CC BY
13
УДК 619:636.521.58:519.67
Скорик М.В.*
Днтропетровський державный аграрный утверситет
ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ЕРИТРОЦИТШ I ВМ1СТУ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У ПЕЧ1НЦ1 КУРЕЙ-НЕСУЧОК ЗА ВПЛИВУ ГУМ1НОВИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК Р1ЗНОГО
ПОХОДЖЕННЯ
ПредставленI дат щодо впливу бюлоггчно активних кормових добавок р1зного гумшового походження «Пдрогумат» I «Гум1сол-Т-2» на морфо-функц\ональн1 показники кров\ курей-несучок, а також на вм1ст м1кроелемент1в у Ох печшщ, м1ж якими встановлено т1сний корелятивний взаемозв'язок. Внаслгдок покращення функщонального стану еритроцит1в I регуляторних мехатзм1в обм1ну м1кроелемент1в полтшуються продуктивш якост1 стартчог птищ.
Ключо^^ слова: кури-несучки, кормовI добавки, г1дрогумат, гум1сол-Т-2, мтроелементи, печтка, показники кровг, яечна продуктивтсть.
Вступ. Життедiяльшсть оргатзму курей-несучок пов'язана з належним переб^ом метаболiчних реакцш, станом !х ендокринно! та iмунноl систем, оскшьки прояв фiзiолого-бiохiмiчних процеав здшснюеться через низку регуляторних механiзмiв. Перебудова таких механiзмiв, що закономiрно при старшш, стресових випадках тощо, призводить до зменшення продуктивностi птицi, виникнення захворювань i навiть И загибелi. За таких умов утримання птищ стае економiчно не обгрунтованим. Але юнуе низка бiологiчно активних добавок, дiя яких спрямована на полiпшення функщональних можливостей органiзму [2, 3]. Серед таких сполук заслуговують на увагу и, що мають вiтчизняне виробництво, проявляють дiю за мало! концентраций цiлком безпечнi для органiзму тварин, а також для людей, яю споживають вiд них продукцiю, тощо. Таким вимогам вщповщають речовини гумшового походження [1, 5, 6, 9, 10]. Одержання таких сполук полягае в кислотно-лужнш екстракци торфу, сапропелю, бурого вугшля тощо, а також продукив вермикомпостування. Одними з таких е пдрогумат, що являе собою розчин натрiевих солей гумусових кислот низинного торфу, i гумiсол-Т-2, що мютить в своему складi гумус, гумати i гумiновi кислоти, сапроф^ну мiкрофлору, вiтамiни i амiнокислоти. Одержують останнiй з продуктiв переробки компосту культурою червоного калiфорнiйського черв'яка. На сьогодш в Укра1т цi сполуки е зареестрованими як бiологiчно активш кормовi добавки для сiльськогосподарських тварин i птицi. Тож метою роботи було з'ясувати вплив кормових бюлопчно активних добавок гумiнового походження «Пдрогумат» i «Гумюол-Т-2» на морфофункцiональнi показники кровi курей-несучок
*Науковий кер1вник - кандидат бюлопчних наук, професор ДДАУ Степченко Л.М. Скорик М.В., 2008
190
наприюнщ !х продуктивного перюду та вмют мжроелеменив, що беруть участь у процесах гемопоезу, в тканинi печiнки, а також встановити мiж цими показниками корелятивш взаемозв'язки.
Матер1ал i методи. Науково-господарський експеримент проводили на курях-несучках друго! фази продуктивностi яечного кросу «Ломан Браун» в умовах птахофабрики ПВФ «Агроцентр» м. Днiпропетровська. Для проведення дослщу було сформовано 3 групи птищ по 50 голiв в кожнiй, з яких одна -контрольна, двi - дослщш. Контрольнiй групi птицi згодовували загальногосподарський рацiон (ЗГР), що забезпечував ii потребу в основних елементах живлення згщно з нормами. Курям першо! дослщно! групи до ЗГР додавали гщрогумат, птицi друго! дослщно! групи - гумкол-Т-2. Гiдрогумат та гумюол-Т-2 додавали до загальногосподарського рацiону шляхом змшування в умовах кормоцеху птахофабрики, враховуючи !х оптимальне введення.
