CC BY
78
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИСМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
УДК 338.36:338.45:004 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116
Наталя Ю\им1вна Брюховецька,
д-р екон. наук, професор E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6652-4523; Олена В1ктор1вна Черних,
канд. екон. наук
1нститут економ!ки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, Украна, 03057 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3346-8737
1НДУСТР1Я 4.0 ТА ЦИФРОВ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ: МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВАХ УКРА1НИ
Висв1тлено особливост розвитку 1ндустр11 4.0 та цифрово! економши в заруб1жних кра!нах та Укра!ш. Проанал1зовано сучасний стан, основш нормативш документи i програ-ми з 1ндустрп 4.0 та цифрово! економжи в кра!нах Свропи, Ази, США, кра!нах-членах Св-разшсько! економiчно! спшки, зокрема в Роси, Бiлорусi та Казахстана Наведено особливос-тi розвитку 1ндустрп 4.0 в цих кра!нах, а саме: орieнтацiя на цифрову економжу, новi ринки i технологи, значна увага i пiдтримка з боку держави.
Розглянуто поточну ситуацш, пов'язану з рухом «Iндустрiя 4.0 в Укра!ш», «Нацю-нальною стратепею 4.0». Проаналiзовано ступiнь готовностi втизняних промислових тд-приемств до ре^заци сучасних цифрових виробничих технологiй, що характеризують чет-верту промислову револющю. В Укра!ш вiдсутнi конкретнi програми, дорожнi карти, дже-рела фшансування впровадження принципiв ^дустрп 4.0. Дшча промислова та шновацш-на стратеги, як основа 1ндустри 4.0, вщсутш. Держава мае впливати на розвиток цифровь заци промислових пiдприемств у сферi iнновацiй, науково-технологiчного розвитку, осв^и та науки. Для цього мае бути створена коалщя пiдприемств iз центральними органами ви-конавчо! влади, регiональними та органами мiсцевого самоврядування. У контекстi дип-талiзацil укра!нсько! промисловостi, енергетики IT-сектору та науки доцшьним е створення умов для прискореного розвитку промислових хайтек-сегментiв, налагодження трансферу технологiй вiд укра!нських наукових установ, наукових паркiв, лабораторiй до юнцевих замовникiв, а також запуск регюнальних програм розвитку 1ндустр^' 4.0.
Обгрунтовано доцiльнiсть використання принципiв й шструменив 1ндустр^' 4.0 та цифрово! економжи на промислових пiдприемствах Укра'ни.
Ключовi слова: Iндустрiя 4.0, цифровiзацiя, економiка, четверта промислова револю-щя, пiдприемства, освiта, шновацп, дигiталiзацiя.
JEL: O14; O33; L52, L60
Четверта промислова революцiя (G-4) викликала новi явища i процеси - циф-ровiзацiю та цифрову економжу, що зна-ходить вiдображення у змш промисловостi й пiдготовцi кадрiв. Малий i середнiй бiз-нес застосовуе цифровi методи продажiв.
Велик промисловi пiдприемства також здiйснюють цифровiзацiю виробництва. У навчальних закладах починаеться тд-готовка фахiвцiв для цифрово! економжи. Iндустрiя 4.0 як частина четверто! промис-лово! революци включае безлiч технологiй,
© Н. Ю. Брюховецька, О. В. Черних, 2020
Economy of Industry-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
головна мета яких - створення единого простору для обмiну даних i вiртуально! вiзуалiзащ! процесiв i об'екив, а також пе-редбачае створення роботизованих систем у комплексi з штернет-технолопями у фо-рматi «розумних» пiдприемств. У даний час ус краши свiту розвивають промисло-вшть з урахуванням тенденцiй ново! шдус-трiально! епохи - перехiд на повшстю ав-томатизоване цифрове виробництво, керо-ване iнтелектуальними системами в режимi реального часу в постшнш взаемоди iз зо-вшшшм середовищем, виходячи за межi одного тдприемства, з перспективою об'е-днання у глобальну промислову мережу речей i послуг. Актуальнiсть розвитку цифрово! економiки в загальному трендi свь тових процесiв розвитку шформацшних технологiй пiдтверджуеться вченими, дер-жавними службовцями, представниками осв^и i бiзнесу.
Серед вiтчизняних науковщв, якi до-слiджують проблеми розвитку 1ндустрп 4.0 та цифрово! економжи, слiд виокремити таких: О. Амоша - розглядае вплив i перс-пективи впровадження 1ндустри 4.0 для промисловост (Амоша, 2018); I. Булеев -обгрунтовуе парадигму активiзацil швес-тицшно! дiяльностi пiдприемств в умовах системно1 кризи i падаючих ринюв, метою яко! е розвинена промисловшть з 1ндустр> ею 4.0 (Булеев, Брюховецкая, 2019); В. Вишневський, О. Вiецька, О. Гаркушен-ко, С. Князев, О. Лях, В. Чекша, Д. Чере-ватський - дослщжують перспективи, на-прями i мехашзми смарт-промисловостi та цифрово1 економiки (Вишневський, ред., 2018). Зарубiжнi дослiдники, таю як Е. Бршьолфсон та Е. Макаф^ стверджують, що сучаснi технологи скоро залишать людей без робочих мiсць (Бриньолфсон, Ма-кафи, 2017); С. Гршгард доводить, що май-бутне саме за техшкою, пiдключеною до мереж1, та описуе, як змшиться свiт, у яко-му всi матерiальнi предмети зможуть обмь нюватися iнформацiею (Грингард, 2016); П. Плеханов здшснюе спробу ощнки зна-чущостi революцiйних нововведень для
економжи та розгляду !х як ознаки четвер-то! промислово! революци (Плеханов, 2013); Д. Рiфкiн вважае, що на 3MiHy тра-дицшним централiзованим моделям 6i3He-су в найближчi пiвстолiття мають прийти новi структури, а саме спадщина першо! та друго! промислових революцiй - iерархiч-на органiзацiя економiчно! та пол^ично! влади неминуче поступиться мюцем гори-зонтальнiй взаемоди (Рифкин, 2014); Д. Роджерс надае практичнi шструменти, якi допоможуть компанiям i бiзнес-лiдерам будь-якого масштабу адаптувати й упрова-джувати шноваци, перемагати в конкурентам боротьбi (Роджерс, 2017); у rami А. Росса (Росс, 2017) йдеться про шдустри, якi стануть головними драйверами еконо-мiчних i соцiальних змiн в найближчi 20 роюв; Ч. Хендi дае вщповвд на питання про вплив на життя прийдешшх невщво-ротних змш, як до них пiдготyватися (Хен-ди, 2001); К. Шваб розкривае особливост й головнi тренди четверто! промислово! революци, формуе комплексне уявлення про те, як технологи змшюють наше життя i життя майбутшх поколiнь (Шваб, 2017); Я. См^, С. Крейцер, К. Меллер, М. Карл-берг (Smith, Kreuztzer, Moeller et al., 2016) розглядають економiчнy та соцiальнy пол> тику держав у сферi 1ндустри 4.0 та ш. Че-тверта промислова револющя перестала бути просто концепщею, стандарти 1ндуст-ри 4.0 вже активно впроваджуються, зо-крема на тдприемствах реального сектору в Сврош, тодi як вiдставання Укра!ни в цш сферi збiльшyеться. Невирiшеним залиша-еться питання широкого впровадження принципiв 1ндустрп 4.0 на тдприемствах Укра!ни та цифровiзацiя промисловостi загалом.
Метою статтi е визначення принци-пiв розвитку 1ндустри 4.0 та цифрово! еко-номiки в зарyбiжних кра!нах i можливостей !х застосування на пiдприемствах Укра!ни.
