CC BY
54
УДК 303.09.33 (477)
ОНОВЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 МОДЕЛ1 УКРА1НИ: ЗАПОРУКА УСП1ХУ
Шимченко Л.А.
Предметом досл'/дження е розв1дки украГнських вчених щодо проблеми моделювання украГнськоГ економки. Потреба оновлення моделi викликана низькою конкурентоспроможнстю украГнськоГ продукцГ на свтовому ринку, застарлими технолог1ями виробництва, бiднiстю переважаючоГ частини суспльства.
Метою написання статт'1 е намагання, на основi до^джуваноГ теми, виокремити напрямки моделювання, що можуть для УкраГни бути найбльш прийнятними в ниншмх умовах.
Методолог'/я проведення роботи. Робота виконана на основi дослiджень украГнськими науковцями економiчних процеав в Укран та здйснення спроби запропонувати певнi аспекти моделi економiчного розвитку нашоГ держави.
Результати роботи. Акцентуеться увага на проблемах вибору моделi економiчного розвитку УкраГни в умовах кланово-олiгархiчного управлння державою та в умовах конфронтацйного становища, викликаного складною формою виходу iз свтовоГ фiнансово-економiчноГ кризи.
Галузь застосування результате: орга^заи^я та проведення наукових до^джень у сферi моделювання економiчного розвитку.
Висновки. Криза, як свiдчать нинiшнi свiтовi i украГнсью под!!, буде довготривалою. Для УкраГни на найближчу перспективу важливо не втратити державнсть. Можливсть ГГ зберегти - це подолати кризу системи управлння, зробити акцент на нацональне вiдродження i розвиток, якi повнстю залежать вiд формуванням людського капталу i розвитку науки. Вказан складовi i повиннi стати основою оновленоГ економiчноГ моделi.
Ключов'1 слова: економiчна модель, економiчнi проритети, полтична нестабтьнють, депресивна економка, со^альм протести, европейська нтегра^я.
ОБНОВЛЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ УКРАИНЫ: ЗАЛОГ УСПЕХА
Шимченко Л.А.
Предметом исследования являются разведки украинских ученых относительно проблемы моделирования украинской экономики. Потребность обновления модели вызвана низкой конкурентоспособностью украинской продукции на мировом рынке, обветшалыми технологиями производства, бедностью преобладающей части общества.
Целью написания статьи является попытка, на основе исследуемой темы, выделить направления моделирования, которые могут для Украины быть наиболее приемлемыми в нынешних условиях.
Методология проведения работы. Работа выполнена на основе исследований украинскими научными работниками экономических процессов в Украине и осуществления попытки предложить определенные аспекты модели экономического развития нашего государства.
Результаты работы. Акцентируется внимание на проблемах выбора модели экономического развития Украины в условиях кланово-олигархического управление государством и в условиях конфронтационного положения, вызванного сложной формой выхода из мирового финансово-экономического кризиса.
Отрасль применения результатов: организация и проведение научных исследований в сфере моделирования экономического развития.
Выводы. Кризис, как свидетельствуют нынешние мировые и украинские события, будет долговременным. Для Украины на ближайшую перспективу важно не потерять государственность. Возможность ее сохранить - это преодолеть кризис системы управления, сделать акцент на национальное возрождение и развитие, которые полностью зависят от формирования человеческого капитала и развития науки. Указанные составляющие и должны стать основой обновлённой экономической модели.
Ключевые слова: экономическая модель, экономические приоритеты, политическая нестабильность, депрессивная экономика, социальные протесты, европейская интеграция.
UPDATE OF ECONOMIC MODEL OF UKRAINE: MORTGAGE OF SUCCESS
Shimchenko L.A.
The article of research are secret services of the Ukrainian scientists in relation to the problem of design of the Ukrainian economy. The necessity of update of model is caused the low competitiveness of the Ukrainian products in the world market, by ramshackle technologies of production, poverty of prevailing part of society.
The purpose of writing of the article is an attempt, on the basis of the probed theme, to select directions of design, which can for Ukraine be most acceptable in present terms.
Methodology of leadthrough of work. Work is executed on the basis of researches the Ukrainian research workers of economic processes in Ukraine and realization of attempt to offer the certain aspects of model of economic development of our state.
Job performances. Attention is accented on the problems of choice of model of economic development of Ukraine in the conditions of clan oligarchic government and in the conditions of confrontation position, caused the difficult form of exit from a world finansovo-ekonomichnoy crisis.
Industry of application of results: organization and leadthrough of scientific researches is in the field of design of economic development.
Conclusions. A crisis, as present world and Ukrainian events testify, will be of long duration. For Ukraine on the nearest prospect it is important not to lose the state system. Possibility of it to save - to overcome it krizu of control system, to do an accent on a national revival and development, which fully depend on forming of human capital to development of science. Constituents are indicated and must become basis of the renewed economic model.
Key words: economic model, economic priorities, political instability, depressed economy, social protests, European integration.
Актуальнють теми. BcecBiTHM економпчний форум в Давос 2015 року пщняв найважлившу тему сучасност - виб1р глобалiзованим CBiTOM шляху подальшого поступу. Засновник форуму Клаус Шваб напередодн вщкриття вказав, що CBiT стоТть на роздорiжжi: один шлях - це руйнащя Ытеграцмних процеав, ненависть i фундаменталiзм; другий шлях - це солщарнють i ствпраця. До такоТ категоричност у виборi св^ прийшов в результат фiнансово-економiчноí кризи 2008-2009 рр.
