CC BY
54
8. Лукшов I. Методи i засоби державного регулю-вання економiки переходного типу. Економка Украни. 1999. № 5. С. 8-11.
9. Мински Х. Стабилизируя нестабильную экономику / пер. с англ. Ю. Каптуревского ; под науч. ред. И. Розмаин-ского. М.; СПб. : Ин-т Гайдара, 2017. 553 с.
10. Панасюк Б. Державне регулювання економш. Економка Украни. 1994. № 1. С. 19-30.
11. Сутормша В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава - податки - бiзнес (1з свтового досвщу фiскального регулювання економiки). Кш'в : Либiдь, 1992. 328 с.
REFERENCES
Bohdan, T., and Bohdan, I. "Modeliuvannia vplyvu borho-voi polityky na ekonomichnyi rozvytok Ukrainy" [Modeling the impact of debt policy on the economic development of Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 10 (2013): 20-27.
Desiatniuk, O. M. Dmytriv V. I. "Stabilnist opodatkuvannia ta yii vplyv na ekonomichnyi rozvytok derzhavy" [Stability of taxation and its impact on the economic development of the state]. Svit finansiv, no. 2 (2016): 18-28.
Halchynskyi, A. S. Kryza i tsykly svitovoho rozvytku [Crisis and cycles of world development]. Kyiv: ADEF-Ukraina, 2009.
Krysovatyi, A. I. Teoretyko-orhanizatsiini dominanty ta praktyka realizatsii podatkovoi polityky v Ukraini [Theoretical-
organizational dominant and practice of tax policy implementation in Ukraine]. Ternopil: Kart-blansh, 2005.
Laktionova, O. A. "Hnuchkist fiskalnoi polityky v umovakh tsyklichnoho rozvytku ekonomiky" [Flexibility of fiscal policy in the context of cyclical economic development]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 308-319.
Lukinov, I. "Metody i zasoby derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky perekhidnoho typu" [Methods and means of state regulation of transition type economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (1999): 8-11.
Minski, Kh. Stabiliziruya nestabilnuyu ekonomiku [Stabilizing an unstable economy]. Moscow; St. Petersburg : In-t Gay-dara, 2017.
Panasiuk, B."Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky" [State regulation of Economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (1994): 19-30.
Sutormina, V. M., Fedosov, V. M., and Andrushchenko, V. L. Derzhava - podatky - biznes (Iz svitovoho dosvidu fiskalnoho rehuliuvannia ekonomiky) [State - taxes - business (From the world experience of fiscal regulation of economy)]. Kyiv : Lybid, 1992.
Zhalilo, Ya., and Chernikov, D. "Diievist ekonomichnoi polityky v konteksti rynkovoho reformuvannia" [Economic policy effectiveness in the context of market reform]. Ekonomika Ukrainy, no. 12 (2000): 13-23.
Zymovets, V. V. Derzhavna finansova polityka ekonomi-chnoho rozvytku [State financial policy of economic development]. Kyiv, 2010.
УДК 338.1 JEL: 0110; C820
СУЧАСН1 МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ ЦИФРОВО1ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ
®2019 П1ЖУК 0. I.
УДК 338.1 JEL: 0110; C820
^жук О. I. Сучасш методолопчш шдходи до оцшювання рiвня цифровой трансформацп економти
Метою cmammi е систематиза^я, узагальнення та критичний анал'в сучасних методологчних niôxoôiB до о^нювання р'вня цифровоÏ трансформации еконо-мки та суспльства. Проанал'вовано найб'льш вiдомi ндекси, як так чи ¡наше в'дображають р'вень цифровоÏтрансформацИ: 'ндексрозвитку iнформацiйно-комунiкацiйниx технологш (ICTDevelopment Index - IDI); 'ндекс цифровоï економки i суспльства (Digital Economy and Society Index - DESI); шдекс цифровий еволюци (Digital Evolution Index - DEI); ндекс свтовоï цифровоï конкурентоспроможностi (IMD World Digital Competiveness Index - WDCI); iндекс мережевоïготовнот (Networked Readiness Index - NRI); ндекс цифровiзацiï економ'жи BCG (e-Intensity). Визна-ченр переваги та недол'ши, спiльностi та вiдмiнностi ¡снуючих мiжнародниx iндексiв i рейтингiв. Об(рунтована актуальнсть формування нових авторських шдекс'1в, що в'дображають р'вень готовностi кра1н до цифровоï трансформацИ економки та ступеня цифровоï глобал'вацИ Кпючов'1 слова: iнформацiйно-комунiкацiйнiтехнологи, цифрова економка, цифрова конкурентоспроможшсть. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-39-47 Табл.: 6. Ббл.: 10.
Пжук Ольга iBaHiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економ'жи тдприемства, Нацональний утверситет державноï
фккально! служби Украни (вул. Утверситетська, 31,1рпнь, 08201, Украна)
E-mail: opizhuk@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5802-1053
Researcher ID: http://www.researcherid.com/0034720
УДК 338.1 UDC 338.1
JEL: 0110; C820 JEL: 0110; C820
Пижук О. И. Современные методологические подходы Pizhuk O. I. Modern Methodological Approaches to Assessing the Level
к оценке уровня цфоной транфрмации экономики of Digital Transformation of the Economy
Целью статьи является систематизация, обобщение и критический ........ . ,. . .......