У 2011 р. на Ганноверськш виставцi в Имеччиш вперше була висловлена думка про необхщшсть вироблення стратегi! розвитку шмецько! промисловостi згiдно з те-
нденщями четвертое' промислово1' революций Провщними крaïнaми Свропи y сферi 1ндустри 4.0 е Нiмеччинa, Нiдерлaнди, Фрaнцiя, Великобритaнiя, Iтaлiя, Бельгiя тa ш. Цi крш'ни зaпyстили прогрaми, метою якиx е iнтернетизовaнa промисловiсть. Ha-цiонaльнi стрaтегiï приймaються в ^arnax як вiдповiдь нa головний виклик - недо-
стaтнi темпи цифровiзaцiï промисловиx секторiв i розвитку iнновaцiй. Вiдповiдно до цього уряди ^arn розробляють концеп-тyaльнi зaсaди i стрaтегiï, у якиx виклaденi головш нaпрями розвитку, цiлi, шструмен-ти i меxaнiзми, a тaкож бюджети, що зa-безпечують досягнення постaвлениx цiлей i зaвдaнь (тaбл. 1).
Тaблиця 1 - Документи з 1ндустрц 4.0 у кранах CBiTy 1
Крэ^'ш Рк упровэд-ження Програма (проект, платформа) Мета прийняття (створення)
1 2 3 4
Шмеч-чинa 2011 Industrie 4.0 Стартувала як один i3 десяти проекпв розвитку нащональ-но1' економки в рамках бшьш загально! стратеги - Action Plan High-Tech Strategy 2020
США 2014 Industrial Internet Consortium Для об'еднання оргашзацш i технологiй, необхщних для прискорення зростання промислового iнтернету шляхом виявлення, складання, тестування та поширення провщного досвiду
Фрaн-щя 2015 Usine du Futur Програма «Фабрика майбутнього» для сприяння модершза-ци iнструменту промислового виробництва та пiдвищення конкурентоспроможностi за рахунок iнновацiй i технолоп-чних змiн
Iтaлiя 2012 La Fabbrica del Futuro Програма «Фабрика майбутнього» спрямована на створення важливих дослщницьких iнiцiатив з метою пiдвищення конкурентоспроможност ^алшсько! промисловостi, зок-рема продукци «вироблено в Ггали» у глобальному контекст^ розробку нових продукив й удосконалення проми-слових процеав, а також iнтегруе регiональну та нащона-льну полiтику щодо 1ндустри 4.0 у чiткiй вiдповiдностi до рекомендацш GC
Iспaнiя 2017 Industria Conectada 4.0. Спланована в рамках дорожньо! карти розвитку iнновацiй у кра1'ш, де наведено набагато бшьший перелiк викликiв, що стоять перед Iталiею, включаючи клiматичнi та демо-графiчнi змiни, вичерпанiсть ресурсiв, змщнення промис-лових секторiв тощо
Вели-кобри-тaнiя 2013 High Value Manufacturing Catapult Центр високотехнолопчного виробництва з доданою вар-тютю створений, щоб подолати розрив мiж бiзнесом i ака-демiчними колами, допомагаючи перетворити вiдмiннi вде! на реальнiсть, надаючи доступ до об'екпв дослiджень i ро-зробок св^ового класу, експертних знань, яю в iншому випадку були б недоступними для багатьох тдприемств у Великобритани
Японiя 2014 Industrial Value Chain Initiative Iнiцiатива щодо глобальних ланцюжюв створення вартостi покликана сформувати орiентований на промисловiсть по-гляд на економiчну глобалiзацiю, який пiдкреслюе зв'язки мiж економiчними суб'ектами i через географiчний простiр
-Економжа npoMumoeocmi W' Economy of Industry-
1 2 3 4
Китай 2015 Made in China Перший десятирiчний план дш, нацшений на модершзацш нацiональноï обробноï промисловостi
Iндiя 2014 Make in India Проект став об'еднуючим чинником для защкавлених сто-рiн i партнерiв 1ндп. Це був потужний, стимулюючий за-клик до дiï для громадян Iндiï та лiдерiв бiзнесу, а також запрошення для потенцiйниx партнерiв та iнвесторiв по всьому св^
Сшга-пур 2015 Singapore Manufacturing Consortium Ciнгапурський виробничий консорцiум (SIMCO) був за-снований саме з метою розгортання виробництва i розро-бок вщ публiкацiï нових дослщжень i висновкiв до висв№ лення проблем у рамках виробничого ландшафту; надае пропозицiï для виробниюв про те, як масштабувати свш бiзнес у Ciнгапурi, Пiвденно-Cxiднiй Азп i по всьому свiту
1 C^ageHO 3a g^epe^aMH (Industrie 4.0, 2011; IIConsortium, 2014; Usinefutur, 2015; Fabbricafuturo, 2012; Industriaconectada40, 2017; HVMCatapult, 2013; Globalvaluechains, 2014; Made in China, 2015; Make in India, 2014; Singapore Manufacturing Consortium, 2015).
Вщм^ними рисами 1ндустрп 4.0 e (Hermann, Pentek, Otto, 2015):
кiберфiзична система (КФС) (англ. Cyber-PhysicalSystem - CPS) - це вбудова-ш комп'ютернi та мережевi технологiï, що дозволяють спостер^ати i керувати проце-сом фiзичного виробництва й отримувати зворотну шформащю;
iнтернет речей - поеднання рiзних складових (сенсори, смартфони та ш.) через iнтернет, що уможливлюе ïx взаeмодiю мiж собою для досягнення спiльниx цiлей;
iнтернет послуг - надання послуг по-стачальниками через iнтернет;
«розумш» продукти (Smartproducts) -це фiзичнi об'екти або пристрой у якi штег-ровано цифровi теxнологiï, що надають 1'м певного iнтелекту (здатнiсть розумiти свш стан, передавати iнформацiю тощо);
«розумний» завод (SmartFactory) - це завод, обладнання на якому автоматизова-не, управляеться комп'ютером i може отримувати зворотну шформацш про стан об'екта у фiзичному просторi за допомогою сенсорiв;
xмарнi обчислення (Cloudcompu-ting) - це iнтернет-клieнт-серверна арх1тек-тура, де чисельнi застосунки та сервюи мають свiй хостинг i надаються через ште-
рнет заметь того, щоб утримувати всю не-обхщну iнфраструктуру, сервкне програм-не забезпечення та обслуговуючий персонал;
штучний штелект (Artificial Intelligence - AI) - здатнicть комп'ютера або робота виконувати завдання, пpитаманнi лю-динi. 1нше значення - наука, що прагне си-мулювати поведшку людини на комп'юте-Pi.
За даними опублшованого компанieю IoT Analytics дослщження «Industry 4.0 & Smart Manufacturing» (IoT Analitics, 2018), у 2018 р. ринок продукив i послуг 1ндуст-pii 4.0 склав 64 млрд дол., а до 2023 р. вш збiльшитьcя до 310 млрд дол., його серед-ньоpiчнi темпи зростання складають 37%. У даний час лщером розвитку 1ндустрп 4.0 вважаеться Нiмeччина. Уряд кра!ни розра-ховуе, що пepшi по-справжньому цифpовi пiдпpиемcтва з'являться вже у 20212022 pp. Завдяки цьому продуктившсть пpацi зросте на 18% (Hermann, Pentek, Otto, 2015). Вщповщно до затверджено! урядом програми до 2025 р. Нiмeччина мае стати найбшьшим постачальником тeхнологiй 1ндустрп 4.0, а до 2035 р. - упровадити на бiльшоcтi пщприемств «розумш» мepeжi, мобiльнi piшeння, телемедичш технологи,
а також сучасш системи автоматизаци виробництва, таю як системи цифрового про-ектування i моделювання, SD-друк i робо-тiв (Markets and Markets, 2019).
