CC BY
55
УДК 316.776:004 (477)
1НФОРМАЦ1ЙНЕ СУСП1ЛЬСТВО УКРА1НИ: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦ11 ТА НАЦ1ОНАЛЬН1 МОЖЛИВОСТ1
Ситкша М.В.
Одн1ею ¡з загальносвтових тенденций розвитку сучасно! uyeini3aujï е всеосяжна нформатизаи^я процеав життед1яльност1 суспльства. lнформаujйно-технологiчнi змни вiдображають сучасн та перспектива потреби суспльства, зм^юють його здiбностi i розширюють можливост. У зв'язку з цим досить актуальним е питання оунки стану нформаи^йного суспЛьства Украни та перспектив його розвитку в майбутньому, як рушйноï сили конкурентноздатност крани у свтовому простор, джерела пошуку нових фнансових можливостей та економiчних перспектив за умов складноï економiчноï та военно'1 ситуацУ.
В статтi проведено аналiз основних ресурсних блоюв структури нформаи^йного суспльства Украни шляхом спвставлення та порiвняння з тенденциями свтових аналогiв. За отриманими результатами надано оцнку загального рiвня впровадження нформаи1йного суспльства в национальному просторi, виокремлено напрями, що слугують каталiзаторами та аутсайдерами нформатизаЩ а також запропоновано можливi шляхи покращення стану нформаи^йного суспльства Украни.
Ключов'1 слова: нформаи1йне суспльство, свiтовi рейтинги, ндекси нформаи1йного суспльства, нформац1я, знання, iнформаuiйно-комунiкативнi технологи.
ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО УКРАИНЫ: МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И НАЦИОНАЛЬНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ
Сыткина М.В.
Одной из общемировых тендениий развития современной иивилизаиии является всеобъемлющая информатизаиия проиессов жизнедеятельности общества. Информаиионно-технологические изменения отражают современные и перспективные потребности общества, укрепляют его способности и расширяют возможности. В связи с этим достаточно актуальным является вопрос оиенки состояния информаиионного общества Украины и перспектив его развития в будущем, как движущей силы конкурентоспособности страны в мировом пространстве, источнике поиска новых финансовых возможностей и экономических перспектив в условиях сложной экономической и военной ситуаиии.
В статье проведен анализ основных ресурсных блоков структуры информаиионного общества Украины путем сопоставления и сравнения с тенденииями мировых аналогов. По полученным результатам дана оиенка общего уровня внедрения информаиионного общества в наииональном пространстве, выделены направления, которые служат катализаторами и аутсайдерами информатизаиии, а также предложены возможные пути улучшения состояния информаиионного общества Украины.
Ключевые слова: информаиионное общество, мировые рейтинги, индексы информаиионного общества, информаиия, знания, информаиионно-коммуникативные технологи.
INFORMATION SOCIETY OF UKRAINE: GLOBAL TRENDS AND NATIONAL OPPORTUNITIES
Sytkina M.V.
One of the global trends of development of modern civilization Is the comprehensive computerization of processes In the functioning of society. Information and technological changes reflect current and future needs of society, consolidate its abilities and expand opportunities. Accordingly, the author considers that an assessment of information society in Ukraine and prospects of its future development is very relevant issues. Since this will be the driving force of the country's competitiveness in the global space, the source of new financial opportunities and economic prospects even in the current difficult economic and military situation.
The article presents the results of analysis of the basic resource blocks of structure of information society in Ukraine, which is conducted by confrontation and comparison with trends of world analogues. According to the results, the author carries out evaluating the overall level of implementation of information society in the national space, identifies directions that serve as catalysts and outsiders of information, and suggests possible ways to improve the Information Society in Ukraine.
Key words: information society, global ratings, indexes of information society, information, knowledge, information and communication technologies.
Вступ: PiBeHb розвитку Ыформацмних технолопй визначае конкурентоспроможнють економлки на мкро-, мезо- та макрорiвнях. За оцЫками МЛжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), у 2020 р. ктькють приеднаних до мережi пристро'в у 6 разiв перевищуватиме ктькють пщключених до мережi людей (25 млрд пристро'в проти близько 4,5 млрд «пщключених» людей), а 10% зростання рiвня проникнення широкосмугового доступу збтьшить ВВП на 1%. За оцЫками eврокомiсiï, якщо заходи ОС щодо зменшення цифрово''' нерiвностi виявляться успшними, то через п'ять рогав европейська економка зросте на 85 млрд евро. 1Щрчне зростання буде досягати 17 млрд евро - близько 7,5% бюджету Овросоюзу[1]. Якщо застосувати цей вщсоток до укра'нського бюджету, то потенцмне зростання склало би 30 млрд гривень в рк. Нехтуючи розвитком Ыформацмного сусптьства в кра'ы, можна пщдати серйозному ризику перспективи довгострокового економiчного зростання та завадити конкуренцп в Ыформацмному стол^тк У зв'язку з цим досить актуальним е питання оцЫки стану Ыформацмного сусптьства Укра'ни та перспектив його розвитку в майбутньому, як руцлйно''' сили конкурентноздатност кражи у св^овому простору джерела пошуку нових фЫансових можливостей та економiчних перспектив за умов складно' економiчноï та военно' ситуацп. Шлях розвитку Ыформатизацп е альтернативою вщшкодування втрат вщ реального руйнування промислових потужностей схщних репоыв Укра'ни та не залежить вщ и територiальноï структури, що, за ниншых умов, е найбтьш прийнятним в межах майбутньо' невизначеностк
Ступшь дослщження: Питанню впровадження Ыформацмного сусптьства присвячено роботи Полумiенко С., Рибакова Л., Нколаева О.В., Дубова Д.В. та Ыших. Однак, незважаючи на масштабысть до^джень даного аспекту, особливост формування та перспективи розвитку Ыформацмного сусптьства национального простору потребують подальшого вивчення i наукового обфунтування. Тому, предметом до^дження роботи е оцЫка рiвня впровадження Ыформацмного сусптьства в Укра'У.