За визнанням ООН, свтове господарство зазнало найважчоТ з чаав ДругоТ св^ово'Т вмни фiнансово-економiчноТ кризи. В перюд 2004-2007 рр. темпи зростання СВП становили майже 4 % щщрчно. У 2008 р. СВП зрю лише на 2 %, в 2009 р. уперше за останн майже 65 роюв - скоротився на 2,2 %. Нин свтова економка знаходиться в процеа вщновлення, але темпи його повты-ii, мають нерiвномiрний характер. З причин рiзкого скорочення обсягу експорту дорогих автомоб^в, Ыформацмних технолопй i устаткування, зниження попиту на рiзнi види товарiв та послуг на внутршых ринках, сильного падЫня прибугав компанм, попршення фЫансового
© Шимченко Л.А., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
99
обiгу - у розвинутих краТнах економiчне вiдновлення вiдбуваeться повтьно. У краТнах, що розвиваються пщйом виробництва швидший, а перехiднi економки, через зниження цiн на сировину, як основний експортний товар, зазнають слабкого зростання. Переважна бтьшють розвинутих краТн намагаеться вiдновити у псля кризовий перiод старi, традицйн моделi розвитку, але це призводить лише до затягування депресивностi. Отже, можемо констатувати, що фiнансово-економiчна криза перетворилася у свтовому масштабi на кризу модели а вибрана нами для дослдження тема е дiйсно актуальною.
Ступшь дослiдження теми. Серед основних дослджуваних концептуальних моделей можна назвати такт концепцiя «соцiалыного партнерства» (Р. Арон, Дж. Гелбрейт та Ы.), модель iндустрiапыного суспiлыства (П. Дракер, У. Ростоу, Р. Арон), модель поспндус^ального сусптьства (Д. Белл, Р. Арон), теорiя «конвергенцiТ» (П.Сорокiн, В. Бакнгем, Р. Арон, У. Ростоу, П. Дракер, Дж. Гелбрейт, Я.Тнберген та Ы.). У 1950-х роках у США виникла теорiя «народного капiталiзму», яку обфунтували такi економ^и i соцiологи, як А. Берл^ Дж.Бернхем, С. Чейз, С. Кузнец, Дж. М. Кларк, М. Салывадорi та Ы. Але для кожноТ краТни повинна бути створена власна економiчна модель, яка б враховувала ресурсну специфiку, стан розвитку, полiтичне бачення майбутнього.
Метою написання статт е намагання на основi дослщжуваноТ теми виокремити напрямки моделювання, що можуть для УкраТни бути найбтьш прийнятними в нинiшнiх умовах.
Виклад основного матерiалу. Моделi економiчного розвитку краТн формуються в рамках певноТ економiчноТ системи, яка являе собою сукупнють усiх економiчних процесiв, що вщбуваються в суспiлыствi на основi певних iнституцiоналыних, майнових i фЫансових вiдносин та органiзацiйних форм. У кожнй системi вибудовуються нацiоналынi моделi органiзацiТ господарства, якi кореспондуються з наявним економiчним, ресурсним i культурним потенцiалом краТни, ТТ традицiями, духовнютю та менталынiстю. Залежно вiд краТни впровадження розрiзняюты американську, японську, шведську та iн. моделi. Всi моделi ретельно дослiджувалисы вченими як нацюнальними, так i свiтового рiвня.
Моделi економiчного розвитку в рамках системи сучасного капiталiзму становили предмет аналiзу й вiтчизняних учених. С. Мочерний видтяе такi моделi: 1) ринковоТ економiки з ТТ модифiкацiями та юторичними формами; 2) змiшаноТ економки, яка е найдосконалiшою моделлю сучасного капiталiзму; 3) постiндустрiалыного суспiлыства; 4) нацюнальноТ економiки; 5) капiталiстичноТ економки; 6) народноТ економiки. Найоптималынiшою моделлю для УкраТни автор вважае модель народноТ економiки, яка передбачае використання усх типiв власностi (за домЫування трудовоТ колективноТ власностi), всебiчний соцальний захист населення i нацiонапыне демократичне економiчне планування [1, с. 334]. УкраТнський економiст А. Фiлiпенко найбтьш прийнятною для УкраТни вважае «¡нтегральну» модель економiчного розвитку, яка дозволяе повыше реалiзувати нацiоналынi iнтереси у свтовому господарствi [2, с. 596-600].
Звертаеться увага також на формування моделi розвитку, де держава повинна пщтримувати конструктивнi процеси, сприяти досягненню визначених цтей та орiентирiв, а також максимально послабити ризики та загрози. Модель розвитку повинна ч^ко вщповщати визначеному вектору розвитку та пщкртлюватись системними нормативно-правовими актами, як не лише декларуються, а й дотримуються всiма суб'ектами системи господарських вiдносин - державою, всiм дтовим середовищем та громадянським суспiлыством на основi широкого суспiлыного дiалогу.
Сьогодн в УкраТнi, на думку О. Сосюна, спiвiснуюты три моделi економiчного розвитку: 1) модель державного соцалзму;
2) модель державно-монополiстичного капiтапiзму; 3) модель народного капiталiзму. Кожнiй моделi притаманнi своТ атрибути: цiлеспрямування; щеолопчне пщфунтя; внутрiшнiй i зовнiшнiй вимiри; певна модель влади; характер розвитку; способи, механзми та iнструменти реалзаци; управлiнсыкi iнститути; носiТ i прибiчники.
Перша модель базуеться на державнй власностi та надмiрнiй ролi держави як владного демiурга, що керуе всма соцiалыно-економiчними процесами, якi вщбуваються у краТн. 1деолоМчною основою моделi державного соцiалiзму е комуно-соцалютична iдеологiя, а ТТ найбiлышими апологетами - представники соцалютичноТ та комунютичноТ партiй, що сприяють нерiвноправним Ытеграцмним зв'язкам iз Росiею [3, с. 7].
Друга модель - модель державно-монополютичного капiталiзму - передбачае створення замкнених груп олiгархiчного спрямування, базуеться на державно-монополютичнм власностi та орiентуетыся на прiоритетний розвиток експортно-орiентованоТ та сировинноТ моделi економiки. Для такоТ моделi характернi певнi ознаки: 1) масова пауперизаця та люмпензаця населення держави; 2) надзвичайно висока питома вага бюрократично-управлЫського та карно-полщейського апарату;
3) цiлковитий контроль над усма джерелами прибутку та бiзнесовою дiялынiстю громадян; 4) сувора цензура i повний, насамперед фiнансово-економiчний, контроль над засобами масовоТ iнформацiТ; 5) одержавлення ЫтелектуальноТ, науково-дослiдницыкоТ та освiтныоТ дiялыностi; 6) формування моделi «карнавально!' нацiТ». Якщо проаналiзувати вс цi параметри й накласти Тх на реальну ситуацiю в УкраТн, то очевидним е достатньо вагомий зб^.
