CC BY
72
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 331.5:044(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.133
Оксана Володимирiвна Панькова,
канд. соц. наук, доцент E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Олександр Вжторович 1щенко E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0307-557X; Олександр Юршович Касперович 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Укрш'ни вул. Mapii KanHicT, 2, м. Кш'в, Укра!на, 03057 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
СФЕРА ПРАЦ1 ТА ЗАЙНЯТ1СТЬ В УМОВАХ ЦИФРОВО1 ТРАНСФОРМАЦИЙ
ПР1ОРИТЕТИ ДЛЯ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛЬНИХ ТРЕНД1В
I СТАНОВЛЕННЯ 1НДУСТР11 4.0
Питания цифровiзaцil економiки i cуcпiльcтвa входять до порядку денного мiжнaрод-них спшьнот Ta оргaнiзaцiй, нaцiонaльних урядiв, глобaльних корпорaцiй, a тaкож визта-чaють мейнстрим cучacних нaукових дослщжень. Оcобливa увaгa придiляeтьcя проблемaм сутшсних змiн у cферi прaцi тa зaйнятоcтi в результaтi впливу глобaльних трендiв cучac-ноcтi нa цю сферу, 1х нacлiдкiв для нaцiонaльних економiк, зокремa для Укрalни.
MCTa cтaттi полягae у визнaченнi мюця Укрalни в cиcтемi ключових чинниюв, що впливaють нa розвиток сфери ^a^ тa зaйнятоcтi в умовaх цифрово! трaнcформaцil тa переходу до 1ндустри 4.0, a тaкож в обrрунтувaннi вiдповiдних прiоритетiв держaвноl пол^и-ки щодо розвитку ще1 сфери в Укрalнi.
Розкрито основш глобaльнi тренди, що визнaчaють ключовi тенденци у cферi прaцi тa зaйнятоcтi в умовaх цифрово1 трaнcформaцil. Виявлено, що бiльш суттевими е не cтiльки змiни зaйнятоcтi (aвтомaтизaцiя тa подaльший стрибок безробiття), скшьки перемiщення робочо1 сили мiж cекторaми економiки, трaнcформaцiя змicту прaцi тав^ь у трaдицiйних профеciях. Це безпосередньо впливaе нa динaмiку попиту та квaлiфiкaцiйнi компетенци прaцiвникiв. У дaному контекcтi cтaновище Укрalни уcклaднюетьcя тим, що вота включенa до процеав мiжнaродного виробництвa й обмiну та оcновi acиметричноl моделi, якa зумов-люе периферiйний cтaтуc нaцiонaльноl економжи.
Оцiнку готовноcтi тa cпроможноcтi ^al™, укрalнcького ринку прaцi тa зaйнятоcтi до викликiв цифрового розвитку здшснено нa пiдrрунтi визнaчення позицiй Укрalни у провщ-них мiжнaродних рейтингах щодо вимiрювaння передумов глобaльноl цифрово1 конкурен-тоcпроможноcтi. Вcтaновлено нaявну тa потенцiйну вiдповiднicть нaцiонaльного людсько-го i трудового потенцiaлу змiнaм у cферi прaцi в умовaх переходу до 1ндустри 4.0.
Обrрунтовaно прюритети держaвноl пол1тики у сфер1 ^a^ тa зaйнятоcтi в умовaх цифрово1 трaнcформaцil в Укрalнi, зокремa вщносно розробки тa впровaдження системи зaходiв щодо попередження ризикiв i викориcтaння можливостей у дaнiй cферi.
Ключов1 слова: цифровa трaнcформaцiя, cферa ^a^ тa зaйнятоcтi, глобaльнa еконо-м^, квaлiфiкaцiя робочо1 сили.
JEL: E27, J21, O15, O33
© О. В. nam^a, О. В. 1щенко, О. Ю. ^сперович, 2020
Швидю та глибою перетворення bcíx CTopÍH соцiально-економiчного життя, об-умовленi як фундаментальними техноло-гiчними iнновацiями, так i колосальними соцiокультурними зрушеннями глобального масштабу, стали визначальним маркером сучасного CBiiy та започаткували нову еру глобального транзиту - перехщ до яюс-но ново! глобально! економжи, основу яко! становлять нов^ш технологи, цифрова трансформацiя i новi принципи оргашзаци соцiально-економiчно! дiяльностi. Ключо-вим чинником розвитку сучасного св^у стае цифрова трансформацiя, що базуеться на всебiчномy впровадженнi цифрових технологи у виробничу, сощально-пол^ичну, адмiнiстративнy та споживчу дiяльнiсть (OECD, 2018). Новi технологи виступають не просто як поступовий прогресивний розвиток продуктивних сил, а як принци-пово нова виробничо-економiчна система. Це свщчить про перехiд до ново! парадиг-ми розвитку свiтового господарства, основою яко! стають концепци економжи знань та цифрово! економiки. За деякими оцшка-ми частка глобально! шформацшно! еко-номiки вже зараз з урахуванням цифрових навичок i цифрового катталу становить 22,5% вщ обсягiв свiтово!' економь ки (Knickrehm, Berthon, Daugherty, 2016). Цей перехщний процес породжуе величез-нi виклики для вЫх без винятку кра!н свiтy i, скорiш за все, призведе до деградаци не-ефективних, неiнновацiйних економiк, не здатних знайти вщповвд на цi виклики (Структурш трансформацi!, 2017).
Аналiз науково! лiтератyри та остан-нiх економiчних тенденцiй свiдчить, що все бшьше розвинутих кра!н почали орieн-тувати розвиток сво!х економiк на неоiндy-стрiалiзацiю, вiдродження промисловостi на базi сучасних високих технологiй та переходу на 1ндустрш 4.0 (Структурш трансформаций 2017; Иванов, Вишневский, 2017; Вишневский, Князев, 2017; Вишнев-ський, Bie^ra, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018; UNCTAD, 2019; Albrieu, Aneja, Chetty, Mathur, Rapetti, Uhlig, 2018; Lawrence, Roberts, King, 2017;
McKinsey Global Institute, 2017; Колот, 2019; Ляшенко, Вишневський, 2018; Schwab, 2015), що безпосередньо пливае на стан i перспективи розвитку ринюв працi та зайнятостi.
Процеси формування цифрово! еко-номiки, цифровiзацiï суспшьства, розвитку смарт-промисловостi та пов'язаних i3 цим можливостей, ризикiв i загроз стають предметом уваги урядiв економiчно розвинутих краïн свiту, краш, що розвиваються, визна-них мiжнародних органiзацiй i транснащ-ональних корпорацш: Свiтового банку (World Bank), Всесв^нього економiчного форуму (World Economic Forum), Глобального 1нституту МакКiнзi (McKinsey Global Institute), Бостонсь^' консалтинговоï гру-пи (The Boston Consulting Group), AT&T, Cisco, Citi, PwC, SAP, Мiжнародноï оргаш-зацiï працi (МОП), ЮНКТАД та iн. Цифрова економша стае предметом фундамента-льних дослщжень учених розвинутих краш св^ та краш, що розвиваються, у тому чи^ провiдних украшських фахiвцiв. На-уковцi вiдзначають, що сьогодш на змiну початковому ентузiазму i захопленню, ви-кликаним новими цифровими технолопя-ми i перспективами, яю вони вiдкривають для глобально!' економжи та економiк рiз-них краш св^, приходить занепокоенiсть через виникнення новiтнiх ризикiв i загроз, ïx негативних наслiдкiв. Зокрема, спiльною гострою проблемою майже для всix краш е вкрай низька можливють передбачення можливих наслiдкiв кардинальних техно-лопчних змiн для людини, суспiльства, економжи, держави, свiту загалом. Не ви-падково голова Gвропейськоï комiсiï тд-креслюе, що цифровiзацiя (разом iз змiною клiмату) е одним з основних викликiв, який постае перед Свропою у прийдешнi ки1 (European Commission, 2019). Свщчен-
1 Зазначеш виклики визначено як 0CH0BHi до виникнення пандеми KopoHaBipycy COVID-19 на початку 2020 р. Однак саме пандемiя COVID-19 стала сучасним викликом глобального масштабу, який уже вплинув на долю краш свиу i людей, стан глобально! та нацюнальних економiч-них систем, процеси зовшшньо! трудово! мираци,
Economy of Industry-
ням цього е створення Свропейською комь сieю у 2018 р. експертно! групи високого рiвня щодо впливу цифрово! трансформаци на ринки пращ £С, оприлюднення числен-них мiжнародних i нацiональних доповiдей аналiтичних центрiв, робочих груп МОП, активно! дiяльностi Платформи для форму-вання майбутнього нових економши та су-спшьства при ВЕФ тощо (High-Level Expert Group, 2018). До складу ще! експертно! групи увшшли науковцi, представники урядових структур, громадянського сус-пшьства та бiзнесу. Наразi експерти ств-працюють у рамках дослщницького проекту «BEYOND 4.0» (BEYOND, 2018), спря-мованого на вивчення впливу нових техно-логiй на майбутне пращ, бiзнес-моделей i благополуччя, який було пiдтримано Про-грамою GC Horizon 2020.
Особливо! актуальносп як у коротко-, так i в середньо- та довгостроковiй перспек-тивi набувають питання i проблеми, пов'я-занi i3 сутнiсними змшами у сферi працi у зв'язку 3i змiнами технологiчних укладiв, цифровiзацiею глобально! економiки, !х наслiдкiв для нащональних економiк. У даному контекст нагальним завданням стае розгляд основних трендiв i тенденцiй змiн у сферi працi в умовах цифрово! тран-сформацi! та оцiнка !х перебiгу в Укра!нi.
Мета статт полягае у визначеннi в контекст глобальних трендiв сучасностi мiсця Укра!ни в системi ключових чинни-юв, що впливають на розвиток сфери пращ
та засввдчила фактичну неготовнють cbîtoboï сш-льноти протистояти таким загрозам. Попередня оцiнка впливу COVID-19 на свiтовий ринок правд, виконана Мiжнародною органiзацieю працi (МОП), вказуе на те, що наслщки пандемп будуть масштабними i мшьйони людей втратять роботу, стануть частково зайнятими чи працюючими бвд-ними (Профстлка працiвникiв освiти i науки Украши, 2020). Економiчна криза та криза на ринку пращ, спричинеш пандемieю COVID-19, мо-жуть призвести до зростання безробiття у свт майже на 25 млн оаб. До того ж за прогнозами МОП унаслвдок пандемп у свт ввдбудеться ско-рочення робочих годин на 6,7% у II кварталi 2020 р., що екшвалентно 195 млн штатних пра-щвнимв (ILO, 2020).
та зайнятост в умовах цифровоï трансфор-мацiï та становлення 1ндустрп 4.0, а також в обгрунтуванш вщповщних прюритетв державноï пол1тики щодо розвитку цieï сфери в Укрш'ш.
Ключовими характеристиками св1то-воï економ1ки тсля глобальноï фiнансовоï кризи 2008-2009 рр. е смарт-зростання (англ. smart growth), яке базуеться на знан-нях та шноващях, а його провщною ланкою виступае смарт-промисловють (англ. smart industry). Особлива роль промисло-вост в сучасному свт зумовлена, по-перше, тим, що вона пщвищуе продуктив-шсть суспiльноï пращ, створюе нов1 робоч1 м1сця i можливост одержання доход1в, що, у свою чергу, сприяе досягненню цшей людського розвитку, розв'язанню багатьох сощальних проблем; по-друге, принципово новими можливостями, яю вщкривае перед людством сучасна промислова револющя, вщома також як 1ндустр1я 4.0. Четверта промислова револющя передбачае перехщ до ор1ентованого на споживача виробницт-ва на основ! к!берф!зичних систем. 1ндуст-р!я 4.0 характеризуеться злиттям техноло-гш з одночасним розмиванням меж м1ж ф1зичними, цифровими i бюлопчними сферами. У техшко-технолопчному вщно-шенш смарт-промисловють штегруе досяг-нення у сфер1 ф1зичних пристроïв 1з досяг-неннями у сфер1 шформацшно-комушка-цшних технологш (англ. Information and Communications Technologies, ICT) (Виш-невський, В1ецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чеюна, Череватський, 2018, с. 11-12).
В1тчизнян1 фах1вщ акцентують увагу на особливому значенш розвитку смарт-промисловост1 для Украши. Це обумовле-
1 Смарт-промисловють являе собою мережу "розумних" пiдприемств, взаемопов'язаних !з дослвдниками, розробниками, постачальниками, дистриб'юторами, споживачами тощо через шфо-рмацiйно-комунiкацiйнi технологи, завдяки чому формуеться глобальна цифрова платформа для полшшення координацiï та пiдвищення активнос-ii участi вах партнерiв як в окремих ланцюгах, так i в широких мережах створення вартос-ii (Вишневський, Вiецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чешна, Череватський, 2018, с. 150).
но такою обставиною: традицшна i^^CT-рiя Hapa3i перебувае у кризовому сташ, а нова «розумна» промисловiсть не дютала надежно! уваги з боку держави. «У розроб-леному плат прюритетних дiй уряду в економщ Украши на перiод до 2020 р. смарт-промисловють (Iндустрiя 4.0, про-мисловий iнтернет речей, просунуте дип-талiзоване виробництво тощо), на вiдмiну вiд планiв дiй США, Китаю, краш ядра £С та шших iндустрiальних лiдерiв, взагалi не розглядаеться, тим бшьше як нащональна стратепчна швестищя» (Вишневський, Bi-ецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекiна, Череватський, 2018, с. 9).
