CC BY
31
УДК 330.341:338.45 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.031
Олександр Сергшович Вишневський,
канд. екон. наук
1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украни вул. Мари Капнют, 2, м. Кш'в, Украна, 03057 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
ВПЛИВ ЦИФРОВ1ЗАЩ1 НА ПРОМИСЛОВ1СТЬ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ В КРА1НАХ СС
Цифровiзaцiя економжи загалом i виробництва зокрема входить до прюритетних зав-дань, яю постають перед урядом, бiзнecом i cуcпiльcтвом. Центральну роль у цьому проце-ci ввдграе провадження 1ндустрп 4.0, яка за прогнозами провщних анал^ичних i м1жнарод-них оргашзацш мае cтaти драйвером eкономiчного розвитку.
Мета cтaттi полягае у визначенш впливу рiвня цифровiзaцil на темпи промиолового розвитку на нащональному рiвнi. Об'ектом доcлiджeння виcтупaють краши-члени GC. По-рiвняння кра!н у межах единого eкономiчного проcтору £С е нaйбiльш коректним iз де-кiлькох причин. З одного боку, ва краши дiють у cхожих iнcтитуцiйних умовах, а з шшо-го - единий ринок макотмально cприяе вiльному руху кaпiтaлiв та робочо! cили. Також пе-реважна бшьшють кра1н-члешв GC входять до монетарного шюзу та викориcтовують еди-ну валюту евро. Оcновним методом доалщження вiдповiдноcтi динaмiки промиcлового виробництва процecaм цифровiзaцil обрано кореляцшний aнaлiз.
Результати доcлiджeння в макотмально узагальненому виглядi обгрунтовують невщпо-вщшсть виcокого рiвня цифровiзaцil виcоким темпам промжлового виробництва. Кра!ни-члени £С, якi е лiдeрaми за рiвнeм цифровiзaцil, дeмонcтрують бiльш низькi темпи зростання промиcлового виробництва, нiж т краши, якi мають нижчий рiвeнь цифрового розвитку. ri-потеза про позитивний вплив виcокого рiвня цифровiзaцil на темпи промиcлового виробництва на нащональному рiвнi не знайшла пiдтвeрджeння. При цьому результати доалщжен-ня нeдоцiльно вважати доcтaтньою пщставою для оcтaточного ll cпроcтувaння.
Одним iз вaрiaнтiв пояcнeння вiдноcно менших тeмпiв промиcлового виробництва у крашах iз виcоким рiвнeм цифровiзaцil е такий: вжокий рiвeнь промиcлового розвитку обумовлюе виcокий рiвeнь цифровiзaцil, але одночacно призводить до «пастки вишкого рiвня виробництва», коли кожен нacтупний вiдcоток, маючи виcоку базу порiвняння, да-етьcя вce важче. Типовим прикладом е порiвняння Нiдeрлaндiв та Румуни. Румунiя займае 28 (останню) позицiю за ceрeднiм рiвнeм цифровiзaцil ceрeд уciх кра!н GC та 1 мкце - за ceрeднiми темпами зроcтaння iндeкcу обcягiв промиcловоcтi. Водночac Нiдeрлaнди поЫ-дають 28 мшце за ceрeднiми темпами зростання шдетеу обcягiв промиcловоcтi та 3 - за рiв-нем цифровiзaцil. Таким чином, нaрaзi цифровiзaцiя (цифровий каттал) не мае виршаль-ного впливу на вiдноcнi (при порiвняннi мiж крашами) темпи зроcтaння обcягiв промиcло-вого виробництва.
Ключовi слова: цифровiзaцiя, промиалове виробництво, iндeкc, GC.
JEL: O14, O52, O57
Проблеми, пов'язаш з цифровiзaцiею eкономiки, увiйшли до порядку денного мiжнaродних оргaнiзaцiй, нaцiонaльних урядiв, глобальних корпорацп, малого та ceрeднього бiзнecу, а також мeйнcтриму до^щжень eкономiчноl cпiльноти. За рiз-ними незалежними оцiнкaми обcяги циф-
рово! eкономiки поcтiйно зроcтaють. «За-лежно ввд визначення, розмiр цифрово1 економжи оцiнюетьcя в дiaпaзонi вiд 4,5 до 15,5% cвiтового ВВП» (UNSTAD, 2019, c. xvi). Вiдбувaетьcя цифровiзaцiя cфeри поcлуг. «У 2018 р. екоторт поcлуг, що на-дaютьcя цифровим шляхом, cтaновив
© О С. Вишневский, 2020
2,9 трлн дол., або 50% св^ового експорту послуг» (UNSTAD, 2019, с. xvii). 1нвестори активно вкладають фiнансовi ресурси у технологiчнi компани. Так, на початок 2020 р. ринкова катт^защя Apple, Microsoft, Alphabet, Amazon i Facebook уперше в ктори перевищила 5 трлн дол.
Провщну роль у даному процес ввд-грае цифровiзацiя виробництва, упровад-ження технологiй 1ндустрп 4.0, пов'язаних з ан^зом великих даних, використанням штучного штелекту, промислового 1нтер-нету речей тощо. Очiкування стосовно економiчноl ефективностi впровадження цих технологiй е переважно оптимштич-ними. За ощнками дослiдникiв компани Accenture iнвестування у промисловий 1н-тернет речей для 20 кра1н (США, Швейца-рiя, Фiнляндiя, Швецiя, Норвегiя, Нщер-ланди, Дашя, Великобританiя, Японiя, Hi-меччина, Австрия, Республiка Корея, Канада, Китай, Франщя, Iспанiя, Бразилiя, Гг^я, Iндiя, РФ) може забезпечити додат-кове зростання ВВП на 10,6 трлн дол. США (Purdy, Davarzani, 2015, с. 2).
Згiдно з розрахунками Всесвiтнього економiчного форуму (World Economic Forum) кожен долар США, спрямований на швестици в цифровi технологи, за останнi 30 роюв збiльшив ВВП на 20 доларiв. А кожен долар, спрямований на нецифровi швестици, збiльшив ВВП лише на 3 дола-ри. При цьому оч^еться, що до 2025 р. 24,3% св^ового ВВП забезпечуватиметься цифровими технологiями, такими як штуч-ний iнтелект i хмарнi обчислення (Kumar, 2019).
Представники мiжнародноl консал-тингово! компани PricewaterhouseCoopers припускають, що штучний iнтелект мiг би внести до 15,7 трлн дол. США до св^ово! економши в 2030 р. А це бшьше, шж дш-чий випуск Китаю та 1нди разом. 1з ще1 суми 6,6 трлн дол., iмовiрно, за рахунок пiдвищення продуктивностi працi, а решта 9,1 трлн - завдяки шшим побiчним ефектам (Anand, Verweij, 2017, c. 3).
