CC BY
12
УДК 311.213.3:332.1:[31б.32:004.73](477)
АДАПТАЦ1Я МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДО СПЕЦИФ1КИ ОЦ1НЮВАННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРА1Н1
®2018 КОРЕПАНОВ О. С.
УДК 311.2133:332.1:[31632:004.73](477)
Корепанов О. С. Адаптащя методичного забезпечення до специфюи оцiнювання територiального розвитку
шформацшного суспiльства в Укра'М
Мета cmammi полягае в адаптаци м/жнародно! методики розрахунку територ'шльних ндекав розвитку iнформац1йно-комун:кац1йних технологш (1КТ), що розроблена М'жнародним союзом електрозв'язку, до специфки формування регонального iнформацйного середовища в УкраМ. Розгля-нуто концептуальш основи побудови 1ндексу розвитку 1КТ. Розкрито суттсть трьох субшдекав, якi е базою для визначення 1ндексу розвитку 1КТ: суб'шдекс доступу до 1КТ, суб'шдекс використання i суб'шдекс практичних навичок, кожен з яких в'дображае рзм аспекти процесу розвитку 1КТ. Викладено методологю побудови 1ндексу розвитку 1КТ для регштв Укра!ни. Докладно розглянуто суттсть та методику розрахунку показнит кожного iз субшдекав. На основi сформованоi системи показнит здйснено iнформацiйне забезпечення iз використанням офщшних статистичних даних за регонами Укра!ни. З огляду на проведений анал'в було доведено доцмьтсть використання практики iндексного анал'ву регональноi спе-цифки розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологш в УкраЫ для ранжування регттв кра!ни залежно вiд регонального ндексу розвитку 1КТ. Ключов'! слова: шдексрозвитку 1КТ, методичнезабезпечення, оцнювання територ'тльного розвитку, iнформацiйне сустльство. Табл.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 19.
Корепанов Олексй Сергйович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри статистики, облку та аудиту, Харювський нацональний утверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра!на) E-mail: o.s.korepanov@karazin.ua
УДК 311.213.3:332.1:[316.32:004.73](477) Корепанов А. С. Адаптация методического обеспечения к специфике оценивания территориального развития информационного общества в Украине
Цель статьи состоит в адаптации международной методики расчетов территориальных индексов развития информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), разработанной Международным союзом электросвязи, к специфике формирования региональной информационной среды в Украине. Рассмотрены концептуальные основы построения Индекса развития ИКТ. Раскрыта сущность трех субиндексов, которые являются базой для определения Индекса развития ИКТ: субиндекс доступа к ИКТ, субиндекс использования и субиндекс практических навыков, каждый из которых отображает разные аспекты процесса развития ИКТ. Изложена методология построения Индекса развития ИКТ для регионов Украины. Подробно рассмотрена сущность и методика расчетов показателей каждого из субиндексов. На основе сформированной системы показателей осуществлено информационное обеспечение с использованием официальных статистических данных по регионам Украины. Исходя из проведенного анализа была доказана целесообразность использования практики индексного анализа региональной специфики развития информационно-коммуникационных технологий в Украине для ранжирования регионов страны в зависимости от регионального индекса развития ИКТ. Ключевые слова: индекс развития ИКТ, методическое обеспечение, оценивание территориального развития, информационное общество. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 19.
Корепанов Алексей Сергеевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: o.s.korepanov@karazin.ua
UDC 311.213.3:332.1:[316.32:004.73](477) Korepanov O. S. The Adaptation of Methodical Support to the Specificity of Assessment of Territorial Development of Information Society in Ukraine
The article is aimed at adapting the international methodology for calculating the territorial development indices of information and communication technologies (ICT) by the International Telecommunication Union to the specifics of the formation of regional Information environment in Ukraine. The conceptual bases of creation of the ICT development Index are considered. Essence of the three subindices, which are the basis for determining the ICT Development index is disclosed: subindex of access to ICTs, subindex of use and subindex of practical skills, each subindex reflects different aspects of the ICT development process. The methodology of creating the ICT Development Index for the regions of Ukraine is presented. The essence and method of calculations of indicators for each of subindices are considered in detail. On the basis of the formed system of indicators, the information support with use of the official statistics on the regions of Ukraine is carried out. Proceeding from the analysis, it is proved advisable to use the practice of index analysis of regional specificity of the development of information and communication technologies in Ukraine for the ranking of the country regions depending on the regional ICT Development Index.
