CC BY
13
УДК 619:616.93:579.673.21
Сф1мова О.О., астрант2© Днтропетровський державный аграрный утверситет
ВПЛИВ ГУМ1НОВИХ РЕЧОВИН НА ПЕРЕБ1Г ШФЕКЦШНОГО ПРОЦЕСУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПТИЦ1
Наводяться результати вивчення особливостей переб1гу туберкульозу птиц за впливу гумтових речовин. Встановлено, що за розвитку захворювання в оргатзм1 птиц пригтчуеться синтез гемоглобту та розвиваеться лейкоцитоз. Застосування гумтових речовин посилюе ураження печтки, що виявляеться гепатодепресивним синдромом i цитол1зом гепатоцит1в.
Ключоei слова: туберкульоз птищ, гумiновi речовини, показники кровi
Птахогосподарства Укра1ни, починаючи з 1972 року, вважаються благополучними щодо туберкульозу птищ [8]. Проте, значна поширешсть M. avium у навколишньому середовищi призводить до постшно! циркуляци збудника в популяци диких птахiв, навт у таких розвинених крашах, як Велика Британiя, США, Нщерланди тощо [10].
Вiдомо, що для збудника туберкульозу птищ характерний опортушзм, завдяки якому вiн тривалий час не лише зберiгаe життездатшсть на об'ектах зовнiшнього середовища, але й проявляв здатнiсть до розмноження [4]. Науковцями широко обговорюеться ешзоотолопчне значення торф'яникiв як можливого джерела M. аvium. Зокрема, M. Trckova et al. [9] вказують, що торф може бути джерелом багатьох вцщв мжобактерш, зокрема, пташиного виду, що призводить до етзоотичного процесу туберкульозу свиней [12].
За даними R.A. Kirschner Jr. et al. 11[11], M. avium часто зустрiчаеться у природних водоймах США. Автори пов'язують цей факт зi значним вмютом у водi гумiнових речовин. Крiм того, вiдомо, що 1х концентрацiя у торфах може сягати 50 % [2], а введення до складу живильних середовищ гщрогумату, який вмiщуе гумiновi i фульвокислоти, стимулюе рiст i розмноження мшобактерш [7].
Враховуючи наведене вище, а також застосування гумшових препаратiв з торфу для стимуляцп продуктивностi та резистентност ссавцiв i птицi [6], ми визначили мету роботи: встановити вплив гумшових речовин на переб^ шфекцшного процесу туберкульозу птицi.
Матер1ал i методи. Робота виконувалася у науково-навчальнш лабораторп та вiварil кафедри ешзоотологп та iнфекцiйних хвороб Днiпропетровського ДАУ. Для проведення дослiджень було сформовано за принципом аналопчних груп три групи швниюв кросу Ломан Браун 3,5-мiсячного вiку по 5 у кожнш. Тварини 2-о! дослщно! групи протягом 21 доби отримували разом iз водою гумiновi речовини у встановленш ранiше
2 Науковий кер1вник -© еф1мова О.О., 2011
д.вет.н., професор О.А. Ткаченко 80
оптимальнш дозi у виглядi бюлопчно активно1 кормово1 добавки гумшщ [3]. Пiсля закiнчення випоювання птицю 1-oï i 2-oï дослщних груп внутрiшньовенно заражали суспензieю культури M. avium, видiленоï нами, з розрахунку 1 мг бактерiальноï маси в 1 мл фiзiологiчного розчину. Птиця 3-oï групи слугувала контролем.
На 21-у добу вщ моменту зараження у твниюв з кожнох' групи було вiдiбрано кров з пiдкрильцевоï вени для гематологiчних i бiохiмiчних дослiджень. У вiдiбранiй кровi визначали [5]: кiлькiсть еритроцитiв та лейкоциив - у камерi з Ыткою Горяева, вмiст гемоглобiну -гемоглобшщанщним методом, гематокрит - шляхом центрифугування, ШОЕ -за Панченковим. Сшввщношення рiзних форм лейкоцитiв тдраховували у мазках кровi, приготованих за Паппенгаймом. У плазмi кровi дослщжували [1] вмiст: загального бiлка - бiуретовим методом, альбумiнiв - за Doumas, сечовоï кислоти - за кольоровою реакцiею з реактивом Фолша, глюкози -глюкозооксидазним методом, загальних лiпопротеïдiв - нефелометрично, загального кальцш - комплексонометрично, неорганiчного фосфору - за Фшке-Субарроу в модифiкацiï 1вановського, активнiсть АСТ i АЛТ - за Райтманом-Френкелем, лужноï фосфатази - за Кшгом-Армстронгом.
