CC BY
48
УДК: 616.85-022.7-053.5
1НФЕКЦШШ ЕНЦЕФАЛ1ТИ У Д1ТЕЙ
У зв'язку з попршенням виконання термов вакцинацй в Укра1ш перед нами поставлено завдання не допустити випадюв захворюваност на вториннi iнфекцiйнi енцефал™, що е ускладненням кору, краснухи, в^ряно! вiспи, епiдпаротиту та шших хвороб серед дитячого населення. При лкуванш герпетично! шфекцп використовують ацикловiр, гевiран, фоскарнет, гiпорамiн («Еребра»), а також цитомегаловiрусноl шфекцп' в якост етютропно1 терапп застосовують цимiвен, гропринозин. Результати аналiзу статистичних i л^ературних даних дозволять скоригувати дп лiкарiв у вирiшеннi питання попередження захворюваност на iнфекцiйнi енцефалiти серед д^ей.
Ключов! слова: енцефалт д1ти, профшактика.
Актуальнiсть проблеми обумовлена особливiстю уваги до клшшо-ешдемюлопчного нагляду за ушма хворобами, що супроводжуються ускладненням - постшфекцшний енцефалiт у дiтей. 1х лiкyвання е складним процесом, зважаючи на полiетiологiчнiсть, чисельнiсть патогенетичних механiзмiв розвитку та регенераторних змiн у нервових клггинах, клiнiчнi прояви, варiанти перебiгy захворювання не завжди мають позитивний прогноз пiсля перенесено! хвороби. У свт при аналiзi захворюваносп на постiнфекцiйнi енцефалiти вiдмiчають 7 випадюв на 100 тисяч, а серед дтей до 1 року - 17 хворих, також зокрема зус^чаемють постшфекцшних енцефалтв е найбшьшою у пiдлiтковомy вiцi [1, 19].
Енцефатт - це запалення паренхiми головного мозку, що характеризуеться вогнищевою неврологiчною симптоматикою, порушенням свiдомостi та судомним синдромом. Етюлопя е наступною: 1 мiсце посiдають вiрyси - герпесу (HSV-1, HSV-2, CMV, EBV, HSV-8), ентеровiрyси (полiовiрyс, Коксакi), аденовiрyси, вiрyси кору, краснухи, епiдпаротитy, грипу, сказу; 2 мiсце зайняли бактерп - Mycoplasma pneumonia, Borrelia burdorferi (збудник хвороби Лайма), Bartonella hensellae (хвороба котячо! подряпини), клостридiя ботyлiзмy, менiнгококи, мiкобактерii туберкульозу, стрептококи та ш. На 3 мiсцi серед збудниюв iнфекцiйних енцефалiтiв знаходяться паразити: токсоплазма (у хворих на СН1Д), амебний енцефатт, нейроцистоциркоз, Coxialla burnetti (лихоманка Ку) та iн.
В Укра'ш найчастiше зyстрiчаються спорадичнi шфекцшш енцефалiти (герпетичний та вiтрянковий), в Сврош - ендемiчний клiщовий енцефалщ у США - вiрyс лихоманки Захщного Нiлy, в Ази - ендемiчний японський енцефалiт (мае наслщок - розвиток паркiнсонiзмy). У недавньому дослщженш у Фiнляндii для виявлення рiзних вiрyсiв провели ПЛР лшвору у бiльш як 3000 пащенпв iз рiзними iнфекцiйними процесами ЦНС, включаючи енцефалiт, менiнгiт i мiелiт. Несподiвано з'ясувалося, що вiрyс в^яно! вiспи (ВВВ), причина вiтрянки i оперiзyючого герпесу, виявляли найчастiше (у 29% хворих), ВПГ i ентеровiрyси - кожен в 11% хворих i вiрyс грипу А - у 7% випадюв [7, 23].
Вцщляють первинний гострий iнфекцiйний енцефалгг та постiнфекцiйний гострий дисемiнований енцефалгг, при якому спостерiгаеться розвиток демiелiнiзацii внаслiдок iмyноопосередкованого ураження ЦНС. В ктшщ мае також значення шдроздш енцефалiтiв з переважним ураженням мiелiнових волокон (лейкоенцефалiти), нервових клiтин (полюенцефатти) i енцефалiти, що супроводжуються тотальним ураженням бшо! i сiроi речовини (паненцефал^и). Бiльшiсть первинних форм е полюенцефаттами. Енцефалiт бувае обмеженим (стовбуровим, пiдкiрковим) i дифузним. За переб^ом розрiзняють гострий, пiдгострий i хрошчним енцефалiт.
У дiтей раннього вшу вони представлеш головним чином групою полiсезонних енцефалiтiв при яких часто розвиваються стовбуровий, мозочковий i твкульний синдроми. Для стовбурового синдрому характерне порушення фyнкцiй окорухового i вщвщного нервiв, а для ураження мосту - лицьового. Iнодi спостерiгаються вестибулярш i навiть бyльбарнi розлади. Мозочковий синдром проявляеться порушеннями статики, ходи i координацп, гiпотонiею i дисметрiею, атаксiею, асiнергiею. У деяких хворих спостер^аються рiзнi поеднання стовбурових, мозочкових i пiрамiдних симптомiв. Пiвкyльний синдром характеризуеться епшептичними нападами (вогнищевими або загально-мозковими), коли при цьому гостро виникають парези або паратч^ гшерюнези. Може спостерiгатися порушення свiдомостi, аж до сопору i коми.
Спинномозкова рщина випкае йод тиском, вщзначаються лiмфоцитарний плеоцитоз i незначне пiдвищення юлькост бiлку [15].
