CC BY
12
УДК 636.52 / 58:611.3:612
Степченко Л.М., кандидат бюлопчних наук, професор ДДАУ
Лосева €.О. ©
Днтропетровський державный аграрный утверситет
МОРФОФВЮЛОГТЧНА ОЦ1НКА ОРГАН1В ТРАВЛЕНИЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ДРУГО1 ФАЗИ ПРОДУКТИВНОСТ1 НА ТЛ1 Д11 Г1ДРОГУМАТУ ТА ГСВД
У статт1 представленI дант щодо вплиеу г1дрогумату та гумто-селено-втамтног добавки (ГСВД) на морфоф1зюлог1чш показники дванадцятипалог кишки, тдшлунковог залози та печтки курей-несучок другог фази продуктивност1. Доведено, що гумтов1 речовини сприяють активацп фгзюлоггчног регенерацп структурних компонент1в оргашв травлення та мають гепатопротекторну дт.
Ключевi слова: морфоф1зюлог1я, дванадцятипала кишка, тдшлункова залоза, печтка, кури-несучки, г1дрогумат, ГСВД.
Вступ. Сучасне птахiвництво рiзними шляхами вирiшуe проблему максимального використання генетичного потенщалу птиц i збереження за цих умов И продуктивного здоров'я. Одним з напрямiв у ршенш дано! проблеми е використання бюлопчно активних речовин, серед яких все бшьше викликають штерес гумiновi речовини та !х комплекси. Препарати гумшово! природи мають загальностимулювальну дiю на живi оргашзми, у тому числi i птицю [1]. Гумiновi речовини проявляють синерпзм з вiтамiнами, мiнеральними елементами та ферментними препаратами [4].
Вщомо, що виявлення структурних змiн в органах i тканинах та !х об'ективна ощнка за морфометричними критерiями дае можливють значно розширити та доповнити проведенi дослiдження, що пов'язанi з ощнкою впливу окремих факторiв на живий органiзм, у тому чи^ рiзних кормових добавок i препаратсв [3].
Метою експерименту було проведення гiстологiчних дослiджень для морфолопчно! ощнки органiв травлення курей-несучок на тлi ди торф'яно! бiологiчно активно! добавки «Гщрогумат» та И комплексу з в^амшами А, Е та натрш селенiтом (ГСВД).
Матер1ал та методи. Науково-господарський дослiд проводили на курях-несучках друго! фази продуктивностi кросу «Ломан Браун». Для цього було сформовано три групи по 100 курей у кожнш за методом аналопчних груп. Курям першо! та друго! дослщних груп до загальногосподарського рацiону додатково вводили гiдрогумат та ГСВД вщповщно в оптимальних кшькостях. Дослiд включав п'ять перiодiв: пщготовчий, перший перiод введення гiдрогумату та ГСВД, перюд пiслядi!, другий перюд включення добавок та заключний перюд шсляди. Кожен з перiодiв становив 21 добу. По заюнченню експерименту у курей контрольно! та дослщних груп вщбирали бюлопчний матерiал. Для морфолопчних дослiджень використовували тканини дванадцятипало! кишки, пiдшлунково! залози та печшки курей. Обробку
© Степченко Л.М., Лосева £.0., 2008
207
бюлопчного MaTepiany проводили за ушфжованою методикою. Шсля фжсування MaTepiany готували пapaфiновi 3pi3^ забарвлювали ïx гeмaтоксилiном i еозином та за Маллор>Слшченко. Мiкpоскопiю препараив проводили за допомогою мiкpоскопa фipми "Leika". Фотографування гiстологiчниx зpiзiв проводили на мжроскош Olimpus CH 20 (окуляр 10x, об'ектив 40x0,65) за умов збшьшення у 100, 400 та 1000 paзiв.
Отpимaнi числовi результати оброблялись загальноприйнятими методами статистики з використанням програми Microsoft Excel.
Результати дослщження. У контрольнш i дослщних групах слизова оболонка двaнaдцятипaлоï кишки не мала суттевих вщмшностей у цiломy. Переважали високi кишковi ворсинки пaльцeподiбноï форми. ïxнiй pозмip i стyпiнь дeсквaмaцiï клiтин з аткальних вiддiлiв ворсинок свiдчив про наявшсть активного процесу всмоктування. Однак, стан крипт, розташованих в основi ворсин, свiдчить про те, що у дослiдниx групах курей значшше посилeнi темпи вiдновлeння клiтин-eнтepоцитiв. Так, показник фyнкцiонaльноï aктивностi кaмбiaльноï зони кишечника - кршт у першш та дpyгiй дослiдниx групах курей вipогiдно був бiльшe на 31,9 та 36,3 % вщповщно до контрольное' групи. Можна вiдмiтити, що у птищ дослiдниx груп спостер^алася гiпepплaзiя кeлиxоподiбниx клiтин в основi крипт.