Мета дослщження полягае у виявлены, на основi проведеного аналiзу, перспективних напрямiв розвитку та прогалин реалiзацiï Ыформацмного сусптьства в Украшу що дозволить спрогнозувати мюце останньо' на св^овм арен конкурентоспроможност на найближчу перспективи.
Завдання дослщження та методи: Для реалiзацiï заявлено' мети необхщно виконати аналiз ресурсних блоюв структури Ыформацмного сусптьства Укра'ни шляхом ствставлення та порiвняння з тенден^ями свтових аналопв.
Результати дослщження: 1нформацмне сусптьство у сучасному розумЫы - це категеря, що описуе якюы сусптьы трансформаций якi полягають у змщены акцентiв iз виробничо' до невиробничо' сфери, змiнi характеру Ыформацмних потокiв, групових та iндивiдуальних щентичностей [2, с.5] За визначенням eврокомiсiï, iнформацiйним вважаеться таке суспiльство, в якому дiяльнiсть людей здiйснюеться на основi послуг, наданих з використанням Ыформацмно-комункацмних технологiй[3].
© Ситкiна М.В., 2015
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 26/1
43
Виконання заявлених характеристик Ыформацмного суспiльства вiдбуваeться за допомогою взаeмодií трьох ресурсних блогав (рис. 1), де першим е iнформацiя - будь-якi вiдомостi та/або даы, якi можуть бути збережен на матерiальних носiях або вщображеы в електронному виглядi [4].
Рисунок 1. Ресурсна структура шформацшного сусптьства
Другим блоком е знання - селективна, впорядкована, певним способом (методом) отримана, вщповщно до певних критерпв (норм) оформлена Ыформащя, яка мае со^апьне значення i визначаеться як саме знання визначеними сощальними суб'ектами i суспiльством в цiлому [5, с.34].
Третiм - iнформацiйно-технологiчна Ыфраструктура або комплекс iнформацiйно-комунiкативних технологiй (1КТ), що забезпечують автоматизацiю iнформацiйних процеав в управлiннi, виробництвi та Ыших сферах життедiяльностi [6, с. 42]. Й. Масуда вважае, що комп'ютерна технологiя з íí фундаментальною функщею замiщувати або пiдсилювати розумову працю людини, здатна швидко перетворюватися в нову продуктивну силу, яка зробить можливим масове виробництво коп-лтивно'1' систематизованоТ iнформацií, технолопií i знання [7, с. 102]. Тому, конкурентноздатн позицп подальшопо розвитку свiтовоí цивiлiзацií будуть належати кражам в яких спостер^аються тага тенденцп, як:
- збтьшення питомоí ваги iнформацiйно-комунiкативних технолопiй, продук^в та послуп у структурi ВВП;
- поява нових видiв комункацм, що здатнi забезпечити ефективну Ыформацмну взаемодiю людей в рамках зростаючого доступу до свiтових та нацюнальних iнформацiйних ресурсiв;
- подолання iнформацiйноí бiдностi та нерiвностi;
- задоволення потреб населення в Ыформацмних продуктах та послупах.
Та, не дивлячись на важливють впровадження 1КТ, розвиток Ыформацмного суспiльства в будь-якiй кра1ы можливий лише за умови гармонмного поеднання трьох ресурсних блокiв, де знання забезпечуе можливють виникнення нового Ытелектуального продукту, iнформацiя виконуе роль Ыфраструктури його поширення, а 1КТ являють собою джерело формування попиту на продукт. В рамках цього, спостер^аемо величезне зростання обсяпв Ыформацп, на основi якого вiдбуваеться формування диференцмованого та спецiапiзованопо знання, яке неминуче призводить до зростання сфери послуг. Даний процес становлення iнформацiйноí цив^зацп е об'ективним i закономiрним, однак рiзнi держави, залежно вщ свого iнтелектуальнопо, наукового, технолопiчнопо потенщалу та рiвня розвитку, мають рiзнi перспективи в контекстi названих процеав. Високорозвиненi краíни свiту вже пройшли початковий етап становлення iнформацiйнопо сусптьства, Ышл розвиваються в межах постiндустрiального суспiльства, третi - ще не мають нав^ь бiльш-менш розвиненого Ыдусщального сектора. Але так чи Ыакше, свiт все бiльше залежить вщ влади iнформацií. Спостерiпаючи окресленi тенденцп вщзначимо, що початком ери Ыформацмного суспiльства в будь-якiй краíнi е збтьшення частки послуг у структурi ВВП (табл. 1).
Таблиця 1. Структура ВВП за секторами, у %
Укра'Гна Св^ Сврозона Кра'Гни з нижчими доходами
ь т о т о л о в ет кс ьр о го £ о ь т о т о л о в ет кс ьр о го £ о ь т о т о л о в ет кс ьр о го £ о ь т о т о л о в ет кс ьр о го £ о
и г у и г у и г у и г у
3 и 5 3 и осл 3 и 5 3 и 5
м о р П о 5 о г По м о р П о 5 о г По м о р П о 5 о г По м о р П о 5 о г По
1991 50,49 22,78 26,73 31,55 6,37 62,08 31,35 2,92 65,73 20,37 36,65 42,98
1995 42,68 15,40 41,92 30,91 4,98 64,11 29,68 2,90 67,42 23,10 34,11 42,79
2000 36,31 17,08 46,61 29,24 4,09 66,67 28,12 2,29 69,59 26,32 30,49 43,19
2005 32,35 10,40 57,26 28,37 3,40 68,23 26,31 1,77 71,92 28,38 25,99 45,63
2010 31,33 8,27 60,39 27,00 3,05 69,95 24,76 1,58 73,66 26,9 25,59 47,51
2013 26,94 10,42 62,64 26,8 3,09 70,11 24,26 1,53 74,21 27,23 25,14 47,63
* - складено автором на основi джерела [8].