Надання гiдних ввдповвдей на новiтнi виклики сучасностi неможливе без попе-редження, мiнiмiзацiï та подолання вини-каючих невiдповiдностей, асиметрш, дис-пропорцiй та ïx наслщюв, пiд впливом яких формуеться нова економжа i новий сус-пшьний устрiй. Така позицiя цiлком узгод-жуеться з висновками мiжнародноï екс-пертноï спiльноти, що мiстяться в анал^и-чнiй записцi ЮНКТАД. У нш зазначено, що «зростае стурбовашсть з приводу того, що новi теxнологiï приведуть до змiни характеру цших галузей, збiльшення шную-чо1' майново1' нерiвностi i подальшох' кон-центрацiï влади i багатства. 1з розширен-ням можливостей комп'ютеризацн, авто-матизацiï та використання штучного ште-лекту може зникнути велика кшьюсть про-фесiй i виробництв, нав^ь при зростаннi випуску i продуктивности що призводить до збшьшення прибутку на каттал» (UNCTAD, 2019). Експерти дослщницькох' мереж Велико1' двадцятки Think 20 (T20), що входять до робочох' групи «Майбутне пращ» (T20: Future of Work), наголошують, що з точки зору використання можливос-тей i протистояння ризикам розвинут кра-ши зi стiйкими економжами перебувають у бiльш вигiдному становищ^ нiж краши з переxiдними економжами (до яких за кла-сифкащею ООН належить Украша) та краши, що розвиваються (з якими Украша мае багато спiльного з огляду на рiвень доxодiв населення та структуру економiки). Як по-Економжа npoMucnoeocmi
казуе iсторiя, перiоди технологiчних рево-люцш були також фазами великих розпо-дiлiв у доходах, продуктивностi та добро-6yTÍ в рiзних крашах, що призводило до появи переможщв i переможених на глобальному рiвнi. Також зазначено, що зрос-тання iнновацiй та продуктивностi не вщ-будеться, якщо кра'на швестуе лише у технологи або лише у навички. Оскшьки у крашах, що розвиваються, спостершаються труднощi у сферi дифузн технологiй (одним iз ключових чинникiв, що пояснюють 1'х вiдносне вiдставання, е нездатшсть фiрм i працiвникiв повшстю засвоювати новi технологи та тдвищувати на 1'х основi продуктивнiсть) та дисфункщональшсть систем навчання i перенавчання (i це не лише питання витрат або оргашзаци навчаль-ного процесу), то щ краши можуть легко потрапити до пастки «погано' рiвноваги» з низьким рiвнем технологiчного сприйняття / квалiфiкацi1 та вщсутшстю стимулiв для компанiй i пращвниюв переходити до ш-шо1 рiвноваги, що призводить до збшьшення нерiвностi в доходах, продуктивно-стi та достатку мiж кра'нами (Albrieu, Aneja, Chetty, Mathur, Rapetti, Uhlig, 2018).
Пiд впливом технолопчних змiн у зв'язку з цифровiзацiею та автоматизацiею найбiльш гострi проблеми очiкуються у сферах зайнятостi та розпод^ доходiв. Найближчим часом на ринках пращ можуть вщбутися революцшш трансформаций порiвняннi з шторичним переходом вiд сiльськогосподарського виробництва до промислового: до 2030 р. вщ 75 до 375 млн роб^ниюв (вiд 3 до 14% глобально' робо-чо1 сили) будуть змушеш змiнити профе-си (McKinsey Global Institute, 2017а, p. ii), а економiчнi дивщенди вiд цифровiзацil, автоматизации роботизаци, iмовiрно, надхо-дитимуть до власниюв та виробникiв нов№ нiх технологiй, цифрового бiзнесу1, а та-
1 У даному випадку п!д цифровим бiзнесом розyмieться обрана бiзнес-модель, що реалiзyеть-ся через бiзнес-проекта на основi спiльно! плат-форми поеднання фiзичного та цифрового свтв; взаемодi! людей, компанiй, штелектуальних i смарт-пристро!в.
Economy of Industry-
кож виcококвaлiфiковaно! конкуренто-спроможно! робочо! сили (Lawrence, Roberts, King, 2017). Якщо урядaм не вдa-сться вжити дiевих компенcaторних зaхо-дiв, то вiдбувaтиметьcя збiльшення нер!в-ноcтi в 4acram бaгaтcтвa, доходiв i влaди. Цiлком iмовiрним cтaне зaгоcтрення дис-пропорцiй нa ринку прaцi тa зaйнятоcтi через зроcтaння вщносно! вaжливоcтi висо-кооплaчувaноl квaлiфiковaно! ^aui при одночacному зaмiщеннi рутинно! ^a^ мaшинaми, якa буде змушенa прийняти нa себе основний удaр змш Оcтaннi досяг-нення у cферi робототехиiки, штучного ш-телекту i мaшинного нaвчaння знaменують собою нacтaння ново! ери aвтомaтизaцi!, оcкiльки бaгaто мaшин уже вiдповiдaють можливостям людини aбо нaвiть перевер-шують !х у рiзних видaх робiт (у тому чис-лi тих, як! потребують когнiтивних зд!бно-стей). Викотаний McKinsey Global Institute aнaлiз понaд 2000 cпецiaльноcтей у рaмкaх 800 р!зних профеciй св!дчить, що близько половини вщповщно! прaцi може бути зa-мiнено нa мaшини !з зacтоcувaнням уже в!домих технологiй. Проте це не обов'язко-во призведе до зроcтaння глобaльного без-ро6!ття. Нaвпaки, «св!товш економiцi та-cпрaвдi буде потр!6ний кожний ерг люд-сько! прaцi нa доповнення до роботв для того, щоб подолaти тенденцi! до демогрa-ф!чного cтaрiння як у розвинутих крa!нaх, тaк i в крa!нaх, що розвивaютьcя» (McKinsey Global Institute, 2017b, p. 2-3).
Вщсутшсть зaгaльновизнaних пщхо-д!в i методик призводить до суттевих вщ-мiнноcтей у прогнозaх та 6!льш приклaд-них р!внях. Ta^ зг!дно з прогнозом експер-т!в Вcеcвiтнього економiчного форуму нa основ! опитувaння 15 млн прaцiвникiв великих комтанш, у cегментi несшьськогос-подaрcько! робочо! сили до 2022 р. може зникнути 75 млн робочих мюць, у той чac як з'являться 133 млн нових (World Economic Forum, 2018). 3a прогнозними дaними, предcтaвленими в доповвд Все-св!тнього економiчного форуму, нов! робо-ч! м!сця тa нов! професп з'являтимуться нa
перетинi «цифрового» i «людського» чин-ник!в, вiдобрaжaючи потребу у впровaд-женн! нових технологш тa тривaючу вaж-ливкть людсько! взaемодi! (World Economic Forum, 2020а).
3a ощнгами aнaлiтикiв Бaнку Америки Мерр!л Лшч, унacлiдок aвтомaтизaцi! (впровaдження робот!в) до 2035 р. може бути втрaчено 800 млн робочих м!сць. Одним !з чинник!в цього е скорочення витрaт нa aвтомaтизaцiю (вaртicть промислових робот!в зa 2005-2014 рр. знизилacя нa 27% i може знизитися ще та 22% до 2025 р., що пщвищуе !х конкурентоспроможшсть по-р!вняно з прaцiвникaми-людьми). Кр!м того, все бшьше зaвдaнь оф!сно! роботи тa сфери послуг можуть aвтомaтизовувaтиcя зaвдяки вдоcконaленню обчислювзльно! техн!ки тa прогрaмного зaбезпечення) (Gamm, 2019).
У допов!д! Св!тового бaнку «Допо-в!дь про св!товий розвиток 2019. Змiнa хa-рaктеру прaцi» (Всемирный бaнк, 2019а) таведено дiaпaзон оц!нок чacтки робочих м!сць, як! можуть бути втрaченi в результa-т! aвтомaтизaцi!, по деяких крaiнaх. Щодо Укрa!ни цей дiaпaзон cтaновить 5-40% (США - 7-47; Япошя - 6-55; Литвa - 5-56; Кшр - 5-61; Бол!в!я - 2-41%), що вкaзуе та необхщшсть додaткових досл!джень для детaльного aнaлiзу й уточнення прогнозу. У цш же допов!д! п!дкреслюеться, що змь ни в к!лькост! робочих м!сць унacлiдок упровaдження нових технологш можуть суттево вщр!знятися не лише в р!зних крa!-нaх, aле й у р!зних компaнiях в однш i т!й caмiй ^aim. Ha темпи як упровaдження нових технологш, тaк i зм!ни кшькост! робочих м!сць (передус!м у крaiнaх !з низь-ким тa середн!м р!внями доход!в) можуть впливaти торгов! бaр'ери, вaртicть прaцi, р!вень iнформовaноcтi тa !нш! особливост! cитуaцi!.
Ha глобaльному р!вн!, як cвiдчaть ре-зультaти щор!чного опитувaння Global Human Capital Trends конcaлтинговоi ком-пaнi! Deloitte, технолог!! допомaгaють ор-гaнiзaцiям нaбувaти конкурентно! перевa-
ги, але якщо ними неправильно управляти, то вони водночас призводять до втрати пращвниками власно! iдентичностi на ро-бочому мiсцi. Тому серед компанш спосте-рiгаeться нагальна потреба у трансформаци пiдходiв до управлшня персоналом, згiдно з якими пращвник постае в центрi уваги, отримуючи можливостi для безперервного навчання та швидкого розвитку - як про-фесiйного, так i особистiсного. Увага робо-тодавцiв до якiсного складу персоналу, йо-го знань, навичок, досвщу е трендом № 1 у 2019 р., адже понад 86% респондентiв за-уважили, що переосмислення методiв навчання пращвниюв е важливим або дуже важливим питанням. Для цiлей кар'ерного зростання постiйне навчання та розвиток пращвника вже не е додатковою перевагою, а стае обов'язковим для збереження робочого мшця. Збiльшення потреби в без-перервному навчаннi передбачае також ефективне впровадження автоматизованих технологiй, яю вiдзначили для себе важли-вими або дуже важливими 64% респонден-тiв. Експерти Deloitte роблять схожий ви-сновок: незважаючи на стрiмке впровадження нових технологiй, саме майстершсть людини додае цiнностi цим технолоп-ям ^ЫИс, 2019).
Проте деяю економiсти зi свiтовим iм'ям критикують песимiстичнi прогнози. Так, Д. Аджемоглу та П. Рестрепо наво-дять аргументи щодо некоректностi таких висновюв: «По-перше, навiть якщо перед-бачуваний технологiчний прогрес здшс-ниться, немае гарантш, що фiрми виршать автоматизуватися; це залежатиме вiд ви-трат на замiну машинами робочо! сили та того, наскiльки змшиться заробiтна плата у вiдповiдь на цю загрозу. По-друге, новi технологи впливають на ринок працi не лише в секторах !х упровадження, але i на iншi сектори та галуз^ на стан економки загалом. Наприклад, iншi сектори та про-феси можуть розширитися, щоб увiбрати робочу силу, звiльнену вщ завдань, якi зараз виконують машини, а пiдвищення про-дуктивност за рахунок нових машин може
навпь розширити зайнятiсть у постражда-лих галузях» (Acemoglu, Restrepo, 2017).
Також до зваженост закликае росш-ський дослiдник, експерт у сферi економь ки працi Р. Капелюшшков. Науковець вва-жае, що технолопчш змiни е нейтральним чинником на макрорiвнi та в масштабах значних перiодiв часу: хоча при рiзкиx тех-нологiчниx змiнаx пристосування до них може розтягуватися на тривалий час, новi технологи сильнiше впливають на структуру зайнятоси, шж на ïï рiвень, пiд ïxнiм впливом змiнюеться не стiльки розподш робiтникiв за професiйними групами, сю-льки сам змiст окремих професш (Капе-люшников, 2017).
Отже, бшьш суттевими е змiни не стшьки зайнятостi (автоматизацiя та пода-льший стрибок безробiття), скiльки перемщення робочоï сили мiж секторами еко-номiки, змiни змiсту працi професш, що безпосередньо впливатиме на змши попиту на квалiфiкацiйнi компетенци пращвниюв. До того ж прогнозовано технолопчш змши по^зному позначаться на рiзниx крашах. На це впливатимуть перш за все таю чин-ники, як створення та масове впровадження шформацшно-комушкацшних техноло-гш; зниження вартост перемiщення шфор-маци, ноу-хау; перемщення робочих мiсць i виробництв за можливост дистанцiйноï координаци, вщеозв'язку, контролю за ад-мiнiстративно-господарською дiяльнiстю тощо; змiни у глобальних вартюних лан-цюгах створення доданоï вартостц поед-нання теxнологiй «Великоï амки» з низь-кою заробiтною платою в крашах, що розвиваються (Колот, 2019). Уже вщбувають-ся мiжкраïновi перемщення не лише това-рiв, виробництв, iнформацiï, але i людей; утверджуеться нова (iнша) яюсть процесу працi.
Таким чином, перехщ глобального свiту до цифровоï економши та 1ндустри 4.0. на засадах старт-зростання супровод-жуеться тотальними невщворотними змь нами, вiдкриттям нових перспектив i мож-ливостей розвитку, але одночасно виник-
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
ненням нов^шх ризиюв i загроз. Тому вкрай важливо виявляти й осмислювати природу новiтнiх явищ та процеав, вироб-ляти системне бачення того, що вщбува-еться, для адекватного своечасного реагу-вання та надання гщних вiдповiдей на ви-клики сучасностi. З методолопчно! та свь тоглядно! точки зору значним здобутком в^чизняно! науки е концепт «Праця 4.0», який являе собою трудову парадигму, що iманентна новiй економiцi, мережево-циф-ровим, iнформацiйно-комунiкативним тех-нологiям та 1ндустрп 4.0 (Колот, 2019).