За ощнками дослщниюв iз Вищо1 школи економжи середньорiчнi значення додаткового внеску чинниюв зростання в додану вартiсть секторiв економiки в ре-
зультатi цифровiзащl за 2019-2030 рр. складе 3,04% для фшансового сектору, 3,03% - для транспорту, 2,88% - для будiв-ництва, 2,77% - для осв^и тощо. При цьому до «2030 р. зростання ВВП буде бшьш шж наполовину пов'язане з цифровiзащею (1,47 з 2,75% щорiчного приросту ВВП), у першу чергу в результат тдвищення ефек-тивностi та конкурентоспроможностi всiх секторiв економши» (Абдрахманова, Вишневский, Гохберг и др., 2019, с. 37-38].
Вищенаведеш тренди стимулюють науковцiв здшснювати подальшi дослщ-ження, пов'язанi з цифровою економжою на нацiональному рiвнi (Ляшенко, Виш-невський, 2018), та придшяти особливу увагу аспектам промислового розвитку в умовах четверто! промислово! революци, вивченню процесiв штелектуалiзащl про-мислових пiдприeмств (Брюховецька, Чор-на, 2019), розвитку цифрових платформ (1ванов, Вишневський, 2017), дослiдженню смарт-промисловостi (Вишневський, Вь ецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018; Вишневський, Князев, 2017) та смарт-iндустрiалiзацil (Дасив, Ма-дых, Охтень, 2019).
Висновки за результатами дослщ-жень, як правило, вказують на безальтер-нативнiсть цифровiзацil в промисловостi та И постшне пришвидшення. Так, зазнача-еться, що «нова промислова революцiя швидко трансформуе свiт. Причому йдеть-ся уже не про десятирiччя, а про роки. На-ближене до споживача масштабне вироб-ництво та широке застосування "розумних" речей i механiзмiв, об'еднаних iнтернетом, формуе "нову нормальшсть"» (Вишневський, Вiецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018, с. 149).
Разом з тим акцентуеться увага i на проблемах цифровiзацil економжи та впровадження 1ндустри 4.0, якi полягають «у техшчних, соцiально-економiчних та ш-ституцiйних бар'ерах» (Вишневський, Вiе-цька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018, с. 151). При цьому, «роз-ширюючи ступшь вiртуалiзацil процесiв в економщ, цифрова економiка здатна внести свш вклад у розширення спекулятивних операцiй i рiзного роду «цифрових буль-
башок» (тим бшьше, що це вже спостер^а-лося на бiльш раннш стади поширення ш-формацiйних технологш та яскраво про-явилося в перюд св^ово1 економiчноl кри-зи кшця першого десятилiття нового сто-лiття). Вона здатна також затьмарити базо-вi технiко-технологiчнi процеси, науково-технiчнi шновацн, якi не вписуються прямо в цифровий напрям, тим самим звужуючи простiр розвитку» (Кульков, 2017, с. 275). Також важливим питанням залишаеться забезпечення високо! економiчноl ефектив-ностi цифровiзацil, бо за результатами окремих дослщжень на нацiональному рiв-нi «високий рiвень цифровiзацil краши не забезпечуе И прискореного економiчного зростання» (Вишневський, 2019, с. 81).
Ощнку впливу цифровiзацil на про-мисловiсть можна вважати частиною нау-ково1 проблеми, вщомо1 як «парадокс Со-лоу». При цьому «з розвитком статистич-но! науки та поширенням комп'ютерно1 технiки i технологи в нових моделях впливу 1КТ (iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологiй) на результати виробництва парадокс Солоу було спростовано» (Гаркушен-ко, Князев, 2019, с. 5). Однак з урахуван-ням фундаментально1 ролi промислового розвитку в забезпеченнi сталого економiч-но зростання залишаеться проблема його дослiдження в умовах поглиблення цифро-вiзацil економiки. Вiдповiдно, постае за-вдання перевiрки гiпотези про прискорення промислового розвитку кра1н на тлi поширення цифровiзацil економiки.
Метою статт е визначення впливу рiвня цифровiзацil на темпи промислового розвитку на нащональному рiвнi.
Як об'ект дослщження обрано краши-члени £С. Порiвняння кра1н у межах единого економiчного простору СС е найбшьш коректним з декiлькох причин. З одного боку, вс краши дшть у схожих шститу-цшних умовах, а з iншого - единий ринок максимально сприяе вшьному руху катта-лiв i робочо1 сили. Також переважна бшь-шють краш-члешв СС входять до монетарного союзу та використовують едину валюту евро. Основним методом дослщження вщповщност динамiки промислового
виробництва процесам цифровiзащl е ко-реляцiйний аналiз. Встановлення функщо-нальних залежностей виходить за рамки даного дослщження.
Шдходи до оцiнки |мвня щнфровпацп
Зростання уваги до процесiв цифро-вiзацil трансформувалось у виникнення значно! кiлькостi методичних пiдходiв до li оцiнки й обумовило розрахунок вщповщ-них iндексiв i рейтинпв кра!н щодо цифро-вiзацil економжи загалом або певних ii ас-пектiв, якi розраховуються провiдними мiжнародними iнституцiями, транснащо-нальними компанiями, анал^ичними центрами, консалтинговими компанiями, мiж-народними групами дослiдникiв при уш-верситетах тощо:
1ндекс розвитку шформацшно-кому-нiкацiйних технологш (The ICT Development Index - IDI), який розраховуеться й оприлюднюеться М1жнародним союзом електрозв'язку, спецiалiзованим пщроздь лом ООН у галузi шформацшно-комушка-цiйних технологiй (International Telecommunication Union, 2019);
1ндекс цифрово! адаптаци (Digital Adoption Index - DAI), який розраховуеться Св^овим банком (The World Bank, 2016);
1ндекс цифровое' економiки та сус-пiльства (Digital Economy and Society Index, DESI), який формуе Свропейська Комiсiя (European Commission, 2019а);
Рейтинг св^ово1 цифрово1 конкурен-тоспроможностi IMD (The IMD World Digital Competitiveness Ranking), який розраховуеться Мiжнародним центром конку-рентоспроможностi IMD (IMD World Competitiveness Center, 2019);
1ндекс нових можливостей, яю вщ-кривае цифровiзацiя (Enabling Digitalization Index - EDI), що розраховуеться страховою та консалтинговою компанiею Euler Hermes з шмецько1 фшансово1 транснащо-нально1 корпораци Allianz (Euler Hermes, 2019);
Цифровий вдекс кра1ни (Digital country index) вщ шпансько1 консалтинго-
во! компани Bloom Consulting (Bloom Consulting (2020);
Урядовий шдекс готовност до штучного штелекту (The Government Artificial Intelligence Readiness Index), який склада-еться англшською органiзацiею Oxford Insights (Miller, Stirling, 2020).
Цей перелж не е вичерпним, але вш повною мiрою пiдтверджуе тезу про досить велику кшькють пiдходiв до оцшки цифро-вiзацil та ll проявiв на нацiональному рiвнi. Виходячи з обмеженостi масштабiв дослщ-ження в подальшому увага буде зосеред-жена на перших трьох шдексах, якi розра-ховуються в межах дiяльностi провiдних мiжнародних iнституцiй або !х пiдроздiлiв (ООН, Свiтовий банк та Свропейська Ко-мiсiя).