Отже, е пiдстави вважати, що в наций краТнi стверджуеться кастово-монополiстична модель державного капiталiзму, руцлйною силою якоТ е кастова олiгархiя. Аналiз зовнiшныого вимiру цiеТ моделi показуе, що вона фактично орiентована на створення так званоТ панслов'янськоТ конфедерацiТ, що передбачае об'еднання пщ патронатом державно-монополiстичних кiл РосiТ двох пщлеглих сил - украТнськоТ й бторуськоТ кланових елiт - та перетворення нашоТ держави в залежну складову МосковськоТ iмперiТ [4, с. 4].
Третя модель - модель народного капiталiзму, де основними параметрами у внутршньому вимiрi е:
• усунення умов для розвитку в УкраТн державно-монополютичноТ, кпаново-олiгархiчноТ економiчноТ модел^
• скорочення питомоТ ваги етатизму в житт кожного громадянина та надання йому якомога бтьшого спектра свобод;
• упровадження експортно-орiентованоТ, ЫновацмноннвестицмноТ моделi розвитку економiки;
• формування вщносин мiж економiчними суб'ектами на принципах вщкритоТ конкуренцп;
• перетворення приватноТ власностi на органiчний елемент сусптьного устрою, притаманного бiлышостi населення УкраТни, а не привтейованм вузькй кастi олiгархiв;
• формування нацюнальноТ буржуазп, органiчною складовою якоТ мае стати потужний середнй клас приватних власниюв;
• створення великоТ ктькосл малих та середнiх приватних суб'ектв господарювання, що сприятиме вiдновленню генетично властивого украТнсьюй нацiТ тяжiння до приватноТ власност, зведення самостiйних приватних господарств, втьного об'еднання для використання кооперативних форм пращ;
• запровадження простоТ в адмiнiструваннi моделi оподатковування, що заснована на п'яти прямих податках;
• змщнення нацюнальноТ грошовоТ одиниц; введення валютного комiтету, що передбачае прив'язку гривн до чотирьох основних валют;
• здiйснення нацiонапыноТ кадровоТ революцп: в урядi, на пiдприемствах ключовi позицiТ мають зайняти нацiоналыне свщом^ економiчно пiдготовленi, високоосвiченi, ефективнi фахiвцi, якi дотримуються принципiв християнськоТ морал в повсякденному життi. Зовнiшнiй вимiр моделi народного капiталiзму передбачае перетворення УкраТни в потужну центральноевропейську державу [5, с. 49-51].
Ц та Ышл пропонованi параметри моделей е слушними у можпивостi використання Тх певних елементв, якi можуть сприяти ефертизацп економiчних процесiв в сучаснй УкраТнi. Але ми вважаемо за потрiбне сказати наступне. Важливо розiбратися в
таких двох моментах: 1) хто е носiями iснуючоí моделi нацiональноí економiки та чи е у них здатнiсть протистояти сучасним свтовим викликам i 2) якими е базовi механiзми переходу до ново'1' нацюнально''' економiчноí моделi розвитку та хто може цей поступ забезпечити?
До основних носив юнуючо''' моделi економiчного розвитку, крiм держави з и iнститутами рiзного рiвня, вiдносимо власникiв великого капiталу. В Укра'н великий капiтал сформувався дектькома шляхами:
1)шлях так званих червоних директорiв - керiвники, 'х замюники радянських пiдприемств на перiод структурних перебудов;
2)номенклатурний шлях - партмно-комсомольсьга керiвники рiзних рiвнiв та керiвнi особи силових структур;
3)провладний шлях - належнють пiд час проведення «незалежно''» приватизацií до керiвних, особливо силових, структур. Вс три шляхи становлять 26,2 %.
4)шлях успадкування капiталу(7,4 %);
5)створення бiзнесу з нуля через дрiбне пiдприемництво, створення кооперативiв, човникову торгiвлю та Ы. (43 %);
6)»менеджеральний» шлях - через кар'ерний рют до ств власностi, або одноособово' власностi (14,5 %);
7)кримiнальний шлях - через систему незаконного перерозподту власностi(8,9 %).
Всi перерахованi шляхи не е чисто номенклатурними, чи чисто економiчними, але переважання номенклатурного чи силового походження капiталу не спостерiгаеться. В Укра'У процес роздержавлення та приватизацп проходив пiзнiше вiд росiйського (переважае номенклатурно-силове походження капiталу), тому кооператори, талановитi пiдприемцi, кримiнальнi елементи зумти акумулювати фiнансовi ресурси i через корупцмний патронат регiональноí влади взяти пiд контроль джерела масштабно' ренти. Полiтичний режим використав шукачiв ренти як сво'х агентiв, дозволивши за полiтичну лояльнiсть забирати певну частку ренти як винагороду. Лише 32,9 % великих власниюв не мають досвiду державно' або полiтичноí дiяльностi, вiдтак двi третини iз них певною мiрою залученi у не'. Членами пар^е е чи були 31,8 % укра'нських капiталiстiв. Виявилося, що 41,8 % власниюв великого каттапу мають парламентський досвiд; 25,8 % - мають досвщ депутатства у мюцевих радах. Крiм того 8,6 % великих власнигав мають досвщ державно' служби у центральних органах влади, а 9,5 % - у репональних органах влади [6, с. 65].
Використовуючи полiтико-правовi можпивостi власники капiтапу перетворили 'х у мiльйоннi та мiльярднi розмiри за рахунок первинно' обробки сировини (металурпя), перепродажу енергоносiíв (газу, вуплля, нафти), агробiзнесу, фЫансово-бангавсько''' сфери, бу^вельно', харчово' та роздрiбноí торгiвлi: тобто - 57 % за рахунок створення матерiального багатства наци, а 43% - за рахунок створення нематерiальних послуг. Входження до оргаыв державно' влади здебтьшого вiдбувапося за рахунок корупцмних механiзмiв, але забезпечувало гарантованi широкi можпивостi примноження та захисту капiталу великим власникам. Таким чином, поступово складалася кланово-олiгархiчна модель економiчного розвитку Укра'ни, де клан матерiальних виробникiв орiентувався на експортне виробництво, а клан створення нематерiальних послуг використовував шлях реапiзацií iмпортноí продукцií та послуг у фЫансово-бангавсьш, юридичнiй, розважапьнiй, телекомунiкацiйнiй сферi та у област ЗМ1.