Основними мегатрендами сучасност
е:
рiзновекторнi, суперечлив^ неодно-значнi за наслiдками тренди демографiчно-го характеру в контекст сощально-економiчного, соцiально-трудового розвитку;
новий формат глобалiзацil св^ово! економши (так зване друге i трете роз'еднання), втрата та/або ненабуття нащ-ональною економiкою конкурентних пере-ваг;
штенсивне впровадження технологiй «1ндустрп 4.0» та формування ново! еко-номiки (вона ж i цифрова, i знаннева, i ме-режева, й шформацшна), для яких харак-терними е шш^ нiж домiнуючi до початку ХХ1 ст., технологи, ресурси, прюритети, мотиваци, цiнностi й утвердження на три-валий перiод примату економiчного над соцiальним;
новий формат сустльного розподiлу працi у глобальному вимiрi, який, у свою чергу, е симбюзом нов^ньо! глобалiзацil св^ово! економжи та ново! економiки, що формуеться в межах нащональних держав та ш
Суть феномену майбутнього, яке вже настало, - «Праця 4.0» закладена в сощаль-но-трудовому вимiрi сукупного пращвника ново! (цифрово!) економжи; глобалiзацiй-нiй турбулентностi; новiтнiх формах, видах зайнятост та пов'язаних iз ними вщноси-нах; мережевiй оргашзаци працi; змiстi та траектори розвитку процеЫв працi; трудо-
вих доходах, а саме !х рiвнi, диференщаци, тенденцiй i домiнант у цш царинi. Для того щоб оргашчно вписатися у вимоги плат-форми «Праця 4.0», мережевий пращвник будь-яко! професi! мае бути iнтелектуально просунутим, вiдповiдальним, самостiйним, здатним працювати в комацщ (проектi), готовим до змш, мати професшш компе-тентностi, що iманентнi вимогам ново! (цифрово!) економжи (Колот, 2019). Це цiлком вщповщае вимогам Iндустрi! 4.0 до яюсних характеристик персоналу, перш за все STEM-персоналу, який здатен до твор-чого виконання функцiй пiдтримання, контролю та подальшого вдосконалення ви-робничих кiберфiзичних систем i мае, ^м технiчних навичок, важливi нетехшчш компетенцi! (знання англiйсько! мови, на-вички проектного менеджменту, вмiння працювати в командi тощо). Для цього державна ^ мiждержавна) полiтика кра!ни мае бути прогресивною, дiевою, здатною на гiднi вiдповiдi викликам сучасност (цифровiзацi! економiки та суспiльства, переходу до 1ндустрп 4.0).
Перехiд на новий рiвень технолопч-ного укладу актуалiзуе запит на високу конкурентоспроможшсть економши кра!-ни, розвиток смарт-промисловост, розви-нутий людський капiтал i висококвалiфiко-ваний персонал (STEM-персонал). Певш (точнiше, початковi) зрушення в цьому на-прямi вiдбуваються i в Укра!ш. Так, першим кроком для розвитку цифрово! еконо-мiки стало розроблення у 2016 р. концеп-туальних засад цифровiзацi!, якi вщобра-женi у спiльному проектi «Цифрова аджен-да Укра!ни - 2020» (Цифрова адженда, 2016). У ачш 2018 р. було прийнято Кон-цепцiю розвитку цифрово! економiки та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки (Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни, 2018), створено Мшстерство цифрово! трансформацп Укра!ни та Комiтет Верховно! Ради Укра!-ни з питань цифрово! трансформацп. У за-значених основних документах, на якi держава мае орiентуватися при цифровiза-цi!, визначено таю !! цiлi:
цифрова модершзащя вЫх сфер жит-тя та дiяльностi населення;
трансформацiя традицiйноï економi-ки в конкурентоспроможну, ефективну та iнвестицiйно привабливу;
доступнiсть цифрових технологш; пiдвищення економiчниx показникiв на мiжнародному рiвнi;
можливостi для розвитку людських ресурсiв, iнновацiйного пiдприемництва, цифровоï iндустрiï.
Сьогоднi вiдбуваеться процес станов-лення на державному рiвнi оргашзацшно-управлiнськиx меxанiзмiв переходу на ци-фровi технологи, сприяння реалiзацiï про-ектiв iз розвитку iнфраструктури, цифрових навичок i цифрових прав громадян, штеграци з единим цифровим ринком £С та iншi шщативи. Вiн покликаний забез-печити розвиток Украши та конкуренто-спроможнiсть ïï економiки. Також дiють законодавчi шщативи 2018 р. щодо модер-шзаци та пiдвищення ефективностi оргаш-зацшно-правових меxанiзмiв формування i виконання Нацiональноï програми шфор-матизаци в Украшу
Проте швидкi фундаментальнi змiни на ринку пращ у зв'язку з форсованою ци-фровiзацiею економiки формують вагомi ризики та загрози сощальнш, економiчнiй, громадськiй, нацiональнiй безпецi, кнору-вання яких може призвести до занепаду соцiально-трудовоï сфери Украïни i втрати конкурентоспроможност украïнськоï еко-номiки. Становище Украши ускладнюеться тим, що вона включена до процеЫв мiжна-родного виробництва й обмiну на основi асиметричноï моделi, яка зумовлюе пери-ферiйний статус нацiональноï економiки. Як вщзначають В. Ляшенко та О. Вишнев-ський, на вiдмiну вщ економiчно розвинутих краïн, орiентована на iндустрiальну епоху структура економки Украïни не до-зволяе створювати в достатньому обсязi високотеxнологiчнi товари i послуги, яю були б конкурентоспроможними i затребу-ваними на глобальному ринку. Як результат, високотехнолопчний експорт товарiв скорочуеться, традицшш в останнi десяти-
лiття сектори економки втрачають своï позици, а економiчно активне населення шукае можливост для працевлаштування за межами Украши. Система освпи та вщ-творення людського катталу, залишаю-чись орiентованою на наявнi морально за-старш сектори економiки, також «консер-вуе» структурно-теxнологiчну вiдсталiсть. Автори стверджують, що цифровiзацiя по-ки що значною мiрою оминае Украïну. Це унеможливлюе всеохоплююче отримання додаткових «цифрових» дивiдендiв для населення, бiзнесу та влади (Ляшенко, Виш-невський, 2018, с. 7). У таюй ситуаци iгно-рування або не реагування державних ор-ганiв i структур влади, полiтичноï, еконо-мiчноï бiзнес-елiти Украïни на наявнi дис-баланси, ризики та загрози е неприпусти-мою позищею, яка шкодить нацiональним штересам краïни, гальмуе процеси змiц-нення конкурентоспроможноси нацiональ-ноï економiки в умовах глобальноï цифро-вiзацiï (Панькова, Касперович, 2019, с. 36).
Незважаючи на те що в наведених роботах розкрито питання домiнуючиx трендiв i ризиюв в умовах цифровоï трансформаци, яю впливають на розвиток укра-ïнськиx i свiтовиx промисловоси, економi-ки i суспiльства, у тому чи^ у сферi пращ та зайнятоси, оцiнка готовностi Украши до актуальних викликiв розглядаеться пере-важно з боку характеристик економiчноï дiяльностi (упровадження iнновацiй, рiвень автоматизаци промисловостi тощо). I хоча визнаеться, що смарт-промисловшть по-требуе нових компетенцш i новоï системи пщготовки кадрiв (безперервного навчання, сертифшаци) для розвитку ринку цифрових вакансш (конструкторiв робототех-нiки, менеджерiв з модернiзацiï комп'ютер-них мереж, iнженерiв систем безпеки цих мереж, фаивщв iз великих даних, просуну-тоï аналiтики та iн.), усе ще недостатньо висвпленими залишаються аспекти загаль-них передумов розвитку i використання людського потенцiалу для адекватних ак-туальним змiнам трансформацiям ринку пращ Украши, у тому чи^ вщповщшсть навичок робочоï сили вимогам автоматизо-
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
ваного виробництва та 1ндустри 4.0, ефек-тивнiсть нацiональних iнституцiй у сферi освiти та використання талантiв.
Отже, у попередженш й подоланнi економiчних потрясiнь, зокрема щодо ринку пращ, викликаних технологiчними змь нами (у тому чи^ розвитком 1ндуст-рi! 4.0), важливу роль ввдграе забезпечення вiдповiдностi навичок працiвникiв новим технолопчним вимогам й особливостям робочих мшць.
Для оцiнки готовностi укра!нського ринку працi до нових цифрових виклиюв у динамiцi, а також вщносно iнших кра!н до-щльно розглянути позицi! Укра!ни у про-вiдних мiжнародних рейтингах, призначе-них для вимiрювання передумов глобально!, цифрово! конкурентоспроможност, пов'язаних iз людським капiталом, готов-ностi до сприйняття iнновацiй (зокрема цифрових) та потенщалу розвитку навичок, а також загально! здатностi до збереження та розвитку талантв. Зазначенi чинники дозволяють визначити спроможшсть кра!-ни (!! сильш та слабкi сторони) щодо забезпечення актуально! та потенцшно! вщ-повiдностi нацiонального людського i трудового потенщалу змшам у сферi працi, викликаним цифровою трансформацiею. У свою чергу, це дозволить певною мiрою визначити й обгрунтувати прюритетш на-прями державно! полiтики у сферi працi та зайнятостi.
До вщповщних мiжнародних рейтин-гiв включено:
1) 1ндекс глобально! конкуренто-спроможност 4.0 (зокрема чинники «1КТ сприйняття», «Навички», «1нновацшна спроможнiсть»);
2) Глобальний iндекс iнновацiй (Global Innovation Index);
3) Св^овий рейтинг цифрово! конку-рентоспроможностi (World Competitiveness Digital Ranking);
4) Св^овий рейтинг залучення тала-нтiв (IMD World Talent Ranking);
5) Глобальний i^^^ конкуренто-спроможностi талантiв (The Global Talent Competitiveness Index).
Одним iз найбшьш авторитетних до-слiджень щодо економiчного розвитку та його ключових чинниюв е 1ндекс глобально! конкурентоспроможност (Global Competitiveness Index), який щорiчно роз-раховуеться Cвiтовим економiчним форумом. Порiвняння динамiки значення зага-льного 1ндексу глобально! конкуренто-спроможност та його основних чинникiв по Укра!ш, а також !! вщповщних рейтин-гових позицiй за 2017-2019 рр.1 (табл. 1) дозволяе дшти таких висновкiв.
Серед показникiв Глобального i^^^ су конкурентоспроможностi 4.0, незважа-ючи на !х унiверсальний характер, ключо-вими для оцiнки перспектив ринку пращ Укра!ни та кра!ни загалом в умовах цифро-во! трансформацп вбачаються чинники «1КТ сприйняття», «Навички» та «1ннова-цшна спроможнiсть». Данi за 2017-2019 рр. не демонструють суттево! динамжи Укра!ни за вказаними показниками (аш за балами, анi за мкцем у рейтингах), хоча е одними з найвищих серед чинниюв 1нде-ксу. При цьому якщо за показником «На-вички» зростання балiв (хоча й незнач-не) супроводжувалося пщйомом Укра!ни в рейтингу (з 46 мшця на 44 серед 141 кра!ни), то iншi два показники (при подiбному незначному зростаннi балiв) су-проводжувалися погiршенням позицi! в рейтингу. Це свщчить про вщставання тем-пiв розвитку Укра!ни за показниками «1КТ сприйняття» та «1нновацшна спромож-нiсть» вiд сусiднiх за рейтинговими пози-цiями кра!н, що, у свою чергу, потребуе прискорення розвитку для того, щоб хоча б не вщставати.
Глобальний шдекс шновацш (Global Innovation Index) розкривае позици Укра!-ни серед 129 кра!н свiту щодо вщповщнос-тi нов^шм вимогам переходу до Iндустрi! 4.0 (Global Innovation Index, 2019). Дина
1 З 2018 р. упроваджено нову методоло-гш розрахунку 1ндексу глобально!' конкуренто-спроможносп (Global Competitiveness Index 4.0), тому ствставними е дат за 2018-2019 рр. i дат за 2017 р., розраховаш за методом ретропо-ляцii.
Таблиця 1 - Динамика позиций УкраУни за загальним ¡ндексом глобально! конкуренто-
спроможност 4.0 та окремими чинниками 1
Показники 1ндексу глобально! конкурентоспроможностi 4.0 Ранг Бали
2017 backcast 2018 2019 2017 backcast 2018 2019
1ндекс глобально' конкуренто-спроможностi 4.0 89 83 85 53,92 57,03 56,99
1.1нститути 115 110 104 43,94 46,26 47,85
2.1нфраструктура 65 57 57 68,53 70,12 70,34
3.1КТ сприйняття 73 77 78 48,88 50,95 51,85
4. Макроекономiчна стабiльнiсть 134 131 133 32,09 55,86 57,92
5. Здоров'я 91 94 101 71,45 71,97 65,59
6. Навички 46 46 44 68,13 68,86 69,92
7. Товарний ринок 85 73 57 54,02 55,28 56,52
8. Ринок пращ 88 66 59 55,47 59,50 61,38
9. Фшансова система 117 117 136 48,30 48,67 42,28
10. Розмiр ринку 47 47 47 62,22 62,65 62,99
11. Динамка бiзнесу 81 86 85 55,57 55,29 57,16
12. !нновацшна спроможшсть 60 58 60 38,44 38,95 40,11
1 Складено за даними джерела (World Economic Forum, 2020Й).
мiка рейтингових позицiй Укра!ни за цим показником виглядае таким чином: у 2017 р. - 50 шсце; у 2018 р. - 43; у 2019 р. - 47. У 2019 р. найвищi показники шновацшност Украша демонструе за параметрами освпи та науки - 43 мюце, ви-що! освiти - 37; легкостi започаткування бiзнесу - 48, квалiфiкацil працiвникiв - 45, створення знань (патенти, винаходи) - 17 (у цьому роздш за показником корисш мо-делi за походженням - 1 мюце), знання (вплив та поширення) - 47, креатившсть в онлайн - 43. Меншу розвиненiсть i здат-шсть до iнновацiйностi демонструють показники шформацшних та комунiкацiйних технологiй - 81 позищя, iнфраструктур -89, урядових онлайн-послуг - 92, шститу-цш - 107 позицiя в рейтингу (табл. 2) (Ма-ксименко, 2019).
Отже, Украша на сьогодш ще мае до-волi високi показники iндексу ефектив-ностi iнновацiй, освпнш i науковий потен-цiал як пщгрунтя шновацшно! конкуренто-спроможностi. ОДнак щ здобутки не транс-формуються у сферу НДДКР, оскiльки об-сяги останнiх е неприпустимо низькими. Незважаючи на велику кiлькiсть учених й iнженерiв, а також частку людей, якi мають
вищу освпу, Украша мае посереднiй рейтинг за показником «1нноваци». У 2019 р. Украша знизила позици за показником Глобального шновацшного iндексу на 4 пункти. Невисокими е показники «Взае-мозв'язкiв унiверситетiв iз промисловютю у сферi дослiджень i розробок», «Техноло-гiчна готовнiсть», «Iноземнi швестици та трансфер технологiй». Тому одна з голов-них конкурентних переваг краши не спра-цьовуе на користь економiчного зростання при переходi до цифрово! економiки та 1ндустри 4.0.