Дослщ складався з трьох перiодiв: попереднього (21 день), введення до ращону кормових добавок (21 день) та шслядп (21 день). Наприюнщ другого перюду у курей вщбирали кров, а тсля легкого ефiрного наркозу у декаттовано! птицi - печшку. Морфофункцiональнi показники кровi оцiнювали за юльюстю еритроцитiв, що визначали за допомогою камери Горяева, вмiстом гемоглобiну - за гемоглобiнцианiдним методом, гематокритним показником -ушфшованим мiкрометодом в модифжаци Й. Тодорова, та шдексами еритроцитiв (кольоровий показник (КП), середнш вмiст гемоглобiну в еритроцитi (MCH), середня концентрацiя гемоглобiну в еритроцит (MCHC), середнiй об'ем еритроцитiв (MCV)) - розрахунковим методом [4]. Ввдбраш зразки печiнки пiсля попереднього висушування пiддавали сухому спалюванню при температурi 550°С. Золу переводили в розчин за допомогою 0,4 н. розчину соляно! кислоти. Вмiст мiкроелементiв - залiза, мiдi, марганцю i цинку - в розчиш проб визначали методом полум'яно! атомно-абсорбцшно! спектрофотометра на двопроменевому приладi з дейтерiевим компенсатором фоново! абсорбци AAS-3 виробництва KARL ZEISS JENA. Пщготовку зразкiв i дослщження проводили за загальноприйнятими методами [7, 8]. Одержат результата обробляли статистично з використанням t-критерш Стьюдента. М^ж дослiджуваними показниками виявляли корелятивш зв'язки з використанням програми Excel.
Результати дослщження. Функщональний стан оргашзму продуктивно! птищ тюно пов'язаний з кисневою емнiстю кровi, що залежить вiд якiсниx i кiлькiсниx показниюв еритрону. Застосування в годiвлi продуктивно! птищ рiзноманiтниx кормових добавок вщдзеркалюеться на iнтенсивностi метаболiчниx процесiв !х органiзму. Функцiональний стан курей-несучок, яю у складi рацiону одержували гумiновi кормовi добавки «Гiдрогумат» i «Гумюол-Т-2», оцiнювали за морфо-функцiональними показниками кровi (табл. 1).
При застосуванш гiдрогумату в рацiонi курей-несучок за оптимального вмюту зафiксували вiрогiдне тдвищення кiлькостi еритроцитiв на 21,5 % (p<0,001) i вмiсту гемоглобiну - теж на 21,5 % (p<0,001) у порiвняннi з вiдповiдними контрольними показниками. Але на rai таких змш гематокрит,
191
кольоровий показник i середнш вмют гемоглобiну в еритроцит (МСН) кровi несучок першо! дослщно! групи практично не змшювались вiдносно контрольно! групи.
Таблиця 1
Морфофункцшнальш показники кров1 курей-несучок за впливу гумшових __кормових добавок (М±т, п=6)_
Група Показник
К1льк1сть еритро-цит1в, Т/л Гематокрит, % Вм1ст гемогло-бшу, г/л Кольоровий показник МСН, пг МСНС, % МСУ, фл
Контрольна 2,42 ± 0,06 31,33 ± 1,12 78,89 ± 1,49 1,02 ± 0,01 32,67 ± 0,44 25,27 ± 0,76 129,76 ± 4,26
Перша дослвдна 2,94 ± 011*** 31,33 ± 1,35 95,83 ± 116*** 1,02 ± 0,03 32,68 ± 0,81 30,80 ± 1,21** 106,59 ± 3,80**
Друга дослщна 2,36 ± 0,03 31,17 ± 0,96 86,85 ± 1,24** 1,15 ± 0,01*** 36,80 ± 0,28*** 27,99 ± 1,03* 132,26 ± 5,21
Примггка: *- р<0,05; **- р<0,01; ***- р<0,001 порiвняно з даними контрольно! групи
Проте, середня концентращя гемоглобiну в еритроцитi (МСНС) кровi курей цie! ж групи зростала на 21,9 % (р<0,01), а середнш об'ем еритроцитiв (МСV) зменшувався на 17,9 % (р<0,01). В кровi курей-несучок друго! дослiдно! групи, де за оптимального вмюту в ращош застосовували гумiсол-Т-2, кiлькiсть еритроцитiв, як i гематокрит, не зазнавали вiрогiдних змiн вiдносно контролю, тодi як вмют гемоглобiну, кольоровий показник, МСН i МСНС пiдвищувались на 10,1 (р<0,01), 12,7 (р<0,001), 12,6 (р<0,001) i 10,8 (р<0,05) % вiдповiдно. МСV порiвняно з контрольним показником не мав вiрогiдно! змiни. Слщ вiдмiтити, що всi дослiджуванi показники системи еритрону курей-несучок, яким згодовували гумiновi кормовi добавки, вiдбувались в межах фiзiологiчних констант.