До полiсезонних енцефалтв вiдносять захворювання з етiологiею (ентеровiруснi енцефалiти Коксаю i ECHO, енцефал^и, викликанi вiрусом простого герпесу та ш). Серед енцефалiтiв у дтей останнi становлять найчисленнiшу групу. До первинних полiоенцефаломiелiтiв з встановленою вiрусною етiологiею вiдносять, також гострий полiомiелiт. Iншi форми первинних енцефалiтiв, таю, як клщовий енцефалiт, ендемiчний енцефалщ комариний енцефалiт у дiтей раннього вшу спостерпаються вкрай рiдко. Вторинш параiнфекцiоннi i поствакцинальнi енцефалiти е часпше паненцефалiтами (паненцефаломiелiтами) з переважанням ураження бшо1 речовини мозку. Вцщляють вродженi енцефалiти при токсоплазмозi, красную, сифiлiсi, цитомегаловiруснiй шфекци.
Особливостi патогенезу шфекцшного енцефалiту: пiсля попадания в оргашзм iнфекцiйного збудника через вхщш ворота, пiсля реакци лiмфатичних вузлiв та первинно! вiрусемil чи бактерiемil ми можемо спостерiгати в iмуноскомпроментованих дiтей вторинну вiрусемiю (бактерiемiю) та проникнення шфекци через гематоенцефалiчний бар'ер (ГЕБ) до ЦНС. ГЕБ представлений ендотелiем судин, базальною мембраною та кл^инами епендими. При поширеннi збудника вщбуваеться ураження клiтин ендотелiю шфшованими лiмфоцитами та макрофагами. При швази шфекци в клiтинах головного мозку вiдмiчають транспортну дисфункцiю, що проявляеться загально-мозковими симптомами. Характерна вогнищева дифузна втрата нейронiв, васкулiти, периваскулярне запалення i формування глiальних вузлiв. Локалiзуватись вогнище шфекци може в паренхiмi, базальних ганглiях та стовбуру головного мозку. Можлива хрошзащя процесу з розвитком атрофи головного мозку, загибеллю нейронiв, демiелiнiзацiею. При морфологiчному дослщженш мозку хворих, якi померли в гострш стади енцефалiту, виявляють набряк i набухання мозку, вираженi змши судин, набухання i iнфiльтрацiю судинних стшок, пiдвищения !х проникностi, дрiбнi дiапедезнi гемораги, ангiонекрози з розпадом арпрофшьно1 мережi. Дещо пiзнiше з'являються деструктивно-некротичнi змiни нейронiв, ексудативно-пролiферативнi реакци у виглядi периваскулярних плазмоцитарних шфшьтрапв, розростання гли. На бiльш шзшх стадiях вираженi процеси дегенераци i вiдмирания нервових клiтин, глiозу, палшоз i звапнiния стiнок судин, утворення порожнин i кiст [9].
Основний збудником шфекцшного енцефал^у е герпетичний - це гострий некротичний енцефалiт з набряком головного мозку. Розвиваеться у дтей, якi мають генетичну схильнiсть (дефект толподiбниних рецепторiв вродженого iмунiтету TLR-3, UNC-93). При енцефалгах, викликаних вiрусом простого герпесу, можливi масивнi осередки некрозу з повним лiзисом речовини мозку, переважно локалiзуються в скроневих i лобних областях. В деяких випадках некроз носить геморапчний характер. Збудник проникае в нервову систему гематогенним i периневральним шляхами. Продромальний перiод, що супроводжуеться пiдвищениям температури тiла i герпетичнi висипання вiдмiчають кiлька дшв. При гострiй формi захворювання вщзначаються висока температура тiла, рiзкий головний бшь, блювота, епiлептичнi напади, меншгеальш знаки, вогнищевi симптоми у виглядi парезiв та паралiчiв, порушення свщомосп. При некротичному енцефалiтi спостерiгаються катаральш явища, але на 7 - у добу температура тша рiзко пiдвищуеться i з'являються ознаки ураження нервово1 системи: порушення свiдомостi, дезорiентацiя у часi i просторi, сплуташсть, вогнищевi ураження з переважною локалiзацiею в лобно-скронево-пм'яно1 областi (афазiя, акалькулiя, апраксiя). У деяких хворих спостериаються загальнi епiлептичнi напади аж до епшептичного статусу. Може розвинутися вторинний стовбуровий синдром. У спинномозковiй рщиш виявляють лiмфоцитарний або нейтрофiльний плеоцитоз, збшьшення кiлькостi бiлку. Вмiст глюкози знижено, нерщко визначають свiжi еритроцити. Герпетичний енцефалгт у дiтей протшае дуже важко [3, 6, 16].
Особливосп патогенезу постiнфекцiйного енцефалiту: тсля перенесеного екзантематозного iнфекцiйного захворювання (юр, краснуха, вiтрянка, епiдпаротит), iнфекцiйного мононуклеозу, мшоплазменно1 шфекци, грипу та ш. вiдмiчають свiтлий промiжок. Але через деюлька днiв чи навiть тижшв ми можемо фiксувати ураження бшо1 речовини головного мозку. Хвороба розвиваеться як аугамунний процес з периваскулярною шфшьтращею, реакцiею Т-лiмфоцитiв. Спостериаеться набряк нейронiв, судиннi порушення, шфшьтращя нервiв лiмфоцитами, нагромадження компонентiв комплементу на мембранах швановських клiтин, накопичення на мiелiнових оболонках периферичних нервiв циркулюючих антиганглiозидних та антиглiколiпiдних антитш, що призводять до демiелiзацil та аксонально1 деструкци. При
iмунологiчному дослщженш спостертаеться pi3Ke збiльшення концентрацн IgM та IgA, гемол^ично! активностi комплементу, кшькост бета-клiтин та циркулюючих iмунних комплексiв.
Видiляють 2 варiанти перебпу: гострий геморагiчний лейкоенцефалiт (результат гшерерпчно! iмунноl реакцн) i гострий дисемшований енцефаломieлiт.