Якщо в Укрш'ш основним джерелом фшансування НДДКР виступае держава, то у провщних кра!нах свпу - бiзнес. Попит з боку бiзнесу (перш за все шдустри), допомагае пiдтримувати високий рiвень НДДКР у цих кра!нах (е попит, то е i про-позицiя). Тому сучасну промисловiсть на-зивають драйвером iнновацiй. В Укра1ш ж науку фiнансуе в основному держава (48%), значна частина кошив надходить iз-за кордону (22%). А бiзнес (29%), порiв-няно з iндустрiальними краlнами-лiдера-ми, фiнансуе науку дуже мало. Це свщ-чить про явну слабкiсть приватного попиту на високотехнолопчш розробки
- Економжа промисловостi Есопоту о/ 1^т1гу
1 Складено за даними джерела (Максименко, 2019).
Таблиця 2 - Оцшка позицн Укра'ши за складовими Global Innovation Index (2013-2109 рр.)1
Global Innovation Index 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
мiсце (1з 142) мшце (1з 143) мк аз це [41) ми аз це [28) ми аз це [27) мк аз це [26) мшце аз 129)
Глобальний шновацш-ний iндекс 71 63 8 Т 64 1 4 56 8 Т 50 6 Т 43 7 Т 47 4 4
Глобальний вхiдний пiдiндекс 82 88 5 4 84 4 Т 76 8 Т 77 1 4 75 2 Т 82 7 4
1нституци 105 103 2 Т 98 5 Т 101 3 4 101 - 107 6 4 96 11 Т
Людський капiтал i дослiдження 44 45 1 4 36 9 Т 40 4 4 41 1 4 43 2 4 51 8 4
1нфраструктура 91 107 164 112 5 4 99 13 Т 90 9 Т 89 1 Т 97 8 4
Рiвень розвитку ринку 82 90 8 4 89 1 Т 75 14 Т 81 6 4 89 8 4 90 1 4
Рiвень розвитку бiзнесу 79 87 8 4 78 9 Т 73 5 Т 51 22 Т 43 8 Т 47 4 4
Глобальний вихiдний пiдiндекс 58 46 12 Т 47 1 4 40 7 Т 40 - 35 5 Т 36 1 4
Результати застосуван-ня знань i технологи 45 32 13 т 34 2 4 33 1 Т 32 1 Т 27 5 Т 28 1 4
Результати творчо! дi-яльностi 81 77 4 Т 75 2 Т 58 17 Т 49 9 Т 45 4 Т 42 3 Т
1ндекс ефективностi iнновацiй 31 14 17 Т 15 2 Т 12 3 Т 11 1 Т 5 6 Т н/д -
(Вишневський, Гаркушенко, Князев та ш., 2020, с. 120).
Показовими е позици Укра!ни у Свь товому рейтингу цифрово! конкуренто-спроможностi (World Competitiveness Digital Ranking), який розраховуеться швейцарським IMD World Competitiveness Center для 63 краш1 (табл. 3).
За показниками Св^ового рейтингу цифрово! конкурентоспроможност Укра!-на протягом останнiх 5 роюв лише один раз (у 2018 р.) пщнялася вище останньо! п'ятiрки рейтингу. Ще гiршою е ситуащя з чинниками «Технологи» та «Готовшсть до майбутнього», за якими Укра!на стабiльно перебувае в останнш трiйцi, навiть дещо погiршуючи сво! показники. Суттево кра-щою виглядае позищя Укра!ни в рейтингу за чинником «Знання» (мiсця з 39 по 45). Однак здобутки за цим напрямом можуть бути швидко втраченi внаслiдок сощально-
1 Хоча в рейтингу беруть участь лише 63 краши, однак вони переважно належать до розвинутих i тих, що розвиваються (зокрема, краши £С), до яких прагне приеднатись Укра!на.
демографiчних тенденцiй, наявних в Укра-!ш. Красномовним е i той факт, що гiршi за Укра!ну результати в рейтингу 2019 р. показали лише таю кра!ни, як Перу, Монголiя та Венесуела.
Бшьш детальний аналiз даних Укра!ни у Св^овому рейтингу цифрово! конкуренто-спроможност 2019 (IMD World Competitiveness Center, 2020b) демонструе сильш сторони та «провали» за 9 субчинниками. Вщносно сильною стороною Укра!ни фак-тично е лише субчинник «Навчання та осв^а» (21 мiсце). Серед шших субчинни-кiв лише за двома Укра!на посiла мiсця, вищi за останню десятку (<^знес-вмь лiсть» - 45 мюце та «Наукова концентра-цiя» - 49 мiсце).
Оргашзащя економiчного ствроб№ ництва та розвитку (ОЕСР) також акцентуе увагу на тому, що готовшсть кра!н скорис татися перевагами цифрово! трансформаци значною мiрою залежить вiд навичок !х на-селення та вiдповiдно!' пол^ики, яку вони здiйснюють (OECD, 2019). Тому суттевий iнтерес становить мюце Укра!ни серед кра!н
Таблиця 3 - Динамика мкця Укра'ши у Свгговому рейтингу цифровой* конкуренто-_спроможност (2015-2019 рр.) 1 _____
Показник 2015 2016 2017 2018 2019
Загальна характеристика (Overall performance) 59 59 60 58 60
Знання (Knowledge) 40 44 45 39 40
Технологи (Technology) 60 60 62 61 61
Готовшсть до майбутнього (Future readiness) 61 61 61 61 62
1 Складено за даними джерела (IMD World Competitiveness Center, 2020а).
CBiiy саме за цим параметром, який можна назвати загальними (неспецифiчними) пе-редумовами щодо знань, навичок, освпи та науки.
Авторитетними тематичними шдек-сами щодо визначення сильних i слабких сторiн людського та трудового потенщалу Укра!ни в умовах цифрово! трансформацii виступае Свiтовий рейтинг залучення та-лантiв (IMD World Talent Ranking) (IMD World Competitiveness Center, 2020b) (табл. 4) та Глобальний шдекс конкуренто-спроможностi таланпв (The Global Talent
Competitiveness Index) (INSEAD, 2019) (табл. 5). Якщо перший i3 даних iндексiв бшьшою мiрою вiдображаe стан системи освпи i навчання та ступiнь вщкритост нацiонального простору освiти i роботи, то другий бшьше сконцентрований на результатах реалiзацii наявних навичок i знань, зокрема у пщприемницькш та iнновацiйнiй дiяльностi. Певною перевагою першого iндексу е також те, що кiлькiсть краiн, представлених у рейтингу, хоча i е ниж-чою, менше змiнювалась iз часом, що спрощуе аналiз динамiки показниюв.
Таблиця 4 - Позици Укра'ши у Св^овому рейтингу залучення таланив (IMD World _Talent Ranking) у 2014-2019 рр.1......
Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Загальна характеристика (Overall performance) (кшьюсть кра'н у рейтингу) 33 (60) 46 (61) 49 (61) 59 (63) 48 (63) 44 (63)
1нвестицп та розвиток (Investment & Development) 10 16 16 35 22 18
Привабливкть (Appeal) 51 58 59 62 61 60
Готовшсть (Readiness) 53 56 59 60 56 51
1 C^ageHO 3a gaHHMH g^epe^a (IMD World
yKpai'Ha He geMOHCTpye 0flH03HanH0i gHHaMiKH y CBiTOBOMy pemHHry 3anyneHHa TanamiB (IMD World Talent Ranking), y nepmy nepry 3a paxyHOK pefiTHHry 3a cyörn-geKCOM «iHBecmuji Ta po3bhtok» (Investment & Development), akhh pi3KO «npociB» y 2017 p. i3 nOganbmHM BigHOB^eHHaM1, y toh nac aK 3a iHmHMH gBOMa cyömgeKcaMH Hama
1 Однак це не можна вважати однозначно позитивним результатом, тому що, ввдповщно до висновшв Свггового банку, витрачання Украною доволi значних державних коштiв на освiту (6% ввд ВВП порiвняно iз середшми по ОЕСР 4,4%) здiйснюеться неефективно, осшльки не дае порiв-нянного приросту людського капiталу (Всемирный банк, 2019b).
Competitiveness Center, 2020а).
кра'на стабiльно посiдае останнi мiсця. Причому за субшдексом «Приваблившть» (Appeal) Укра'на випередила лише Хорва-тiю, Венесуелу та Монголш (хоча i нена-багато вiдстала вiд Болгари та Росн). Слiд також вiдзначити, що вщ закрiплення на останньому мшщ за привабливiстю Укра'-ну рятують лише параметри за ознаками «Вартють життя» (5 мiсце) та «Ефективна ставка податку на доходи фiзичних оаб» (23 мiсце), тому наближення за 'х параметрами до кра'н СС (чого неможливо уник-нути в разi здiйснення необхщних реформ) може суттево знизити суб'ективну приваб-ливiсть планiв самореалiзацii в Укра'ш ба-
Economy of Industry-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
гатьох громадян i потенцiйних трудових шгранпв з iнших кра!н.
Дещо кращим виглядае мiсце Укра!-ни у Глобальному шдека конкуренто-спроможностi талантв (The Global Talent
Competitiveness Index) (INSEAD, 2019), перш за все переважно через бшьшу пред-ставлешсть у даному рейтингу менш роз-винутих кра!н (табл. 5).
Таблиця 5 - Позицп УкраУни у Глобальному шдекС конкурентоспроможностi талантiв
2014 20152016 2017 2018 2019
Мшце в рейтингу за Загальним балом GTCI (GTCI score) (кшьюсть кра!н у рейтингу) 71 (93) 66 (109) 69 (118) 61 (119) 63 (125)
1. Умови для появи таланпв (Enable) 80 91 103 99 96
2. Здатшсть приваблювати таланти (Attract) 81 97 94 98 105
3. Умови для розвитку талантв (Grow) 76 72 64 66 68
4. Здатшсть утримувати таланти (Retain) 69 56 54 58 66
5. Професшш та техшчш навички (Vocational and technical skills) 46 40 66 44 45
6. Навички глобальних знань (Global knowledge skills) 57 61 53 42 37
1 Складено за даними джерела (INSEAD, 2019).
Даш Глобального шдексу конкурен-тоспроможностi талантiв також демон-струють недостатню спроможнiсть Укра!-ни розвивати та приваблювати таланти (субiндекси 1 та 2), що свiдчить про обме-жену здатнiсть як забезпечувати кадрами зростання нацiонально! економiки загалом, так i реалiзувати можливостi цифрово! трансформаци для пiдвищення конкурен-тоспроможност Укра!ни у свiтi. До того ж одним iз висновкiв авторiв доповiдi «Гло-бальний iндекс конкурентоспроможност талантiв 2019» було спостереження, що у глобальному масштабi нерiвнiсть за талантами розширюеться: розрив, що вщокрем-люе кра!ни-лiдери вiд решти, зростае, а не зменшуеться (GTCI, 2019).
Тому навт за наявност достатньо високих показникiв професiйних i техшч-них навичок, а також навичок глобальних знань (субiндекси 5 та 6) i посереднiх мож-ливостей для зростання та забезпечення талантв (субiндекси 3 та 4) перспективи людського, у тому чи^ трудового, потен-цiалу Укра!ни е невтшними.
Отже, виходячи з рейтингових пози-цiй Укра!ни у мiжкра!нових порiвняннях за вимiрами технологiчно! готовности наяв-ного людського потенцiалу, осв^и перс-
пективи Укра!ни щодо устшно! цифров> заци економiки та суспшьства виглядають на даний момент якщо не оптимiстично, то, щонайменше, небезнадшно. Але оцiнка ситуацп вiдчутно попршуеться, якщо ощ-нити !! у бшьш широкому контекстi, перед-уам з урахуванням сощально-демогра-фiчних тенденцш.
Скорочення населення працездатного вiку вщбуватиметься, перш за все, за раху-нок замiни бiльш численних старших по-колiнь менш численними молодшими, а також через зовнiшню трудову м^ащю. Розрахунки американських економiстiв Д. Аджемоглу та П. Рестрепо свщчать про те, що старiння робочо! сили мае приводи-ти до бшьшого поширення автоматизацп у промисловост - вiдносна дефiцитнiсть працiвникiв середнього в^, якi мають на-вички для виконання ручних виробничих завдань, збшьшуе значення технологiй, якi можуть !х замiнити (Acemoglu, Restrepo, 2019).
Пщтвердженням цiе! тези й одночас-но попередженням для Укра!ни е даш, на-веденi в Доповвд Свропейського банку ре-конструкцп та розвитку (СБРР) про пере-хщний процес (EBRD, 2019), зокрема щодо зв'язку мiж чисельнiстю роботiв i медiан-
hhm BiKOM po6iTHHKiB. 3a bhchobkom eKc-nepTiB GEPP, po6oTH mapme 3acTocoByroTb-ca y eBponeficbKux KpaiHax i3 nepexigHHMH eKOHOMiKaMH i3 6inbm niTHboro po6onoro cu-noro. npu ^OMy, 3 ogHoro 6oKy, yKpaiHa nepe6yBae Humne 3aranbHoi nimi TpeHgy, to6to BigcTae Big 6i.bmocTi rnmux KpaiH b acneKTi po6oTH3a^i, HaBiTb nopiBHaHo 3 Kpa-lHaMH, y aKHx cnocTepiraeTbca aHanorinHufi MegiaHHHH BiK npa^BHHKiB, a 3 iHmoro -npucKopeHa po6oтнзaцia Mome noM'aKmHTH HacnigKH cKoponeHHa o6cary i CTapiHHa po-6onoi cunu. OgHaK цe norpomye B3aeMHHM
nocuneHHaM 3a3HaneHux npoцeciв i «3aKpuT-TaM» nepcneKTHB po3BHTKy gna KpaiHH.
