанням корму, води, вгодованiстю. Пiсля вiдлучення поросят у вщ 35 днiв, вранцi до годiвлi, вiдбирали зразки кровi з периорб^ального венозного синуса для визначення гематолопчних показникiв, обмiну вуглеводiв, бiлкiв та ферментативноï активностi кровi.
Температуру тша тварин визначали ректально за допомогою електронного термометра МТ 3001 Microlife (Швейцарiя). Концентрацiю гемоглобiну в кров^ глюкози, загальних лiпiдiв, кальцiю, фосфору, актившсть амiлази, лужноï фосфатази, аспартатамшотрансферази, аланiнамiнотрансферази плазми кровi визначали за загальноприйнятими методиками, використовуючи реактиви ТОВ НПП " Фiлiсiт дiагностика " (Днiпропетровськ, Украïна).
Кiлькiсть еритроцитiв та лейкоцитiв у кровi, а також лейкограму визначали за допомогою камери Горяева [7, 8].
Вмiст загального бiлка в плазмi кровi визначали за методом, в основi якого лежить бiуретова реакцiя [9].
Статистичну обробку одержаних результатiв проводили з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel. Вiрогiднiсть рiзницi визначали за критерiем Стьюдента, а рiзницю вважали вiрогiдною при р<0,05.
Результати дослщження. Встановлено, що клiнiчний стан поросят, охарактеризований такими показниками як колiр видимих слизових оболонок, стан шкiрного покриву, температура тша та кшьюсть дихальних руxiв дослiдниx груп, не вiдрiзнявся вiд контролю. Наведенi в таблиц 1 показники частоти дихання та температури тiла поросят першо1' та друго1' дослiдниx груп, навiть при додаванш до комбiкормiв свиноматок глщинаив мiкроелементiв в 1/2 дозi вщповщно до ïx потреби у цих сполуках, вказують на безпечшсть та доцшьшсть використання хелатних сполук мшроелеменив в профiлактицi мiкроелементноï недостатностi у новонароджених поросят.
Проведеними дослiдженнями виявлено позитивний вплив згодовування пiдсисним свиноматкам глщинаив мiкроелементiв на процеси гемопоезу у поросят. На це вказуе збшьшення на 14,4% кшькост еритроцитсв у кровi поросят 1-дослiдноï групи порiвняно з контролем, що свщчить про краще забезпечення тварин залiзом та стимуляцiю гемопоезу.
Таблиця1
Показники клтчного стану пщсисних поросят, М±т, п=10_
Група Показник
частота дихання, дихальних рух1в/хв. температура тша, °С
Контрольна 19,60±0,23 39,62±0,06
1-дослвдна 19,30±0,27 39,67±0,07
2-дослвдна 19,50±0,24 39,66±0,07
Концентращя гемоглобiну у кровi поросят контрольно! та дослiдних груп знаходилась в межах величин, характерних для даного виду i в^ тварин, що свiдчить не тшьки про достатне забезпечення тварин з^зом, але й вказуе на високу ефективнiсть його засвоення iз хелатних сполук (табл. 2).
Таблиця 2
Гематолопчш показники пщсисних поросят, М±т, п=5_
Показник Групи
контрольна 1-досл1дна 2-досл1дна
Гемоглобш, г/л 109,80±2,75 114,40±4,07 110,80±1,98
Еритроцити, Т/л 3,88±0,07 4,44±0,23* 3,88±0,11
Лейкоцити, Г/л 9,02±0,47 9,84±0,30 8,92±0,52
Еозинофши 1,20±0,89 3,60±1,48 4,00±1,22
0х ,а и ч О о паличкоядерш 5,20±2,07 6,00±1,22 4,40±1,30
а & § « <и & « <и X сегментоядерш 28,40±2,39 24,00±3,08 24,00±4,60
Л1мфоцити 56,40±3,56 58,60±2,49 59,20±3,86
Моноцити 8,80±2,07 7,60±1,48 8,20±1,95
Базофши - 0,20±0,22 0,20±0,22
Примтка: *р<0,05 пор1еняно з контролем
При аналiзi результаив гематологiчних дослiджень встановлено, що кшьюсть лейкоцитiв у кровi поросят першо! та друго! дослiдних груп порiвняно з контролем не змiнювалась, що свщчить про високу iнтенсивнiсть процеав в органiзмi поросят.