Отже, кормовi бюлопчно активнi добавки «Гщрогумат» i «Гумюол-Т-2» полiпшують морфофункцiональнi показники кровi курей друго! фази продуктивности Цей процес вщбуваеться через пiдвищення активностi процеав анаболiзму гемоглобiну i виведення в периферичну кров додатково! кiлькостi еритроциив, що бiльш притаманно гiдрогумату. За впливу гумюолу-Т-2 еритроцити кровi птищ бiльш насиченi гемоглобiном, а за ди гiдрогумату зменшуеться !х середнш об'ем. Це е прямим свщченням покращення процесу кровотворення, а також того, що еритроцити е цшком зрш. Ймовiрно, такий стан цього процесу зумовлений участю гумiнових сполук, що входять до складу дослщжуваних кормових добавок, у бiльш ефективному всмоктуваннi з травного каналу, а також iммобiлiзацi! з плазми, залiза, що використовуеться в синтезi гемоглобiну. Поряд з цим, цi добавки не мають вiрогiдного впливу на гематокритний показник кров^ що вказуе на функщональну стабiльнiсть червоного юсткового мозку та гомеостатичну рiвновагу водно-сольового обмiну.
Стан еритрону кровi курей залежить вiд вмiсту мiкроелементiв у ращош та !х обмiну в оргашзм1 Залiзо та мiдь е одними з основних мшроелеменив, за
192
участю яких вщбуваеться гемопоез. Вмют цих мжроелеменпв в тканин печiнки курей-несучок друго! фази продуктивностi за умови введення до !х рацiону гумiнових кормових добавок «Гiдрогумат» i «Гумiсол-Т-2» представлений в таблиц 2.
Таблиця 2
Вмкт зал1за та м1д1 в печшщ курей-несучок за впливу гумшових _кормових добавок (М±т, п=4)_
Група М1кроелемент
Fe Си
мкг/г нативно!' речовини мкг/г сухо! речовини мкг/г нативно! речовини мкг/г сухо! речовини
Контрольна 61,90 ± 2,67 220,96 ± 5,43 5,04 ± 0,49 17,94 ± 1,40
Перша дослщна 63,73 ± 1,35 250,13 ± 4 97** 5,96 ± 0,62 23,28 ± 1,93*
Друга дослщна 78,21 ± 2,14** 256,88 ± 9,79* 7,57 ± 0,24** 24,85 ± 0,92**
Примiтка: *- р<0,05; **- р<0,01 порiвняно з даними контрольно! групи
Наприкшщ введення до ращону курей-несучок кормових бiологiчно активних добавок «Гщрогумат» i «Гумiсол-Т-2» в тканиш печшки курей дослiдних груп були вiдмiченi вiрогiднi змiни щодо вмюту залiза та мiдi у порiвняннi з контрольною птицею. З розрахунку на нативну речовину вмiст залiза та мiдi в тканинi печшки курей першо! дослщно! групи був вщповщно на 3,0 i 18,3 % вищим вiдносно вмiсту цих мжроелеменпв у печiнцi контрольних курей, але цi змiни не були вiрогiдними. Натомiсть з розрахунку вмюту бiометалiв в цьому ж орган на суху речовину були вщзначет вiрогiднi змiни: вмiст залiза був вищим на 13,2 % (р<0,01), а мвд - на 29,8 % (р<0,05). В печiнцi курей-несучок друго! дослщно! групи вмiст залiза та мiдi у перерахунку на нативну речовину був вщповщно на 26,3 (р<0,01) i 50,2 % (р<0,001) вищим вiдносно контрольних показниюв. З розрахунку на суху речовину печшки вмшт залiза був 16,3 % (р<0,05), а мiдi - на 38,5 % (р<0,01) вищим у ш^внянш з вмiстом цих мжроелеменив в печiнцi курей контрольно! групи. Тож, за впливу гумшових кормових добавок вщбуваеться пщвищення концентраци залiза та мiдi в тканиш печшки курей-несучок. За умови застосування гумюолу-Т-2 в ращош птицi зростання вмюту залiза та мiдi в !х печiнцi було бiльш виражене, шж за використання гiдрогумату. При цьому спостернався i пiдвищений вмшт мiкроелементiв в нативнiй речовинi органу, що обумовлено вищим, нiж в контрол^ вiдсотком вологи.