анализ современных методологических подходов к оценке уровня циф- The article ls almed at systematizing, generalizing and critically analyzing of
ровой трансформации экономики и общества. Проанализированы наи- modern methodological approaches to assessing the level of digital transfor-
более известные индексы, которые так или иначе отражают уровень mation of the economy and society. The most well-known indices, which in
цифровой трансформации: индекс развития информационно-коммуни- one way or another reflect the level of digital transformation are analyzed:
кационных технологий (ICT Development Index - IDI); индекс цифровой экономики и общества (Digital Economy and Society Index - DESI); индекс цифровой эволюции (Digital Evolution Index - DEI); индекс мировой цифровой конкурентоспособности (IMD World Digital Competiveness Index - WDCI); индекс сетевой готовности (Networked Readiness Index - NRI); индекс цифровизации экономики BCG (e-Intensity). Определены преимущества и недостатки, общности и различия существующих международных индексов и рейтингов. Обоснована актуальность формирования новых авторских индексов, отражающих уровень готовности стран к цифровой трансформации экономики и степени цифровой глобализации. Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, цифровая экономика, цифровая конкурентоспособность. Табл.: 6. Библ.: 10.
Пижук Ольга Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия, Национальный университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, 08201, Украина) E-mail: opizhuk@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5802-1053 Researcher ID: http://www.researcherid.com/0034720
the ICT Development Index (IDI), the Digital Economy and Society Index (DESI), the Digital Evolution Index (DEI), the World Digital Competitiveness Index (WDCI), the Networked Readiness Index (NRI), the BCG Economic Digitization Index (e-Intensity). The advantages and disadvantages, commonities and differences of the existing international indices and ratings are defined. The relevance of the formation of new authorial indices, reflecting the level of readiness of countries for the digital transformation of the economy and the degree of digital globalization, is substantiated. Keywords: information and communication technologies, digital economy, digital competitiveness. Tabl.: 6. Bibl.: 10.
Pizhuk Olha I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics of Enterprise, National University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, 08201, Ukraine) E-mail: opizhuk@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5802-1053 Researcher ID: http://www.researcherid.com/0034720
Одним iз найпомкнших явищ останнього десятилктя е переход до чергового етапу цившзацшного розвитку - цифровiзащ!, що полягае у принциповш змШ структури свково! економки, И глобальнш вiртуалiзащ'! завдяки появi нових форм транскордонного руху електронних то-варiв, капiталiв, пращ. У зв'язку з цим вимiрювання рiвня цифрово! трансформаци економки конкретно! кра!ни стае одним iз найважливших завдань дослк-нишв. Розробка системи показнишв для мошторингу цифрово! трансформаци економки на мiжнародному рiвнi ведеться багатьма мiжнародними оргашзацшми та авторитетними аналiтичними агентствами, зусил-лями яких було розроблено бкьш шж 20 рiзних ком-позитних шдекав цифрово! трансформаци економь ки та суспкьства [1].
Позицюнування кра!н у системi мiжнародних рейтинпв на основi формування вкповкних шдекав розвитку шформацшно-комункацшних технологш, готовност до мережево! економки, електронно! тор-пвл^ електронного уряду, шформатизаци суспкьства е предметом наукових штереав учених у всьому свт. Однак бкьшкть дослкжень залишають поза увагою проблеми систематизаци та узагальнення шнуючих шдекав цифрово! трансформаци економки, що уне-можливлюе аналiз переваг i недолшв методологи !х формування.
Метою дано! статт е систематизацш, узагальнення та критичний аналiз сучасних методологкних пкх^в до ощнювання рiвня цифрово! трансформаци економки та суспкьства.
У науковш лiтературi iснуе низка загальноприй-нятих параметрiв, за допомогою яких визначають рiвень цифрово! трансформаци економки кра!ни, зо-крема найб1льш поширеними вважаються: охоплення 1нтернетом; частка електронно! торгiвлi в роздрiбно-му товарообку; частка суспiльства, яка володiе циф-ровими компетенцiями й отримуе послуги вк держа-ви онлайн тощо.
1снують також методики оцшки цифровiзацГi економiки через формування рейтингових шдекав. Найбкьш вiдомi рейтинги заснован на таких шдек-сах, як:
+ iндекс розвитку шформацшно-комункацш-них технологiй (ICTDevelopment Index - IDI); + iндекс цифрово! економiки та сусп1льства
(Digital Economy and Society Index - DESI); + iндекс цифровий еволюци (Digital Evolution
Index - DEI); + iндекс свiтово! цифрово! конкурентоспро-можност (IMD World Digital Competiveness Index - WDCI); + iндекс мережево! готовностi (Networked Readiness Index - NRI); + iндекс цифровiзацi! економ1ки BCG (e-Intensity).
Для зручносп аналiзу зазначенi вище ш-декси ними були роздкеш на двi умовнi групи за об'еднуючими параметрами. У першу групу вкнесе-ш iндекси IDI, DESI та e-Intensity, якi, на нашу думку, мають сп1льну особливiсть, що полягае в бкьш сощ-альнiй !х спрямованость Всi вони, так чи шакше, вко-бражають соцiально-економiчну iнтеграцiю суспкьства, тобто мало або зовам не враховують цифрову трансформацго бiзнесу та промисловостi, розвине-нiсть e-торгiвлi тощо.