Загалом, ана^зуючи таблицю 1 вщзначимо, що змЫи в економщ УкраГни та кранах св^у е анапопiчними: зменшення частки первинного (сiльського господарства) i вторинного (промисловiсть) секторiв i зростання обсягу послуг. При цьому, показники УкраГни, хоч i рухаються в рамках окресленоí траекторií, значно вщстають вiд показникiв свiту та розвинутих кран i лише частково вiдрiзняються вiд кран iз низькими доходами. Дана тенденция свiдчить про поступове впровадження iнформацiйного суспiльства на в^чизняних теренах та його рiвень е досить низьким для конкуренцл на мiжнароднiй аренi. Для iнвестицiйноí привабливост також це е
перепоною, адже ochobhî IT фактори на початку ХХ ст. - каптал, корисн копалини та робоча сила, поступово вiдходять на другий план у Х1Хст., пропускаючи уперед iдею та Ыформацйы технологiï. Реальний сектор залишаеться основою сучасноУ економiки, але рiвень продуктивностi в ньому визначаеться вже ЫформаЦйно-комуыкацйною сферою.
Рiвень впровадження Ыформацйного суспiльства, у бiльшостi випадкiв, асоцюються саме з розвитком в краТы 1КТ, якi дозволяють на платформi громадянського суспiльства здiйснити новий еволюцйний стрибок. Вони е передумовою сучасного виробництва, виршення завдань iз задоволення матерiальних i духовних потреб населення, активiзацiï демократичних складових управлiння та Ытеграцп краУни в спiльноту розвинутих держав. Розвиток iнформацiйно-комунiкативноï структури сусптьства апрiорно уявляеться в якостi ведучого напряму прогресу науково-технчного комплексу товариства, i е, одночасно, джерелом такого прогресу. Науково-технчний комплекс при цьому розглядаеться у вiдривi вщ культурних, соцальних, економiчних, полiтичних i тому подiбних вiдносин та обставин, а його розвиток Ытерпретуеться як саморух, спрямований на задоволення власних iманентних потреб [9].
Оцнку показникiв за даним напрямом впровадження Ыформацмного сусптьства в державах св^у проводять в таких мiжнародних органiзацiях, як 1Мжнародний Союз Електрозв'язку (ITU), Свiтовий економiчний форум (WEF), компанiя IDC, Statistical Indicators Benchmarking the Information Society (SIBIS), EOCP, Join Research Center, бвростат, Конференцiя ООН з торгiвлi та розвитку (UNCTAD), Цiльова Група з 1КТ при ООН, чотири репональн комiсiï ООН (UNECA, UNECLAC, UNESCAP, UNESCWA), 1нститут статистики при ЮНЕСКО (UIS) i Свтовий банк шляхом побудови Ыдешв та рейтингв (табл. 2).
Таблиця 2. Показники розвитку шформацшного суспiльства УкраУни
1ндекс 2010-2011 2011-2012 2012-2013 2013/-2014 2014-2015
1ндекс конкурентоспроможностi WEF (Global Competitiveness 89 82 73 84 76
Index) [10] (139) (142) (144) (148) (144)
1ндекс технологiчноУ готовност WEF (Technological Readiness 89 82 82 84 76
Index) [11] (139) (142) (144) (148) (144)
1ндекс мережевоУ roTOBHOCTi WEF (Networked Readiness Index) [11] 90 (138) 75 (142) 73 (142) 73 (144) 81 (148)
1ндекс електронного уряду ООН 54 68 87
(UN e-Government Index) [12] (192) (193) (193)
Глобальний iндекс iннoвацiй 61 60 63 71 63
(Global Innovation Index) [13] (125) (125) (141) (142) (143)
1ндекс розвитку 1КТ 66 67 69 68 73
(ICT Development Index), ITU [14] (152) (152) (155) (157) (166)
1ндекс розвитку 1нтернету 46
(The Web Index) [15] (86)
Рейтинг свободи 1нтернету (Freedom on the Net ) Freedom House 16
[16] (60)
За результатами таблиц 2 можна зробити висновок, що рейтинги УкраУни у 2014 роц в порiвняннi з 2010 роком покращились за такими позицями, як iндекс глобально!' конкурентоспроможност (з 89 до 76), Ыдекс технологiчноï готовностi (з 89 до 76) та Ыдекс мережевоУ готовност (з 90 до 73). Дана тенденця пов'язана не лише з впровадженням нових технологiй, а й зi зниженням вартостi персональних комп'ютерiв, телефонiв, мобiльного та широкосмугового зв'язку (рис.2,3).