Ctocobho yKpaiHH eKcnepTaMH GEPP Big3HanaeTbca ^e ogHa He HagTo nomupeHa cepeg eBponeficbKux KpaiH i3 nepexigHoro eKoHoMiKoro тeнgeнцia: cKoponeHHa y 20062016 pp. nacTKH HH3bKo- i cepegHboKBarn^i-KoBaHoi po6onoi cunu (Ha npu6nu3Ho 6 i 3% BignoBigHo) i3 3pocTaHHaM Ha 5% nacTKH bh-coKoKBani^iKoBaHoi po6onoi cunu (EBRD, 2019). BKa3aHa guHaMiKa TeopeTunHo Mome 3aKoHoMipHo cynpoBogmyBaTH npoцec цн$-poBi3a^i Ta HaBiTb cnpuaTH fioro ycnimHoc-Ti, ogHaK nume 3a yMoBH BignoBigHocTi xa-paKTepy i aKocTi HaBunoK BucoKoKBarn^iKo-BaHux npaцiвннкiв, nacTKa aKux 3pocTae, noTpe6aM po6oтogaвцiв i cTpaTerinHHM 3a-BgaHHaM po3BHTKy Ha^oHanbHoi eKoHoMiKH 3aranoM (a TaKom gocTaTHocTi HH3bKo- Ta cepegHboKBani^iKoBaHoi po6onoi cunu gna noTpe6 eKoHoMiKu). ToMy, 3 ogHoro 6oKy, Heo6xigHe 3a6e3neneHHa aKocTi npo^ecifiHoi Ta bh^oi ocBiTH, BignoBigHicTb pe3ynbTaTiB ix ^yH^ioHyBaHHa noTpe6aM cycninbcTBa fi eKoHoMiKH, 3 iHmoro - aK^o He 6yge 3a6e3-neneHufi nonuT Ha Ha6yTi HaBunKH, to 3poc-TaTHMe piBeHb 6e3po6iTTa, TpygoBufi noTeH-^an HaceneHHa gerpagyBaTHMe a6o «bhmh-BaTHMeTbca» 3a Memi KpaiHH. KpiM Toro, 3a gaHHMH ^onoBigi GEPP npo nepexigHufi npoцec 2018-2019 «TpaHc^opMa^a npaцi Ta TpygoBux BigHocuH y nepexigHux eKoHoMi-Kax» (EBRD, 2019) yKpaiHa e ogHHM i3 nige-piB cepeg KpaiH GBponu i3 nepexigHoro eKoHoMiKoro (Emerging Europe) 3a oniKyBaHHMH go 2040 p. o6caraMH cKoponeHHa HaceneHHa
npa^3garaoro BiKy (nporHo3yeTbca cKoponeHHa Ha 20% nopiBHaHo 3 2015 p.), ^o He-ogMiHHo cnig ypaxoByBaTH npu npufiHarri ynpaBniHcbKux i noniranHux pimeHb.
Buxoganu 3 BH^e3a3HaneHoro Haranb-hhm 3aBgaHHaM e no6ygoBa aKicHoi cucTeMH cTpaTerinHoro nnaHyBaHHa i MomTopuHry 3MiH Ha puHKy npaцi Ta b cyMimHux c^epax. Цe cTocyeTbca aK Ha^oHanbHoro piBHa (ge-aKi тeнgeнцii 3yMoBnroroTb noTpannaHHa nu-TaHb po3BHTKy puHKy npaцi go npiopureriB PHEO Ta Ka6iHeTy MiHicTpiB yKpaiHH), TaK i perioHanbHoro (yHacnigoK oneBugHoi He-y3rogmeHocTi eKoHoMinHoi Ta ocBiTHboi no-niTHKH, 3arpo3, noB'a3aHux i3 3oBHimHboro TpygoBoro мiгpaцiero y npuKopgoHHux o6na-cTax to^o). Цe noTpe6ye cTBopeHHa ^nbo-bhx po6onux rpyn i3 MeToro po3po6KH Bigno-BigHux 3axogiB ^ogo BigcTemeHHa cнтyaцii y c^epi npaцi Ta тeнgeнцifi Ha puHKy npaцi, po3po6KH Ha^oHanbHoi Ta perioHanbHux cTpaTerifi po3BHTKy b цнx c^epax.
npufiHaTTa ynpaBniHcbKHx pimeHb npo HaranbHi fi e^eKTHBHi 3axogu ^ogo цн$poвi-зaцii yKpaiHcbKoi eKoHoMiKH Ta cycninbcTBa ycKnagHroeTbca 6araTo$aKTopmcTro i B3ae-Mo3anemHicTro co^anbHux, eKoHoMinHux, geMorpa^inHux, noniTunHux npoцeciв b yMoBax rao6ani3oBaHoi eKoHoMiKH, noTpe-6yronu cKnagHux po3paxyHKiB i MogenroBaH-Ha - cцeнapнoгo fi eKoHoMeTpunHoro. 3a pe-3ynbTaTaMH nonepegHix gocnigmeHb no6ygo-BaHo cxeMy B3aeMogii ochobhhx nuHHHKiB po3BHTKy нaцioнa.bнoгo puHKy npaцi b yMoBax цн$poвiзaцii (puc. 1). li nepeg6anaeTbca BHKopucTOByBaTH gna aHani3y cнтyaцii Ha puHKy npaцi yKpaiHH Ta npu nporHo3yBaHHi fioro po3BHTKy b cynacHux yMoBax. y no-ganbmoMy Ha ocHoBi cTaTucTunHoi oцiнкн cunu кopenaцifiннx i ^yH^ioHanbHux 3B'a3KiB Mim oKpeMHMH nuHHHKaMH Momnu-Ba no6ygoBa BignoBigHoi MaTeMaTunHoi mo-geni.
OgHaK 3a3HaneHufi cTpaTerinHufi npo-цec noTpe6yBaTHMe ageKBaTHoro piBHa aKocTi ynpaBniHHa, aKocTi mcTHiy^fi, Ha Bamnu-
BocTi noro Haronomye i GEPP (EBRD, 2020).
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
Умовт позначення:
1 - рiзнi стушнь i результати цифрово! трансформаци для рiзних галузей i тдприемств впливають на !хню прибут-ковiсть i конкурентоспроможтсть;
2 - цифровiзацiя змшюе вимоги роботодавцiв до iснуючих i нових робочих мюць (навичок пращвниюв);
3 - наявнi й перспективш характеристики трудового потенцiалу обумовлюють масштаби i швидкiсть цифровiзаци;
4 - структурш трансформаци економжи змiнюють стввщношення затребуваних навичок пращвниюв;
5 - цифровiзацiя призводить до лжыдаци та появи робочих мтсць, створюючи новi тренди на ринку пращ
6 - вiковi характеристики робочо! сили i населення загалом впливають на темпи й можливостi оволодiння новими навичками;
7 - змши вимог до пращвниюв i пошукачiв роботи впливають на структуру ринку пращ, рiвень безробгття, попит на випускникв навчальних закладш;
8 - структура i резерви робочо! сили, структура ринку пращ стае сприятливим або обмежуючим чинником для окре-мих процесш i планiв у рамках цифровiзацil;
9 - змши наявних i затребуваних навичок, 1х спшпадшня (метчiнг) обумовлюють можливостi розвитку економжи;
10 - обсяг i характеристики робочо! сили обумовлюють обмеження i перспективи економiчного розвитку;
11 - еконотчна ситуацiя (загальна i за секторами, територшми) спричиняе зрушення у структурi ринку працi;
12 - соцiально-демографiчнi тенденци обумовлюють наявний i перспективний потенщал ринку пращ через обсяг i характеристики робочо! сили;
13 - устшшсть процесiв цифровiзацil впливае на конкурентоспроможтсть нацюнально! економжи, процеси зовнь шньо! мгграцп робочо! сили;
14 - глобальт економiчнi процеси та зв'язки впливають на ршень конкурентоспроможност й успiшнiсть суб'ектiв нацюнально! економжи;
15 - вiдкритiсть економжи i держави полегшуе вiдплив низько- i висококвалiфiкованоl робочо! сили, але уможлив-люе залучення мiгрантiв;
16 - соцiально-демографiчнi тенденци впливають на рiвень глобально! конкурентоспроможностi, швестицшно! при-вабливоста держави;
17 - полiтика шших держав у сферi зайнятостi та млраци, !х конкурентоспроможнiсть у рiзних сферах впливають на характеристики национального ринку працi та його структуру;
18 - структурш змiни ринку пращ рiвень безробiття, вартiсть робочо! сили тощо впливають на привабливють нацiонального ринку працi.
Рисунок 1 - Схема ключових зв'язкчв основних процепв у сфер1 пращ в умовах цифровпацп
Розроблено авторами.
В Укра!ш полшшення якостi управ-лшня протягом 1996-2017 рр. вiдбyваеться швидше, нiж у кра!нах iз приблизно таким самим рiвнем доходiв, але, незважаючи на це, вона залишаеться на дуже низькому рiвнi за цим показником.
За ощнками СБРР, у випадку Укра!ни подолання половини вщставання вiд серед-нього показника G7 за яюстю економiчних установ кра!ни призведе до збiльшення приросту доходу на душу населення в се-редньому на 1,2% на рш - головним чином за рахунок швидшого нагромадження фь зичного та людського катталу, а також пiдвищення ефективностi !х поеднання. Тому в умовах змш принципiв i напрямiв глобально! конкурентоспроможност ефек-тивна стратегiя цифровiзацii стае запору-кою не лише виживання, але i розвитку Укра!ни в нових умовах. Для цього необ-хiдною е активна державна галузева, мiж-галузева полiтика щодо ефективного вико-ристання, збереження i розвитку трудового потенщалу кра!ни. Успiшнiсть тако! стратеги залежатиме вiд урахування основного чинника, який продукуе змiнy всiх складо-вих моделi «Праця 4.0», - штенсивного впровадження технологiй «1ндустри 4.0» як мережево-цифрового, технолопчного базису ново! економки.
При цьому як першочерговi слiд ви-окремити тi сфери, де Укра!на мае вщчут-ний потенщал щодо створення конкурент-них переваг, та забезпечити !х прюритет-ний розвиток як певних «точок зростання», навколо яких створюватимуться необхщш умови для розвитку в сучасному свт, у тому числi з точки зору збереження та розвитку людського потенщалу. Зберегти та розвинути наявний потенцiал зазвичай простше, нiж створити його «з нуля». Так, голова Укра!нського союзу промисловщв та пiдприемцiв А. Кiнах серед найбшьш перспективних галузей економiки визначае такк IT-промисловiсть (за кiлькiстю лщен-зованих програмiстiв i фахiвцiв у галyзi IT Укра!на входить до першо! п'ятiрки держав свiтy); аграрний сектор (укра!нський АПК
сьогодш мае дуже потyжнi позицii, але не-обхщно розвивати переробну галузь, щоб продукщя укра!нського АПК мала вищу додану вартiсть); гiрничо-металyргiйний комплекс (традицiйна для Укра!ни галузь, що мае значш перспективи розвитку, зо-крема з точки зору наявно! сировинно! ба-зи); високотехнологiчнi виробництва (ра-кетно-космiчний комплекс, де Укра!на мае базис i потенцiал, а також авiабyдyвання -Укра!на входить до 10-12 держав св^, якi спроможнi вщ креслення до кiнцевого ви-робу випускати сучасну авiацiйнy технiкy); транспортне машинобудування та переве-зення (виробництво сучасно! технiки й уш-кальне географiчне розташування, завдяки якому транспортш послуги i транзит ван-тажiв завжди будуть перспективним на-прямом для Укра!ни); бyдiвельна галузь (за вщповщних умов Укра!на може здшснюва-ти експорт бyдiвельних послуг) (Кшах, 2020).
Порiвняльний аналiз дозволив ви-окремити сильт позицп Украти в мiжна-родних рейтингових порiвняннях. На сьогодш наша кра!на мае достатньо високий освпнш i науковий потенщал, здатний продукувати рiзноманiтнi нововведення у виглядi iдей, наукових розробок, корисних моделей, патентiв. Конкурентною перевагою Укра!ни залишаеться достатньо висока яюсть вищо!, середньо! та професшно! освiти; високими е показники витрат на комп'ютерне програмне забезпечення; екс-порт шформащйно-комушкащйних послуг. Отже, Укра!на ще мае потенцiал до зростання - основою укра!нсько! шноващйно! конкyрентоспроможностi залишаеться людський каттал, тобто знання та навич-ки, якими володшть люди, шо надае !м змогу створювати цiннiсть у свповш еко-номiчнiй системi. Проте змщнення конку-рентоспроможностi економiки Укра!ни безпосередньо залежатиме вiд його ефективного використання, розвитку та вщпо-вiдностi вимогам цифровiзацii економiки й переходу до 1ндустри 4.0.
Перешкодами для забезпечення кон-курентоспроможност економiки Укра!ни,
Economy of Industry-
розвитку сфери зайнятост та пращ в hobît-шх умовах виступають таю чинники: недо-сконалiсть iнституцiй (зокрема поличного, регуляторного та бiзнес-середовища), слабко розвинута iнфраструктура, у тому чи^ iнновацiйна; несприятливi умови в крах'ш для появи талантiв (Enable) та здат-ностi ïx приваблювати (Attract), а також такi показники рейтингу цифровоï конку-рентоспроможностi, як технологи (Technology) та готовшсть до майбутнього (Future readiness). Низька шституцшна спромож-нiсть використовувати та розвивати наяв-ний потенцiал, неефективна та застарша система державного управлшня, неефективна система взаeмодiï мiж суб'ектами соцiально-економiчного розвитку призво-дять до поступовоï втрати Украïною потен-цiалу розвитку в умовах цифровое' трансформаци та становлення 1ндустри 4.0.
Суттевого доопрацювання (в певному розумшш - скорiше перезавантаження) потребуе система нормативно-правового забезпечення розвитку сфери зайнятост та пращ в умовах цифровоï трансформаци та становлення 1ндустри 4.0. Однозначним показником неефективност системи державного управлшня Украши у сферi працi та сумiжниx сферах е вщсутшсть актуаль-них стратегш1, пiдкрiплениx вiдповiдними системами практичних заxодiв та планами дiй, при юнуванш досi чинних концепцiй державних програм i державних програм, термiн ди яких збiг, а ступiнь виконання е невизначеним2. I навiть найновiшi доку-
1 До винятк1в можна вщнести лише Стратегш державно! м1грацшно1 полтгики Украши на перюд до 2025 року, Стратегш реформування системи надання сощальних послуг та Нацюнальну стратегш розвитку освгги в Укрш'ш на перюд до 2021 року, хоча перша з них потребуе оновлення, друга - зам1ни, а термш ди останньо1 збпае.
2 Наприклад, Концепщя Загальнодержавно1 цшьовш сощально1 програми збереження i розвитку трудового потенщалу Украши на перюд до 2017 року (на основ1 яко1 так i не було розроблено та прийнято ввдповщну програму) та Програма сприяння зайнятост населения та стимулювання створення нових робочих мюць на перюд до 2017 року.