Впродовж дослiджень враховували термiн загибелi птицi у 1-ш та 2-iй дослiдних групах. Отримаш данi статистично оброблялися за допомогою пакету прикладних програм MS Excel.
Результати дослщжень. Згiдно з отриманими даними, зараження твниюв збудником пташиного туберкульозу через 21 добу не завдае суттевого впливу на кшьюсть еритроциив у ïx кровi (табл. 1).
Таблиця 1
ГематолоНчш показники за експериментального туберкульозу птицi
(M±m, n=5)
Показник група
1-а дослвдна 2-а дослвдна (гумшвд) 3-тя група (контрольна)
ШОЕ, мм 2,67±0,41 3,67±0,41 2,67±0,41
Еритроцити, Т/л 2,44±0,13 2,53±0,13 2,54±0,11
Гемоглобш, г/л 78,75±14,31 71,80±7,31* 97,91±4,71
Гематокрит, % 33,33±5,35 26,00±2,83 33,33±2,94
Лейкоцити, Г/л, в т.ч.: 62,27±5,11** 65,37±2,48** 33,67±3,61
Еозиноф1ли, % 6,67±2,16 5,33±2,16 5,00±0,71
Псевдоеозинофши, % 34,67±1,63 42,67±8,29 29,33±4,32
Л1мфоцити, % 58,33±2,86 51,00±10,89 60,67±3,49
Моноцити, % 0,33±0,41** 1,00±0,71* 5,00±0,71
Примггка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01 у ввдношенш до контрольно! групи
Водночас, рiвень гемоглобiну у кровi пiвникiв 2-оï дослiдноï групи виявився вiрогiдно нижчим порiвняно зi здоровою птицею на 26,7 % (Р<0,05).
Аналопчна тенденщя проявлялася i в 1-ш дослiднiй rpyni. Напевне, це е наслiдком пригшчення гемoглoбiнутвoрювальнoi функцп червоного юсткового мозку. Варто вiдзначити зменшення гематокритно! величини у тварин 2-ol дослщно! групи, що може вказувати на порушення прoцесiв утворення еритрoцитiв та змiну !х якiсних характеристик, зокрема, рoзмiрiв.
У птицi, заражено! збудником туберкульозу пташиного виду, спoстерiгаеться виражений лейкоцитоз. Зокрема, кшькють лейкoцитiв у них суттево не вiдрiзнялася мiж дослщними групами та перевищувала показники здорових в 1,85-1,94 раза з високим ступенем вiрoгiднoстi (Р<0,01). Ми схильш рoзцiнювати це як наслiдoк вщповщно! реакцп oрганiзму птицi на розвиток шфекцшного процесу. Водночас, спoстерiгаеться тенденщя до збшьшення кiлькoстi псевдoеoзинoфiлiв. Поряд iз цим, частка мoнoцитiв в лейкoграмi виявилася меншою у вщношенш до контролю в 5 разiв (Р<0,05) у пiвникiв 2-oi дослщно! групи та в 15 разiв (Р<0,01) - 1-oi дослщно! групи.
Таким чином, за розвитку туберкульозного процесу у птицi пригнiчуеться утворення гемoглoбiну та розвиваеться лейкоцитоз.
Змши бioхiмiчних пoказникiв, що наведенi нижче в табл. 2, вказують на розвиток гшопротешеми у птицi, заражено! M. avium.
Таблиця 2
Бшх1м1чш показники плазми кров1 птищ за експериментального
туберкульозу (M±m, n=5)
Показник Група
1-а дослвдна 2-а дослвдна (гумшвд) 3-тя група (контрольна)
Бшок загальний, г/л 34,31±0,80* 28,55±0,72**' АА 43,03±2,21
Альбум1ни, г/л 25,07±0,92* 14,59±0,93*' АА 20,06±1,17
Глобулши, г/л 9,24±1,45** 13,95±0,60*' ▲ 22,96±1,94
Б1лковий коефщент, од. 2,81±0,47* 1,05±0,10А 0,88±0,09
АСТ, мкмоль/год/мл 1,60±0,08 2,08±0,09*' ▲ 1,54±0,08
АЛТ, мкмоль/год/мл 0,25±0,12 0,19±0,06* 0,37±0,03
Лужна фосфатаза, мкмоль/год/мл 0,22±0,05** 0,31±0,15 0,66±0,05
Глюкоза, ммоль/л 7,34±0,66* 5,03±0,39***' ▲ 10,20±0,41
Сечова кислота, мкмоль/л 173,9±10,9 448,4±25,8**' ААА 199,1±17,1
Загальн1 лшопротещи, мг% 240,2±47,0* 61,7±15,3***' А 459,7±47,1
Кальц1й загальний, ммоль/л 2,32±0,12 2,30±0,23 2,47±0,06
Фосфор неорган., ммоль/л 0,88±0,08** 1,00±0,14* 1,62±0,09
Примики: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 у ввдношенш до контролю;
▲ - Р<0,05; АА - Р<0,01; ААА - Р<0,001 у вщношенш до 1-oi'дослвдно1 групи.