2010 2011 2012 2013
i i 1ндекс 1РВ i i Цни на фксований широкосмуговий звязок
i i Цни на моб^ьний зв'язок i i Моб^ьний широкосмуговий 1нтернет (500 МБ/мюяць)
-Мобiльний широкосмуговий 1нтернет (1 ГБ/ мюяць) ■ Мiсце в рейтингу
Кiлькiсть домогосподарств з ПК, % > Кiлькiсть домогосподарств з ноутбуками, %
Рисунок 2. Динамка кошику цiн за видами 11Т-послуг УкраУни 2010-2013 р.р., у % до ВНД
За даними рисунку 2 можемо констатувати, що, не дивлячись на незначний рост в динамщ 2011-2013 роюв, позиця УкраУни в загальносвтовому рейтингу кошику цн на 11Т-послуги у 2013 роц покращилась на 3 пункти (з 69 до 66) шляхом зменшення сукупного Ыдексу |Рв на 31%. Цьому сприяло пониження вартост 11Т-послуг мобiльного зв'язку на 32% (при цьому вартють 1нтернет-послуг через мобты-л пристроУ за останнi два роки знизилась в середньому на 24,5%) i фксованого широкосмугового зв'язку на 42%. В порiвняннi з аналогчними показниками регiонiв свiту (рис.3), вщзначимо, що маемо доволi прийнятн умови (за рiвнем цiн УкраУна поступаеться лише Свроп) для подальшого розвитку iнформацiйного суспiльства Паралельно зi зниженням вартостi 11Т-послуг вiдбуваеться Ытенсивна комп'ютеризацiя населення УкраУни: кiлькiсть домогосподарств, що мають ПК у 2013 роц зросла на 46% в порiвняннi з 2010 роком, а вщповщний показник за використанням ноутбуюв зрiс на 350% за аналогчний перiод. Данi тенденцiУ неминучо призводять до зростання ктькосл користувачiв мережi (рис.4,5).
70 60 50 40 30 20 10 0
12,6
I .о Б
ю о
I
Африка
-53^
1,8
I .о
Ю ш О со
27
4,1 5 3,1
И Гки
I
р
I .0
Ю ш О со
23,7^
22
2,5 _3,8 2 2,1 1 1,4
4,3
Пи Пи
I
р
I .о
Ю ш О со
I
р
Арабсьм Держави
Аз1я
СНД
I
ь
Б
ю о
е
I
р
е
бвропа
Е
3,2
2,3 2,18 1,9
е
I
р
е
Ю ш оз
Америка
е
I
р
е
Ю ш оз
УкраТна
□ 2010 □ 2013
5
7
4
Рисунок 3. Цши на 11Т-послуги регiонiв свiту за 2010 та 2013 роки, у % до ВНД
0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 70,0
80,0
□ Св1т
□ Арабсью Держави
□ СНД
□ Америка
□ Африка
□ Аз1я
□ бвропа
□ УкраУна
142,4
140,6
138,1
0 100,0 120,0 140,0 160,0
□ Св1т
□ Арабсью Держави
□ СНД
□ Америка
□ Африка
□ Аз1я
□ бвропа
□ У крат
Рисунок 4. Кшькють абонешчв 1нтернет на 100 осiб за 2010-2014 роки
Рисунок 5. Кшькють абонетчв мобiльного зв'язку на 100 оаб за 2010-2014 роки
2014
2014
2013
2013
2012
2012
2010
2010
Аналiзуючи рисунок 4, зазначимо, що кiлькiсть користувачiв мережi 1нтернет у 2014 роц порiвняно з 2010 роком збтышиласы на 85%, що не дивно, адже за 1ндексом розвитку 1нтернету та Рейтингом свободи 1нтернету УкраТна посiдаe непоганi мiсця: 46 та 16 вiдповiдно, потрапляючи в категор^ кра'н з середнiм рiвнем розвитку за даним напрямом. Однак, значення в розмiрi 43 абонентв на 100 користувачiв 1нтернету, не дивлячисы на вiдносно низыкий рiвены цн на цi послуги в порiвняннi з iншими кра'нами, е далеким вщ бажаного. Так, в бвроп аналогiчний показник у 2014 роц становиты 74,8, в Америцi - 65,5, а в кражах СНД - 55,5. При цыому за ктыкютю абонентiв мобiлыного зв'язку, в порiвняннi з регiонами свiту, у 2014 роц ми посiдаемо першу сходинку зi значенням 142,4 абоненти на 100 осб населення (бвропа -124,7, Америка - 108,5, СНД -140,6), збтышивши кiлыкiсты абонентв на 22% в порiвняннi з 2010 роком. Превалювання кiлыкостi абонентв мобiлыного зв'язку над користувачами 1нтернет ще раз пiдтверджуе сучаснi тенденцп: бiлышiсты населення земно' кулi нин е користувачами стiлыникового зв'язку, у багатыох кра'нах ним обслуговуетыся 100 % населення. Св^ динамiчно переходить з мобтыного зв'язку другого поколжня (платформа 20) на трете (вщповщно - 30): протягом 2007 - 2010 рр. ктыкюты кра'н, що здмснили такий перехiд, збiлышилася з 95 до 143. Тим часом прискорюетыся поширення ново' швидкiсноí платформи 40. Дедалi бiлыша цiнова доступнюты вiдповiдноí технiки та IТ-сервiсiв додатково стимулюе окресленi процеси [17].
14 12 10 8 6 4 2
12,46
3,19
11,04
11,06
11,25
2,59
-л 0,89
10,01
3,77
10,38
5,1
1,1
1,25
Укра'ша CBiT 2010
Укра'ша CBiT 2011
Укра'ша CBiT 2012
Укра'ша CBiT 2013
Укра'на CBiT 2014
□ 1мпорт товарiв та послуг 1КТ вiд загального числа iMnopTy, %
□ Експорт товарiв та послуг 1КТ вiд загального числа експорту, %
А Я
0
Рисунок 6. Динамка iMnopTy та експорту послуг 1КТ в УкраТн та CBiTi
Оц1нюючи р1вень розвитку ринку 1КТ в УкраТн1 за р1внем 1мпорту та експорту послуг у ix загапьн1й структур! (рис.6), в1дзначимо тенденцю значного вщставання о6сяг!в експорту вщ !мпорту (1,25% експорту у 2014 роц! проти 5,1% !мпорту), при цьому частка !мпорту за перюд 2010-2014 рок!в зросла на 59,8%, у той час, як експорт зрю лише на 16%. Розглядаючи зазначен! показники в контекст загальносв!тових тенденцй, констатуемо зменшення вщставання !мпорту в динам!ц! 2010-2014 рок!в з 4 до 2 раз, при цьому динамка показнигав експорту залишаеться майже не зм!нною - вщставання у 10 раз в!д св!тових показникiв.