Рашше за iнших було започатковано розрахунок 1ндексу розвитку шформацш-но-комунiкацiйних технологш. «1ндекс розвитку 1КТ (IDI) - це зведений шдекс, розроблений для оцшки та порiвняння стану розвитку 1КТ усередиш кра1н i мiж ними. IDI дозволяе вщстежувати змiни в розвитку 1КТ з часом, для того щоб забезпечи-ти данi для вироблення перспективно1 по-лiтики. Уперше IDI був оприлюднений у 2009 р. i з тих тр щорiчно публiкувався до 2017 р. Основу IDI становить трьохетапна концептуальна модель, призначена для уза-гальненого динамiчного представлення впливу 1КТ на економiчнi та соцiальнi на-слщки. Перший етап - мае бути створена шфраструктура 1КТ i забезпечена ll широка доступнiсть. Другий етап - шфраструктура мае використовуватися так, щоб результати посилювалися завдяки можливостям (на-вичкам) ефективного використання. Ui два етапи послщовно призводять до результа-тiв (третiй етап). IDI згрупований у три субiндекси, за допомогою яких вимiрюеть-ся доступ до 1КТ, використання 1КТ та на-вички роботи з 1КТ. IDI розроблявся згiдно iз стандартним процесом, що включае ви-бiр показникiв, використання розрахунко-вих даних у разi вiдсутностi фактичних да-них, багатофакторний аналiз, зважування й укрупнення, аналiз чутливостi» (Interna-
tional Telecommunication Union, 2019а, c. 1).
У 2018 р. було виршено переглянути та розширити Ha6ip показникiв для форму-вання 1ндексу розвитку 1КТ (International Telecommunication Union, 2018, с. iii), але обговорення досить тривае. Наразi резуль-тати онлайн-консультацш щодо доцшь-ностi розрахунку 1ндексу розвитку 1КТ за 2019 р. за методолопею 2017 р. свщчать, що переважае позицiя щодо продовження використання «старо!» методологи. 1з 193 членiв Мiжнародного союзу електрозв'язку було отримано вiдповiдь вiд 76 адмшютра-цiй: 49 висловилися за використання методологи, яка застосовувалася до 2017 р., 17 - проти, а 10 - не мали переваги (International Telecommunication Union, 2019b). Таким чином, з одного боку, мето-долопя розрахунку цього iндексу викликае певнi сумнiви та дискуси, а з iншого - пе-реважна бiльшiсть кра!н, якi визначилися з позищею, пiдтримуе ll подальше використання у дшчому виглядг Тому для тдви-щення надшност результатiв дослiдження цей iндекс доцшьно використовувати од-ночасно з шшими, якi характеризують рь вень цифровiзацil краш
Свiтовий банк розраховуе 1ндекс ци-фрово! адаптаци (DAI), який «вимiрюе ци-фрове прийняття кра!н у трьох аспектах економiки: людей, уряду та бiзнесу. 1ндекс охоплюе 180 кра!н за шкалою ввд 0 до 1. Загальний DAI - це просте середне значен-ня трьох субiндексiв. Кожен субiндекс включае технологи, необхiднi вiдповiдно-му агенту для сприяння розвитку в цифро-ву епоху: пщвищення продуктивностi та прискорення широкого зростання бiзнесу, розширення можливостей i полiпшення добробуту для людей, збшьшення ефектив-ностi та пщзв^ност надання послуг для уряду» (The World Bank, 2016). Цей вдекс розраховувався лише у 2014 та 2016 рр.
Починаючи з 2014 р. Свропейською Комiсiею розраховуеться 1ндекс цифрово! економiки та суспiльства (DESI) - це комп-лексний шдекс, який пщсумовуе близько 30 вщповщних цифрових показникiв Свро-
пи та вщстежуе еволющю держав-членiв £С за п'ятьма основними аспектами: зв'я-зок, людський капiтал, використання ште-рнету, iнтеграцiя цифрових технологiй, цифровi державнi послуги (European Commission, 2019). Саме цей вдекс можна вважати найбшьш релевантним для обра-ного об'екта дослiдження.
Одночасне використання розгляну-тих iндексiв забезпечуе розумну гарантш адекватно1 оцiнки рiвня цифровiзацiï окре-мо1 краïни-члена GC.
Промислове виробництво на xni цшфровпацп'
Як показник розвитку промислового виробництва обрано шдекс обсягу промислового виробництва. Це обумовлено тим, що вiн е простим i зрозумiлим, а тому широко вживаеться для характеристики промислового зростання при порiвняннях мiж краïнами. Недолiк даного iндексу полягае в тому, що вш не враховуе чинник масшта-бiв нацiональних економiк.
Динамiка iндексу в крашах-членах GC вказуе на значну його варiативнiсть. У 2011-2018 рр.1 не спостерiгалося жодноï краïни, яка б стшко займала першi чи останш позицiï (табл. 1, ст. 3-10).
Наприклад, вiдносно стабiльна Iталiя займае вiд 17 до 25 позици за динамiкою змiни iндексу обсягу виробництва, тобто найменшi за вибiркою коливання станов-лять 8 позицш. Такi краши, як 1рлацщя та Кiпр, за iндексом промислового виробництва посщали як перше (Iрландiя у 20142015 р.; Кшр у 2016 р. та 2018 р.), так i останне мкця (Iрландiя у 2017 р., Кшр у 2011-2013 рр.).
Коефщент автокореляци за динам> кою шдексу обсягу виробництва з лагом 1 рж (0,741 - 2011/2012 рр.; 0,530 - 2012/ 2013 рр.; 0,495 - 2013/2014 рр.; 0,488 -2014/2015 рр.; 0,264 - 2015/2016 рр.; 0,246 - 2016/2017 рр.; 0,681 - 2017/2018 рр.) коливаеться вщ 0,25 до 0,74. Тобто в деяю
1 2011 р1к обрано як точку в1дл1ку щодо впровадження 1ндустрп 4.0.
роки попередш вщносно висою темпи зро-стання промислового виробництва певною мiрою обумовлюють подальший динамiч-ний розвиток, а в iншi - практично нi.
Натомiсть за вама iндексами, що ха-рактеризують рiвень цифровiзацil, варь ативнiсть набагато менша. За IDI (табл. 1, ст. 11-17) Румушя постiйно займае остан-нiй 28 рядок, Болгарiя - 26 або 27, Угор-щина - 24 або 25, Португалiя - 21 або 22 рядок. У верхнш частинi рейтингу аналоп-чна ситуацiя. Данiя - або 1 або 2 позищя, а Франщя - 7-8 позици. Коефщент автокореляци IDI з лагом 1 рк (0,997 - 2011/2011 рр.; 0,954 - 2011/2012 рр.; 0,990 - 2012/2013 рр.; 0,940 - 2015/2016 рр.; 0,987 - 2016/2017 рр.) стшко коливаеться поблизу 1 лiворуч. Знаючи ранг краши в рк t, з високою iмо-вiрнiстю можна передбачити, що в рк t+1 вш майже не змiниться. Схожа ситуащя i за двома iншими iндексами, якi характери-зують рiвень цифровiзацil (DAI та DESI).