У дослiдниx групах курей виявлялася виражена лейкоцитарна пpолiфepaцiя (рис. 1) у власнш плaстинцi слизовоï оболонки навколо крипт та у стpомi ворсин. Однак, дифyзнi скупчення лeйкоцитiв топогpaфiчно не були пов'язаш з поодинокими лiмфоïдними вузликами, що формують лiмфоïднy тканину слизовоï оболонки. У пpолiфepaтax переважали лiмфоцити й плазматичш клiтини, а також скупчення великих багатоядерних макрофагальних клiтин. Кpiм того, вiдбyвaлося виражене пiдвищeння pозмipiв самих лiмфоïдниx фолiкyлiв. У сукупност цi факти свiдчaть про значну aктивaцiю у слизовому шapi двaнaдцятипaлоï кишки пpоцeсiв, посилюючих iмyнний захист, що може свщчити про наявшсть у застосованих кормових добавок ¡муностимулюючих властивостей.
Рис. 1 Гктопрепарат дванадцятнпалоУ кишки курей-несучок, bîk 61 тиждень, на 63-ю добу експернменту, шсля введення у рац1он г1дрогумату. Забарвлення гематокснл1ном i еозином, х400. Лейкоцитарна прол1феращя стромн кишечнику.
208
М'язова пластинка власно! слизово! оболонки й пщслизова основа, а також судини мшроциркуляторного русла (МЦР), що забезпечують троф^ епiтелiальних клiтин, у всiх структурно-функцюнальних вiддiлах дванадцятипало! кишки як у курей контрольно!, так i у дослщних груп перебували у межах норми.
На пстолопчних препаратах пщшлунково! залози як вiд iнтактних (контрольно! групи), так i вiд дослщних курей ч^ко проглядалася часточкова структура органу. Тяжi власно сполучно! тканини визначалися, в основному, навколо вщгалужень головно! протоки залози й навколо великих судин. Бшьшу частину речовини часточок становили панкреатичнi ацинуси. Ядра секреторних кл^ин, що формують ацинуси, були змщеш до базального кшця. Однак, у курей дослiдних груп ацинарш клiтини виглядали бiльшими за рахунок збiльшення об'ему цитоплазми. Крiм того, у цих групах ютотно змiнювалось спiввiдношення основних структурних елеменив органу: ацинусiв, строми й ос^вщв Лангергансу, пов'язаними з капiлярами (табл. 1).
Таблиця 1
Показники вщносно! площi пiдшлунково'l' залози (М±т, п=3)
Група Ввдносна площа, %
а-цинуси строма остр1вщ Лангерганса
Контрольна 76,66±0,68 16,38±0,56 6,95±0,14
Перша дослщна 87,66±0,21*** 8,20±0,20*** 4,13±0,40**
Друга дослвдна 86,66±2,04** 8,62±1,67* 4,62±0,56*
Примггки: *- р<0,05; **- р<0,01; ***- р<0,001 пор1вняно з даними контрольно! групи.
З даних, наведених у таблиц 1, видно, що вщносна площа, яка припадае на ацинуси у першш дослщнш груш вiрогiдно бiльша на 14,3 % (р<0,001), а у другiй - на 13,0 % (р<0,01) вщносно контрольно! групи. Вщносна площа строми пщшлунково! залози першш та друго! дослщних груп, навпаки, вiрогiдно була меншою вщносно контрольно! групи на 49,9 % (р<0,001) та 47,4 % (р<0,05) вщповщно. Аналогiчна тенденщя спостерiгаеться при встановленнi вiдносно! площ^ що припадала на острiвцi Лангерганса. Так, у першш дослщнш груш цей показник становив 4,13 %, у другш - 4,62 %, тодi як у контрольнш груш - 6,95 %, або на 40,6 та 33,5 % вщповщно бшьше, шж у дослщних групах. Отримаш даш можна пов'язати з актившшою екзокринною функщею згаданого вище органу, що обумовлена посиленням функцп травного каналу пiд дiею кормових добавок гумшово! природи.
У препаратах печшки курей контрольно! групи ознаки порушень структури МЦР були вщсутш, однак виявлялися окремi осередки жирово! iнфiльтрацi! гепатоцитiв (рис. 2). Строма органу у цьому випадку була представлена тонкими тяжами мiжчасточково! сполучно! тканини, у яких розташовуються судини з помiрним кровонаповненням i жовчш протоки. Структурно-функцiональних зв'язюв мiж печшковими часточками, про що може свщчити надлишкове нагромадження сполучно! тканини, не спостер^алося. Крiм того, в ендотелiальних клiтинах капiлярiв й у зiрчастих
209
макрофагах в контролi не було ознак тдвищено! функщонально! активности Ядра гепатоциив характеризувалися мономорфшстю. Спiввiдношення одно- i двоядерних кл^ин, що значно змiнюеться залежно вiд змiни функцiонального стану органу при рiзних впливах, знаходилося у межах норми.
Рис. 2 Гктопрепарат печшки курки-несучки контрольноУ групи, bîk 61 тиждень, на 63-у добу експерименту. Заб. гематоксилшом i еозином, х400. Осередок жировоУ шфшьтрацн гепатоцн^в.