Причиною таких тенденцй е вщсутнють впровадження необхщного технолог!чного устрою в промисловост! УкраТни. Так, 1.З. Абдуллаев, досл!джуючи передумови глобального !нформацйно-технолог!чного розвитку в своТй ро6от! «Информационное общество и глобализация: Критика неолиберальной концепции», видтяе шють технологчних уклад!в, де з превалюванням V (м!кроелектрон!ка, бютехнологп, !нформатика) технолог!чного устрою починаеться перехщ людства до пост!ндустр!ального i, як наслщок, iнформацiйного сyспiльства. В розвинених краТнах даний перiод припав на 80-т! роки ХХ ст., поступово зм!нюючись VI (генна iнженерiя, нанотеxнологiТ) теxнологiчним устроем на початку ХХ1 ст. [3, с.106]. У таких краТнах, як США, Японя, КНР зароджуються контури VI технолоМчного устрою (у США частка продуктивних сил V технолоИчного устрою становить 60 %, IV -20 % i близько 5 % припадае на VI технологчний устр!й).
На вщм!нну вщ розвинутих краТн, в УкраТн! частка теxнологiй V устрою (електронна промисловють, мiнiкомп'ютеризацiя сфери послуг, виробництво i переробка газу, нетрадицйн! джерела енергiТ) становить приблизно 10 % i переважно у найбтьш розвинених галузях. Бiльше 50% технолога належать до IV устрою (автомобтебудування, органiчна х!м!я, виробництво i переробка нафти, масовi комyнiкацiТ), а майже третина - до III (електротехнчне, важке машинобудування, л!н!Т електропередач, неорганiчна х!м!я) [18, с. 28]. Дан! тенденцп вщображае 1ндекс ровитку 1КТ, за яким УкраТна у 2014 роц! зайняла 73 сходинку !з 166 краТн св!ту, пофшивши аналогчний показник на 7 пунктв в пор!внянн! з 2010 роком. За даними 1нституту економ!ки та прогнозування НАН УкраТни, нин! в УкраТн! пщприемства III, далеко не передового технолог!чного укладу, виробляють 58% загального обсягу промисловоТ продукцп, а Тх частка в !нвестиц!ях становить 75%. I навпаки, пщприемства IV, вищого технолог!чного укладу, виробляють 38% продукцп, а Тх частка в !нвестиц!ях становить 20%. Тобто у сфер! III технолог!чного укладу на 1% продукцп' припадае 1,29% !нвестиц!й, а в четвертому -лише 0,52%, що свщчить про Тх вищу вщдачу[19].
Ще одним показником розвитку !нформац!йного сусп!льства, який пов'язаний з 1КТ, е ктыксть «цифрових абориген!в» -молодь у в!ц! 15-24 рок!в, яка мае не менше 5 рок!в досв!ду онлайновоТ д!яльност!. В 2012 роц! Тх середньосв!товий р!вень становив 5,2% населення: вщ 9,2% в Африканському регюн! до 79,1% в бвроп!; в!д 22,8% в краТнах, що розвиваеться до 81,9% в розвиненому свт. УкраТна за цим показником у 2012 роц! займае 125 мюце !з 180, з часткою останн!х 2,7% в!д загального числа населення i 21,7% вщ загальноТ чисельност! молод!, Польща 18 позиц!ю (11,8% i 89,4%), Рос!я 48 позиц!ю (6,3% i 49,3%), Бторусь 90 (5,5% та 41,8%) [14]. Дана тенденц!я е ц!кавою на фон! того, що як зазначаеться фах!вцями ВЕФ, украТнц! проводять на тиждень 20 годин онлайн, у той час, як у Свропейському Союз! цей показник у середньому становить 14,8 годин, при цьому 80% украТнц!в заявили, що 1нтернет допомагае в орган!зацп життя, 83% - залишатися на зв'язку !з друзями та родичами, 33% вважають його корисним для управл!ння ф!нансами, а 11% - для орган!зацп вщпустки або поТздки [17].
Окр!м анал!зу сектору 1КТ, проведемо досл!дження структури !нформац!йного сусп!льства УкраТни за такими блоками, як «знання» та «!нформац!я». Останн!й мае глобальну ц!нн!сть i зростае у геометричн!й прогрес!'. Компан!я McKinsey п!драхувала, що 90% усього масиву !нформацп було сформовано за останн! 2 роки i вона продовжуе зростати дал!: з 2700 ексабайт у 2012 роц! до 40000 ексабайт у 2020 (1 ексабайт даних вщповщае матер!алам б!блютеки Конгресу США, взятим сто тисяч раз)[11]. Сьогодн! стан !нновац!йноТ та науково д!яльност! в УкраТн! бтьшютю експерт!в визначаеться як кризовий i такий, що не вщповщае сучасному р!вню !нновац!йних процес!в у промислово-розвинених краТнах (рис.7). Витрати на наукову та !нновац!йну
дiяльнiсть Укра'ни у структурi ВВП 2013 року сягають лише 0,73%, при тому, що аналогiчний свiтовий показник становить 2,13%, у США - 2,79%, а в кражах 6С - 2,06%, що вдвiчi бiльше вщ нацiонального значення.