Хотiлося б простежити процес впливу великого капралу через присутнють в полiтичних органах влади рiзних рiвнiв на полiтично-економiчний розвиток Укра'ни. Це часово-затратно та пщ силу дiйсно великим анал^икам сучасностi. «Зарубежные эксперты утверждали, что Украина обладала стартовыми позициями выше даже Российской Федерации. А что имеем сегодня в сухом остатке? Тотальное вранье власть имущих, и невиданные ранее масштабы разворовывания национального богатства. В Украине самые большое падение объемов ВВП и производства среди государств Содружества. Только за результатами работы 2009 года страна откатилась на пять лет назад. Реальный уровень объема ВВП от базового 1990 года составляет всего 60%. Как видим, мы не просто из дна еще не поднялись, а даже не вышли на уровень порогового значения экономической безопасности. Трудно найти в мире такую власть, чтобы собственную страну довело до такой разрухи и таких потерь, которых она не знала даже во время войны. И это в мирный период времени при уникальном потенциале и возможностях, имея трудолюбивый и высокообразованный народ. Кто же ответит за 18 бездарно потраченных лет?» [7].
Ситуащя ускладнилася президентськими виборами 2010 року, яга частина полтолопв називае «кримЫальною револющею», коли кримЫальний порядок став формою со^ального порядку: обмежилася свобода преси i телебачення, вс посади любого рiвня купляються, норми закоыв та пщзаконних акпв свщомо не дотримуються, використовуеться кримЫальний терор. Команды висоти державно' машини Укра'ни захоплен пануючими фЫансово-корпоративними групами, вщбуваеться посилення кланово-олiгархiчноí моделi й розчленовування со^уму на два полюси - багатих i бщних: 3% - заможы, що зосередили у сво'х руках 70% багатства; 17% - умовно середнм клас, 80% - бщы, що волод^ть лише 5% багатства [8] Тобто, доходи не чисельно' со^ально''' групи були отриман за рахунок Ышо' переважаючо' частини населення шляхом перерозподту нацюнального багатства, обмеження прав останньо' та за рахунок вилучення нацюнальних фЫансових коитв з реального сектора економки. В економiчному секторi вщбулося скорочення обсяпв та ефективност виробництва, рiвень тiньовоí економки досяг показника 60 %, а корупщя охопила всi управлiнськi сфери держави, забезпечивши Укра'ы 144 мюце серед 177 кра'н у свтовому рейтингу [9, с. 7].
Що е цьому причиною? Свтове протистояння, свтова фiнансово-економiчна криза та вихщ iз не', навiть, i за рахунок «слабких держав»; мiлiтаризацií економк та вiйн на тих землях, яга мають «продажно-корумповану владу» i сусiдiв, що знаходяться в найбтьилй системi протидií сильним свiту цього. Це е великим негативом i до виршення власних проблем за рахунок когось не призведе. Але факт е фактом.
Щодо ниншньо' Укра'ши... Якщо до економiчних проблем додати ще й вiйськовi повномасштабн дií, що вiдбуваються на Сходi держави, то залишаеться лише гадати: якою повинна бути модель економiчного виходу з ситуацп, в ягай перебувае наша держава. Реформаторська модель, яка повинна охопити таю перетворення:
1) Зупинити вивезення власних капiталiв укра'нських олiгархiв за кордон i фiнансування там економiк iнших кра'н;
2) Не допустити дефолту Укра'ни через занадто великi борги, погашення по яких вщбуваеться за рахунок нових зовншых запозичень;
3) Забезпечити дмсну боротьбу проти корупцп та тЫьово''' економiки;
4) Використати механiзми залучення «укра'нського розуму» до iнновацiйноí переоснащеност виробництва з тим, щоб зберегти в Украíнi та для не' i розум, i економiчно активне населення, а також забезпечити виробництво конкурентоспроможних продукцп та послуг;
5) Розробити програму активiзацií функцiонування внутршнього ринку за рахунок пiдвищення кутвельно''' спроможностi населення;
6) Не допустити демографiчноí катастрофи;
7) Владi необхщно змiнити свою ментапьнiсть i перестати бути продажним - Ыакше остаточно втратимо Украшу як суверенну державу;
8) Стратепчно-важливим е - виховання гармонмно розвинуто' особистостi, здатно' забезпечити перехiд укра'нсько' економiки на У-У1 технологiчнi уклади, так як фiнансово-корпоративний клановий капiталiзм не здатен розвивати такi високотехнолопчы уклади.
Економiкa повинна пpиcтоcyвaтиcя до о^очення зовнiшнього попиту на тpaдицiйнi екcпоpтнi товapи й зacтоcyвaти Ышл cклaдовi економiчноï cтpyктypи. Iндycтpiaльний pозвиток повинен вiдбyвaтиcя cинxpонно iз надолуженням «цифpового pозpивy», що дозволить ефективно Ытефувати поcтiндycтpiaльнi теxнологiï до тpaдицiйниx cектоpiв економiки, значно пiдвищyючи пpодyктивнicть та конкypентоcпpоможноcтi. Оcкiльки на cвiтовиx pинкax зpоcтaтиме попит на теxнологiчнi pозpобки «поcтiндycтpiaльного cинтезy», то Уфаша повинна вpaxовyвaти це i дiяти на випеpедження, що полягae у властому швидшому пеpеxодi та можливоал пpодaжy iнфоpмaцiйниx та iнжинipинговиx поапуг по cиcтемi дaниx пеpеxодiв. Розглянемо пpоблемy yкpaïнcькиx вiдповiдниx можпивоcтей бтьш cиcтемно.