Детальнiший аналiз показуе, що за розвитку туберкульозного процесу спостер^аеться зменшення вмiсту гло6улшово! фракци бiлка майже в 2,5 раза (Р<0,01), тoдi як на фош застосування гумiлiду воно менш виражене (в 1,65
82
раза при Р<0,05). Поряд i3 цим, у твниюв 1-о! дослщно! групи спостер^аеться зростання вмюту альбумiнiв у кровi на 25,0 % (Р<0,05). Таю змши, напевне, пов'язaнi з меншим !х використанням периферiйними тканинами для процеав синтезу специфiчних бiлкiв на фош розвитку туберкульозного процесу.
У твниюв, яким випоювали гyмiлiд, концентрaцiя альбумшв, навпаки, виявилася меншою на 27,3 % (Р<0,05) порiвняно з штактною птицею та на 41,8 % (Р<0,01) - у вiдношеннi до 1-о! дослщно! групи. На нашу думку, це е наслщком порушення синтезувально! функци печiнки у птищ, в оргaнiзмi яко! туберкульоз розвивався тсля застосування гyмiнових речовин.
Змши активност трaнсaмiнaз дають пiдстaви припускати, що за розвитку туберкульозного процесу на фош ди гyмiлiдy вщбуваються дестрyктивнi змiни в печiнцi. Зокрема, про це свщчить зростання активност АСТ на 35,1 % (Р<0,05) у вiдношеннi до 1-о! дослщно! групи, з одночасним зменшенням активност iншого ферменту - АЛТ (майже в 2 рази при Р<0,05). У твниюв, яю не отримували гyмiновy добавку, розвиток туберкульозного процесу протягом 21 доби не спричинюе виражених змiн aктивностi aмiнотрaнсферaз.
Ряд шших бiохiмiчних покaзникiв доводить виказане вище припущення. Зокрема, нaйбiльш показовим е зменшення концентраци загальних лшопротевдв плазми кровi, якi, як вщомо, в основному синтезуються в печшщ. 1х концентрaцiя у птaхiв 2-о! дослщно! групи порiвняно з контрольною групою була меншою в 7,3 рази (Р<0,001), а з 1-ою дослщною - в 3,9 раза (Р<0,05). Знижений майже в 2 рази (Р<0,01) рiвень глюкози порiвняно з iнтaктними тваринами, на нашу думку, також е наслщком порушення одше! з функцш печiнки - глжогенсинтезувально!.
У птицi 1-о! дослщно! групи, як наслщок розвитку туберкульозного процесу, також спостер^аються ознаки ураження печiнки, проте вирaженi менше порiвняно з 2-ою дослiдною групою. Так, про наявшсть пaтологiчного процесу в печшщ свщчить зменшення в плaзмi кровi майже в 2 рази (Р<0,05) порiвняно з контрольною групою концентраци загальних лiпопопроте!дiв та на 28,0 % (Р<0,05) - рiвню глюкози.
Вищий вмiст сечово! кислоти в плaзмi кровi птицi 2-о! дослiдно! групи нами розцiнюеться як наслщок посиленого розпаду бiлкiв в оргашзмь Водночас, варто вiдзнaчити, що рiвень сечово! кислоти в плaзмi кровi пiвникiв, яким випоювали гумшд, був значно вищий, нiж у 1-о! дослiдно! групи (в 2,58 раза; Р<0,001), що може свщчити про значне посилення розпаду бшкових сполук в оргaнiзмi заражено! туберкульозом птицi пiсля застосування гyмiнових речовин.
Отже, розвиток туберкульозного процесу протягом 21 доби призводить до порушення функци печшки та пригшчення мехaнiзмiв неспецифiчно! резистентностi оргaнiзмy. Слiд пщкреслити, що попередне випоювання птицi гумшового препарату стимулюе ураження печiнки та дае пщстави вважати, що вш прискорюе розвиток пaтологiчних змiн, характерних для туберкульозу, в оргaнiзмi заражено! птищ загалом i в печшщ зокрема.
Подaльшi спостереження за дослщною птицею показали, що загибель тсля зараження видшеним нами збудником туберкульозу наставала в середньому на 36,8±1,9 доби у 1-iй дослщнш грyпi (з коливаннями вiд 32 до 42 дiб) i дещо швидше у 2-iй дослiднiй груш - в середньому на 32,4±1,6 доби, коливаючись в межах вщ 28 до 36 дiб (табл. 3).