США 2,79
КраТни Аз и 1,98
Рисунок 7. Витрати на дослщження i розробки у 2013 рощ, % вiд ВВП
В рейтингу краж свiту, який проводиться Всесвiтньою органiзацieю iнтелектуальноí власносп, за кiлькiстю патентiв у 2012 роц Укра'на посiдаe 23 сходинку серед 103 держав анаглзу, але якщо порiвняти 'х за ктькютю, то рiзниця буде вражаючою: якщо в Украíнi даний показник становить 5 253 одиниць то в Кита' - 526 412 одиниць, США - 503 582 одиниць Росп - 41 414 одиниць [20].
Враховуючи Глобальний Ыдекс Ыновацм також вимушенi констатувати погiршення позицм Укра'ни у 2014 роцi до 63 сходинки в порiвняннi з 61 у 2010 роцк Не дивлячись на цЫову доступнiсть та перспективнють всесвiтньоí мережi в област наукових надбань, найбiльш популярними зверненнями украшав до 1нтернету серед регулярних користувачiв були: соцiальнi мережi - 63%, електронна пошта - 50%, завантаження фiльмiв i музики - 40%, пошук iнформацií - 38%, новины сайти, читання газет - 31%, 1нтернет-телефоыя - 30% [17]
Наведем мiжнароднi iндекси для ощнки рiвня iнформацiйного суспiльства в краМ розробленi, в основному, для ощнки складових iнформацiйного суспiльства розвинених держав, i тому вони не враховують низку особливостей, властивих кранам з економкою, що розвиваеться, i особливо - нацюнальних соцiапьно-економiчних систем, що знаходяться у процесi трансформаций Водночас ц особливостi, зокрема незавершенiсть економiчних реформ, яка зберiгаеться в Укра'У, значно обмежують iнновацiйну активнiсть як кра'ни в цiлому, так i и регiонiв. Цi особливостi мютять в собi законодавство, що стосуеться Ыновацм, iнформацií, освiти, захисту прав Ытелектуально''' власностi, елементи iнновацiйноí культури та практики [19].
За таких умов, особливо' актуальност набувають нацюнальы методики оцiнки рiвня iнформацiйного сусптьства Укра'ни, якi побудованi з врахуванням таких законодавчих ак^в, як Закон Укра'ни про основнi засади розвитку Ыформацмного суспiльства в Украíнi на 2007-2015 роки вщ 09.01.2007, Постанова КМУ про затвердження Нацюнально''' системи iндикаторiв розвитку iнформацiйного суспiльства вщ 28.11.2012 року та Наказу МОН Укра'ни про затвердження Методики формування iндикаторiв розвитку iнформацiйного суспiльства вщ 06.09.2013 року. На основi системи iндикаторiв та розроблено' методики оцЫки розраховуються iнтегрованi композитнi iндекси рiвня розвитку iнформацiйного суспiльства в Украшу а саме: проникнення 1Т в сусптьство (1ТБ) - 35,73 бали; Ыдекс технологiчного застосування 1Т у суспiльствi (СТА) - 21,82; Ыдекс використання 1Т в озброеннях i засобах iнформацiйного захисту (СЮА) - 21,79 [6, с.42].
Аналiз складових Ыдексу 1ТБ показуе, що наукове, економiчне та iнституцiональне забезпечення розвитку та проникнення 1Т у життя сусптьства в Укра'ы випереджае розвиток телекомункацм та апаратно-програмних засобiв. 6 незначний дисбаланс i в рiвнi використання iнформацiйно-телекомунiкацiйноí iнфраструктури. Населення та органи державного управлЫня i мюцевого самоврядування стали бiльш активно й системно впроваджувати у свою основну дiяльнiсть сучаснi 1Т, нiж це роблять промисловi пiдприемства та оргаызацп.
За значенням iндексу 1ТБ Укра'на пройшла половину шляху iнформатизацií сусптьства й поки вщстае вiд розвинутих кра'н. На сьогоднi кра'ни з високим рiвнем розвитку iнформацiйного сусптьства, високоефективною Ыформацмно-телекомунiкацiйною iнфраструктурою мають значення |ТБ у межах 55-70 од[6, с.42].