Пpовiднi кpaïни cвiтy вступили в нову фазу так звано! «iнфоpмaцiйноï економiки», у фазу cycпiльниx вiдноcин, що xapaктеpизyютьcя визначальною pоллю iнфоpмaцiï в зaбезпеченнi нaцiонaльниx iнтеpеciв й обоpоноздaтноcтi кpaïн - тобто у фазу iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa. Iнфоpмaцiя пеpетвоpилacь на глобальну цiннicть, що мae мiжнapодний xapaктеp, виcтyпae cклaдовим компонентом iншиx життeво вaжпивиx глобалы-^ явищ. Д. Белл iнфоpмaцiйний чинник поклав в оcновy cвоeï концепцп «поcтiндycтpiaльного cycпiльcтвa», у якому вЫ вбaчae економiчний пpоpив на шляxax пеpеxодy вiд виpобництвa товapiв до виpобництвa iнфоpмaцiйниx поcлyг [1G]. Функцюнування деpжaв повнicтю cтaло залежати вщ cтaнy ïx iнфоpмaцiйноï cфеpи. Рози^ення iнфоpмaцiйного пpоcтоpy й фоpмyвaння на його оcновi iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa вимaгae адекватного пpaвового pегyлювaння як вже i^ytc^x, так i знову виникaючиx cycпiльниx вiдноcин у дaнiй cфеpi.
У гpyднi 2GG3 pокy питання побудови глобального iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa впеpше в icтоpiï людcтвa було пщнято на вищому мiждеpжaвномy piвнi у paмкax пpоведення I cтaдiï Вcеcвiтнього Сaммiтy з питань Iнфоpмaцiйного Су^^ства (дaлi -ВС1С). На цьому мiжнapодномy фоpyмi лiдеpи 1 б 1 деpжaви cвiтy пiдпиcaпи два cтpaтегiчниx документи «Декпapaцiю пpинципiв» та «План дм» (дaлi - Документи ВС1С), котpi визначають нaпpями подальшого pозвиткy iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa на вcix piвняx. Це обумовлено ще й тими обставинами, що здогодн нaйвaжливiшою поcтae глобальна пpоблемa «цифpового pозподiлy», яка стала фактично головною пpичиною виникнення новиx cоцiaльно-полiтичниx pозмежyвaнь, подiлy деpжaв œiïy та гpомaдян на «iнфоpмaцiйно-бaгaтиx» та «iнфоpмaцiйно-бiдниx», що значною мipою визнaчae мiжнapодний iмiдж, ^^ально-економiчний pозвиток, pозвиток демокpaтичниx пpоцеciв та гpомaдянcького cycпiльcтвa, iнвеcтицiйнy пpивaбливicть, показники конкypентоздaтноcтi тощо [11].
Документи ВС1С визначають необxiднicть pозpобки та pеaлiзaцiï нaцiонaльниx cтpaтегiй pозвиткy iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa у вcix кpaïнax cвiтy. Це ознaчae, що кpaïни cвiтy, ycвiдомивши необxiднicть новиx пiдxодiв до влacного pозвиткy, зpозyмiли пеpевaги iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa i нaмaгaютьcя paзом вiдповicти на його виклики. Не маючи доcтaтнього теоpетичного пщфунтя щодо pозвиткy нового типу cycпiльcтвa, i фактично вже близько двадцяти pокiв пеpебyвaючи у ньому, людство зpобило ycпiшнy cпpобy paзом виpiшити питання cтpaтегiï pозвиткy œiïy в цiломy та кожноï фаши зокpемa, пpоaнaлiзyвaвши та cиcтемaтизyвaвши питання, що виникають у piзниx кpaïнax cвiтy, подiливши пpоблеми на вщповщы piвнi та cпоcоби ïx виpiшення, i нaмaгaючиcь вiднaйти шляxи подолання виклиюв cycпiльcтвa нового чacy. А вщтак недоcтaтнiм e лише пpоголошення та зaкpiплення положень на вищому деpжaвномy piвнi щодо pозвиткy виcокиx теxнологiй, iнфоpмaтизaцiï cycпiльниx пpоцеciв та опеpaцiй, комп'ютеpизaцiï pобочиx мicць чи пpоцеcy навчання, надання гpомaдянaм yнiвеpcaльного доcтyпy до iнфоpмaцiйниx, нayковиx та оcвiтнix pеcypciв. Сьогоднi нacтaв чac для пpaктичниx дiй - наукового обфунтування cycпiльниx пpоцеciв, якi в^увают^я у cвiтi, ïx yнiфiкaцiï та подальше кpокiв щодо ycвiдомлення на^ид^в тиx або iншиx дiй. Сьогодн пpaктично кожна кpaïнa cвiтy постала пеpед cеpйозним викликом здiйcнення iнновaцiйниx pефоpм шляxом викоpиcтaння iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйниx теxнологiй, cyчacниx знань та iнфоpмaцiï як найважлившого pеcypcy життeдiяльноcтi cycпiльcтвa XXI стол^тя у полiтичнiй, економiчнiй та cоцiaльнiй cфеpax.
Вченi-теоpетики вказують: iнфоpмaцiйний пpоcтip e ефективним, якщо вЫ вiдкpитий для cycпiльcтвa i це дae можпивicть pеaпiзовyвaти погодженi iнтеpеcи гpомaдян, cycпiльcтвa й деpжaви на комплек^нй i cиcтемнiй оcновi. Ефективний iнфоpмaцiйний пpоcтip може бути cтвоpений i pозвивaтиcя на оcновi вщповщно! деpжaвноï iнфоpмaцiйноï полiтики, що зaбезпечye поcтyпaпьний pyx кpaïни до побудови iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa. Цей pyx повинен cпиpaтиcя на новiтнi iнфоpмaцiйнi, ком^^г^ы, телекомyнiкaцiйнi теxнологiï й теxнологiï зв'язку, pозвиток якиx пpизвiв до бypxливого pозвиткy вiдкpитиx iнфоpмaцiйниx меpеж, нacaмпеpед Iнтеpнетy, що дають пpинципово новi можливоcтi мiжнapодного iнфоpмaцiйного обмiнy й на його оcновi - тpaнcфоpмaцiï piзниx видiв людcькоï дiяльноcтi.