Клiнiка: декiлька днiв спостер^аетъся продромальний перiод, який проявляеться шдвищенням температури тiла, головним болем, драпвливютю, порушенням свiдомостi. На далi шд'еднуеться вогнищева симптоматика без гарячки, атакуя, психоз, судоми, ураження черепно-мозкових нервiв (частiше зорового нерва), порушення мови, парези.
Коровий енцефалiт з'являеться на 3-5-й день хвороби. Вщзначаеться пiдвищення температури тiла, вiрогiднi судоми, несподiвано настають парези кiнцiвок, змшюеться свiдомiсть, можлива кома. Пiсля захворювання у частини хворих залишаються незворотш наслiдки у виглядi нападiв, гемiпарезiв, психiчних змiн.
За даними лтератури зустрiчаеться 10 випадкiв на 1 мшьйон дiтей рiдкiсне дегенеративне захворювання ЦНС - пiдгострий прогресуючий паненцефатт, що виникае через декiлька мюящв чи навiть рокiв пiсля перенесеного кору. Хвороба е повшстю летальною i е результатом персистенцн вiрусу в ЦНС, виникае частiше у дтей до 2 рокiв, яю не мали щеплення. Для дiагностики мае значення визначення антитiл вiрусу кору в лiкворi та характерш змiни МРТ та ЕЕГ.
Енцефал^и при вiтрянiй вiспi i красную з'являються в основному в дтей раннього вiку. Першi явища хвороби з'являються на 2-8-й день: вiдмiчають розлади свiдомостi, паралiчi кiнцiвок, порушення координацп. Iнодi уражаються зоровi нерви. Розвиваються поперечний мiелiт, енцефаломiелiтичний синдром [5, 10, 22].
Грипозний (токсико-геморапчний) енцефалгт - гостре запальне захворювання головного мозку i його оболонок, що виникае на фош грипу. Неврологiчна симптоматика з'являеться на тл ктшчно! картини грипу. Спостерiгаються сильний головний бшь, нудота, запаморочення, бшь при русi очних яблук, загальна гiперестезiя, бiль у спинi та м'язах кшщвок, птоз, болючiсть в точках виходу трiйчастого нерва, анорекшя, гiподинамiя, розлади сну. Менiнгоенцефалiт може виявлятися парезами, паралiчами, комою. Можливi епiлептичнi припадки. У спинномозковiй рщиш виявляють домiшки кровi, вмiст бшка перевищуе 1-1,5г/л. Визначаеться лiмфоцитарний плеоцитоз.
Поствакцинальний енцефалiт проявляеться пiдвищенням температури до 39-40°С, порушенням координацп, паралiчами кшщвок. При опитуванш можна знайти зв'язок захворювання з недавшм щепленням (до 30 дшв).
Енцефалiти у iмуноскомпроментованих дiтей характеризуються прогресуючою мультифокальною лейкоенцефалопапею. Найчастiше розвиваються при В1Л-шфекцн, агамаглобулшемн пiсля перенесеного кору, краснухи, ентеровiрусноl та цитомегаловiрусноl шфекцн.
Якщо В1Л-шфекщя зазвичай не е безпосередньою причиною тдгострого енцефалiту, то iмуносупресiя, що ll супроводжуе, схиляе до розвитку вiрусного енцефалiту, викликаного, наприклад, ВПГ-1, ВПГ-2, ВВВ i цитомегаловiрусом (ЦМВ), токсоплазмозом.
Таблиця
№ п/п Симтоми Енцефалопаия Енцефал1т
1. гарячка - +
2. головний бшь - +
3. порушення свщомост прогресуе вар1абельне
4. вогнищев1 ураження - +
5. судоми генерал1зоваш генерал1зоваш, вогнищев1
6. кров без змш лейкоцитоз
7. л1квор без змш плейоцитоз
8. МРТ без змш вогнищев1 змши
Гострий токсоплазмозний енцефал^ зустрiчаеться рiдко. Збудник захворювання -Toxoplasma gondii. Найчаспше захворювання розвиваеться поступово. При гострш формi захворювання вщзначаються пiдвищення температури тiла, генералiзована лiмфаденопатiя, гепатоспленомегалiя, пневмонiя, мiокардит, кон'юнктивiт, фаринпт, шкiрнi екзантеми, моноцитоз. Останнiй нерщко приймають за iнфекцiйний мононуклеоз. Спинномозкова рщина ксантохромна, вмiст бiлку в нш помiрно пiдвищений, визначаеться лiмфоцитарний плеоцитоз. У
гострш стади токсоплазми iнодi видiляють з кров^ сечi, спинномозково! рiдини i лiмфатичних вузлiв.
Особливiсть клiнiки ЦМВ-енцефалiтiв проявляеться пiдгострим перебiгом на фонi хрошчного iмунодефiциту та мае перивентрикулярну локатзащю i поеднуеться з гiпонатрieмieю. У лшуванш до загально! схеми використовують ганцикловiр 7,5-15мг/кг 2 рази на добу 21 день, по^м 5-10мг/кг; фоскарнет - 60мг/кг 3 рази на добу 14-21 день, по^м 90мг/кг/день до зникнення симптомiв [1, 5, 14].