1ндекс розвитку 1КТ (IDI) обчислюеться Мiжна-родним союзом електрозв'язку (МСЕ) з 2009 р. Спочатку вш враховував 11 показнишв, об'еднаних у субшдекси за трьома групами процеав: доступ до 1КТ, використання 1КТ i навички роботи з 1КТ. Однак у 2018 р. шдекс був доповнений трьома новими шдикаторами, такими як: шдписки на мобiльний ши-рокосмуговий 1нтернет-трафк, вiдсоток власникiв моб1льного телефону та вксоток осiб з навичками ш-формацiйно-комунiкацiйних технологiй (табл. 1).
Методолопя формування шдеюу розвитку 1КТ (IDI)
Група O^eMi cкладовi iндекcy (cyбiндекcи)
1нфраструктура 1КТ i показники доступу 1. Вiдсоток домогосподарств з комп'ютером. 2. Вщсоток домогосподарств з доступом до 1нтернету. 3. Пропускна здатнiсть 1нтернету (Б^/с) для кожного користувача. 4. Вщсоток населення, охоплене мобтьними мережами 3G, LTE/WiMax. 5. Фiксованi широкосмуговi пщписки на швидкiсний 1нтернет (256 Шт/с до 2 Мбiт/с, 2-10 Мб^/с, 10 Мбiт/с i бiльше (% вiд загально! кiлькостi))
Показники використання 1КТ 1. Вщсоток оаб, якi користуються 1нтернетом. 2. Активы пщписки на мобтьш широкосмуговi канали (на 100 жителiв). 3. Пщписки на мобтьний широкосмуговий 1нтернет-траф^. 4. Пiдписки на фiксований широкосмуговий 1нтернет-траф^. 5. Вiдсоток власникiв мобтьного телефону
Показники навичок 1КТ 1. Середнi роки навчання (роки). 2. Коефщент середньо! валово! участi (%). 3. Третинний рiвень валового набору (%). 4. Вщсоток оаб з навичками 1КТ
Джерело: сформовано автором за [2].
1ндекс IDI призначений для: f монiторингу розвитку 1Т у кра!нах та !х пози-
цiонування на свитому ринку IT; + вимiрювання прогресу в розвитку IKT як у розвинених, так i у кра!нах, що розвиваються; f визначення цифрового розриву (вГдмшнос-тi мiж кра!нами з точки зору рiвня розвитку IKT);
f виявлення потенцiалy розвитку IKT i рiвня, до якого кра!ни можуть використовувати !х для пiдвищення власного зростання та розвитку [3]. Проте зазначена методика, на думку автора, не дозволяе всебiчно оцiнити рiвень цифрово! транс-формацГ! економiки в кра'М, оск1льки оцiнюе в основному техшчш параметри, ототожнюючи, таким чином, розвиток цифрово! економiки i рiвень IKT-iнфрастрyктyри та тдготовленосй населення.
Значно б1льше параметрiв включае в себе iндекс цифрово! економши та сусп1льства (DESI), який дае уявлення про стан цифровiзацi! кра!н 6С. Iндекс DESI складаеться iз п'яти сyбiндексiв: шдклю-чення, людський каштал, використання Iнтернетy на-селенням, штегращя бiзнесy з цифровими технолоп-ями, цифровi державнi послуги (табл. 2) [4]. Базами даних шдексу DESI е бази бвростату, МСЕ та ООН.
!ндекс DESI розраховуеться як композитний шдекс, який тдсумовуе рiзнi iндикатори цифрового розвитку та вГдстежуе еволюцiю кра!н 6С з точки зору !х цифрово! конкурентоспроможность Перевагою даного шдексу е те, що вш включае рiвень ште-грацГ! цифрових технологш з бiзнесом i державою, що дае певне уявлення про стан цифрово! трансфор-мацГ! економiки.
На думку компанГ! The Boston Consulting Group (BCG), рiвень цифрово! трансформацГ! економь
ки краши повинен розраховуватися через iндекс e-Intensity. Даний iндекс включае 28 показнишв, якГ розраховуеться як середньозважена сума трьох су-бiндексiв: розвиток шфраструктури, онлайн-витрати та активнiсть користyвачiв (табл. 3). Уа сyбiндекси формуються зГ середньозважених значень декiлькох параметрiв, що лежать в !х основГ [5].
У 2016 р. вГдбулася змша методологГ! розрахун-ку Гндексу e-Intensity: акцент був змщений на мобГль-нГ технологГ!.
А ругу групу складають шдекси DEI, WDCR i NRI, яких бГльшою мГрою об'еднують шститу-цГйнГ, економГчнГ та технологГчнГ показники, бражають розвинешсть нормативно-правово! та науково-дослГдницько! бази, використання IKT у бГзнеа, а також ГнформацГйно! безпеки.
!ндекс цифрово! еволюцГ! (DEI) е основою рейтингу цифрового розвитку та конкурентоспромож-ностГ кра!ни, сформованого ушверситетом Тафта (США) спкьно з Mastercard. Рейтинг враховуе два основш чинники: поточний рГвень цифрового розвитку i темпи зростання оцифрування за останш дев'ять рокГв, якГ визначаються на базГ 170 показникГв, що характеризують темпи цифровГзацГ!. ЦГ показники об'еднаш в чотири субГндекси (рГвень пропозицГ!, попит на цифровГ технологГ!, ГнституцГйне середовище, ГнновацГйний клГмат) i вГдображають прогрес у циф-ровГй трансформацГ! економГки (табл. 4).
