УДК 636.087.72:636.4.082.455
Гриб Ю.В., астрантка © Нащональний утверситет бюресурЫв I природокористування Украши, м. Кигв
ВПЛИВ ГЛ1ЦИНАТ1В М1КРОЕЛЕМЕНТ1В НА ГЕМАТОЛОПЧШ ПОКАЗНИКИ ТА КЛ1Н1ЧНИЙ СТАН ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК
Встановлено, що сумгш глщинат1в зал1за, м1д1, цинку, кобальту та марганцю покращуе процеси гемопоезу у поросних свиноматок, про що свгдчить збыьшення ктькостг еритроцит1в та лейкоцит1в за в1дсутност1 змт тших показнитв морфолог1чного складу кровг та клтгчного стану тварин.
Ключовi слова: глщинати м1д1, цинку, марганцю, кобальту, зал1за, гематолог1чт показники.
Вступ. Вщтворна здатшсть, молочна продуктившсть свиноматок та збережешсть поросят значною мiрою залежать вщ забезпечення тварин поживними та бюлопчно активними речовинами, серед яких важливе мюце займають мшеральш сполуки, зокрема мжроелементи [1-3]. При дефщит мжроелеменив у кормах порушуеться ряд важливих функцiй органiзму, що особливо важливо при утриманнi поросних свиноматок. Актуальною ця проблема е i для новонароджених поросят, як часто хворшть на алiментарну анемiю, яка спричиняе значш економiчнi збитки в свинарствь Особливий науковий i практичний iнтерес сьогоднi викликають комплекснi, так зваш хелатнi або клешнеподiбнi сполуки мжроелеменив, якi е найбiльш оптимальною для оргашзму формою бiогенних металiв. Дослiди проведенi на лабораторних тваринах та птищ iз застосуванням комплексних сполук мiкроелементiв з амiнокислотами метюншом, лiзином та глiцином показали !х позитивний вплив на продуктивнiсть тварин i обмiн речовин у тканинах. Що стосуеться свиней, то вплив цих сполук на клшчш та гематолопчш показники потребуе детального вивчення [4-6]. Тому метою дослiдження було вивчити комплексну дiю глiцинатiв залiза, мiдi, марганцю, цинку та кобальту на гематолопчш та клшчш показники свиноматок.
Матер1али 1 методи. Дослщження з вивчення впливу глiцинатiв мжроелеменив на гематологiчнi та клiнiчнi показники поросних свиноматок проводилось на свинокомплекс Агрофiрми "Куйбишеве" Полтавсько! областi. Для до^ду було вiдiбрано 24 клшчно здорових холостих свиноматок велико! бшо! породи, з яких сформували за принципом аналопв контрольну i двi дослiднi групи по 8 голiв у кожнiй. Тваринам контрольно! групи згодовували сульфати мiкроелементiв вiдповiдно до потреби тварин у цих сполуках. Свиноматкам першо! дослiдно! групи згодовували разом з зерновими кормами
© Науковий кер1вник - доктор бюлопчних наук, професор, член-кореспондент НААН Украши Захаренко М.О. Гриб Ю.В., 2011
сумш глщинаив 3ani3a, мвд, цинку, кобальту та марганцю вщповщно до потреби тварин у вищевказаних мiкроелементaх.
Тваринам друго'' дослщно'' групи згодовували глiцинaти мiкроелементiв у 2 рази меншш дозi шж у свиноматок першо'' дослiдноï групи. Свиноматки контрольное' i дослiдних груп утримувались в одному примiщеннi, у групових станках по 8 голiв, а за 6-7 днiв до опоросу ïx переводили в iндивiдуaльнi станки.
Пiд час дослiду контролювали показники фiзiологiчного стану тварин.
Контролювали також параметри мжро^мату - вiдносну волопсть та температуру повiтря примiщень, яю вимiрювaли за допомогою Thermo-hygrometer фiрми "Whatman". Швидкiсть руху пов^ря в примiщеннi визначали кульковим кататермометром.
Кров у свиноматок дослщних i контрольно'' груп для гематолопчних дослiджень вiдбирaли з вушно' вени у зрiвняльний перюд та за 20 днiв до опоросу. Концентрацш гемоглобiну в кровi свиноматок визначали, використовуючи нaбiр xiмiчниx реaктивiв ТОВ НВП «Фшшт^агностика» (Дншропетровськ, Укра'на), загальну кiлькiсть лейкоцитiв та еритроциив у кровi тварин i лейкограму за загальноприйнятими методами [8,9].
Статистичну обробку одержаних результaтiв проводили з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel. Вiрогiднiсть рiзницi визначали за критерieм Стьюдента, вiрогiдною вважали рiзницю при р<0,05.