У своему звт Анал^ична агенцiя Research and Markets (об'еднуе професюна-лiв у галузi свiтовоï' iнформацiï' та шфор-маци про ринки, включае 1700 дослщницьких груп i3 81 краши (Research and Markets, 2020)), опублшувала такий прогноз розвитку 1ндустрп 4.0 у свiтi: ринок 1ндустрп 4.0 оцiнюеться в 71,7 млрд дол. США у 2019 р. Оч^еться, що вш до 2024 р. досягне 156,6 млрд дол. при середньому значенш 16,9% з 2019 по 2024 р. (IoT Analitics, 2018). У дослiдженнi стверджуеться, що зростаюче впровадження промислового iнтернету по всьому св^у у виробничих пiдроздiлах, пильна увага до пщвищення ефективностi машин i систем, а також зни-ження виробничих витрат вiдiграють знач-ну роль у зростаннi свiтового ринку. Крiм того, зростаючий попит на промислову ро-бототехнiку, як очiкуеться, сприятиме зро-станню ринку 1ндустри 4.0.
Експерти Всесв^нього економiчного форуму у звт «The Global Competitiveness Report» (Schwab, 2019) надають ощнку ефективност 141 свiтовоï економiки на пiдставi iндексу глобально!' конкуренто-спроможностi 4.0 (GCI 4.0), який вщобра-жае ïx здатнiсть складати конкуренцiю ш-шим краïнам в умовах Четвертоï промис-ловоï революцiï. Розглянуто 12 найбшьш важливих складових довгострокового зрос-тання: якiсть iнститутiв, стан шфраструк-тури, проникнення IT i сучасних комушка-цiй, макроекономiчна стабiльнiсть, спо-живчий ринок, ринок працi, фшансова система, обсяг внутрiшнього ринку, стан здо-ров'я населення, осв^а i навички людей, динамiка розвитку бiзнесу i здатнiсть до шновацш. Кожнiй свiтовiй економiцi при-своюеться GCI 4.0 за шкалою вщ 0 до 100, де 100 - це щеальний стан, коли розглянут чинники перестають бути перешкодами для зростання продуктивностi.
Згщно з дослiдженням Всесв^нього eK0H0Mi4H0r0 форуму Сшгапур у 2019 р. мав найвищий серед ycix розглянутих еко-HOMiK значення показника GCI 4.0 (84,8 бала iз 100). Серед кра!н G20 в першу десятку увшшли США (2 позицiя), Япошя (6), Нiмеччина (7) i Великобриташя (9), але Bci вони продемонстрували зниження кон-курентоспроможностi порiвняно з поперед-нiм роком. 1з кра!н iз розвинутою економь кою тшьки Корея (13), Францiя (15) i Iталiя (30) полiпшили свiй результат у цьому ро-цi. Украша опустилася в рейтингу на двi сходинки» (Schwab, 2019) (табл. 2).
Експерти Всесв^нього економiчного форуму вщзначають (Schwab, 2019), що свiтова економжа погано пщготовлена до можливого спаду дшово! активностi, осю-льки минуле десятилiття було «втрачено» в плат вживання заходiв для пiдвищення продуктивности Середнiй показник GCI 4.0 по вЫх дослiджених крашах становить 60,7 бала. До щеального стану бракуе май-же 40 балiв. Краши з розвинутою економ> кою незмшно демонструють кращi резуль-тати, шж решта свiту, але в цшому вони все ще вiдстають вщ iдеального стану на 30 балiв.
Автори доповiдi «The Global Competitiveness Report» (Schwab, 2019) вважають стимулюючий вплив на швести-цп належним заходом для вiдновлення зростання у стагнуючих крашах iз розвинутою економшою. Пошук балансу мiж техноло-гiчною iнтеграцiею та iнвестицiями в люд-ський капiтал матиме виршальне значення для пiдвищення продуктивностi. Даш на основi GCI 4.0 свщчать, що в деяких кра!-нах, яю мають значнi iнновацiйнi та техно-логiчнi можливостi (Пiвденна Корея, 1та-лiя, Францiя, Японiя), недостатнш розви-ток трудових ресурсiв може збшьшити ри-зик негативних сощальних наслiдкiв. Кра!-ни, що розвиваються зi зростаючим шно-вацiйним потенщалом, такi як Китай, Iндiя та Бразилiя, також мають краще збалансу-вати технологiчну iнтеграцiю та швестици в людський капiтал.
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Таблиця 2 - Рейтинг Global Competitiveness Index 4.0 1
Мсце Кра!на Кiлькiсть балiв (2019 р.) Рiзниця балiв порiвняно з 1ндексом 2018 р. Рiзниця позицп в рейтингу порiвняно з 2018 р.
1 Сшгапур 84,8 +1,3 +1
2 США 83,7 -2,0 -1
3 САР Гонконг КНР 83,1 +0,9 +4
4 Нщерланди 82,4 - +2
5 Швeйцарiя 82,3 -0,3 -1
6 Япошя 82,3 -0,2 -1
7 Нiмeччина 81,8 -1,0 -4
8 Швeцiя 81,2 -0,4 +1
9 Великобриташя 81,2 -0,8 -
10 Данiя 81,2 +0,6 -
13 Корея 79,6 +0,8 +2
15 Францiя 78,8 +0,8 +2
30 Iталiя 71,5 +0,8 +1
43 РФ 66,7 +1,1 -
55 Казахстан 62,9 +1,1 +4
85 Укра!на 57,0 - -2
1 Складено за джерелом (Schwab, 2019).
Заходи eKOHOMi4HOi полiтики мають бути спрямоваш на використання чинни-KiB, яю можуть привести до пiдвищeння продуктивное^ при одночасному скоро-чeннi eкономiчноl нeрiвностi. Йдеться про такi чотири пeрспeктивнi сфери: змiцнeння рiвностi можливостей; сприяння чeснiй конкуренцп; удосконалення системи опо-даткування та системи сощального захис-ту; сприяння пiдвищeнню конкуренто-спроможностi iнвeстицiй (Schwab, 2019).
Цифровi технологи проникли в усi сфери життя, змшили eкономiчнi та орга-нiзацiйнi процеси, способи комунiкацiй мiж постачальниками i споживачами това-рiв i послуг. Для штегрально! оцшки рiвня поширення цифрових тeхнологiй у пщпри-емницькому сeкторi 1нститутом статистич-них дослiджeнь та eкономiки знань (1С1ЕЗ) розробляеться 1ндекс цифровiзацil бiзнeсу. Вiн характеризуе швидкiсть адаптацн до цифрово! трансформаций рiвeнь використання широкосмугового iнтeрнeту, хмар-них сeрвiсiв, RFID-технологш, ERP-сис-
тем, включeнiсть в електронну торгiвлю. 1ндекс розраховуеться по Росн i кра!нах Свропи, Коре!, Туреччиш та Японн. Лщи-руючу позицiю серед зазначених кра!н зай-мае Фiнляндiя зi значенням iндeксу на рiв-нi 50 пункпв, далi - Бeльгiя (47), Дашя (46), Корея (45). Росiя (28 пункпв) перебу-вае на одному щаблi з такими кра!нами Центрально! та Схвдно! Свропи, як Болга-рiя, Угорщина, Польща (див. рисунок).
Найбшьш показовим прикладом серед представниюв GC, що розвивають кон-цeпцiю 1ндустрп 4.0, е Имеччина. На Ган-новeрськiй виставцi у 2013 р. був офщшно оголошений запуск платформи «Iндустрiя 4.0» - стратепчного проекту Нiмeччини (Industrie 4.0, 13). Дана платформа створена як мехашзм пщтримки пiдприемництва, шновацшно! дiяльностi, стандартизацп тощо в рамках четверто! промислово! революции Ii основна щея - не брати участь у комерцшнш дiяльностi, а здшснювати пщ-тримку в рекомендацшнш формi.
60 50 40 30 20 10
Рисунок - 1ндекс цнфровпацп 6i3Hecy по крашах CBiTy у 2019 р.
Побудовано за джерелом (Кевеш, Филатова, 2019).
Розвиток 1ндустри 4.0 в Шмеччиш пiдтримують i3 трьох сторш - уряду, вче-них i приватного 6i3Hecy (Industrie 4.0, 2011):
уряд Шмеччини представлений Фе-деральним мiнiстерством освiти i наукових дослiджень i Федеральним мiнiстерством економши та технологи;
ученi - об'еднання iнститутiв при-кладних дослiджень - товариство iM. Фра-унгофера (Fraunhofer Gesellschaft), Шмець-ка академiя техшчних наук i Нiмецький дослiдницький центр штучного штелекту;
приватний сектор - три торговельш асощаци - BITCOM вщ сфери шформацш-них технологи, VDMA вiд сфери виробництва i ZVEI вiд сфери електрошки.