Залежно вГд результатГв розрахунку Гндексу DEI ва кра!ни подГляються на чотири категорГ!:
f перша категорiя включае кра!ни-лГдери в ш-новацГях, якГ в минулому вже демонстрували свш цифровий розвиток, ефективно викорис-товують сво! переваги та зберГгають темпи зростання;
Методолопя формування шдексу цифровой економюи та суспiльства (Digital Economy and Society Index - DESI)
Субшдекси
OKpeMi складовi iндексy (субшдексу)
1
2
Кiлькiсть пiдключень
1. Ф^соване широкосмугове покриття (% домогосподарств, як охопленi широкосмуговими мережами: xDSL, кабельш).
2. Фiксована широкосмугова передача (% домогосподарств, що пiдписуються на широкосмуго-вi мережi: xDSL, кабельнi).
3. 4G покриття (% охоплення населених пунк^в 4G - вимiрюeться як середне покриття опера-торiв зв'язку в кожшй краТш).
4. Використання мобтьного широкосмугового зв'язку (кiлькiсть мобтьних пiдписок на 100 осiб).
5. Швидкий широкосмуговий (NGA) покриття (% домогосподарств, охоплених широкосмуго-вим доступом, щонайменше 30 1Шт/с).
6. 5G готовшсть (спектр призначеного i готового для використання 5G, до кшця 2020 р. у межах так званих 5G пюнерських смуг).
7. Швидкий широкосмуговий прийом (% домогосподарств, що пщписалися на широкосмуговий доступ, щонайменше 30 1Шт/с).
8. Надшвидккне широкосмугове покриття (% домогосподарств, охоплених широкосмуговим доступом, щонайменше 100 1Шт/с).
9. Надшвидккний широкосмуговий прийом (% домогосподарств, що пiдписалися на широкосмуговий доступ, щонайменше 100 1Шт/с).
10. 1ндекс цiн на широкосмуговi мережi (1ндекс цiн на широкосмуговi послуги вимiрюе цiни дванадцяти репрезентативних широкосмугових кошиш як вщсоток доходiв домогосподарств)
О
LU
сс:
<
m 2
Людський каттал
1. Базовi навички цифрового мовлення (особи з «базовими» навичками у сферi шформацГ'', комушкацГ'', виршення проблем i програмного забезпечення для створення контенту).
2. Цифровi навички «вище базових» (особи з навичками «вище базових» у сферi шформацп', комушкацГ'', вирiшення проблем i програмного забезпечення для створення контенту).
3. Базовi навички програмного забезпечення (особи, ям, крiм того, використовували так осно-внi програмнi функцГГ, як текстова обробка, розширен функцГ'' електронних таблиць, створення презентацм або написання коду на мовi програмування).
4. Фахiвцi з 1КТ (зайнят спецiалiсти з 1КТ (!5СО-Ов класиф^а^я та робочi мiсця, такi як: менедже-ри 1КТ-послуг, 1КТ фахiвцi, технiки 1КТ, iнсталятори та обслуговуючий персонал 1КТ).
5. Жiночi спе^алкти з 1КТ.
6. Випускники 1КТ (особи з дипломом з 1КТ)
СО
□с <
X
Ктьмсть користува-4iB 1нтернету
<
S
ш
1. Особи, як нiколи не користувалися 1нтернетом.
2. Користувачi 1нтернету (принаймнi раз на тиждень).
3. Новини (особи, як використовували 1нтернет для читання штернет-сайлв новин, газет або журналiв).
4. Музика, вiдео та iгри (особи, як використовували 1нтернет для вщтворення та завантаження iгор, зображень, фiльмiв або музики).
5. Вiдео за запитом (особи, як використовували 1нтернет для використання послуг «Вiдео на вимогу»).
6. Вщеодзвшки (особи, якi використовували 1нтернет для здiйснення телефонних або вщеодз-вiнкiв (наприклад, Бкуре)).
7. Со^альш мережi (особи, якi використовували 1нтернет для участi в со^альних мережах (створення профiлю користувача, розмщення повiдомлень тощо)).
8. Професiйнi со^альш мережi (особи, якi використовували 1нтернет для участi в соцiальних або профеайних мережах).
9. Ведення онлайн-курсу (особи, як використовували 1нтернет для проведення онлайн-курсу (з будь-яко''' теми)).
10. Онлайн-консультаци та голосування (особи, як брали участь в он-лайн консульта^ях або голосуваннi для визначення громадських або полiтичних питань (наприклад, мктобудування, пiдписання петицiй).
11. Баншська справа (особи, якi використовували 1нтернет для використання онлайн-банкiнгу).
12. Покупки (особи, як замовляли товари чи послуги в 1нтернел).
13. Продаж в 1нтернет товарiв або послуг
2
PiBeHb штеграцп' цифрових технолога
1. Електронний обмш iнформацieю (пщприемства, якi мають програмне забезпечення для ERP (корпоративного планування ресурав)), для обмiну iнформaцieю мiж рiзними функцюнальни-ми пiдроздiлами (наприклад, планування, виробництво, маркетинг).
2. Со^альш медiа (пiдприeмства, що використовують сощальш мережi, блоги або мiкроблоги, сайти для обмшу мультимедiйним вмiстом, шструменти обмiну знаннями на основi BiK. Використання соцiальних медiа - наявшсть профiлю користувача, облiкового запису або лщензп' залежно вiд вимог i типу соцiальних медiа).