Keywords: ICT development Index, methodical support, assessment of territorial development, information society. Tbl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 19.
Korepanov Oleksiy S. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: o.s.korepanov@karazin.ua
Основним фактором побудови шформацш-ного суспкьства та сталого розвитку «ро-зумних» територш е шформацшно-комуш-кацшш технологи' (1КТ), якщо вони застосовуються та використовуються належним чином. Такий шдид е критично важливим для кра'ш, як рухаються в на-прямку повно'1 шформатизацц суспкьства, а також суспкьства, що базуеться на знаннях.
Оперативне оцшювання розвитку шформацш-но-комушкацшних технологш у територiальних громадах е шдгрунтям виважено! регюнально! полiтики щодо управлшня сталим розвитком «розумних» те-риторiальних одиниць в Укра'М та виступае головною умовою цифрового, штелектуального, економiч-ного, сощального та духовного прогресу як суспкьства в цкому, так i кожно! особи зокрема. Саме тому
на перший план постае проблема вдосконалення ста-тистичного забезпечення для проведення дослкжень розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в межах мшта, територiальноï громади або регюну Украши, а також шдвищення аналiтичних можливос-тей регiонального шдексу розвитку 1КТ.
Проблемi вивчення ролi iнформацГi та впливу 1КТ на сталий розвиток краш присвятили пращ таи закордонш та вiтчизнянi вчеш, як О. Баховець [1], Д. Белл [6], П. Друкер, I. Калачова [3], М. Кастельс [7], I. Малик [4], С. Полумiенко [1], Л. Рибаков [1], А. Тоф-флер [19], В. Тюрш [1], М. Шкробот [4] та багато шших.
Разом iз тим на сьогодш надзвичайно важливою та актуальною е проблема розробки та використання нащонально'1 методики розрахунку територiальних iндексiв розвитку шформацшно-комушкацшних тех-нологiй.
Метою статт е адаптацiя мiжнародноï методики розрахунку територiальних iндексiв розвитку шформацшно-комушкацшних технологш, що розро-блена Мiжнародним союзом електрозв'язку, до спе-цифки формування регiонального iнформацiйного середовища в УкраМ.
Cвiтовi стандарти у сферi 1КТ визначае спеща-лiзований тдроздк ООН - Мiжнародний союзу електрозв'язку [8], який з 2009 р. публкуе щорiчнi Доповiдi «Вимiрювання iнформацiйного сус-пiльства» («Measuring the Information Society Report») на основi шдексу розвитку 1КТ (The ICT Development Index - IDI) [9-18].
У Доповкях представленi результати оцшюван-ня рiвня розвитку IDI на регюнальному рiвнi та видь ляються краши, якi займають найвищi мкця за IDI, а також ri, що найбкьше покращили свою позищю в загальних рейтингах IDI [9-18]. ^м цього, данi IDI використовуються для аналiзу тенденцiй та розвитку 1КТ, а також цифрового розриву.
Допов^дь 2017 р. вперше включае в себе окремi профiлi краш, що мктять останнi статистичнi даш у сферi 1КТ та зусилля краш, спрямоваш на збiльшення доступу, використання та володшня 1КТ сво'1ми гро-мадянами. Аналiтичний звiт доповнено серiею ста-тистичних таблиць, що надають даш на рiвнi краши для показникш, що входять до IDI.
Концептуальною основою побудови 1ндексу розвитку 1КТ е формалiзацiя еташв еволюци' шфор-мацiйного суспiльства. Виходячи з ще'1 концептуально!' основи IDI подкяеться на такi три субшдекси: субiндекс доступу до 1КТ, субiндекс використання та субiндекс практичних навичок, кожен з яких вкобра-жае рiзнi аспекти процесу розвитку 1КТ.