Враховуючи мiграцiю населения, потрiбно пам'ятати про клiщовий та трансмюивш енцефалiти. Клiщовий енцефалiт в Укра!ш поширенiй у И захщнш частинi. Збудником е РНК-вмюний флавовiрус, переносчиком е клiщi. Хвордать клiщовим енцефалiтом при укусi клiщiв та дрiбних гризунiв, що мютять вiрус, при застосуваннi в !жу сирого молока вiд заражених кiз i корiв. Ураження вiдбуваеться, як правило у дтей старшого вшу. Спалахи з'являються в травш-червш, в сезон розмноження iксодових клiщiв, вiд яких вiрус надходить до людини. Вiрус поширюеться гематогенно або периневрально. Вiн локалiзуеться в клггинах спинного (особливо переднiх рогiв верхньошийний сегментiв) i довгастого мозку, iнодi в корi великого мозку, шдюрковому бiлiй речовинi, зоровому горбi, шдюркових вузлах. Iнкубацiйний перiод складае 228 днiв. Клiнiчна картина мае свою стадшшсть. В першу стадда, яка тривае 2-4 днi, спостерпаеться з результатi вiрусемп розвиток грипоподiбного стану, гарячки, головний бiль, гастроентеричного синдрому та бшь у спиш та м'язах. Наступнi 7-8 дшв ми можемо вiдмiчати безсимптомний перюд. В деяких випадках спостерiгаеться двох хвильовий перебп захворювання. Повторна гiпертермiя супроводжуеться ще бiльш важким станом. Можуть спостерпатися гiперемiя зiву, склер, шюрних покривiв, диспептичнi розлади. У кровi виявляють лейкоцитоз, збiльшения ШОЕ, лiмфопенiя.
Близько третини хворих мають залучення ЦНС в патологiчний процес, що проявляеться менiнгiтами, менiнгоенцефалiтами та ш. Iнодi спостерiгають також, двохвильовий клщовий енцефалiт - клiнiчна форма, при якш пiсля гарячки (3-5 дшв) настае перюд ашрекси (3-8 дшв), по^м розвиваеться власне енцефаломiелiт, але з доброякiсним перебiгом. Цю форму об'еднують з харчовим зараженням (двохвильова молочна гарячка).
Видiляють кшька основних клiнiчних форм клiщового енцефал^у: менiнгеальну, полiомiелiтичну, полiоенцефаломiелiтичну, церебральну i стерту. Менiнгеальна форма е рiзновидом серозного менiнгiту з вираженими меншгеальними симптомами. При енцефалiтичнiй формi внаслщок запалення речовини та оболонок мозку виникають розлади свiдомостi, марення, епшептичш припадки, парези, паралiчi i виражеш оболонковi симптоми. Може спостерiгатися кожевниковська епшепсш з множинними мiоклонiчними судомами, iнодi переходять у загальний судомний напад. Для полiоенцефаломiелiтичноl форми характерш млявий паралiч м'язiв ши! i плечового поясу, можуть спостерiгатися бульбарш та оболонковi розлади. При полiомiелiтичнiй формi спостерiгаються також парези та паралiчi ши!, верхнiх кiнцiвок, голова звисае на груди. У вшх випадках фшсуемо порушення рухових функцш без розладiв чутливостi. Стерта форма характеризуеться нетривалою (2-4 добу) гарячкою, вiдсутнiстю невролопчно! симптоматики, тахiкардiею, iнодi артерiальною гiпертензiею. Видiляють також форму, при якш зазначаеться кожевниковська епшепшя, майже постшш мiоклонiчнi посмикування, частше певно! групи м'язiв, особливо ши! та верхшх кiнцiвок.
Для попередження даного захворювання використовують специфiчну вакцинащю. Курс вакцинаци складаеться iз 3 щеплень.
Японський енцефалiт (енцефалiт В) викликаеться вiрусом, резервуаром i переносником якого е комара Можливо вiрусоносiйство (у людей i птахiв). 1нкубацшний перiод - 3 - 27 дшв. Початок захворювання гострий, температура тша перевищуе 40°С i тримаеться на цьому рiвнi до 10 дшв. Спостерпаються гарячка, нездужання, загальна слабкiсть, сильний головний бiль, нудота, блювання, бiль у м'язах. Шюра обличчя, кон'юнктива гiперемiйованi, язик сухий, живiт втягнутий. Порушуеться серцева дiяльнiсть. Рiзко вираженi оболонковi симптоми, порушено свщомють. Чiтко виражений моно- або гемшарез, пiдвищений тонус згиначiв верхшх кшщвок i розгиначiв нижнiх. Можливi клонiчнi посмикування окремих м'язiв i м'язових груп, судомнi напади. У важких випадках виникають бульбарш паралiчi. Смертнють сягае 50% (переважно в 1-й тиждень захворювання). Спинномозкова рщина безбарвна, прозора. Вiдзначаеться лiмфоцитарно-нейтрофшьний плеоцитоз, вмiст глюкози i бшку в нормi.
Фатальним енцефалiтом вважають ураження ЦНС при сказi. Проблема знову е актуальною через збшьшення хворих лисиць та безпритульних собак. Вiрус вiд мiсця укусу по висхщним
шляхам нервових волокон потрапляють в ЦНС. 1нкубацшний перюд тривае вiд 1 до 3 мюящв. Мае своерiдну ктшку - психомоторне збудження, руховi розлади, судомш скорочення м'язiв глотки, пдрофоби. Профiлактика - щеплення вакциною «Верораб».
Видiляють також епiдемiчний енцефалiт Економо (летарпчний енцефалiт А). Збудником захворювання е фiльтративний вiрус, який передаеться пов^ряно-краплинним або контактним шляхом. Вiрус проникае в органiзм через шс i глотку. Iнкубацiйний перiод - вщ 1 до 14 дiб. Для епiдемiчного енцефалiту Економо характерна рання вiремiя i гематогенна дисемшащя вiрусiв iз залученням в процес внутрiшнiх органiв, особливо печiнки. Вiрус може поширюватися по лiмфатичних шляхах i периневрально. Вiн вражае центральну сiру речовину водопроводу мозку, шжки мозку, ядра гiпоталамiчноl областi, чорну субстанщю. Хворiють особи будь-якого вшу. Гостра стадiя характеризуеться швидким тдвищенням температури тiла до 39-40°С, катаральними явищами, головним болем, млявiстю, болем у суглобах, порушенням свiдомостi. У невролопчному статусi видiляють диссомнiчнi, окоруховi i вестибуловегетативнi симптомокомплекси. Спостерiгаються розлади сну - гшерсомшя, безсоння, швершя сну. Вони тривають протягом 1-2мю. Розвиваються окоруховi розлади - диплошя, птоз, косоокiсть, парез або паратч погляду. Вiдзначаються також вегетативнi розлади - гшерпдроз, лабiльнiсть вазомоторiв, тахiкардiя, змiна ритму дихання. Характернi таю ознаки, як «сальне обличчя», гшерсатващя. Можливi психiчнi розлади (ейфорiя, порушення свiдомостi або марення). У деяких хворих спостерiгаеться гикавка. Розрiзняють летарпчну, вестибулярну, гiперкiнетичну, ендокринну форми, епiдемiчну гикавку, а також периферичну та стерту форми захворювання. Гострий перюд енцефатту може тривати вiд юлькох днiв до кiлькох мiсяцiв. Спинномозкова рщина прозора, безбарвна, iнодi виявляють помiрний лiмфоцитарний плеоцитоз, пiдвищення вмюту бiлка i глюкози [17, 24].