3. Велик даш (пiдприeмства, що аналiзують великi данi).
4. Хмара (пщприемства купують хоча б одну з таких послуг хмарних обчислень: хостинг бази даних пщприемства, програмш додатки, програмне забезпечення CRM, обчислювальна потуж-шсть).
5. Продаж малих i середшх пщприемств (онлайн-торгiвля МСП у мережi (не менше 1% обороту)).
6. Оборот електронноТ комерцп' (загальний оборот МСП вщ електронноТ комерцп).
7. Продаж транскордонних онлайн продажiв (МСП, що здiйснювали електроннi продажi в iншi краТни £С)
Ктьксть цифрових громадських послуг
1. Користувачi електронного уряду (особи, якi надсилали заповнеш форми державнiй владi через 1нтернет протягом попереднiх 12 мгсящв).
2. Попередньо заповненi форми (ктьксть даних, якi попередньо заповненi в онлайн-формах державних служб).
3. Завершення онлайново''' служби (частка адмiнiстративних заходiв (народження дитини, нове проживання тощо).
4. Цифровi комунальнi послуги для пщприемств (показник вщображае частку державних послуг, необхщних для започаткування бiзнесу i для проведення регулярних операцм, якi до-ступнi в 1нтернел, для домашнього господарства, а також для шоземних користувачiв).
5. Вщкрит данi (комплексний iндикатор вимiрюе наявнiсть в кра'У полiтики вщкритих даних (включаючи транспозицiю переглянуто''' Директиви про 1ПС), оцiночний полiтичний, со^аль-но-економiчний вплив i характеристики (використання даних, функцюнальшсть, доступнiсть) портал нацюнальних даних).
6. Послуги електронно''' охорони здоров'я (% осiб, якi користувалися послугами охорони здоров'я та догляду, що надаються в 1нтернет1 без необхщност звертатися до л^арш чи лiкарiв).
7. Обмiн медичними даними (лiкарi загально''' практики обмiнюються медичними даними з л^арнями).
8. Електронний рецепт (лiкарi загально''' практики, що використовують електронш рецепти)
Джерело:: сформовано автором за [4].
Таблиця 3
Методолопя формування шдексу цифровiзацм економти (Boston Consulting Group (e-Intensity))
Субшдекси Окремi складовi субiндексу
Розвиток шфраструктури «Розвиток шфраструктури» вщображае ступшь розвитку iнфраструктури та наявшсть i якост доступу в 1нтернет (фiксованого та мобiльного)
Онлайн-витрати «Онлайн-витрати» включае в себе витрати на онлайн-роздрiб i рекламу онлайн
Активнiсть користувачiв «Актившсть користувачiв» розраховуеться як середньозважене значення субшдекав ниж-чого рiвня: актившсть компашй, активнiсть споживачiв i актившсть державних установ
Джерело: сформовано автором за [5].
+ друга категорiя - краши, якi досягли високого рiвня цифрового розвитку рашше, але в даний час знизили свою актившсть i знаходяться на межi ризику «випадання» з ще! категори; + третя категорiя включае краши, якi досягли не найвищого рiвня цифрового розвитку, але володготь великим потенцiалом i демон-струють послiдовне i впевнене зростання, що в перспективi дае !м можливiсть для переходу в б1льш високу категорiю цифрового розвитку;
+ четверта категор1я - краши з низьким piB-нем цифрового розвитку [6].
Значно менше napaMeTpiB враховуе iндекс глобально!' цифрово'1 конкуpентоспpоможностi (WDCI) швейцарсько'1 бiзнес-школи IMD, який в^дображае потенцiйнi можливостi та готовшсть piзних краш адаптуватися до цифрово'1 трансформаци' економiки. 1ндекс WDCI базуеться на 50 кpитеpiях, як агрегу-ються в три субшдекси першого piвня, що складають-ся з трьох субшдекав другого piвня (табл. 5).
<
О ш
i
Методолопя формування шдеюу цифрово!' еволюцй' (DEI)
Субшдекси Окремi cкладовi iндекcy (cyбiндекcy)
PiBeHb пропозицп Цей драйвер вимiрюe якiсть та готовнiсть цифрово''' та фiзично''' iнфраструктури: шфра-структура доступу (складшсть зв'язку та охоплення; безпека), шфраструктура транзак-цiй (доступ до фшансових установ, електроннi способи оплати), шфраструктура вико-нання (якiсть транспортно''' iнфраструктури; логiстика тощо)
Попит на цифровi технологи 1ндикатори, що допомагають вирiшувати такi питання, як: а) чи мають споживачi засоби та шструменти, необхiднi для пщключення до цифрово''' економiки? б) чи мають спожи-вачi бажання та штерес до активно''' участi в цифровм економiцi? 1. Споживчий потен^ал для участi: здiбностi та бажання витрачати; гендерний цифро-вий розрив. 2. Розумшня цифрових платежiв: ступшь фiнансового включення та використання циф-рових грошей. 3. Цифрове поглинання: поширешсть i щiльнiсть пристрою; технолопя, 1нтернет, мобть-ний зв'язок; цифрове споживання
1нституцмне середовище 1ндикатори, що допомагають виршувати такi питання, як: а) чи роблять уряди цтеспря-мованi кроки до просування та прийняття цифровiзацi'''? б) чи е у них пол™ка та норма-тивнi акти для сприяння розвитку цифрових екосистем? 1. 1нституцп та бiзнес-середовище: правове середовище, у тому чи^ ефектившсть у ви-рiшеннi суперечок, 1В i захист iнвесторiв; бюрократiя. 2. 1нституцп та цифрова екосистема: використання 1КТ i цифрових технологiй у державному управлшш; конкуренцiя телекомушкацм. 3. Iнституцiйна ефективнiсть та довiра: прозорiсть; верховенство права; якiсть регулю-вання
lнновацiйний клiмат Показники зосереджуються на з'ясуванн основного питання: якi масштаби шновацм вiдбуваються в цифровiй економiцi кра'ни? 1. Вхiднi данi: варiанти фiнансування та можливостi; потужнiсть запуску; здатшсть залу-чати i зберегти таланти. 2. Процес: складшсть дтово''' практики; R&D. 3. Вихщш данi: глибина мобтьного залучення; досягнення iнновацiй; використання со-цiальних мереж i цифрових розваг
О ш
сс:
<
CQ 2
Джерело: сформовано автором за [6].