В обох дослщних групах птицi встановленi висок корелятивнi зв'язки мiж вмiстом гемоглобiну i кiлькiстю еритроцитiв у периферичнш кровi курей-несучок та вмютом залiза в тканинi !х печшки (рис. 1).
Слщ зазначити, що в контрольнш групi курей корелятивний зв'язок мав зворотний характер, тодi як в дослщних - прямий. Мж вмютом гемоглобiну i кшьюстю еритроцитiв у кровi та вмютом мiдi в тканинi печiнки курей-несучок контрольно! групи стшко! кореляцi! не було встановлено, тодi як в дослщних
193
групах такий взаемозв'язок спостер^ався. Коефщент кореляцп мiж вмютом гемоглобiну i кiлькiстю еритроциив та вмiстом мiдi в тканиш печшки вщповщно становив при застосуванш в рацюш птицi гiдрогумату 0,75 i 0,68, гумiсолу-Т-2 - 0,78 i 0,86. Високий позитивний коефщент кореляцп свiдчить про прямий i тiсний взаемозв'язок мiж дослiджуваними показниками.
1
0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8
-1 □
Рис. 1. Корелятивш зв'язки м1ж вмктом гемоглобшу 1 кшькктю еритроцит1в у курей-несучок та вм1стом зал1за в тканиш Тх печшки
Антагошстичний зв'язок мiж вмiстом залiза в тканиш печшки та вмютом гемоглобiну i кiлькiстю еритроцитiв в кров^ а також вiдсутнiсть кореляцп мiж цими показниками та вмiстом мвд в печiнцi курей контрольно! групи свщчить про уповiльнення тих метаболiчних процесiв в !х органiзмi, що направлен на функцiональне використання мжроелемешпв. За участю гумiнових добавок вщбуваеться пщвищення вмюту залiза i мвд в тканинi печiнки курей-несучок, що знаходиться в синергiзмi з вмютом гемоглобiну i кiлькiстю еритроцитiв. Це явище можна оцшювати як полшшення метаболiчних реакцiй щодо обмiну мжроелеменив у печiнцi курей, за участю яких безпосередньо вщбуваються процеси кровотворення. Покращення стану еритрону позитивно вщображаеться на фiзiологiчному статусi старшчо! птищ, внаслiдок чого подовжуються !! продуктивш можливостi.
Iншi катiоннi мiкроелементи, як марганець i цинк, теж приймають участь в кровотворенш, хоча !х роль в цьому процесi менш значуща порiвняно з мiддю i залiзом. При дослiдженнi впливу гумшових кормових добавок «Гщрогумат» i «Гумюол-Т-2» на вмiст марганцю i цинку в тканиш печшки вщзначили практично стабшьний рiвень першого i пщвищення концентраци останнього (табл. 3).
Вмют марганцю в тканиш печшки курей-несучок першо! i друго! дослщних груп пщвищувався вщносно вмiсту цього мiкроелементу в печшщ птицi контрольно! групи вiдповiдно на 10,7 i 25,7 % з розрахунку на нативну речовину органу та на 21,8 i 15,4 % з розрахунку на суху речовину, але таю
194
вмют НЬ^е кiлькiсть еритроцитiв-Fe
контрольна група; □ перша дослiдна група; □ друга дослщна група
змши не мали вiрогiдностi. Щодо вмюту цинку в тканиш печiнки курей, то порiвняно з контролем у першш дослiднiй групi вiдмiчене його вiрогiдне зростання на 25,0 % (р<0,05) лише з розрахунку на суху речовину. В нативнiй речовинi органу таке тдвищення було тенденцiйним i становило 14,3 %. В другш дослiднiй групi курей вмiст цинку в печшщ зазнавав вiрогiдного тдвищення вщносно контрольного показника на 35,1 % (р<0,01) в нативнiй речовиш i на 23,7 % (р<0,05) в сухiй речовинi органу. Натомкть з розрахунку на нативну речовину вмют бiометалу був суттево вищим (на 18,3 % (р<0,05)) в печшщ птищ, яка одержувала до ращону гумiсол-Т-2, що зумовлено бшьш високим вiдсотком вологи в оргаш.