Пеpевоpот, пов'язаний iз змiнaми у теxнiцi комyнiкaцiй, фaxiвцi поpiвнюють з такими кapдинaльними вixaми у pозвиткy цив^зацп, як винайдення абетки, пиcемноcтi, дpyкapcького веpcтaтa. З пеpевоpотом пов'язують i нове пеpекодyвaння тpaдицiï у тому ж обcязi, який cпpичинили поява фотофафп, телебачення, кiнемaтогpaфa. Сyчacне iнфоpмaцiйне cycпiльcтво та його нacтyпнa фаза - cycпiльcтво, побудоване на знaнняx, окpiм теxнологiчного, набуло багато вимipiв: гyмaнiтapного, ма^ медiйного, кyльтypологiчного, оcвiтньо-нayкового та iншиx. А тому Укpaïнi, в ïï моделювaннi подальшого pозвиткy, e потpебa зaмиcлитиcя над пpоблемaми впливу ITK на економiкy, культу, cвiдомicть, деpжaвотвоpчi пpоцеcи.
Вiдcyтнicть поcлiдовноï деpжaвноï полiтики в Укpaïнi, cпpямовaноï на побудову iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa, вже пpизвелa до вiдcтaвaння вiд ^ii^x кpaïн. Для cтвоpення цiлicноï моделi такого cycпiльcтвa i влacне економки знань та iндycтpiï iнтелектyaльниx iнфоpмaцiйниx теxнологiй Укpaïнi необxiдно пapaлельно pозбyдовyвaти тaкi фази iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa: пеpшa - забезпечити не деклapaтивне, а pеaльне пpaво кожнiй людинi cтвоpювaти iнфоpмaцiю i знання, мати до ниx доcтyп, коpиcтyвaтиcя й обмiнювaтиcя ними, даючи змогу окpемим омбам i гpомaдaм повною мipою pеaлiзyвaти cвiй потенцiaл; дpyгa - пpиcкоpити побудову iнфоpмaцiйноï та телекомyнiкaцiйноï iнфpacтpyктypи кpaïни шляxом залучення зовнiшнix та внyтpiшнix iнвеcтицiй; pозшиpити конкypентне cеpедовище cеpед пpовaйдеpiв Iнтеpнетy та мобтьного зв'язку; оxопити iнфоpмaцiйно-теxнологiчними змЫами оpгaни деpжaвного yпpaвлiння та пpовiднi деpжaвнi iнcтитyцiï; тpетя - одночасто мобiлiзyвaти науку, оcвiтy, пpомиcловicть, гyмaнiтapнy cфеpy, мac-медia i бiзнеc на пpiоpитетниx нaпpямax pозвиткy iнфоpмaцiйного cy^^c^a, побудованого на знaнняx.
Така ^фатеМя дозволила б Укpaïнi побудувати pозвинене iнфоpмaцiйне cеpедовище, конкypентоcпpоможнy iндycтpiю iнтелектyaльниx iнфоpмaцiйниx теxнологiй та влacнy економ^ знань, cтaти повнопpaвним членом мiжнapодноï cвiтовоï коопеpaцiï у cтвоpеннi глобального iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa. Завдяки дотpимaнню ноpм cтpaтегiчного pозвиткy та cпиpaючиcь на пpинципи побудови iнфоpмaцiйного cycпiльcтвa, зaклaдениx Женевcьким Вcеcвiтнiм caмiтом вiд 1G-12 фудня 2GG3 pокy, кожен фомадянин Укpaïни, pеaлiзyючи влacний потенцiaл, зм^ би cпpияти cвоeмy pозвиткy i пщвищити якicть життя як отого, так i iншиx членiв cy^^c^a. В зaгaльнодеpжaвномy мacштaбi - це б допомогло виpiшити питання бiдноcтi, безpобiття, низько! кyпiвельноï cпpоможноcтi нacелення, економiчноï в^стало^и кpaïни тощо [12].
Оcновою iнфоpмaцiйноï економiки повинна cтaти оcвiтa, знання, iнфоpмaцiя i зв'язок. Вони ж cклaдaють оcновy pозвиткy людини, ïï iнiцiaтивноcтi в нaпpямкy cтвоpення iнфоpмaцiйниx та комyнiкaцiйниx теxнологiй (IKT), як безпеpечно мають безмipний вплив на пpaктично вci acпекти життя, вщфивають новi пеpcпективи доcягнення бiльш виcокиx piвнiв pозвиткy, поcлaблюють вплив бaгaтьоx тpaдицiйниx пеpешкод, оcобливо пов'язaниx iз чacом та вiдcтaнню, а також дають змогу викоpиcтовyвaти потенцiaп l^x теxнологiй на благо мiльйонiв людей у вcix кyточкax земноï кул. IKT cтaють iнcтpyментом в
пiдвищеннi продуктивностi, вони генерують eKOHOMi4He зростання, створюють po6o4i мюця i розширюють можливiсть працевлаштування, а також сприяють пiдвищенню якостi життя для Bcix. Вони також можуть сприяти дiалогу мiж людьми, навями i цивiлiзацiями.
За всiма створеними 1КТ стоТть людина, ТТ розум, здiбностi, вмiння, - без рiзницi чоловiк це чи жiнка. Тому Женевський Всесвiтнiй самiт 2003 року та послщую^ форуми акцентували увагу на ролi людини у розбудовi iнформацiйного суспiльства. На форумах постмно наголошуеться, що кожна людина мае право на свободу шукати, одержувати i поширювати iнформацiю та щеТ будь-якими засобами, незалежно вiд державних кордоыв. Таким чином, величезна маса людей переключаеться 3i сфери виробництва промисловоТ та сiльськогосподарськоТ продукцiТ у сферу виробництва й розповсюдження Ыформацп. Вщповщно виникае особлива iнформацiйна економка, де видiляються два сектори: перший - виробляе Ыформацмы продукти i комунiкацiйнi послуги для безпосереднього споживання, другий - поширюе цi продукти. 1нформацмне суспiльство демонструе такий рiвень розвитку, коли iнформацiйний сектор економки виходить на перше мiсце по числу зайнятих у ньому пращвнигав.