Розглянемо ix докладнiше: + субшдекс доступу до 1КТ iлюструе готов-нiсть до 1КТ i включае в себе п'ять шдика-торiв iнфраструктури та доступу (наявшсть
фiксованого телефонного зв'язку; наявнiсть мобкьного зв'язку; мiжнародну пропускну здатнiсть 1нтернету для кожного 1нтернет-користувача; наявшсть домашнк госпо-дарств, що мають персональнi комп'ютери; наявнiсть домашн1х господарств, що мають доступ до послуг 1нтернет); + субшдекс використання 1КТ iлюструe штен-сивнiсть використання 1КТ i включае три по-казники штенсивносп використання (наяв-нiсть оаб, що використовують 1нтернет; наявшсть абонентiв 1нтернет з наданням фксо-ваного широкосмугового доступу; наявнiсть абоненйв 1нтернет з наданням мобiльного (бездротового) широкосмугового доступу); + субшдекс практичних навичок у сфери 1КТ охоплюе можливостi та навички, важливi для 1КТ. Вона включае в себе три проксындика-тори (середня тривалкть навчання; охоплен-ня населення середньою освкою; охоплення населення вищою освiтою). Оск1льки цi по-казники е проксi-iндикаторами, а не показ-никами, якi безпосередньо вимiрюють навички, пов'язанi з 1КТ, субiндексу практичних навичок надаеться менша вага при обчислен-нi Ш1, нiж iншим двом субiндексам.
Miжнародна методика розрахунку шдекав розвитку 1КТ передбачае використання да-них про основш складовi розвитку шфор-мацiйного сусшльства, причому значною мiрою ви-бiр складових i параметрiв цiеi методики обумовле-ний наявнiстю бази даних щодо широкого кола краiн.
Головна кея розроблення регiональних iндексiв полягае в тому, що базовий шдекс показуе усередне-не значення рiвня розвитку 1КТ у краiнi. Однак при цьому всередиш краши спостеркаеться суттева ди-ференцiацiя: за регюном мешкання, вiком, статтю, нацiональнiстю.
Можлившть збору статистичних даних за бкьш дрiбними територiальними одиницями, нiж краши, уможливлюють застосування цього шдходу для визна-чення регiональних iндексiв розвитку 1КТ усерединi краши з урахуванням особливостей iнформатизацГi сусп1льства за кожною територкльною одиницею.
Використання методики Мiжнародного союзу електрозв'язку щодо розрахунку шдекав розвитку 1КТ надае змогу реально ощнити регiональнi роз-бiжностi в УкраМ. Ш1, як важливий та уншерсальний показник стану розвитку шформацшного суспкь-ства, повинен мати повну шформатившсть, що стане надiйною гарантшю проти його викривлення в бк за-вищення чи заниження.
Базовi показники агрегатних субшдекав, к но-мiнальнi значення та питома вага за методолопею 2017 р. наведен в табл. 1 [17; 18].
Таблиця 1
1ндекс розвитку 1КТ: показники, |'х номiнальнi значення та питома вага за методологicю 2017 р.
Група субшдекав Базовi показники Номшальне значення Питома вага показника, % Питома вага субшдексу, %
I. Субшдекс доступу до 1КТ (Access sub-index) - чисельшсть абонента фжсованого телефонного зв'язку на 100 оаб населення 60 20 40
- чисельшсть абонента мобтьного зв'язку на 100 оаб населення 120 20
- пропускна здатшсть (швидккть) м1жна-родного траф1ку 1нтернету (б1т/с) на одного 1нтернет-користувача 2 158 212* 20
- частка домашшх господарств, що мають персональш комп'ютери 100 20
- частка домашшх господарств, що мають доступ до послуг 1нтернету 100 20
II. Субшдекс використання 1КТ (Use sub-index) - частка абонента мереж1 1нтернет 100 1/3 40
- чисельшсть абонента 1нтернет1 з надан-ням фжсованого широкосмугового доступу на 100 ос1б населення 60 1/3
- чисельшсть абонента 1нтернету з надан-ням мобтьного (бездротового) широкосмугового доступу на 100 оаб населення 100 1/3
III. Субшдекс практичних навичок у сфер1 1КТ (Skills sub-index) -середня тривалкть навчання 15 1/3 20
- охоплення населення середньою освтою 100 1/3
- охоплення населення вищою освтою 100 1/3
Прим1тка: * - вщповщае логарифмнчному значенню 6,33, використаному для норм^зацп. Джерело: складено вiдповiдно до методологи ITU [17; 18].