Таблиця 3
Вмiст марганцю та цинку в печшщ курей-несучок за впливу гумшових
кормових добавок (М±т, п=4)
Група Мжроелемент
Мп гп
мкг/г нативно!' речовини мкг/г сухо! речовини мкг/г нативно! речовини мкг/г сухо! речовини
Контрольна 1,40 ± 0,14 5,00 ± 0,56 138,29 ± 10,59 495,33 ± 43,34
Перша дослщна 1,55 ± 0,09 6,09 ± 0,45 158,01 ± 9,53 619,25 ± 29,96*
Друга дослщна 1,76 ± 0,14 5,77 ± 0,44 186,86 ± 8,15** 612,75 ± 22,91*
Примiтка: *- р<0,05; **- р<0,01 порiвняно з даними контрольно! групи
В контрольнiй групi курей мiж кiлькiстю еритроцитiв i вмютом марганцю в тканинi печiнки встановлений зворотний корелятивний зв'язок (г=-0,76). Подiбний зв'язок проявлявся мiж кшькютю еритроцитiв i вмiстом цинку (г=-0,86). При введеннi гумiнових кормових добавок до рацiону курей-несучок кореляцiя проявлялась мiж вмiстом гемоглобiну та вмютом марганцю в тканинi печiнки (г=-0,74) в першiй дослiднiй групi, а в другiй дослiднiй групi - мiж вмiстом гемоглобiну та вмютом цинку в печiнцi (г=0,69). Порiвнюючи корелятивнi зв'язки мiж вмiстом гемоглобiну i кiлькiстю еритроцитiв та вмятом марганцю i цинку в тканиш печшки у птицi контрольно! та дослщних груп, з'ясували, що за дп гумiнових речовин дослiджуваних кормових добавок не проявляеться позитивного зв'язку мiж вмiстом марганцю в печшщ та показниками кровi курей. Синерпзм був встановлений лише мiж вмютом гемоглобiну та вмiстом цинку при застосуванш гумiсолу-Т-2, що вказуе на покращення регуляторних механiзмiв мiж метаболiзмом в печiнцi та анаболiчними процесами гемоглобiну.
Отже, покращення показникiв еритрону кровi позитивно вiдображаеться на !! дихальнiй функцi!, що забезпечуе насичення оргашзму киснем та виведення з нього вуглекислого газу. За тако! умови попереджаеться виникнення гiпоксичного стану оргашзму курей. О^м цього, можливе пiдвищення оксидазно! активностi ензимiв кл^ин тканин i органiв органiзму, що проявляеться зменшенням кшькост недоокиснених продукив метаболiзму, якi, в свою чергу, мають руйнiвну дiю на кштинш мембрани. Тож, через системний каскадний вплив гумiнових речовин на оргашзм курей-несучок
195
полшшуеться ïx функцюнальний стан, а так - i загальна резистентшсть. Наслiдком бшьш високого фiзiологiчного статусу органiзму тварин е полiпшення функцiï яйцеутворення. Так, впродовж термiну експерименту вiдзначали поступове зниження яечноï продуктивностi курей-несучок, що е фiзiологiчно обумовленим наслiдком ïx вжового перiоду, але за умови застосування в складi комбiкорму гумшових кормових добавок - гщрогумату i гумюолу-Т-2 - такий спад був бшыл уповшьненим. За рахунок подiбноï дiï дослiджуваниx добавок на rai поступового зниження яечно1' продуктивностi курей спостер^ався бiлыш високий рiвены ïx несучост в порiвняннi з контрольною птицею, що за абсолютним значенням складав 3,5-5 %. Дiя цих кормових добавок на оргашзм курей-несучок другоï фази продуктивностi за оптимального вмюту в ïx рацiонi проявляетыся не тiлыки в перiод застосування, а й упродовж наступних трыох тижнiв, що свiдчиты про ефект шсляди.
Висновки. 1. При застосуванш бiологiчно активних кормових добавок рiзного гумiнового походження «Гщрогумат» i «Гумюол-Т-2» в рацiонi курей-несучок друго].' фази продуктивност вiдбуваетыся пiдвищення в межах фiзiологiчниx констант вмiсту гемоглобiну i кiлыкостi еритроцитiв на rai стабшьного гематокритного показника.