Таблиця 5
Методолопя формування шдексу глобально!' цифрово!' конкyрентоcпроможноcтi (WDCI)
Субшде^и 1 рiвня Сyбiндекcи II рiвня
1 2
Знання 1. Талант (освiтня оцшка PISA - математика, мiжнародний досвщ, iноземний висококвалiфiкований персонал, управлшня мiстами, цифровi/технологiчнi навички, чистий пош iноземних студентiв). 2. Навчання та освта (загальнi державнi витрати на осв^у (% вiд ВВП), % населення, що здобули принай-мн вищу освiту для осiб 25-34 рош, спiввiдношення учнiв i вчителiв, % випускникiв зi ступенем в галузi 1КТ, шженерп, математики та природничих наук, частка жшок, як мають ступiнь у 25-65 рош). 3. Наукова концентрацiя (загальнi витрати на НДДКР (% ВВП), загальний обсяг науково-техшчного персоналу на душу населення (ешвалент повного робочого часу на 1000 оаб, жшки-дослщники (% вiд загаль-но''' ктькосл), продуктивнiсть НДДКР (у % до ВВП), науково-техшчне працевлаштування (% вщ загально'' зайнятостi), високотехнологiчнi патентнi гранти (% вiд усiх патентiв, наданих за походженням заявника (середне значення))
Технологи 1. Нормативно-правова база (започаткування бiзнесу, виконання контракив, закони про iммiграцiю, розробка та застосування технологiй, законодавство про науковi дослiдження (закони, що стимулюють шновацп), права штелектуально''' власносл). 2. Капiталiзацiя (капiталiзацiя ринку 1Т i фондового ринку (% вщ капiталiзацi''' фондового ринку), фшансу-вання технолопчного розвитку, пiдтримка пщприемницько''' дiяльностi банкiвськими та фiнансовими по-слугами, швестицмний ризик £врозони, загальний ризик кра'ни (масштаб вщ 0 до 100)), легкодоступний для бiзнесу венчурний каттал, швестицп в телекомушкацп (% ВВП).
со
□с <
X
<
ш
1 2
3. Технолопчна структура (комунiкацiйнi технологи, абоненти мобтьного широкосмугового зв'язку 3G i 4G (% ринку мобтьного зв'язку), бездротовий широкосмуговий зв'язок ^вень проникнення на 100 осiб), ктьккть користувачiв 1нтернету на 1000 оаб, швидкiсть 1нтернету, високотехнологiчний експорт (% промислового експорту))
Майбутня rOTOBHiCTb 1. Адаптивне ставлення (використання онлайнових послуг, що полегшують взаемодт громадськостi з урядом, роздрiбна торгiвля в lнтернетi (долари США на 1000 оаб), володшня планшетами (% домогос-подарств), володiння смартфонами (% домогосподарств), ставлення до глобалiзацíí). 2. Гнучкiсть бiзнесу (реагування на можливост та загрози, iнновацiйнiсть фiрм (% усiх середнiх фiрм-виробниш), використання великих даних та аналiтики, передача знань). 3. Iнтеграцiя з шформацмними технологiями (забезпечення електронного урядування 1нтернет-урядо-вими службами з метою сприяння доступу та включення громадян, державно-приватне партнерство, мбербезпека, тратство програмного забезпечення)
Джерело: сформовано автором за [7].
Рейтинг свково! цифрово! конкурентоспро-можност 1ЫБ розраховуеться для 63 кра!н, що охо-плеш WCY. Кра!ни класифiкуються вiд найбкьш кон-курентних до найменш цифрових. За окремими рейтингами субшдекав можна визначити, в яких галузях цифрово'! конкурентоспроможносп економка мае сильш або слабкi сторони та проводити порiвняння мiж кра!'нами. Цi рейтинги забезпечують бiльш де-тальний аналiз конкретних аспектiв цифрово! транс-формаци та можуть бути використанi для оцшки технологiчно! структури кра!ни або шдтримки мiж-народних iнвестицiйних ршень.
Популярним е також iндекс мережево! готов-ностi (Ш1), який розраховуеться щорiчно спiльно Мiжнародним економiчним форумом (№ЕР), Свiтовим банком С№В) i Мiжнародною школою бiзнесу ШЕЛБ з 2002 р. [8]. 1ндекс Ш1 е оцiнкою здатностi кра!ни використовувати можли-востi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у ме-режевих ц1лях (табл. 6).