Особливостями нiмецького пiдходу до 1ндустри 4.0 е такi (Industrie 4.0, 2011):
штероперабельшсть (сумiснiсть) -здатшсть складових кiберфiзичних систем безперебiйно взаемодiяти (спiлкуватися) один з одним;
децентралiзацiя - iнтернет речей, хмарш обчислення i готовi продукти, оснащенi рiзними датчиками, дозволяють
кiберфiзичним системам приймати рiшення незалежно вщ людей (штучний iнтелект);
робота в режимi реального часу - ця складова четвертое' промислово1' революци не обiйдеться без технологiй хмарних об-числень, великих даних та штернету;
вiртуалiзацiя - у сукупностi з робо-тою в режимi реального часу i високотех-нологiчними цифровими технолопями за-безпечуе можливiсть здшснення контролю за «розумними» машинами.
Подiбно до шмецько1" платформи «Iндустрiя 4.0» в березш 2014 р. у США створено Консорщум промислового штернету (Industrial Internet Consortium, ПConsortшm).Однак, на вiдмiну вiд шмець-ко1' платформи, американський консорцiум був заснований найбшьшими корпорацiями США (IIConsortium, 2014). 1дея Консорщ-уму промислового штернету полягае в об'eднаннi пiдприемствi технологш, необ-хiдних для прискорення зростання промис-ловостi, поширення i застосування провщ-ного досвiду.
Цiлi 1нтернет-консорщуму США (IIConsortium, 2014) полягають у такому:
0
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
стимулювання шновацш шляхом створення нових галузей застосування в промисловостi;
визначення та розробка структури, необхщно1 для взаемодп учасникiв спшь-ноти;
вплив на процес розробки глобальних стандартiв для штернет- i промислових систем;
сприяння вiдкритим форумам для обмiну щеями, практикою, уроками i розу-мшням реального свiту;
змiцнення довiри до нових шнова-цiйних пiдходiв у сферi безпеки.
Слiд звернути увагу на те, що плат-форми «Iндустрiя 4.0» та «1нтернет-консорщум» спiвпрацюють одна з одною в штересах взаемодп промислових штернет-систем iз рiзних сфер для тдтримки тех-нiчного обмiну. Ця щея може бути вико-ристана в Укра1ш в рамках розвитку стратеги «Iндустрiя 4.0».
Одна з найбшьших органiзацiй, створена в Япони для поширення i тдтримки технологи 1ндустри 4.0, - Industrial Value Chain Initiative (Globalvaluechains, 2016). IVI тiсно спiвпрацюe з шмецькою 1ндустрь ею 4.0: у 2016 р. мiж крашами було тдпи-сано угоду про спiвпрацю. Ключовими щ-лями Industrial Value Chain Initiative е (Globalvaluechains, 2016):
тдвищення прозорост мiж виробни-чими майданчиками,
нарощування виробничих потужнос-тей Япони та зростання дипташзацл,
подальший експорт японських това-рiв i послуг.
Украша для розвитку концепци ште-рнету речей може орiентуватися на досвiд Япони, де оргашзовано IoT Aceleration Consortium, основними завданнями якого е розробка технологи штернету речей та ре-комендацiй щодо реашзацп проектiв, пов'я-заних з штернетом речей.
За аналогiею з шмецькою платформою «Iндустрiя 4.0» у Кита! розробле-но план дш на десять рокiв, який отримав назву «Вироблено в Кита1 2025» («Made in
China 2025»). Основна мета даного плану -перетворити Китай i3 промислового пган-та, який спираеться на дешеву працю, на свiтового виробника (Made in China, 2015). При формуванш в Украм необхiдноï ш-фраструктури для розвитку 1ндустри 4.0 прикладом може служити досвiд Китаю, де активно створюються технопарки, особливi економiчнi зони.
У 2014 р. в 1ндп була запущена Ыщ-атива «Вироблено в 1ндп» («Make in India») для того, щоб залучити провiднi компанiï свiту впроваджувати своï виробництва в Iндiï. Велику роль у формуванш екосисте-ми цифрових фабрик ввдграють такi старт-апи, як Altizon, Entrib i Covacsis Technologies, яю розробляють власнi плат-форми для iнтеграцiï промислового облад-нання (Make in India, 2014). Укрш'ш було б доцiльно перейняти досвiд Iндiï, де вироб-ники промислового обладнання використо-вують роботiв i планують збiльшення ïx кiлькостi. Цьому сприяе вигiдне становище Украши на ринку працi (освiчена молодь та iнженернi кадри).
1нтерес становить приклад Сшгапу-ру, який здшснюе активну полiтику щодо розвитку промислового штернету речей (IIOT). У 2015 р. у Сiнгапурi була створена некомерцшна органiзацiя - Виробничий консорцiум Сiнгапуру (Singapore Manufacturing Consortium - SIMCO), яка включае провiдниx постачальникiв рiшень у сферi промислового iнтернету речей. Основна мета консорщуму - стати единим «магазином» для виробництв, яю шукають ршен-ня у сферi цифрових фабрик (Singapore Manufacturing Consortium, 2015). Сшгапур робить усе для того, щоб зайняти лщирую-чi позици у промисловому iнтернетi речей, вважаючи сво1'ми конкурентними перевагами розвинуту IТ-iнфраструктуру. Пози-тивним момент - потужна пiдтримка з боку держави. На початку 2017 р. у Сiнгапурi оргашзоване державне технолопчне агентство (Government Technology Agency -GocTech).
Члени Свразшськох' економiчноï сш-лки, зокрема, Роая, Бiлорусь та Казахстан, також мають вщповщну нормативну базу з 1ндустри 4.0.
У Роси розроблено Нащональну тех-нологiчну iнiцiативу (НТ1) - довгострокову комплексну програму щодо створення умов для забезпечення лщерства росшсь-ких компанiй на нових високотехнолопч-них ринках, якi визначатимуть структуру св^овох' економiки в найближчi 15-20 рокiв (НТИ, 2016). Дана шщатива передбачае системний пiдхiд до модершзаци соцю-технiко-економiчного життя Роси. Так, увага придiляеться пiдвищенню рiвня освь ти i кадрово1' пол^ики, питанням пошуку та розвитку нових технологш. Головною особливютю пiдходу, який пропонуе НТ1, е не спроба наздогнати провiднi краши в тих технолопях, на тих ринках, яю на даний момент уже вщом^ а пошук нових ринкiв й упровадження принципово нових техноло-гш. Таким чином, Росiя обрала не шлях адаптаци зарубiжних напрацювань i уяв-лень у сферi 1ндустри 4.0, а шлях розвитку власного бачення ново1' iндустрiальноï епо-хи з урахуванням вiтчизняних особливос-тей i досвiду зарубiжних. Матриця НТ1 працюе за принципом равлика (страт) -компани, що працюють на глобальних ринках НТ1, можуть розробляти i використо-вувати перспективш технологи спiльно з росшським науковим спiвтовариством i компанiями iз сумiжних сфер дiяльностi, поповнювати свш штат талановитими фа-хiвцями, заздалегщь пiдготовленими державою для перспективних ринкiв НТ1, а також скористатися цшим набором держав-них сервiсiв, адаптованих пiд потреби ком-панш НТ1. Матриця на даний момент мю-тить чотири фундаментальнi складов^
ринки (AeroNet, NeuroNet, EnergyNet, AutoNet, HealthNet, SafeNet, MariNet, FoodNet, FinNet);
технологи (велик данi, штучний ш-телект, новi джерела енерги, нейротехно-логи та iн.);
таланти (напрям розвитку компетен-цiй нового типу кадрiв, створення середо-
вища взаемоди кадрiв i потенцiйних защ-кавлених роботодавцiв);
сервiси (пiдтримуючий напрям з боку держави - технопарки, фшансування, ме-ханiзми транспорту та популяризаци тех-нологiй тощо).