Необхщно пам'ятати про аутоiмуннi енцефатти при онкопатологи та про метаболiчнi енцефалiти при порушення обмiну амшокислот.
Виходом iз захворювання е одужання у 50% (через 6мiс.) хворих, прогресуюючi форми мають дiти до 2р р., летальнiсть - 2-5%. Наслщки: затримка психiчного розвитку, недостатшсть iнтелекту, слiпота, руховi розлади, етсиндром, атаксiя, парези та паралiчi. Частота рецидивiв до 25% вiдсоткiв у дтей, у дорослих - 5-12%, яю можуть виникнути вiд 1 тижня до 3 мiсяцiв.
Для дiагностики велике значення мае ешданамнез, зокрема перенесенi захворювання, контакт з тваринами, укуси комах, подорож^ дат про iмунодефiцит та вакцинальний статус. До плану обстежень включають: ПЛР, дослщження лшвору (цитоз до 10-500 в 1мкл, бiлок до 0,6-7г/л, еритроцитiв 10-500 в 1мкл, зниження глюкози), 1ФА (визначення специфiчних антитш IgM, IgG) повторюють через 4-5 дшв, ЕЕГ, МРТ (набряк, iшемiя, вогнищевi некрози, демiлiенiзацiя), консультаци дитячих невролога, iнфекцiонiста та iмунолога, окулюта, огляд очного дна [1, 15, 18].
При встановленш дiагнозу енцефатту хворий повинен бути госпiталiзований в спещатзоване (iнфекцiйне) або неврологiчне вщдшення. Призначають суворий постiльний режим. Дитина потребуе постiйного нагляду. На догосттальному етапi показано застосування дегiдратацiйних засобiв (лазикс, дiакарб). При виражених меншгеальних i енцефалiтичних симптомах (сильний головний бшь, бiль в м'язах, токсикоз, блювання, вогнищевi симптоми) вводять iзотонiчний розчин натрiю хлориду, розчин Ршгера-Локка. Одночасно пiдшкiрно або внутрiшньом'язово вводять вгамши групи В, аскорбiнову кислоту.
Лшування при герпетичному енцефалiтi включае противовiрусну терапiю в залежностi до 21 дня - ацикловiр 10-20мг/кг 3рази на добу, дегiдратацiйну терашю та боротьбу з набряком головного мозку - маштол 1г/кг, гормонотератю - дексаметазон 0,15мг/кг до 6 разiв на добу, симптоматичну терашю - жарознижуюч^ протисудомнi препарати. Крiм того, призначають лаферон - по 1млн. МО (у тяжких випадках - по 2млн МО) 2 рази на добу протягом 10 дшв. Курс може бути продовжений до 2 - 3 тижш в залежност вщ клiнiчного статусу хворого. В терапи герпетично! шфекци використовують також гевiран, фоскарнет, гшорамш («Еребра»), а також цитомегаловiрусноl шфекци в якоси етiотропноl терапil застосовують цишвен, гропринозин [8, 18, 25].
При гострому демшешзуючому енцефаломiелiтi застосовують пульс-терашю метил-преднiзолоном 10-30мг/кг до 3-5 дшв в/в з поступовим зниженням дози до 6-8 тижшв, альтернативним методом е призначення в/в iмуноглобулiну 1-2г/кг. При неефективностi використовують плазмоферез. При приеднанш гнiйноl шфекци поряд з ацикловiром вводять цефтриаксону натрiеву сiль в дозi 1-2г (1 раз на день або в половиннш дозi 2 рази на день). У
вaжкиx випaдкax дозa може 6ути збiльшенa до 4г (в 2 прийоми). Для дтей молодшого вiкy добовa дозa стaновить 20-80мг/кг мaси тiлa. При розпочaтомy лiкyвaннi y першi 4 дш виживae 72-92% xвориx.
У гострий перюд епiдемiчного енцефaлiтy признaчaють iнтерферон i препaрaти, що стимулюють вироблення влaсного iнтерферонy. Зaстосовyють рибонyклеaзy i дезоксирибонyклеaзy - по 1000-1500 ОД внутршньо-м'язово нa курс лiкyвaння (по 25 - 50мг б рaзiв нa добу). Одночaсно признaчaють десенсибiлiзyючi препaрaти (димедрол, сyпрaстин). Доцшьно поeднyвaти ïx з введенням людського лейкоцитaрного iнтерферонy - по 2мл внутршньо-м'язово 1 рaз нa добу протягом 3 днiв.