Висновок: Пiдсумовуючи проведений ана^з, згрупуемо усi розглянутi рейтинги Укра'ни в чотири категорií на основi структурного подiлу, який проводиться мiжнародними та нацiональними агенцiями (табл.3)
Таблиця 3. Групування рейтинпв УкраТни 2014 року за рiвнем впровадження iнформацiйного суспiльства
1ндекс Високий рiвеь Середнш рiвень Низький рiвень Дуже низький
Свiтовi рейтинги та шдекси
Глобальний iндекс конкурентоспроможностi - - 76 -
1ндекс технолопчно''' готовностi - - 76 -
1ндекс мережево' готовностi - - 73 -
1ндекс розвитку 1нтернету - - 46 -
1ндекс електронного уряду ООН - 87 - -
1ндекс розвитку 1КТ - 73 - -
Глобальний Ыдекс iнновацiй - 63 - -
Рейтингсвободи 1нтернету - 16 - -
Нацiональнi iндекси
Проникнення 1Т в сусптьство - 35,73 - -
1ндекс технологiчного застосування 1Т у суспiльствi - 21,82 - -
1ндекс використання 1Т в озброеннях i засобах Ыформацмного захисту - 21,79 - -
Загалом можна зробити висновок, що протягом останнх poKiB УкраТна стабiльно утримуе середн позицií у св^ових рейтингах розвитку Ыформацйного суспiльства, (з yciei сукупност проанапiзованих показникiв за 2014 piK, про середнiй piBeHb розвитку Ыформацйного сyспiльства в Укpаíнi свiдчить см, а про низький - чотири значення рейтинпв). Зазначимо, що позитивна динамка отриманих результатв забезпечуеться не сттьки завдяки iмплементацií найсyчаснiших 1КТ, скiльки за рахунок «наздоганяючого» режиму запровадження, пpимipом, телекомyнiкацiй чи сттьникового мобiльного зв'язку. Тому, перспективними напрямами розвитку в рамках pеалiзацií Ыформацйного сyспiльства УкраТни е пiдтpимання вщповщно'Т тенденцií зниження цiн на товари та меpежi 1КТ, пiдвищення piвня науковоТ зацiкавленостi населення в Ыновацйному та технологiчномy розвитку, поширення засобiв комyнiкацiйного зв'язку шляхом використання сучасних технолопй в адмiнiстpативномy pегyлюваннi сусптьного життя. Окpесленi дií дозволять сформувати надмну платформу розвитку iнфоpмацiйного сусптьства в Укpаíнi та створити на IT основi перспективний напрям економiчного зростання.
Список використаних джерел
I.ITU predicts 25 billion networked devices by 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.v3.co.uk/v3-uk/news/2207590/itu-predicts-25-billion-networked-devices-by-2020
2.Дубов Д. В. 1нформа^йне суспльство в Укра/ш: глобальн виклики та наuJональнi можливоcmi: аналт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. - К. : Н1СД. - 2010. - 64 с.
3.Абдуллаев И. З. Информационное общество и глобализация: Критика неолиберальной концепции / И. З. Абдуллаев. -Ташкент : Изд-во «Фанва технология», 2006. - 191с.
4.Цивльний кодекс Украни вiд 16.01.03 № 435-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/kodeksi/53768.html
5.Нколаев С.Б. Теорiя нформа^йно!' економки: змст i основн суперечностi: дис. кан. ек. наук: спец.08.00.01/ С. Б. Нколаев. - Ки!в,2011. - 176 с.
6.Полумiенко С., Рибаков Л. Про деяк питання державно! полтики розвитку нформа^йного суспльства // 1нформа^йне суспльство в УкраГм: Тези доповiдей. - К, 2013. - С. 42-46).
7.Сухов Е.И. Информационное общество как новое общество/ Е.И. Сухов // Теория и практика общественного развития. - 2011. - №7. - С.101-103
8. World Bank Open Data http://data.worldbank.org/topic/economy-and-growth
9.Степанов В.Ю. Проблеми та перспективи нформа^йного сусптьства/ В.Ю. Степанов//[Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/1/02.pdf
10.The Global Competitiveness Report: 2010 - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report
II.The Global Information Technology Report: 2010-2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/issues/global-information-technology/the-great-transformation/network-readiness-index
12.UN E-Government Survey: 2010, 2012, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unpan3.un.org/egovkb/Reports/UN-E-Government-Survey
13.Global Innovation Index: 2010-2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=GII-Home
14.ITU Measuring the Information Society: 2010-2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.itu.int/newsroom/press_releases/2009/07.html
15.World Wide Web Foundation: The Web Index 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://webfoundation.org/
16.Freedom House: Freedom on the Net 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://freedomhouse.org/
17.Доповiдь про стан нформатизац! та розвиток нформа^йного суспльства в Укран за 2013 рк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=246684030&cat_id=244276429
18.Семенов В.Ф., Басюк О. В. Використання потен^алу новоi економки при формуванн регюнальних нновацйних структур оргамзаци i управлння туризмом/В.Ф. Семенов, О.В.Басюк: монографiя. - О.: Атлант, 2013. - 356 с.
19.Дем'яненко, I. В. lнноваujйно-технологiчний прогрес як рушйний чинник цивмзацуйного поступу суспльства /1. В. Дем'яненко. -К.: НУХТ, 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/3499
20. WIPO IP Facts & Figures: 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. wipo.int/portal/en/
References
I.ITUpredicts 25 billion networked devices by 2020: http://www.v3.co.uk/v3-uk/news/2207590/itu-predicts-25-billion-networked-devices-by-2020
2.Dubov D.V., Ozhevan O.A., Gnatiuk S.L. Informatsiine suspilstvo v Ukmiini: globalni vуklуkу ta natsionalni mozhtyvosti: analit. dop.[The information society: global challenges and national opportunities]. K.: NISD. 2010. 64 р.
3.Abdullaev I.Z. Informacionnoe obshhestvo i globalizacija: Kritika neoliberal'noj koncepcii [Information society and globalization: a Critique of neo-liberal concepts]. Tashkent: Izd-vo «Fanva tehnologiya», 2006. 191р.
4.Tsуvilnуi kodeks Ukraiinу vid 16.01.03 № 435-IV: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/kodeksi/53768.html
5.Nikolaеv E.B. Teoriia informatsiinoi ekonomiki: zmist I osnovni superechnosti: dis. kan. ek. nauk: spets.08.00.01. К1уiv. 2011. 176 р.