У Республщ Бiлорусь поштовхом до розвитку цифровое' економiки в рамках програми «Iндустрiя 4.0» став Декрет № 8 (Интернет-портал Президента Республики Беларусь, 2017), який створюе умови для розвитку ГГ-галуз^ надае значнi конкурент-нi переваги крах'ш в розвитку цифрово1' економiки XXI ст., а також передумови для формування контексту програми «1ндуст-рiя 5.0» (автоматизацiя економiки, глобаль защя, децентралiзацiя, реалiзацiя творчого потенцiалу людини).
У Казахстанi вперше завдання щодо цифровiзацп промисловостi було постав-лене главою держави у 2017 р. у посланш «Третья модернизация Казахстана: глобальная конкурентоспособность» (МИД Республики Казахстан, 2017). Президент доручив розробити i вжити комплексу за-ходiв щодо технолопчного переозброення базових галузей промисловост до 2025 року, наголосив на необхщност технолопч-но1' модершзаци економши з акцентом на цифровiзацiï та створеннi нових галузей, яю включають елементи четверто1' промис-лово1' революци (Стратегия развития «Ка-захстан-2050», 2017). У тому ж рощ було розроблено державну програму «Цифровой Казахстан» (Официальный информационный ресурс Премьер-министра Республики Казахстан, 2017) на 2018-2022 рр. У про-грамi сформульовано два вектори розвит-
ку: ... .
1) цифровiзацiя шнуючо1' економiки -забезпечення прагматичного старту, що складаеться з конкретних проектiв у реальному сектор^ запуск проектiв iз цифровiза-ци i технологiчного переоснащення шную-чих галузей економiки, держструктур i ро-звиток цифрово1' iнфраструктури;
2) створення цифровое' шдустри майбутнього - забезпечення довгостроковох' стiйкостi, запуск цифровое' трансформаци
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
краши за рахунок пiдвищення рiвня розвитку людського капiталу, побудови шсти-тутiв iнновацiйного розвитку i загалом про-гресивного розвитку цифрово1 екосистеми.
У Посланш 2018 р. Президент Казахстану доручив зробити третю п'ятирiчку iндустрiалiзацil «iнновацiйною», викорис-товуючи всi переваги нового технолопчно-го укладу 4.0 (Официальный сайт Президента Республики Казахстан, 2018).
Досвщ кра1н св^ та сусiднiх кра1н дозволяе стверджувати, що для стимулю-вання промислового розвитку на базi тех-нологiй 1ндустри 4.0 в Укра1ш потрiбна активна державна пол^ика з виокрем-ленням прiоритетiв розвитку промисло-вого виробництва за рахунок упровад-ження новiтнiх технологiй i пiдвищення якостi продукци, а також Нащональна стратегiя розвитку у сферi цифровiзацil та 1ндустри 4.0. Необхщна реалiзацiя регюна-льних програм розвитку 4.0, яю повиннi координувати мiсцевi органи влади та представники промислових тдприемств.
Спроби осмислення зарубiжного дос-вiду реатзацп iнiцiатив 1ндустри 4.0 i роз-робки вiдповiдних нормативних докумен-тiв у цiй сферi привели до створення в Укра1ш Нацiонального руху «Iндустрiя 4.0 в Укршш», який е iнтеграцiйною платформою для об'еднання бiзнес-асоцiацiй, ст-льнот й учасникiв ринкiв шформацшно-комунiкацiйних технологiй, промислових систем управлшня, iнжинiрингу та маши-ноприладобудування, науковщв й освiтян з метою прискореного розвитку украшських виробництв iз високою доданою щншстю. Загальними зборами члешв руху 4.0 створено Раду руху 4.0, метою яко! е визначен-ня вiдповiдальних осiб за ключовi напрями дiяльностi. Наразi до руху вже приедналося близько 90 компанш в Украш (Вербовий, 2018; Юрчак, 2017). У Харти 4.0, що е ба-зовим документом дiяльностi руху «1ндуст-рiя 4.0», заплановано створення чотирьох центрiв 4.0. У 2018 р. створено один в Оде-ri. На основi даних про дiяльнiсть пщпри-емств i компанiй у сферi 4.0, що накопичуе рух «Iндустрiя 4.0 в Укра1ш», у 2017 та 2019 рр. створено двi версп Industry 4.0
landscape Ukraine (ландшафт, мапа або ме-ппiнг гравщв за сегментами - простий i популярний спосiб у дiджитал-технологiях для того, щоб визначати технолопчних ш-новаторiв) (Юрчак, 2017).
Сьогоднi прогнозним програмним документом розвитку 1ндустри 4.0 в Укра-1ш, який орiентуе основних стейкхолдерiв цього напряму за головними прюритетами та iнiцiативами 4.0, е Нащональна стратепя 4.0. У проекп Стратегil 4.0 в Укра1ш наведено аналiз поточно1 ситуаци руху «1ндуст-рiя 4.0 в Укра1ш» для об'еднано1 групи вже дшчих стейкхолдерiв (уряд, бiзнес-асо-щацп, галузi IT, машинобудування, iнжи-нiринг, АСУ ТП, провiднi пiдприемства хайтек-сегмен^в, ВНЗ та НАН Укра1ни, агентства з розвитку тощо).
Як орiентир подальшого розвитку 1н-дустрil 4.0 в Укрш'ш можна викорис-товувати зазначенi у стратегil висновки про те, що не включення краши до св^ового процесу 4.0 протягом 5-10 рокiв означати-ме (Iндустрiя 4.0 в Укра1н1, 2018, с. 50):
остаточну лiквiдацiю цiлого ряду в№ чизняних високотехнологiчних сегментiв, залежних у сво1й конкурентоспроможностi вiд технологш 4.0, перш за все машинобу-дування, електричних машин й устаткуван-ня, приладобудування, бiофармацевтики, енергетики;
остаточний занепад i лiквiдацiю низки наукових установ i чисельних кафедр ЗВО, вщповщних вказаним галузям. Це, у свою чергу, призведе до рiзкого скорочен-ня освiтнього, iнженерного та наукового потенщалу кра1ни;
високу та зростаючу iмпортозалеж-нiсть не лише ххх-будування, але й iнжинi-рингу;
як результат, остаточне перетворення на сировинний придаток.
Мшштерство економiчного розвитку Украши зробило крок у напрямi створення цифрово1 економiки в Украlнi, створивши команду з представниюв провiдних украшських компанш та експер^в, яка, у свою чергу, в грудш 2016 р. представила гро-мадськосп кра1ни проект «Цифрова адже-
нда Украши - 2020» (далi - Проект) (Тор-гово-промислова палата Украши, 2019).
Основш цiлi Проекту:
1. Стимулювати економ^ та залуча-ти швестици.
2. Закласти основу для трансформаци секторiв економiки в конкурентоспроможш й ефективнi («цифрова» економiка, «циф-ровiзацiя» бiзнесу, промисловостi).
3. Зробити «цифровЬ» технологи до-ступними.
4. Створити новi можливостi для ре-алiзацiï людського капiталу, розвитку шно-вацшних, креативних i «цифрових» i^^CT-рш та бiзнесу.
5. Розвинути i захопити св^ове ль дерство щодо експорту «цифровой проду-кци та послуг.
У Проектi визначено таю прюритетш сфери цифровiзацiï:
1. Цифровiзацiя освiти - цифровi компетенци та навички; моделi та пiдходи до цифровiзацiï' освiти; цифрове робоче мшце.
2. Цифрова iнфраструктура - новi виклики ринку телекомунiкацiй; високо-швидюсна мобiльна iнфраструктура; циф-рове телебачення.
3. Цифрова економка - програма «Iндустрiя 4.0» та концепщя «Смарт-фабрика»; шструменти стимулювання та державно1' пiдтримки програми «Iндустрiя 4.0»; експортне лiдерство та можливост нацiональноï iндустрiï на внутршньому ринку; цифрове землеробство.