Даний шдекс надае шформацш про основнi чинники, що впливають на розвиток мережево! еко-номiки, з метою !х облiку в державнiй полiтицi. Така iнформацiя в довгостроковому плаш сприяе залучен-ню в мережевий проспр б1льшого числа людей, орга-нiзацiй i спiвтовариств з усього свку. Ж1 не тiльки ощнюе готовнiсть тiе! чи iншо! кра!ни до участi в ш-формацшному свiтi, але i показуе, що лежить в основi вiдмiнностей мiж кра!нами.
На макроекономiчному рiвнi внесок цифрово! економки в економiку кра!ни оцiнюеться через по-казник цифрового ВВП [9; 10]. Для оцшки викорис-товуеться розрахунок ВВП за витратами, що вкобра-жае суму:
+ кшцевого споживання, яке включае в себе: витрати онлайн (електронна комерцш, медiа послуги та ш.); сукупнiсть витрат споживачiв на доступ у мережу 1нтернет (послуги зв'язку i пристро! доступу);
f каптальних витрат: швестицГ! в розвиток моб1льного та фiксованого 1нтернету як для onepaTopiB зв'язку, так i для приватного 6i3Hecy; обсягу державних витрат на 1КТ: апаратне i програмне забезпечення, телекомункацГ! та iнфрастрyктyра «цифри»; чистого експорту пов'язаних з 1КТ обладнан-ня та послуг i чистого експорту, пов'язаного з електронною транскордонно! торгiвлею.
ВИСНОВКИ
Аналiз розглянутих мiжнародних рейтингiв окремих груп показникГв розвитку цифрово! транс-формацГ! економки, показав, що розвиненiсть теле-комункацшно! iнфрастрyктyри кра!ни враховують всГ наведен iндекси. ОцГнку ГнституцГйно! бази та рГвня iнновацiйного оточення (полГтичного та дГло-вого середовища, яке стимулюе процеси цифровГза-цГ!) вiдображенi тГльки в iндексах WDCR, DEI i NRI. ДоступнГсть 1К-послуг за цшою врахованГ тГльки в Гндексах DESI, e-Intensity i NRI; рГвень освГти насе-лення та розвиток практичних навичок використан-ня 1КТ ураховують шдекси WDCR та IDI; напрями використання 1нтернету населенням i використання цифрових технологГй у бГзнесГ оцшюють всГ Гндекси, окрГм IDI. Вплив 1КТ на економГку та сощум аналГзуе лише NRI. Показники мГжнародного спГвробГтництва у сферГ 1КТ (таи, як частка Гноземних ГнвестицГй у ви-тратах на 1КТ, частка мГжнародних контрактГв у 1КТ-галузГ, частка Гноземних органГзацГй у секторГ 1КТ) не враховуе жоден рейтинг.
ПроаналГзованГ нами Гндекси також не враховують особливостГ кожно! з кра!н, а тому вГдбуваеться своерГдне пГдлаштування показникГв кра!н пГд роз-рахунковГ вимоги вГдповГдних мГжнародних ГндексГв. Разом з тим, аналГз показникГв Гснуючих мГжнародних ГндексГв i рейтингГв, переваг i недолГкГв, спГль-ностГ та вГдмшностей дозволить надалГ використовувати !х для формування нових авторських ГндексГв,
Методолопя формування iндексу мережево! roTOBHOCTi (NRI)
Субшдекси Окремi складовi шдексу (субшдексу)
Навколишне середовище 1. Пол™чне та регуляторне середовище: ефектившсть законотворчих оргашв, закони, що стосуються 1КТ, незалежшсть суадв, ефектившсть правово''' бази при виршенш супе-речок, захист штелектуальноТ' власносл, норма тратства програмного забезпечення, шь-ксть процедур для виконання контракту, час, необхщний для виконання договору. 2. Бiзнес та шновацмне середовище: наявшсть нов^шх технолога, наявшсть венчурного катталу, загальна ставка податку, час, необхщний для започаткування бiзнесу, ктьксть процедур, необхщних для початку бiзнесу, штенсившсть мкцевоТ' конкуренцП', державш за-купiвлi передово''' технолопчно''' продукцй'
Готовшсть 1. 1нфраструктура (виробництво електроенергП', коеф^ент покриття мобтьно''' мережу мiжнародна пропускна здатшсть 1нтернету, безпечнi сервери 1нтернету). 2. Доступнiсть (передплаченi тарифи на мобтьш стiльниковi мережi, тарифи на фасований широкосмуговий 1нтернет, iндекс конкуренцП' в секторах 1нтернету та телефонй). 3. Навички (якiсть системи освiти, якiсть математично'' та природничо-науково'' освiти, рi-вень грамотностi дорослих)
Використання 1. 1ндивщуальне використання (пiдписки на мобтьш телефони, домогосподарства з персо-нальним комп'ютером, домогосподарства з доступом до 1нтернету, ф^соваш широкосму-говi 1нтернет-пщписки, мобiльнi широкосмуговi lнтернет-пiдписки, використання вiртуаль-них соцiальних мереж). 2. Використання бiзнесу (поглинання технологiй на рiвнi фiрм, спроможнiсть до iнновацiй, застосування патен™ РСТ, використання 1КТ для транзакцм мiж пiдприемствами, використання 1нтернету мiж пiдприемствами та споживачами). 3. Використання урядом (важливоь 1КТ для уряду в майбутньому, шдекс урядово''' служби в lнтернетi, устхи уряду в просуваннi 1КТ)
Вплив 1. Економiчнi наслiдки (вплив 1КТ на бiзнес-моделi, заявки на патент РСТ 1КТ, Вплив 1КТ на новi органiзацiйнi моделi. Частка робочо''' сили, зайнято'' в наукоемних заходах (%)). 2. Соцiальнi наслiдки (вплив 1КТ на доступ до основних послуг, доступ до 1нтернету в школах, використання 1КТ та ефектившсть уряду, 1ндекс електронно''' участi)
Джерело: сформовано автором за [8].