6.Polumiiеnko S., Rуbakov L. Pro deiaki pуtannia derzhavnoi politуkу rozvуtku Informatsiinogo suspilstva [About some vopros derzhavna policy development informazioa susprise] // Informatsiine suspilstvo v Ukraiini: Tezi dopovidey. K, 2013. р. 42-46
7.Suhov E.I. Informatsionnoe obschestvo kak novoe obschestvo [Information society as a new society]. '// Teoriya i praktika obschestvennogo razvitija. 2011. №7. р.101-103
8. World Bank: http://data.worldbank.org/topic/economy-and-growth
9.Stepanov V.Yu. Problemу ta perspekt^ informatsiinogo suspilstva [Problems and prospects of informazioa susprise]. // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/W2.pdf
10.The Global Competitiveness Report: 2010-2014: http://www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report
II.The Global Information Technology Report: 2010-2014: http://www.weforum.org/issues/global-information-technology/the-great-transformation/network-readiness-index
12.UN E-Government Survey: 2010, 2012, 2014: http://unpan3.un.org/egovkb/Reports/UN-E-Government-Survey
13.Global Innovation Index: 2010-2014: http://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=GII-Home
14.ITU Measuring the Information Society: 2010-2014 : http://www.itu.int/newsroom/press_releases/2009/07.html
15.World Wide Web Foundation: The Web Index 2014: http://webfoundation.org/
16.Freedom House: Freedom on the Net 2013: https://freedomhouse.org/
17.DopovId pro stan informatizatsiуi ta rozvуtok informatsIiinogo suspilstva v Ukraini za 2013 rik : http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish
18.Semenov V.F., Basiuk O.V. Vykorystannia potentsialu novoi ekonomiki pry formuvanni regionalnyh innovatsiinyh struktur organizatsii i upravlinnia turyzmom [The potential Novo economy when Formosan regonline innovating organization structures, Department of tourism]. monografiia. O. : Atlant, 2013. 356 р.
19.Demianenko, I.V. Innovatsiino-tehnologichnyi progres yak rushiinyi chynnyk tsyvilizatsiinogo postupu suspilstva [Novatio-the technological progress of Yak Rosini cennik civilizing the cost susprise]. K. : NUHT, 2009.: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/3499
20.WIPO IP Facts & Figures: 2012: http://www.wipo.int/portal/en/
ДАНН1 ПРО АВТОРА
Ситкша Марiя Володимиртна, астрант
Кременчуцький нацюнальний уыверситет ¡м. М. Остроградського м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20 e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Сыткина Мария Владимировна, аспирант
Кременчугский национальный уыверситет им. М. Остроградского
г. Кременчук, Первомайская, 20
е-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR Sytkina Mariia, aspirant
Kremenchuk Mykhailo Ostohradskyi National University Kremenchuk, Pershotravneva Street, 20 е-mail: [email protected]
УДК 336.74.58
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ОСВ1ТН1Х КЛАСТЕР1В В УКРА1Н1
Студiнський В.А., Шевчук В.О.
Предметом дослiдження е соujально-економiчнi eidH0CUHU, що виникають в процес функц1онування освтньоТ галyзi та ринку робочоТ сили в сучаснй економiui.
Мета даного дослiдження полягае у теоретичному обr'рyнтyваннi ролi i значення освти в суспльних процесах nid впливом глобальних процеав та ннова^йного розвитку економки, а також необхiдностi формування освтмх кластерiв в УкраТн на сучасному етапi.
Освтнй кластер в УкраТн покликаний в площинi регiонiв сформувати системи пдготовки, перепiдготовки та пдвищення квалiфiкаuj'í професйних кадрiв, як залучаються до процесу виробництва.
Ключов'1 слова: освта, кластер, виробництво, освтнй процес, квалiфiкована робоча сила.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ КЛАСТЕРОВ В УКРАИНЕ
Студинский В.А., Шевчук В.О.
Предметом исследования являются социально-экономические отношения, которые возникают в процессе функционирования образовательной сферы и рынка рабочей силы в современной экономике.
Цель данного исследования состоит в теоретическом обосновании роли и значении образования в общественных процессах под влиянием глобальных процессов и инновационного развития экономики, а также необходимости формирования образовательных кластеров в Украине на современном этапе.
Образовательный кластер в Украине призван в плоскости регионов сформировать систему подготовки, переподготовки и повышения квалификации профессиональных кадров различных отраслей экономики.
Ключевые слова: образование, кластер, производство, образовательный процесс, квалифицированная рабочая сила.
THEORETICAL FOUNDATIONS OF EDUCATIONAL CLUSTERS IN UKRAINE
Studinski V.A.
Shevchuk V.O.
The subject of study is the socio-economic relations that arise in the functioning of the educational sector and labour market in the modern economy.
The purpose of this study is to theoretically justify the role and importance of education in social processes under the influence of global processes and innovative development of the economy and the need for the formation of educational clusters in Ukraine at the present stage.
Education cluster in Ukraine drafted into the plane of the regions to establish a system of training, retraining and advanced training of professional personnel in various sectors of the economy.
Key words: the education cluster, manufacturing, educational process, skilled workforce.
Постановка проблеми. На сучасному етап розвитку сусптьства великого значення набувае осв^ня сфера, яка покликана готувати для eкономiчного комплексу фахiвцiв високого рiвня. За час незалежност УкраТни вже сформовано вщповщну осв^ню систему, яка наближаеться у своТх стандартах до загальноевропейських вимог. Водночас сучасний стан державного розвитку i формування нацюнальних квалiфiкованих кадрiв супроводжуеться нагромадженням вщповщних проблем в систeмi загальноосв^ньоТ та професмноТ пщготовки робочоТ сили. Усвщомлюючи ц проблеми, варто намагатися вттювати в практику рiзноманiтнi пщходи та заходи щодо управлЫня сферою освiти, особливо вищоТ школи, яга вщповщають сучасним вимогам в сфeрi пщготовки професмних ка^в.
50
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Студшський В. А., Шевчук В.О., 2015