4. Цифровiзацiя державного управ-лшня - стратегiчнi технологи державного управлшня та дiяльностi; аутсорсинг та ушфкащя бiзнес-процесiв, «хмарна стра-тегiя».
5. Цифровiзацiя суспiльно-економiч-но1' сфери - громадська безпека та захист; сфера охорони здоров'я; електронне вряду-вання; електронна демокраия; екологiя та охорона довюлля; смарт-сiтi, смарт-шфра-структура; електронш платежi та розра-хунки; цифровiзацiя соцiальноï сфери; електронна митниця; електронна комерцiя, транскордонна е-комерцiя.
У 2018 р. Кабшет Мiнiстрiв Украши ухвалив «Концепцiю розвитку цифрово1' економки i суспiльства Укра1'ни на 20182020 роки» (Кабiнет Мiнiстрiв Украши, 2018) та затвердив план заходiв щодо и ре-алiзацiï. Ця Концепцiя передбачае здiйс-нення заходiв щодо впровадження вiдпо-вiдних стимулiв для цифровiзацiï економi-ки, сустльнох' та соцiальноï сфер, усвiдом-лення наявних викликiв й iнструментiв розвитку цифрових шфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцiй, а також визначае критичш сфери та проекти цифровiзацiï, стимулювання внутрiшнього ринку, використання i споживання цифро-вих технологш.
Таким чином, у багатьох крашах свь ту розвиток четверто1' промисловох' рево-люц^' мае загальнонацiональний рiвень i розглядаеться урядами як важливий еле-мент зростання конкурентоспроможностi нацюнальних промислових секторiв. Кра1-ни Свропи першими почали дотримуватися принципiв 1ндустри 4.0, розробляти програми розвитку в даному напрямi. У той же час краши Ази перебувають на початково-му етапi впровадження принцитв 1ндустр^' 4.0, намагаючись виробити власну страте-гiю розвитку. Краши-члени Gвразiйськоï економiчноï спiлки, зокрема Роая, Бiло-русь та Казахстан, також мають вщповщну нормативну базу з 1ндустри 4.0, особливос-тями розвитку яко1' е орiентацiя на цифрову економ^, новi ринки i технологи, значна увага i пщтримка з боку держави. В Украь ш на розвиток 1ндустр^' 4.0 впливае державна полiтика в галузi iнновацiй та науко-во-технологiчного розвитку, поточний рь вень розвитку осв^и, науки i технологiй, соцiально-економiчний устрш. Однак вiд-сутнi конкретнi програми, дорожш карти, не визначенi джерела фшансування та ix об'екти. Ризики полiтичноï, военно1' та со-щальнох' нестабiльностi залишаються висо-кими та впливають на загальний iнвести-цшний клiмат. Зростае вiдставання вiд роз-винутих краïн i сусiднix держав за бшьшю-тю стратегiчниx аспекпв 4.0.
- Економжа промuсловостi Economy of Industry
Висновки
1. Готовшсть впчизняних пщпри-емств до масштабного застосування 1ндус-три 4.0 залежить вiд: ступеня залучення до дигiталiзацi! укра!нсько! промисловостi й енергетики 1Т-сектору та науки; створення умов для прискореного розвитку промислових хайтек-сегмеш!в як ключових для розвитку економiки; пiдтримки шнова-цшно! та експортно! дiяльностi iнноваторiв 4.0; створення дорожнiх карт цифрово! трансформаци у прiоритетних галузях; прискорення переходу на евростандарти у сферi 4.0.
2. В Укра!ш доцшьно використовува-ти зарубiжний досвiд у сферi 1ндустри 4.0 таких кра!н, як США, Нiмеччина, Японiя, а саме: активно тдтримувати проекти великого, малого та середнього бiзнесу, орiен-тованого на розвиток стратепчних шща-тив; популяризувати ще! та тенденцп Чет-верто! промислово! революцп; досягти до-мовленостi серед промислових тдпри-емств, освiтнiх, наукових установ i державного апарату щодо напрямiв розвитку, щ-лей i завдань 1ндустри 4.0. Актуальним е приклад Росп, Бiлорусi та Казахстану, яю орiентованi на цифрову економшу, новi ринки i технологи. Становлять штерес осо-бливостi росiйського пщходу до 1ндустри 4.0, який полягае в ретельному опрацюван-нi освiтнiх концепцш, що вiдповiдають принципам нового промислового часу. Причому концепци щ стосуються абсолютно всiх рiвнiв освiти. Також у цих кра!нах органи державно! влади активно тдтри-мують проекти великого, малого та серед-нього бiзнесу, орiентованого на розвиток стратепчних шщатив. Однак слiд урахо-вувати, що реалiзацiя в Укршш цих прин-ципiв призведе до необхщност значного обсягу iнвестицiй у модершзацш виробни-чо1' iнфраструктури та, як результат, скоро-чення швестицш в iншi сфери. Наразi в Укра!ш спостерiгаеться низький рiвень залучення до 1ндустри 4.0 таких ключових стейкхолдерiв, як 1Т-сектор, НАН Укра!ни, машинобудування та промисловий шжиш-ринг.
3. Укра!на не мае умов з точки зору швестицшно! привабливост для ведення бiзнесу з великими кашталовкладеннями, але мае всi шанси стати, як мiнiмум, регю-нальним лiдером у сферi складних та нау-коемних iнженерних послуг за рахунок зменшення iмпортозалежностi, а також бшьш широкого використання 1Т-продук-ив i послуг, машин та обладнання впчиз-няного виробництва. Прiоритетними та рушшними силами розвитку 1ндустри 4.0 в Укра!ш мають бути таю галузк 1КТ, маши-нобудування, военно-промисловий комплекс, аерокосмiчна, комплексний шжиш-ринг, створення нових матерiалiв, технолога' для альтернативно! енергетики.
Перспективою подальших дослiд-жень е розробка науково-методичних засад та практичного шструментарш впровад-ження принцитв 1ндустри 4.0 на промислових пщприемствах Укра!ни.
Л1тература
Амоша О. I. (2018). Щоб змшилася погода, потрiбний не поривчастий вiтер, а зага-льна змiна клiмату. Дзеркало тижня. (28 грудня - 13 ачня). № 49-50. Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. (2019). Парадигма, модели и механизмы активизации инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования. Бизнес Ин-форм. № 3. С. 75-83. doi: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2019-3-75-83 Вишневський В. П., Вiецька О. В., Гарку-шенко О. М. та ш (2018). Смарт-промисловiсть в епоху цифрово! еконо-мiки: перспективи, напрями i механiзми розвитку. Ки!в: 1н-т економши пром-стi НАН Укра!ни. 192 c. Бриньолфсон Э., Макафи Э. (2017). Вторая эра машин. Пер. с англ. М.: Издательство АСТ. 384 с. Грингард С. (2016). Интернет вещей: будущее уже есть. Пер. с англ. М.: Альпи-на Паблишер. 188 с. Плеханов П. А. (2013). Уникальные и прогрессивные технологии как предпосылка четвертой промышленной революции. Современные тенденции в эконо-
мике и управлении: новый взгляд. № 23. С. 273-275.
Рифкин Д. (2014). Третья промышленная революция: как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом. Пер. с англ. М.: Альпина нон-фикшн. 410 с.
Роджерс Д. Л. (2017). Цифровая трансформация. Пер. с англ. М.: Издательская группа «Точка». 344 с.
Росс А. (2017). Индустрия будущего. Пер. с англ. М.: Издательство АСТ. 351 с.
Хэнди Ч. (2001). Время безрассудства. Искусство управления в организации будущего. СПб.: Питер. 278 с.
Шваб К. (2017). Четвертая промышленная революция. Пер. с англ. М.: Издательство «Э». 208 с.
Smith J., Kreuztzer S., Moeller C., Karlberg M. (2016). Policy Department A: Economic and Scientific Policy-Industry 4.0. European Parliament, EU. pp. 1-94.