Результати дослщження. Результати дослщжень пaрaметрiв мiкроклiмaту примiщень пщ час проведення дослiджень свiдчaть про вщсутшсть впливу даного фактора на оргашзм свиноматок, оскiльки за абсолютними значеннями температура, вiдноснa вологiсть та швидюсть руху повiтря вiдповiдaли ппешчним вимогам. Визначення основних клiнiчниx показниюв, а саме температури тiлa, кшькост дихальних руxiв та стан слизових оболонок показало, що дaнi кшшчш показники були в межах величин, характерних для даного виду тварин. Шюрний покрив у свиноматок вах груп був блщо-рожевого однорiдного кольору, без тгментних плям, а щетина добре розвиненою з матовим вщтшком. Стан слизових оболонок ротово'' порожнини тварин дослщних груп не вiдрiзнявся вщ контролю. Визначення ряду клмчних покaзникiв у тварин у зрiвняльний перiод показало, що кiлькiсть дихальних руxiв та температура тiлa у свиноматок першо' та друго'' дослщних груп були на рiвнi контролю (табл.1).
Таблиця 1
Показники клтчного стану свиноматок (з|мвняльннй перiод), M±m, n=8
Група Показники
частота дихання, кшьшсть дихальних рух1в/хв. температура тша, °С.
контрольна 18,00±0,61 38,38±0,07
1-дослвдна 17,80±0,55 38,44±0,08
2-дослвдна 18,00±0,35 38,34±0,07
Гематолопчш показники свиноматок у зрiвняльний перюд, а саме вмют гемоглобiну та кшькють лейкоциив i еритроцитiв у кровi тварин дослщних груп суттево не вiдрiзнялись вiд аналогiчних показникiв у контроль
Ан^з лейкограми кровi показав, що в зрiвняльний перiод свиноматки дослщних i контрольно! груп суттево не вiдрiзнялись за спiввiдношенням еозинофiлiв, нейтрофшв, лiмфоцитiв та моноцитiв. Хоча у кровi тварин спостерiгалось вiдносне пщвищення кiлькостi лiмфоцитiв за рахунок зменшення вiдсотку нейтрофiлiв. Останне, iмовiрно, пов'язано з перегрупуванням тварин та стресом пщ час забору кровi, що пщтверджуеться вiдсутнiстю патологiчних та незрших форм лейкоцитiв у кровi тварин (табл. 2).
Таблиця 2
Гематолопчш показники свиноматок (зр1вняльний перiод), М±т, п=5
Показник Групи
контрольна 1-дослвдна 2-дослвдна
Гемоглобш, г/л 138,8±5,73 139,0±5,66 137,4±5,31
Еритроцити, Т/л 4.02±0,34 3,98±0,07 3,90±0,06
Лейкоцити, Г/л 10,68±1,48 8,28±0,90 9,1±0,87
Еозиноф1ли 3,20±0,82 3,40±1,40 3,80±0,89
0х ,а & § « и ¡3 о паличкоядерш 1,80±0,74 1,20±0,89 1,00±0,50
о
<и к сегментоядерш 29,60±3,27 27,40±1,92 23,20±3,65
Л1мфоцити 55,40±6,04 62,40±0,57 68,00±2,45
Моноцити 6,00±0,71 5,20±1,52 4,40±1,10
Показники клiнiчного стану свиноматок дослщних груп перед опоросом в основний перюд дослщу, в основному, вщповщали фiзiологiчному стану тварин i не змiнювались вiдносно контролю. У свиноматок дослщних i контрольно! груп спостер^алось лише незначне збiльшення кшькост дихальних рухiв (на 1-2 рухи) та зростання, в межах фiзiологiчних значень, температури тiла порiвняно з аналопчними показниками у тварин у зрiвняльний перiод. Останне, iмовiрно, пов'язано iз перiодом поросностi свиноматок.
Дослiдженнями гематолопчних показниюв у свиноматок першо! групи, за 20 днiв до опоросу, встановлено пщвищення юлькосп еритроцитiв в кровi на 15%, в другш дослiднiй - на 5,3% порiвняно з контролем (табл. 3). Рiвень гемоглобiну в кровi тварин першо! та друго! груп також збшьшився, вiдповiдно на 15,6 та 5,3% порiвняно з аналогiчними показниками у тварин контрольно! групи. Кшьюсть лейкоциив у кровi свиноматок першо! дослщно! групи порiвняно з контролем збшьшилась на 24,5% , в другш - на 19,7%. Це вказуе на стабшзацш процеав гемопоезу в органiзмi свиноматок при згодовуваннi хелатних сполук -глiцинату залiза, мвд, цинку, марганцю та кобальту.
Таблиця 3
Показники клШчного стану свиноматок за дн глщнштв мжроелеменив _ (основний першд), М±т, п=8_
Група Показники
частота дихання, к1льк1сть дихальних рух1в/хв. температура тша, °С.