Станом на листопад 2013 р. Державне агентство з питань науки, Ыновацм та Ыформатизацп УкраТни наводить таю цифри:
• 66,5 тис. суб'екпв господарювання за видом економiчноТ дiяльностi «lнформацiя та телекомунiкацiТ», що складае майже 3 % вщ всього зайнятого населення держави;
• 3,6 тис. операторiв-провайдерiв телекомунiкацiйних послуг, у тому чисгл -2114 операторiв, лiцензованих у сферi телекомунiкацiй, 1482 суб'екта господарювання, що надають послуги з доступу до мережi 1нтернет;
• 148 вищих навчальних закладiв здiйснюють пiдготовку кадрiв для 1КТ; загальний лiцензований обсяг студентiв для 1Т-сфери становить 47 тис. оаб;
• 51 % жителiв УкраТни мають доступ до мережi 1нтернет, частка пiдключених до мережi 1нтернет пiдприемств становила 95,1 %, з них 38 % - ШСД;
• частка сфери 1КТ у ВВП УкраТни склала 4,5 %; обсяги реалiзованих послуг у сферi комп'ютерного програмування та Ыших послуг у сферi iнформатизацiТ склали 7,96 млрд. грн., що на 15 % бтьше, нiж у минулому роц за аналогiчний перюд;
• експорт та iмпорт комп'ютерних та Ыформацмних послуг збiльшились вщповщно на 43 % (7,4 % вщ загального експорту послуг) та на 28 % порiвняно з аналопчним перiодом минулого року;
• обсяги продажу товарiв через мережу 1нтернет пiдприемствами роздрiбноТ торгiвлi збтьшились на 67 % порiвняно з аналопчним перюдом 2012 року та склали 678,4 млн. грн. або 0,34 % вщ усього роздрiбного товарообороту [13].
Отже, протягом останых 4-5 рогав щорiчне зростання IТ-галузi в середньому складае не менше 25 %. Експорт продукцiТ 1Т-аутсорсингового сектору, обсяг якого складае бтьше половини всього ринку галуз^ лише протягом 2011-2013 рр. зрю з 1 до 33,2 млрд. дол. На даний момент - це один iз ключових напрямiв нацюнального експорту (5 мюце за обсягом) з потенщалом виходу на провщну позищю в УкраТн до 2025 року. Бiльше того, 1Т-сфера е нинi однiею з найбтьш iнвестицiйно привабливих галузей украТнськоТ економiки. На думку мiжнародних експерлв, за сприятливого розвитку подiй ТТ потенцiал дозволить УкраТнi до 2015 р. вийти на шосте мюце у свт за обсягами 1Т-експорту. Деякi фахiвцi навiть називають 1Т-сферу майбутнiм локомотивом украТнськоТ економiки [14].
Важливою особливiстю, на нашу думку, е питання кадрового забезпечення Ыдустрп виробництва програмного забезпечення. В ачш 2014 року Голова ДержЫформнауки В. Семиноженко вказав, що ктькють IТ-фахiвцiв в УкраТнi на початок року становить близько 250 тис. оаб, 40 тис. з них - сертифковаы висококласн фахiвцi, що створюють конкурентоспроможну експортно-орiентовану продукцiю [15]. На даний момент - це четвертий за ктькютю кадровий потенщал у свт.
^м того, нова модель неможлива без вiдновлення довiри до держави та налагодження партнерства держави та сусптьства. УкраТнська революцiя стала доказом того, що державна полiтика е гальмом у розвитку сусптьних вщносин та економiки. Тiльки шлях сусптьного дiалогу необхiдний для вщбудови консолiдованостi суспiльства i влади, вщновлення довiри до бiзнесу. Ведення дiалогу, державно-приватне партнерство, створення iнституцiйноТ Ыфраструктури ринкiв, забезпечення соцiальноТ вiдповiдальностi бiзнесу - така перебудова стосункiв мiж державою як суб'ектом економiчноТ полiтики та економiчними агентами як об'ектом, вочевидь, стане головною особливютю нацюнальних економiчних полiтик на найближчi десятил^тя [16].
Те, що на даний час УкраТна займае надзвичайно низьк рейтинговi економiчнi показники, допустила анекаю частини своеТ територп та глибинне збщыння власного населення, говорить про руйнащю iснуючоТ економiчноТ моделi. Але, нав^ь, останнi нами приведенi факти свiдчать про можливостi украТнського народу мати хорошу перспективу. Не були б украшу такими перспективними - не було б такоТ боротьби навколо УкраТни. Це боротьба не просто за землi чи територю - це боротьба за народ, який вмiе жити i творити на цм територiТ i землк I якщо нинiшня «колонiальна» модель соцiально-економiчного розвитку вичерпала себе - це означае, що на змЫу прийде Ыша, бiльш прогресивнiша модель. Прийде вона не просто: з великими втратами як матерiальними, так i людськими. Але ычого не робить сусптьство сильнiшим нiж випробування на життя.
Висновки. Криза, як свщчать ниншы свiтовi i украТнськ подiТ, буде довготривалою. Для УкраТни на найближчу перспективу важливо не втратити державнють. Можливiсть ТТ зберегти - це подолати кризу системи управлЫня, зробити акцент на нацюнальне вiдродження i розвиток, якi повнютю залежать вiд формуванням людського капралу i розвитку науки. Вказанi складовi i повиннi стати основою оновленоТ економiчноТ моделi.
Список використаних джерел
1. Мочерний С.В. Економ1чна теор1я. Навчальний поабник/С.В.Мочерний - К.: Видавничий центр «Академя», 2009. - 640 с.
2. Флпенко А.С. Глобальн форми економ1чного розвитку: ¡стор1я i сучаснсть/А. С. Флпенко. - К.: Знання, 2007. - 670 с.
3. Сосюн О. Модель народного капiталiзму i нацJональнi економiчнi нтереси УкраГни / О. Сосюн // Економiчний часопис. -1998. - № 11-12. - С. 6-9.
4. Сосюн О. Моделi влади в Укра'Гм: спроба полiтико-економiчного аналiзу / О. Сосюн // Економiчний часопис. - 1997. -№ 1. - С. 3-6.
5. Сосюн О. Визначення нацональноГ економiчноí моделi УкраГни: порiвняльний аналiз можливих альтернатив / О. Сосюн //Актуальн проблеми економки, 2010. - № 3. - С. 47-56.