У дослiдних групах зберiгалася ricToapxÎTeKTOHÎKa органу у цiлому. Часточкова будова печшки не була порушена. Однак, вщзначалися ютотш структурш вiдмiнностi органу вщ контролю. Так, у курей дослщних груп зростала площа часточок вщокремлених один вiд одного прошарками сполучно! тканини, що звуться портальними полями, а також збiльшилася кшьюсть у них жовчних протокiв. У контрольнш грyпi курей-несучок кiлькiсть жовчних протокiв у 10 портальних полях становила 39,7±5,36, у першiй дослщнш грyпi -90,3±12,41, а у другш - 105,7±10,91. Тобто у першш та дрyгiй дослiдних групах цей показник був бшьше, шж у 2 та 2,5 рази вщповщно до аналопчних показниюв у курей контрольно! групи. ^îm того, у дослщних курей збшьшувалась кшьюсть портальних полiв з вираженою гiперплазieю жовчних проток.
Як у птищ першо!, так i друго! дослщних груп вщзначався виражений полiморфiзм ядер гепатоцитiв та збшьшувалась кшьюсть двоядерних кл^ин. ^îm того, у всiх групах курей виявили виражене венозно-капшярне повнокров'я. Центральш вени й капiляри були розширеш, заповненi еритроцитами у станi розпаду, що характеризуе виникнення i наявшсть застiйних явищ та порушень трофжи паренхiми.
Отже, отриманi результати свщчать про те, що кормовi добавки гумшово! природи викликають виражений стимулюючий ефект на фyнкцiю дванадцятипало! кишки, пщшлунково! залози й печiнки, про що свщчать вщповщш змiни у стрyктyрi цих органiв: пiдвищення у кишкових криптах кiлькостi клiтин й !х переважне диференцiювання у келихоподiбнi клiтини, зростання об'емно! частки ацинарно! тканини у пiдшлyнковiй залозi, гiпертрофiя жовчних протокiв i збiльшення кшькост двоядерних гепатоцитiв у
210
печшщ. Виражена напруга функцп супроводжуеться значною стимулящею елементiв клiтин, що забезпечують реакци мiсцевого й загального iмунiтету. Цшком можливо, що в !хньому проявi iстотну роль вiдiграе добовий фактор (тривалють використання добавок) i концентращя в основному рацiонi. Цi два параметри, у першу чергу, необхщно враховувати при розробщ практичних рекомендацш з використання гiдрогумату й гумшо-селено-в^амшно! добавки у кормовому рацiонi курей-несучок друго! фази продуктивностi. Наявнiсть виявлених дифузшних осередкiв жирово! шфшьтраци гепатоциив у контрольних зразках i вщсутшсть !х у дослiдних групах, напевно, може вказувати на гепатопротекторну дш дослiджуваних бiологiчно активних добавок [2].
Висновок. Введення до рацiону курей-несучок друго! фази продуктивностi гiдрогумату та ГСВД тдвищуе фiзiологiчну регенерацiю структурних компонентiв органiв травлення (дванадцятипало! кишки, тдшлунково! залози та печiнки), що пщтверджуеться вiрогiдним збiльшенням кiлькiсних та яюсних характеристик морфологiчних маркерiв ферментативно! та метаболiчно! активностi у тварин дослщних груп.
Л1тература
1. Рекомендацп по використанню кормових добавок гумшово! природи в рацiонi курей-несучок друго! фази продуктивност / Короленко Л.С., Степченко Л.М., Лосева С.О., Скорик М.В. - Дншропетровськ, 2007. -33 с.
2. Степченко Л.М., Скорик М.В., Лосева £.О. Функщональний стан печшки курей-несучок при введенш до рацiону препарату гумiново! природи рiзного походження // Науково-технiчний бюлетень 1нституту бiологi! тварин i ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. - 2005. -Вип. 6. - № 3, 4. - С. 381-386.
3. Щербо А.П., Киселев А.В. О проблеме эколого-гигиенических маркеров в аспекте доказательной медицины // Гигиена и санитария. - 2004. - № 6. - С. 5-8.
4. Csicsor J., Toth А. Application possibilities of peat and peat-humic acids in veterinary practice // Moortherapie 2000 / Peat Therapy on it's Way into the next Millennium. - Bad Kissinger (Germany), 2000. - P. 67-80.
Summary Stepchenko L.M., Loseva E.A. THE MORPHOLOGICAL ESTIMATION OF THE DIGESTIVE ORGANS IN LAYING HENS OF THE SECOND PRODUCTIVE STAGE ON THE BACKGROUND OF THE EFFECTS OF HYDROHUMAT AND HUMIC-SELEN-VITAMIN ADDITIONS (HSVA) This article presents the data pertaining to the effects of Hydrohumat and humic-selen-vitamin additions (HSVA) on the morphological indices of the duodenum, the pancreas and the liver in laying hens of the second productive stage. It has been proved that huminous substances enhance the activation of physiological regeneration of the structural components in the digestive organs and possess hepatho-protective effects.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2008
211