1ндекс DAI (табл. 1, ст. 18, 19) розра-ховувався лише в 2014 та 2016 рр., i позици кра1н у переважнiй бiльшостi не зазнали значних змш Тими самими залишились позици тiльки двох краши. Люксембург обидва роки займав 1 позицш, а Велико-бриташя - 16. Найбшьшого позитивного зрушення зазнала Мальта, пщнявшись iз 7 до 3 позици. Натомють Швецiя зрушилася з 4 на 7 рядок, а Нщерланди - з 2 на 5. Ко-ефiцiент автокореляци з лагом за цим шде-ксом дорiвнюе 0,967.
За вдексом DESI (табл. 1, ст. 20-24) краши також демонструють високий рiвень стабшьность Так, Люксембург та Великоб-ританiя протягом п'яти рокiв розрахунку цього iндексу (аналогiчно ситуаци за шде-ксом DAI) займають одну й ту саму пози-щю: Люксембург - 5, Великобританiя - 6. Вщносно значну варiативнiсть демонструють краши iз середини вибiрки. Литва займала позици з 14 до 18, а Португалiя - з 14 до 19. Коефщент автокореляци з лагом 1 рк стшко становить близько 0,99 та вище (0,993 - 2014/2015 рр.; 0,990 - 2015/ 2016 рр.; 0,993 - 2016/2017 рр.; 0,978 -2017/2018 рр.).
Экономика промышленности-
35
Таблиця 1 - Рейтинг кра1'н-члешв GC за динам1кою 1ндекс1в промислового виробницт-ва (DVIP), розвитку 1нформац1йно-комун1кац1йних технолог1й (IDI), циф-_рово1 адаптацп (DAI) i цифрово'1 економ1ки та суспшьства (DESI)_
№ Крана DVIP IDI DAI DESI
11* 12 13 14 15 16 17 18 10 11 12 13 15 16 17 14 16 14 15 16 17 18
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1 Австрш 7 8 9 17 16 11 9 9 10 9 11 10 12 12 10 3 2 12 13 12 12 12
2 Бельпя 12 18 12 14 27 6 22 17 11 11 12 11 10 11 13 10 12 9 9 7 7 9
3 Болгаpiя 8 11 13 9 13 14 15 18 27 27 26 26 26 27 27 28 27 27 27 26 27 26
4 Великобри-ташя 21 20 18 11 20 24 26 24 6 6 4 3 2 2 2 16 16 6 6 6 6 6
5 Грещя 27 22 23 25 18 16 13 15 20 19 18 19 19 17 19 27 28 26 26 27 26 28
6 Да^ 18 9 14 18 24 7 24 14 2 2 1 1 1 1 1 8 10 2 1 1 1 4
7 Естошя 1 6 2 6 23 15 12 7 12 12 9 9 9 7 8 9 6 7 7 9 9 7
8 1рлавдя 22 15 21 1 1 19 28 25 9 10 10 12 11 9 9 22 24 11 10 10 10 8
9 Iспанiя 26 27 20 15 9 20 21 22 15 15 13 13 13 14 14 13 14 13 12 13 13 11
10 Iталiя 19 25 25 20 21 18 17 21 16 16 19 17 18 23 24 15 13 25 24 24 24 24
11 Юпр 28 28 28 21 4 1 5 1 26 26 27 27 27 15 15 25 23 23 23 21 22 22
12 Латвiя 2 1 15 22 10 4 1 13 19 21 16 16 17 19 17 18 17 19 19 19 19 18
13 Литва 6 3 3 19 8 13 7 3 22 20 23 20 20 20 20 11 9 18 18 18 18 14
14 Люксембург 17 23 22 5 19 27 16 28 5 5 6 6 4 4 4 1 1 5 5 5 5 5
15 Мальта 20 2 27 28 25 28 2 16 14 14 14 14 14 13 12 7 3 8 8 8 8 10
16 Нвдерланди 23 12 8 27 28 22 27 20 4 4 3 4 5 5 3 2 5 4 4 4 3 2
17 Нiмеччина 4 10 11 13 22 23 20 19 7 7 8 7 7 6 6 5 4 10 11 11 11 13
18 Польща 5 7 4 8 6 12 6 2 17 17 20 23 23 26 26 19 21 24 25 25 25 25
19 Поpтугалiя 25 26 7 12 15 17 14 26 21 22 22 22 22 22 22 14 11 16 17 14 17 19
20 Румунiя 3 4 1 3 12 10 3 4 28 28 28 28 28 28 28 24 26 28 28 28 28 27
21 Словаччина 9 5 5 7 3 5 18 6 23 23 25 24 24 24 23 20 22 20 21 23 21 20
22 Словешя 15 13 17 10 5 2 4 5 13 13 15 15 15 16 16 21 19 15 16 16 16 15
23 Угорщина 11 17 6 2 2 25 10 8 24 24 24 25 25 25 25 23 20 22 22 22 23 23
24 Фiнляндiя 16 19 24 26 26 8 19 10 3 3 5 5 6 10 11 6 8 3 2 2 2 3
25 Фpанцiя 13 21 16 23 17 26 23 23 8 8 7 8 8 8 7 12 15 14 15 15 14 16
26 Хорвапя 24 24 19 16 14 3 25 27 25 25 17 18 21 21 18 26 25 21 20 20 20 21
27 Чехiя 10 14 10 4 7 9 8 11 18 18 21 21 16 18 21 17 18 17 14 17 15 17
28 Швецiя 14 16 26 24 11 21 11 12 1 1 2 2 3 3 5 4 7 1 3 3 4 1
* 11 означае 2011 piK, 12 - 2012 piK i так даль
Визначення середшх ранпв кра1н за кожним шдексом, який характеризуе стан цифров1зацп, дозволяе ix ранжувати та ви-конати подальше ствставлення через роз-рахунок кореляцшно! матрищ. Вщповщш розрахунки свщчать, що Bci розглянут ш-
декси (IDI, DAI, DESI) значною мipю уз-годжуються мiж собою. Розpахованi паpнi коефiцiенти кореляци (табл. 2) мають зна-чення бiльше 0,7 (на piвнi значущост а=0,05), що вказуе сильний прямий зв'язок.
Таблиця 2 - Кореляцшна матриця мiж рангами середмх значень iндексiв цифровiзацi'l'1
1ндекс IDI DAI DESI
IDI 1 0,714833 0,916256
DAI 0,714833 1 0,772852
DESI 0,916256 0,772852 1
1 Розраховано автором.