6. Рахманов О. Со^альм передумови та способи створення капталу великих власниюв УкраГни / О. Рахманов // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2012. - № 4. - С. 51-68.
7. Мунтиян В. Мировой кризис - прогнозы сбываются / Мунтiян В. // Економка ринкових вiдносин, 2011р. - №7.
8. МалковВ.В. Визначення напрямiв державного регулювання економки / В. В. Малков // Науково-виробничий журнал «Держава та регюни». Серiя: Державне управлння. - Днпропетровськ, 2011. - № 1. - С. 72-76.
9. Рущенко I. Вiд «кримнальноГ революцп» до кримнального сусптьства / I. Рущенко // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2014. - № 2. - С. 3-22.
10. Белл Д. npuxid постiндустрiального суспльства / Д. Белл //Сучасна зарубiжна социальна фiлософiя. - К., 1996. -С.194-251.
11. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://apitu.org.ua/wsis
12. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=90&language=uk
13. Програма розвитку сфери нформаЦйно-комункаЦйних технологй в УкраТн (редакця eid 25 листопада 2013, доопрацьована за участю ЦОВВ). Проект / Державне агентство з питань науки, нновацй та нформатизац'Т УкраТни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://dknii.gov.ua/?q=system/Hles^sites/default/files/images/%2025_11_13_%D0%9A%D0%A6.doo
14. Украине пророчат вхождение в десятку стран-лидеров в сфере IT/ Independent press (inpress.ua). 31.08.2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://inpress.ua/ru/eoonomios/15512-ukraine-proohat-vkhozhdenie-v-desyatku-stranliderov-v-sfere-i
15. Зростання деф^ту lТ-фаxiвцiв у свт - стимул нарошувати Тх пiдготовку в УкраТнi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finanoe.ua/ua/~/1/2014/01/13/316559
16. Перспективи економки УкраТни в умовах глобально!' макроекономiчноТ нестабльно^i /Жалло Я.А., Покришка Д.С., Белнська Я.В., Павлюк А.П. та н. - К. : Н1СД, 2013. - 120 с.
References
1. Mooherniy S.V. The Eoonomio theory. Train aid. K.: The Publishing oenter «Aoademy», 2009. 640 s.
2. Filipenko A.S. the Global forms of eoonomio development: history and oontemporaneity. K. : of Knowledge, 2007. 670 s.
3. Soskin O. Model' folk oapitalism and national eoonomio interests of Ukraine. The Eoonomio magazine. 1998. No11-12. S. 6-9.
4. Soskin O. Modeli power in Ukraine: attempt of politiko-ekonomiohnogo analysis. //The Eoonomio magazine. 1997. No1. S. 3-6.
5. Soskin O. Viznaohennya national eoonomio model of Ukraine: oomparative analysis of possible alternatives. // Issues of the day of eoonomy, 2010. No3. S. 47-56.
6. Rakhmanov O. Sooial'ni pre-oonditions and methods of oreation of oapital of large proprietors of Ukraine. // Sooiology: theory, methods, marketing, 2012. No4. S.51-68.
7. Muntiyan V. Mirovoy krizis - prognozy sbyvayutsya. // Eoonomy of market relations, 2011. No7.
8. MalikovV.V. Determination of direotions of government oontrol of eoonomy. // The Naukovo-virobniohiy magazine «the State and regions». Series: State administration. it is Dnipropetrovsk, 2011. No1. S. 72-76.
9. Rusohenko I. Vid «oriminal revolution» to oriminal sooiety. // Sooiology: theory, methods, marketing, 2014. No2. S. 3-22.
10. Bell D. Prikhid postindustrial'nogo sooiety. //Suohasna foreign sooial philosophy. K., 1996. S.194-251.
11. http://apitu. org. ua/wsis
12. http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=90&language=uk
13. Program of development of sphere informatively oommunioation teohnologies in Ukraine (release from November, 25. 2013, finished off with partioipation of COVV). Projeot / A state agenoy is on questions soienoe, innovations and informatization of Ukraine: http://dknii.gov.ua/?q=system/files/sites/default/files/images/%2025_11_13_%D0%9A%D0%A6. doo
14. Ukraine of proroohat vkhozhdenie in ten of stran-liderov in sfere ofIT/ Independent press (inpress.ua). 31.08.2013 : http://inpress.ua/ru/eoonomios/15512-ukraine-proohat-vkhozhdenie-v-desyatku-stranliderov-v-sfere-i
15. Growth of defioit of IT-speoialists in the world-to grow a stimulus their preparation in Ukraine : http://news. finanoe.ua/ua/~/1/2014/01/13/316559
16. Zhalilo JA, Tire DS, Belinska Y., Pawluk AP and others. Prospeots for Ukraine's eoonomy in a global maoroeoonomio instability. K. : NISS, 2013. 120 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Шимченко Людмила Анатолмвна, кандидат фтософсыких наук, доцент, доцент кафедри полiтичноí економп
Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григоря Сковороди
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шимченко Людмила Анатольевна, кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры политической экономии
Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Shimchenko Ljudmila Anatol'evna, candidate of philosophical sciences, associate professor, associate professor of department of political economy
Pereyaslav-khmel'niokiy GPU to the name of Grigory Skovorody street of Sukhomlinskogo, 30, Pereyaslav-khmel'niokiy, 08400, Ukraine
УДК 333.122
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РОЗВИТКУ РЕПОНАЛЬНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Шрамко О. Г.
Ключов'1 слова: економiчний потенцал, регюнальна система, податкова система, управлння. ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗВИТИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ
Шрамко О.Г.
Предмет, цель работы: в качестве предмета исследования была выбрана социально-экономическая система, структура которой представляет из себя сложную взаимосогласованную систему. Основополагающим звеном данной структуры являются бюджетные отношения, как на региональном, так и на межрегиональном уровне. Оптимизация бюджетных отношений способствует раскрытию экономического потенциала региона.
Метод, методология проведения работы: были использованы методы логического и сравнительного анализа, метод репрезентативных показателей. В частности, для обобщения развития региональной экономической системы был реализован системный анализ факторов, из которых определяющим был назван уровень налоговой нагрузки.
104
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 24/1
© Шрамко О.Г., 2015