Субшдекси, включеш в IDI, зважуються на осно-Bi результатiв, отриманих на 0CH0Bi аналiзу головних компонент, коли шдекс був вперше обчислений, тоб-то у 2009 р.
1ндекс розвитку 1КТ регiонiв Украши розрахо-вувався за формулою (1) на основi трьох субшдексш [17; 18]:
IDIt =10 Iik • wj =
k=i (1) = IiV 0,4 + Ii2 • 0,4 + 1з • 0,2,
де 1D1( - iндекс розвитку 1КТ для ¿-го регiону Украши; Iik - субiндекси, що характеризують k-й аспект
процесу розвитку 1КТ, k = 1,3;
1а- субiндекс доступу до 1КТ (k = 1); Ii2 - суб-iндекс використання 1КТ (k = 2);
- субшдекс практичних навичок у сферi 1КТ
(k = 3).
Розглянемо бкьш детально показники кожного iз субiндексiв [17; 18].
Показники, включеш в субшдекс доступу до 1КТ (Access sub-index), вимiрюють iнфраструктуру 1КТ i доступ осiб до базових 1КТ:
f чисельнкть абонентгв фжсованого телефонного зв'язку на 100 осгб населення. До фксо-
ваного телефонного зв'язку належать актив-ш аналоговi мни фiксованого телефонного зв'язку, технологш Voice over IP (VoIP), фк-сованi бездротовi локальш лiнii (WLL), ISDN еквiваленти мовного каналу та фксоваш гро-мадськ таксофони; f чисельтсть абонентгв мобильного зв'язку на 100 осгб населення. Мобкьний зв'язок нале-жить до послуг громадського мобкьного телефонного зв'язку, що забезпечуе доступ до комутовано! телефонно! мережi загального користування (PSTN), використовуючи тех-нологiю сткьникового зв'язку. Вона вклю-чае в себе як ккьккть постоплатних шдпи-сок, так i кiлькiсть активних передплачених рахункш (тобто, якi були активш протягом останнiх трьох мкящв); f пропускна здатшсть (швидккть) мгжна-родного штернет-трафщ (бт/с) на одного 1нтернет-користувача. Мiжнародний 1нтернет-трафк належить до загально! ви-користовувано! потужносп мiжнародного Iнтернет-трафiку,. Мiжнародна пропускна здатшсть Iнтернет-трафiку враховуе серед-не за 12 мкящв навантаження мгжнародних волоконно-оптичних кабелiв i радiолiнiй для
проведення ¡нтернет-трафжу bcíx мiжнарод-них 1нтернет-посилань; f частка домаштх господарств, що мають персональт комп'ютери. До персональних KOMnroTepiB належить наст1льний комп'ютер, ноутбук (портативний) комп'ютер, планшет або аналопчний КПК. Даний показник не включае в себе обладнання з деякими вбудо-ваними обчислювальними можливостями, такими як смарт-телевiзори або пристро! з те-лефонiею як основно! функци, такi як мобкьш телефони або смартфони. Вважаеться, що домашне господарство мае комп'ютер означае, якщо комп'ютер доступний для використання вама членами сiм"i в будь-який час, належить або не належать родин, але розглядаеться як актив домашнього господарства; f частка домаштх господарств, що мають доступ до послуг 1нтернету. 1нтернет е всес-виньою комп'ютерною мережею, яка забез-печуе доступ до ряду послуг зв'язку, включа-ючи World Wide Web, i здшснюе перенесення файлiв електронно! пошти, новин, розваг i да-них, незалежно вк використовуваного пристрою (маеться на увазi не ткьки комп'ютер, це може бути мобкьний телефон, планшет, iгровi машини, цифрове телебачення i т. ш.). Доступ може здшснюватися через фiксовану або мобкьну мережi. Домашне господарство з доступом в 1нтернет означае, що 1нтернет е доступним для використання вама членами сiм"i в будь-який час.