Шсля визначення динамiки iндексiв промислового виробництва та цифровiзaцil доцiльно перейти до !х спiвставлення. Ко-ефiцiент кореляци мiж динамiкою iндексу промислового виробництва та кожним з iндексiв цифровiзацil з року в рiк е вщ'емним. Аналогiчна ситуацiя спостер^а-еться i при розрахунках iз часовими лагами (табл. 3). Коефщенти кореляци розрахова-но вiдносно динамiки шдексу промислового виробництва за вс роки спостереження
та IDI у 2011 р., DAI у 2014 р., DESI у 2014 р., тобто з першого року, коли мож-ливо було виконувати розрахунки. Незва-жаючи на те що бшьшють одержаних ко-ефiцiентiв е статистично незначущими, знак усiх (i статистично значущих, i статистично незначущих) е вiд'емним. Таким чином, навпь iз розглянутими часовими лагами мае мюце зворотний зв'язок мiж рiв-нем цифровiзацil та темпами зростання промислового виробництва.
Таблиця 3 - Кореляцшна залежнiсть мiж динамикою шдексу промислового виробництва (DVIP) з 2014 р. та шдексами цшфровпацп з урахуванням вщповщних часових лапв 1
1ндекс цифровiзaцil Динамка DVIP
2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
IDI2011 -0,093 -0,043 -0,276 -0,300 -0,543 * -0,377 -0,454 -0,289
DAI 2014 -0,344 -0,606 -0,398 -0,180 -0,177
DESI 2014 -0,248 -0,525 -0,312 -0,403 -0,282
1 Розраховано автором.
* Значения, видшеш курсивом, в1дпов1дають р1вню значущосп а=0,05.
Для охоплення ситуаци загалом i ш-велювання можливих випадкових вщхи-лень розраховано середш значення за всi роки для кожного з показниюв (табл. 4). У межах цих максимально узагальнених да-них (табл. 4, ст. 7) лщери з цифровiзaцil (Швещя - 1 мiсце, Люксембург - 2, Нщер-ланди - 3, Дашя - 4, Фiнляндiя - 5) займа-ють позици в нижнiй чaстинi сукупностi за динамкою зростання обсягiв промислового виробництва (Швещя - 1 мюце, Люксембург - 2, Нщерланди - 3, Дашя - 4, Фшляцщя - 5).
yd розраховаш коефщкнти кореляци мiж показниками, представленими в табл. 4, е вщ'емними. Коефiцiент кореляци мiж DVIP та IDI дорiвнюе -0,51, мiж DVIP та DAI - -0,28, мiж DVIP та DESI - -0,39. Коефщент кореляци мiж темпами зростання обсяпв промислового виробництва та середшм рiвнем цифровiзaцil становить -0,38. Три з чотирьох розрахованих коефь щентсв кореляцil е статистично значущими на рiвнi а=0.05, ^м другого (коефiцiентa кореляцil мiж DVIP та DAI). Таким чином, на rai пщвищення рiвня цифровiзaцil за-фiксовaно зменшення темпiв зростання обсяпв промислового виробництва.
Дискусшш положення
Одержат результата дозволяють по-рушити питання в масштабах економiчноl теори: чи може цифровiзaцiя не приводити до позитивних ефектiв у динамщ промислового виробництва? Для вщповвд на ньо-го доцiльно висунути декiлькa гiпотез.
Один iз вaрiaнтiв пояснення вiдносно менших темпiв промислового виробництва в крашах iз високим рiвнем цифровiзaцil пов'язаний iз досягненням цифровими ль дерами високого рiвня промислового виробництва. Високий рiвень промислового розвитку обумовлюе високий рiвень циф-ровiзaцil, але водночас призводить до «пас-тки високого рiвня виробництва», коли ко-жен наступний вiдсоток, маючи високу базу порiвняння, даеться все важче. Типови-ми прикладами таких кра1н е Швещя, Дашя, Нщерланди, яю роками займають ви-сокi позици з цифровiзaцil та низькi або середш за темпами приросту промислового виробництва. Найбшьш показовним е по-рiвняння Нiдерлaндiв i РумунИ. Румушя посiдaе 28 мiсце за рiвнем цифровiзaцil та 1 - за середшми темпами зростання iн-дексу обсяпв промисловоста Разом з тим
Таблиця 4 - Ранг середмх значень ранпв кра'l'н-членiв €С за DVIP, IDI, DAI, DESI 1
№ Кра!на DVIP ГО! DAI DESI Середня цифров1защя*
1 2 3 4 5 6 7
1 Австр1я 10 11 2 12 8
2 Бельпя 14 12 11 8 11
3 Болгар1я 11 27 28 27 27
4 Великобриташя 26 3 16 6 9
5 Грещя 23 17 27 26 26
6 Дашя 15 1 9 1 4
7 Естошя 7 9 8 7 7
8 1рланд1я 16 10 23 10 14
9 1спашя 24 14 14 13 13
10 1тал1я 27 19 15 24 20
11 Кшр 12 24 24 22 25
12 Латв1я 5 16 17 19 19
13 Литва 4 20 10 18 15
14 Люксембург 22 5 1 5 2
15 Мальта 19 13 5 9 10
16 Нщерланди 28 4 3 4 3
17 Шмеччина 13 7 4 11 6
18 Польща 2 22 20 25 22
19 Португал1я 18 23 12 17 17
20 Румушя 1 28 25 28 28
21 Словаччина 3 25 21 21 21
22 Словешя 6 15 19 15 16
23 Угорщина 9 26 22 23 24
24 Ф1нлянд1я 20 6 7 3 5
25 Франщя 25 8 13 14 12
26 Хорват1я 21 21 26 20 23
27 Чех1я 8 18 18 16 18
28 Швещя 17 2 6 2 1
1 Розраховано автором. Ранг середнiх значень за стовпцями 3-6.
Нщерланди посщають 28 м1сце за середш-ми темпами зростання 1ндексу обсяпв промисловост та 3 - за р1внем циф-ров1заци. Отже, нараз1 цифров1защя (циф-ровий каттал) не мае виршального впливу на вщносш (при пор1внянш м1ж кра!нами) темпи зростання обсяпв промислового ви-робництва.
Ппотезу для подальшого дослщжен-ня можливо сформулювати таким чином: локальш устхи цифров1заци на пщприем-ствах не забезпечують макроеконом1чного зростання, а лише дозволяють перерозпо-дшити наявш ринки.
Висновки
1. Вим1рювання р1вня цифров1зацп залишаеться методолопчно не розв'язаним завданням. Сьогодш юнуе значна кшьюсть р1зномаштних методичних пщход1в до ви-значення обсяпв та р1вня цифров1заци. Це вказуе на незавершешсть фази становлення цифрово! економки та заважае статистично достов1рному дослщженню пов'язаних 1з нею процеав. Тим бшьше це стосуеться проблеми визначення впливу цифров1заци на розвиток промисловостг
2. Незважаючи на дослщження про-вщних аналпичних компанш, згщно з яки-
ми прогнозуеться значне eK0H0Mi4He зростання через розширення використання ци-фрових технологш, гiпотеза про позитив-ний вплив високого рiвня цифровiзацiï на вщносш (при порiвняннi мiж кранами) те-мпи зростання обсягiв промислового ви-робництва не знайшла аналпичного пщ-твердження. Краïни-члени GC, яю е лще-рами за рiвнем цифровiзацiï, демонструють бiльш низькi темпи зростання промислового виробництва, шж тi, якi мають нижчий рiвень цифрового розвитку. При цьому одержат результата недоцшьно вважати достатньою пщставою для остаточного спростування даноï гшотези.