менти регуляторно! пол!тики в ц!й сфер! фактично не в!дпов!дають умовам цифрово! трансформаци та вимогам становлення 1ндустр!! 4.0. Зокрема, такий принципово важливий та актуальний нормативно-пра-вовий документ, яким е затверджен! нещо-давно Кабшетом М!н!стр!в Укра!ни «Ос-новн! напрями реал!зац!! державно! пол!ти-ки у сфер! зайнятост! населення та стимулювання створення нових робочих мюць на перюд до 2022 року» (Каб!нет М!н!стр!в Укра!ни, 2019а), також залишився поза контекстом фундаментального впливу ци-фрово! трансформаци на сферу пращ та зайнятост!. Цифров!зац!я в ньому фактично не згадуеться, а отже, не знаходить належ-ного в!дображення н! в зазначених напря-мах, н! у в!дпов!дних завданнях щодо !х-ньо! реал!заци. Сл!д зазначити, що визна-чен! в документ напрями зор!ентован! на окрем! прояви сучасних тенденцш у сфер! пращ та зайнятост та фактично залишають поза полем зору !хню першопричину, пов'язану з впливом цифрово! трансформаций Оск!льки одним !з ключових напря-м!в зм!н у сфер! пращ та зайнятост в Украши внасл!док цифров!заци е суттева зм!на затребуваних роботодавцями знань, вм!нь ! навичок прац!вник!в, саме формування у ро6!тник!в необхiдних компетенц!й (у тому числ! цифрових, соц!альних, сощально-психолог!чних, когн!тивних) заслуговуе значно б!льшо! уваги та мае стати одним !з пр!оритет!в розробки та реал!зац!! державно! пол!тики у сфер! прац! та зайнятост! населення, осв!ти та п!дготовки кадр!в. Це необх!дна умова надання г!дних в!дпов!дей на виклики сучасност! при переход! на платформу «Праця 4.0».
Треба вже зараз бути готовими до ключових зм!н у царин! профес!йно-квал!-ф!кац!йно! структури робочо! сили ново! (цифрово!) економ!ки, а саме до: появи зовам нових форм ! вид!в трудово! д!яльност!, нов!тн!х профес!й; масового «вимивання» дотепер!шн!х посад, а то й ц!лих профес!й !з соц!ально-трудового ландшафту; !нтен-сивного наповнення як нових, так ! тради-ц!йних профес!й новими зм!стовними ха-
paктepиcтикaми (тpyдoвими навичками) тoщo.
Paдикaльнicть i швидюсть змiн e те-вiдвopoтними та бeззaпepeчними, тoмy мe-тoдoлoгiю пpoгнoзiв змiн на pинкy ^ащ та зaйнятocтi cлiд yдocкoнaлити. Дepжaвнa пoлiтикa пiдгoтoвки кaдpiв мae вщговщати запитам чacy, включати cтpaтeгiï пepeпiд-гoтoвки кaдpiв на зacaдaх STEM. Кapди-нальних змiн пoтpeбye впчизняна cиcтeмa ocвiти i пpoфeciйнoгo навчання вщшвщш дo нoвiтнiх вимoг pинкy пpaцi та тexнoлo-гiчнoгo poзвиткy в yмoвaх цифpoвiзaцiï.
У дaнoмy кoнтeкcтi ocoбливoï акту-aльнocтi нaбyвae poзpoбкa та peaлiзaцiя cтpaтeгiчнo opieнтoвaнoï нaцioнaльнoï e^-нoмiчнoï пoлiтики дepжaви для зaбeзпe-чeння yмoв збaлaнcoвaнoгo цифpoвoгo, cтaлoгo, coцiaльнo-тpyдoвoгo poзвиткy на зacaдaх iннoвaцiйнocтi та пapтнepcтвa. Bo-на мae включати дoвгocтpoкoвi нацюнальш та дepжaвнo-пpивaтнi cтpaтeгiï poзвиткy, яю виcтyпaють ïï cтpyктypними ceraerna-ми. Ключoвими cepeд них e таю:
нацюнальна cтpaтeгiя poзвиткy ocвi-
ти;
cтpaтeгiя iннoвaцiйнoгo poзвиткy; cтpaтeгiя цифpoвiзaцiï eкoнoмiки та cycпiльcтвa; cпpияння poзвиткy цифpoвих i виpoбничих тeхнoлoгiй;
cтpaтeгiя eфeктивнoгo викopиcтaння, збepeжeння та poзвиткy тpyдoвoгo (y тoмy чиcлi нayкoвo-виpoбничoгo) пoтeнцiaлy пpи впpoвaджeннi тeхнoлoгiй Iндycтpiï 4.0, пepeпiдгoтoвцi кaдpiв на зacaдaх STEM;
cтpaтeгiя cтaлoгo та збaлaнcoвaнoгo poзвиткy;
cтpaтeгiя з poзвиткy кiбepфiзичнoгo виpoбництвa;
cтpaтeгiя пoдoлaння бiднocтi та зни-жeння coцiaльнoï нepiвнocтi та ш.
Baжливoю yмoвoю eфeктивнocтi та-raï cтpaтeгiчнo opieнтoвaнoï нaцioнaльнoï пoлiтики дepжaви e гapмoнiзaцiя та збалан-швашсть ïï cтpyктypних ceгмeнтiв (cтpaтe-гш).
Таким чинoм, мoжнa визначити oc-нoвнi пpiopитeти poзвиткy yкpaïнcькoï cфe-
pи пpaцi та зaйнятocтi в yмoвaх цифpoвoï тpaнcфopмaцiï та пepeхoдy дo Iндycтpiï 4.0:
1. Poзpoбкa та впpoвaджeння дoвгo-cтpoкoвoï дepжaвнoï пoлiтики y cфepi пpaцi та зай^то^ нaceлeння Укpaïни з визна-чeнням ocнoвних нaпpямiв, пpiopитeтних завдань та зaхoдiв щoдo ïx peaлiзaцiï.
2. Poзpoбкa та peaлiзaцiя Стpaтeгiï eфeктивнoгo викopиcтaння, збepeжeння та poзвиткy тpyдoвoгo (y тoмy чиcлi нayкoвo-виpoбничoгo) пoтeнцiaлy пpи впpoвaджeн-ш тexнoлoгiй Iндycтpiï 4.0, пepeпiдгoтoвцi кaдpiв на зacaдax STEM. Ця Стpaтeгiя мae бaзyвaтиcя на oб'eктивнoмy aнaлiзi шща-льнo-дeмoгpaфiчнoï cитyaцiï в Укpaïнi, ïï peгioнax, ceктopax eкoнoмiки.
3. Дo пpiopитeтниx завдань peaлiзaцiï Стpaтeгiï нeoбxiднo включити гaлyзeвi, мiжгaлyзeвi ceгмeнти eфeктивнoгo вито-pиcтaння, збepeжeння i poзвиткy тpyдoвoгo пoтeнцiaлy кpaïни з визнaчeнням cиcтeми зaxoдiв щoдo пoпepeджeння та мiнiмiзaцiï pизикiв i диcбaлaнciв в yмoвax цифpoвoï тpaнcфopмaцiï та cтaнoвлeння Iндycтpiï 4.0.
Для зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoгo poз-витку i мiжнapoднoï кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi Укpaïни з мeтoю збaлaнcoвaнoгo poз-витку cфepи npauj та зaйнятocтi дoцiльнo виoкpeмити тактичш пpiopитeти з вщговвд-нoю cиcтeмoю зaxoдiв.
4. Тaктичнi пpiopитeти (навями) та зaxoди щoдo poзвиткy у^аш^^ cфepи пpaцi та зaйнятocтi в yмoвax цифpoвoï тpaнcфopмaцiï та пepexoдy дo Iндycтpiï 4.0 мають включати:
4.1. Ствopeння дieвoï cиcтeми cтpaтe-гiчнoгo пpoгнoзyвaння i плaнyвaння era-нoмiчнoгo, coцiaльнoгo, coцiaльнo-дeмo-гpaфiчнoгo poзвиткy з ypaxyвaнням ^o6-xiднocтi зaбeзпeчeння збaлaнcoвaнoгo poз-витку cфepи npauj та зaйнятocтi в yмoвax цифpoвiзaцiï, зoкpeмa:
визнaчeння на ocнoвi cтpaтeгiчниx цiлeй i завдань, а татож нayкoвo oбrpyнтo-ваних пpoгнoзiв yзгoджeниx пpiopитeтiв дepжaвнoï пoлiтики i cy^^TOro poзвиткy на кopoткo-, cepeдньo- та дoвгocтpoкoвi
- EKoHoMiKa npoMumoeocmi Economy of Industry
перюди, процедур контролю за 1х дотри-манням та переглядом;
включення функцш та завдань щодо визначення та ре^заци прiоритетiв дер-жавноï пол^ики i суспiльного розвитку до повноважень вищих посадових осiб РНБО або Кабшету Мiнiстрiв Украïни;
забезпечення оргашзацшних i фшан-сових засад в^тав^но!! дiяльностi з метою залучення до цифровоï трансформаци у сферi пращ та зайнятост в УкраНш кадрового й штелектуального потенцiалу науко-вих установ, закладiв вищоï осв^и, недер-жавних аналiтичниx центрiв, ощнка до-цiльностi й можливостi залучення зарубiж-них експертiв;
термiнова розробка та затвердження обгрунтованих середньо- i довгострокових стратегiй розвитку у вщповщних сферах.
4.2. Осучаснення в контекст цифро-вiзацiï нормативно-правового забезпечення i державних програм, реалiзацiя яких впли-вае на розвиток сфери пращ та зайнятост:
концептуальне визначення i законо-давче затвердження принцитв балансу-вання завдань економiчного розвитку, розвитку ринку пращ й забезпечення сощальних i трудових прав населення в мiнливиx соцiально-економiчниx умовах;
прогноз наслщюв поточних заxодiв щодо реформування законодавства у сферi працi, забезпечення ïx коригування й удо-сконалення на основi тристороннього партнерства та сощального дiалогу, включаючи скасування або оновлення застарших пра-вових норм та актв;
удосконалення в контекстi вимог цифровiзацiï чинних державних програм у сферi забезпечення зайнятостi, розвитку трудового потенщалу, сощально-демогра-фiчного розвитку на основi вiдповiдниx стратегiй, якi мають бути розроблеш.
4.3. Удосконалення державноï пол> тики та вiдповiдниx меxанiзмiв ïï реалiзацiï щодо забезпечення конструктивноï взаемоди ключових суб'ектiв соцiально-економiч-ного розвитку (у тому чи^ у сферi працi та зайнятостi):
забезпечення широкого суспшьного дiалогу на засадах державно-приватного партнерства, публiчного дiалогу; сощального партнерства сторш сощально-трудо-вих вщносин для узгодження прiоритетiв державноï полiтики та реалiзацiï потреб, штереЫв i прав дiючиx соцiальниx суб'ек-тiв в умовах становлення 1ндустри 4.0;
розробка шформацшно-комушкатив-ноï пол^ики з метою формування суспiль-ного консенсусу щодо проблем, завдань та цшей розвитку суспiльства i краïни, що е необxiдним для формування адекватних iндивiдуальниx очiкувань i життевих пла-нiв;
розробка конкретних заxодiв щодо забезпечення суспшьного дiалогу за окре-мими напрямами i сферами, зокрема шляхом створення та впровадження вщповщних цифрових дiалоговиx платформ.
4.4. У сферi вдосконалення системи взаемоди ключових суб'ектiв сощально-економiчного розвитку (влади, бiзнесу, профспiлок, громадянського суспшьства) з метою залучення наявного потенщалу розвитку основними напрямами дiяльностi мають стати:
розбудова шформацшно-комушка-тивних меxанiзмiв забезпечення скоорди-нованоï взаемоди основних гравцiв еконо-мiчного простору щодо розробки, просу-вання, упровадження нацiональниx цифро-вих платформ;
розробка та впровадження комушка-тивного меxанiзму теxнологiчниx платформ, де бiзнес i держава можуть стати по-тенцiйними замовниками шновацш: з одного боку, бiзнес та держава роблять заявку на виршення ïx проблем, а з шшого науковцi, студенти, винаxiдники пропону-ють iнновацiйнi ршення, якi надалi масш-табуються i стають основою для власного iнновацiйного бiзнесу1;
1 У даному контексп в1дпов1дного вдосконалення потребуе чинна Стратепя розвитку сфери iнновацiйноï д1яльносл на перюд до 2030 року (Кабшет Мш1стр1в Украïни, 2019b).
poзвитoк люд^^го кaпiтaлy, а тaкoж знань i peзyльтaтiв нayкoвиx дocлiджeнь, 6O caмe людcький кaпiтaл мae ключoвe знaчeння для зaбeзпeчeння тexнoлoгiчниx змш, а ocвiтa i дocлiджeння життeвo важ-ливi для зaбeзпeчeння мaйбyтньoгo;
пoлiпшeння якocтi ocвiти шляxoм на-ближeння ïï дo пoтpeб глoбaльнoгo pинкy та пoтpeб у фaxiвцяx, здатних cтвopювaти, адаптувати та викopиcтoвyвaти тexнoлoгiч-нi iннoвaцiï, пiдтpимкa зaпpoвaджeння на-вчальних диcциплiн з пiдпpиeмництвa, ф> нaнcoвoï гpaмoтнocтi й oxopoни iнтeлeктy-aльнoï влacнocтi.
Cиcтeмa cтpaтeгiчниx i тактичних пpiopитeтiв, peaлiзaцiя зaпpoпoнoвaниx за-xoдiв cпpиятимe пpиcкopeнню poзвиткy cфepи пpaцi та зaйнятocтi в yмoвax цифpo-вoï тpaнcфopмaцiï eкoнoмiки Укpaïни.