Показники, включеш в субшдекс використання 1КТ (Use sub-index), характеризують штенсившсть використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологш: f частка абонентiв мережi 1нтернет. До ко-ристувачiв мережi 1нтернет належать особи, якi використовували 1нтернет з будь-якого мiсця i для будь-яких цкей, незалежно вiд пристрою та мережi протягом останн1х трьох мшящв. Користуватися мережею 1нтернет можна за допомогою комп'ютера (тобто на-сткьного або портативного комп'ютера, планшета або аналопчного КПК), мобiльного телефону, ирово! машини, цифрового телебачення тощо. Доступ може здiйснюватися через мережу фксованого або мобкьного зв'язку; f чисельтсть абонентiв 1нтернету з надан-ням фжсованого широкосмугового доступу на 100 ойб населення. До фксованого широкосмугового зв'язку належать фксоваш шд-ключення для високошвидшсного доступу до мережi 1нтернет сп1льного користування (з'еднання TCP/IP) на швидкосп низхкно-го потоку, що дорiвнюе або перевищуе 256 кбк/с. Включае в себе кабельний модем, DSL, волокно до будиншв/буддвель, шшого
фiксованого широкосмугового зв'язку, широкосмугового супутникового зв'язку та наземного фксованого бездротового широкосмугового зв'язку. Ця чисельшсть вимiрюeться незалежно вк способу оплати; + чисельтсть a6oHeHmiB 1нтернету з надан-ням мобйьного (бездротового) широкосмугового доступу на 100 оаб населення. До мобкьного широкосмугового зв'язку належать стандарты мобкьш широкосмуговi передплати та спецiалiзованi мобкьш широ-космуговi пiдключення. Шдключення можна використовувати за допомогою пристро1в на базi мобiльних телефонiв або комп'ютерiв на основi (USB/CAM). Охоплюе фактичних, а не потенцiйних абоненпв, хоча останнi можуть мати широкосмуговий доступ з телефонiв.
Стандарт мобкьного широкосмугового зв'язку належить до мобкьного зв'язку зi швидшстю передачi даних 256 кбиУс або б1льше, що до-зволяе доступ до 1нтернету через HTTP i що були використаш для настройки пiдключення до 1нтер-нет-даних з використанням 1нтернет-протоколу (IP) протягом останн1х трьох мкящв. Стандартне SMS- i MMS-повiдомлення не враховуються як активне шд-ключення даних через 1нтернет, навiть якщо повко-млення надходять через IP.
Показники, включеш в субшдекс практичних навичок у сферi 1КТ (Skills sub-index), характеризують навички та штелектуальний рiвень населення:
f середня тривалкть навчання - це середня ккьшсть закшчених рокiв навчання населен-ням краши, за винятком рокiв, що повторно проведен в окремих класах. Для отримання цiеi оцiнки використовуеться розподк населення за вковими групами та найвищий рiвень освiти, досягнутий у певному роцi, а також данi про офiцiйну тривалкть кожного рiвня освiти; f показники охоплення населення середньою освтою та охоплення населення вищою освi-тою розраховуються як «загальне число здобу-вачiв певного ршня освiти, незалежно в1д вiку, виражене у вксотках вiд числа осiб офщшного шк1льного вiку, що вiдповiдае тому самому рш-ню освiти в даному навчальному роцi».
Субiндекси були обчислеш як середне арифме-тичне (з однаковою вагою) нормованих значень по-казнишв, якi увiйшли до складу субшдексу.
При виборi методу нормалiзацii для IDI необ-хiдно враховувати певш вимоги.
По-перше, з метою виявлення цифрового роз-риву, важливо вимiрювати вiдносний рiвень певного регiону в порiвняннi з другими регiонами Украши за рiвнем розвитку 1КТ, а також здшснювати порiвнян-ня iз другими краiнами свiту.
По-друге, процедура нормалiзацii повинна за-безпечити можливкть вiдстежувати регiональну ево-лющю !х iнформацiйного суспiльства.
Нормування значень показникш, обраних для IDI регюнш Укра!ни, здiйснювалося за методикою Мiжнародного союзу електрозв'язку [8].