3. Спостерiгаеться ситуацiя, коли не цифровiзацiя забезпечуе промисловий роз-виток й економiчне зростання, а дещо ш-ше; коли високий рiвень економiчного розвитку створюе можливост для цифровiза-цiï, яка може мати, а може i не мати позитивного економiчного впливу в майбутньо-му.
4. Якщо цифровiзацiя економiки не приведе до очкуваного пiдвищення ефек-тивностi виробництва i темтв його зрос-тання, то це може викликати глобальну економiчну кризу, бшьшу за «кризу дотко-мiв» та велику рецесiю 2008-2009 рр.
Перспективними напрямами подаль-ших дослiджень е: порiвняння рiвня циф-ровiзацiï за частинами (регюнами) свiту; поглиблення методичного забезпечення ста-тистично1' оцiнки внеску цифровiзацiï в еко-номiчне зростання; моделювання ролi циф-ровiзацiï економiки у формуванш «цифрово1' бульбашки» на фондових ринках.
Л1тература
Абдрахманова Г.И., Вишневский К.О., Гох-берг Л.М. и др. (2019). Что такое цифровая экономика? Тренды, компетенции, измерение. М.: Высшая школа экономики. 80 с. URL: https://www.hse.ru/data/20 19/04/12/1178004671/2%20Цифровая_эко номика.pdf (дата звернення: 30.12. 2019). Брюховецька Н.Ю., Чорна О.А. (2019). 1н-телектуалiзацiя як прiоритетний напрям розвитку промислових пiдприемств в умовах 1ндустрп 4.0. Економжа про-мисловостг. № 4 (88). С. 28-57. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 04.028
Вишневський В.П., Bie^ra О.В., Гаркушен-ко О.М., Князев CI., Лях О.В., Чеюна В.Д., Череватський Д.Ю. (2018). Смарт-про-мисловiсть в епоху цифрово1' економши: перспективи, напрями i механiзми роз-витку. В. П. Вишневський (заг. ред. ). Кшв: 1ЕП НАН Украши. 192 с.
Вишневський В.П., Князев C.I. (2017). Cмарт-промисловiсть: перспективи i проблеми. Економжа Украти. № 7. С. 22-37.
Вишневський О.С. (2019). Цифровiзацiя та економiчне зростання: коли оч^вання не вiдповiдають реалiям. Побудова iн-формацшного сустльства: ресурси i технологИ': матерiали XVIII Мжнар. на-ук.-практ. конф., (Кшв, 19-20 вересня). МОН Украши, Укр1НТЕ1. Кшв: Укр1Н-ТЕ1. С. 80-83.
Гаркушенко О.М., Князев С.1. (2019). Ана-лiз економiко-математичних моделей впливу шформацшно-комушкацшних технологiй на результати виробництва: чи шнуе парадокс Солоу? Наука та тновацп. № 15 (4). С. 5-19. doi: https://doi.org/10.15407/scin15.04.005)
Дасив А.Ф., Мадых А.А., Охтень А.А. (2019). Моделирование оценки уровня смарт-индустриализации. Економжа nромисловостi. № 2 (86). С. 107-125. doi : http://doi. org/10.15407/econindustry 2019. 02.0107
1ванов С.В., Вишневський О.С. (2017). Электронные платформы как инструмент модернизации экономики Украины. Вiсник економгчног науки Украти. № 1 (32). С. 47-53.
Кульков В.М. (2017, декабрь). Противоречия развития цифровой экономики. Философия хозяйства. Спецвыпуск. С. 271277.
Ляшенко В.1., Вишневський О.С. (2018). Цифрова модертзащя економжи Украг-ни як можливкть проривного розвитку. Кшв: 1н-т економши пром-ст НАН Украши. 252 с.
Anand S., Verweij G. (2017). What's the real value of AI for your business and how can you capitalise? Pricewaterhouse Coopers.
URL: https://www.pwc.com/gx/en/issues/ana lytics/assets/pwc-ai-analysis-sizing-the-prize-report.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
Bloom Consulting (2020). Digital country index. Bloom Consulting. URL: https://www.digi talcountryindex.com/country-index-results (дата звернення: 10.01.2020).
Euler Hermes (2019). Enabling Digitalization Index: Beyond potential. Euler Hermes. 12 p. URL: https://www.eulerhermes.com/ en_global/economic-research/insights/2019 Enabling-digitalization-index-beyond-po tential.html (дата звернення: 10.01.2020).
European Commission (2019a). Digital Economy and Society Index (DESI) 2019 ranking. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/ digital-economy-and-society-index-desi (дата звернення: 10.01.2020).
European Commission (2019b). DESI composite index. European Commission. Retrieved from https://digital-agenda-data.eu/ charts/desi-composite#chart={%22indicator %22:%22desi_sliders%22,%22breakdown %22: {%22desi_1_conn%22:5,%22desi_2_ hc%22:5,%22desi_3_ui%22:3,%22desi_4_ idt%22:4,%22desi_5_dps%22:3},%22unit-measure%22: %22pc_desi_sliders%22,%22 time-period%22:%222014%22} (дата звернення: 10.01.2020).
Eurostat (2019). Production in industry -monthly data (Last update: 23-12-2019). European Statistical Office (Eurostat). URL: https://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/submitViewTableAction.do (дата звернення: 10.01.2020).
IMD World Competitiveness Center (2019). IMD Digital Competitiveness Ranking 2019. IMD World Competitiveness Center. 179 p. URL: https://www.imd.org/wcc/ world-competitiveness-center-rankings/ world-digital-competitiveness-rankings-2019/ (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2012). Measuring the Information Society 2012. International Telecommunication Union. 213 p. URL: https://www.itu.int/en/ ITU-D/Statistics/Documents/publications/ mis2012/MIS2012_without_Annex_4.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2014). Measuring the Information Society Report 2014. International Telecommunication Union. 250 p. URL: https://www.itu. int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publicati ons/mis2014/MIS2014_without_Annex_4.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2015). Measuring the Information Society Report 2015. International Telecommunication Union. 234 p. URL: https://www.itu.int/en/ ITU-D/Statistics/Documents/publications/ misr2015/MISR2015-w5.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2017). Measuring the Information Society Report
2017. Vol. 1. International Telecommuni-cationUnion. 154 p. https://www.itu.int/en/ ITU-D/Statistics/Documents/publications/ misr2017MISR2017_Volume1.pdf (дата звернення: 10.01. 2020).