що вiдображають piBeHb roTOBHOCTi краш до цифро-во1 трансформацГ! екoнoмiки та ступеня цифрово! глoбалiзацГi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Електронне врядування в УкраТш: аналiз та реко-мендацГ''. Результати дослiдження / за ред. О. А. Баранова. Китв : Полiграф-Плюс, 2007. 254 с.
2. The ICT Development Index (IDI) Methodology, indicators and definitions (as of February 2019). URL: https://www. itu.int/en/ITU-D/Statistics-/Documents/statistics/ITU_ICT%20 Development%20Index.pdf
3. Ky6iB С. Як УкраТш здмснити цифровий стрибок. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/kubiv/jak-zrobiti-tsifrovij-stribok-dlja-ukrajinskoi-ekonombki-1051272.html
4. The Digital Economy and Society Index (DESI) / European Commission. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-markeWen/desi
5. Россия онлайн? Догнать нельзя отстать. Июнь 2016 / Б. Банке, Бутенко В., Котов И. и др. / The Boston Consulting Group. URL: http://image-src.bcg.com/Images/BCG-Russia-0nline_tcm27-152058.pdf
6. Chakravorti B., Chaturvedi R. Sh. Digital Planet 2017: How Competitiveness and Trust in Digital Economies Vary Across the World. The Fletcher School, Tufts University, 2017. 70 p.
URL: https://sites.tufts.edu/digitalplanet/files/2017/05/Digital_ Planet_2017_FINAL.pdf
7. IMD World Digital Competitiveness Ranking 2017. IMD World Competitiveness Center, 2017. 180 p.
8. Baller S., Dutta S., Lanvin B. The Global Information Technology Report 2016: Innovating in the Digital Economy. Geneva : Cornell University, INSEAD, WEF, 2017. 463 p.
9. Индикаторы цифровой экономики: 2017: стат. сб. / Г. И. Абдрахманова, Л. М. Гохберг, М. А. Кевеш и др. М. : НИУ ВШЭ, 2017. 320 с.
10. Садовникова Н. А., Клочкова Е. Н. Информационно-телекоммуникационная инфра-структура информационного общества: факторы и достижения реализации. Статистика и экономика. 2014. № 6. С. 135-138.
REFERENCES
Abdrakhmanova, G. I. et al. Indikatory tsifrovoy ekonomiki: 2017: stat. sb. [Indicators of the digital economy: 2017: statistical compilation]. Moscow: NIU VShE, 2017.
Baller, S., Dutta, S., and Lanvin, B. The Global Information Technology Report 2016: Innovating in the Digital Economy. Geneva: Cornell University, INSEAD, WEF, 2017.
Banke, B. et al. "Rossiya onlayn? Dognat nelzya otstat. Iyun 2016" [Is Russia online? Catching up cannot be left behind. June 2016]. The Boston Consulting Group. http://image-src. bcg.com/Images/BCG-Russia-0nline_tcm27-152058.pdf
Chakravorti, B., and Chaturvedi, R. Sh. "Digital Planet 2017: How Competitiveness and Trust in Digital Economies Vary Across the World". The Fletcher School, Tufts University, 2017. https://sites.tufts.edu/digitalplanet/files/2017/05/Digital_Plan-et_2017_FINAL.pdf
Elektronne vriaduvannia v Ukraini: analiz ta rekomendatsii. Rezultaty doslidzhennia [E-Governance in Ukraine: Analysis and Recommendations. Research results]. Kyiv: Polihraf-Plius, 2007.
IMD World Digital Competitiveness Ranking 2017. IMD World Competitiveness Center, 2017.
Kubiv, S. "Yak Ukraini zdiisnyty tsyfrovyi strybok" [How to make a digital leap for Ukraine]. https://nv.ua/ukr/opinion/ kubiv/jak-zrobiti-tsifrovij-stribok-dlja-ukrajinskoi-ekonomi-ki-1051272.html
Sadovnikova, N. A., and Klochkova, Ye. N. "Informatsi-onno-telekommunikatsionnaya infrastruktura informatsion-nogo obshchestva: faktory i dostizheniya realizatsii" [Information and telecommunication infrastructure of the information society: factors and implementation achievements]. Statistika i ekonomika, no. 6 (2014): 135-138.
"The Digital Economy and Society Index (DESI)". European Commission. https://ec.europa.eu/digital-single-market/ en/desi
"The ICT Development Index (IDI) Methodology, indicators and definitions (as of February 2019)". https://www.itu.int/ en/ITU-D/Statistics/Documents/statistics/ITU_ICT%20Devel-opment%20Index.pdf
O
LU
cc:
<C
OQ 2
£2 □c <C X
<
o
U