При енцефaлiтi, розвиненому нa тлi грипу, пaрaгрипy тa aденовiрyсноï iнфекцiï, покaзaнi глюкокортикощи (преднiзолон - по 30 - 90 мг 3 рaзи m день внyтрiшньовенно струминно aбо крaпельно). У першi днi зaxворювaния з метою дез^ток^^^!' зaстосовyють 5% розчин глюкози, iзотонiчний розчин нaтрiю xлоридy реополiглюкiн, неокомпенсaн - по 250-500 мл внутршньовенно крaпельно. При зневодненш iз 3 доби внyтрiшньовенно вводять 500-1000мл 5% розчину глюкози в поeднaннi з 2-4мл 5% розчину aскорбiновоï кислоти. При пiдозрi m геморaгiчний компонент признaчaють дицинон (по 2мл 12,5% розчину внутршньом'язово aбо внyтрiшньовенно), aмiнокaпроновy кислоту, iнгiбiтори протеолiзy, контрикaл iн. Певний ефект дae рaннe зaстосyвaния дезоксирибонуклези - по 25-50мг внyтрiшньом'язово нa 0,5% розчиш новокaïнy 5-б рaзiв нa добу. Признaчaють aнтигiстaмiннi (десенсибiлiзyючi) зaсоби (димедрол, тпольфен, тaвегiл), при бaктерiaльниx yсклaдненняx - aнтибiотики [21].
При коровому енцефглт вирaжений терaпевтичний ефект дae L-ДОФА. У гострий перiод покaзaнi дегiдрaтaцiйнi i дiyретичнi препaрaти (лгзикс, мaнiт). При судомному синдромi признaчaють сибгзон - по 1-2 мл 0,5% розчину внутршньовенно aбо внутршньом'язово [б].
При пaрaiнфекцiонниx yрaженняx мозку i появи озтак енцефaлiтy признaчaють aнтигiстaмiннi препaрaти: димедрол - по 1-2 мл 1% розчину, тaвегiл - по 1-2 мл 1% розчину, дипргзин - по 1-2 мл 2,5% розчину aбо сyпрaстин - по 1-2 мл 2% розчину 2 - 3 ргзи та добу. Одночaсно зaстосовyють глюкокортикощи. При блювотi признaчaють 1-2мл 0,5% розчину гaлоперидолy, 1-2мл 0,5% розчину сибaзонy, церyкaл. При епiлептичниx нaпaдax вводять 10мл 20% розчину татрда оксибyтирaтy внyтрiшньовенно (0,05 - 0,12г/кг мaси тiлa), 2мл 0,5% розчину сибaзонy внyтрiшньовенно aбо внyтрiшньом'язово, 1 - 2мл 1% розчину гексенaлy aбо 1% розчину тiопентaл-нaтрiю.
Лiкyвaния xвориx клiщовим енцефaлiтом здiйснюeться у вiддiленияx iнфекцiйниx л^рень. Госпiтaлiзaцiя необxiднa не зaлежно вщ тяжкостi xвороби нa момент першого звернення до лiкaря при першш пiдозрi про присyтнiсть клiщового енцефaлiтy у xворого. Госпiтaлiзaцiя i почaток лiкyвaния повинно проводитися якомогa рaнiше. Це пояснюeться тим, що таслщки зaxворювaния без нaдaния в циx випaдкax лiкyвaния можуть бути не бaжaними для xворого. Причому дестaбiлiзaцiя стaнy може вiдбyвaтися прaктично та всix стaдiяx xвороби. У деякж випaдкax необxiдне проведення зaxодiв екстреноï допомоги, без чого може mOTara смерть xворого. Спецiaльне лiкyвaния досягaeться в зaстосyвaннi людського протиклiщового iмyноглобyлiнy, який отримують з кровi спецiaльно iмyнiзовaниx донорiв. Ефект вiд дaного лiкyвaния досягaeться якщо воно починaeться в першi 3 днi вщ почaткy xвороби. Це ще рaз пiдтверджye вaжливiсть рaннього почaткy лiкyвaння клiщового енцефaлiтy.
У гострий перюд клщового енцефaлiтy рекомендyeться введення предшзолону з розрaxyнкy 1мг/кг мaси ^a (цю дозу нaдaлi поступово знижують), людського гaммa-глобyлiнy внyтрiшньом'язово, iнaктивовaноï кyльтyрaльноï вaкцини проти клiщового енцефaлiтy -трирaзово пiдшкiрно по 1мл з iнтервaлaми в 10 днiв.
Хворого полюезонним енцефaлiтом госпiтaлiзyють негaйно. При дaнiй iнфекцiï зaстосовyють тaкож рибонyклеaзy - по 25мг внyтрiшньом'язово 5 рaзiв нa добу протягом б дшв. При нaбрякy мозку признaчaють осмо-i сaлyретики. У вaжкиx випaдкax проводять у повному обсязi штенсивну терaпiю. При епiлептичниx нaпaдax вводять седуксен (релaнiyм) - по 2 мл 0,5% розчину внутршньовенно aбо внyтрiшньом'язово. З метою полiпшения мшроциркуляци i дегiдрaтaцiï признaчaють декстрaни (полилюкш, реополiглюкiн з розрaxyнкy 20мг та 1 рш життя дитини, дорослим - по 400мл внутршньовенно крaпельно).