Як метод нормалкацГ! для регiонального IDI було використано стввкношення з еталон-ною мiрою. Еталонна мiра - кеальне значен-ня, яке може бути досягнуто для кожно! змiнно'i. Для вск покaзникiв було встановлено, що це буде 100, за винятком таких чотирьох показникш:
f пропускна здаттсть (швидккть) мгжнарод-ного трафщ 1нтернету (бт/с) на одного Ытернет-користувача. Для того, щоб змен-шити ефект величезно! дисперсГ! значень, даш перетворюються в логaрифмiчну (log) шкалу. Пойм iдентифiкуеться iдеaльне значення, яке розраховуються шляхом додавання двох стан-дартних вiдхилень до середнього значення; f чисельтсть абонентгв фжсованого телефонного зв'язку на 100 оаб. 1деальне значення обчислювалось шляхом додавання двох стандартних вiдхилень до середнього значення та було визначено як 60 на 100 жителiв; f чисельтсть абонентгв мобйьного зв'язку на 100 осгб населення. 1деальним значенням, яке кра!на може досягти, незалежно вГд перева-жаючого типу мобкьно! шдписки е 120. Це значення отримане шляхом вивчення роз-подку кра!н свГту: 57 вксоткш ус1х кра!н, за якими розраховуеться IDI, мають бкьше 80 вксоткш передоплати, 120 е максимальним значенням для бкьшосп кра!н; f середня тривалкть навчання. Для цього по-казника використовуеться iдеaльне значення 15, яке стосуеться прогнозовано! максимально! ккькоск рокГв навчання до 2025 р.
На основГ сформовано! системи показникш здiйснено iнформaцiйне забезпечення к викорис-танням офГцГйних статистичних даних за регюнами Укра!ни [2; 5]. У ходГ оцiнювaння ршня шформатиза-цц розраховано субiндекси та шдекси розвитку 1КТ для регюшв Укра!ни у 2016 р. (табл. 2).
Найвище значення 1ндексу розвитку 1КТ спо-стерiгaлося в м. Ки!в та дорiвнювaло 7,90, а найнижче значення - у Хмельницькш обласп - 3,93.
У м. Ки!в вiдзнaчaлося найвище значення вск субiндексiв та, вГдповГдно, вГн посш перше мiсце в рейтингу за ршнем шформатизаци за розраховани-ми субшдексами доступу до 1КТ, використання 1КТ i практичних навичок у сферГ 1КТ. Друге та трете мкця в рейтингу за значеннями 1ндексу розвитку 1КТ за-йняли Одеська та Харкшська областГ вкповкно.
Практика Гндексного аналГзу регГонально! спе-цифГки розвитку ГнформацГйно-комунГкацГйних тех-
нологш в Укра!нГ доводить доцГльнГсть 'А використання для ранжування регюнш кра!ни залежно вк регю-нального шдексу розвитку 1КТ.
ВИСНОВКИ
Економкне зростання та сталий розвиток те-риторГально! громади неможливий без використання потенщалу та переваг новГтнГх ГнформацГйно-комунГкацГйних технологш.
ОцГнювання результативностГ дш i потенцГалу окремих регГонГв Укра!ни щодо наявностГ мережево! Гнфраструктури та доступ до 1КТ, рГвня використання 1КТ у суспГльствГ та можливостей майбутнього розвитку 1КТ, яю вимГряються за допомогою адапто-ваних шдексш, може озбро!ти аналГтикГв корисними даними задля розроблення та обгрунтування управ-лГнських рГшень вГдповГдними органами мкцевого самоврядування.
У подальших дослГдженнях доцкьно провести тестування надГйностГ та чутливост всГх субГндексГв IDI для оцшювання регГонально! специфГки розвитку ГнформацГйно-комунГкацГйних технологш в УкраМ, здГйснити апробацГю нацюнально! системи шдикато-рГв ГнформацГйного суспкьства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Баховець О. Б., Полумкнко С. К., Рибаков Л. О., Тюрiн В. В. Про нацюнальну систему шдикатор1в ¡нформа-цмного сусптьства. MameMamu4Hi машини i системи. 2009. № 4. С. 82-88.