Таблиця 3
_Термш загибелi птицi, заражено'1 M. avium, дiб
Група № тварини
1 2 3 4 5
1-а дослщна 39 42 35 32 36
36,8±1,9
2-а дослщна 31 35 32 28 36
32,4±1,6
Пiд час пaтологоaнaтомiчного розтину виявляли збiльшення печiнки та селезшки, вони були кровонаповненими. Проте, характерш пaтзмiни, а саме нaявнiсть туберкульозних вyзликiв, не спостерiгaлaся. Можливо, причиною цього був достатньо штенсивний розвиток туберкульозного процесу, що призвело до швидко! зaгибелi птицi, ще до формування характерних уражень.
Пiсля вщбору печiнки i селезiнки вiд загибло! птицi та проведення бaктерiологiчних дослщжень сyспензi! з них було видшено мiкобaктерi!, якi за морфологiчними ознаками, тинкторiaльними i бiохiмiчними властивостями ствпадали з вихiдним штамом.
Висновки. 1. За розвитку iнфекцiйного процесу туберкульозу в оргaнiзмi птицi пригнiчyеться утворення гемоглобiнy, розвиваеться лейкоцитоз, що супроводжуеться зменшенням кiлькостi клiтин, якi беруть активну участь у формyвaннi гуморального захисту оргaнiзмy.
2. Розвиток туберкульозу на фош застосування гyмiнових речовин призводить до бiльш вираженого цитолiзy гепaтоцитiв i пригнiчення !х синтезувально! фyнкцi!, що прискорюе загибель птищ.
Лiтература
1. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / В.С. Камышников - Минск: Беларусь, 2000. - Т. 1. - 495 с.
2. Кашинская Т.Я. Превращение гуминовых и фульвокислот в природных окислительных условиях / Т.Я.Кашинская, А.П. Гаврильчик, Н.В. Шевченко // Природопользование. - Минск, 2009. - Вып. 16. - С. 212-221.
3. Лосева Е.А. Показатели обмена веществ и продуктивные качества у кур-несушек кросса Ломан Браун в зависимости от факторов кормления / Е.А. Лосева, Л.М. Степченко // Науковий вкник НАУ. - 2004. - Вип. 78. - С. 108-113.
4. Павлова И.Б. Существование Mycobacterium avium в окружающей среде / И.Б. Павлова, Д. А. Банникова // Ветеринарная патология. - 2004. - № 4. - С. 20-24.
5. Симонян Г.А. Ветеринарная гематология / Г.А. Симонян, Ф.Ф. Хисамутдинов. - М.: Колос, 1995. - 256 с.
6. Степченко Л. Щодо мехашзму ди препараив гумусово! природи на оргашзм тварин та птищ / Л. Степченко, В. Грибан // Ветеринарна медицина Украши - 1997. - № 7. - С. 34.
7. Ткаченко О.А. Вплив гщрогумату на швидкють росту атипових мжобактерш / О.А. Ткаченко, О.М. Кулшенко // Вшник Дншропетровського ДАУ. - 2007. - № 2. - С. 86-88.
8. Туберкулез птиц / [А.И. Завгородний, С.А. Позмогова, В.П. Заболотная, Н.В. Алексеева] // Ветеринарна медицина: мiжвiдoмч. темат. наук. зб. - Харюв, 2005. - Вип. 85. - С. 440-444.
9. Effects of peat feeding on the performance and health status of fattening pigs and environmentally derived mycobacteria / M. Trckova, Z. Zraly, L. Matlova [et al.] // Veterinarni Medicina. - 2006. - Vol. 51 (12). - P. 533-543.
10. Fulton R.M. Tuberculosis / R.M.Fulton, C.O. Thoen // Diseases of Poultry. - 2003. - Ames: Iowa State University Press. - P. 836-844.
11. Kirschner Jr. R.A. Humic and fulvic acids stimulate the growth of Mycobacterium avium / R.A.Kirschner Jr., B.C. Parker, J.O. Falkinham III // FEMS Microbiology Ecology. - 1999. - Vol. 30. - Р. 327-332.
12. Peat as a feed supplement for animals: a review / M. Trckova, L. Matlova, H. Hudcovaz [et al.] // Vet. Med. - Czech - 2005. - Vol. 50 (8). - P. 361-377.
Summary Yefimova O.
EFFECT OF HUMIC SUBSTANCES AT TUBERCULOSIS INFECTION IN
CHICKS
Results of studying the features of a tuberculosis infection in chicks after using of humic substances reported. It is established inhibition of the synthesis of hemoglobin and increased level WBC in organism of chicks with tuberculosis. After use of humic substances increases liver failure, manifested cytolysis of hepatocytes and depression of her syntetic function.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2011