контрольна 19,40±0,45 38,80±0,06
1-дослвдна 20,00±0,35 38,76±0,08
2-дослвдна 19,20±0,42 38,78±0,07
Отже, застосування в годiвлi свиноматок дослiдних груп глiцинатiв мiкроелементiв покращуе ряд гематолопчних показникiв, не впливае на лейкограму кровi, що свiдчить про вщсутшсть токсичного впливу даних сполук на оргашзм тварин. Це пiдтверджуе також ан^з лейкограми свиноматок дослiдних груп порiвняно з контролем. Так, кшьюсть еозинофiлiв, нейтрофiлiв, лiмфоцитiв та моноциив у кровi свиноматок дослiдних групи не вiдрiзнялась вiд контролю (табл. 4). Використання хелатних сполук в годiвлi свиноматок також не впливало на показники морфолопчного складу кров^ оскiльки патологiчнi та незрiлi форми лейкоциив у кровi свиноматок були вщсутш.
Таблиця 4
Гематологiчнi показники свиноматок (основний першд), М±т, п=5
Показник Групи
контрольна 1-дослвдна 2-дослвдна
Гемоглобш, г/л 112,80±6,27 129,80±4,70 118,80±8,73
Еритроцити, Т/л 4,24±0,31 5,28±0,19* 4,80±0,48
Лейкоцити, Г/л 7,10±0,33 8,84±0,65* 8,50±0,40*
Лейкограма, % Еозиноф1ли 3,80±1,08 4,00±0,61 3,80±0,42
Нейтрофши паличкоядерш 2,40±0,76 2,00±0,61 2,60±0,67
сегментоядерш 35,20±5,48 34,00±3,08 30,80±7,46
Л1мфоцити 53,80±4,98 57,00±4,49 58,80±7,45
Моноцити 4,80±0,65 5,00±0,94 4,00±1,06
Примтка: *р<0,05 пор1еняно з контролем
Висновки. 1. Встановлено, що згодовування поросним свиноматкам глщинаив залiза, мiдi, цинку, кобальту та марганцю сприяе пiдвищенню в !х кровi кiлькостi еритроцитiв та лейкоциив, що вказуе на посилення процесiв гемопоезу в кровотворних органах.
2. Застосування в годiвлi свиноматок глiцинатiв залiза, мiдi, цинку, кобальту та марганцю не впливае на лейкограму кровi та клмчний стан тварин.
Лггература
1. Ноздрюхина Л. Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / Ноздрюхина Л. Р. — М. : Наука, 1977. — 184с.
2. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных / Хенниг А; [пер. с нем. Н.С. Гельман]. - М: Колос, 1976. -560с.
3. Захаренко М. О. Роль мжроелеменив в життeдiяльностi тварин / М. О. Захаренко, Л. В. Шевченко, В. М. Михальська [та ш.] // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. - №2. - С. 13-16
4. Михальська В. М. Клмчний стан та метаболiчний статус курчат-бройлерiв при застосуванш комплексних сполук мвд: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.06 „ Ппена тварин та ветеринарна санп^я □ / В. М. Михальська. - К., 2005. - 19с.
5. Кононенко Р. В. Фiзiологiчний стан та обмш речовин у тканинах щурiв за Ail глщинаив мвд, цинку, марганцю, кобальту та залiза / Р. В. Кононенко, М. О. Захаренко, Л. В. Шевченко // Науковий вшник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iм.С.З. Гжицького. -2007. - Т. 9, №2(33), - С. 175- 180.
6. Цвшховський М.1. Перспективи використання мiнералiв i оргашчних сполук бюгенних металiв у терапи i профшактищ хвороб незаразно! етiологi!' в новонароджених та молодняку тварин / М.1 Цвшховський, В.1. Береза, О.М. Якимчук [та iн.] //Науковий вюник Нацiонального аграрного ушверситету.-2004. - Вип.75. - 231 с.
7. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие / [А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др.] -М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.
8. Практикум по клинической диагностике болезней животных /М.Ф.Васильев, Е.С. Воронин, Г.Л. Дугин и др.; Под ред. Акад. Е.С.Воронина. -М.: Колос, 2003. - 269 с.
9. Руководство по лабораторным методам исследований /В.Е. Предтеченский, В.М. Боровская, Л.Т. Марголина. - Госуд. Изд-во биологической и медицинской литературы. - Москва-Ленинград. - 1996. -664с.
Summary Grib Y.V.
National University of Life and Environnement Sciences of Ukraine, Kyiv INFLUENCE GLYCINATES MICROELEMENTS ON HAEMATOLOGICAL INDEXES AND CLINICAL CONDITION OF THE PREGNANT SOWS
It is stated that a mixture of glycinates iron, copper, zinc, cobalt and manganese improves the processes of hematopoiesis in pregnant sows as evidenced by the increase in the number of erythrocytes and leukocytes and the absence of changes in other indicators of the morphological composition of blood and the clinical condition of the animals.
Key words: glycinates coppers, zinc, manganese, cobalt, iron haematological indexes.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2011