Industrie 4.0 (2011). URL: http://www.web economy.ru/index.php (дата звернення: 11.09.2019).
Industrial Internet Consortium. (2014). URL: https://iiconsortium.org (дата звернення: 11.09.2019).
Usine du Futur (2015). URL: https://www.usi nefutur.fr (дата звернення: 11.09.2019).
La Fabbrica del Futuro (2012). URL: http://www.fabbricadelfuturo-fdf.it (дата звернення: 11.09.2019).
Industria Conectada 4.0 (2017). URL: https://www.industriaconectada40.gob.es (дата звернення: 11.09.2019).
High Value Manufacturing Catapult (2013). URL: https://hvm.catapult.org.uk (дата звернення: 11.09.2019).
Value Chain Initiative (2014). URL: https://globalvaluechains.org (дата звернення: 11.09.2019).
Made in China 2025 (2015) URL: https://www.made-in-china.com (дата зве-рнення: 11.09.2019).
Make in India (2014). URL: https://www.makeinindia.com (дата звернення: 11.09.2019).
Singapore Manufacturing Consortium (2015). URL: http://www.singaporemanufacturing consortium.com (дата звернення:
11.09.2019).
Hermann M., Pentek T., Otto B. (2015). Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review. Working Paper. № 01. Technische Universitat Dortmund. 16 р.
Industry 4.0 & Smart Manufacturing (2018). Market Report 2018-2023. URL: https://iot-analytics.com/industry-4-0-and-smart-manufacturing/,2018-2023 (дата звернення: 15.01.2020).
Industry 4.0 Market by Technology and Geography (2019). Global Forecast to 2024. Market-Report, 2019. URL: https://www.marketsandmarkets. com/Mark et-Reports/industry-4-market-102536746. html (дата звернення: 15.01.2020).
Research and Markets (2018). URL: http://www.techportal.ru/market/research-and-markets/#about (дата звернення:
15.01.2020).
Schwab К. (2019). The Global Competitiveness Report. The Global World Economic Forum. 2019. 648 р.
Кевеш М., Филатова Д. (2019). Индекс цифровизации экономики. Експресс-информация. Цифровая экономика. Институт статистических исследований и экономики знаний НИУ ВШЭ. № 121 (12). С 3.
Официальный сайт проекта Национальная технологическая инициатива (2016). URL: http://www.nti2035.ru (дата звер-нення: 23.02.2020).
Интернет-портал Президента Республики Беларусь (2017). О развитии цифровой экономики. Декрет № 8 Президента Республики Беларусь от 21.12.2017 г. URL: http://president.gov.by/ru/official_docume nts_ru/view/dekret-8-ot-21-dekabrja-2017-g-17716/ (дата звернення: 23.02.2020).
Министерство иностранных дел Республики Казахстан (2017). Третья модернизация Казахстана: глобальная конкурентоспособность. Послание Президента Республики Казахстан Н. Назарбаева наро-
- Економжа промuсловостi Economy of Industry
gy Ka3axcraHa. 31 aHBapa 2017 r. URL: http://www. mfa. gov. kz/ru/pretoria/content-view/test-1-poslanie (gaTa 3BepHeHHa: 23.02.2020).
CipaTeraa pa3BHTua «Ka3axcTaH-2050» (2009). URL: https://strategy2050.kz/ru/news/489 18/ (gaTa 3BepHeHHa: 23.02.2020).
O^^HanbHbiH нн$opмaцнoннbIн pecypc npeMbep-MuHHCTpa Pecny6nuKH Ka3ax-CTaH (2017). rocnporpaMMa «uh^poboh Ka3axcTaH». URL: https://primeminister. kz/rupage/view/gosudarstvennaya_program ma_digital_kazahstan (gaTa 3BepHeHHa: 23.02.2020).
O$нцнanbHbIн caHT npe3ugeHTa Pecny6nu-kh Ka3axcTaH (2018). nocnaHue npe3H-gern-a Pecny6nuKH Ka3axcTaH H. Ha3ap-6aeBa Hapogy Ka3axcTaHa. URL: http://www.akorda.kz/ru/addresses/addresse s_of_president/poslanie-prezidenta-respub liki-kazahstan-n-nazarbaeva-narodu-kazah stana-10-yanvarya-2018-g (gaTa 3BepHeHHa: 23.02.2020).
Bep6oBHH P. (2018). HoBa Paga Ha^oHanb-Horo pyxy 4.0. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2018/03/19/council-of-national-movement-4-0/ (gaTa 3BepHeHHa: 05.12.2019).
MpnaK O. (2017). Industry 4.0 Landscape in Ukraine 2017. Bepcia 1.0. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2017/09/ 19/industry-4-0-landscape-ukraine-2017-version-1-0/ (gaTa 3BepHeHHa: 05.12.2019).
Ha^OHa^bHa CTpaTeria «iHgycTpii 4.0 b yKpami» (npoeKT) (2018). 78 c.
ToproBO-npoMHonoBa nanaTa yKpai'HH (2019). npoeKT «Uu^poBa ag^eHga yKpa-ihh-2020». («uh^pobhh nopagoK geH-hhh»-2020). KoH^myanbm 3acagu (Bep-cia 1.0), 2019. URL: https://ucci.org.ua (gaTa 3BepHeHHa: 11.09.2019).
Ka6iHeT MimcTpiB yKpai'HH (2018). npo cxBaneHHa KoH^n^i' po3BHTKy цн$poвoi eKoHoMiKH Ta cycninbCTBa yKpai'HH Ha 2018-2020 poKH Ta 3aTBepg^eHHa nnaHy 3axogiB ^ogo i'i peani3a^i Big 17 cinHa 2018 p. № 67-p. URL: https://www.kmu. gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncep ciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspil
stva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverd zhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realiza ciyi (gaTa 3BepHeHHa: 11.09.2019).
References
Amosha, O. I. (2018, Desember 28 - January 13). A. to change the weather, you need not a gusty wind, but a General climate change. Mirror of the week, 49-50 [in Ukrainian].
Buleev, I. P., & Bryukhovetskaya, N. E. (2019). Paradigm, models and mechanisms of activation of investment activity of economic entities. Business Inform, 3. doi: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-20193-75-83 [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V., Harkushe-nko, O. M., Kniaziev, S. I., Liakh, O. V., Chekina, V. D., & Cherevatskyi, D. Yu. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. In V. Vishnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Brynjolfson, E., & McAfee, E. (2017). The Second era of machines. Moscow: AST Publishing house [in Russian].
Gringard, S. (2016). The Internet of things: the Future is already there. Moscow: Alpina Publisher [in Russian].
Plekhanov, P. A. (2013). Unique and progressive technologies as a prerequisite for the fourth industrial revolution. Modern trends in Economics and management: a new look, 23. pp. 273-275 [in Russian].
Rifkin, D. (2017). The Third industrial revolution: how horizontal interactions change energy, the economy, and the world as a whole. Moscow: Alpina non-fiction [in Russian].
Rogers, D. (2017). Digital transformation. Tochka publishing group [in Russian].
Ross, A. (2017). The industry of the future. Moscow: AST publishing House [in Russian].
Handy, Ch. (2001). In a time of recklessness. The art of management in the organization of the future. SPb: Piter [in Russian].
Schwab, K. (2017). The Fourth industrial revolution. Moscow: E Publishing House, 2017 [in Russian]. Smith, J., Kreuztzer, S., Moeller, C., Karlberg, M. (2016). Policy Department A: Economic and Scientific Policy-Industry 4.0. European Parliament, EU. pp. 1-94 [in Russian].
Industrie 4.0 (2011). Retrieved from
http://www.webeconomy.ru/index.php Industrial Internet Consortium (2014). Retrieved from https://iiconsortium.org Usine du Futur (2015). Retrieved from
https: //www. usinefutur. fr La Fabbrica del Futuro (2012). Retrieved from
http://www.fabbricadelfuturo-fdf.it Industria Conectada 4.0 (2017). Retrieved from https://www.industriaconectada40. gob.es
High Value Manufacturing Catapult (2013).