Отжe, нoвий тexнoлoгiчний уклад чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï жopcткo диктye cвoï yмoви для вcix бeз винятку ^а-ш cвiтy. Для У^аши, яка нaлeжить дo ^а-1н, щo poзвивaютьcя, e два шляхи: a6o ora-нoвyвaти нoвi тexнoлoгiï та дoлyчaтиcя дo пpoвiдниx тpeндiв eкoнoмiчнoгo poзвиткy, a6o oпинитиcя на yзбiччi cвiтoвoгo tooto-дapcтвa та cвiтoвoï цивiлiзaцiï зaгaлoм. Bcтaнoвлeнo, щo cьoгoднi Укpaïнa являe coбoю дepжaвy, яка щe мae пoтyжнocтi для poзвиткy й yпpoвaджeння цифpoвиx тexнo-лoгiй, cтaнoвлeння Iндycтpiï 4.0. Ефeктивнa cиcтeмa дepжaвнoгo peгyлювaння нацюна-льнoï eкoнoмiки на вcix piвняx, вiдпoвiднe iнcтитyцiйнe, тexнoлoгiчнe, нopмaтивнo-пpaвoвe, кaдpoвe, iнфopмaцiйнo-кoмyнiкa-тивнe зaбeзпeчeння та пepexiд на oнoвлeнi фopми взaeмoдiï cyб'eктiв (влади, бiзнecy, пpoфcпiлoк, гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa) зaлишaютьcя бaзoвими yмoвaми збepeжeн-ня i нapoщyвaння Укpaïнoю пoтeнцiaлy poзвиткy.
Надання Укpaïнoю вiдпoвiдeй на глoбaльнi виклики cyчacнocтi зaлeжaтимe вщ зaбeзпeчeння cycпiльнo-пoлiтичнoï ста-бiльнocтi, нacaмпepeд ycepeдинi кpaïни; вiд вoлi та кoнcoлiдoвaнocтi пoлiтичниx i бiз-нec-eлiт захищати нaцioнaльнi iнтepecи,
вкладати в науку та ocвiтy, будувати го-тужну кoнкypeнтocпpoмoжнy цифpoвy дepжaвy. Значтою e poль cиcтeми дepжaв-шго peгyлювaння, cтpaтeгiчнoгo плану-вання та пpoгнoзyвaння, а тaкoж дieвoгo пapтнepcтвa дepжaви, бiзнecy та науки, гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa i влади тoщo. Kypc на cтaбiлiзaцiю i poзвитoк мoжe змщ-нити i пocилити кoнкypeнтнi пepeвaги Укpaïни, пoлiпшити ïï пoзицiï у cвiтoвиx peйтингax.
Пepcпeктиви годальших дocлiджeнь пoлягaють у нayкoвoмy oбrpyнтyвaннi тон-кpeтниx мexaнiзмiв peaлiзaцiï зaзнaчeниx пpiopитeтiв i нaпpямiв дepжaвнoï шлпики Укpaïни щoдo poзвиткy cфepи ^ащ та зай-нятocтi в yмoвax цифpoвoï тpaнcфopмaцiï та cтaнoвлeння Iндycтpiï 4.0.
Лiтеpaтypa
Bишнeвcкий В. П., Князeв С. И. (2017). Cмapт пpoмышлeннocть: ^pc^^^hi и пpoблeмы. Экoнoмuка У^ашы. 2017. № 7 (760). С. 22-37. Виштев^кий В. П., Bieцькa О. В., Tap^-шeнкo О. М., Князeв С. I., Лях О. В., 4e-кша В. Д., Чepeвaтcький Д. Ю. (2018). Cмapт-пpoмиcлoвicть в eпoxy цифpoвoï eкoнoмiки: пepcпeктиви, нaпpями i мe-xaнiзми poзвиткy: мoнoгpaфiя. Киïв: ГЕП HAH Укpaïни. 192 c. Вишжв^кий В. П., Гapкyшeнкo О. М., Князeв С. I. та ш. (2020). Цифpoвiзaцiя eкoнoмiки Укpaïни: тpaнcфopмaцiйний пoтeнцiaл: за peд. В. П. Виш^в^^го та С. I. Князeвa. Киïв: IЕП HAH Укpaï-ни, 2020. 188 c. Bceмиpный Банк (2019a). Дoклад o миpo-вoм paзвитии 2019: Измeнeниe xapaк-тepa тpyдa. Всемщный банк. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitst ream/handle/10986/30435/211328RU.pdf. doi: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1328-3
Bceмиpный банк (2019b). Piшyчi ocвiтнi peфopми мoжyть пщняти eкoнoмiкy Укpaïни. World Bank Blogs. URL: https://blogs.worldbank.org/uk/europeandc
- ErnuoMirn npoMumoeocmi Economy of Industry
entralasia/bold-education-reforms-can-lift-ukraines-economy
Иванов С. В., Вишневский А. С. (2017) Электронные платформы как инструмент модернизации экономики Украины. Вестник экономической науки Украины. 2017. № 1 (32). С. 47-53.
Кабшет Мiнiстрiв Украши (2018). Про схвалення Концепци розвитку цифрово! економши та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки та затвердження плану заходiв щодо !! реалiзацi!. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
2018-р/ed20180117#n23 (дата звернення: 20.02.2020).
Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни (2019а). Основ-нi напрями реалiзацi! державно! пол^и-ки у сферi зайнятост населення та сти-мулювання створення нових робочих мшць на перюд до 2022 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1396-
2019-%D1%80 (дата звернення: 20.02.2020).
Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни (2019b). Страте-ri! розвитку сфери шновацшно! дiяль-ностi на перюд до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80 (дата звернення: 20.02.2020).
Капелюшников Р. И. (2017). Технологический прогресс пожиратель рабочих мест? / Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». Москва: Изд. дом Высшей школы экономики. 39 с.
Кшах А. К. (2020). Ми втрачаемо цш галу-зi економжи. Украгнський союз промис-ловщв i тдприемщв. URL: https://uspp. ua/inicziativi/position/anatolii-kinakh-my-vtrachaiemo-tsili-haluzi-ekonomiky (дата звернення: 10.03.2020).
Колот А. М. (2019) «Праця 4.0» як модель та платформа ново! (цифрово!) економ> ки. Сфера зайнятостi i доходiв в умовах цифровог економки: мехатзми регулю-вання, виклики та домшанти розвитку : зб. тез доп. учасниюв Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Ки!в, 23-24 жовт. 2019 р.) Ки!в: КНЕУ. С. 13-28. URL:
https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/201 8/31176/Sz_19-1.pdf (дата звернення: 20.02.2020).
Ляшенко В. I., Вишневський О. С. (2018). Цифрова модернiзацiя економки Укра!-ни як можливiсть проривного розвитку: монографiя. Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни. 252 с.
Максименко Ж. В. (2019). 1нновацшшсть нацiонально! економжи як фактор формування штелектуального катталу. Cei-тове господарство i мiжнароднi еко-HOMi4Hi eidmcuHU. Вип. № 6 (74). С. 4249. doi: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-6-6.
Панькова О. В., Касперович О. Ю. (2019). Диспропорци соцiально-економiчного розвитку в умовах цифровiзацi!: проб-леми та ризики для ринку пращ Укра!-ни. Ринок пращ та зайняткть населення. № 3(59). С. 35-43.
Профспшка пращвниюв осв^и i науки Укра!ни (2020). МОП: майже 25 мшьйо-нiв працiвникiв у свт можуть втратити роботу через COVID-19. Офщйний сайт Профстлки пращвниюв освти i науки Украши. URL: https://pon.org.ua/ novyny/7725-mop-mayzhe-25-mlyonv-pracvnikv-u-svt-mozhut-vtratiti-svoyi-roboch-mscya-cherez-covid-19.html (дата звернення: 10.03.2020).
Структурш трансформаци (2017). Структурш трансформаци у св^овш економь щ: виклики для Укра!ни: аналiтична до-повiдь / В. Сщенко (керiвник проекту) та ш. Ки!в: Заповiт. 182 с.
Цифрова адженда (2016, грудень). Цифрова адженда Укра!ни - 2020. Концептуа-льнi засади. Першочерговi сфери, Ыща-тиви, проекти цифровiзацi! Укра!ни до 2020 року. HITECH office. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c 3922.pdf (дата звернення: 20.02.2020).
Acemoglu D., Restrepo P. (2017). Robots and Jobs: Evidence from US Labor Markets. NBER Working Paper Series. Working Paper 23285. March 2017. National Bureau of Economic Research. URL:
http://www.nber.org/papers/w23285 (дата звернення: 20.02.2020).
Acemoglu D., Restrepo P. (2019, March) Demographics and Automation. MIT Economics. URL: https://economics.mit. edu/files/16788.
Albrieu R., Aneja U., Chetty K., Mathur V., Rapetti M., Uhlig A. (2018, May). Technological innovation and the future of work: a view from the South: Policy Brief for the T20; Future of Work. G20 Insights. URL: http://www.g20-insights.org/policy_ briefs/technological-innovation-and-the-future-of-work-a-view-from-the-south/ (дата звернення: 20.02.2020).
BEYOND 4.0 (2018). The project / BEYOND 4.0. URL: https://beyond4-0.eu/the-project (дата звернення: 20.02.2020).
Deloitte (2019). Тенденци у сферi управлш-ня персоналом - 2019: мiжнародне до-слщження. URL: https://www2.deloitte. com/ua/uk/pages/press-room/press-release/ 2019/human-capital-trends-2019.html (дата звернення: 20.02.2020).
EBRD (2019). EBRD Transition Report 2018-19. Work in Transition. URL: https://www.ebrd.com/documents/oce/trans ition-report-201819-work-in-transition.pdf (дата звернення: 20.02.2020).
EBRD (2020). Transition report 2019-20. Better Governance, Better Economies. EBRD. URL: http://www.ebrd.com/docu ments/oce/transition-report-201920-better-governance.pdf (дата звернення: 20.02.2020).
European Commission (2019). European Commission President-elect Ursula von der Leyen presents her team and programme to the European Parliament. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/ire land/news/european-commission-president-elect-ursula-von-der-leyen-presents-her-team-and-programme_en (дата звернення: 12.02.2020).
Gamm S. (2019) Automation could replace up to 800 million jobs by 2035: Bank of America Merrill Lynch. Yahoo Finance. URL: https://finance.yahoo.com/news/auto
mation-could-replace-up-to-800-million-jobs-by-2035-bank-of-america-merrill-lynch-171810646.html (дата звернення: 12.02.2020).
Global Innovation Index (2019). Укра!на в глобальному шновацшному i^^^i. Св-роосвгта. URL: http://www.euroosvita.net/ prog/data/attach/6151/global-innovation-index-2019_ua.pdf (дата звернення: 12.02.2020).
GTCI (2019). GTCI Report 2019 - Highlights. GTCI. URL: https://gtcistudy.com/ key-findings/ (дата звернення: 12.02.2020).
High-Level Expert Group (2018). High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. Digital Single Market. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/ en/high-level-expert-group-impact-digital-transformation-eu-labour-markets (дата звернення: 12.02.2020).
ILO (2020). ILO Monitor 2nd edition: COVID-19 and the world of work Updated estimates and analysis. International Labour Organization. URL: https://www.ilo. org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/documents/briefingnote/wcms_740 877.pdf (дата звернення: 12.02.2020).
IMD World Competitiveness Center (2020a). The IMD World Talent Ranking 2019 results. URL: https://www.imd.org/wcc/ world-competitiveness-center-rankings/ world-talent-ranking-2019/ (дата звернення: 10.02.2020).
IMD World Competitiveness Center (2020b). Ukraine: Country Profile. IMD World Competitiveness Center. URL: https://www.imd. org/globalassets/wcc/docs/wco/pdfs/count ries-landing-page/ua.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
INSEAD (2019). Global Talent Competitiveness Index. INSEAD. URL: https://www.insead.edu/global-indices/gtci (дата звернення: 10.02.2020).
Knickrehm M., Berthon B., Daugherty P. (2016). Digital disruption: The growth multiplier. Optimizing digital investments to realize higher productivity and growth.
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Accenture. URL: https://www.accenture. com/_acnmedia/pdf-14/accenture-strategy-digital-disruption-growth-multiplier-brazil. pdf (дата звернення: 10.02.2020).
Lawrence M., Roberts C., King L. (2017). Managing Automation Employment, Inequality and Ethics in the Digital Age. IPPR Commission on Economic Justice. Discussion Paper. URL: https://www.ippr. org/files/2017-12/cej -managing-automati on-december2017-1-.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
McKinsey Global Institute (2017a). Jobs Lost, Jobs Gained: Workforce Transitions in a Time of Automation. McKinsey & Company, 2017. 148 p.
McKinsey Global Institute (2017b). А future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey & Company, 2017. 135 р.
OECD (2018, October). Oslo Manual 2018 -guidelines for collecting, reporting and using data on innovation, 4th edition. URL: http://www.oecd.org/science/oslo-manual-2018-9789264304604-en.htm (дата звернення: 11.02.2020).
OECD (2019). OECD Skills Outlook 2019 Thriving in a Digital World. Paris: OECD Publishing. URL: https://abdigm.meb.gov. tr/meb_iys_dosyalar/2019_06/13161241_O ECD_SKILLS_OUTLOOK_2019.pdf; doi: https://doi.org/10.1787/df80bc12-en (дата звернення: 11.02.2020).
Schwab K. (2015). The Fourth Industrial Revolution. What It Means and How to Respond. Foreign Affairs. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/20 15-12- 12/fourth-industrial-revolution (дата звернення: 23.02.2020).
UNCTAD (2019). Цифровое развитие: проблемы и возможности: записка секретариата ЮНКТАД (06.05.2019). UNCTAD. URL: https://unctad.org/meetings/en/Sessio nalDocuments/tdb66_d5_ru.pdf (дата зве-рнення: 22.02.2020).
World Economic Forum (2018). Future of Jobs 2018 - Reports. World Economic Forum. URL: http://reports.weforum.org/
future-of-jobs-2018/workforce-trends-and-strategies-for-the-fourth-industrial-revolu tion/ (дата звернення: 22.02.2020).
World Economic Forum (2020a). Jobs of Tomorrow: Mapping Opportunity in the New Economy - Report (January). World Economic Forum. URL: http://www3.wefo rum. org/ docs/WEF_Jobs_of_Tomorrow_20 20.pdf (дата звернення: 20.02.2020).
World Economic Forum (2020b). Reports. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/reports (дата звернення: 20.02.2020).
References
Vishnevsky, V. P., & Kniaziev, S. I. (2017). Smart industry: prospects and problems. Economy of Ukraine, № 7 (660), pp. 22-37 [in Russian].