Профiлaктикa енцефaлiтiв - це зaстосyвaння вaкцинaцiï, згiдно кaлендaря щеплень тa зa епiдпокaзaниями, a тaкож своeчaсне госпiтaлiзaцiя i лiкyвaния iнфекцiйниx зaxворювaнь у дiтей [4, 12, 13]. В педiaтричнiй прaктицi особливоï aктyaльностi нaбyвaють лiкaрськi зaсоби природного поxодження з високим профiлем ефективностi тa безпечностi. Одним з тaкиx
препарапв е лшарський 3aci6 «Еребра», що мютить гшорамш, представлений бюлопчно-активними компонентами, видшеними з листя облiпихи крушиноподiбноl: галоелаготанiнами (не менше 60%), хлорогеновою, еохлорогеновою, кумаровою, аскорбiновою кислотами, катехшом, епiкатехiном, рутином, кверцетином, iзорамнетином, елеагнозидом, каротино1дами, ефiрними маслами та ш [8, 25]. Проведений аналiз даних систематичних оглядiв ресурсу PabMed свщчить про високу зацiкавленiсть науковцiв щодо вивчення клiнiчних ефектiв речовин, видшених i3 листя облiпихи (Hippophae Rhamnoides L.) - близько 20 дослщжень, якi пiдтверджують великий терапевтичний потенщал з iмуномодулюючою, протизапальною, протективною, протипухлинною, антиоксидантною, кардiо- та гепатопротективною, протимшробною i противiрусною активнiстю. Дослiдниками доведено противiрусну дiю у вiдношеннi рiзних штамiв вiрусiв грипу А i В, аденовiрусiв, парамiксовiрусiв, вiрусiв простого герпесу, Varicella zoster, цитомегаловiрусу, респiраторно-синцитiального вiрусу. Гшорамш ("Erebra") - рослинний противовiрусний препарат, дiе на ДНК-вiруси та посилюе iндукцiю ендогенного а- та у - штерферону, запобiгае виникненню вторих ускладнень та чинить антиоксидантну дда. Препарат використовують у дозi: д^и iз 3 рокiв - ^таб.(10мг) 2-4 рази на добу, вщ 6рокiв - 1таб.(20мг) 3-4 раз на добу, вщ 12 роюв та дорослим -по 1таб. (20мг) 4-6 разiв на добу. Тривалють застосування 3 тижнi [6].
У зв'язку з попршенням охоплення населення в Укра1ш вакцинацieю, перед нами поставлено завдання не допустити випадюв захворювання на енцефалiти серед дггей. Покращення епiднагляду: охоплення вакцинащею, клiнiчне виявлення, серологiчнi дослiдження, вiдбiр проб довкiлля - це запорука здоров'я наци.
Перспективи подальших розробок в даному напрямку. Отримат результаты аналiзу статистичних та лтературних даних дозволять скоригувати дн лiкарiв у виршент питання запоб^ання захворюваностi на енцефалти серед дитячого населення, провести навчання студентiв i лiкарiв про клiнiчнi особливостi, тдвищити пильтсть медпращвнитв, подавати повiдомлення вiдповiдним органам охорони здоров'я про в^можливi випадки.
1. Voloha A.P. Entsefaliti u ditey / A. P. Voloha // - Materiali lektsiyi. - Kiyiv. - 2015. -5s.
2. Ilchenko V.I. Poliomielit u detey / V. I. Ilchenko // - Pediatriya ta perinatologiya. - 2013. - No.3(55). - S.112-116.
3. Ischeykin K. E. Gerpetichna infektsiya na slizoviy obolontsi porozhnini rota ta shkiri oblichchya: chastota, struktura i klinichni proyavi / K.E. Ischeykin, S. O. Bilokin, L. G. Pavlenko //Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2011. - No.3, T.3. -S.69-74.
4. Informatsiyni resursi: http: //www.who.int /immunization/ diseases ~ HEAD = pobj/polimielit /endgame_objective2/EN/. Operational Framework for Monovalent Oral Poliovirus Type 2 (mOPV2) deployment and replenishment (during the endgame period).
5. Yershov I. B. Spravochnik vracha semeynoy meditsinyi. Standartyi diagnostiki i lecheniya infektsionnyih i parazitarnyih zabolevaniy. / I.B. Yershov, E. I. Bodnya, A. A. Mochalov [i dr.] // - Kiev. - 2015. - 435 s..
6. Kramarev S. O. Infektsiyni hvorobi u ditey (klinichni lektsiyi) / S. O. Kramarev // - K.: Morion. - 2003. - 479 s.
7. Karpov I. A. Entsefalityi v klinicheskoy praktike - tak li vse prosto? / I. A. Karpov, E. F. Kachanko, A. I. Vasilenko // Klinicheskaya mikrobiologiya, antimikrobnaya himioterapiya. - 2011. - T. 13, No. 2. - S. 104-139.
8. Kryuchko T.O. Problemni pitannya ambulatornogo vedennya ditey z gostrimi respiratornimi virusnimi infektsiyami / T. O. Kryuchko, T. V. Kushnareva, V. P. Ostapenko [ta in.] //Sovremennaya pediatriya. - No.8(64). - 2014. - S.65-69.
9. Koloskova O. K. Osoblivosti suchasnogo perebigu entsefalitiv u ditey (oglyad klinichnih vipadkiv) / O.K. Koloskova, L. A. Ivanova, O. V. Belashova [ta in.] //Aktualnaya infektologiya. - 2015. - No. 2. - S. 23-29.
10. Lobzin Yu. V. Rukovodstvo po infektsionnyim boleznyam / Yu. V. Lobzin // - SPb: Foliant, -2000. - 674 s.
11. Materiali natsionalnoyi konferentsiyi vid 16-17.2016 «Globalna eradikatsiya poliomielitu». - Kiyiv. -www.polioeradication.org.
12. Nakazi MOZ Ukrayini po zapobigannyu zahvoryuvanosti na poliomielit u ditey (No.96 vid 1998r., No.196 vid 1998r., No.341 vid 2014, No.933 vid 31.12.2015, No. 92 vid 12.02.2016).
13. Poryadok provedennya profilaktichnih scheplen v Ukrayini ta kontrolyu yakosti y obigu medichnih imunobiologichnih preparativ (zatverdzheniy nakazom MOZ Ukrayini No. 551 vid 11.08.2014).
14. Pikul K. V. Dityachi infektsiyni hvorobi u praktitsi simeynogo likarya / K. V. Pikul, V. I. Ilchenko, K. Yu. Prilutskiy // -Poltava. - 2016. - 123 s.
15. Hodak L.A. Infektsiyni polineyropatiyi u ditey / L. A. Hodak, T. I. Navet // - Metodichni rekomendatsiyi: Harkiv. - 2010. -26 s.