Аналiз лейкограми кровi показав, що у поросят дослщних груп такi показники, як стввщношення еозинофiлiв, нейтрофiлiв, лiмфоцитiв, моноцитiв та базофшв суттево не вiдрiзнялись вщ контролю. Крiм того встановлено, що використання хелатних сполук пiдсисним свиноматкам не впливае на морфолопчний склад кровi поросят, так як патолопчш форми лейкоцитiв та еритроцитiв у тварин були вщсутш.
При дослщженш впливу рiзних джерел мiкроелементiв на обмш речовин особлива увага придшяеться вивченню показникiв вуглеводного та бшкового обмiнiв, а також ферментативнiй активност кровi тварин.
Дослiдженнями встановлено, що рiвень загального бiлка в кровi поросят першо! та друго! дослщних груп порiвняно з контролем не змшювався, що вказуе на високу бшоксинтезуючу функцiю печiнки.
Останне пщтверджуеться i показниками АлАТ i АсАТ плазми кровi поросят дослiдних i контрольно! груп, яю не зазнавали суттевих змiн як по абсолютних величинах, так i вiдсутнiстю рiзницi мiж групами (табл. 3).
Таблиця 3
Бш\1м1чш показники кров1 поросят одержаних вщ дослвдних свиноматок, _М±т, п=5_
Показник Група
Контрольна Дослвдна 1 Досл1дна 2
Загальний бшок, г/л 58,60±1,60 60,00±2,45 59,60±2,05
Глюкоза, ммоль/л 5,08±0,32 5,15±0,37 5,15±0,44
Загальш лшди, г/л 3,89±0,31 3,89±0,31 3,66±0,25
Кальцш, ммоль/л 2,68±0,30 2,70±0,29 2,73±0,29
Фосфор, ммоль/л 1,97±0,06 1,93±0,08 1,97±0,10
АлАТ, ммоль/год-л 0,22±0,04 0,26±0,02 0,21±0,03
АсАТ ,ммоль/год-л 0,36 ±0,04 0,38±0,03 0,34±0,04
Амшаза, мг/с-л 18,56±1,54 17,14±0,98 17,14±1,54
Лужна фосфатаза, ммоль/год-л 3,04±0,22 3,30±0,33 3,42±0,37
Вiдомо, що значення активност даних ферментiв в плазмi кровi значно зростають при порушенш функцi! печiнки [0].
Показники вуглеводного та лшщного обмiну у кровi поросят контрольно! та дослiдних груп за ди глiцинатiв мiкроелементiв також не зазнали вiрогiдних змiн порiвняно з контролем.
Одержанi данi свщчать про високу iнтенсивнiсть енергетичного обмiну в органiзмi поросят за згодовування пiдсисним свиноматкам рiзних джерел i форм мiкроелементiв.
Вмiст кальцiю i фосфору та !х спiввiдношення в кровi поросят всiх дослiдних груп, порiвняно з контролем, знаходиться на рiвнi показникiв фiзiологiчно! норми. Останне виявлено i за зниження дози глщинаив мiкроелементiв у комбiкормах у два рази (2-дослщна група) порiвняно iз оптимальним значенням цього показника у тварин першо! дослiдно! групи.
Вiдсутнiсть рiзницi у показниках активност ряду ферментiв плазми кровi, за ди глiцинатiв залiза, мiдi, цинку, марганцю та кобальту, яю характеризують функцюнальний стан ряду внутрiшнiх оргашв вказуе на безпечнiсть використання даних добавок в якост джерел мжроелеменив або засобiв профiлактики мiкроелементозiв в тому чи^ i алiментарно! анемп.
Розрахунки економiчно! ефективностi застосування сумiшi глiцинатiв мiкроелементiв у годiвлi свиноматок проведено на основi фактичних витрат, собiвартостi отримано! продукцi! та прибутку вiд реалiзацi! поросят у двохшсячному вiцi, якi представленi в таблиц 4 - показали, що додатковий прибуток на свиноматку за опорос складае у другiй дослiднiй груш 3 грн., а у першш - 53 грн.