International Telecommunication Union (2018). Measuring the Information Society Report
2018. Vol. 1. International Telecommunication Union. 189 p. URL: https://www.itu. int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica tions/misr2018/MISR-2018-Vol-1 -E.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2019а). ICT Development Index - background document. International Telecommunication Union. 5 p. URL: https://www.itu. int/en/ITU-D/Statistics/Documents/IDI2019 consultation/IDI_BackgroundDocument_E. pdf (дата звернення: 10.01.2020).
International Telecommunication Union (2019b). ICT Development Index 2019 Consultation. International Telecommunication Union. URL: https://www.itu.int/en/ ITU-D/Statistics/Pages/IDI2019consultation/ default.aspx (дата звернення: 10.01.2020).
Kumar V. (2019). What Industry 4.0 Means for the Global Economy. Industrywired. URL: https://industrywired.com/what-indu stry-4-0-means-for-the-global-economy/ (дата звернення: 10.01.2020).
Miller H., Stirling, R. (2020). Government Artificial Intelligence Readiness Index
2019. Oxford Insights and the International Development Research Centre. URL: https://www. oxfordinsights. com/ai -
readiness2019?fbclid=IwAR13 O6KCy_ MvuhmlSWnQsaGY5KrfAUJ08VYFl3N PRyQ4L5f297VB 1 OeirVo (дата звернен-ня: 10.01.2020).
Purdy M., Davarzani L. (2015). The Growth Game-Changer: How the Industrial Internet of Things can drive progress and prosperity. Accenture. URL: https://www.accenture. com/_acnmedia/accenture/conversion-as sets/dotcom/documents/global/pdf/dual pub_18/accenture-industrial-internet-thin gs-growth-game-changer.pdf (дата звер-нення: 10.01.2020).
The World Bank (2016). Digital Adoption Index. The World Bank. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/ wdr2016/Digital-Adoption-Index (дата звернення: 10.01.2020).
UNSTAD (2019). Information economy report. New York: UNSTAD. 172 p. URL: https: // unctad.org/ en/PublicationsLibrary/ der2019_en.pdf (дата звернення: 10.01. 2020).
References
Abdrakhmanova, G.I., Vishnevsky, K.O., & Gokhberg, L.M. et al. (2019). What is a digital economy? Trends, competencies, measurement. Moscow: Higher School of Economics. 80 p. Retrieved from https://www.hse.ru/data/2019/04/12/11780 04671/2%20Цифровая_экономика.pdf [in Russian].
Bryukhovetskaya, N.Ye., & Chorna, O.A. (2019). Intellectualization as a priority direction of industrial enterprise development in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 28-57 [in Ukrainian]. doi : http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.04.028
Vishnevsky, V., Viyecka, O., Garkushenko, O, Knyazev, S., Lyach, A., Chekina, V., & Cherevatsky, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. In V. Vishnevsky (Ed.) Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 192 p. [in Ukrainian].
Vishnevsky, V.P., & Knyazev, S.I. (2017). Smart Industry: Perspectives and Chal-
lenges. Economy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O.S. (2019). Digitalization and economic growth: when expectations do not meet reality. Building an Information Society: Resources and Technologies: Proceedings of the XVIII International Scientific and Practical Conference (Kyiv, September 19-20). (pp. 80-83). Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv: UkrINTEI [in Ukrainian].
Harkushenko, O.N., & Kniaziev, S.I. (2019). Analysis of economic and mathematical models of information and communication technology effect on the production output: does the Solow paradox exist? Nauka in-nov, 15(4), pp. 5-19, https://doi.org/10. 15407/scin15.04.005
Dasiv, A. F., Madykh, A. A., & Okhten A. A. (2019). Modelling the assessment of smart-industrialization level. Econ. promisl., 2 (86), pp. 107-125 [in Russian]. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 02.0107
Ivanov, S.V., & Vyshnevskyi O.S. (2017). Electronic platforms as a tool for modernizing the Ukrainian economy. Herald of the economic sciences of Ukraine. 1 (32). pp. 47-53 [in Russian].
Kulkov, V.M. (2017, December). Contradictions of the Digital Economy. Philosophy of economy. Special issue, pp. 271-277 [in Russian].
Lyashenko, V.I., & Vyshnevskyi, O.S. (2018). Digital modernization of the Ukrainian economy as an opportunity for breakthrough development. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Anand, S., & Verweij, G. (2017). What's the real value of AI for your business and how can you capitalise? PWC. Retrieved from https: //www.pwc .com/gx/ en/i ssues/analyti cs/assets/pwc-ai-analysis-sizing-the-prize-report.pdf
Bloom Consulting (2020). Digital country index. Bloom Consulting. Retrieved from https://www.digitalcountryindex.com/ country-index-results
Euler Hermes (2019). Enabling Digitalization Index: Beyond potential. Euler Hermes.
Retrieved from https://www.eulerhermes. com/en_global/economic-research/insights/ 2019Enabling-digitalization-index-beyond-potential.html European Commission (2019a). Digital Economy and Society Index (DESI) 2019 ranking. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/digital-economy-and-society-in dex-desi
European Commission (2019b). DESI composite index. European Commission. Retrieved from https://digital-agenda-data.eu/ charts/desi-composite#chart={%22indica tor%22:%22desi_sliders%22,%22breakdo wn%22: {%22desi_1_conn%22:5,%22desi _2_hc%22:5,%22desi_3_ui%22:3,%22desi _4_idt%22:4,%22desi_5_dps%22:3},%22u nit-measure%22: %22pc_desi_sliders%22, %22time-period% 22: %222014%22} Eurostat (2019). Production in industry - monthly data (Last update: 23-12-2019). European Statistical Office (Eurostat). Retrieved from https://appsso.eurostat.ec. europa. eu/nui/submitViewTableAction. do IMD World Competitiveness Center (2019). IMD Digital Competitiveness Ranking 2019. IMD World Competitiveness Center. Retrieved from https://www.imd.org/wcc/ world-competitiveness-center-rankings/wor ld-digital-competitiveness-rankings-2019/ International Telecommunication Union (2012). Measuring the Information Society 2012. International Telecommunication Union. Retrieved from https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis20 12/MIS2 012_without_Annex_4.pdf International Telecommunication Union (2014). Measuring the Information Society Report 2014. International Telecommunication Union. Retrieved from https://www.itu.int/ en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/ mis2014MIS2014_without_Annex_4.pdf International Telecommunication Union (2015). Measuring the Information Society Report 2015. International Telecommunication Union. 234 p. Retrieved from https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Do cuments/publications/misr2015/MISR2015 -w5.pdf
International Telecommunication Union (2017). Measuring the Information Society Report
2017. International Telecommunication Union. Vol. 1. Retrieved from https: //www.itu.int/en/ITU-D/Stati sti cs/Do cuments/publications/misr2017/MISR2017 _Volume1.pdf
International Telecommunication Union (2018). Measuring the Information Society Report
2018. International Telecommunication Union. Vol. 1. Retrieved from https: //www.itu.int/en/ITU-D/Stati sti cs/Do cuments/publications/misr2018/MISR-2018-Vol-1-E.pdf
International Telecommunication Union (2019a). ICT Development Index - background document. International Telecommunication Union. Retrieved from https: //www.itu.int/en/ITU-D/Stati sti cs/Do cuments/IDI2019consultation/IDI_Backgro undDocument_E.pdf