Vishnevsky, V., Viietska, O., Garkushenko, O., Kniaziev, S., Liakh, A., Chekina, V. & Cherevatskii, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. In V. Vishnevsky (ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Vishnevsky, V. P., Garkushenko, O. M., Kni-aziev, S. I. and etc. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential. Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
World Bank (2019a). World Development Report 2019: Changing the nature of labor Retrieved from: https://openknowledge. worldbank.org/bitstream/handle/10986/304 35/211328RU.pdf. doi: https://doi.org/10. 1596/978-1-4648-1328-3 [in Russian].
World Bank (2019b). Decisive educational reforms can boost Ukraine's economy. World Bank Blogs. Retrieved from: https://blogs.worldbank.org/uk/europeand centralasia/bold-education-reforms-can-lift-ukraines-economy [in Ukrainian].
Ivanov, S. V., & Vyshnevskii, A. S. (2017) Electronic platforms as a tool for modernizing the Ukrainian economy.
Herald of Economic Science of Ukraine, 1 (32), pp. 47-53 [in Russian].
The Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 20182020 and the action plan for its implementation. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
2018-p/ed20180117#n23 [in Ukrainian].
The Cabinet of Ministers of Ukraine (2019a).
The main directions of implementation of state policy in the field of employment and stimulating the creation of new jobs for the period up to 2022. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1396-
2019-%D1%80 [in Ukrainian].
The Cabinet of Ministers of Ukraine (2019b). Strategy for the development of innovation for the period up to 2030. Retrieved from https: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80 [in Ukrainian].
Kapeliushnykov, R. Y. (2017). Technological progress is a job eater? Moscow: Visshaia shkola ekonomiki [in Russian].
Kinakh, A. K. (2020). We are losing entire sectors of the economy. Retrieved from https://uspp.ua/inicziativi/position/ anatolii -kinakh-my-vtrachaiemo-tsili-haluzi-ekono miky [in Ukrainian].
Kolot, A. M. (2019, October). "Labor 4.0" as a model and platform of the new (digital) economy. Employment and income in the digital economy: regulatory mechanisms, challenges and dominants of development (pp. 13-28): Proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kyiv, KNEU. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/ bitstream/handle/2018/31176/Sz_19-1.pdf [in Ukrainian].
Liashenko, V. I., & Vyshnevskyi O. S. (2018). Digital modernization of Ukraine's economy as an opportunity for breakthrough development. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economy [in Ukrainian].
Maksymenko, Zh. V. (2019). Innovativeness of the national economy as a factor in the formation of intellectual capital. Problems
of Systemic Approach in the Economy, 6 (74), pp. 42-49. doi: https://doi.org/10. 32782/2520-2200/2019-6-6 [in Ukrainian] Pankova, O. V., Kasperovych, O. Yu. (2019). Disproportions of socio-economic development in the conditions of digitalization: problems and risks for the labor market of Ukraine. Rynokpraci ta zajnjatistj naselen-nja, № 3(59), pp. 35-43 [in Ukrainian]. Trade Union of Education and Science Workers of Ukraine (2020). ILO: Nearly 25 million workers worldwide could lose their jobs through COVID-19. Retrieved from https://pon.org.ua/novyny/7725-mop-mayzhe-25 -mlyonv-pracvnikv-u-svt-mozhut-vtratiti-svoyi-roboch-mscya-cherez-covid-19.html [in Ukrainian]. Structural transformations in the world economy: challenges for Ukraine. Analytical report (2017). Kyiv: Zapovit [in Ukrainian].
Digital Agenda of Ukraine - 2020. Conceptual principles. Priority areas, initiatives, projects of digitalization of Ukraine until 2020 (2016). Kyiv: HITECH office. Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/ files/58e78ee3c3922.pdf [in Ukrainian]. Acemoglu, D., Restrepo, P. (2017, March). Robots and Jobs: Evidence from US Labor Markets. NBER Working Paper Series. Working Paper 23285. National Bureau of Economic Research. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w23285 Acemoglu, D., & Restrepo, P. (2019, March) Demographics and Automation. MIT Economics. Retrieved from https://econo mics.mit.edu/files/16788 Albrieu, R., Aneja, U., Chetty, K., Mathur, V., Rapetti, M., & Uhlig, A. (2018, May). Technological innovation and the future of work: a view from the South: Policy Brief for the T20; Future of Work. G20 Insights. Retrieved from http://www.g20-insights. org/policy_briefs/technological-innovation-and-the-future-of-work-a-view-from-the-south/
BEYOND 4.0 (2018). The project. Retrieved from https://beyond4-0.eu/the-project
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
Deloitte (2019). Trends in the field of personnel management - 2019. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ua/uk/pa ges/press-room/press-release/2019/ human-capital-trends-2019.html [in Ukrainian]. EBRD (2019). EBRD Transition Report 201819. Work in Transition. Retrieved from https://www.ebrd.com/documents/oce/tran sition-report-201819-work-in-transition.pdf EBRD (2020). Transition report 2019-20. Better Governance, Better Economies. Retrieved from http://www.ebrd.com/docu ments/oce/transition-report-201920-better-governance.pdf European Commission (2019). European Commission President-elect Ursula von der Leyen presents her team and programme to the European Parliament. Retrieved from https://ec.europa.eu/ireland/news/european-commission-president-elect-ursula-von-der-leyen-presents-her-team-and-program me_en
Gamm, S. (2019). Automation could replace up to 800 million jobs by 2035: Bank of America Merrill Lynch. Yahoo Finance. Retrieved from https://finance.yahoo.com/ news/automation-could-replace-up-to-800-million-jobs-by-2035-bank-of-america-merrill-lynch- 171810646.html Global Innovation Index (2019). Ukraine in the global innovation index. Retrieved from http: //www.euroosvita.net/prog/data/ attach/6151/global-innovation-index-2019_ua.pdf [in Ukrainian]. GTCI (2019). GTCI Report 2019 - Highlights. Retrieved from https://gtcistudy. com/key-findings/ High-Level Expert Group (2018). High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. Digital Single Market. Retrieved from https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/high-level-expert-group-impact-digital-transformation-eu-labour-markets ILO (2020). ILO Monitor 2nd edition: COVID-19 and the world of work Updated estimates and analysis. International Labour Organization. Retrieved from
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public /---dgreports/---dcomm/documents/briefing note/wcms_740877.pdf IMD World Competitiveness Center (2020a). IMD World Competitiveness Center. Retrieved from https://www.imd.org/wcc/ world-competitiveness-center-rankings/ world-talent-ranking-2019/ IMD World Competitiveness Center (2020b). Ukraine: Country Profile. IMD World Competitiveness Center. Retrieved from https://www.imd.org/globalassets/wcc/docs /wco/pdfs/countries-landing-page/ua.pdf INSEAD (2019). Global Talent Competitiveness Index. INSEAD. Retrieved from https://www.insead.edu/global-indices/gtci Knickrehm, M., Berthon, B., & Daugherty, P. (2016). Digital disruption: The growth multiplier. Optimizing digital investments to realize higher productivity and growth. Accenture. Retrieved from https://www.accenture. com/_acnmedia/pdf - 14/accenture-strategy-digital-disruption-growth-multiplier-brazil.pdf Lawrence, M., Roberts, C., & King, L. (2017). Managing Automation Employment, Inequality and Ethics in the Digital Age. IPPR Commission on Economic Justice. Discussion Paper. 2017. Retrieved from https://www.ippr.org/files/2017-12/cej -ma naging-automation-december2017-1-.pdf McKinsey Global Institute (2017a). Jobs Lost, Jobs Gained: Workforce Transitions in a Time of Automation. McKinsey & Company.
McKinsey Global Institute (2017b). A future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey & Company. OECD (2018, October). Oslo Manual2018 -guidelines for collecting, reporting and using data on innovation (4th edition). Retrieved from http://www.oecd.org/science/ oslo-manual-2018-9789264304604-en.htm OECD (2019). OECD Skills Outlook 2019: Thriving in a Digital World. Paris: OECD Publishing. Retrieved from https://abdigm. meb.gov.tr/meb_iys_dosyalar/2019_06/13161
241 _OECD_SKILLS_OUTLOOK_2019.pdf; doi: https://doi.org/10.1787/df80bc12-en Schwab, K. (2015). The Fourth Industrial Revolution. What It Means and How to Respond. Foreign Affairs. Retrieved from https://www.foreignaffairs.com/articles/20 15-12- 12/fourth-industrial-revolution UNCTAD (2019). Digital Development: Challenges and Opportunities. UNCTAD Retrieved from https://unctad.org/meet ings/en/SessionalDocuments/tdb66_d5_ru. pdf [in Ukrainian]. World Economic Forum (2018). Future of Jobs 2018 - Reports. World Economic
Forum. Retrieved from http://reports.wefo rum.org/future-of-j obs-2018/workforce-trends-and-strategies-for-the-fourth-indust rial-revolution/ World Economic Forum (2020a). Jobs of Tomorrow: Mapping Opportunity in the New Economy - Report (January). World Economic Forum. Retrieved from http: // www3.weforum.org/docs/WEF_Jobs _of_Tomorrow_2020.pdf World Economic Forum (2020b). Reports / World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/reports
Оксана Владимировна Панькова,
канд. соц. наук, доцент, с.н.с.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Александр Викторович Ищенко E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0307-557X;
Александр Юрьевич Касперович Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, Украина, 03057 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
СФЕРА ТРУДА И ЗАНЯТОСТИ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ: ПРИОРИТЕТЫ ДЛЯ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ГЛОБАЛЬНЫХ ТРЕНДОВ И СТАНОВЛЕНИЯ ИНДУСТРИИ 4.0
Вопросы цифровизации экономики и общества входят в повестку дня международных сообществ и организаций, национальных правительств, глобальных корпораций, а также определяют мейнстрим современных научных исследований. Особое внимание уделяется проблемам сущностных изменений в сфере труда и занятости в результате влияния глобальных трендов современности на эту сферу, их последствий для национальных экономик, в частности для Украины.
Цель статьи заключается в определении места Украины в системе ключевых факторов, влияющих на развитие сферы труда и занятости в условиях цифровой трансформации и перехода к Индустрии 4.0, а также в обосновании соответствующих приоритетов государственной политики по развитию этой сферы в Украине.
Раскрыты основные глобальные тренды, определяющие ключевые тенденции в сфере труда и занятости в условиях цифровой трансформации. Выявлено, что более существенными являются изменения не столько занятости (автоматизация и дальнейший скачок безработицы), сколько перемещения рабочей силы между секторами экономики, трансформация содержания труда даже в традиционных профессиях. Это непосредственно влияет на динамику спроса на квалификационные компетенции работников. В данном контексте положение Украины осложняется тем, что она включена в процессы международного произ-
-Економжа npoMumoeocmi Economy of Industry-
158 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
водства и обмена на основе асимметричной модели, обусловливающей периферийный статус национальной экономики.
Оценка готовности и способности страны, украинского рынка труда и занятости к ответу на вызовы цифрового развития осуществлена на основе определения позиций Украины в ведущих международных рейтингах по измерению предпосылок глобальной цифровой конкурентоспособности. Определено имеющееся и потенциальное соответствие национального человеческого и трудового потенциала изменениям в сфере труда в условиях перехода к Индустрии 4.0.
Обоснованы приоритеты государственной политики в сфере труда и занятости в условиях цифровой трансформации в Украине, в частности относительно разработки и внедрения системы мер по предупреждению рисков и использования возможностей в данной сфере.
Ключевые слова: цифровая трансформация, сфера труда и занятости, глобальная экономика, квалификация рабочей силы.
JEL: E27, J21, O15, O33
Oksana V. Pankova,
PhD in Sociology E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Olexandr V. Ishchenko E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0307-557X; Olexandr Yu. Kasperovich
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
LABOUR AND EMLOYMENT IN A DIGITAL TRANSFORMATION: PRIORITIES FOR UKRAINE IN THE CONTEXT OF GLOBAL TRENDS AND FORMATION OF INDUSTRY 4.0
Digitalization of the economy and society is now on the agenda of international communities and organizations, national governments, global corporations. This process also defines the mainstream of modern economic researches. Particular attention is paid to the problems, connected with significant changes in the field of labour and employment as a result of the impact of global trends in this area, to their consequences for national economies, including Ukrainian economy.
The main objective of this paper is to locate Ukraine in the system of key factors, influencing the development of labour and employment in the digital transformation and transition to Industry 4.0, as well as to substantiate the relevant priorities of state policy for development in Ukraine.
Some main global trends that form key issues in the field of labour and employment in the context of digital transformation are revealed. It was found that more significant changes are not so much the ones, that advert employment itself (automation and further jump of an unemployment rate), as the movement of labour force between sectors of the economy and the transformation of labour specifics, even in traditional professions. All the abovementioned directly and strongly affects the dynamics of demand for skills. In this context, position of Ukraine is rather complicated, regarding that the country is involved into the processes of international production and exchange asymmetrically. This fact determines the peripheral status of the national economy.
The assessment of the readiness and capacity of the country and the Ukrainian system of labour and employment to meet challenges of the digital development was carried out on the basis of defining Ukraine's position in the leading international rankings for measuring the preconditions of global digital competitiveness. This allowed to determine the existing and potential compliance of national human and labour potential with changes and trends in the field of labour and employment in the context of the Industry 4.0 formation.
The analysis allowed to substantiate the main priorities of state policy in the field of labour and employment of digital transformation, with the main focus on the development and implementation of a system of measures, aimed at preventing risks and opportunities' use in the field of labour and employment in the context of digital transformation in Ukraine.
Keywords: digital transformation, labour and employment, global economy, labour skills.
JEL: E27, J21, O15, O33
Формат цитування:
Панькова О. В., 1щенко О. В., Касперович О. Ю. (2020). Сфера пращ та зайнятсть в умовах цифрово! трансформаци: прюритети для Укра!ни в контекст глобальних трендiв i становлення 1ндустри 4.0. ЕкономЫа промucловоcтi. № 2 (90). С. 133-160. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.133
Pankova, O., Ishchenko, O., Kasperovich, O. (2020). Labour and emloyment in a digital transformation: priorities for Ukraine in the context of global trends and formation of Industry 4.0 Econ. promisl., 2 (90), рр. 133-160. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.133
Надшшла до редакцИ 14.03.2020 р.
- Економжа промucловоcтi Economy of Industry