Таблиця 4
Ефектившсть застосування глщинат1в м1кроелемент1в у год1вл1 поросних та _тдсисних свиноматок_
Показник Групи
контрольна 1-досл1дна 2-дослщна
Одержано поросят на свиноматку за опорос, гол1в 8,8 9,8 9,0
Маса 1 поросяти при народженш, кг 1,307 1,244 1,240
В1длучено поросят на 1 свиноматку за опорос, гол1в 7,4 8,6 8,0
Маса 1 поросяти при ввдлученш, кг 9,3 8,9 8,7
Загальний прирют живо!' маси, кг 68,82 76,54 69,60
Середньодобовий прирют живо! маси поросят, г 229 220 214
Маса поросят в 2 м1сящ, кг 15,45 14,68 14,40
Додатковий прибуток на свиноматку за опорос, грн. - 53,0 3,0
Застосування глщинаив залiза, мвд, цинку, марганцю та кобальту поросним та пщсисним свиноматкам, пiдвищуе вихщ поросят при народженнi на 1 голову, при вщлученш на 1,2 голови на свиноматку за опорос. Зменшення дози глщинаив мiкроелементiв у 2 рази пщвищуе вихiд поросят на 0,2, а при вщлучеш на 0,6 голови на свиноматку за опорос порiвняно з контролем.
При цьому маса поросят при народженш та при вщлученш, загальний та середньодобовий прирости маси тша у поросят першо! та друго! дослiдних груп не вiдрiзнявся вщ контролю.
Висновки. ¡.Застосування глiцинатiв мжроелеменив в годiвлi свиноматок покращуе процеси еритропоезу у пщсисних поросят, на що вказуе пiдвищення кiлькостi еритроциив та вiдсутнiсть змiн морфологiчного складу кровь
2. Глщинати мiкроелементiв сприяють оптимiзацi! окремих ланок обмiну речовин, зокрема активност ферментiв бiлкового та вуглеводного метаболiзму.
3. Згодовування свиноматкам глщинаив залiза, мiдi, цинку, марганцю та кобальту збшьшуе вихiд поросят при народженш на 1 голову, а при вщлученш на 1,2 голови на свиноматку за опорос, що пщвищуе економiчну ефектившсть виробництва свинини.
Л1тература
1. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных / Хенниг А; [пер. с нем. Н.С. Гельман]. - М: Колос, 1976. -560 с.
2. Пчельников Д. Комплекс микроэлементов для супоросных свиноматок и поросят / Д. Пчельников, А. Петров // Комбикорма. - 2007. - №5. - С. 59-60.
3. Бурлака В. Вплив комплексошв на багатоплщшсть свиноматок та збережешсть поросят / В. Бурлака, В. Мамченко, Ю. Туровський // Тваринництво Укра!ни. - 2008. - №11. - С. 28-29.
4. Карпуть И.М., Николадзе М.Г. Диагностика и профилактика алиментарной анемии поросят // Ветеринария . - 2003. - №4. - С. 34-37.
5. Захаренко М. О. Роль мжроелеменив в життeдiяльностi тварин / М. О. Захаренко, Л. В. Шевченко, В. М. Михальська [та ш.] // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №2. - С. 13-16.
6. Яхин А. Хелатные соединения меди для поросят / А. Яхин, В. Надеев, Н. Карпов, Е. Васильева // Комбикорма. - 2009. - №1. - С. 66.
7. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринари / [ Кондрахин И. П., Курилов Н. В., Малахов А. Г. и др.] - М. : Агропромиздат, 1985. - 287 с.
8. Мельничук Д.О. КлЫчна бiохiмiя. / Д. О. Мельничук, В. А. Томчук, I. В. Калшш;- К. : Видавничий центр НАУ, 1999. - 64 с. - (Методичш вказiвки до виконання лабораторних роб^).
9. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / [ Левченко В. I., Влiзло В. В., Кондрахш I. П. та ш.]. - Бша Церква : БДАУ, 2002. - 400 с.
10. Gornelly S. Determination of serum protein by mean of the biuret reaction / S. Gornelly // J. Biol. Chem. - 1949. - Vol. 177. - №2. - Р. 751-755.
Summary Grib Y.V., Zakharenko M. O. National University of Life and Environnement Sciences of Ukraine, Kyiv INFLUENCE GLYCINATES MICROELEMENTS ON HEMOGENESIS AND METABOLIC STATUS OF PIGLETS It is stated that a mixture of glycinates iron, copper, zinc, cobalt and manganese increases number of piglets by 11,4, the mass by 11,2%, improves the processes of hematopoiesis and improves the economic efficiency of pork production.
Key words: sows, piglets, mineral premix, glycinates coppers, zinc, manganese, cobalt, iron.
Рецензент - д.вет.н., проф. Заырюха В.I.