2. За ди дослiджуваниx кормових добавок в тканиш печшки курей пщвищуеться вмют мiкроелементiв - залiза, мiдi та цинку.
3. Мiж морфофункцiоналыними показниками кровi птицi дослiдниx груп i вмютом залiза, мiдi та цинку у тканиш печшки встановлений високий позитивний взаемозв'язок, що свщчить про полшшення регуляторних меxанiзмiв обмiну мжроелемешпв.
4. Покращення функцiоналыного стану еритроциив курей-несучок за впливу гумiновиx речовин попереджае розвиток гшоксичного стресу, що позитивно вщображаеться на продуктивних якостях птищ.
Л1тература
1. Гвоздь О.О. Вплив бюлопчно активних речовин торфу на окремi бiоxiмiчнi показники в органiзмi курей-несучок / О.О. Гвоздь, Ф.Ю. Палфiй, А.Я. Слука // Проблеми агропромислового комплексу Карпат: М!жвщ. темат. наук. зб. - 1994. - Вип. 4. - С. 173-179.
2. Карповський В.1. Перспективи застосування синтезованих бюлопчно активних сполук для корекцп резистентностi та гемопоезу тварин / В.1. Карповський, В.О. Трокоз, Д.1. Криворучко // Досягнення та перспективи застосування гумшових речовин у сшьському господарствк матерiали М^жнар. наук.-практ. конф., 20-22 лют. 2008 р., Дншропетровськ. -Днiпропетровсык, 2008. - С. 284-287.
3. Кравщв Р.Й. Бюлопчно активш речовини - регулятори метаболiзму, чинники здоров'я худоби та високоï продуктивностi / Р.Й. Кравщв, А.М. Стадник, М.В. Ключковська // Вiсник Днiпропетровсыкого державного аграрного ушверситету. - 2005. - № 2. - С. 193-196.
196
4. Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / [Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.]; под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 368 с.
5. Скорик М.В. Розподш вмюту з^за та мвд у внутршшх органах курей-несучок за ди гумшових речовин / М.В. Скорик, Л.М. Степченко, Д.В. Янович // Науковий вюник Львiвськоl нащонально! академп ветеринарно! медицини iM. С.З. Гжицького. - 2006. - Т. 8. - № 3 (30). - Ч. 2. - С. 139-143.
6. Степченко Л.М. Роль гуминовых препаратов в управлении обменными процессами при формировании биологической продукции сельскохозяйственных животных / Л.М. Степченко // Досягнення та перспективи застосування гумшових речовин у сшьському господарствк матерiали М^жнар. наук.-практ. конф., 20-22 лют. 2008 р., Дншропетровськ. - Дншропетровськ, 2008. - С. 70-74.
7. Сырьё и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсических элементов: ГОСТ 30178-96. - [Введ. 01.01.02]. - К.: Госстандарт Украины, 2001. - 8 с.
8. Сырьё и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсических элементов: ГОСТ 26929-94. - [Взамен ГОСТ 26929-86; Введ. 01.01.98]. - К.: Госстандарт Украины, 1997. - 16 с.
9. Csicsor J. Application possibilities of peat humic acids in veterinary practice / J. Csicsor, A. Toth // Moortherapie 2000 / Peat Therapy on it's Way into the next Millennium.- Bad Kissinger (Germany), 2000.- P. 67-80.
10. Panina O. Increase of productivity of farm animals with the help of oxidate, a peat humic preparation / O. Panina, T. Zilyakova // Moortherapie 2000 / Peat Therapy on it's Way into the next Millenium.- Bad Kissinger (Germany), 2000.- P. 233244.
Summary Skoryk M.V.
THE INTERRELATION BETWEEN THE FUNCTIONAL CONDITION OF ERYTHRICYTES AND THE TRACE ELEMENT CONTENTS IN THE LIVER OF LAYING HENS IN RESPONSE TO HUMINOUS FEED ADDITIVES OF DIFFERENT ORIGINS
The data presented in this paper show the effects of biologically active feed additives of different huminous origins, namely, "Hydrohumat" and "Humisol-T-2," on the morpho-functional blood values in laying hens and on the trace element contents in their livers, thus disclosing an intimate correlation between these two groups of indices. In consequence of the improved functional condition of erythrocytes and the enhanced regulatory mechanisms of the trace element metabolism the productive qualities in ageing poultry are promoted.
Стаття надшшла доредакцИ 14.09.2008
197