International Telecommunication Union (2019b). ICT Development Index 2019 Consultation. International Telecommunication Union. Retrieved from https://www.itu. int/en/ITU-D/Statistics/Pages/IDI2019consul tation/default. aspx
Kumar, V. (2019). What Industry 4.0 Means for the Global Economy. Industrywired. Retrieved from https://industrywired.com/ what-industry-4-0-means-for-the-global-economy/
Miller, H., & Stirling, R. (2019). Government Artificial Intelligence Readiness Index
2019. Oxford Insights and the International Development Research Centre. Retrieved from https://www.oxfordinsights. com/ai-readiness2019?fbclid=IwAR13O6 KCy_MvuhmlSWnQsaGY5KrfAUJ08VYF l3NPRyQ4L5f297VB1OeirVo
Purdy, M. & Davarzani L. (2015). The Growth Game-Changer: How the Industrial Internet of Things can drive progress and prosperity. Accenture. Retrieved from https://www. accenture. com/_acnmedia/accen ture/conversion-assets/dotcom/documents/ global/pdf/dualpub_18/accenture-industrial-internet-things-growth-game-changer.pdf
The World Bank (2016). Digital Adoption Index. The World Bank. Retrieved from
https://www.worldbank.org/en/publication/ from https://unctad.org/en/PublicationsLib
wdr2016/Digital-Adoption-Index rary/der2019_en.pdf
UNSTAD (2019). Information economy report (2019). UNSTAD. 172 p. Retrieved
Александр Сергеевич Вишневский,
канд. экон. наук
Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
ВЛИЯНИЕ ЦИФРОВИЗАЦИИ НА ПРОМЫШЛЕННОСТЬ: ПРОБЛЕМЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ В СТРАНАХ ЕС
Цифровизация экономики в целом и производства в частности входит в круг приоритетных задач, стоящих перед правительством, бизнесом и обществом. Центральную роль в этом процессе занимает внедрение Индустрии 4.0, которая по прогнозам ведущих аналитических и международных организаций должна стать драйвером экономического развития.
Цель статьи заключается в определении влияния уровня цифровизации на темпы промышленного развития на национальном уровне. Объектом исследования выступают страны-члены ЕС. Сравнение стран в рамках единого экономического пространства ЕС является наиболее корректным по нескольким причинам. С одной стороны, все страны действуют в подобных институциональных условиях, а с другой - единый рынок максимально способствует свободному движению капиталов и рабочей силы. Также подавляющее большинство стран-членов ЕС входят в монетарный союз и используют единую валюту евро. Основным методом исследования соответствия динамики промышленного производства процессам цифровизации избран корреляционный анализ.
Результаты исследования в максимально обобщенном виде обосновывают несоответствие высокого уровня цифровизации высоким темпам промышленного производства. Страны-члены ЕС, являющиеся лидерами по уровню цифровизации, демонстрируют более низкие темпы роста промышленного производства, чем те, которые имеют более низкий уровень цифрового развития. Гипотеза о положительном влиянии высокого уровня цифро-визации на темпы промышленного производства на национальном уровне не нашла подтверждения. При этом результаты исследования нецелесообразно считать достаточным основанием для окончательного ее опровержения.
Одним из вариантов объяснения относительно меньших темпов промышленного производства в странах с высоким уровнем цифровизации является следующий: высокий уровень промышленного развития обусловливает высокий уровень цифровизации, но одновременно приводит к «ловушке высокого уровня производства», когда каждый следующий процент, имея высокую базу сравнения, дается все труднее. Типичным примером является сравнение Нидерландов и Румынии. Румыния занимает 28 (последнюю) позицию по среднему уровню цифровизации среди всех стран ЕС и 1 - по средним темпам роста индекса объемов промышленности. В то же время Нидерланды занимают 28 строчку по средним темпам роста индекса объемов промышленности и 3 - по уровню цифровизации. Таким образом, на текущий момент цифровизация (цифровой капитал) не имеет решающего влияния на относительные (при сравнении между странами) темпы роста объемов промышленного производства.
Ключевые слова: цифровизация, промышленное производство, индекс, ЕС.
JEL: O14; O52; O57
Oleksandr S. Vyshnevskyi,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
IMPACT OF DIGITALIZATION ON INDUSTRY: PROBLEMS OF DEFINITION IN EU COUNTRIES
The digitalization of the economy as a whole, and of manufacturing in particular, is one of the top-priority tasks that governments, business and society face. Central in this process is the implementation of Industry 4.0, which leading and international organizations expect to become a driver of economic development.
Therefore, the objective of the study is to define the impact of digitalization on pace of industrial development at the national level. EU member states have been selected as the subject of the study. Comparing countries within the EU's single economic space is the most consistent for several reasons. On the one hand, all of these countries operate under similar institutional conditions, and on the other - the single market facilitates the free movement of capital and labor to the utmost. Also, the vast majority of EU member states are members of the monetary union and use the single currency - euro. Correlation analysis has been chosen as the main method to study the conformity of industrial production dynamics with the processes of digitalization.
The results of the study in the most generalized form prove the inconsistency between high levels of digitalization and high rates of industrial production. EU member states, the leaders in terms of digitalization, demonstrate lower rates of industrial production growth than those countries that have lower levels of digital development. The hypothesis on positive impact of high levels of digitalization on industrial production at the national level has not been confirmed. However, it is not advisable to consider the results of the study as a sufficient basis for the final refutation of this hypothesis.
One possible explanation for the relatively slower pace of industrial production growth in countries with high levels of digitalization is the following. The high level of industrial development causes the high level of digitalization, but at the same time leads to the "trap of high level of production", when each successive percentage, having a high base of comparison, becomes increasingly difficult. A typical example is the comparison between the Netherlands and Romania. Romania ranks 28th (last) in the average digitization rate across all EU countries and 1st in terms of average industry volume growth. At the same time, the Netherlands ranks 28th in terms of average growth of the industry volume index and 3 rd in terms of digitalization. Thus, it can be argued that at the moment, digitalization (digital capital) does not have a decisive influence on the relative (when comparing between countries) growth rates of industrial production.
Keywords: digitalization, industrial production, index, EU.
JEL: O14; O52; O57
Формат цитування:
Вишневський О.С. (2020). Вплив цифров1зацп на промисловють: проблеми визначен-ня в крашах £С. Економжа промисловост1. № 1 (89). С. 31-44. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.01.031
Vyshnevskyi, O. (2020). Impact of digitalization on industry: problems of definition in EU countries. Econ. promisl., 1 (89), pp. 31-44. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.031
Надшшла до редакцИ 22.01.2020 р.