2. Доступ домогосподарств Укра!ни до ¡нтернету у 2016 роц1 (за даними виб|ркового обстеження умов життя домогосподарств Укра!ни) : статистичний зб1рник. Ки!в : Державна служба статистики Укра!ни, 2017. 40 с.
3. Калачова I. В. Статистика економЖи ¡нформацм-них технолога: концептуально-методолопчна схема вимн рювання. Статистика Украни. 2011. № 4. С. 7-16.
4. Малик I. П., Шкробот М. В. Забезпечення корпоративного управлшня на основ! 1КТ. EKOHOMiка та суспшьство. 2016. № 3. С. 230-236. URL: http://www.economyandsociety. in.ua/journal/3_ukr/41.pdf
5. Статистична шформац1я // Офщмний сайт Державно! служби статистики Укра!ни. URL : http://www.ukrstat.gov. ua (дата звернення 01.12.2017).
6. Bell D. The Coming of Post-industrial Society: A Venture of Social Forecasting. New York : Basic Books, 1973. 507 р.
7. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Power of Identity. Oxford : Blackwell, 1997. 461 р.
8. International Telecommunication Union, ICT Development Index. URL: http://www.itu.int/net4/ITU-D/idi/2017/ index.html
9. Measuring the Information Society 2009. The ICT Development Index. URL: https://www.itu.int/ITU-D/ict/publica-tions/idi/material/ 2009/MIS2009_w5.pdf
10. Measuring the Information Society 2010. URL: https://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/material/2010/ MIS_2010_without_annex_4-e.pdf
11. Measuring the Information Society 2011. URL : http:// www.itu.int/net/pressoffice/backgrounders/general/pdf/5.pdf
Ta6n^a 2
iHgeKcu po3BUTKy IKT Ta paHrn perioHiB yKpaÏHU 3a cyômfleKcaMM y 2016 p.
PerioHM/o6nacTi yKpaÏHU Cy6iHfleKcu iHgeKc po3BUTKy IKT
gocTyny go IKT (Access sub-index) BMKopucTaHHfl IKT (Use sub-index) npaKTMMHMX HaBMMoK y c$epi IKT (Skills sub-index)
3HaneHHfl PaHr 3HaneHHfl PaHr 3HaneHHfl PaHr 3HaneHHfl PaHr
BiHHi^bKa 5,03 24 2,52 7 6,69 12 4,36 16
BonuHCbKa 5,54 18 2,24 12 6,34 22 4,38 15
flmnponeipoBCbKa 5,86 9 2,21 13 6,95 7 4,62 8
floнецbкa 5,55 17 1,74 20 6,51 16 4,22 20
WuTOMupcbKa 5,20 20 2,36 11 6,38 21 4,30 18
3aKapnaTCbKa 6,13 5 1,68 23 6,09 25 4,34 17
3anopi3bKa 6,18 4 2,38 10 7,30 4 4,88 6
iBaHO-OpaHKÎBCbKa 5,62 15 1,71 21 6,46 18 4,23 19
KuÏBCbKa 5,06 23 2,78 6 6,32 23 4,40 14
KipoBorpaflCbKa 5,51 19 1,65 24 6,25 24 4,12 23
lyraHCbKa 5,58 16 1,48 25 6,94 8 4,21 21
JlbBÎBCbKa 5,91 8 2,96 4 7,27 5 5,00 4
MuiKonaÏBCbKa 6,01 7 3,03 3 6,67 13 4,95 5
OfleCbKa 7,92 2 6,47 2 7,31 3 7,22 2
no^TaBCbKa 5,81 11 1,96 14 7,01 6 4,51 10
PiBHeHCbKa 5,11 22 1,96 15 6,46 19 4,12 24
CyMCbKa 5,75 12 1,84 18 6,91 9 4,42 12
TepHoni^bCbKa 5,12 21 1,79 19 6,88 10 4,14 22
XapKiBCbKa 6,06 6 2,41 8 8,60 2 5,11 3
XepCoHCbKa 5,82 10 1,94 16 6,54 15 4,41 13
XMenbHi^bKa 4,64 25 1,94 17 6,48 17 3,93 25
MepKaCbKa 5,66 14 2,39 9 6,85 11 4,59 9
MepmBe^Ka 6,19 3 1,69 22 6,64 14 4,48 11
MepHiriBCbKa 5,73 13 2,84 5 6,40 20 4,71 7
m. KuÏB 8,21 1 7,08 1 8,94 1 7,90 1
flwepeno: aBTopcbKa po3poÔKa.