16. Bell D. J. Management of suspected herpes simplex virus encephalitis in adults in a UK teaching hospital / D. J. Bell, R. Suckling, M. M. Rothburn [et al.] //Clin Med. - 2009. - Vol. 9. - P. 231-235.
17. Gerald L. Mandell., John E. Bennett, Raphael Dolin. Principles and practice of Infection diseases seventh editions /Gerald L. Mandell, - Churchill. Livigstone. - 2010. - 4011P.
18. Kneen R. The management of infants and children treated with acyclovir for suspected viral encephalitis / R. Kneen, S. Jakka, R. Mithyantha [et al.] // - Arch. Dis. Child. - 2010.- Vol. 5. - P. 95-100.
19. Kneen R. Management of suspected viral encephalitis in children e Association of British Neurologists and British Paediatric Allergy Immunology and Infection Group National Guidelines / R. Kneen, B. D. Michael, E. Menson // - Journal of Infection. -2012. - Vol. 64. - C. 449-477.
20. Ory F. Viral infections of the central nervous system in Spain: a prospective study / F. Ory, A. Avellon, J. E. Echevarria [et. al.] // - J. Med Virol. - 2013. - Vol. 85. - P. 554-562.
21. Steinera I. Viral encephalitis: a review of diagnostic methods and guidelines for management / I. Steinera, H. Budkab, A.Chaudhuri // Eur. J. Neurol. - 2005. - Vol. 12 (5). - P. 331-343.
22. Solomon T. Arboviruses / T. Solomon, G. V. Gill, N. J. Beeching // Lecture notes: tropical medicine. - 6 th ed. - Oxford: Wiley Blackwell Publishing. - 2009. - P. 287-289.
23. Tunkel A. R. The management of encephalitis: clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America / A. R. Tunkel, C. A. Glaser, K. C. Bloch [et al.] //Clin Infect Dis. - 2008. - Vol. 47 (3). - P. 303-327.
24. P.G.E. Kennedy Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. - 2004. - Vol.75. -10 p.
25. Yogendra Kumar M. S. Antioxidant and antimicrobial properties of phenolic rich fraction of Seabuckthorn (Hippophae rhamnoides L.) leaves in vitro. / M.S. Yogendra Kumar, R. J Tirpude, D.T. Maheshwari // Food Chem. -2013, Dec 15, Vol 141(4), P. 3443-3450.
W,
ИНФЕКЦИОННЫЕ ЕНЦЕФАЛИТЫ У ДЕТЕЙ Пикуль Е. В.
В связи с ухудшением выполнения сроков вакцинации в Украине перед нами предстоит работа не допустить случаев заболеваемости на вторичные инфекционные енцефалиты, которые есть осложнением кори, краснухи, ветряной оспы др. болезней среди детского населения. При лечении герпетической инфекции используют ацикловир, гевиран, фоскарнет, гипорамин («Эребра»), а также цитомегаловирусной инфекции в качестве етиотропной терапии применяют цимивен, гропринозин. Результаты анализа статистических и литературных данных позволят скоррегировать действия врачей по решению вопроса предупреждения заболеваемости на енцефалиты среди детей.
Ключевые слова: дети, енцефалит, профилактика.
Стаття надшшла 6.09.2016 р.
INFECTIOUS ENCEPHALITIS IN CHILDREN Picul KV.
Due to the deteriorating performance of the timing of vaccination in Ukraine before us put work prevent morbidity secondary to infectious encephalitis that there is a complication of measles, rubella, chickenpox, etc. diseases among children. In the treatment of herpes infections using acyclovir geviran, foscarnet, giporamin ("Erebra"), as well as cytomegalovirus infection etiotropnoy therapy used tsimiven, groprinozin. Results of statistical analysis and literature data allow physicians Adjusted action to address the issue of disease prevention at encephalitis among children.
Key words: children, encephalitis, prophylaxis.
Рецензент Похилько B.I.
УДК 616. 31
СОСТОЯНИЕ И КОРРЕКЦИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА У ВЫСОКОКВАЛИФИЦИРОВАННЫХ СПОРТСМЕНОВ
Был констатирован факт значительного и неблагоприятного снижения фоновой нестимулированной секреции слюны у обследуемых спортсменов-единоборцев в исследуемые сроки пребывания в длительном напряженном психоэмоциональном и физическом состоянии. Состояние гигиены полости рта и околозубных тканей в исследуемой группе спортсменов, имеющих практически здоровый пародонт, ухудшились по окончании интенсивного тренировочного процесса почти в 1,5 раза. Препарат «Бальзам гранатовый» обладает очень важными, особенно с профилактической точки зрения, противовоспалительными, органолептическими свойствами, так как на основании естественной стимуляции способствуют улучшению гигиенического состояния полости рта, состоянию тканей пародонта, а также выраженной стимуляции слюноотделения и повышению скорости слюноотделения.
Ключевые слова: пародонт, слюна, гигиена, физические нагрузки, профилактика.
По результатам клинико-эпидемиологических исследований была определена важность для успешного развития и повышения эффективности лечебно-профилактических мер в области спортивной медицины тесного сотрудничества специалистов разного профиля, в том числе врача-стоматолога, терапевта - спортивного врача, кардиолога, а также личного тренера, что в конечном итоге, создает условия для выбора оптимальной лечебной тактики и дальнейшего ведения профессионального спортсмена с патологиями различных органов и систем организма. При этом, по мнению ученых, разработка и внедрение практических рекомендаций в деле улучшения общего состояния, качества жизни, здоровья, повышения работоспособности с последующим ростом результативности в спорте высших достижений должны осуществляться с учётом как периода проведения и естественно коррекцией самого тренировочного процесса, так и степени развития и патогенности хронического очага инфекции [1, 2, 4, 5]. Наиболее частыми периодами тренировочного цикла, благоприятными для возникновения и развития патологических процессов в околозубных мягких и твердых тканях среди профессиональных спортсменов, как указано в