Retrieved from https://hvm.catapult.org.uk Value Chain Initiative (2014). Retrieved from
https://globalvaluechains.org Made in China 2025 (2015). Retrieved from
https://www.made-in-china.com Make in India (2014). Retrieved from
https: // www.makeinindia. com Singapore Manufacturing Consortium (2015). Retrieved from http://www.singaporemanu facturingconsortium.com Hermann M., Pentek, T., Otto B. (2015). Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review. Working Paper. No. 01. Technische Universitat Dortmund [in Russian]. Industry 4.0 and Smart Manufacturing (2018). Market Report 2018-2023. Retrieved from: https://iot-analytics.com/industry-4-0-and-smart-manufacturing/2018-2023 Industry 4.0 Market by Technology and Geography (2019). Global Forecast to 2024. Market-Report, 2019. Retrieved from https: // www.marketsandmarkets .com/ Market-Reports/industry-4-market-102536 746. html
Research and Markets (2018). Retrieved from http://www.techportal.ru/market/research-and-markets/#about
Schwab, K. (2019). The Global Competitiveness Report. World Economic Forum.
Keves, M., & Filatova, D. (2019). Index of digitalization of the economy // The Express-information. Digital economy. Institute for statistical research and Economics of knowledge, HSE.
National technology initiative project (2016). Retrieved from http://www.nti2035.ru [in Russian].
Internet portal of the President of the Republic of Belarus (2017). On the development of the digital economy. Decree No. 8 of the President of the Republic of Belarus. Retrieved from http://president.gov.by/ru/ offi ci al_documents_ru/view/ dekret- 8-ot-21-dekabrja-2017-g-17716/ [in Russian].
Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kazakhstan (2017). Third modernization of Kazakhstan: global competitiveness. Message of the President of the Republic of Kazakhstan N. Nazarbayev to the people of Kazakhstan. Retrieved from http: // www.mfa.gov.kz/ru/pretori a/ content-view/test-1-poslanie [in Russian].
Development strategy «Kazakhstan-2050» (2009). Retrieved from https://strategy 2050.kz/ru/news/48918/ [in Russian].
Official information resource of the Prime Minister of the Republic of Kazakhstan (2017). State program «Digital Kazakhstan» of the Republic of Kazakhstan. Retrieved from https://primeminister.kz/ rupage/view/gosudarstvennaya_programma _digital_kazahstan [in Russian].
Official website of the President of the Republic of Kazakhstan (2018). Message of the President of the Republic of Kazakhstan N. Nazarbayev to the people of Kazakhstan. Retrieved from http://www.akorda. kz/ru/addresses/addresses_of_president/pos lanie-prezidenta-respubliki-kazahstan-n-nazarbaeva-narodu-kazahstana- 10-yanva rya-2018-g [in Russian].
Werbowy, R. (2018). The New Parliament the national movement 4.0. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2018/ 03/19/council-of-national -movement-4-0/ [in Ukrainian].
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
Yurchak, O. (2017). Industry 4.0 landscaping 2017. Version 1.0. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2017/ 09/19/industry-4-0-landscape-ukraine-2017-version-1-0/ [in Ukrainian].
National strategy «Industry 4.0 in Ukraine» (2018). (Project). 78 p. [in Ukrainian].
Chamber of Commerce and Industry of Ukraine (2019). Project «Digital adjenda of Ukraine-2020» («Digital agenda»-2020). Conceptual framework (version 1.0). Re-
trieved from https://ucci.org.ua [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). About approval of the Concept of development of digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-2018 2020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi [in Ukrainian].
Наталья Ефимовна Брюховецкая,
д-р экон. наук, профессор E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6652-4523;
Елена Викторовна Черных,
канд. экон. наук
Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, Украина, 03057 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3346-8737
ИНДУСТРИЯ 4.0 И ЦИФРОВИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ: ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ УКРАИНЫ
Освещены особенности развития Индустрии 4.0 и цифровой экономики в зарубежных странах и Украине. Проанализированы современное состояние, основные нормативные документы и программы по Индустрии 4.0 и цифровой экономике в странах мира. Особенностями развития Индустрии 4.0 является ориентация на цифровую экономику, новые рынки и технологии, значительная поддержка со стороны государства.
Рассмотрена текущая ситуация, связанная с движением «Индустрия 4.0 в Украине», «Национальной стратегией 4.0». Проанализирована степень готовности отечественных промышленных предприятий к реализации современных цифровых производственных технологий, характеризующих четвертую промышленную революцию. В Украине отсутствуют конкретные программы, дорожные карты, источники финансирования внедрения принципов Индустрии 4.0. Для этого должна быть создана коалиция предприятий с центральными органами исполнительной власти, региональными и органами местного самоуправления. В контексте дигитализации украинской промышленности и энергетики ИТ-сектора и науки целесообразно создание условий для ускоренного развития промышленных хайтек-сегментов, налаживание трансфера технологий от украинских научных учреждений, научных парков, лабораторий до конечных заказчиков, а также реализация региональных программ развития Индустрии 4.0.
Обоснована целесообразность использования принципов и инструментов Индустрии 4.0 и цифровой экономики на предприятиях.
Ключевые слова: Индустрия 4.0, цифровизация, экономика, четвертая промышленная революция, предприятия, образование, инновации, дигитализация.
JEL: 014; 033; Ь52, Ь60
Natalia Ye. Bryukhovetskaya,
Doctor of Economic, Professor E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3346-8737;
Olena V. Chernykh,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3346-8737
INDUSTRY 4.0 AND DIGITALIZATION OF THE ECONOMY: OPPORTUNITIES TO USE FOREIGN EXPERIENCE IN UKRAINIAN INDUSTRIAL ENTERPRISES
The paper deals with the state and features of the development of Industry 4.0 and the digital economy in foreign countries and Ukraine. The current state, main regulatory provisions and programs on Industry 4.0 and the digital economy in Europe, Asia, the United States, and the member countries of the Eurasian economic Union, in particular - Russia, Belarus and Kazakhstan, are considered. It shows features of the development of Industry 4.0 in these countries, namely - the focus on the digital economy on new markets and technologies, significant attention and support from a state.
The analysis of the current situation of the movement «Industry 4.0 in Ukraine», «National strategy 4.0» is given. The degree of readiness of national industrial enterprises to implement up -to-date digital production technologies that characterize the fourth industrial revolution is analyzed. It is argued that in Ukraine there are no specific programs, «road maps», sources of funding for the implementation of Industry 4.0 principles, but there is a weak ability of the government to effectively cooperate and interact with expert communities, as well as a lack of strategies for digital transformation. There are no existing industrial and innovation strategies as the basis of Industry 4.0. Therefore, the development of digitalization of industrial enterprises should be influenced by the state, namely - in the field of innovations, scientific and technological development, education and science. To do this, a coalition of enterprises with Central Executive authorities, regional and local governments should be created. In the context of digitalization of Ukrainian industry, electricity-producing industry, IT-sector and science, it is advisable to create conditions for accelerated development of industrial high-tech segments, to establish technology transfer from Ukrainian scientific institutions, research parks, laboratories to end customers, as well as to launch regional programs for the development of Industry 4.0.
Special attention is paid to substantiating the feasibility of using principles and tools of Industry 4.0 and the digital economy in industrial enterprises of Ukraine.
Keywords: industry 4.0, digitalization, economy, fourth industrial revolution, enterprises, education, innovation.
JEL: O14; O33; L52, L60
Формат цитування:
Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. (2020). Iндустрiя 4.0 та цифровiзацiя економши: можливост використання зарубiжного досвщу на промислових шдприемствах Украши. Економжа промисловост1. № 2 (90). С. 116-132. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.02.116
Bryukhovetskaya, N., Chernykh, O. (2020). Industry 4.0 and digitalization of the economy: opportunities to use foreign experience in Ukrainian industrial enterprises. Econ. promisl., 2 (90), рр. 116-132. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116
Надшшла до редакцИ 27.03.2020 р.
- Економжа промисловост1 Economy of Industry