12. Measuring the Information Society 2012. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/ mis2012/MIS2012_without_Annex_4.pdf
13. Measuring the Information Society 2013. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/ mis2013/MIS2013_without_Annex_4.pdf
14. Measuring the Information Society Report 2014. URL : https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publica-tions/mis2014/MIS2014_ without_Annex_4.pdf
15. Measuring the Information Society Report 2015. URL : https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publica-tions/misr2015/MISR2015-w5.pdf
16. Measuring the Information Society Report 2016. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/ misr2016/MISR2016-w4.pdf
17. Measuring the Information Society Report. Volume 1. 2017. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publications/misr2017/MISR 2017_Volume1.pdf
18. Measuring the Information Society Report. Volume 2. 2017. URL : https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publications/misr2017/MISR 2017_Volume2.pdf
19. Toffler A. The Third Wave. New York : Bantam Books, 1980. 544 p.
REFERENCES
Bakhovets, O. B. et al. "Pro natsionalnu systemu indyka-toriv informatsiinoho suspilstva" [About the national system of indicators of the information society]. Matematychni mashyny i systemy, no. 4 (2009): 82-88.
Bell, D. The Coming of Post-industrial Society: A Venture of Social Forecasting. New York: Basic Books, 1973.
Castells, M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Power of Identity. Oxford: Blackwell, 1997.
Dostup domohospodarstv Ukrainy do internetu u 2016 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospo-
BI3HECIHQOPM № 4 '2018
www.business-inform.net
darstv Ukrainy) : statystychnyizbirnyk [Access to the Internet by households in Ukraine in 2016 (according to a sample survey of household living conditions in Ukraine): a statistical collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2017.
"International Telecommunication Union, ICT Development Index". http://www.itu.int/net4/ITU-D/idi/2017/index.html Kalachova, I. V. "Statystyka ekonomiky informatsiinykh tekhnolohii: kontseptualno-metodolohichna skhema vymiri-uvannia" [Statistics of the economy of information technologies: a conceptual and methodological scheme of measurement]. Statystyka Ukrainy, no. 4 (2011): 7-16.
"Measuring the Information Society 2009. The ICT Development Index". https://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/ material/2009/MIS2009_w5.pdf
"Measuring the Information Society 2010". https://www. itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/material/2010/MIS_2010_ without_annex_4-e.pdf
"Measuring the Information Society 2011". http://www. itu.int/net/pressoffice/backgrounders/general/pdf/5.pdf
"Measuring the Information Society 2012". https://www. itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2012/ MIS2012_without_Annex_4.pdf
"Measuring the Information Society 2013". https://www. itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2013/ MIS2013_without_Annex_4.pdf
"Measuring the Information Society Report 2014". https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/mis2014/MIS2014_without_Annex_4.pdf
"Measuring the Information Society Report 2015". https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/misr2015/MISR2015-w5.pdf
"Measuring the Information Society Report 2016". https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publica-tions/ misr2016/MISR2016-w4.pdf
"Measuring the Information Society Report. Volume 1. 2017". https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publications/misr2017/MISR 2017_Volume1.pdf
"Measuring the Information Society Report. Volume 2. 2017". https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/ publications/misr2017/MISR 2017_Volume2.pdf
Malyk, I. P., and Shkrobot, M. V. "Zabezpechennia kor-poratyvnoho upravlinnia na osnovi IKT" [Providing corporate governance on the basis of ICT]. Ekonomika ta suspilstvo. 2016. http://www.economyandsociety.in.ua/journal/3_ukr/41.pdf
"Statystychna informatsiia" [Statistical information]. Ofit-siinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
Toffler, A. The Third Wave. New York: Bantam Books, 1980.
<
S
u
370 BI3HECIHOOPM № 4 '2018
www.business-inform.net
